Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/969
Title: Аналіз сучасних антропогенних загроз біорізноманіттю та екологічному благополуччю прісноводних екосистем
Authors: Мислюк, Ольга Олександрівна
Коваленко, Владислав Віталійович
Keywords: поверхневі води;трансформації річок;біорізноманіття водойм;потенційний ризик;екологічний стан гідроекосистем
Issue Date: Jan-2020
Abstract: Актуальність теми. У світлі зростання антропогенного навантаження на довкілля особливо актуальним є вивчення сучасного стану водних об'єктів для підтримання екологічної рівноваги та забезпечення сталості їх використання. Мета роботи: системний аналіз сучасних антропогенних загроз біорізноманіттю та екологічному благополуччю прісноводних екосистем на прикладі річок Рось і Золотоношка. Завдання роботи. Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання: • проаналізовано вплив факторів середовища на стан гідроекосистем; • проведена оцінка стану водних об'єктів за певними критеріями; • оцінений ризик трансформації річок. Об’єкт дослідження – поверхневі води. Предмет дослідження: якість води річок Рось і Золотоношка. Методи дослідження. Системний аналіз з використанням науково-методичних основ оцінки стану водних об’єктів України за певними критеріями і статистичного аналізу даних за допомогою спеціалізованих комп’ютерних програм Microsoft Office Excel і Statistics. Результати дослідження. Дана оцінка екологічної ситуації на річках Рось і Золотоношка за різними критеріями, пораховані збитки, заподіяні рибному господарству внаслідок масової загибелі риби в Черкаській області. Показано, що основними причинами виникнення у водоймах замору риби є зміна клімату і систематичне надходження у водне середовище забруднюючих речовин, зокрема сполук азоту і поліфосфатів, які спричиняють розвиток процесів евтрофікації і становлять найбільший екологічний ризик погіршення стану гідроекосистем. Наукова новизна: вперше застосований системний підхід до аналізу стану річок Рось і Золотоношка, проведене ранжування ризиків за окремими домішками і ідентифікація найнебезпечніших джерел, що впливають на стан гідроекосистем. Практичне значення. Попередження трансформації поверхневих вод сприятиме екологічному благополуччю гідроекосистем та їх збереженню їх біорізноманіття. Структура та обсяг роботи. Кваліфікаційна робота магістра складається зі вступу, двох розділів, висновків, переліку посилань (65 джерел), графічної документації до кваліфікаційної роботи магістра, додатків. Повний обсяг роботи – 89 сторінок друкованого тексту, основна частина – 60 сторінок.
Actuality of theme. Considering the increasing anthropogenic load on the environment, it is particularly important to study the current state of water bodies to maintain ecological balance and to ensure their sustainable use. The purpose of this work is a systematic analysis of modern anthropogenic threats to biodiversity and ecological well-being of freshwater ecosystems, based on the example of the Ros and Zolotonoshka rivers. The task of work. To achieve this purpose the following tasks were solved: • the influence of environmental factors on the state of hydro-ecosystems was analyzed; • the state of water bodies was assessed by certain criteria; • the risks of rivers' transformation were assessed. The object of study is surface waters. Subject of study: water quality of the Ros and Zolotonosha rivers. Research Methods. System analysis using the scientific and methodological bases of the assessment of the state of water bodies of Ukraine by certain criteria and statistical analysis of data using specialized computer programs Microsoft Office Excel and Statistics. Research results. The environmental situation on the Ros and Zolotonosha rivers is estimated by various criteria, the losses caused to fisheries as a result of massive death of fish in Cherkasy region are calculated. It is shown that the main reasons of fish death in the reservoirs are the climate change and the systematic entry of pollutants, in particular nitrogen and polyphosphate compounds, into the aquatic environment that cause the development of eutrophication processes and pose the greatest ecological risk of deterioration of the hydro-ecosystem. Scientific novelty. For the first time, a systematic approach to the analysis of the state of the Ros and Zolotonoshka rivers was applied.The risks were graded by specific extraneous substances and the identification of the most dangerous sources affecting the status of hydro-ecosystems was made. Practical value. The prevention of surface water transformation will contribute to the ecological well-being of hydro-ecosystems and the conservation of their biodiversity. Structure and content of work. The Master's qualification work consists of the introduction, two sections, the conclusions, the list of references (65 sources), the graphic documentation to the Master's qualification work, the appendices. The full content is 89 pages of printed text, the main part is 60 pages.
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/969
Appears in Collections:101 Екологія (Екологія та охорона навколишнього середовища)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
МР Коваленко.pdf
  Restricted Access
4.94 MBAdobe PDFView/Open Request a copy


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
Будівельний факультет 
 
Кафедра екології 
 
 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
 
до кваліфікаційної роботи магістра 
 
на тему АНАЛІЗ СУЧАСНИХ АНТРОПОГЕННИХ ЗАГРОЗ 
БІОРІЗНОМАНІТТЮ ТА ЕКОЛОГІЧНОМУ БЛАГОПОЛУЧЧЮ 
ПРІСНОВОДНИХ ЕКОСИСТЕМ 
 
 
 
 
Виконав: студент 2 курсу,  
групи МГЕК-803 
спеціальності  101 «Екологія» 
(шифр і назва спеціальності) 
_Коваленко В.В. 
 (прізвище та ініціали) 
Керівник _Мислюк О.О. 
                  (прізвище та ініціали) 
Нормоконтроль Хоменко О.М. 
                             (прізвище та ініціали) 
Рецензент Бондаренко В.О. 
                     (прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
 
Черкаси – 2020 рік 
2 
ЗМІСТ 
 
Вступ 4 
1 Аналітичний огляд літератури 6 
1.1 Вода як джерело життя на Землі 6 
1.2 Сучасний стан рибного господарства України 7 
1.3 Трансформація водойм як чинник змін складу іхтіоценозу 17 
1.4 Антропогенний фактор у трансформації водних екосистем 20 
2 Аналіз сучасних антропогенних загроз біорізноманіттю та екологічному 23 
благополуччю прісноводних екосистем 
2.1 Характеристика негативних чинників, що зменшують 23 
біорізноманіття прісноводних екосистем 
2.2 Найважливіші чинники водного середовища і реакція на них водних 26 
організмів 
2.2.1 Гідрологічні чинники водного середовища  26 
2.2.2 Гідрофізичні чинники водного середовища 27 
2.2.3 Гідрохімічні чинники водного середовища 28 
2.3 Метали у водних екосистемах та їх вплив на гідробіонти 33 
2.4 Аналіз антропогенних загроз екологічному благополуччю  
прісноводних екосистем в Черкаській області 36 
2.5 Явища масової загибелі риби в Черкаській області 38 
2.6 Аналіз екологічної ситуації на річці Рось 45 
2.7 Оцінка стану води р. Рось за рівнем забрудненості  56 
2.8 Екологічна оцінка якості поверхневих вод за відповідними категоріями 60 
2.9 Оцінка потенційного ризику екосистемі р. Рось при   
комбінованому комплексному впливі забруднення водного середовища 63 
2.10 Рекомендації щодо покращення екологічної ситуації у басейні  67 
р. Рось 
3 
2.11 Аналіз екологічної ситуації на річці Золотоношка 68 
2.12 Екологічна оцінка якості поверхневих вод р. Золотоношка за  
відповідними категоріями 77 
2.13 Оцінка потенційного ризику екосистемі р. Золотоношка при  
комбінованому комплексному впливі забруднення водного середовища  78 
2.14 Шляхи покращення екологічної ситуації в басейні р. Золотоношка 79 
2.15 Шляхи збереження біорізноманіття та екологічного благополуччя  
прісноводних екосистем 81 
Висновки 83 
Перелік посилань 86 
Додатки 90 
Додаток А Акт обстеження  91 
Додаток Б Протокол вимірювання показників складу та властивостей вод  92 
Додаток В Показники якості води по постах спостережень р. Рось 95 
Додаток Г Апробація роботи 112 
 
 
 
4 
ВСТУП 
 
Поверхневі води України зазнали значної трансформації в результаті 
регулювання стоку, сегментації русел греблями, зміни структури поверхні 
водозбору, забруднення стічними водами, зміни гідрологічного режиму тощо. 
Деякі представники гідробіонтів опинились під загрозою зникнення і були 
занесені до Червоної книги України [1, 2].  
Актуальність. У світлі зростання антропогенного навантаження на довкілля 
особливо актуальним є вивчення сучасного стану водних об'єктів для підтримання 
екологічної рівноваги та забезпечення сталості їх використання. 
Метою роботи є системний аналіз сучасних антропогенних загроз 
біорізноманіттю та екологічному благополуччю прісноводних екосистем на 
прикладі річок Рось і Золотоношка. 
Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання: 
 проаналізовати вплив факторів середовища на стан гідроекосистем; 
 оцінити стан водних об'єктів за певними критеріями; 
 дати оцінку потенційних ризиків трансформації річок. 
Об’єкт дослідження – поверхневі води. 
Предмет дослідження: якість води річок Рось і Золотоношка. 
Методи досліджень. Системний аналіз з використанням науково-
методичних основ оцінки стану водних об’єктів України за певними критеріями і 
статистичного аналізу даних за допомогою спеціалізованих комп’ютерних 
програм Microsoft Office Excel і Statistics. 
Наукова новизна. Вперше застосований системний підхід до аналізу стану 
річок Рось і Золотоношка, проведене ранжування ризиків за окремими домішками 
і ідентифікація найнебезпечніших джерел, що впливають на стан гідроекосистем. 
 
5 
АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 
 
1.1 Вода як джерело життя на Землі 
 
Водні ресурси використовуються в різних галузях народного господарства, 
в побуті людей, в життєдіяльності організмів тваринного і рослинного світу. 
Світовий океан завжди відігравали важливу роль у розміщенні продуктивних сил, 
міграційних процесах. Академік В.І. Вернадський зазначав, що «вода стоїть 
осібно в історії нашої планети, не має природного тіла, яке могло б зрівнятися з 
нею за впливом на хід основних природних та суспільних процесів» [3]. Вода є 
одним з найважливіших геологічних і екологічних факторів, вона має велике 
значення для економіки (рисунок 1.1), в житті людини, тварин і рослин, є 
середовищем існування гідробіонтів.  
 
 
Рисунок 1.1 – Використання води різними галузями економіки у 2018 році [4] 
6 
Інтенсивний розвиток промислового і сільського господарств, енергетики, 
урбанізація призвели до погіршення стану водних об’єктів. Великомасштабне 
гідротехнічне будівництво, регулювання стоку перетворило проточні екосистеми 
річки в стоячі водойми, що суттєво відрізняється як за складом біоти, так і за 
особливостями перебігу гідробіологічних процесів. Деякі представники 
гідробіонтів опинились під загрозою зникнення і були занесені до Червоної книги 
України. 
Фізичне, теплове і хімічне забруднення водних екосистем порушує режим 
середовища існування багатьох гідробіонтів, які є структурно-функціональною 
частиною водної екосистеми. Одним з найбільш шкідливих проявів впливу на 
водні екосистеми є хімічне забруднення, яке може призводити до значного 
погіршення якості водного середовища та гідробіонтів. Особливо небезпечним є 
накопичення токсичних речовин у трофічних ланцюгах, яке призводить до 
поступової деградації гідробіонтів, збіднення видового різноманіття та зменшення 
продуктивності водойм, причому прісні водойми (річки озера) сьогодні 
перебувають під значно більшим негативним антропогенним впливом [5, 6]. 
 
1.2 Сучасний стан рибного господарства України 
 
Стан водних ресурсів, видове різноманіття водойм відіграють важливу роль 
у забезпеченні населення продуктами харчування, зокрема рибою і 
рибопродуктами, які мають важливе значення в організації раціонального 
харчування людини, оскільки є одним із джерел білків і жирів тваринного 
походження, необхідних поживних речовин, вітамінів і омега-3 жирних кислот. 
Річна норма споживання рибних продуктів, розроблена Інститутом харчування 
Академії медичних наук України, складає 20 кг на душу населення, з них 5-6 кг 
риби прісноводних водойм [7]. 
За оцінками [8, 9] споживання риби і рибопродуктів у світі становить 
більше 20 кг/на особу∙рік.  
7 
 
 
Рисунок 1.2 – Динаміка споживання риби та рибопродуктів населенням України [9] 
 
  
Рисунок 1.3 – Виробництво і споживання водних біоресурсів населенням України 
у 2018році [10] 
 
8 
В 1991 р. Україна займала лідируючі позиції по вилову риби. Тоді українці 
споживали 24 кг риби в рік. Найнижчі показники були у 2000 і у 2015 рр. (8,4 і 8,6 
кг відповідно), що становить трохи більше 40% від норми (рисунок 1.2) [8, 9]. У 
2016 р. – вдвічі менше, ніж середньосвітове і становило біля 10 кг, у 2017 р. – біля 
11 кг, що на 10,9% вище, ніж  у 2016р. У минулому році споживання риби 
становило 12,1 кг на душу населення (рисунок 1.3), що становить вже майже 61% 
від встановленої норми,  але не відповідає середньосвітовому і досі не виходить 
на рівень споживання на початку 90-х років ХХ століття. [10]. Споживання 
морепродуктів у Японії становить майже 70 кг, у Норвегії, Швеції, Фінляндії – 
близько 50, в Німеччині та Франції – 25-40 кг на особу [12, 13].  
Спостерігається значна диференціація у рівні споживання риби населенням 
України у різних регіонах країни (рисунок 1.4,  таблиця 1.1) [11]. Помітна різниця 
в рівні споживання риби і рибопродуктів в узбережних районах України, де 
споживання зазвичай вище, порівняно з регіонами, що не мають великих 
водоймам. 
 
 
Рисунок 1.4 – Споживання риби за регіонами у 2017 році 
 
9 
Таблиця 1.1 – Споживання риби та рибопродуктів на одну особу за рік за 
регіонами; кг [11] 
 2000 2005 2010 2013 2014 2015 2016 2017 
Україна 8,4 14,4 14,5 14,6 11,1 8,6 9,6 10,8 
АР Крим 10,8 15,3 14,4 15,0     
Вінницька 7,7 15,0 16,4 16,5 12,6 10,8 11,8 13,3 
Волинська 5,2 11,5 12,2 12,8 10,8 7,7 8,7 10,2 
Дніпропетровська 8,9 16,7 14,4 15,8 11,8 8,7 10,3 11,3 
Донецька 10,4 17,6 17,2 15,7 11,6 9,8 10,5 11,2 
Житомирська 8,6 14,1 14,7 15,5 13,1 10,0 11,0 14,3 
Закарпатська 5,0 9,3 8,8 9,2 8,2 5,7 6,7 7,1 
Запорізька 9,3 16,1 15,0 14,4 11,5 9,3 10,3 12,2 
Івано-Франківська 5,1 10,0 8,7 8,5 7,2 5,3 6,3 7,3 
Київська 10,8 17,3 19,4 20,1 14,5 12,0 13,1 15,1 
Кіровоградська 7,3 11,4 10,6 12,9 9,9 8,3 9,5 10,7 
Луганська 7,6 13,0 14,7 14,5 10,0 5,4 5,7 7,3 
Львівська 6,0 10,8 11,3 11,2 9,5 6,6 7,5 8,3 
Миколаївська 8,4 18,0 16,4 17,1 11,5 8,8 9,8 10,6 
Одеська 11,2 18,3 18,6 17,7 15,7 12,0 13,0 14,7 
Полтавська 8,0 14,6 13,9 13,7 9,7 7,9 8,8 10,3 
Рівненська 7,5 10,4 11,6 12,4 8,4 6,6 7,9 8,1 
Сумська 6,0 10,8 11,1 11,2 8,9 6,0 7,0 8,3 
Тернопільська 5,5 10,0 10,3 10,7 7,7 5,5 6,4 8,0 
Харківська 7,6 13,3 12,5 11,9 10,1 6,9 8,0 8,7 
Херсонська 9,2 14,0 14,9 15,7 12,7 9,9 10,9 12,4 
Хмельницька 5,9 10,5 11,0 10,8 8,1 7,0 8,0 8,3 
Черкаська 9,5 15,1 19,2 16,5 12,2 10,3 12,3 13,1 
Чернівецька 6,6 12,2 11,2 12,3 8,9 6,7 7,5 7,8 
Чернігівська 7,6 12,5 14,9 14,5 9,9 7,7 9,2 9,8 
 
Черкаська область, по території якої протікає більше 1000 річок, 2 великих 
водосховища, має рівень споживання риби 13,1 кг, а Хмельницька область, маючи 
майже такий самий рівень міського населення, але значно меншу гідрографічну 
мережу – 8,3 кг на особу.  
Причинами ситуації, що склалася на Україні, є скорочення риболовецького 
флоту, зниження біопродуктивності водойм і малоефективне використання 
потенціалу аквакультури внутрішніх водойм, недостатній розвиток складської та 
10 
торгівельної інфраструктури і низький рівень добробуту населення тощо. 
Негативний вплив за стан рибогосподарського комплексу спричинила і анексія 
Криму, після якої Україна втратила близько 2/3 всього вилову риби. Для 
прикладу, у 2013 р. Україна виловила 216 тис. тонн риби. З них 82 тис. тонн було 
виловлено в Азово-Чорноморському басейні, з яких 52 тис. тонн виловили 
кримські рибалки, тобто, більше 65% всього вилову регіону [13].  
 
Таблиця 1.2 – Вилов водних біоресурсів в Україні, т [15] 
Вилов риби і рибопродуктів 
у тому числі у У тому 
Роки економічних числі 
всього внутрішніх економічній відкритому 
зонах інших риби 
водоймах зоні України морі 
держав 
1995 400191 67816 30133 279548 22694 363444 
1996 390819 55107 19563 306861 9288 376424 
1997 419971 41721 30239 346176 1835 411742 
1998 386097 40736 35825 307913 1623 379234 
1999 341977 42523 45050 251101 3303 332199 
2000 350087 38210 56990 175033 79854 346699 
2001 333363 38257 134585 151613 8908 310451 
2002 293205 38011 93030 153324 8840 253847 
2003 248176 37703 55027 140991 14455 222385 
2004 225905 35365 52467 126834 11239 195067 
2005 265585 37396 61176 149622 17391 234185 
2006 228840 36701 46799 122374 22966 202231 
2007 213669 43207 46909 123553 - 198335 
2008 244527 41229 55037 140705 7556 220543 
2009 256853 42201 67314 147338 - 238600 
2010 218681 38364 69725 110592 - 215017 
2011 211182 37574 74870 98738 - 205285 
2012 203926 41569 63454 98903 - 195490 
2013 225802 45695 78848 96578 4681 216354 
2014 91252 39612 22181 20263 9196 80958 
2015 88552 38507 34205 … … 73963 
2016 88443 40754 40335 … … 78490 
2017 92645 42176 42520 … … 81875 
2018 86223 46820 … … … 64738 
 
11 
За останні 24 роки вилов риби в Україні скоротився в 5,6 рази (таблиця 1.2, 
рисунок 1.5) [14,15]. Починаючи з 2014 року, після анексії Криму, вилов 
скоротився на третину у порівнянні з 2013 роком.  
 
 
Рисунок 1.5 – Динаміка добування риби в Україні, т 
 
У 2018 р. вилов водних біоресурсів становив 88,6 т (рисунок 1.4), з них риби 
– 64,7 т, у відсотковому значенні цей показник менше за 2017 р. на 20,9% [10]. 
Слід зазначити, що із загального обсягу водних біоресурсів 73% видобуто із 
природного середовища (озера, річки, зони Азовського та Чорного морів), а 14% − 
аквакультура [9]. 
 
 
Рисунок 1.6 – Вилов водних біоресурсів у 2018 році [10] 
12 
Добування водних біоресурсів за регіонами у 2018 році представлено у 
таблиці 1.3 і на рисунку 1.6.  
 
1
Таблиця 1.3 – Добування водних біоресурсів за регіонами у 2018 році  [16] 
Водні біоресурси У т.ч. риба 
 2018 у % 2018 у %  т т 
до 2017 до 2017 
Україна 86223 93,1 64738 79,1 
Вінницька 1974 102,7 1974 102,7 
Волинська 537 86,5 537 86,5 
Дніпропетровська 3597 96,8 3596 96,8 
Донецька 6285 83,0 6281 83,0 
Житомирська 838 127,3 838 127,3 
Закарпатська 316 99,1 316 99,1 
Запорізька 12849 50,5 12841 50,9 
Івано-Франківська 629 103,3 629 103,3 
Київська 3656 83,2 3655 83,2 
Кіровоградська 2424 105,1 2424 105,1 
Луганська 173 65,2 174 65,2 
  
Львівська 876 106,9 … …
  
Миколаївська 18778 177,6 … …
Одеська 12803 117,1 7964 86,4 
Полтавська 1077 75,0 1077 75,0 
Рівненська 595 116,3 595 116,3 
Сумська 2304 95,1 2304 95,1 
Тернопільська 344 112,2 344 112,2 
  
Харківська 1077 110,0 … …
Херсонська 5590 74,4 5456 75,7 
Хмельницька 668 107,2 668 107,2 
  
Черкаська 5823 102,1 … …
Чернівецька 744 96,4 744 96,4 
  
Чернігівська 734 115,0 … …
  
м. Київ 1598 95,9 … …
 
13 
 
Рисунок 1.7 – Добування водних біоресурсів за регіонами у 2018 році [9] 
 
Найбільше добування водних біоресурсів в Україні припадає на 
Миколаївську, Одеську, Запорізьку, і Херсонську області, які мають вихід до моря 
(рисунок 1.7). Серед річок рибогосподарське значення мають Дніпро, Дунай, 
Дністер, Південний Буг і Сіверський Донець.  
У порівнянні з 2010 р. в Україні значно збільшилося частка бичку (в 6,9 
рази), лящу (в 3,1 рази), тюльки (в 3,4 рази), коропу (в 2,4 рази), товстолобику (в 2 
рази), але зменшилася частка кільки (в 6,3 рази), хамси (в 4,4 рази), при тому що 
добування риби скоротилося за цей же період у 2,7 рази (таблиця 1.4, рисунки 1.8-
1.9) [18].  
 
 
 
 
 
 
 
14 
Таблиця 1.4 – Добування риби за видами, т [18] 
Риба 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
амур     440 485 485 471 
атерина     456 305 166 166 
бичок 8888 6765 9163 13349 11851 15651 19507 22989 
верховодка     124 244 123 221 
краснопірка     91 147 131 244 
карась     4693 5305 7355 9367 
камбала 215 707 235 722 101 86 142 109 
кілька 24230 23499 15704 12535 2078 1653 1360 1443 
короп, сазан 9858 8762 10357 11524 9697 9807 9081 9017 
лящ 2713 2507 2830 3301 2761 2948 3512 3264 
оселедці 485 432 227 381 90 155 245 98 
осетрові 21 30 51 43 66 36 76 57 
піленгас, кефаль 3837 3705 1435 1296 599 379 714 770 
плоскирка     777 881 1194 1317 
   
сардина 22277 19748 9763 4883 6079 - - -
   
скумбрія 16814 14646 14710 13028 14183 - - -
сом 207 190 247 360 264 289 293 327 
ставрида 25852 20431 23417 25149 100 - 6 - 
судак 367 441 396 398 694 733 913 1091 
тараня (плітка) 688 871 1540 1405 2283 2412 2847 2712 
товстолобик 11752 12139 12146 14778 12454 11523 10877 9115 
тюлька 10346 15314 8232 11730 7693 11794 13977 13203 
форель 171 267 236 478 549 405 353 360 
хамса 22486 25063 29800 36632 442 1244 2387 1952 
шпрот      535 354 716 
щука 197 196 256 238 318 297 271 332 
Всього 215017 205285 195490 216354 80958 73963 78490 81875 
 
15 
 
Рисунок 1.8 – Добування риби в Україні за видами у 2010-2017 роках, т 
 
 
Рисунок 1.9 – Добування риби в Україні за видами, % від загального вилову 
16 
 
 
Рисунок 1.10 – Зміна видового складу іхтіофауни р. Дніпро 
 
 
Рисунок 1.11 – Добування риби у Кременчуцькому водосховищі за видами,  
% від загального вилову 
17 
У водоймах України мешкає близько 200 видів риб, у Дніпрі, в нижній 
частині Дунаю, у Південному Бузі – понад 70 видів, у Дністрі – майже 60 видів 
риб [17]. Антропогенна трансформація річок у другій половині ХХ століття,  
призвела до порушення їх стану і продуктивності, зниженню біологічного 
різноманіття, збільшення частки малоцінних та непромислових видів. На рисунку 
1.10 представлені дані щодо зміни видового складу риб р. Дніпро. У 
Кременчуцькому водосховищі за останні 10 років зросла доля хижої риби – щуки 
в 5 разів,  судака – майже втричі (рисунок 1.11).  
 
