Управління та контроль банківських ризиків і капіталу у воєнний період

Abstract

У статті комплексно досліджено вплив повномасштабної війни на банківський сектор України та визначено ключові напрями управління банківськими ризиками і капіталом в умовах воєнного стану. Військова агресія 2022 р. суттєво посилила макроекономічні, кредитні та валютні ризики, актуалізувала операційні й репутаційні загрози, а також призвела до появи нетипових викликів, серед яких – руйнування інфраструктури, перебої в енергозабезпеченні та зростання масштабів кібератак. До основних негативних тенденцій віднесено падіння ВВП, зростання частки проблемних активів, тимчасовий відплив депозитів, підвищення потреби в капітальних буферах та необхідність посилення ліквідності. Разом з тим, у 2023–2024 рр. банківський сектор продемонстрував помітну адаптацію: відновлення прибутковості, поступове зниження окремих ризиків і стабільно високий рівень коефіцієнтів ліквідності (LCR, NSFR) підтвердили здатність системи працювати у стресових умовах. Це стало можливим завдяки комплексному ризик-менеджменту, який передбачає ідентифікацію, оцінку, моніторинг і контроль усіх ключових видів ризиків, а також інтеграцію ризикових сценаріїв у стратегічне планування банківської діяльності. Особливу увагу приділено систематизації наукових підходів до управління ризиками в умовах війни. Проаналізовано кредитний ризик (робота з проблемними кредитами, підвищення резервів, диверсифікація портфеля), ризик ліквідності (підтримка резервів, стрес-тестування, кризові плани фінансування), валютний ризик (хеджування, валютні ліміти, природний хедж), операційні ризики (захист від кіберзагроз, плани безперервності бізнесу), а також репутаційні й стратегічні ризики та досліджено форми та методи контролю по їх запобіганню. Наголошено, що сучасні виклики посилюють роль технологічних інновацій у ризик-менеджменті: використання Big Data, штучного інтелекту та прогнозного моделювання дає змогу банкам швидше ідентифікувати загрози та знижувати ймовірність фінансових втрат. Значне місце у дослідженні займає аналіз політики управління капіталом. Відзначено, що Національний банк України поєднує жорсткі пруденційні вимоги з антикризовою підтримкою ліквідності, водночас поступово імплементуючи європейські стандарти (Базель III, трирівнева структура капіталу, SREP, ICAAP/ILAAP). Визначено, що посилення якості капіталу (CET1) шляхом реінвестування прибутку, застосування субординованих інструментів та розвитку планів відновлення діяльності є ключовою умовою стійкості. Запропоновано низку практичних рекомендацій щодо підсилення системи ризик-менеджменту й оптимізації капітальної політики банків у коротко- та середньостроковій перспективі. Серед них: удосконалення моделей оцінки кредитного ризику й управління NPL, впровадження комплексного стрес-тестування із включенням нефінансових шоків (блекаути, військові ризики, кібератаки), розширення інструментів хеджування валютних ризиків, а також посилення інституційної підтримки кібербезпеки й операційної стійкості. Новизна роботи полягає у багатовимірному узагальненні практики українського банківського сектору у протидії воєнним ризикам, інтеграції міжнародних підходів та формуванні практичних рекомендацій щодо управління і контролю для підвищення фінансової стабільності України. Результати дослідження мають як наукове, так і прикладне значення, оскільки вони окреслюють напрями подальшої модернізації банківської системи, посилення контролю та забезпечення її стійкості у післявоєнний період.

The article provides a comprehensive analysis of the impact of the full-scale war on Ukraine's banking sector and identifies key directions for managing banking risks and capital under martial law. The military aggression of 2022 significantly intensified macroeconomic, credit and currency risks, heightened operational and reputational threats and led to a range of atypical challenges, including the destruction of infrastructure, disruptions in energy supply and a rising scale of cyberattacks. The main negative trends include a decline in GDP, an increase in the share of non-performing assets, a temporary outflow of deposits, a growing need for capital buffers and the necessity to strengthen liquidity. At the same time, in 2023-2024 the banking sector demonstrated substantial adaptation: the restoration of profitability, the gradual reduction of certain risks and consistently high level of liquidity ratios (LCR, NSFR) confirmed the system's ability to operate under stress. This became possible due to a comprehensive risk-management framework that includes the identification, assessment, monitoring and control of all major risk categories, as well as the integration of risk scenarios into the strategic planning of banking activities. Special attention is paid to the systematisation of scientific approaches to risk management in wartime conditions. The article analyses credit risk (work with non-performing loans, increased provisioning, portfolio diversification), liquidity risk (maintenance of liquid buffers, stress testing, contingency funding plans), currency risk (hedging instruments, currency limits, natural hedging), operational risks (cybersecurity measures, business continuity planning), as well as reputational and strategic risks, and examines the forms and methods of control aimed at their prevention. It is emphasised that current challenges enhance the role of technological innovation in risk management: the use of Big Data, artificial intelligence and predictive analytics enables banks to detect threats more quickly and reduce the probability of financial losses. A significant part of the study is devoted to capital management policy. It is noted that the National Bank of Ukraine combines strict prudential requirements with anti-crisis liquidity support while gradually implementing European standards (Basel III, the three-tier capital structure, SREP, ICAAP/ILAAP). Strengthening the quality of capital (CET1) through profit reinvestment, the use of subordinated instruments and the development of recovery and resolution plans is identified as a key condition for resilience. The article proposes a number of practical recommendations to enhance the risk-management system and optimise banks' capital policies in the short and medium term. These include improving credit-risk assessment models and NPL management, implementing comprehensive stress testing with the inclusion of non-financial shocks (blackouts, military risks, cyberattacks), expanding the use of currency-risk hedging instruments and strengthening institutional support for cybersecurity and operational resilience. The novelty of the work lies in its multidimensional generalisation of the Ukrainian banking sector's experience in countering military risks, the integration of international approaches and the development of practical recommendations for managing and controlling risks in order to enhance Ukraine's financial stability. The research results have both scientific and applied value, as they outline the directions for further modernisation of the banking system, the strengthening of oversight and the improvement of its resilience during the post-war recovery period.