Економіко-правові аспекти інвестиційної політики у сфері цивільного захисту України в умовах війни

Abstract

В умовах повномасштабної збройної агресії захист населення та інфраструктури стає базовою умовою збереження людського капіталу та економічної стійкості держави. Оскільки державний бюджет зазнає надмірного навантаження, критично важливим стає залучення приватних інвестицій та ресурсів міжнародних партнерів у сферу цивільного захисту. Наявні правові бар’єри та відсутність адаптованих методик оцінки економічної ефективності таких проєктів у воєнний час стримують розвиток безпекової інфраструктури. Метою дослідження статті є обґрунтування економіко-правових механізмів інвестиційної політики у сфері цивільного захисту, розробка методології оцінки соціально-економічної ефективності інвестицій в умовах війни та формування пропозицій щодо вдосконалення законодавства для стимулювання приватного капіталу. У статті застосовано методи системного аналізу для вивчення структури інвестиційних проєктів, порівняльно-правовий метод для аналізу досвіду Ізраїлю та Німеччини, метод економічного моделювання для адаптації аналізу витрат і вигод, а також метод узагальнення для формування правової матриці стимулів. Основним науковим результатом є доведення того, що інвестиції у цивільний захист мають унікальний економічний зміст: їхня ефективність вимірюється не прямим прибутком, а обсягом уникнених втрат людських життів та продуктивності економіки. У статті адаптовано класичну методику аналізу витрат і вигод до умов воєнного стану, де ключовий акцент зміщено на монетизацію соціальних вигод через показник вартості статистичного життя та оцінку безперервності бізнесу. Розроблено інтегральний індекс стійкості громади, який дозволяє комплексно оцінювати фінансові витрати, монетизований соціальний ефект та коефіцієнт військового ризику. Встановлено, що ключовими правовими бар’єрами для інвесторів є невизначеність розподілу воєнних ризиків у договорах публічно-приватного партнерства та відсутність цільових податкових преференцій. Сформовано матрицю правових удосконалень, яка передбачає створення Державного фонду гарантування інвестицій від військових ризиків, внесення змін до Податкового кодексу щодо надання податкового кредиту на суму будівництва укриттів подвійного призначення, а також звільнення від митних зборів обладнання для систем оповіщення та фільтрації. Доведено доцільність впровадження ізраїльської моделі єдиного координаційного центру та німецького досвіду волонтерського залучення для оптимізації бюджетних витрат. Запропонована методика та законодавчі пропозиції можуть бути використані органами державної влади та місцевого самоврядування для залучення приватного капіталу у будівництво захисних споруд, обґрунтування пріоритетності безпекових проєктів та підвищення загальної національної стійкості України у післявоєнний період.

Under conditions of full-scale armed aggression, the protection of the population and infrastructure becomes a fundamental prerequisite for preserving human capital and ensuring the state's economic resilience. Since the state budget experiences an excessive burden, attracting private investment and resources from international partners into the civil protection sphere becomes critically important. Existing legal barriers and the absence of adapted methodologies for assessing economic efficiency of such projects in wartime hinder the development of security infrastructure. The purpose of the article was to substantiate economic and legal mechanisms of investment policy in the field of civil protection, develop a methodology for assessing socio-economic efficiency of investments in wartime and formulate proposals for legislative improvements to stimulate private capital. The article employs systemic analysis methods to study the structure of investment projects, a comparative legal method to analyse the experience of Israel and Germany, an economic modeling method to adapt costbenefit analysis and a generalisation method to form a legal matrix of incentives. The main scientific result is to prove that investments in civil protection have a unique economic meaning: their effectiveness is measured not by direct profit, but by the amount of avoided losses of human lives and economic productivity The article adapts the classical cost-benefit analysis methodology to wartime conditions, shifting the primary focus to the monetisation of social benefits through the Value of Statistical Life (VSL) indicator and business continuity assessment. An integral community resilience index has been developed, allowing for a comprehensive assessment of financial costs, monetised social effect and military risk coefficient. It is established that the uncertainty regarding the distribution of military risks in public-private partnership agreements and the absence of targeted tax preferences are key legal barriers for investors. A matrix of legal improvements, which includes the creation of a State Fund for Guaranteeing Investments against Military Risks, amendments to the Tax Code regarding tax credits for the construction of dual-purpose shelters, as well as exemptions from customs duties of equipment for notification and filtration systems, has been formed. The study demonstrates the expediency of implementing the Israeli model of a unified coordination centre and the German experience of volunteer involvement to optimise budget expenditures. The proposed methodology and legislative proposals can be used by state and local government authorities to attract private capital for the construction of protective structures, substantiate the priority of security projects and enhance Ukraine's overall national resilience in the post-war period.