1.3 Трансформація водойм як чинник змін складу іхтіоценозу 
 
Поверхневі води України піддались значній трансформації: регулюванню 
стоку, сегментації русел греблями, зміні структури поверхні водозбору 
(розораність перевищує допустиму межу в кілька разів), забрудненню 
недостатньо очищеними стічними водами від житлово-промислових комплексів, 
зміні гідрологічного режиму, погіршенню кормової бази тощо. Змінюється  
іхтіоценоз річково-озерної мережі та водосховищ як під впливом природних 
факторів (наприклад, задуха риби), так від наслідків господарської діяльності [1, 
19-22]. Зменшення кількісного складу риб у першу чергу викликане 
антропогенними чинниками, а також природними, зокрема зміною клімату. 
Найбільш чітко цей вплив можна простежити в різних водних екосистемах 
залежно від рівня забруднення (таблиця 1.5) [6].  
Збільшення рівня забруднення призводить у водних об’єктах призводить до 
значного зменшення біорізноманіття у річках і водосховищах. Небезпечними для 
річкової мережі є випадки забруднень стічними водами підприємств при 
аварійних скидах. Зазвичай лімітуючими забруднювачами водойм є хлориди та 
сульфати, біогенні сполуки – Nмінер. і P мінер., органічні речовини, бактеріальне 
забруднення. 
 
18 
Таблиця 1.5 – Вплив рівнів антропогенного забруднення на видове 
різноманіття і чисельність риб [6] 
 
 
У зв’язку з глибокими змінами в екосистемах внутрішніх вод України із 
значним впливом антропогенно-трансформованих територій, скиди яких 
становлять більше 60% від загальної їх кількості, високою розораністю території 
(на сільськогосподарський стік припадає майже третина від загальної кількості 
стоку), проблема збереження навколишнього середовища актуальна як на 
загальнодержавному, так і на регіональному рівнях [1].  
Зміна клімату, зростання антропогенного навантаження, меліоративне та 
гідротехнічне будівництво, відсутність або неефективність заходів щодо 
19 
збереження та реабілітації біопродуктивності трансформованої річкової мережі 
дало негативні наслідки: кількість рибної продукції у природних водоймах регіону 
знизилась на порядок, припинився промисловий лов у річковій мережі та 
водосховищах. Такий стан характерний майже для всієї гідрографічної мережі 
України [21, 22].  
 
1.4 Антропогенний фактор у трансформації водних екосистем 
 
Різноманітність техногенного впливу спільно з майже суцільним 
використанням земельних ресурсів обумовили високий ступінь трансформації 
природних екосистем. В останні десятиріччя у світі, в тому числі і в Україні, 
відбувається посилена антропогенна модифікація водойм. Поверхневі води суші 
відносяться до компонентів навколишнього середовища, які зазнали найбільш 
суттєвих змін і перетворень у результаті людської діяльності. Найбільш 
загрозлива ситуація склалася на малих річках. Якість води в більшості 
поверхневих водних об’єктів  України оцінюється  як забруднена та брудна (ІІІ та 
ІV клас якості відповідно), найгірша ситуація – в басейнах річок Дніпра, 
Сіверського Дінця, річках Приазов'я [23].  
Надмірне антропогенне навантаження на водні екосистеми, значне їх 
забруднення призвело до зменшення можливостей річок до самоочищення і 
самовідновлення, зміни у біорізноманіття й чисельності водних біоресурсів [24, 
25]. Водна екосистема являє собою єдність водного об’єкта і водозбірної площі. 
За надходження у водойми токсичних речовин відбувається перерозподіл функцій 
між її складовими (рисунок 1.12) [26]. 
 
20 
 
Рисунок 1.12 – Розподіл токсикантів у водній екосистемі  
 
Поширення забруднювальних домішок у прісноводних екосистемах має 
певні закономірності – вони розбавляються і диспергуються, концентруються і 
переносяться, включаються в процеси трансформації і, в кінцевому результаті, 
багато з них осідає і накопичуються у донних покладеннях (рисунок 1.13) [5]. 
 
21 
 
Рисунок 1.13 – Схема поширення домішок у прісноводних гідроекосистемах [5] 
 
Частина токсикантів з водою потрапляє в організми гідробіонтів і 
включається у складні метаболічні процеси, змінюючи їх [26].  
Найбільшої небезпеки зазнають густозаселені райони та території із 
швидким розвитком урбанізаційних процесів, розташуванням 
гідроелектростанції, сільськогосподарські регіони тощо [27].  
Проведений аналіз літературних джерел свідчить що поверхневі води 
України зазнали значної трансформації в результаті регулювання стоку, 
22 
сегментації русел греблями, зміни структури поверхні водозбору, зміни 
гідрологічного режиму, забруднення стічними водами. Відбувається порушення 
природних умов існування та загибель водних організмів, деякі представники 
гідробіонтів опинились під загрозою зникнення і були занесені до Червоної книги 
України. Все це призводить до збіднення запасів риб, особливо цінних, а за умов 
погіршення відтворення стан природного поповнення більшості популяцій риб у 
водоймах України. 
У світлі зростання антропогенного навантаження на водні об’єкти 
дослідження його наслідків на екологічне благополуччя прісноводних екосистем, 
на біоценози стали одними з найбільш пріоритетних. 
23 
2 АНАЛІЗ СУЧАСНИХ АНТРОПОГЕННИХ ЗАГРОЗ БІОРІЗНОМАНІТТЮ 
ТА ЕКОЛОГІЧНОМУ БЛАГОПОЛУЧЧЮ ПРІСНОВОДНИХ ЕКОСИСТЕМ 
 
2.1 Характеристика негативних чинників, що зменшують біорізноманіття 
прісноводних екосистем  
 
Показники біорізноманіття формуються під впливом сукупності факторів – 
абіотичних, біотичних і антропогенних, які спричиняють порушення рівноваги у 
прісноводних екосистемах і як наслідок, порушують умови існування 
гідробіонтів, зміни у їх структурі (рисунок 2.1).  
 
 
Рисунок 2.1 – Загрози існуванню та функціонуванню популяцій прісноводних 
гідробіонтів 
24 
Найбільш помітно ці процеси відбуваються у басейнах річок, які 
охоплюють території великих міст та сільськогосподарських угідь. 
Спостерігаються суттєві зміни структури біоценозу через зменшення біологічного 
різноманіття та панування видів, що пристосовуються до нових умов існування. 
Це, в свою чергу, впливає на кількісні та якісні характеристики колообігу 
речовини та енергії по ланцюгах живлення через зникнення одних і появу та 
розвиток інших угрупувань [27].  
 
 
Рисунок 2.2 – Кількісні та якісні зміни у прісноводних екосистемах в результаті 
дії глобальних процесів [28]   
 
Глобальні процеси спричиняють якісні та кількісні зміни у прісноводних 
екосистемах (рисунок 2.2), при цьому антропогенний фактор у формуванні 
25 
хімічного складу та якості водойм стає співрозмірним з природними геохімічними 
і біологічними процесами, наслідком чого стає зменшення різноманіття риб, а їх 
фізіологічний стан погіршується. Найбільшу загрозу для водної біонти становлять 
греблі, які утворюють бар’єри для вільного переміщення та міграцій іхтіофауни, 
що може спричинити за правилом Фостера «острівний ефект» в еволюціонуванні 
видів або зникнення існуючих в результаті скороченні їх чисельності на 
генетичному рівні [26]. 
 
Таблиця 2.1 – Негативний і позитивний екологічний резонанс у гідроекосистемах  
Екологічний резонанс У прямому значенні Опосередковано 
Швидке відновлення Зростання продуктивності 
екосистем у випадку видів риб, цінних у 
Позитивний 
обмеження (заборони) господарському відношенні 
господарської діяльності 
Масовий розвиток Погіршення якості 
ціануй до рівня поверхневих вод, втрата їх 
Негативний «цвітіння» води як джерела питного 
внаслідок забруднення водопостачання, «замори» 
біогенними речовинами риби тощо 
 
Зменшення швидкості течії річок призводить до появи застійних явищ, яке 
разом із забрудненням біогенними сполуками (Нітрогену і Фосфору), що 
надходять зі стоком з  сільськогосподарських угідь і з комунально-побутовими і 
промисловими стічними водами, сприяє розвитку і прискоренню темпів 
евтрофікаційних процесів, зростанню первинної продукції органічних речовин у 
результаті інтенсифікації фотосинтезу водяних рослин. Виникає негативний 
екологічний резонанс – відгук гідроекосистеми на антропогенні зміни, спричинені 
господарською діяльністю людини –  нестача розчиненого кисню і, як наслідок, 
погіршення якості води, замор риби (таблиця 2.1) [28]. 
 
 
26 
2.2 Найважливіші чинники водного середовища і реакція на них водних 
організмів 
 
Біологічна продуктивність водойм в найбільшій мірі залежать, як 
зазначалося вище, від стану екосистем водойм, формування яких обумовлюється 
кліматичними, гідрогеологічними, орографічними, гідрографічними 
особливостями регіону, а також антропогенним впливом. Головним фактором 
формування іхтіофауни є кількість води, величина, своєчасність та тривалість 
паводку, які визначають ефективність нересту. Другим за значимістю чинником 
вважається забезпеченість риб їжею. Наприкінці ХХ ст., в зв’язку з 
інтенсифікацією антропогенної діяльності, актуальним стає якість водного 
середовища, екологічні умови існування гідробіонтів.  
 
2.2.1 Гідрологічні чинники водного середовища 
 
Гідрологічний режим річок відіграє вирішальну роль у функціонуванні 
річкової екосистеми. Кількість води у водоймах, своєчасність та тривалість 
паводку визначають ефективність нересту риби. Формування водного стоку, 
характер водозбірної площі, її розміри, рельєф місцевості, рослинність і структура 
ґрунтів впливають на якісний і кількісний склад вод, що надходять у водойму, і 
значною мірою визначають хімічний склад водного середовища, який, в свою 
чергу,  зумовлює умови існування і розвитку гідробіонтів.  
Зростаючий антропогенний тиск призводить до зміни гідрологічного 
режиму водойм, який відіграє визначальну роль у біологічній продуктивності 
водойм. При надмірному заборі води, зарегульованості стоку екосистеми річок, 
особливо малих, функціонують у маловодних режимах, при цьому проточність і 
самоочисна здатність річок зменшується, якісний стан водних об’єктів  
погіршується [29].  
 
27 
2.2.2 Гідрофізичні чинники водного середовища 
 
Температура є одним із найважливіших абіотичних факторів в житті 
гідробіонтів. З однієї сторони, переважна більшість гідробіонтів чутлива до зміни 
температури, з іншої – термічні умови, в яких існують водні організми у 
водоймах, надзвичайно різноманітні. Температура впливає на життєві процеси 
усіх гідробіонтів визначаючи їх ріст і розвиток. Цей фактор діє на інтенсивність 
ферментативних процесів, що відбуваються в організмі, активність споживання 
їжі, характер обміну речовин, дозрівання статевих залоз у риб і безхребетних, а 
також є також зовнішнім стимулом для вегетації рослин, міграцій, нересту й 
зимівлі гідробіонтів. Температура впливає на процеси евтрофікації водойм, на 
ступень насичення киснем води, наслідком яких можу бути задуха риби.  
В останні роки в результаті інтенсифікації антропогенної діяльності 
спостерігаються досить динамічні зміни кліматичних умов (атмосферні опади, 
температура і випаровування), від яких залежить водний режим водойм. 
 
 
Рисунок 2.3 – Динаміка середньорічної температури повітря в Україні (1813-2016рр.) 
 
28 
Аналіз даних Центральної геофізичної обсерваторії ім. Б.І. Срезневського 
свідчить, що починаючи з другої половини  ХХ століття спостерігається 
тенденція до зростання температури повітря (рисунок 2.3)  і води, що, звичайно, 
відбивається на умовах існування гідробіонтів, зокрема, зниженні вмісту 
розчиненого кисню у воді. 
 
2.2.3 Гідрохімічні чинники водного середовища 
 
Гідрохімічний режим водойми залежить від хімічного складу і властивостей 
води, її здатності розчиняти рідкі, тверді й газоподібні речовини. Сукупність 
хімічних речовин, їх властивості і кількість багато в чому визначають умови 
життя гідробіонтів у водоймах.  
Сольовий склад води. Від складу й кількості розчинених у воді мінеральних 
солей залежить розвиток одноклітинних водоростей, які є основою усіх 
біопродукційних процесів у водоймах. Рівень їх розвитку визначає трофність 
водойм. Окрім цього вони забезпечують кисневий режим водойм, виділяючи 
кисень в процесі фотосинтезу. Сольовий склад води безпосередньо впливає і на 
життєдіяльність риб. Зокрема, фосфор і кальцій, що мають важливе значення при 
формуванні кісткової тканини й синтезі білків, риби можуть одержувати не тільки 
з їжі, але й безпосередньо з води. Магній, калій, натрій, сірку, залізо, мідь, йод, 
фтор, молібден і інші хімічні елементи, необхідні для нормального росту й 
розвитку, вони можуть також одержувати з води. Підвищений вміст у воді тієї або 
іншої солі може мати на рибу негативний вплив, а в деяких випадках навіть 
викликати її загибель. Наприклад, певна кількість розчинних у воді закисних 
сполук заліза вкрай необхідно для розвитку рослин і тварин, тому що залізо 
входить до складу хлорофілу рослин, крові й тканин тварин. При надлишковій 
кількості закисного заліза воно, при переході в окисну (нерозчинну) форму, 
забирає кисень і випадає у вигляді бурого осаду, що у дорослих риб викликає 
захворювання очей, а в молоді – поразку зябер і призводить до загибелі риб. 
29 
Подібне явище можна спостерігати й при високій концентрації сполук азоту – 
значний вміст у воді нітратів або нітритів для риб смертельний.  
Розчинені у воді мінеральні солі підтримують у гідробіонтів постійний 
осмотичний тиск, що забезпечує роботу всіх внутрішніх органів: всмоктування в 
кров через стінки кишківника поживних речовин, а також виділення продуктів 
обміну. 
Газовий режим водойм також має суттєвий вплив на процеси 
життєдіяльності усіх гідробіонтів. Дефіцит кисню у воді викликає зниження 
стійкості риб проти дії несприятливих чинників водного середовища, а також 
створює передумови для накопичення органічних сполук і розмноження 
сапрофітної мікрофлори, яка може мати негативний вплив на риб. 
Концентрація розчиненого кисню у водоймах за рибогосподарськими 
3
нормативами повинна бути більше 6 мг/дм . Така його кількість достатня для 
забезпечення дихання гідробіонтів і самоочищення і самовідновлення водних 
екосистем. Дефіцит кисню викликає зниження стійкості риб проти дії 
несприятливих чинників водного середовища, створює передумови для 
накопичення органічних сполук і розмноження сапрофітної мікрофлори, яка може 
мати негативний вплив на риб. При нестачі кисню підвищується частота дихання 
риб, що обумовлює збільшення обсягів фільтрації води через зябра і, як наслідок, 
надходження більшої кількості токсичних речовин в організм в одиницю часу, 
тобто збільшує дозове навантаження, що пришвидшує розвиток інтоксикації. Так, 
за 30%-ного насичення води киснем стійкість риб до 48 токсичних речовин 
знижується в 7 разів порівняно зі 100%-ним насиченням. Крім того, низькі 
концентрації кисню зменшують ступінь окиснення токсичних речовин у 
зовнішньому середовищі і вся їх активність припадає на живі об’єкти [30]. 
Риби різних видів по-різному реагують на вміст розчиненого кисню у воді. 
За необхідною кількістю кисню для нормального існування риб поділяють на 4 
групи (рисунок 2.4) [31]:  
30 
 
Рисунок 2.4  – Класифікація риб за потребою кисню 
 
Для коропа, оптимальною концентрацією кисню, за якої він нормально 
живиться і росте, є 4-6 мг О2/л. Після 2-3-добового перебування в умовах 
дефіциту кисню у воді риба втрачає в масі. В окремих випадках, особливо за 
підвищених температур води, реєструється задуха риб і їх масова загибель. Усе це 
призводить до різкого зниження рибопродуктивності водойм [32].  
Диоксид вуглецю – важливий гідрохімічний показник водойм. Високі 
концентрації вільного диоксиду вуглецю у воді можуть бути для риби не тільки 
шкідливими, але й згубними навіть при наявності достатньої кількості кисню. 
Однак у природі подібне явище зустрічається дуже рідко. Вільний диоксид 
вуглецю, як правило, утримується у воді природних водойм у невеликих 
3
кількостях (1,5-6,0 моль/м ), тому що кальцій, магній і деякі інші мінеральні 
31 
речовини його зв'язують. Припустимою для більшості риб концентрацією 
3
вважається 10-30 моль/м . 
З інших газів у воді можуть бути присутнім сірководень і метан, які 
утворяться на дні водойм у результаті гниття органічних речовин без доступу 
повітря. Ці гази отрутні для риб. Особливо небезпечний для риб сірководень, що 
на відміну від метану добре розчинний у воді й може в ній затримуватися.  
Метан майже не розчинний у воді. Він швидко піднімається із дна водойми 
у верхні шари води, і виходить в атмосферу. Однак безперервне виділення метану 
із ґрунту водойми буває достатнім для того, щоб при проходженні його через воду 
отруїти рибу, що потрапила в зону дії цього газу.  
Активна реакція середовища (рН). Водневий показник (рН) є одним з 
важливих чинників середовища і відіграє особливе значення для прісноводних 
тварин. Цей екологічний чинник характеризує зовнішнє середовище, впливає на 
стан біоценозу, на біологічну продуктивність водойми. Занадто кисле і лужне 
середовище впливає на стійкість риб до дії токсичних домішок, на зміни 
інтенсивності загального обміну речовин та газообміну зокрема, зростає кисневий 
поріг, ослабляється інтенсивність дихання. Найбільш сприятливе для більшості 
риб значення рН, близьке до нейтрального. Зменшення величини рН призводить 
до зниження інтенсивності обміну, а збільшення рН – до підвищення [33]. За 
інших рівних умов, діапазон значень рН для нормального функціонування 
прісноводих риб залежать від їх видової приналежності. Найбільш витривалі 
карась і короп, щука переносить коливання рН в межах 4,8…8,0; форель – 
4,5…9,5; короп 4,3… 10,8. Ацидофікація природних вод призводить також до 
кислотних хвороб риб, які характеризуються інтенсивним виділенням слизу, який 
покриває все тіло і перешкоджає газообміну та осморегуляції [34]. 
Забруднення води річок біогенними макро- і мікроелементами у певних 
межах сприяє зростанню видової різноманітності, оскільки антропогенне 
евтрофування водних об’єктів зумовлює зростання кормової бази для риб, але 
32 
перевищення критичних меж спричинюють погіршення умов існування і 
зниження різноманітності іхтіофауни [25].  
Одним з найбільш важливих біогенних елементів є азот (переважно у формі 
нітратів), який істотно впливає на біологічну продуктивність водних екосистем. В 
оптимальних концентраціях він підвищує продуктивність фітопланктону, 
фітобентосу, вищих водяних рослин. Дефіцит мінерального азоту призводить до 
зниження інтенсивності фотосинтезу у рослин. В той же час, надмірне 
надходження сполук азоту часто є причиною забруднення водойм та їх 
евтрофікації. Сполуки азоту мінерального (нітрити, амоній-іони)  на сьогодні є 
однією з найважливіших екологічних проблем для поверхневих вод України. 
Надходять вони до водних об’єктів зі стічними водами населених пунктів та з 
поверхневим стоком з сільськогосподарських угідь. 
До біогенних елементів, що сприяють евтрофуванню гідроекосистем, 
належать також сполуки фосфору. Водойма набуває таких негативних 
характеристик:  
 зменшується глибина внаслідок замулювання дна;  
 змінюється колір води, зменшується її прозорість, розростається 
біомаса, підвищується кислотність; 
 спостерігається буяння планктонних водоростей у верхніх шарах води і 
дефіцит кисню в глибинних, де з’являються такі відновлені речовини як 
розчинене залізо, марганець, сірководень, азот амонійний.  
При погіршенні якості водного середовища під впливом евтрофікації масово 
гине риба та інші гідробіонти, відбуваються зміни біологічних видів, що 
населяють водойму [35].  
Фосфор є основним фактором виникнення евтрофікації водойм, він  відіграє 
основну  роль у формуванні біологічної продуктивності водойм. Підвищення його 
вмісту у воді сприяє більш повному використанню водоростями азоту. Без нього 
навіть при збагаченні водного середовища азотом евтрофні процеси значно 
послаблюються. Для попередження евтрофікації водойм необхідно здійснювати 
33 
контроль за динамікою сполук азоту і фосфору та спостереження за основними 
циклами розвитку фітопланктону [36].  
 
2.3 Метали у водних екосистемах та їх вплив на гідробіонти 
 
Процеси індустріального розвитку та урбанізації, пов’язані з інтенсивним 
добуванням і використанням металів, спричинили значне забруднення 
навколишнього середовища металовмісними відходами виробництва. Основні 
шляхи токсичного забруднення водойм та міграція важких металів у водному 
середовищі представлені на рисунку 2.5 [27]. 
 
 
Рисунок 2.5 – Міграція важких металів у водній екосистемі  
 
34 
За останні два століття техногенні викиди металів у компоненти довкілля 
істотно зросли і перевищують рівень їхнього надходження із природних джерел. 
Важливою екологічною проблемою є зумовлене антропогенними чинниками 
розповсюдження металів у гідросфері, яке спричиняє погіршення якості 
природних вод – середовища життя водяних організмів. Хоча концентрація 
металів у водних об’єктах значно менша, ніж вміст інших полютантів (біогенні 
елементи, органічні сполуки), ці чинники істотно впливають на всі компоненти 
гідробіоценозів [37].  
В організм більшості водяних тварин (риби, безхребетні) метали 
потрапляють із водного середовища через зябра та зовнішні й покрив і через 
травний тракт – з кормом, донним осадом і водою, проте внесок кожного з цих 
шляхів у загальний рівень біоакумуляції металів у представників різних 
таксономічних груп тварин неоднаковий [37, 38]. У риб отрути акумулюються у 
печiнцi, селезiнцi, нирках, жировій тканині, важкі метали можуть відкладатися у 
шкірі, кістках, м’язах, зябрах [39].  
Дослідження, проведені на дніпровських водосховищах і Дунаї показали, 
що найбільш активними накопичувачами токсикантів і радіонуклідів виступають 
хижі риби (судак, щука, окунь, жерех) та бентофаги (лящ, сазан). Хижі та 
бентосоїдні риби із забруднених водойм представляють загрозу для здоров’я 
людини за їх споживання [38]. Рівень біоакумуляції металів тісно пов’язаний з 
умовами середовища, способами живлення тварин і сезонно-кліматичними 
чинниками. Відомо, що рівень акумуляції металів неоднаковий у мешканців 
прісноводних і солоноводних об’єктів гідросфери, а також у тварин, які заселяють 
різні ділянки водойми з несхожими екологічними умовами, насамперед, товщу 
води (пелагіаль) та дно (бенталь).  
Надходження в гідросферу неесенціальних елементів (Hg, Сd, Pb), здатних 
нагромаджуватись у клітинах гідробіонтів, виявляючи кумулятивну токсичність 
та генотоксичність. Есенціальні метали також здатні до біоакумуляції, і надмірне 
35 
накопичення таких елементів, як Fe, Zn, Cu, Mn, супроводжується порушенням 
метаболізму в клітинах водяної біоти.  
З огляду на токсичні та мутагенні ефекти металів акумуляція їх в організмах 
і трофічних ланцюгах може зумовлювати зменшення видової різноманітності 
водяної фауни і флори, порушувати стабільність і знижувати продуктивність 
морських та прісноводних екосистем. В організмі водяних тварин і рослин 
функціонують механізми знешкодження неесенціальних і надлишку есенціальних 
металів. Аналіз процесів накопичення металів у клітинах гідробіонтів, зокрема, 
представників іхтіофауни має важливе значення для екологічної оцінки стану 
водних екосистем та обґрунтовує безпечність споживання продуктів рибництва 
для людини [37, 38]. 
Ефективне збереження біорізноманіття значною мірою залежить від 
здатності ідентифікувати тип та інтенсивність дії чинників, що становлять 
найбільшу небезпеку, і направити зусилля на їх усунення.  
 
