Вплив цифрової трансформації бухгалтерського обліку на підходи до оцінки та управління дебіторською заборгованістю в умовах нестабільного ринку

Abstract

статті досліджено вплив цифрової трансформації бухгалтерського обліку на підходи до оцінки та управління дебіторською заборгованістю в умовах нестабільного ринку. Обґрунтовано, що цифровізація фінансово-облікових процесів є ключовим чинником підвищення ефективності управління оборотним капіталом, ліквідністю та фінансовою стійкістю підприємств. Визначено, що впровадження інтелектуальних систем обліку, аналітики великих даних (Big Data), штучного інтелекту (AI) та ERP-платформ забезпечує інтеграцію облікових, управлінських і аналітичних функцій в єдиному цифровому середовищі, що дозволяє перейти від реактивного до превентивного управління дебіторською заборгованістю. Уточнено сутність поняття «цифрова трансформація бухгалтерського обліку» як системного процесу впровадження інноваційних технологій обробки даних, який забезпечує оперативність, точність і прозорість інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень. Запропоновано концептуальну модель оцінки дебіторської заборгованості, що враховує фінансові, макроекономічні та поведінкові фактори з використанням предиктивної аналітики та алгоритмів машинного навчання. Доведено, що застосування таких підходів підвищує достовірність прогнозування ризиків неплатежів і дозволяє своєчасно формувати резерви сумнівних боргів відповідно до вимог П(С)БО 10 та IFRS 9. Розроблено систему показників цифрової зрілості облікових процесів, що дає змогу оцінювати готовність підприємства до цифровізації управління дебіторською заборгованістю з урахуванням рівня автоматизації, інтеграції інформаційних потоків і наявності аналітичних інструментів прогнозування ризиків. Результати дослідження підтверджують, що цифрові технології сприяють підвищенню ефективності контролю за дебіторською заборгованістю, скороченню періоду її погашення та зниженню частки прострочених боргів. Зокрема, впровадження ERP- та CRM-систем забезпечує централізований моніторинг розрахунків, автоматизацію формування аналітичних звітів і підвищення прозорості взаємовідносин із контрагентами. Інтеграція штучного інтелекту в облікові системи дозволяє прогнозувати платоспроможність дебіторів, визначати оптимальні кредитні ліміти та адаптувати кредитну політику до змін зовнішнього середовища. Показано, що в умовах ринкової нестабільності цифровізація обліку є не лише технологічним оновленням, а стратегічним напрямом розвитку фінансового менеджменту, який забезпечує адаптивність підприємства, зниження кредитних ризиків і підвищення фінансової гнучкості. Водночас наголошено на необхідності вдосконалення нормативно-правової бази, кіберзахисту фінансових даних та підвищення цифрової компетентності бухгалтерів як ключових умов ефективної трансформації облікових систем.

The article examines the impact of digital transformation of accounting on approaches to assessing and managing of accounts receivable in an unstable market environment. It is substantiated that the digitalisation of financial and accounting processes is a key factor in improving the efficiency of working capital management, liquidity and financial stability of enterprises. The study identifies that the implementation of intelligent accounting systems, Big Data analytics, artificial intelligence (AI), and ERP platforms ensures the integration of accounting, management and analytical functions within a unified digital environment, enabling a shift from reactive to proactive accounts receivable management. The essence of the concept of “digital transformation of accounting” as a systemic process of implementing innovative data processing technologies that provides the efficiency, accuracy and transparency of information necessary for management decision-making is clarified. A conceptual model for assessing accounts receivable, which considers financial, macroeconomic and behavioural factors using predictive analytics and machine learning algorithms, is proposed. It is proven that the use of such approaches enhances the reliability of default risk forecasting and allows for timely formation of doubtful debt reserves in accordance with the requirements of P(S)BO 10 and IFRS 9. A system of indicators for digital maturity of accounting processes is developed, enabling the evaluation of an enterprise's readiness for digitalisation of accounts receivable management, taking into account the level of automation, integration of information flows and the availability of analytical risk forecasting tools. The study results confirm that digital technologies contribute to improving the efficiency of accounts receivable control, reducing the repayment period and decreasing the share of overdue debts. In particular, the implementation of ERP and CRM systems ensures centralised monitoring of calculations, automation of analytical reporting and increased transparency in relations with counterparties. The integration of AI into accounting systems allows forecasting of debtors’ solvency, determination of optimal credit limits and adaptation of credit policies to changes in the external environment. It is shown that in conditions of market instability, the digitalisation of accounting is not only a technological upgrade but also a strategic direction for financial management development ensuring enterprise adaptability, reducing credit risks and increasing financial flexibility. At the same time, emphasis is placed on the need to improve the regulatory framework, cybersecurity of financial data and enhancement of accountants’ digital competencies as key conditions for effective transformation of accounting systems.