2.4 Аналіз антропогенних загроз екологічному благополуччю прісноводних 
екосистем в Черкаській області 
 
Аналіз літературних джерел, статистичних даних свідчить, що водні об'єкти 
в Черкаській області забруднені сполуками важких металів (Fe загал., Mn, Cu, Zn, 
6+
Cr ), фенолами, сполуками азоту. Питома вага проб води водойм з відхиленнями 
від встановлених нормативів за санітарно-хімічними показниками (переважно – 
інтенсивність запаху, забарвленість, вміст суспензованих речовин, заліза, аміаку, 
ХСК) перевищувала середні показники по області в Золотоніському, Уманському, 
Чорнобаївському та Кам’янському районах, за мікробіологічними (індекси 
лактозопозитивної кишкової палички, колі-фагів) – в м. Сміла, Кам’янському, 
Катеринопільському та Золотоніському районах. В 2017 році спостерігались 
випадки високого забруднення поверхневої води Cu  (52 ГДК на р. Рось в створі 
один кілометр вище м. Корсунь-Шевченківський, та 46 ГДК у Кременчуцькому 
36 
водосховищі в створі 6 км нижче м. Черкаси); Mn – 43 ГДК у Кременчуцькому 
водосховищі в створі 2 км вище м. Черкаси, 40 ГДК в створі 6 км нижче міста, 
12,3 ГДК  у Канівському водосховищі в створі 1 км вище м. Канева, 13-28 ГДК на 
річках Рось, Тясмин, Вільшанка, Велька Вись; залізом загальним – 16 ГДК на р. 
Рось в створі 1 км вище м. Корсунь-Шевченківський; Zn – 11,5-13,7 ГДК на  
річках Велика Вись, у Канівському та Кременчуцькому водосховищах в створі 6 
км нижче м. Черкаси [40].  
Результати моніторингу якості поверхневої води Кременчуцького 
водосховища, проведені  лабораторією гідрометеослужби з квітня по червень 
2018 року, зафіксували високі показники по Mn – 15 ГДК у створі 6 км нижче м. 
Черкаси. У порівнянні з фоновим створом, що знаходиться на 2 км вище м. 
Черкаси, середньо квартальні значення концентрації Mn у створі нижче міста 
збільшились у 2,4 рази. В акваторії м. Черкаси вода також забруднена вище 
6+ 
допустимих норм Cu, Cr та фенолами – до 6 ГДК, Zn – до 8 ГДК. Результатом 
такого забруднення стало погіршення якості води [41].  
Причиною забруднення води Дніпра є стічні води, поверхневий стік. 
Найбільше скинуто у поверхневі водні об’єкти підприємствами сільського 
господарства, промисловості та житлово-комунального господарства. На долю 
останніх припадає 75% забруднених стічних вод. 
Забруднення водних об’єктів стічними водами відбувається за рахунок 
неефективної роботи очисних споруд або їх відсутності. Із діючих в області 38 
комплексів очисних споруд більше половини потребують реконструкції, з них 13 
комунальних (КП «ЧЕЛУАШ» м. Черкаси, РКП «Кам’янський водоканал» м. 
Кам’янка, КП «Чигирин» (2 шт.) м. Чигирин, Чорнобаївське КП ВУЖКГ смт 
Чорнобай, Ватутінське КВП «Водоканал» м. Ватутіне, КП «Катеринопільське 
селищне житлово-комунальне господарство» смт. Катеринопіль, Лисянське КП 
«Водоканал» смт Лисянка, КП Монастирищенське ВУЖКГ м. Монастирище, 
Тальнівське КП «Водоканал» м. Тальне, КП «Уманьводоканал» м. Умань, 
37 
Христинівське ВУЖКГ м. Христинівка, КП «Міський водоканал» м. Золотоноша). 
[42].  
У 2018 році спостерігалася тенденція до зменшення водозабору та скиду 
зворотних вод у поверхневі водні об’єкти. Загальний водозабір у 2018 р. 
зменшився на 4 % у порівнянні з 2017 р. за рахунок зменшення водозабору з 
3 3
поверхневих джерел на 6,5 млн м  та з підземних джерел на 0,5 млн м  [43].  
 
Таблиця 2.2 – Надходження у поверхневі водні об’єкти забруднюючих 
речовин із зворотними водами  
Забруднюючи 2015 рік 2016 рік 2017 рік 2018 рік 
речовини Обсяг, тис. т Обсяг, тис. т Обсяг, тис. т Обсяг, тис. т 
Азот амонійний 0,185 0,195 0,139 0,160 
БСК5 0,543 0,652 0,651 0,731 
Азот загальний - 0,436 0,478 0,538 
Завислі речовини  0,665 0,829 0,653 0,817 
Азот нітратний  0,736 1,001 1,4 1,625 
Азот нітритний 0,014 0,037 0,052 0,015 
Сульфати  4,195 4,938 3,391 3,844 
Сухий залишок 25,37 27,54 24,86 26,80 
Хлориди 3,947 4,375 3,718 3,974 
ХСК 4,709 3,160 2,893 2,918 
Алюміній - - 0,000003 - 
Залізо 0,005 0,006 0,005 0,006 
Кадмій 0,000057 0,000055 0,000091 0,000125 
Мідь 0,000418 0,000436 0,000406 0,000421 
Нафтопродукти 0,006 0,006 0,005 0,006 
Нікель 0,000044 0,000048 0,000077 0,000055 
Сірководень 0,000955 0,001078 0,000952 0,000996 
СПАР 0,005 0,006 0,005 0,006 
Феноли 0,000008 0,000030 0,000030 0,000035 
Формальдегіди 0,001205 0,001213 0,001152 0,001315 
Фосфати 0,116 0,128 0,109 0,105 
Фосфор загальний - 0,042 0,035 0,037 
Хром 6+ 0,000011 0,000012 0,000010 0,000012 
Цинк 0,000674 0,000692 0,000599 0,000617 
 
38 
Аналіз даних [40, 43], наведених в таблиці 2.2, свідчить що у 2018р. в 
порівнянні з 2015р. зросли обсяги скидання нітратів – у 2,2 рази, фенолів – у 4,4 
рази, БСК5 – у 1,35 рази, кадмію – у 2,2 рази, нікелю – у 1,25 рази, завислі 
речовини – у 1,2 рази.  
Звичайно, все вище зазначене не може не відображатися на якості водних 
об’єктів, функціонуванні прісноводних екосистем і життєздатності популяцій 
гідробіонтів.  
 
2.5 Явища масової загибелі риби в Черкаській області 
 
Як показав аналіз, антропогенна діяльність спричинює негативні зміни у 
функціонуванні прісноводних екосистем і зменшує життєздатність популяцій 
прісноводних гідробіонтів. Замори риби відбуваються по всьому світу. В Україні 
колосальна кількість промислової риби та її молоді щорічно гине у багатьох 
водоймах. Заморні явища риби спостерігаються на всіх водних об’єктах України 
[24, 44, 45]. Основними причинами масової загибелі риби в останні роки фахівці 
визначають підвищення середньорічної температури та забруднення водних 
об’єктів. Саме з погіршенням якості води у водоймах, у результаті чого 
спостерігається зменшення вмісту в них розчиненого кисню, а не зі значними 
обсягами рибного промислу в минулі роки, пов’язують зниження чисельності риб. 
Найбільш загрозлива ситуація склалася на малих річках [31, 46-47].  
Дані щодо масової загибелі риби в Черкаській області під час задухи 
наведені в таблиці 2.3 і в додатку А. 
 
 
 
 
  
 
39 
Таблиця 2.3 – Кількість загиблої риби під час задухи за останні 14 років* 
Протяжність 
Рік Дата Район зони задухи,  Кількість загиблої риби, вид,  екз. 
км (площа, га) 
1 2 3 4 5 
плітка – 1616 тис. екз., лящ – 573 тис. 
ур. “Рижоваха”,  екз., синець – 25 тис. екз., краснопірка – 
2006 21.03 р. Сула, р-н с. Лящівка 2,52 38 тис. екз., плоскирка – 2 тис. екз., 
Чорнобаївський район сазан – 2 тис. екз., в’язь – 1 тис. екз.  
Разом – 2257 тис. екз. 
плітка – 2508 екз., лящ – 264 екз., судак 
р. Золотоношка,  – 79 екз., краснопірка – 396 екз., 
04.06 р-н с. Деньги 1,32 плоскирка – 132 екз., карась – 132 екз., 
Золотоніського району  щука – 132 екз., окунь – 10164 екз., лин 
2007 – 66 екз. Разом – 13 609 екз. 
плітка – 10296 екз., лящ – 1872 екз., 
р. Рось, Корсунь-
окунь – 936 екз., бичок – 2106 екз., 
08.06 Шевченківський  2,34 
верховодка – 5148 екз. Разом – 20 358 
район 
екз. 
Кременчуцьке лящ – 25200 екз., плітка – 1920 екз., 
2009 13.01 водосховище, 0,02 плоскирка – 6120 екз., верховодка – 
урочище «Очеретяне» 7120 екз. Разом – 40 360 екз. 
вихід з підвідного плітка – 0,1 тис. екз., 8 кг; лящ – 0,02 
20.01 каналу НС рибгоспу 0,001 тис. екз., 1,6 кг; плоскирка – 0,03 тис. 
«Худяки» екз., 0,6 кг. Разом: 0,15 тис. екз., 10,2 кг 
тюлька – 106,0 тис. екз., 318 кг; 
верховодка – 19,46 тис. екз., 291,9 кг; 
2010 плоскирка – 1,3 тис. екз., 26 кг; лящ – 
4,8 тис. екз., 384 кг; окунь – 0,39 тис. 
20.01 Урочище «Очеретяне» 0,26 
екз., 15,6 кг; бичок – 0,09 тис. екз., 0,4 
кг; плітка – 2,15 тис. екз., 172 кг; 
краснопірка – 0,1 тис. екз., 7,5 кг. 
Разом: 134,29 тис. екз., 1215,4 кг  
Золотоніський район  
18.07 - Карась – 2екз., щука – 1 екз. 
КООП «Хімік» 
2011 Урочище «Тарасів карась – 12,0 тис. екз.  
01.03 0,03 
шлях» Разом: 12,0 тис. екз. 
Район с. Сокирно лящ – 0,15 тис. екз.  
20.07 0,5 
Черкаського району Разом: 0.15 тис. екз. 
судак – 642 екз., товстолоб – 23 екз., 
Район Леськівська окунь – 23 екз., короп – 70 екз., білий 
28.03 0,07 
канава амур – 11 екз., сом – 11 екз.  
Разом: 780 екз. 
2012 
щука – 5 екз., судак – 8 екз., окунь – 61 
Район Стеблівської 
екз., раки – 4 екз., амурський чебачок – 4 
15.08 ГЕС в р-ні насосної 1,0 
екз., плітка – 25 екз., бичок – 6 екз., лящ 
станції с. Яблунівка 
– 6 екз. Разом: 96 екз. 
40 
Продовження таблиці 2.3 
1 2 3 4 5 
Район р. Золотоношка 
щука – 2 екз., плітка – 3 екз., верховодка 
17.10 район кооперативу 1,5 
– 5екз. Разом: 10 екз. 
«Хімік» 
2012 
Район р. Золотоношка 
17.12 район кооперативу 0,4 Разом: 2880 екз 
«Хімік» 
р. Рось в районі 
Стеблівської ГЕС,  
13.06 6,0 км Карась - 17 екз., 0,0051 т. 
К.-Шевченківський р-
н 
2013 
Район с.Хлистунівка, 
В’язівок 
11.07 4,0 га Карась – 16000 екз., 3,2 т 
Городищенського 
району р. Вільшанка 
р. Рось в районі 
Стеблівської ГЕС,  Карась – 2 екз., краснопірка – 13 екз. 
24.04 - 
К.-Шевченківський  Разом: 15 екз., 0,002 т 
р-н 
с. Лозівок Черкаський Плітка – 7200 екз., окунь- 3200 екз. 
14.07 0,24 га 
р-н Дренажний канал  Разом: 10 400 екз., 0,208 т. 
акваторія Канівського Судак – 40 екз., шука-61 екз., окунь – 
2014 
водосховища, 600 екз., краснопірка- 2700 екз., 
11.08 0,07 га 
адмінмежі Ліплявської верховод – 1300 екз. 
с/р Разом: 4 701 екз., 0,094 т. 
р. Рось  
в районі міста Щука -1200 екз., окунь-8400 екз., плітка 
15.08 Корсунь,  0,36 га – 3600 екз., бичок 1200 екз. 
К.-Шевченківський Разом: 14 400 екз., 0,288 т  
 р-н 
Товстолоб – 1190 екз., плоскирка – 
22190 екз., верховод – 108500 екз., 
карась – 30100 екз., окунь – 16100 екз., 
Черкаський район,     
тюлька – 82600 екз., короп – 5810 екз., 
2015 01.09 с. Леськи, 22,2 
плітка – 12600 екз., судак – 2310 екз., 
«Леськівська канава» 
синець – 7000 екз., сом – 1190 екз., щука 
– 1190 екз. 
Разом: 290780 екз., 37,801 т.  
акваторія 
Кременчуцького 
водосховища, верховод – 17990 екз., карась – 3990 екз. 
2016 29.07 22,2 га 
«Леськівська канава»  Разом: 21 980 екз., 2,019 т. 
с. Леськи, Черкаського 
району 
 
41 
Продовження таблиці 2.3 
1 2 3 4 5 
берегова лінія 
Кременчуцького 
водосховища, 
2016 08.08 4 км Раки – 3320 екз., 0,182 т 
адмінмежі 
Сагунівської с/р 
Черкаського району  
акваторія 
Кременчуцького плоскирка – 40000 екз., верховод – 
водосховища, 33200 екз., окунь – 6400 екз., плітка – 
08.02 0,4 га 
підвідний канал до 38400 екз., щука – 5200 екз. 
насосної станції в с. Разом: 123200 екз.  
Єлизаветівка 
2017 
акваторія 
Кременчуцького 
водосховища,  
09.08 0,5 км бичок – 48500 екз., 0,485 т 
с. Васютинці 
Чорнобаївського 
району 
Лин – 3996 екз., щука – 15996 екз., сом – 
р. Рось  13992 екз., плоскирка – 97992 екз., судак 
13.08 в районі м. Корсунь- 12 км – 6000 екз., окунь – 93996 екз., рак – 
Шевченківський 1992 екз., лящ – 6000 екз.  
Разом: 239964 екз. 
2018 
окунь – 1894 екз., щука – 167 екз., плітка 
– 20 екз., бичок – 13 екз., синець – 20 
р. Рось в районі смт. 
11.09 1 км екз., йорж – 20 екз., раки – 106 екз., сом 
Стеблів 
– 7 екз.,  
Разом: 2247 екз. 
Примітка: * Інформація надана Управлінням Державного агентства рибного 
господарства у Черкаській області. 
 
Збитки, заподіяні рибному господарству внаслідок загибелі риби, щоразу 
становлять мільйони гривень. Так, під час масового замору риби у 2018р. на р. 
Рось в районі м. Корсунь-Шевченківський вони становили 285 042 923грн. 
Підрахунок заподіяних збитків проводився нами за методикою [48].  
Прямі збитки розраховували за формулою: 
 
N1=Z∙n∙p,      (2.1) 
 
42 
де Z – вартість 1 кг риб, грн.; 
     n – кількість загиблих або незаконно добутих ссавців, шт.; 
     p – середня маса статевозрілої особини, кг. 
Прямі збитки від масового замору риби у серпні 2018р. на р. Рось в районі м. 
Корсунь-Шевченківський склали: 
 
N1лин = 80∙3996∙0,8 = 255744,00 грн.; 
N1щука = 80∙15996∙3,7 = 4734816,00 грн.; 
N1сом = 80∙13992∙8 = 8954880,00 грн.; 
N1плоскирка = 20∙97992∙0,27 = 529156,80 грн.; 
N1судак = 80∙6000∙3,8 = 1824000,00 грн.; 
N1окунь = 50∙93996∙0,31 = 1456938,00 грн.; 
N1рак = 200∙1992∙0,055 = 21912,00 грн.; 
N1лящ = 20∙6000∙1,8 = 216000,00 грн.; 
N1сум = 255744,00 + 4734816,00 + 8954880,00 + 529156,80 + 1824000,00 + 
1456938,00 + 21912,00 + 216000,00 = 17993446,80грн. 
 
Збитки рибному господарству, нанесені від втрати потомства, визначали за 
формулою: 
 
     (2.2) 
 
де n – кількість  загиблих  або незаконно добутих статевозрілих особин, шт.; 
Q – середня плодючість ікринок, личинок, шт.; 
K – коефіцієнт промислового повернення від ікри (личинок), у відсотках; 
p – середня маса статевозрілої особини, кг; 
r – відносна частка (або доля) самок, у відсотках; 
C – кратність нересту, раз; 
Z – вартість риби, грн. 
43 
Середньобіологічні показники риб, що необхідні для оцінки збитків 
рибному господарству від втрати потомства, представлені в таблиці 2.4 [48]. 
 
Таблиця 2.4  – Середньобіологічні показники риб Кременчуцького водосховища 
Коефіцієнт 
Середня маса Середня Кратність Відносна 
промислового 
Види риб статевозрілої плодючість нересту, частка 
повернення від 
особини, р, кг ікринок, Q шт. C, раз самок, r, % 
ікри, K, % 
Лин 0,800 330000 7 34 0,001 
Щука  3,700 88 9 50 0,004 
Сом 8,000 110 7 50 0,003 
Плоскирка 0,270 118 10 50 0,01 
Судак 3,800 580 10 50 0,0006 
Окунь 0,310 34 7 50 0,01 
Рак 0,055 300 5 50 7,0 
Лящ 1,800 260 10 46 0,002 
 
Збитки від втрати потомства на р. Рось в районі м. Корсунь-Шевченківський 
склали: 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
44 
 
 
 
 
N2сум =267049476,22грн. 
 
Загальні прямі збитки і збитки від втрати потомства, заподіяні рибному 
господарству внаслідок загибелі риби на р. Рось в районі м. Корсунь-
Шевченківський у серпні 2018р. склали 285042923,02 грн. 
Нажаль, відшкодування збитків частіш за все не відбувається з причини 
складності встановлення винних у загибелі риби. 
 
2.6 Аналіз екологічної ситуації на річці Рось 
 
Рось, яка є правою притокою річки Дніпро, відноситься до типових середніх 
2
річок України – довжина річки 378,3 км, площа басейну – 12616 км . Басейн річки 
розташований на правобережній Придніпровській височині на території 22 
адміністративних районів чотирьох областей: Київської, Вінницької, 
Житомирської і Черкаської. Важливою для р Рось є проблема зарегульованості 
стоку, що призвело до значного уповільнення водообміну у руслі річки, 
порушення природної рівноваги у водних екосистемах. Висока розораність 
берегів, скиди недостатньо очищених стічних вод промислових та комунальних 
підприємств, забруднення річки стоковими водами сільськогосподарських угідь 
призвело до появи специфічних умов формування складу води, погіршення якості 
води, особливо в маловодні роки [49, 50]. 
Забір води в різні роки становить від 50 до 70 % від загального по басейну. 
Основними водокористувачами є житлово-комунальне і сільське господарство та 
промисловість. При цьому найбільшу частку стічних вод, які утворюються і 
45 
скидаються в поверхневі водні об'єкти басейну, становлять господарсько-побутові 
стічні води. У басейні річки 18 підприємств, які скидають у поверхневі водні 
об'єкти забруднені стічні води без очистки. Найбільший антропогенний вплив на  
річку здійснює м. Біла Церква, на території якого розміщено багато промислових 
підприємств і розвинуте житлово-комунальне господарство [49]. 
Останнім часом загальна гідроекологічна ситуація в басейні Росі та якість її 
вод на ділянці від м. Білої Церкви до м. Корсунь-Шевченківський, відчутно 
погіршилася (додатки Б, В), що призводить до масового замору риби (таблиця 2.3, 
додаток А).  
5 серпня 2018 року в Корсунь-Шевченківському водосховищі відбулося 
різке погіршення якості води та почала гинути риба. Аналіз ситуації, що склалась, 
показав, що причиною замору риби є як природні, так і антропогенні чинники. 
Гідрометеорологічну ситуацію у серпні 2018р. у басейні річки Рось можна 
охарактеризувати високою температурою повітря та невеликою кількістю опадів 
(таблиця 2.5). Спекотна погода обумовила зниження рівнів води на річці Рось та її 
притоках, погіршення якості водного середовища під впливом евтрофікації. 
 
Таблиця 2.5 – Метеодані по Черкаській області у 2018р. [51] 
о
Температура, С Опадів 
Місяць 
Середня Максимальна Мінімальна усього, мм 
1 -2,8 +5,6 -19 60,6 
2 -2,9  +4,9 -16,4 33,3 
3 -1,8  +13,0 -19,6 89,2 
4 +11,8  +23,8 0 0,3 
5 +18,0  +29,9 +6,9 38,2 
6 +20,4  +32,1 +5,2 72,8 
7 +21,5  +30,1 +10 106,6 
8 +22,1  +33,1 +9,2 13,4 
9 +16,3  +31,8 +2,0 108,7 
10 +9,7  +22,3 -0,8 23,2  
11 -0  +11,9 -11,2 32,1 
12 -2,2  +3,3 -17,0 78,8  
 
46 
 
 
Рисунок 2.6  – Вміст розчиненого кисню у р. Рось у серпні 2018 р.
 
 
Рисунок 2.7 – Вміст розчиненого кисню у р. Рось на ПС Стеблів у 1993-2018рр. 
 
 
Рисунок 2.8 – Вміст розчиненого кисню на ПС К.-Шевченківський у 1993-2018рр. 
47 
Для порівняння наведені дані моніторингу якості води (додаток В, таблиці 
В1-В2) за період 1993-2018рр. на постах спостережень (ПС)  р. Рось, 84 км, смт. 
Стеблів (в/бєф водосховища ГЕС) і р. Рось, 64 км (м. Корсунь-Шевченківський, 
питний в/з) (рисунки 2.7, 2.8), що регулярно виконує лабораторія моніторингу вод 
та ґрунтів Черкаського РУВР Дніпровського БУВР [52].  
 
 
а 
 
б 
Рисунок 2.9 – Поперечний профіль двомірного розподілу концентрації розчиненого 
кисню в центральній частині (а) і у верхньому б’єфі (б) Стеблівського 
водосховища, липень 2006р. [49] 
48 
 
Простежується суттєва відмінність між концентраціями розчинного кисню у 
пробах води з річки Рось с. Яблунівка в порівнянні з пробами води вище і нижче 
за течією (рисунок 2.6).  
Порушення кисневого режиму може бути зумовлене багатьма чинниками. 
Імовірною причиною ситуації, що склалася, можуть бути особливості греблі 
Стеблівського водосховища, які зумовлюють надходження збідненої на кисень 
води з придонних шарів у Корсунь-Шевченківське водосховище і відсутності 
умов для її збагачення у його верхньому б’єфі.  
Дослідження кисневого режиму річки Рось [49] показало, що у 
Богуславському водосховищі концентрація розчиненого кисню становить 7,4-8,5 
3
мг/дм , що відповідає 89-102 % насичення, стратифікація кисню з глибиною не 
спостерігається, що свідчить про сприятливий кисневий режим на цьому водному 
об'єкті. У верхньому б’єфі Стеблівському водосховищі стратифікація розчиненого 
3
кисню яскраво виражена –  на поверхні води вміст О2 становить 10-11 мг/дм , а з 
3
глибиною він знижується до 1,2-1,4 мг/дм , тобто (рисунки 2.9).  
Аналогічна ситуація характерна і за іншими показниками якості води. За 
показником БСК5, який свідчить про надходження органічних речовин 
рослинного та тваринного походження у воду, зафіксоване найбільше 
перевищення ГДК за весь період спостережень. В районі в районі с. Яблунівка 
воно становило 3,1 ГДК (рисунок 2.10). Слід зазначити, що перевищення ГДК по 
БСК5 фіксується на водозаборах басейну р. Рось епізодично (рисунки 2.11-2.12), 
але зазвичай воно не перевищувало 1,5-1,7 ГДК. 
 
 
49 
 
 
Рисунок 2.10  – Значення БСК5 у р. Рось у серпні 2018 р.
 
 
3 
Рисунок 2.11 – Значення БСК5 у р. Рось на ПС Стеблів у 1993-2018рр., мг О2/дм
 
 
Рисунок 2.12 – Значення БСК5 на ПС К.-Шевченківський у 1993-2018рр.
50 
 
3 
Рисунок 2.13  – Вміст амоній-іону у р. Рось у серпні 2018 р., мг/дм
 
 
3
Рисунок 2.14 – Вміст амоній-іону на ПС Стеблів у 1993-2018рр., мг/дм  
 
 
3 
Рисунок 2.15 – Вміст амоній-іону на ПС К-Шевченківський у 1993-2018рр., мг/дм
51 
3
Рисунок 2.16 – Вміст нітрит-іонів у р. Рось у серпні 2018 р., мг/дм  
 
3 
Рисунок 2.17 – Вміст нітрит-іону на ПС Стеблів у 1993-2018рр., мг/дм
 
 
3 
Рисунок 2.18 – Вміст нітрит-іону на ПС К-Шевченківський у 1993-2018рр., мг/дм
 
52 
Однією з найважливіших екологічних проблем для р. Рось є високий вміст 
сполук групи неорганічного азоту, які є небезпечними для гідробіонтів (рисунки 
2.13-2.18). Особливо небезпеку для риб становлять аміак, іони амонію та нітрити, 
які проникають в їх організм через поверхню тіла, зябровий епітелій та кишечник. 
Прояви токсичної дії цих сполук у риб залежать від  етапу онтогенезу та ступеню 
розвитку органів екскреції та дихання, від екологічної ніши, яку займають гідро 
біонти, від сезонних коливань толерантності риб до сполук групи неорганічного 
азоту, оскільки процеси детоксикації та виведення з організму гідробіонтів 
речовин, які утворилися в результаті метаболічних процесів, залежать від 
інтенсивності їх протікання, яка, в свою чергу, пов’язана з коливаннями 
температури води [53].  
3 3 3
Аміачне, нітритне та нітратне (0,036 мг/дм , 117,43 мг/дм  і 1484,08 мг /дм ) 
отруєння риб характеризується ураженням нервово-мускулярного апарату. Через 
кілька годин або днів залежно від витривалості виду спостерігається загибель риб. 
+ -
Дослідження показали, що підвищена концентрація іонів NH4  і NO2  швидко 
призводить до збільшення у коропа селезінки та печінки (на 4-76 і 6-16% 
відповідно),  збільшення вмісту гемоглобіну в крові, яке пов’язано з адаптаційним 
відгуком організму на дію підвищених концентрацій азоту у воді [53, 54]. В той 
же час сполуки азоту як біогенні речовини відграють суттєву роль в 
життєдіяльності гідробіонтів.  
Вміст амоній-іону у воді р. Рось у серпні 2018р. перевищував ГДК в районі 
масової загибелі риби у 3,34 рази(рисунок 2.11), нітрит іону – у 6,25 рази (рисунок 
2.14). Завдяки здатності перетворюватися в нітрати, нітрити, зазвичай, відсутні в 
поверхневих водах. Високий вміст нітрит-іонів у р. Рось свідчать про нестачу 
кисню у воді. 
Зростання вмісту завислих речовин у серпні 2018р. порівняно з 
середньорічними значеннями (рисунки 2.19-2.21) небезпечно потраплянням в 
організм гідробіонтів токсичних речовин, які адсорбувалися на завислих 
частинках. 
53 
 
3
Рисунок 2.19 – Вміст завислих речовин у р. Рось у серпні 2018 р., мг/дм  
 
 
3
Рисунок 2.20 – Вміст завислих речовин на ПС Стеблів у 1993-2018рр., мг/дм  
 
 
Рисунок 2.21 – Вміст завислих речовин на ПС К-Шевченківський у 1993-2018рр., 
3
мг/дм  
54 
Високий вміст фосфат-іонів (рисунок 2.22) є основним чинником 
виникнення евтрофікації водойм, що призводить до погіршення якості води, 
зростання загроз для гідробіоти через брак кисню після відмирання та 
розкладання фітомаси і, як наслідок, до втрат біорізноманіття.  
 
 
3
Рисунок 2.22  – Вміст фосфат-іонів, мг/дм  
 
До найбільш шкідливих хімічних забруднень належать нафта і 
нафтопродукти. Вміст нафтопродуктів у воді р. Рось у серпні 2018р. перевищував 
ГДК в районі масової загибелі риби у 3,4 рази (рисунок 2.21). 
 
 
3
Рисунок 2.23  – Вміст нафтопродуктів, мг/дм  
55 
Потрапляння у водні об’єкти нафтопродуктів викликає різноманітні і 
глибокі зміни у водних біоценозах, фауні і флорі водойм. Вони знижують 
здатність води до природного самоочищення, змінюють санітарний режим, 
стимулюють розвиток деяких патогенних бактерій та вірусів, позначаються і на 
інших ланках природних екосистем.  
 
2.7 Оцінка стану води р. Рось за рівнем забрудненості  
 
Узагальненим  показником, що характеризує рівень забрудненості сукупно 
по низці показників якості води є коефіцієнт забрудненості (КЗ). Розраховуємо 
значення коефіцієнту забруднення води (КЗ) за методикою [55]. Значення КЗ 
розраховували для десяти показників, що у найбільшу міру перевищують 
значення ГДК.  
 
КЗ = 0,1∙  ∙ = 0,1 ∙     (2.3) 
 
де  n – кількість показників, за якими проводиться оцінка якості води; 
3
Сi – концентрація хімічної речовини у воді, мг/дм ; 
3
ГДКi – гранично допустима концентрація речовини у воді, мг/дм . 
У разі, якщо число показників, що перевищують значення ГДК, менше 
десяти, значення величин r (Сі/ГДКі) для цих показників приймається рівним 
одиниці. Для розчиненого кисню і рН, розрахунок кратності перевищення 
нормативу (r) ведеться за іншими формулами: 
 
   (2.4) 
 
56 
3 3
Для розчиненого кисню значення ВЗ та ЕВЗ дорівнюють 3мг/дм та 2мг/дм  
відповідно. Для рН тимчасове значення ВЗ=6 од, ЕВЗ=4 од. рН. 
Результати оцінки коефіцієнту забруднення води (КЗ)  води р. Рось під час 
замору риби представлені в таблиці 2.6. 
За даними спостережень показників якості води по посту спостережень: р. 
Рось, 84 км, м. Стеблів, в/б’єф водосховища ГЕС рівень забрудненості води 
змінюється від незабруднені – за усередненими даними, до слабко забруднені з 
переходом до помірно забруднені (КЗ=2,44) – за найгіршими показниками. По 
посту спостережень: р. Рось, 64 км, м.Корсунь-Шевченківський, питний в/з рівень 
забрудненості води змінюється від незабруднені – за усередненими даними, до 
дуже брудні (КЗ=11,54) – за найгіршими показниками. Отримані числові значення 
КЗ за показниками якості води у серпні 2018р. на момент масового замору риби 
дозволяють оцінити стан води за рівнями забрудненості таким чином: біля смт. 
Стеблів – слабко забруднені з переходом у помірно забруднені (КЗ=2,4), біля с. 
Яблунівка Корсунь-Шевченківського – брудні (КЗ=6,4), біля м. Корсунь-
Шевченківського – слабко забруднені (КЗ=2,0). КЗ повинен плавно змінюватись у 
часі та просторі. Різкі зміни КЗ вказують на появу нового джерела забруднення. У 
пробі води, відібраній у р. Бакунька, яка впадає у р. Рось, встановлено високу 
лужність, підвищену жорсткість (у 1,6 рази більше, ніж в інших пробах), великий 
сухий залишок (у 1,4-1,5 рази більше, ніж в інших пробах води). Це підтверджує 
наявність впливу забруднення, що надходить з р. Бакунька до р. Рось в районі с. 
Яблунівка Корсунь-Шевченківського району на погіршення показників якості 
води. 
57 
 
 
Таблиця 2.6– Оцінка коефіцієнту забруднення води під час замору риби 
Стеблів Яблунівка К-Шевченківський Стеблів Яблунівка К-Шевченківський 
Показники ГДКрг 
С С С Сі/ГДКі Сі/ГДКі Сі/ГДКі 
3
Хлорид-іони, мг/дм  27 32 25 300 
   
3
Сульфат-іони, мг/дм  25 29 23 100 
   
3
Завислі речовини, мг/дм  29 21 18 
    
рН 8,3 8,6 8,1 6,5-8,5 
   
3
Фосфат-іони, мг/дм  2,0 3,5 2,3 
    
3
Амонійний іон, мг/дм  0,51 1,67 0,45 0,50 1,0 3,34 0,9 
3
Нітрит-іони, мг/дм  0,4 0,5 0,38 0,08 5,0 6,25 4,75 
3
Нітрат-іони, мг/дм  3,8 5,4 3,2 40 
   
3
Розчинений кисень, мг О2/дм  4,9 2,7 6,8 6,0 4,3 37 1 
3
ХСК, мг О2/дм  50 81 47 15 3,3 5,4 3,1 
3
БСК5, мг О2/дм  6,1 9,2 5,6 3,0 2,0 3,1 1,9 
3
Залізо загальне, мг/дм  0,25 0,25 0,25 0,1 2,5 2,5 2,5 
3
Нафтопродукти, мг/дм  0,15 0,17 0,12 0,05 3,0 3,4 2,4 
3
АПАР, мг/дм  0,08 0,1 0,1 
    
КЗ 2,4 6,4 2,0 
58 
 
Рисунок 2.24 – Кратність перевищення ГДКрг у р. Рось біля смт. Стеблів у серпні 
2018р. під час замору риби 
 
 
 
Рисунок 2.25 – Кратність перевищення ГДКрг у р. Рось біля с. Яблунівка у серпні 
2018р. під час замору риби 
 
59 
 
Рисунок 2.26 – Кратність перевищення ГДКрг у р. Рось біля  
м. Корсунь-Шевченківський у серпні 2018р. під час замору риби 
 
Лімітуючими показниками рівня забруднення води р. Рось у серпні 2018р. 
під час замору риби біля с. Яблунівка є розчинний кисень, біля смт. Стеблів – 
нітрит-іони, розчинний кисень, ХСК, БСК5, нафтопродукти, біля м. Корсунь-
Шевченківський – нітрит-іони, ХСК, БСК5, нафтопродукти (рисунки 2.24-2.26). 
Проведений аналіз показує, що причиною погіршення показників якості 
води та загибелі риби у р. Рось в районі с. Яблунівка є природні (температурний 
режим, мала кількість опадів, особливості стратифікації розчиненого кисню по 
вертикальному профілю у Стеблівському водосховищі) і антропогенні чинники 
(високий ступінь зарегульованості річки, що спричиняє цілу низку негативних 
гідроекологічних наслідків, приток біогенних елементів, який запускає механізм 
евтрофікації, надходження токсичних сполук у річку Рось і її притоки). 
 
2.8 Екологічна оцінка якості поверхневих вод за відповідними категоріями 
 
Екологічна оцінка якості поверхневих вод за відповідними категоріями 
проводилась згідно [56]. Разові значення окремих показників якості води 
зіставляються з відповідними критеріями якості води. На підставі такого зіставлення 
60 
визначаються категорії і класи якості води за окремими показниками, відібраними 
для разового виміру. З водоохоронної точки зору важливе значення (особливо за 
обмеженого обсягу інформації) має ступінь наближення значень показника до межі 
наступного (гіршого) класу. Для визначення цього використовується формула: 
 
Ку = К+(Ac-Kmin)/(Kmax-Kmin),     (2.5) 
 
де КУ – уточнене значення категорії; 
К – ціле число категорії якості вод, що відповідає номеру тієї категорії, до 
якої належить абсолютна величина показника;  
АС – абсолютна величина показника якості вод у пункті контролю;  
Кmin і Кmax – найменше і найбільше значення діапазону величин категорії 
якості вод, до якої належить абсолютна величина показника. 
Результати розрахунків якості води річки Рось за екологічною класифікацією 
якості поверхневих вод представлені у таблиці 2.7. 
За показником екологічного індексу якості вод (ІЕ) екологічний стан вода р. 
Рось на ПС Стеблів оцінюється між 4 і 5 категоріями ІІІ класу якості – між 
задовільним і посереднім; за ступенем чистоти (забрудненості)  між слабко 
забруднені і помірно забруднені, евтрофні води. Біля с. Яблунівка може бути 
віднесена до 5 категорії ІІІ класу якості – посередні, з переходом у 4 категорію IІІ 
класу якості – задовільні; за ступенем чистоти (забрудненості)  помірно забруднені 
з переходом у слабко забруднені, сапробність – α’-мезосапробні з переходом у β’’-
мезосапробні, трофність (переважаючий тип) – евтрофні. На ПС м. К-
Шевченківський може бути віднесена до 4 категорії  ІІІ класу якості з переходом у 5 
категорію IІІ класу якості – задовільні; за ступенем чистоти (забрудненості)  слабко 
забруднені з переходом у помірно забруднені, сапробність – β’’-мезосапробні з 
переходом у α’-мезосапробні, трофність (переважаючий тип) – евтрофні.   
 
 
61 
 
 
Таблиця 2.7 – Оцінка якості води річки Рось за екологічною класифікацією якості поверхневих вод 
смт. Стеблів с. Яблунівка м. К-Шевченківський 
Показники 
С Інтервал Клас Категорія Ку С Інтервал Клас Категорія Ку С Інтервал Клас Категорія Ку 
3
Сума іонів, мг/дм  510 500-750 2 2 2,0 523 500-750 2 2 2,1 510 500-750 2 2 2,0 
3
Хлорид-іони, мг/дм  27 26-50 2 3 3,0 32 26-0 2 3 3,3 25 10-25 2 2 3 
3
Сульфат-іони, мг/дм  25 10-30 2 2 2,8 29 10-30 2 2 2,95 23 10-30 2 2 2,7 
Ісол     2,4     2,8     2,6 
Завислі речовини, 
3 29 21-30 3 4 4,9 21 21-30 3 4 4 18 11-20 2 3 3,8 
мг/дм  
рН 8,3 8,2-8,3 3 4 5 8,6 8,6-8,7 4 6 6 8,1 8,0-8,1 2 3 3 
Фосфор фосфатів,  
3 0,65 >0,3 5 7 7 1,14 >0,3 5 7 7 0,75 >0,3 5 7 7 
мг Р/дм  
Азот амонійний,  
3 0,4 0,31-0,50 3 4 4,5 1,3 1,01-2,50 4 6 6,2 0,35 0,31-0,50 3 4 4,2 
мг N/дм  
Азот нітритний,  
3 0,12 >0,100 5 7 7 0,15 >0,100 5 7 7 0,12 >0,100 5 7 7 
мг N/дм  
Азот нітратний,  
3 0,86 0,71-1,00 3 5 5,5 1,22 1,01-2,50 4 6 6,1 0,72 0,71-1,00 3 5 5,03 
мг N/дм  
Розчинений кисень,  
3 4,9 4,0-5,0 4 6 6,9 2,7 <4,0 5 7 7 6,8 6,1-7,0 3 4 4,8 
мг О2/дм  
3
ХСК, мг О2/дм  50 41-60 4 6 6,5 81 >60 5 7 7 47 41-60 4 6 6,3 
3
БСК5, мг О2/дм  6,1 4,1-7,0 3 5 5,7 9,2 7,1-12,0 4 6 6,4 5,6 4,1-7,0 3 5 5,5 
Іт-с     5,9     6,3     5,2 
3
Залізо загальне, мкг/дм  250 101-500 3 4 4,4 250 101-500 3 4 4,4 250 101-500 3 4 4,4 
Нафтопродукти, 
3 150 101-200 3 5 5,5 170 101-200 3 5 5,7 120 101-200 3 5 5,3 
мкг/дм  
3
АПАР, мкг/дм  80 51-100 3 5 5,6 100 51-100 3 5 6 100 51-100 3 5 6 
Іт     5,2     5,4     5,2 
ІЕ     4,5     4,8     4,3 
62 
Лімітуючими є показники трофо-сапробіологічного (фосфати, сполуки 
азоту, розчинений кисень, ХСК і БСК5) і токсичного (нафтопродукти, АПАР) 
блоків. Значне забруднення р. Рось призводить до масового замору риби і різкого 
зниження рибопродуктивності водойм. На жаль, матеріалів, щодо вивчення 
біорізноманіття р. Рось дуже небагато, питанням гідроекології цієї річки 
приділяється мало уваги. 
 
2.9 Оцінка потенційного ризику екосистемі р. Рось при комбінованому 
комплексному впливі забруднення водного середовища 
 
Екологічний ризик визначає ймовірність порушення екологічного 
добробуту, деградацію екосистеми, зменшення біологічного різноманіття  [57].  
Загальний екологічний ризик погіршення стану водних об'єктів визначали 
за формулою:  
 
Riskсум = 1 – (1-Risk1)(1-Risk2)(1-Risk3)…(1-Riskn),   (2.6) 
 
де Risk1,…, Riskn – потенційний ризик впливу окремих домішок. 
Ризик погіршення стану водних об'єктів (Prob) визначали за формулою: 
 
Prob = - 2 + 3,32 lg(Сі/СЕНі)      (2.7). 
 
3
де Сi – концентрація i-ої речовини у водному об'єкті, мг/дм ;  
СЕНі – значення екологічного нормативу для i-ої речовини у водному 
3
об'єкті, мг/дм . 
Для визначення екологічного ризику приймаються тільки ті показники, які 
перевищують верхню межу 3 категорії класифікації [55].  
Проведена оцінка потенційного ризику забруднення р. Рось дала 
можливість провести ранжування показників якості води (рисунки 2.27-2.31). 
63 
Розрахунок сумарного екологічного ризику р. Рось за усередненими 
багаторічними показниками якості води за період 1993-2018рр. показав, що річка 
є забрудненою: значення сумарного екологічного ризику становить 0,62 на СП 
смт. Стеблів і 0,64 на СП м. К-Шевченківський, що відповідає 4 класу якості води, 
стан якості води – незадовільний, високий ризик. 
 
 
Рисунок 2.27  – Ранжування усереднених багаторічних показників якості води  
р. Рось на СП смт. Стеблів за величиною екологічного ризику 
 
 
Рисунок 2.28  – Ранжування показників якості води р. Рось у серпні 2018р.  
на СП смт. Стеблів за величиною екологічного ризику 
64 
 
 
Рисунок 2.29  – Ранжування усереднених багаторічних показників якості води р. 
Рось за період 1993-2018рр. на СП м. К-Шевченківський за величиною 
екологічного ризику 
 
 
Рисунок 2.30  – Ранжування показників якості води р. Рось у серпні 2018р.  
на СП м. К-Шевченківський за величиною екологічного ризику 
 
 
65 
 
Рисунок 2.31 – Ранжування показників якості води р. Рось у серпні 2018р.  
за величиною екологічного ризику 
 
У серпні 2018рр., під час масового замору риби, значення сумарного 
екологічного ризику становить 1,0 (критичний) на СП смт. Стеблів, СП м. К-
Шевченківський і біля с. Яблунівка, що відповідає 5 класу якості води, стан якості 
води – поганий. Найбільший потенційний ризик екосистемі р. Рось зумовлений її 
забрудненням фосфат- і нітрит-іонами. 
 
2.10 Рекомендації щодо покращення екологічної ситуації у басейні р. Рось 
 
Проведений системний аналіз екологічної ситуації у басейні р. Рось 
свідчить про високий рівень забруднення річки, існуючу ймовірність порушення 
благополуччя водної екосистеми, різкого зниження рибопродуктивності водойм.  
66 
 
Рисунок 232. – Рекомендації щодо покращення екологічної ситуації  
у басейні річки Рось 
 
Для зняття кризової ситуації потрібно розробити і запровадити ряд заходів, 
що дозволять покращити екологічний стан річки Рось (рисунок 2.32) і зберегти 
різноманіття її іхтіофауни. 
 
 
 
67 
2.11  Аналіз екологічної ситуації на річці Золотоношка 
 
Річка Золотоношка належить до басейну Дніпра і є його лівою притокою. 
Басейн річки розташований в межах лісостепової зони. Протікає річка по 
території Черкаської області. Довжина Золотоношки складає 97,3 км, площа 
2
водозабору – 1077 км , заболоченість – 14 %, розораність – 73,2 %. Береги річки є 
залуженими та залісненими. Заплава має ширину 400 м, місцями заболочена. 
Річище слабкозвивисте, що має ширину 5 м. Річка має дві притоки – річки 
2
Кропивна та Суха Згарь. Коефіцієнт густоти водної мережі складає 0,17 км/км . 
Падіння річки 45 м, середній нахил – 0,297 м/км. Власний сток річки 
зарегульваний ставками помірно [58, 59]. Води річки Золотоношка 
використовуються переважно в рибогосподарських та менше в господарсько-
побутових цілях (любительський вилов риби та полив присадибних ділянок).  
Cкладна екологічна ситуація на річці Золотоношка, що спостерігається 
протягом останніх років, викликана захаращеністю прибережних смуг звалищами 
побутових та будівельних відходів та незадовільною роботою очисних споруд 
Прат «Веста-К», на які надходять комунальні стічні води та стічні води 
промислових підприємств м. Золотоноша. Обладнання очисних споруд м. 
Золотоноша знаходиться в аварійному стані, технологія очистки стічних вод не 
витримується, внаслідок чого до річки потрапляють недостатньо очищені води. 
Більше половини стічних вод, що потрапляють на очисні споруди, належать 
промисловим підприємствам міста. Найбільш крупними промисловими 
підприємствами-водокористувачами і забруднювачами річки є Пальмирський 
цукрозавод, ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор», ЗАТ 
«Золотоніський маслоробний комбінат», ВАТ «Золотоніська парфюмерно-
косметична фабрика», ДП «Златодар», ТОВ «Золотоніський цегельний завод», 
ТОВ «Золотоноша Агро», ЗАТ «Фес-Укр» по виробництву кави торгової марки 
«MacCoffeе» та «Петровская Слобода» [59]. 
 
68 
 
 
 
3 
Таблиця 2.8 – Показники якості води р. Золотоношка, мг/дм
Показники 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 
Хлорид іони 99,3 136,5 98,2 111,2 105,1 154,7 145,2 175 109,6 173,5 134,5 
Сульфат-іони 89,5 73,5 66,1 47,7 157 287,4 256,4 278,8 112,5 140,2 109,5 
Фосфат-іони 0,33 0,36 0,48 0,42 0,21 0,48 0,42 0,45 0,51 0,69 0,54 
Амоній-іони 0,49 0,96 1,37 1,1 1,15 1,86 1,74 1,81 1,43 3,2 2,7 
Нітрит-іони 0,04 0,09 0,14 0,85 0,05 0,07 0,065 0,062 0,05 0,17 0,14 
Нітрат-іони 9,8 13,5 13,9 1,26 12 11,7 11,3 10 7,8 11,1 10,3 
Розчинений  кисень 4,6 4,55 4,02 4,03 4,01 4,1 4,13 4,03 4,06 3,92 3,96 
ХСК 12 14,6 13 15,1 14 17 19 14,5 19 58 49 
БСК5 5,7 5,7 5,9 6 5,9 5,5 5,8 5,9 5,9 5,7 5,5 
Марганець 0,03 0,01 0,03 0,03 0,04 0,08 0,08 0,09 0,04 0,052 0,04 
Залізо загальне 0,19 0,25 0,24 0,15 0,14 0,27 0,26 0,25 0,29 0,44 0,52 
Мідь 0,001 0,001 0,002 0,002 0,002 0,003 0,0034 0,0038 0,0047 0,006 0,005 
Цинк 0,001 0,001 0,001 0,002 0,002 0,004 0,004 0,0039 0,0063 0,0051 0,0043 
Хром 0,001 0,001 0,001 0,001 0,001 0,001 0,001 0,001 0,003 0,002 0,001 
СПАР 0,08 0,13 0,025 0,05 0,13 0,1 0,17 0,15 0,089 0,108 0,1 
Нафтопродукти 0,22 0,12 0,14 0,14 0,01 0,022 0,019 0,02 0,44 0,6 0,55 
Феноли 0,001 0,001 0,001 0,001 0,001 0,001 0,001 0,001 0,002 0,002 0,001 
 
69 
 
 
 
Продовження таблиці 2.8 
Показники 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 Середнє ГДКрг с/ГДКрг 
Хлорид іони 132,7 101,9 124,2 40 31 32 34 37 104,0 300 0,3 
Сульфат-іони 118,5 121,1 127,4 64,1 57,3 49,7 61,2 54,9 119,6 100 1,2 
Фосфат-іони 0,36 0,60 0,66 0,27 0,12 0,15 0,12 0,12 0,38 - - 
Амоній-іони 1,98 2,34 3,67 3,39 2,99 2,87 2,73 2,99 2,1 0,5 4,3 
Нітрит-іони 0,12 0,11 0,12 0,92 0,59 0,59 0,55 0,52 0,3 0,08 3,5 
Нітрат-іони 9,3 9,9 10,7 2,97 2,5 2,3 2,4 2,6 8,2 40 0,2 
Розчинений кисень 3,97 3,91 3,8 3,6 4,13 4,03 4,06 4 4,0 6 7,0 
ХСК 37 45 69 16,5 15,3 15 15,2 15,7 24,9 - - 
БСК5 5,9 6,1 5,8 9,96 7,88 7,83 7,92 7,99 6,5 3 2,2 
Марганець 0,04 0,049 0,041 0,02 0,01 0,01 0,01 0,01 0,0 0,01 3,7 
Залізо загальне 0,76 0,88 1,1 0,122 0,101 0,111 0,1 0,11 0,3 0,1 3,3 
Мідь 0,0048 0,0045 0,0043 0,0064 0,0034 0,0038 0,0047 0,005 0,004 0,001 3,7 
Цинк 0,0064 0,006 0,004 0,0059 0,0051 0,0043 0,0064 0,006 0,004 0,01 0,4 
Хром 0,002 0,002 0,002 0,0026 0,003 0,002 0,001 0,002 0,002 0,001 1,6 
СПАР 0,09 0,09 0,104 0,1 0,05 0,05 0,04 0,03 0,1 - 
Нафтопродукти 0,27 0,2 0,24 0,093 0,066 0,055 0,051 0,051 0,2 0,05 3, 5 
Феноли 0,001 0,002 0,002 0,003 0,002 0,002 0,001 0,001 0,001 0,001 1,4 
КЗ    3,4 
70 
Аналіз гідрохімічних показників за 2000-2018рр. (таблиця 2.8), наданих 
Золотоніський міжрайонним управлінням державної санітарно-епідеміологічної 
служби в Черкаській області, показав, що за коефіцієнтом забруднення води річки 
Золотоношка відносяться до помірно забруднених (КЗ=3,4). Зростаючий 
антропогенний вплив на водний об’єкт змінює гідрохімічний режим річки, що 
призводить до порушення умов існування гідробіонтів і іхтіофауни.  
Аналіз кисневого режиму водойми, який визначає екологічний і санітарний 
стан річки показав, що вміст розчиненого кисню у воді виявився дуже низьким. 
3 
Концентрація кисню коливається в діапазоні 3,6-4,6 мг/дм (рисунок 2.33). 
3
Найгірші показники спостерігалися у 2013-2014 рр. (3,6-3,9 мг/дм ). 
 
 
Рисунок 2.33 – Динаміка концентрації розчинного кисню у воді р. Золотоношка 
 
До показників, що містять дані про загальну кількість органічних речовин у 
воді, належать хімічне споживання кисню (ХСК) та біохімічне споживання кисню 
(БСК). За проаналізований період значення ХСК у воді р. Золотоношка не 
перевищувало норму. Значення БСК5, який характеризує наявність у воді нестійких 
органічних сполук біогенного походження, природні води зазвичай мають не 
3
перевищує 0,5-2,0 мг/дм . Більш високі показники БСК вказують на забруднення 
водного об’єкту. За весь період спостережень значення БСК5 у воді річка 
71 
Золотоношка перевищувало норму майже вдвічі, а починаючи з 2014 року – в 2,5-
3,3 рази (рисунок 2.34). Отримані дані демонструють, що в сучасних умовах 
домінує забруднення органічного походження. Високі значення БСК є наслідком 
впливу забруднюючих речовин, які потрапляють у річку із стічними водами 
підприємств та органічних сполук природного походження. 
 
 
Рисунок 2.34 – Динаміка БСК5 у воді р. Золотоношка 
 
 
Рисунок 2.35 – Динаміка концентрації сульфат іонів в воді р. Золотоношка 
 
72 
Кількість сульфатів перевищувала ГДКрг у період 2004-2013рр., особливо у 
2005-2008рр., коли кратність перевищення становила 2,7-2,9 ГДК (рисунок 2.35).  
За вмістом амонійного іону фіксується тенденція до зростання кратності 
перевищення ГДКрг (рисунок 2.36). Джерелами надходження іонів амонію в 
водний об’єкт є господарсько-побутові стічні води, поверхневий стік з 
сільськогосподарських угідь, стічні води різних підриємств міста, а також 
внутріводоймишних процесах біохімічного розкладу органічних речовин.  
 
 
Рисунок 2.36 – Динаміка концентрації амонійного іону у воді р. Золотоношка 
 
 
Рисунок 2.37 – Динаміка концентрації нітрит-іону у воді р. Золотоношка 
73 
Наявність у поверхневих водах нітрит іонів пов’язана з окисненням 
амонійних іонів, процесами біохімічного розкладу органічних речовин. Зазвичай 
нітрити відсутні в поверхневих водних об’єктах завдяки здатності 
доокислюватися в нітрати. Вміст нітрит-іону в р. Золотоношка перевищує ГДКрб 
(рисунок 2.37), що свідчить про хронічну нестачу кисню у воді. 
Перевищення ГДКрг фіксується і по ряду важких металів – марганцю, міді, 
заліза (рисунки 2.38-2.40).  
 
 
Рисунок 2.38 – Динаміка концентрації марганцю у воді р. Золотоношка 
 
Високі концентрації марганцю, цілком імовірно, пов’язані з природними 
чинниками. Як відомо, марганець надходить у поверхневі води внаслідок 
вилуговування мінералів, що містять цей елемент, при  розкладанні водяних тварин 
і рослинних організмів. Збільшення концентрації в значній мірі залежить і від 
вмісту розчиненого кисню у воді – хронічна нестача кисню призводить до 
суттєвого підвищення концентрації марганцю за рахунок надходження останнього 
з донних відкладень [60, 61].  
3
Вміст міді в р. Золотоношка коливався в межах 0,001-0,006 мг/дм . До 2002 р. 
перевищень ГДК не фіксувалося, в 2003-2014 рр. воно становило 2,0-6,4 ГДК на 
74 
всіх створах. Чітко простежується тенденція до зростання міді у воді (рисунок 
2.39). 
 
 
Рисунок 2.39 – Динаміка зміни концентрації міді у воді р. Золотоношка 
 
 
Рисунок 2.40 – Динаміка концентрації заліза загального у воді р. Золотоношка 
 
Вміст заліза загального також не відповідав нормам ГДК (рисунок 2.40). 
Високі концентрації заліза можуть бути спричинені як його природним вмістом в 
75 
поверхневих водах, надходженням з поверхневим стоком (вимивання з ґрунту і 
лісової підстилки), так і антропогенним впливом. 
Надмірне накопичення Fe, Cu, Mn, які здатні до біоакумуляції, може 
супроводжуватися порушенням метаболізму в клітинах водяної біоти [37, 38].  
Вміст нафтопродуктів перевищував норматив у 2000-2003рр. і у 2012-
2014рр. у 2-4 рази, і особливо небезпечне перевищення зафіксоване у 2008-
2011рр. – 5,5-12 ГДК (рисунок 2.41). Джерелами нафтопродуктів у воді, зазвичай 
є скиди стічних вод, комунальні стоки з території міста, а також їх змивання з 
поверхні ґрунту опадами і надходження у водні об’єкти з поверхневим стоком.  
 
0,6
0,5
0,4
0,3
0,2
0,1
0
2000200220042006200820102012201420162018
Нафтопрод. ГДК
 
Рисунок 2.41 – Динаміка концентрації нафтопродуктів у воді  р. Золотоношка 
 
 
Концентрація, мг/дм3
76 
 
Рисунок 2.42 – Кратність перевищення ГДКрг у р. Золотоношка 
 
Аналіз багаторічних даних моніторингу якості води р. Золотоношка 
показав, що лімітуючими показниками рівня забруднення води за гігієнічними 
нормативами є розчинний кисень, амонійний і нітрит іони, сполуки важких 
металів (мідь, залізо загальне і марганець), нафтопродукти (рисунок 2.42). 
 
2.12 Екологічна оцінка якості поверхневих вод р. Золотоношка за 
відповідними категоріями 
 
Екологічна оцінка якості поверхневих вод р. Золотоношка за відповідними 
категоріями згідно [56] показала, що за показником екологічного індексу якості 
вод ІЕ=4,8 (таблиця 2.9) вона може бути віднесена до 5 категорії ІІІ класу якості – 
вода посередньої якості, з переходом у 4 категорію IІІ класу якості – задовільної 
якості; за ступенем чистоти (забрудненості)  помірно забруднені з переходом у 
слабко забруднені, сапробність – α’-мезосапробні з переходом у β’’-мезосапробні, 
трофність (переважаючий тип) – евтрофні. 
77 
 
Таблиця 2.9 – Оцінка якості води р. Золотоношка за екологічною 
класифікацією якості поверхневих вод 
Показники Ссер. Інтервал Клас Категорія Ку 
3
Хлорид іони, мг/дм  104 101-150 3 5 5,1 
3
Сульфат-іони, мг/дм  120 61-120 3 4 5,0 
Іс 5,0 
3
Азот амонійний, мг N/дм  1,60 1,01 – 2,50 4 6 6,4 
3
Азот нітритний, мг N/дм  0,090 0,051 – 0,100 4 6 6,8 
3
Азот нітратний, мг N/дм  1,85 1,01 – 2,50 4 6 6,6 
3
Розчинений кисень, мг О2/дм  4,0 4,0 – 5,0 4 6 6,0 
3
ХСК, мгО2/дм  24,9 16 – 25 2 3 4,0 
3
БСК5, мгО2/дм  6,5 4,1 – 7,0 3 5 5,8 
3
Фосфор фосфатів, мг Р/дм  0,13 0,101 – 0,200 3 5 5,3 
Іт-с 5,8 
3
Марганець, мкг/дм  37 26 – 50 2 3 3,5 
3
Залізо загальне, мкг/дм  331 101 – 500 3 4 4,6 
3
Мідь, мкг/дм  4 3 – 10 3 4 4,1 
3
Цинк, мкг/дм  4 <10 1 1 1,0 
3
Хром, мкг/дм  1,5 <2 1 1 1,0 
3
СПАР, мкг/дм  89 51 – 100 3 5 5,8 
3
Нафтопродукти, мкг/дм  174 101 – 200 3 5 5,7 
3
Феноли, мкг/дм  1,4 1 2 3 3,0 
Іт 3,6 
ІЕ 4,8 
 
Лімітуючими є показники сольового, трофо-сапробіологічного (сполуки 
фосфору поліфосфатів і азоту мінерального, розчинений кисень, БСК5) блоків. 
 
2.13 Оцінка потенційного ризику екосистемі р. Золотоношка при 
комбінованому комплексному впливі забруднення водного середовища  
 
Розрахунок екологічного ризику погіршення стану р. Золотоношка за 
методикою [57] за усередненими даними моніторингу показників якості води за 
період 2000-2018 рр. показав, річка є дуже забрудненою: значення екологічного 
ризику становить 0,999, що відповідає 5 класу якості води. 
 
78 
 
Рисунок 2.43 – Ранжування забруднюючих речовин за значенням потенційного  
екологічного ризику погіршення стану р. Золотоношка за період 2000-2018 рр. 
 
Оцінка екологічного ризику погіршення стану водних об’єктів дозволяє 
також ранжувати ризики за окремими забруднюючими речовинами з метою 
встановлення причини забруднення на основі ідентифікації найбільш небезпечних 
джерел антропогенного впливу на стан довкілля. Найбільший потенційний ризик 
екосистемі р. Золотоношка зумовлений її забрудненням нітрит-іонами (R=0,98) і 
амонійними іонами (R=0,83) (рисунок 2.43). 
 
2.14 Шляхи покращення екологічної ситуації в басейні р. Золотоношка 
 
Проведений системний аналіз екологічної ситуації у басейні р. Золотоношка  
свідчить про високий рівень забруднення річки, існуючу ймовірність порушення 
благополуччя водної екосистеми, різкого зниження рибопродуктивності водойми.  
Основними причинами погіршання якості води р. Золотоношка є недостатня 
ефективність роботи очисних споруд м. Золотоноша, незадовільний стан 
каналізаційних мереж, насосних станцій та споруд зливової каналізації. Міські 
стоки практично неочищеними потрапляли в басейн річки Золотоношка, 
79 
внаслідок чого гинула риба та інші річкові тварини, псувалася якість води в 
довколишніх селах тощо. 
Необхідні цілеспрямовані заходи щодо покращення екологічної ситуації. 
Для зняття кризової ситуації, що склалася, можуть бути рекомендовані такі 
практичні заходи: 
1. збільшити об'єми максимального стоку під час проходження весняної 
повені; 
2. покращити роботу очисних споруд підприємств і комунально-побутових 
стічних вод; 
3. посилити контроль та відповідальність за скиди неочищених стічних вод; 
4. проводити посилений контроль за якістю води, особливо у літній період; 
5. розробити і впровадити стратегію комплексного використання і охорони 
водних ресурсів басейну р. Золотоношка в сучасних умовах. 
На жаль, за браком необхідних капіталовкладень заходи з екологічного 
оздоровлення Золотоношки  проводяться в неповному обсязі. 
 
2.15 Шляхи збереження біорізноманіття та екологічного благополуччя 
прісноводних екосистем 
 
У результаті посиленого антропогенного впливу на біоценози 
континентальних водойм окремі представники аборигенної іхтіофауни опинились 
під загрозою зникнення і були занесені до Червоної книги України [62-65]. 
Необхідне прийняття державної програми “Малі річки” як продовження 
робіт з екологічної паспортизації малих річок та розробки державної програми 
розвитку рибництва у внутрішніх водоймах України. 
Необхідна розробка і впровадження регуляторних заходів щодо 
попередження надходження у водне середовище деяких видів біогенів, зокрема 
сполук нітрогену і поліфосфатів, які здійснюють вплив на розвиток процесів 
евтрофікації і становлять найбільший екологічний ризик погіршення стану водних 
80 
об’єктів. Для збереження рідкісних і зникаючих видів риб та відтворення 
аборигенної іхтіофауни слід забезпечити низку заходів (рисунок 2.44).  
 
 
Рисунок 2.44 – Шляхи збереження біологічного різноманіття та екологічного 
благополуччя прісноводних екосистем 
 
Попередити заморні явища можна збільшенням проточності води, 
примусовою аерацією за допомогою механічних приладів, розведенням більш 
стійкої до замору риби та зариблення водойм рослиноїдними видами, які є 
біологічними меліораторами водойм [24]. 
81 
ВИСНОВКИ 
 
Антропогенна діяльність спричинює негативні зміни у функціонуванні 
прісноводних екосистем і зменшує популяції риб, які є важливими для 
раціонального харчування людини. Відбувається порушення природних умов 
існування та навіть загибель водних організмів. Одним з найбільш шкідливих 
проявів антропогенного впливу на водні екосистеми є хімічна трансформація 
водного середовища. Найбільш загрозлива ситуація склалася на малих річках.  
Проведений системний аналіз оцінки екологічного стану р. Рось і р. 
Золотоношка за певними критеріями дозволив оцінити чинники і потенційні 
ризики погіршення якості водних об’єктів. 
Аналіз води р. Рось у серпні 2018р. – на момент масового замору риби, 
показав, що вода за коефіцієнтом забрудненості біля смт. Стеблів – слабко 
забруднена з переходом у помірно забруднену (КЗ=2,4), біля с. Яблунівка 
Корсунь-Шевченківського – брудна (КЗ=6,4), біля м. Корсунь-Шевченківського – 
слабко забруднена (КЗ=2,0). 
За показником екологічного індексу якості вод (ІЕ) екологічний стан вода р. 
Рось на ПС Стеблів і К-Шевченківський оцінюється як перехідний між слабко 
забруднені і помірно забруднені, біля с. Яблунівка – помірно забруднені з переходом 
у слабко забруднені (3 клас якості води).  
Розрахунок сумарного екологічного ризику р. Рось за усередненими 
багаторічними показниками за 25-річний період на ПС смт. Стеблів і К-
Шевченківський показав, що річка є забрудненою, стан якості води – 
незадовільний, що відповідає 4 класу якості води, ризик погіршення стану – 
високий (Riskсум становить 0,62 і 0,64 відповідно). Найбільший потенційний ризик 
екосистемі р. Рось зумовлений її забрудненням фосфатами і нітритами. 
Річка Золотоношка за коефіцієнтом забруднення за усередненими 
багаторічними даними моніторингу показників якості води відносяться до 
82 
помірно забруднених (КЗ=3,4), за показником екологічного індексу якості вод 
(Іе=4,8) – помірно забруднена з переходом у слабко забруднену. 
Значення екологічного ризику – 0,999, що відповідає 5 класу якості води 
(дуже забруднена). Найбільший потенційний ризик екосистемі р. Золотоношка 
зумовлений нітрит-іонами (R=0,98) і амонійними іонами (R=0,83). 
Основними причинами виникнення у водоймах замору риби є зміна клімату 
і систематичне надходження у водне середовище сполук азоту і поліфосфатів, які 
спричиняють розвиток процесів евтрофікації і становлять найбільший 
екологічний ризик погіршення стану гідроекосистем.  
З метою збереження біорізноманіття та екологічного благополуччя 
присноводних гідроекосистем, необхідна державна програма “Малі річки”, 
продовження робіт з екологічної паспортизації малих річок та розробка державної 
програми розвитку рибництва у внутрішніх водоймах України. 
Для попередження явищ замору риб необхідно запобігати заростанню 
водойм, за потреби проводити аерацію, зариблення водойм рослиноїдними видами 
– біологічними меліораторами водойм, посилити контроль і відповідальність за 
скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, здійснювати контроль за 
динамікою сполук азоту і фосфору та спостереження за основними циклами 
розвитку фітопланктону. 
Теоретичне і практичне значення роботи. Попередження трансформації 
поверхневих вод сприятиме екологічному благополуччю гідроекосистем та їх 
збереженню їх біорізноманіття.  
Основні положення та результати досліджень пройшли апробацію на: 
 ІІ міжнародній науково-практичній конференції «Інтеграційні та 
інноваційні напрями розвитку харчової індустрії». Черкаси, 2018. 
 ІІІ міжнародній науково-практичній конференції «Інтеграційні та 
інноваційні напрями розвитку харчової індустрії». Черкаси, 2019. 
83 
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 
 
1. Євтушенко М.Ю. Відновна іхтіоекологія як науковий напрям розвитку 
рибництва внутрішніх водойм України. //Рибогосподарська наука України, № 
3/2010. – С. 88-91. 
2. Пукало П.Я., Дармограй Л.М., Божик Л.Я., Васерук Н.Я. Актуальність 
відтворення аборигенної іхтіофауни водойм України. //Науковий вісник 
ЛНУВМБТ ім. С. Ґжицького, 2016, т 18, № 2 (67). – С. 216-218. 
3. Вернадський В. М. Проблемы биогеохимии /В.М. Вернадський //Труды 
Биогеохимической лаборатории. Т. 16. – М.: Наука, 1980. – 320 с.  
4. Публічний звіт Голови Державного агентства водних ресурсів України 
за 2018 рік. Державне агентство водних ресурсів України. Електронний ресурс. 
Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/17-civik-
2018/zvit_2018/zvit_voda2_2018.pdf 
5. Хільчевський В.К. Основи гідрохімії : підручник / В.К. Хільчевський, 
В.І. Осадчий, С.М. Курило. – К. : Ніка-Центр, 2012. – 312 с. 
6. Булахов В.Л., Новіцький Р.О., Пахомов О.Є., Христов О.О. Біологічне 
різноманіття України. Дніпропетровська область. Круглороті (Cyclostomata). Риби 
(Pisces) //За заг. ред. проф. О.Є. Пахомова. – Д.: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2008. – 
304 с. 
7. Яркина Н.Н. Рыбное хозяйство Украины как часть мирового 
рыбохозяйственного комплекса: тенденции, проблемы, перспективы. 
//Економічний часопис-ХХІ. – Київ, 2013. – №3-4 (1). – С. 75-78. 
8. Споживання риби та рибопродуктів в Україні: що було, що є, що буде. 
//Економічний дискусійний клуб. Електронний ресурс. Режим 
доступу:http://edclub.com.ua/analityka/spozhyvannya-ryby-ta-ryboproduktiv-v-
ukrayini-shcho-bulo-shcho-ye-shcho-bude 
9. Риба та рибопродукти: результати 2018 року та оцінки на 2019 рік 
//Економічний дискусійний клуб. Електронний ресурс. Режим доступу: 
84 
http://edclub.com.ua/analityka/ryba-ta-ryboprodukty-rezultaty-2018-roku-ta-ocinky-na-
2019-rik 
10. Основні показники роботи за 2018 рік Державного агентства рибного 
господарства України. Електронний ресурс. Режим доступу: 
http://darg.gov.ua/_osnovni_pokazniki_roboti_za_0_0_0_8909_1.html 
11. Баланси та споживання основних продуктів харчування населенням 
України. Статистичний збірник. Державна служба статистики України, 2018. – 59с. 
12. Аудиторський звіт за результатами державного фінансового аудиту 
діяльності ДП «Укрриба» за період з 01.01.2014 по 31.03.2017. Електронний 
ресурс. Режим доступу: http://dkrs.kmu.gov.ua/kru/doccatalog/document?id=131766. 
13. Чернік В.В., Буряк І.В., Товстенко Л.В., Гайчук О.М. Сучасний стан 
споживання риби в Україні. //Завдання рибогосподарської науки щодо вирішення 
нагальних проблем розвитку прісноводної та морської аквакультури. Матеріали 
науково-практичного семінару, проведеного 5 червня 2015 р. під час виставки 
«FishExpo-2015». Київ-2015. С. 65-69. 
14.  Офіційний сайт Державного агентства рибного господарства країни. 
Електронний ресурс. Режим доступу: http://darg.gov.ua 
15. Офіційний сайт Державного комітету статистики України: Електронний 
ресурс. Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua 
16. Офіційний сайт Державного комітету статистики України. Електронний ресурс. 
Режим доступу:  http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2017/rg/rg_u/rg_reg0417_u.htm 
17. Глєбова Ю.А., Шкарупа О.В. Динаміка розвитку рибного господарства 
України у 2016–2018 роках. //Рибогосподарська наука України. 2019. № 2. – С. 5-
20. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ 
18. Україна у цифрах 2017. Статистичний збірник. – Київ, 2018 – 241с. 
19. Гриб Й.В., Клименко М.О., Сондак В.В. Відновна гідроекологія 
порушених річкових та озерних систем (гідрохімія, гідробіологія, гідрологія, 
управління). – Рівне: Волинські обереги, 1999. – У 2-х т. – 496 с.  
85 
20. Відновна іхтіоекологія (реабілітація аборигенної іхтіофауни природних 
водойм України) //за редакцією Й.В. Гриба, В.В. Сондака. – Рівне: Волинські 
обереги, 2007. – 630 с.  
21. Гриб Й.В., Сондак В.В Гриб Й.В., Сондак В.В обереги, 2007. – С. 276-
317. Відновлення видового різноманіття і біопродуктивності аборигенної 
іхтіофауни в умовах порушених річково-озерних систем //Відновна іхтіоекологія. 
– Рівне: Волинські обереги, 2007. – С. 531-570.  
22. Сондак В.В. Відновна іхтіоекологія природних водойм Західного 
Полісся України: монографія. – Рівне: Волинські обереги, 2008. – 296 с. 
23. Конвенція про біологічне різноманіття. П’ятий національний звіт 
України. Київ-2015. https://www.cbd.int/doc/world/ua/ua-nr-05-uk.pdf 
24. Герасимчук Л.О., Валерко Р.А., Гребенчук Л.І. Державний контроль за 
випадками масового замору риби на водоймах Житомирської області «Водні 
біоресурси та аквакультура», 2018, №2. – с 6-20. 
25. Гроховська Ю.Р., Кононцев С.В., Хорхолюк А.В. Аналіз впливу 
гідрохімічного режиму на видове різноманіття іхтіофауни  річок  Рівненщини. 
//Вісник Національного університету водного господарства та 
природокористування. Випуск3(63) 2013 р. Серія «Сільськогосподарські науки». 
С. 61-74. 
26. Моисеенко Т.И. Водная экотоксикология: Теоретические и прикладные 
аспекты /Т.И.Моисеенко. – М.: Наука, 2009. – 400 с. 
27. Решетняк Д.Є. Методи оцінювання антропогенних загроз 
біорізноманіттю прісноводних екосистем. //Вісник Дніпропетровського 
університету. Серія: геологія, географія. 25 (1), 2017. – С. 71-79. 
28. Гроховська Ю.Р. Екологічний резонанс як відгук екосистеми на 
антропогенний вплив. /Зб. наукових праць VІІІ Всеукраїнської науково-
практичної конференції з міжнародною участю «Біологічні дослідження – 2017» 
86 
29. Аніщенко Л.Я. Розрахункові показники для критеріїв екологічно 
безпечних рівнів відбору води з малих річок. //Екологія довкілля та безпека 
життєдіяльності. – 2008. – № 5. – С. 59-65. 
30. Дудник С.В. Водна токсикологія. Частина 2. Іхтіотоксикологія. Київ – 
2014. – 108 с. 
31. Шерман І.М., Пилипенко Ю.В., Шевченко П.Г. Загальна іхтіологія: 
підруч. Київ: Аграрна освіта, 2009. –194 с. 
32. Герасимов Ю.Л. Основы рыбного хозяйства. – Самара: Самарский 
університет. 2003. – 108 с. 
33. Шмидт-Ниельсен К. Физиология животных. Приспособление и среда: 
в 2-х кн. – Москва: Мир, 1982. – Т. 1. – 416 с. – Т. 2. – 384 с. 
34. Біопродуктивність водних екосистем. Методичний посібник для 
підготовки магістрів за спеціальністю 207 – «Водні біоресурси та аквакультура» 
/укладачі М.І. Хижняк, М.Ю. Євтушенко. – К. : «Центр учбової літератури», 2017. 
– 224 с. 
35. Степова Н.Г., Кушка О.М.Аналіз вітчизняних нормативних актів щодо 
вмісту сполук фосфору у стічних і природних водах та їх вплив на довкілля. 
//Меліорація і водне господарство. 2014. Вип. 101. – С. 105-112. 
36. Єльнікова Т.О., Подчашинський Ю.О. Моделювання евтрофних 
процесів у водосховищах річки Тетерів Житомирської області на основі 
відеозображень проб води. //Вісник ЖДТУ. Серія: Технічні науки. 2015. № 3 (74). 
– С. 54-60. 
37. Антоняк Г. Л., Багдай Т.В. Першин О.І., Бубис О.Є., Панас Н.Є., 
Олексюк Н.П. Метали у водних екосистемах та їх вплив на гідро біонти. //Біологія 
тварин, 2015, т. 17, № 2. – С.9-24. 
38. Дудник С.В., Євтушенко М.Ю. Водна токсикологія: основні теоретичні 
положення та їхнє практичне застосування [Монографія] /С.В.Дудник, 
М.Ю.Євтушенко. – К.: Вид-во Українського фітосоціологічного центру, 2013. – 
297 с. 
87 
39. Фактори накопичення важких металів в екосистемі Дніпровських 
водосховищ /Т.Г.Литвинова, А.П.Мельник, З.А.Стецюк і ін. //Рибне господарство, 
2005. – Вип.64. – С.131-143. 
40. Екологічний паспорт Черкаської області. 2018. – 261с. 
41. У Кременчуцькому водосховищі концентрація марганцю перевищує 
норму в 15 разів. Україна молода. Електронний ресурс. Режим доступу: 
https://umoloda.kyiv.ua/number/3334/2006/124774/ 
42. Профіль Черкаської області. Аналітично-описова частина до стратегії 
розвитку Черкаської області. Черкаси. 2014 р. – 182с. 
43. Екологічний паспорт Черкаської області. 2018. – 243с. 
44. Гриб Й.В., Климнюк О.М., Бузевич І.Ю., Михальчук М.А. 
Особливості формування кисневого режиму заморних водойм, складу 
аборигенної іхтіофауни в підлідний період і її відновлення. Вісник Національного 
університету водного господарства та природокористування. 
Сільськогосподарські науки. Рівне, 2015. Вип. 1(69). С. 133–152.  
45. Рибалова О.В., Бєлан С.В. Аналіз причин виникнення надзвичайних 
ситуацій масової загибелі риби в Харківській області. Восточно-Европейский 
журнал передовых технологий. Харьков, 2012. № 6/10 (60). С. 17-21.  
46. Шерман І.М., Євтушенко М.Ю. Теоретичні основи рибництва: підруч. 
Київ, 2011. 499 с. 
47. Євтушенко М. Ю. Навчальний посібник з курсу “Екологічна фізіологія 
та біохімія гідробіонтів. – Київ – 2015. – 118c. 
48. Методика розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству 
внаслідок порушення правил рибальства та охорони водних живих ресурсів. 
Наказ 12.07.2004 N 248/273. Електронний ресурс. Режим доступу: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1446-04. 
49. Гідроекологічний стан басейну річки Рось: Монографія /В.К. 
Хільчевський, С.М. Курило, С.С. Дубняк, В.М. Савицький, М.Р. Забокрицька. – 
К.: Ніка-Центр, 2009. – 115 c.  
88 
50. Характеристика водних ресурсів басейну річки Рось. Басейнове 
управління водних ресурсів річки Рось. Електронний ресурс. Режим 
доступу:http://buvrrosi.com.ua/harakteristika-vodnih-resursiv-basejnu-richki-ros.html 
51. Метеодані по Черкаській області у 2018р. Електронний ресурс. Режим 
доступу: https://meteopost.com/weather/climate/ 
52. Дані моніторингу вод та ґрунтів Черкаського РУВР Дніпровського 
БУВР. Електронний ресурс. Режим доступу: http://openenvironment.org.ua/water/ 
53. Потрохов О.С. Видова специфічність резистентності риб до дії сполук 
неорганічного азоту. //Наук. зап. Терноп. нац. пед. ун-ту. Сер. Біол., 2011, № 2 
(47). – C. 119-123.  
54. Красюк Ю.Н. Токсикорезистентность карпа при разной нагрузке 
соединениями неорганического азота. //Гидробиологический журнал. – 2009. – Т. 
45, № 5. – С. 89–97. 
55. Організація та здійснення спостережень за забрудненням поверхневих 
вод (в системі Мінекоресурсів) КНД211.1.1.106 – Київ, 2003. – 70 с. 
56. Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними 
категоріями /А.В. Гриценко, О.Г. Васенко, Г.А. Верніченко та ін. – Х.: УкрНДІЕП. 
– 2012. – 37 с. 
57. Rybalova O., Artemiev S. Development of a procedure for assessing the 
environmental risk of the surface water status deterioration //Eastern-European Journal 
of Enterprise Technologies. 2017. Vol. 5, Issue 10 (89). P. 67-76.  
58. Екологічний паспорт річки Золотоношка. – Черкаси, Черкаське 
регіональне управління водних ресурсів, 2012. – 205 с. 
59. Мислюк О.О., Хоменко О.М., Зинченко М.В. Оцінка впливу 
господарської діяльності на якість води річки Золотоношка. Вісник ЧДТУ, 2015, 
№1. – С.159-166. 
60. Линник П. Н. Причины ухудшения качества води в Киевском и 
Каневском водохранилищах. //Химия и технология воды. – 2003. – т.25, №4. – С. 
384-403. 
89 
61. Линник П. Н. Содержание и формы миграции металлов в воде 
Запорожского водохранилища. /Линник П. Н., Жежеря В. А., Зубенко И. Б., Зубко 
А. В. //Гидробиол. журн. – 2010. – т. 46, №4. – С. 97-116. 
62. Грициняк И.И. Стратегия рационального и эффективного 
рыбопромыслового использования водохранилищ днепровского каскада / 
И.И.Грициняк, И.Ю. Бузевич //Комплексный подход к проблеме сохранения и 
востановления биоресурсов каспийского бассейна. Мат. Межд. Научно-практ. 
Конференции. Астрахань, – 2008. – С. 76-79.  
63. Козлов В.И. Оценка эффективности искусственного воспроизводства 
рыбных запасов/ В.И. Козлов //Проблемы воспроизводства аборигенных видов 
рыб. – К., 2005. – С. 84-88.  
64. Бузевич І.Ю. Третяк О.М. Наукові основи спрямованого формування 
іхтіофауни дніпровських водосховищ. //Проблемы воспроизводства аборигенных 
видов рыб. – К., 2005. – С. 213-216. 
65. Закон України від 24 травня 2012 року № 4836-VI «Про затвердження 
Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та 
екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року» 
90 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
91 
Додаток А 
 
 
92 
Додаток Б 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
93 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
94 
95 
 
Додаток В 
Показники якості води по постах спостережень р. Рось 
Таблиця В.1 – Показники якості води по посту спостережень: р. Рось, 84 км, м.Стеблів, в/бєф водосховища ГЕС 
3
Показники, мг/дм  
24.03.1993 0,34 0,50 4,10 3,00 3,20 8,80 6,00 0,40 40,00 0,12 0,08 42,00 100,0 46,00 300,0 
 
25.05.1993 0,36 0,50 2,20 3,00 7,50 6,90 6,00 0,10 40,00 0,02 0,08 47,00 100,0 43,00 300,0 
 
22.07.1993 0,14 0,50 2,90 3,00 2,00 6,00 0,10 40,00 0,01 0,08 96,00 100,0 40,00 300,0 
  
01.10.1993 0,16 0,50 2,50 3,00 2,70 6,00 0,10 40,00 0,01 0,08 38,40 100,0 46,80 300,0 
  
09.03.1994 0,43 0,50 1,60 3,00 6,20 6,00 1,90 40,00 0,01 0,08 39,20 100,0 47,70 300,0 
  
22.04.1994 0,10 0,50 4,20 3,00 8,30 6,00 40,00 0,01 0,08 32,00 100,0 34,00 300,0 
   
22.11.1994 0,52 0,50 1,00 3,00 3,70 6,00 0,20 40,00 0,01 0,08 44,00 100,0 53,90 300,0 
  
28.02.1995 0,32 0,50 4,20 3,00 4,00 6,00 3,70 40,00 0,01 0,08 34,00 100,0 44,00 300,0 
  
17.05.1995 0,87 0,50 1,80 3,00 4,10 8,50 6,00 0,10 40,00 0,02 0,08 27,00 100,0 17,00 300,0 
 
05.09.1995 0,60 0,50 1,90 3,00 8,60 6,00 0,10 40,00 0,01 0,08 20,80 100,0 35,50 300,0 
  
16.11.1995 0,84 0,50 1,80 3,00 11,60 9,60 6,00 0,10 40,00 0,02 0,08 32,00 100,0 40,00 300,0 
 
19.03.1996 1,14 0,50 2,10 3,00 2,70 9,10 6,00 2,60 40,00 0,02 0,08 28,00 100,0 38,00 300,0 
 
27.05.1996 0,62 0,50 2,10 3,00 2,60 6,00 3,50 40,00 0,05 0,08 32,00 100,0 26,40 300,0 
  
22.07.1996 0,04 0,50 2,00 3,00 7,30 6,00 2,00 40,00 0,02 0,08 37,00 100,0 19,00 300,0 
  
20.11.1996 0,32 0,50 3,00 3,00 4,20 6,00 3,50 40,00 0,11 0,08 30,00 100,0 16,00 300,0 
  
19.03.1997 0,44 0,50 3,70 3,00 2,60 6,00 3,50 40,00 0,05 0,08 40,80 100,0 21,30 300,0 
  
Дата 
Амоній-
іони 
ГДК 
БСК5 
ГДК 
Завислі  
речовини 
Кисень 
розчинний 
ГДК 
Нітрат-
іони 
ГДК 
Нітрит-
іони 
ГДК 
Сульфат-
іони 
ГДК 
Фосфат-
іони 
Хлорид-
іони 
ГДК 
96 
 
 
Продовження таблиці В.1  
3
Показники, мг/дм  
27.05.1997 1,70 0,50 4,60 3,00  2,90 6,00 1,10 40,00 0,25 0,08  100,0   300,0 
29.05.1997 0,90 0,50 2,90 3,00  4,60 6,00 1,60 40,00 0,03 0,08  100,0   300,0 
24.06.1997 0,89 0,50 3,00 3,30 6,00 0,80 40,00 0,11 0,08 100,0 300,0 
     
28.06.1999 0,62 0,50 2,90 3,00 9,70 6,00 1,40 40,00 0,02 0,08 32,00 100,0 37,40 300,0 
  
30.06.1999 0,70 0,50 2,60 3,00 8,90 6,00 40,00 0,01 0,08 33,00 100,0 39,00 300,0 
   
13.07.1999 0,42 0,50 2,60 3,00 8,50 6,00 40,00 0,02 0,08 29,60 100,0 31,30 300,0 
   
13.10.1999 0,55 0,50 1,40 3,00 2,80 6,10 6,00 1,50 40,00 0,09 0,08 48,00 100,0 0,72 59,00 300,0 
30.05.2000 0,40 0,50 1,60 3,00 5,10 9,20 6,00 0,10 40,00 0,03 0,08 32,00 100,0 1,34 25,50 300,0 
09.04.2003 0,40 0,50 3,00 3,20 11,60 6,00 4,30 40,00 0,06 0,08 28,80 100,0 0,40 19,90 300,0 
 
29.06.2003 0,10 0,50 3,00 12,30 8,00 6,00 0,80 40,00 0,01 0,08 30,40 100,0 0,57 28,00 300,0 
 
23.07.2003 0,17 0,50 3,14 3,00 14,30 8,60 6,00 1,90 40,00 0,02 0,08 44,00 100,0 0,53 27,60 300,0 
26.05.2004 0,26 0,50 2,88 3,00 9,20 5,60 6,00 0,75 40,00 0,10 0,08 58,20 100,0 0,10 42,50 300,0 
26.06.2004 0,37 0,50 2,82 3,00 2,50 6,90 6,00 0,20 40,00 0,01 0,08 31,70 100,0 0,80 34,70 300,0 
15.07.2004 0,17 0,50 2,42 3,00 12,70 2,80 6,00 1,00 40,00 0,02 0,08 31,60 100,0 0,67 35,50 300,0 
22.07.2004 0,21 0,50 2,10 3,00 9,60 6,00 0,70 40,00 0,01 0,08 100,0 0,78 37,20 300,0 
  
28.07.2004 0,11 0,50 2,30 3,00 5,30 6,00 0,70 40,00 0,01 0,08 100,0 0,72 30,10 300,0 
  
05.08.2004 0,21 0,50 2,30 3,00 16,80 5,12 6,00 0,70 40,00 0,01 0,08 23,40 100,0 0,83 17,70 300,0 
10.08.2004 0,21 0,50 2,30 3,00 6,80 8,90 6,00 0,50 40,00 0,03 0,08 100,0 0,84 37,60 300,0 
 
21.09.2004 0,25 0,50 2,00 3,00 4,30 8,70 6,00 0,94 40,00 0,04 0,08 19,70 100,0 0,59 29,40 300,0 
Дата 
Амоній-іони 
ГДК 
БСК5 
ГДК 
Завислі  
речовини 
Кисень 
розчинний 
ГДК 
Нітрат-іони 
ГДК 
Нітрит-іони 
ГДК 
Сульфат-іони 
ГДК 
Фосфат-іони 
Хлорид-іони 
ГДК 
97 
 
 
Продовження таблиці В.1  
3
Показники, мг/дм  
07.08.2006 0,28 0,50 2,60 3,00 6,90 9,70 6,00 1,11 40,00 0,01 0,08 9,40 100,0 0,96 29,40 300,0 
23.10.2006 0,35 0,50 3,50 3,00 7,10 8,00 6,00 3,00 40,00 0,10 0,08 14,70 100,0 0,75 26,00 300,0 
10.01.2007 0,34 0,50 3,20 3,00 7,60 11,10 6,00 5,62 40,00 0,09 0,08 15,00 100,0 0,63 38,80 300,0 
03.04.2007 0,30 0,50 2,80 3,00 7,90 14,30 6,00 3,10 40,00 0,07 0,08 16,90 100,0 0,54 36,20 300,0 
12.07.2007 0,43 0,50 2,80 3,00 13,50 10,40 6,00 0,95 40,00 0,03 0,08 17,40 100,0 0,81 32,20 300,0 
08.10.2007 0,41 0,50 2,80 3,00 8,40 5,20 6,00 1,92 40,00 0,07 0,08 21,90 100,0 0,57 25,30 300,0 
11.02.2008 0,32 0,50 2,90 3,00 13,60 8,70 6,00 2,00 40,00 0,07 0,08 35,90 100,0 0,69 45,50 300,0 
14.04.2008 0,23 0,50 2,90 3,00 12,40 11,00 6,00 0,67 40,00 0,03 0,08 30,30 100,0 0,25 27,70 300,0 
03.07.2008 0,26 0,50 2,80 3,00 11,60 12,70 6,00 1,80 40,00 0,07 0,08 48,00 100,0 0,53 45,00 300,0 
15.10.2008 0,33 0,50 2,80 3,00 9,60 7,40 6,00 5,30 40,00 0,18 0,08 36,30 100,0 1,10 52,00 300,0 
21.07.2010 0,35 0,50 2,70 3,00 10,20 9,50 6,00 1,70 40,00 0,03 0,08 41,80 100,0 0,16 49,00 300,0 
21.10.2010 0,35 0,50 2,60 3,00 5,40 9,80 6,00 1,49 40,00 0,09 0,08 26,50 100,0 0,62 30,00 300,0 
21.02.2011 2,30 0,50 2,70 3,00 6,20 9,10 6,00 8,80 40,00 0,05 0,08 41,20 100,0 0,56 39,00 300,0 
15.03.2011 0,41 0,50 2,70 3,00 6,60 8,50 6,00 6,20 40,00 0,06 0,08 35,00 100,0 0,46 42,00 300,0 
17.05.2011 0,23 0,50 2,40 3,00 6,40 11,10 6,00 0,79 40,00 0,04 0,08 38,20 100,0 0,41 34,00 300,0 
15.08.2011 0,95 0,50 2,70 3,00 6,10 7,50 6,00 0,54 40,00 0,04 0,08 34,50 100,0 0,97 37,00 300,0 
18.10.2011 0,95 0,50 3,10 3,00 6,30 6,70 6,00 0,72 40,00 0,08 0,08 32,30 100,0 0,73 35,00 300,0 
15.03.2012 0,81 0,50 3,00 3,00 5,90 6,70 6,00 8,00 40,00 0,08 0,08 29,80 100,0 0,76 3,00 300,0 
14.06.2012 1,12 0,50 2,80 3,00 7,50 5,90 6,00 0,29 40,00 0,02 0,08 32,50 100,0 0,18 38,00 300,0 
20.09.2012 0,45 0,50 2,80 3,00 6,90 5,90 6,00 2,20 40,00 0,03 0,08 20,10 100,0 0,62 41,00 300,0 
Дата 
Амоній-
іони 
ГДК 
БСК5 
ГДК 
Завислі  
речовини 
Кисень 
розчинний 
ГДК 
Нітрат-
іони 
ГДК 
Нітрит-
іони 
ГДК 
Сульфат-
іони 
ГДК 
Фосфат-
іони 
Хлорид-
іони 
ГДК 
98 
 
 
Продовження таблиці В.1  
3
Показники, мг/дм  
12.12.2012 0,60 0,50 3,00 3,00 4,90 7,90 6,00 2,80 40,00 0,04 0,08 23,00 100,0 0,36 36,00 300,0 
18.03.2013 0,73 0,50 3,70 3,00 5,90 12,00 6,00 4,40 40,00 0,11 0,08 32,00 100,0 0,32 38,00 300,0 
15.05.2013 0,60 0,50 2,60 3,00 5,20 5,90 6,00 0,58 40,00 0,12 0,08 39,00 100,0 0,68 41,00 300,0 
18.09.2013 0,56 0,50 3,50 3,00 4,40 7,40 6,00 0,65 40,00 0,11 0,08 33,00 100,0 0,28 45,00 300,0 
18.11.2013 0,59 0,50 2,40 3,00 5,00 7,90 6,00 2,60 40,00 0,11 0,08 30,00 100,0 0,40 39,00 300,0 
17.03.2014 0,67 0,50 3,40 3,00 5,80 9,00 6,00 2,80 40,00 0,10 0,08 24,00 100,0 0,42 39,00 300,0 
10.06.2014 0,75 0,50 2,60 3,00 5,80 5,30 6,00 2,70 40,00 0,06 0,08 23,00 100,0 0,81 40,00 300,0 
22.09.2014 0,58 0,50 2,70 3,00 5,80 6,70 6,00 1,30 40,00 0,17 0,08 24,00 100,0 1,20 35,00 300,0 
11.12.2014 0,50 0,50 3,20 3,00 6,20 6,50 6,00 4,20 40,00 0,13 0,08 23,00 100,0 0,43 38,00 300,0 
11.03.2015 0,46 0,50 2,90 3,00 6,10 9,30 6,00 3,90 40,00 0,10 0,08 28,00 100,0 0,45 37,00 300,0 
13.05.2015 0,57 0,50 3,20 3,00 6,70 9,10 6,00 0,85 40,00 0,06 0,08 32,00 100,0 0,39 34,00 300,0 
09.09.2015 0,58 0,50 3,40 3,00 9,00 5,60 6,00 2,30 40,00 0,07 0,08 37,00 100,0 0,85 44,00 300,0 
08.12.2015 0,43 0,50 3,20 3,00 7,50 9,80 6,00 6,40 40,00 0,09 0,08 53,00 100,0 0,79 50,00 300,0 
10.03.2016 0,33 0,50 3,60 3,00 8,10 10,60 6,00 4,50 40,00 0,05 0,08 49,00 100,0 0,58 47,00 300,0 
17.05.2016 0,82 0,50 3,00 3,00 8,80 9,40 6,00 2,00 40,00 0,05 0,08 43,00 100,0 0,25 38,00 300,0 
06.09.2016 1,00 0,50 2,80 3,00 4,80 10,30 6,00 0,67 40,00 0,03 0,08 25,00 100,0 0,80 32,00 300,0 
11.11.2016 0,25 0,50 3,10 3,00 7,00 8,00 6,00 4,30 40,00 0,03 0,08 42,00 100,0 0,67 47,00 300,0 
14.03.2017 0,35 0,50 2,90 3,00 8,80 12,40 6,00 2,40 40,00 0,03 0,08 39,00 100,0 0,69 44,00 300,0 
Дата 
Амоній-іони 
ГДК 
БСК5 
ГДК 
Завислі  
речовини 
Кисень 
розчинний 
ГДК 
Нітрат-іони 
ГДК 
Нітрит-іони 
ГДК 
Сульфат-іони 
ГДК 
Фосфат-іони 
Хлорид-іони 
ГДК 
99 
 
 
Продовження таблиці В.1  
3
Показники, мг/дм  
13.05.2017 0,21 0,50 2,60 3,00 8,80 8,60 6,00 2,10 40,00 0,03 0,08 41,00 100,0 0,39 41,00 300,0 
16.08.2017 0,44 0,50  3,00 32,00 5,80 6,00 0,66 40,00 0,03 0,08 36,00 100,0 0,50 31,00 300,0 
08.11.2017 0,46 0,50 3,00 10,80 6,10 6,00 1,20 40,00 0,04 0,08 40,00 100,0 0,66 51,00 300,0 
 
19.02.2018 0,28 0,50 3,00 11,20 9,90 6,00 4,90 40,00 0,06 0,08 51,00 100,0 0,72 27,00 300,0 
 
15.05.2018 0,29 0,50 3,00 11,20 7,20 6,00 1,00 40,00 0,04 0,08 30,00 100,0 0,54 39,00 300,0 
 
13.08.2018 0,62 0,50 3,00 8,60 11,00 6,00 1,80 40,00 0,03 0,08 34,00 100,0 0,49 38,00 300,0 
 
07.12.2018 0,55 0,50 3,00 7,90 8,80 6,00 2,90 40,00 0,04 0,08 45,00 100,0 0,54 39,00 300,0 
 
Середнє 
0,50 0,50 2,77 3,00 7,55 8,22 6,00 2,09 40,00 0,05 0,08 34,00 100,0 0,61 36,33 300,0 
значення 
 
 
 
 
 
 
 
Дата 
Амоній-
іони 
ГДК 
БСК5 
ГДК 
Завислі  
речовини 
Кисень 
розчинний 
ГДК 
Нітрат-іони 
ГДК 
Нітрит-іони 
ГДК 
Сульфат-
іони 
ГДК 
Фосфат-
іони 
Хлорид-
іони 
ГДК 
100 
 
 
 
Таблиця В.2 – Показники якості води по посту: р. Рось, 64 км,   м.Корсунь-Шевченківський, питний в/з          
3
Показники, мг/дм  
24.03.1993 0,36 0,50 3,70 3,00 12,2 6,00 0,70 40,00 0,09 0,08 34,00 100 42,20 300 
  
25.05.1993 0,25 0,50 2,90 3,00 7,40 5,40 6,00 40,00 0,07 0,08 88,00 100 45,00 300 
  
22.07.1993 0,19 0,50 2,70 3,00 2,10 6,00 40,00 0,08 88,80 100 47,80 300 
    
01.10.1993 0,16 0,50 1,90 3,00 5,70 6,00 0,10 40,00 0,01 0,08 33,60 100 41,30 300 
  
09.03.1994 0,37 0,50 1,90 3,00 8,10 6,00 7,80 40,00 0,01 0,08 34,50 100 46,00 300 
  
22.04.1994 0,20 0,50 2,20 3,00 8,40 6,00 40,00 0,01 0,08 41,60 100 36,00 300 
   
16.05.1994 0,43 0,50 3,50 3,00 3,00 6,00 10,40 40,00 0,02 0,08 80,20 100 47,70 300 
  
06.09.1994 0,37 0,50 3,00 3,00 6,00 0,10 40,00 0,03 0,08 44,80 100 35,40 300 
   
22.11.1994 0,54 0,50 0,90 3,00 4,60 6,00 3,90 40,00 0,01 0,08 41,60 100 61,10 300 
  
28.02.1995 0,47 0,50 2,30 3,00 2,20 6,00 0,10 40,00 0,01 0,08 37,00 100 43,00 300 
  
17.05.1995 1,86 0,50 1,20 3,00 9,60 8,40 6,00 2,40 40,00 0,01 0,08 31,00 100 36,00 300 
 
05.09.1995 0,59 0,50 1,50 3,00 6,20 6,00 0,10 40,00 0,02 0,08 22,00 100 34,00 300 
  
16.11.1995 0,50 0,50 1,00 3,00 7,10 8,80 6,00 0,10 40,00 0,01 0,08 36,00 100 36,00 300 
 
19.03.1996 1,25 0,50 1,40 3,00 3,50 9,10 6,00 1,50 40,00 0,02 0,08 35,00 100 36,50 300 
 
27.05.1996 0,39 0,50 1,60 3,00 2,20 6,00 2,00 40,00 0,07 0,08 29,60 100 27,30 300 
  
22.07.1996 0,22 0,50 1,80 3,00 6,90 6,00 0,10 40,00 0,01 0,08 35,00 100 26,00 300 
  
20.11.1996 0,32 0,50 2,80 3,00 4,00 6,00 2,30 40,00 0,09 0,08 24,00 100 17,00 300 
  
19.03.1997 0,22 0,50 4,00 3,00 3,20 12,7 6,00 5,50 40,00 0,04 0,08 40,00 100 23,00 300 
 
Дата 
Амоній-іони 
ГДК 
БСК5 
ГДК 
Завислі  
речовини 
Кисень 
розчинний 
ГДК 
Нітрат-іони 
ГДК 
Нітрит-іони 
ГДК 
Сульфат-іони 
ГДК 
Фосфат-іони 
Хлорид-іони 
ГДК 
101 
 
 
Продовження таблиці В.2  
3
Показники, мг/дм  
21.05.1997 0,46 0,50 2,30 3,00 7,00 6,00 1,10 40,00 0,04 0,08 35,00 100 34,00 300 
  
27.05.1997 0,87 0,50 3,00 6,00 1,60 40,00 0,08 0,08 100 300 
      
29.05.1997 0,40 0,50 3,00 8,80 6,00 1,50 40,00 0,05 0,08 100 300 
     
24.06.1997 0,82 0,50 3,00 3,60 6,00 1,30 40,00 0,24 0,08 100 300 
     
26.06.1997 1,30 0,50 3,00 3,50 6,00 2,00 40,00 0,09 0,08 100 34,00 300 
    
07.07.1997 0,90 0,50 3,00 4,00 6,00 2,00 40,00 0,23 0,08 100 300 
     
05.08.1997 0,40 0,50 2,30 3,00 6,20 5,80 6,00 1,30 40,00 0,10 0,08 22,40 100 28,70 300 
 
02.12.1997 0,45 0,50 1,20 3,00 4,30 6,00 2,20 40,00 0,06 0,08 28,00 100 30,00 300 
  
02.03.1998 0,18 0,50 1,80 3,00 6,20 6,00 6,00 2,40 40,00 0,04 0,08 31,00 100 40,00 300 
 
17.06.1998 1,23 0,50 4,80 3,00 13,70 7,00 6,00 1,20 40,00 0,01 0,08 34,00 100 28,50 300 
 
11.08.1998 0,77 0,50 1,60 3,00 8,30 2,80 6,00 1,80 40,00 0,17 0,08 24,00 100 33,00 300 
 
17.11.1998 0,53 0,50 2,20 3,00 1,60 10,3 6,00 2,30 40,00 0,04 0,08 28,00 100 30,00 300 
 
17.03.1999 0,46 0,50 2,20 3,00 1,00 9,60 6,00 6,80 40,00 0,09 0,08 32,00 100 0,50 33,00 300 
21.05.1999 0,28 0,50 1,80 3,00 2,00 7,00 6,00 1,60 40,00 0,05 0,08 48,00 100 0,10 26,50 300 
28.06.1999 0,71 0,50 3,00 9,00 6,00 1,80 40,00 0,02 0,08 28,00 100 33,00 300 
   
30.06.1999 0,36 0,50 3,00 8,50 6,00 40,00 0,01 0,08 27,00 100 30,00 300 
    
13.07.1999 0,16 0,50 3,00 7,50 6,00 0,90 40,00 0,01 0,08 33,60 100 33,30 300 
   
13.10.1999 0,75 0,50 3,00 1,50 6,20 6,00 1,50 40,00 0,13 0,08 54,00 100 51,00 300 
  
19.11.1999 0,48 0,50 3,00 19,10 6,80 6,00 2,00 40,00 0,04 0,08 100 300 
    
14.03.2000 0,14 0,50 2,10 3,00 2,10 6,60 6,00 2,00 40,00 0,02 0,08 20,00 100 0,41 41,60 300 
12.04.2000 0,10 0,50 2,00 3,00 4,00 8,00 6,00 1,10 40,00 0,02 0,08 16,00 100 0,12 40,00 300 
Дата 
Амоній-іони 
ГДК 
БСК5 
ГДК 
Завислі  
речовини 
Кисень 
розчинний 
ГДК 
Нітрат-іони 
ГДК 
Нітрит-іони 
ГДК 
Сульфат-іони 
ГДК 
Фосфат-іони 
Хлорид-іони 
ГДК 
102 
 
 
Продовження таблиці В.2  
3
Показники, мг/дм  
30.05.2000 0,34 0,50 2,50 3,00 8,90 10,0 6,00 0,10 40,00 0,05 0,08 31,20 100 0,65 24,80 300 
21.09.2000 0,49 0,50 1,40 3,00 1,00 8,40 6,00 2,40 40,00 0,09 0,08 33,60 100 0,78 36,00 300 
02.12.2000 0,70 0,50 2,40 3,00 4,30 7,90 6,00 2,10 40,00 0,04 0,08 31,20 100 0,56 37,40 300 
14.02.2001 0,18 0,50 2,90 3,00 3,50 7,50 6,00 5,00 40,00 0,03 0,08 38,40 100 0,61 42,50 300 
17.04.2001 0,30 0,50 2,90 3,00 7,90 8,40 6,00 1,10 40,00 0,02 0,08 30,40 100 0,10 34,00 300 
10.07.2001 0,37 0,50 2,90 3,00 13,80 6,00 0,05 40,00 0,22 0,08 21,00 100 0,10 22,00 300 
 
14.08.2001 0,32 0,50 3,00 2,80 6,00 40,00 0,08 0,08 100 300 
      
10.12.2001 0,14 0,50 3,10 3,00 1,20 8,00 6,00 3,04 40,00 0,03 0,08 28,80 100 0,37 29,00 300 
16.01.2002 0,20 0,50 3,40 3,00 2,30 8,70 6,00 9,09 40,00 0,09 0,08 29,60 100 0,52 37,60 300 
20.05.2002 0,36 0,50 3,20 3,00 2,70 5,00 6,00 6,03 40,00 0,09 0,08 34,70 100 0,77 28,40 300 
18.07.2002 0,42 0,50 3,30 3,00 25,00 5,50 6,00 0,05 40,00 0,02 0,08 24,80 100 0,93 35,80 300 
09.09.2002 0,38 0,50 3,00 3,00 7,80 5,60 6,00 1,47 40,00 0,02 0,08 21,40 100 0,84 33,50 300 
17.12.2002 0,23 0,50 2,10 3,00 0,60 8,30 6,00 2,30 40,00 0,08 0,08 36,80 100 0,33 35,40 300 
19.03.2003 1,01 0,50 3,00 19,20 8,70 6,00 7,60 40,00 0,09 0,08 46,00 100 0,65 27,00 300 
 
09.04.2003 0,42 0,50 3,00 14,00 8,80 6,00 4,60 40,00 0,06 0,08 28,80 100 0,42 30,60 300 
 
29.05.2003 0,21 0,50 3,00 12,00 5,40 6,00 1,20 40,00 0,10 0,08 38,80 100 0,80 21,20 300 
 
18.06.2003 0,23 0,50 2,80 3,00 8,90 4,50 6,00 1,40 40,00 0,01 0,08 35,20 100 0,65 24,10 300 
29.06.2003 0,13 0,50 4,40 3,00 14,70 4,40 6,00 1,10 40,00 0,01 0,08 24,00 100 0,76 28,40 300 
23.07.2003 0,17 0,50 2,80 3,00 13,80 6,34 6,00 1,50 40,00 0,02 0,08 46,00 100 0,65 27,00 300 
24.10.2003 0,43 0,50 2,80 3,00 5,50 7,20 6,00 2,30 40,00 0,14 0,08 64,80 100 0,69 39,70 300 
18.03.2004 0,40 0,50 2,70 3,00 4,00 13,2 6,00 3,80 40,00 0,00 0,08 42,00 100 0,69 28,10 300 
Дата 
Амоній-іони 
ГДК 
БСК5 
ГДК 
Завислі  
речовини 
Кисень 
розчинний 
ГДК 
Нітрат-іони 
ГДК 
Нітрит-іони 
ГДК 
Сульфат-іони 
ГДК 
Фосфат-іони 
Хлорид-іони 
ГДК 
103 
 
 
Продовження таблиці В.2  
3
Показники, мг/дм  
26.05.2004 0,32 0,50 1,30 3,00 13,00 6,02 6,00 1,00 40,00 0,12 0,08 34,50 100 0,06 41,30 300 
26.06.2004 0,33 0,50 1,40 3,00 17,60 7,00 6,00 0,50 40,00 0,01 0,08 21,60 100 0,78 29,80 300 
15.07.2004 0,15 0,50 1,40 3,00 13,50 2,00 6,00 1,50 40,00 0,10 0,08 30,70 100 0,78 26,60 300 
22.07.2004 0,20 0,50 3,00 7,90 6,00 0,50 40,00 0,07 0,08 100 0,66 30,10 300 
   
28.07.2004 0,10 0,50 3,00 7,93 6,00 0,70 40,00 0,01 0,08 100 0,64 26,60 300 
   
05.08.2004 0,15 0,50 2,80 3,00 18,00 2,20 6,00 0,50 40,00 0,03 0,08 21,50 100 0,86 24,80 300 
10.08.2004 0,25 0,50 2,60 3,00 8,00 2,60 6,00 1,09 40,00 0,08 0,08 100 0,90 39,30 300 
 
21.09.2004 0,24 0,50 2,30 3,00 4,20 6,20 6,00 1,20 40,00 0,06 0,08 18,40 100 0,62 28,50 300 
12.10.2004 0,23 0,50 2,30 3,00 4,50 6,00 6,00 1,85 40,00 0,07 0,08 22,80 100 0,55 31,90 300 
23.11.2004 0,23 0,50 3,60 3,00 4,50 8,60 6,00 3,30 40,00 0,07 0,08 35,60 100 0,64 27,60 300 
21.12.2004 0,50 0,50 3,20 3,00 9,90 7,84 6,00 2,40 40,00 0,07 0,08 40,10 100 0,54 39,00 300 
17.01.2005 0,27 0,50 3,10 3,00 12,40 9,60 6,00 3,80 40,00 0,07 0,08 24,00 100 0,66 29,00 300 
09.02.2005 0,35 0,50 2,80 3,00 14,40 7,60 6,00 4,60 40,00 0,06 0,08 26,00 100 0,51 21,60 300 
14.03.2005 0,40 0,50 3,00 3,00 13,00 12,0 6,00 20,70 40,00 0,08 0,08 22,10 100 0,52 39,00 300 
12.04.2005 0,55 0,50 3,40 3,00 11,20 11,2 6,00 0,60 40,00 0,09 0,08 35,00 100 0,60 21,70 300 
18.05.2005 0,30 0,50 3,20 3,00 11,40 11,4 6,00 2,40 40,00 0,05 0,08 20,40 100 0,34 26,10 300 
01.06.2005 0,38 0,50 1,80 3,00 4,00 3,30 6,00 1,40 40,00 0,21 0,08 29,60 100 0,81 24,30 300 
08.06.2005 0,38 0,50 2,50 3,00 4,20 2,80 6,00 6,40 40,00 0,25 0,08 29,40 100 0,54 19,30 300 
21.07.2005 0,50 0,50 2,50 3,00 7,80 4,00 6,00 1,50 40,00 0,11 0,08 30,10 100 0,80 19,30 300 
04.08.2005 0,32 0,50 3,00 3,00 18,20 3,20 6,00 1,74 40,00 0,07 0,08 43,40 100 1,30 38,40 300 
13.09.2005 0,41 0,50 2,10 3,00 8,90 4,48 6,00 1,98 40,00 0,21 0,08 30,10 100 1,12 37,00 300 
Дата 
Амоній-іони 
ГДК 
БСК5 
ГДК 
Завислі  
речовини 
Кисень 
розчинний 
ГДК 
Нітрат-іони 
ГДК 
Нітрит-іони 
ГДК 
Сульфат-іони 
ГДК 
Фосфат-іони 
Хлорид-іони 
ГДК 
104 
 
 
Продовження таблиці В.2  
3
Показники, мг/дм  
13.10.2005 0,72 0,50 2,09 3,00 10,20 8,02 6,00 0,95 40,00 0,08 0,08 32,40 100 0,72 24,90 300 
10.11.2005 0,53 0,50 2,40 3,00 10,70 6,60 6,00 2,90 40,00 0,29 0,08 41,80 100 0,62 29,50 300 
14.12.2005 0,35 0,50 2,30 3,00 5,60 13,3 6,00 2,56 40,00 0,05 0,08 19,30 100 0,44 38,70 300 
17.01.2006 0,54 0,50 2,60 3,00 6,80 13,8 6,00 4,95 40,00 0,09 0,08 22,40 100 0,55 34,60 300 
09.02.2006 0,41 0,50 2,40 3,00 6,30 10,2 6,00 0,44 40,00 0,06 0,08 20,80 100 0,70 38,00 300 
14.03.2006 0,54 0,50 2,30 3,00 13,70 8,90 6,00 4,50 40,00 0,08 0,08 26,20 100 0,93 28,30 300 
12.04.2006 0,54 0,50 2,30 3,00 12,20 9,40 6,00 1,90 40,00 0,03 0,08 29,30 100 0,28 21,40 300 
05.05.2006 0,22 0,50 2,30 3,00 10,30 12,7 6,00 1,44 40,00 0,03 0,08 27,80 100 0,26 41,30 300 
01.06.2006 0,60 0,50 2,90 3,00 9,50 4,00 6,00 1,40 40,00 0,04 0,08 27,80 100 0,17 27,70 300 
12.07.2006 0,44 0,50 2,10 3,00 10,10 2,80 6,00 1,90 40,00 0,12 0,08 17,30 100 0,91 21,40 300 
07.08.2006 0,35 0,50 2,10 3,00 6,40 5,10 6,00 1,98 40,00 0,08 0,08 12,00 100 1,30 43,20 300 
26.09.2006 0,25 0,50 2,30 3,00 8,60 9,00 6,00 1,70 40,00 0,09 0,08 16,20 100 0,68 25,30 300 
23.10.2006 0,47 0,50 2,40 3,00 6,70 7,90 6,00 3,47 40,00 0,11 0,08 13,80 100 0,69 28,00 300 
09.11.2006 0,22 0,50 2,70 3,00 7,30 10,2 6,00 3,00 40,00 0,09 0,08 15,60 100 0,66 17,50 300 
18.12.2006 0,29 0,50 2,90 3,00 7,70 10,9 6,00 2,11 40,00 0,07 0,08 17,30 100 0,67 24,60 300 
10.01.2007 0,31 0,50 2,30 3,00 8,10 10,5 6,00 5,78 40,00 0,10 0,08 16,90 100 0,63 30,90 300 
12.02.2007 0,24 0,50 2,90 3,00 8,00 9,00 6,00 2,80 40,00 0,11 0,08 17,60 100 0,47 29,00 300 
05.03.2007 0,33 0,50 2,40 3,00 7,50 12,6 6,00 6,88 40,00 0,04 0,08 33,80 100 0,46 33,00 300 
03.04.2007 0,27 0,50 1,90 3,00 23,90 14,2 6,00 5,63 40,00 0,03 0,08 29,40 100 0,40 29,00 300 
16.05.2007 0,36 0,50 2,40 3,00 20,80 5,90 6,00 1,25 40,00 0,04 0,08 36,80 100 0,58 37,60 300 
06.06.2007 0,75 0,50 4,00 3,00 19,60 6,40 6,00 1,25 40,00 0,01 0,08 29,40 100 0,88 25,80 300 
Дата 
Амоній-іони 
ГДК 
БСК5 
ГДК 
Завислі  
речовини 
Кисень 
розчинний 
ГДК 
Нітрат-іони 
ГДК 
Нітрит-іони 
ГДК 
Сульфат-іони 
ГДК 
Фосфат-іони 
Хлорид-іони 
ГДК 
105 
 
 
Продовження таблиці В.2  
3
Показники, мг/дм  
12.07.2007 0,23 0,50 2,60 3,00 21,40 13,7 6,00 0,45 40,00 0,03 0,08 16,80 100 0,47 36,50 300 
02.08.2007 0,52 0,50 3,10 3,00 15,20 6,60 6,00 0,88 40,00 0,16 0,08 33,10 100 6,80 24,50 300 
03.09.2007 0,65 0,50 5,20 3,00 13,80 8,10 6,00 2,25 40,00 0,16 0,08 15,20 100 6,40 42,70 300 
08.10.2007 0,48 0,50 2,10 3,00 9,80 6,80 6,00 1,75 40,00 0,09 0,08 32,60 100 0,57 49,70 300 
07.11.2007 0,55 0,50 2,00 3,00 9,50 7,90 6,00 2,41 40,00 0,05 0,08 15,20 100 0,57 22,90 300 
11.12.2007 0,38 0,50 3,40 3,00 8,40 9,40 6,00 3,91 40,00 0,03 0,08 30,90 100 0,37 30,00 300 
16.01.2008 0,31 0,50 1,80 3,00 3,40 11,7 6,00 6,16 40,00 0,07 0,08 39,90 100 0,58 36,00 300 
11.02.2008 0,25 0,50 2,10 3,00 5,20 7,80 6,00 1,80 40,00 0,02 0,08 47,10 100 0,69 42,60 300 
12.03.2008 0,20 0,50 3,10 3,00 4,70 12,0 6,00 2,50 40,00 0,07 0,08 44,30 100 0,48 36,00 300 
14.04.2008 0,21 0,50 3,20 3,00 14,10 6,20 6,00 1,33 40,00 0,03 0,08 30,90 100 0,28 28,40 300 
05.05.2008 0,27 0,50 3,20 3,00 19,80 8,50 6,00 3,75 40,00 0,06 0,08 47,60 100 0,48 28,40 300 
02.06.2008 0,12 0,50 3,10 3,00 35,40 13,3 6,00 1,30 40,00 0,03 0,08 49,80 100 0,67 34,20 300 
03.07.2008 0,24 0,50 3,00 3,00 16,50 8,50 6,00 3,30 40,00 0,09 0,08 50,00 100 0,48 37,00 300 
08.08.2008 0,28 0,50 3,00 3,00 8,90 4,20 6,00 2,50 40,00 0,05 0,08 34,00 100 1,40 37,00 300 
04.09.2008 0,22 0,50 2,70 3,00 9,20 9,80 6,00 0,50 40,00 0,03 0,08 25,60 100 0,96 62,00 300 
15.10.2008 0,36 0,50 3,00 3,00 8,40 7,20 6,00 4,80 40,00 0,16 0,08 35,70 100 1,10 42,00 300 
05.11.2008 0,48 0,50 2,90 3,00 7,45 7,20 6,00 1,40 40,00 0,09 0,08 37,40 100 0,53 44,70 300 
10.12.2008 0,28 0,50 2,80 3,00 7,10 10,1 6,00 6,70 40,00 0,10 0,08 30,10 100 0,89 46,00 300 
14.01.2009 0,40 0,50 2,80 3,00 5,20 9,80 6,00 8,00 40,00 0,03 0,08 20,40 100 0,41 51,60 300 
19.02.2009 0,24 0,50 2,90 3,00 5,00 14,0 6,00 6,20 40,00 0,08 0,08 38,60 100 0,58 41,00 300 
11.03.2009 0,35 0,50 3,00 3,00 5,00 14,3 6,00 5,90 40,00 0,04 0,08 45,20 100 0,43 37,00 300 
08.04.2009 0,54 0,50 2,70 3,00 7,40 12,1 6,00 3,40 40,00 0,07 0,08 38,00 100 0,23 42,00 300 
20.05.2009 0,24 0,50 2,40 3,00 6,80 7,20 6,00 0,83 40,00 0,08 0,08 34,70 100 0,43 32,00 300 
Дата 
Амоній-
іони 
ГДК 
БСК5 
ГДК 
Завислі  
речовини 
Кисень 
розчинни
й 
ГДК 
Нітрат-
іони 
ГДК 
Нітрит-
іони 
ГДК 
Сульфат-
іони 
ГДК 
Фосфат-
іони 
Хлорид-
іони 
ГДК 
106 
 
 
Продовження таблиці В.2  
3
Показники, мг/дм  
17.06.2009 0,24 0,50 2,80 3,00 7,60 6,60 6,00 0,58 40,00 0,06 0,08 40,00 100 0,56 32,00 300 
27.07.2009 0,23 0,50 2,60 3,00 6,80 5,50 6,00 1,40 40,00 0,10 0,08 23,00 100 1,16 37,00 300 
12.08.2009 0,31 0,50 3,00 3,00 5,60 5,90 6,00 0,58 40,00 0,03 0,08 31,20 100 1,20 32,00 300 
16.09.2009 0,29 0,50 2,80 3,00 6,00 9,30 6,00 3,40 40,00 0,07 0,08 34,60 100 0,99 43,00 300 
14.10.2009 0,16 0,50 3,00 3,00 6,70 5,50 6,00 3,30 40,00 0,14 0,08 35,90 100 0,93 38,00 300 
11.11.2009 0,35 0,50 2,70 3,00 6,50 4,20 6,00 4,70 40,00 0,12 0,08 41,80 100 1,02 36,00 300 
15.12.2009 0,53 0,50 2,70 3,00 5,90 12,2 6,00 4,10 40,00 0,03 0,08 27,70 100 0,79 39,00 300 
18.01.2010 0,56 0,50 2,90 3,00 5,50 11,7 6,00 4,40 40,00 0,03 0,08 26,00 100 0,62 37,00 300 
18.02.2010 0,27 0,50 2,80 3,00 5,90 8,10 6,00 4,30 40,00 0,03 0,08 44,10 100 0,56 48,00 300 
18.03.2010 0,40 0,50 3,00 3,00 5,00 9,00 6,00 4,60 40,00 0,07 0,08 39,40 100 0,69 37,10 300 
02.04.2010 1,05 0,50 2,60 3,00 5,10 8,10 6,00 3,00 40,00 0,08 0,08 36,00 100 0,59 34,00 300 
12.05.2010 0,48 0,50 2,70 3,00 5,80 6,20 6,00 4,70 40,00 0,05 0,08 60,00 100 0,46 33,00 300 
09.06.2010 0,22 0,50 2,70 3,00 15,00 8,50 6,00 0,50 40,00 0,04 0,08 44,20 100 0,69 41,70 300 
24.06.2010 0,26 0,50 2,80 3,00 15,80 7,60 6,00 2,40 40,00 0,10 0,08 31,20 100 1,10 33,00 300 
15.07.2010 0,76 0,50 2,90 3,00 14,00 3,90 6,00 0,50 40,00 0,16 0,08 62,40 100 0,93 45,00 300 
21.07.2010 0,32 0,50 2,70 3,00 9,80 8,50 6,00 1,60 40,00 0,03 0,08 32,40 100 1,58 35,00 300 
10.08.2010 0,26 0,50 2,70 3,00 6,40 9,90 6,00 1,00 40,00 0,05 0,08 32,40 100 1,51 38,00 300 
01.09.2010 0,96 0,50 2,80 3,00 4,50 7,50 6,00 1,50 40,00 0,07 0,08 34,10 100 0,69 36,00 300 
21.10.2010 0,33 0,50 2,90 3,00 5,20 9,30 6,00 3,55 40,00 0,09 0,08 46,50 100 0,66 30,00 300 
04.11.2010 0,83 0,50 4,20 3,00 11,30 17,7 6,00 0,54 40,00 0,04 0,08 44,70 100 0,51 41,00 300 
13.12.2010 0,42 0,50 2,80 3,00 5,60 8,90 6,00 3,60 40,00 0,06 0,08 35,90 100 0,45 41,00 300 
Дата 
Амоній-іони 
ГДК 
БСК5 
ГДК 
Завислі  
речовини 
Кисень 
розчинний 
ГДК 
Нітрат-іони 
ГДК 
Нітрит-іони 
ГДК 
Сульфат-іони 
ГДК 
Фосфат-іони 
Хлорид-іони 
ГДК 
107 
 
 
Продовження таблиці В.2  
3
Показники, мг/дм  
26.01.2011 0,49 0,50 2,80 3,00 4,80 7,20 6,00 7,90 40,00 0,08 0,08 53,00 100 0,85 37,00 300 
21.02.2011 3,20 0,50 2,80 3,00 5,90 9,60 6,00 8,50 40,00 0,04 0,08 50,60 100 0,58 41,00 300 
15.03.2011 0,36 0,50 2,95 3,00 6,80 9,40 6,00 5,80 40,00 0,05 0,08 37,10 100 0,50 40,00 300 
19.04.2011 0,19 0,50 2,60 3,00 6,60 13,0 6,00 1,60 40,00 0,04 0,08 27,70 100 0,29 38,00 300 
17.05.2011 0,34 0,50 2,70 3,00 5,90 6,00 6,00 1,10 40,00 0,11 0,08 30,00 100 0,54 36,00 300 
06.06.2011 0,41 0,50 2,70 3,00 5,40 8,50 6,00 1,40 40,00 0,10 0,08 32,00 100 0,56 30,00 300 
04.07.2011 0,34 0,50 2,70 3,00 5,60 4,10 6,00 2,40 40,00 0,24 0,08 32,00 100 1,15 35,00 300 
15.08.2011 0,74 0,50 2,70 3,00 5,90 6,80 6,00 0,46 40,00 0,04 0,08 35,10 100 0,94 40,00 300 
15.09.2011 0,30 0,50 2,80 3,00 5,10 6,00 6,00 4,20 40,00 0,10 0,08 32,60 100 0,86 46,00 300 
18.10.2011 0,67 0,50 2,60 3,00 6,70 7,20 6,00 0,58 40,00 0,07 0,08 38,70 100 0,80 37,00 300 
21.11.2011 0,23 0,50 2,70 3,00 5,90 6,20 6,00 2,90 40,00 0,05 0,08 23,60 100 0,60 15,00 300 
14.12.2011 0,42 0,50 2,60 3,00 5,70 8,50 6,00 4,20 40,00 0,05 0,08 24,20 100 0,58 31,00 300 
11.01.2012 0,59 0,50 2,80 3,00 8,60 10,7 6,00 4,60 40,00 0,07 0,08 31,40 100 0,56 31,00 300 
13.02.2012 1,40 0,50 2,90 3,00 5,40 9,80 6,00 7,70 40,00 0,11 0,08 36,10 100 0,96 43,00 300 
15.03.2012 0,94 0,50 2,50 3,00 5,60 7,20 6,00 8,70 40,00 0,08 0,08 33,90 100 0,85 37,00 300 
19.04.2012 0,47 0,50 2,70 3,00 6,60 8,80 6,00 0,71 40,00 0,04 0,08 19,50 100 0,20 34,00 300 
17.05.2012 1,20 0,50 2,60 3,00 6,20 5,20 6,00 1,30 40,00 0,11 0,08 28,70 100 0,67 34,00 300 
14.06.2012 0,31 0,50 2,60 3,00 7,20 5,50 6,00 0,29 40,00 0,02 0,08 28,90 100 0,59 35,00 300 
09.07.2012 0,67 0,50 2,80 3,00 6,70 5,90 6,00 1,90 40,00 0,08 0,08 31,60 100 0,61 38,00 300 
21.08.2012 0,25 0,50 2,50 3,00 7,20 5,70 6,00 0,96 40,00 0,08 0,08 50,50 100 0,67 41,00 300 
20.09.2012 0,18 0,50 2,50 3,00 6,70 6,20 6,00 2,70 40,00 0,03 0,08 32,00 100 0,68 40,00 300 
Дата 
Амоній-іони 
ГДК 
БСК5 
ГДК 
Завислі  
речовини 
Кисень 
розчинний 
ГДК 
Нітрат-іони 
ГДК 
Нітрит-іони 
ГДК 
Сульфат-іони 
ГДК 
Фосфат-іони 
Хлорид-іони 
ГДК 
108 
 
Продовження таблиці В.2  
3
Показники, мг/дм  
18.10.2012 0,22 0,50 2,60 3,00 6,80 7,20 6,00 2,20 40,00 0,05 0,08 28,80 100 0,62 42,90 300 
19.11.2012 0,48 0,50 2,60 3,00 5,70 7,90 6,00 4,90 40,00 0,08 0,08 27,50 100 0,37 35,00 300 
12.12.2012 0,59 0,50 2,50 3,00 5,10 7,70 6,00 2,60 40,00 0,04 0,08 29,00 100 0,39 33,00 300 
11.01.2013 0,96 0,50 2,30 3,00 5,10 6,80 6,00 6,10 40,00 0,04 0,08 25,00 100 0,50 33,00 300 
18.02.2013 0,63 0,50 2,40 3,00 4,80 7,50 6,00 5,50 40,00 0,04 0,08 24,00 100 0,37 31,00 300 
18.03.2013 0,62 0,50 2,40 3,00 5,40 13,0 6,00 5,50 40,00 0,13 0,08 40,00 100 0,45 38,00 300 
22.04.2013 0,55 0,50 2,50 3,00 4,40 11,0 6,00 4,80 40,00 0,11 0,08 35,00 100 0,49 34,00 300 
15.05.2013 1,20 0,50 2,80 3,00 5,40 4,90 6,00 1,30 40,00 0,17 0,08 38,00 100 0,62 47,00 300 
03.06.2013 0,26 0,50 3,20 3,00 6,20 5,30 6,00 1,00 40,00 0,12 0,08 36,00 100 0,68 41,00 300 
23.07.2013 0,34 0,50 3,10 3,00 5,40 7,70 6,00 1,60 40,00 0,13 0,08 36,00 100 0,58 38,00 300 
20.08.2013 0,38 0,50 2,90 3,00 6,40 6,50 6,00 2,30 40,00 0,11 0,08 34,00 100 0,45 34,00 300 
18.09.2013 0,41 0,50 2,80 3,00 4,80 7,80 6,00 1,80 40,00 0,10 0,08 31,00 100 0,31 39,00 300 
16.10.2013 0,48 0,50 2,70 3,00 4,40 7,50 6,00 2,70 40,00 0,14 0,08 33,00 100 0,26 36,00 300 
18.11.2013 0,48 0,50 2,70 3,00 4,80 7,70 6,00 2,20 40,00 0,10 0,08 34,00 100 0,36 34,00 300 
17.12.2013 0,63 0,50 2,90 3,00 5,20 7,80 6,00 3,00 40,00 0,05 0,08 30,00 100 0,44 39,00 300 
14.01.2014 0,28 0,50 2,80 3,00 5,60 8,20 6,00 4,20 40,00 0,07 0,08 28,00 100 0,75 42,00 300 
17.02.2014 0,54 0,50 2,80 3,00 5,40 9,80 6,00 3,50 40,00 0,08 0,08 25,00 100 0,40 40,00 300 
17.03.2014 0,61 0,50 2,90 3,00 5,90 9,20 6,00 3,00 40,00 0,10 0,08 26,00 100 0,37 41,00 300 
15.04.2014 0,55 0,50 3,20 3,00 6,10 7,20 6,00 3,30 40,00 0,03 0,08 35,00 100 0,34 39,00 300 
21.05.2014 0,58 0,50 2,70 3,00 5,40 4,90 6,00 1,70 40,00 0,24 0,08 31,00 100 0,71 38,00 300 
10.06.2014 0,58 0,50 2,70 3,00 5,90 4,90 6,00 1,70 40,00 0,24 0,08 31,00 100 0,71 38,00 300 
 
Дата 
Амоній-іони 
ГДК 
БСК5 
ГДК 
Завислі  
речовини 
Кисень 
розчинний 
ГДК 
Нітрат-іони 
ГДК 
Нітрит-іони 
ГДК 
Сульфат-іони 
ГДК 
Фосфат-іони 
Хлорид-іони 
ГДК 
109 
 
 
Продовження таблиці В.2  
3
Показники, мг/дм  
18.07.2014 0,30 0,50 3,30 3,00 6,30 4,50 6,00 3,40 40,00 0,09 0,08 29,00 100 0,64 36,00 300 
21.08.2014 0,48 0,50 2,80 3,00 6,80 4,10 6,00 1,10 40,00 0,20 0,08 24,00 100 1,00 36,00 300 
22.09.2014 0,52 0,50 3,60 3,00 5,90 7,20 6,00 1,00 40,00 0,16 0,08 23,00 100 1,10 34,00 300 
16.10.2014 0,37 0,50 3,30 3,00 6,80 9,50 6,00 6,20 40,00 0,06 0,08 24,00 100 0,40 37,00 300 
20.11.2014 0,25 0,50 1,80 3,00 6,20 5,40 6,00 4,60 40,00 0,04 0,08 22,00 100 0,71 39,70 300 
11.12.2014 0,30 0,50 2,00 3,00 5,80 6,50 6,00 4,10 40,00 0,03 0,08 25,00 100 0,48 39,00 300 
15.01.2015 0,28 0,50 2,70 3,00 5,70 8,80 6,00 2,70 40,00 0,04 0,08 28,00 100 0,51 35,00 300 
11.02.2015 0,27 0,50 2,30 3,00 5,90 9,10 6,00 2,50 40,00 0,05 0,08 27,00 100 0,46 29,00 300 
11.03.2015 0,30 0,50 3,40 3,00 5,00 9,90 6,00 2,50 40,00 0,04 0,08 26,00 100 0,40 33,00 300 
16.04.2015 0,39 0,50 2,50 3,00 5,80 9,50 6,00 4,40 40,00 0,05 0,08 28,00 100 0,32 34,00 300 
13.05.2015 0,35 0,50 2,90 3,00 6,00 7,80 6,00 0,89 40,00 0,13 0,08 30,00 100 0,38 32,00 300 
16.06.2015 0,22 0,50 2,90 3,00 6,70 5,40 6,00 0,93 40,00 0,03 0,08 33,00 100 0,32 39,00 300 
14.07.2015 0,33 0,50 3,30 3,00 6,30 11,0 6,00 0,65 40,00 0,02 0,08 29,00 100 0,65 39,00 300 
19.08.2015 0,33 0,50 2,40 3,00 5,80 8,60 6,00 1,60 40,00 0,03 0,08 19,00 100 0,47 22,00 300 
09.09.2015 0,53 0,50 2,40 3,00 8,70 4,80 6,00 2,10 40,00 0,06 0,08 35,00 100 0,84 43,00 300 
19.10.2015 0,38 0,50 3,00 3,00 7,20 8,60 6,00 1,30 40,00 0,04 0,08 34,00 100 0,55 38,00 300 
09.11.2015 0,50 0,50 2,90 3,00 6,90 11,6 6,00 2,20 40,00 0,05 0,08 42,00 100 0,46 47,00 300 
08.12.2015 0,41 0,50 2,10 3,00 7,40 9,60 6,00 64,00 40,00 0,08 0,08 49,00 100 0,78 48,00 300 
13.01.2016 0,42 0,50 2,70 3,00 6,20 9,10 6,00 4,20 40,00 0,04 0,08 42,00 100 0,81 50,00 300 
11.02.2016 0,33 0,50 2,60 3,00 7,00 8,40 6,00 4,80 40,00 0,04 0,08 52,00 100 0,92 31,00 300 
10.03.2016 0,32 0,50 2,60 3,00 6,20 10,1 6,00 4,30 40,00 0,04 0,08 43,00 100 0,54 46,00 300 
Дата 
Амоній-іони 
ГДК 
БСК5 
ГДК 
Завислі  
речовини 
Кисень 
розчинний 
ГДК 
Нітрат-іони 
ГДК 
Нітрит-іони 
ГДК 
Сульфат-іони 
ГДК 
Фосфат-іони 
Хлорид-іони 
ГДК 
110 
 
 
Продовження таблиці В.2  
3
Показники, мг/дм  
19.04.2016 0,32 0,50 2,60 3,00 4,40 7,80 6,00 0,70 40,00 0,04 0,08 52,00 100 0,14 60,00 300 
17.05.2016 0,77 0,50 2,90 3,00 7,80 9,60 6,00 2,00 40,00 0,04 0,08 46,00 100 0,21 37,00 300 
13.06.2016 0,15 0,50 3,00 3,00 6,50 7,10 6,00 2,20 40,00 0,06 0,08 40,00 100 0,29 40,00 300 
20.07.2016 0,20 0,50 3,00 3,00 7,20 5,30 6,00 2,00 40,00 0,06 0,08 41,00 100 0,32 40,00 300 
16.08.2016 0,35 0,50 3,20 3,00 6,40 6,50 6,00 2,00 40,00 0,04 0,08 40,00 100 0,42 35,00 300 
06.09.2016 1,00 0,50 2,70 3,00 5,20 10,1 6,00 0,58 40,00 0,03 0,08 31,00 100 0,74 33,00 300 
17.10.2016 0,32 0,50 3,00 3,00 5,80 10,7 6,00 2,00 40,00 0,03 0,08 30,00 100 0,50 38,00 300 
11.11.2016 0,23 0,50 3,10 3,00 6,40 7,80 6,00 4,20 40,00 0,03 0,08 36,00 100 0,53 45,00 300 
12.12.2016 0,29 0,50 2,90 3,00 9,20 10,1 6,00 3,70 40,00 0,03 0,08 49,00 100 0,60 53,00 300 
16.01.2017 0,48 0,50 3,30 3,00 6,70 9,30 6,00 4,80 40,00 0,03 0,08 52,00 100 0,81 53,00 300 
14.02.2017 0,26 0,50 3,20 3,00 5,20 12,4 6,00 8,00 40,00 0,02 0,08 55,00 100 0,72 46,00 300 
14.03.2017 0,32 0,50 3,40 3,00 8,40 13,3 6,00 2,30 40,00 0,03 0,08 39,00 100 0,66 46,00 300 
19.04.2017 0,25 0,50 3,20 3,00 9,60 12,0 6,00 2,10 40,00 0,03 0,08 39,00 100 0,33 45,00 300 
13.05.2017 0,18 0,50 2,90 3,00 7,80 8,80 6,00 1,90 40,00 0,03 0,08 40,00 100 0,37 40,00 300 
12.06.2017 0,16 0,50 2,70 3,00 8,90 8,00 6,00 2,20 40,00 0,03 0,08 41,00 100 0,31 39,00 300 
10.07.2017 1,18 0,50 3,00 3,00 8,50 5,40 6,00 1,90 40,00 0,05 0,08 40,00 100 0,38 44,00 300 
16.08.2017 0,54 0,50 3,20 3,00 28,00 3,90 6,00 0,63 40,00 0,04 0,08 34,00 100 0,68 37,00 300 
11.09.2017 0,62 0,50 3,20 3,00 13,60 4,80 6,00 2,30 40,00 0,03 0,08 31,00 100 0,46 52,00 300 
10.10.2017 0,48 0,50 3,00 3,00 12,20 4,10 6,00 3,80 40,00 0,04 0,08 35,00 100 0,65 51,00 300 
08.11.2017 0,28 0,50 2,90 3,00 9,40 7,60 6,00 3,20 40,00 0,04 0,08 38,00 100 0,62 54,00 300 
11.12.2017 0,27 0,50 3,10 3,00 9,00 7,30 6,00 3,80 40,00 0,05 0,08 35,00 100 0,57 51,00 300 
Дата 
Амоній-іони 
ГДК 
БСК5 
ГДК 
Завислі  
речовини 
Кисень 
розчинний 
ГДК 
Нітрат-іони 
ГДК 
Нітрит-іони 
ГДК 
Сульфат-іони 
ГДК 
Фосфат-іони 
Хлорид-іони 
ГДК 
111 
 
Продовження таблиці В.2  
3
Показники, мг/дм  
15.01.2018 0,28 0,50 3,10 3,00 8,20 10,0 6,00 7,10 40,00 0,03 0,08 41,00 100 0,65 46,00 300 
19.02.2018 0,16 0,50 2,50 3,00 9,60 11,0 6,00 5,80 40,00 0,03 0,08 46,00 100 0,61 37,00 300 
14.03.2018 0,15 0,50 2,40 3,00 10,80 10,0 6,00 6,20 40,00 0,03 0,08 48,00 100 0,57 42,00 300 
16.04.2018 0,46 0,50 2,60 3,00 11,60 13,6 6,00 4,20 40,00 0,03 0,08 43,00 100 0,53 34,00 300 
15.05.2018 0,24 0,50 3,00 3,00 9,80 7,50 6,00 0,50 40,00 0,03 0,08 30,00 100 0,51 35,00 300 
11.06.2018 0,40 0,50 2,90 3,00 8,40 7,30 6,00 1,90 40,00 0,03 0,08 33,00 100 0,45 39,00 300 
10.07.2018 0,54 0,50 2,60 3,00 7,80 5,60 6,00 1,70 40,00 0,03 0,08 39,00 100 0,41 42,00 300 
13.08.2018 0,18 0,50 3,00 3,00 9,00 7,40 6,00 1,60 40,00 0,03 0,08 35,00 100 1,30 38,00 300 
12.09.2018 0,51 0,50 3,90 3,00 8,30 10,0 6,00 1,70 40,00 0,03 0,08 35,00 100 0,49 45,00 300 
11.10.2018 0,95 0,50 2,00 3,00 7,60 7,30 6,00 2,20 40,00 0,03 0,08 34,00 100 0,57 47,00 300 
12.11.2018 0,50 0,50 2,00 3,00 7,20 6,50 6,00 2,50 40,00 0,06 0,08 42,00 100 0,50 51,00 300 
07.12.2018 0,15 0,50 2,30 3,00 7,00 10,0 6,00 3,00 40,00 0,03 0,08 43,00 100 0,50 42,00 300 
23.01.2019 0,35 0,50 2,40 3,00 8,00 6,00 4,50 40,00 0,04 0,08 100 0,54 300 
   
14.02.2019 0,92 0,50 2,60 3,00 6,30 7,20 6,00 4,90 40,00 0,03 0,08 50,00 100 0,67 44,00 300 
14.03.2019 0,39 0,50 2,80 3,00 7,30 11,0 6,00 9,00 40,00 0,03 0,08 52,00 100 0,58 40,00 300 
08.04.2019 0,50 0,50 2,60 3,00 10,30 13,0 6,00 4,20 40,00 0,03 0,08 49,00 100 0,32 41,00 300 
22.05.2019 0,38 0,50 2,60 3,00 7,20 13,0 6,00 2,40 40,00 0,03 0,08 34,00 100 0,38 38,00 300 
21.06.2019 0,41 0,50 2,30 3,00 7,60 4,80 6,00 2,80 40,00 0,05 0,08 29,00 100 0,50 43,00 300 
24.07.2019 0,41 0,50 2,50 3,00 8,80 9,90 6,00 2,30 40,00 0,03 0,08 28,00 100 0,83 37,00 300 
15.08.2019 0,30 0,50 2,90 3,00 29,00 10,0 6,00 0,87 40,00 0,03 0,08 26,00 100 0,69 37,00 300 
12.09.2019 0,30 0,50 3,00 3,00 10,00 8,90 6,00 1,60 40,00 0,03 0,08 30,00 100 0,90 39,00 300 
Середнє 
0,44 0,50 2,40 3,00 7,77 8,04 6,00 3,08 40,00 0,07 0,08 34,09 100 0,57 36,34 300 
значення 
Дата 
Амоній-іони 
ГДК 
БСК5 
ГДК 
Завислі  
речовини 
Кисень 
розчинний 
ГДК 
Нітрат-іони 
ГДК 
Нітрит-іони 
ГДК 
Сульфат-іони 
ГДК 
Фосфат-іони 
Хлорид-іони 
ГДК 
112 
Додаток Г 
Апробація роботи 
 
113 
 
 
114 
 
115 
 
 
116 
 
117 
 
 
118 
 
 
 
 
119 
 
 
 
 
 
 
120 
 
 
 
 
 
 
121 
 
 
 
 
 
 
122 
 
 
 
123