Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/971
Назва: Ботанічні заказники загальнодержавного значення та рослинні угрупування аквальних комплексів в структурі екомережі Черкащини
Автори: Свояк, Наталія Іванівна
Волкова, Аліса Володимирівна
Ключові слова: екологічна мережа,;рослинні угрупування,;аквальні комплекси;природоохоронні території
Дата публікації: січ-2020
Короткий огляд (реферат): Актуальність теми. Ключове місце у структурі національної та регіональної екомереж відіграють об’єкти ПЗФ, які виконують природоохоронні, середовище підтримувальні, ресурсозберігаючі і ресурсовідтворюючі, рекреаційно - туристичні, естетичні, науково - освітні та обмежено - господарські функції. Для розбудови екомережі Черкаської області важливими є об’єкти поліфункціонального призначення до яких належать природоохоронні території та сполучні території (екокоридори), зокрема річково-долинні. Нині водно-болотні коридори піддаються інтенсивному забрудненню і таким чином створюються несприятливі умови для міграції гідробіонтів. Крім того, втрачають свій первісний стан долини річок за рахунок нераціонального використання прибережних смуг. Мета роботи: розкрити значення щодо формування регіональних осередків та аквальних систем у формуванні природно-заповідних територій Середнього Подніпров’я. Об’єкт дослідження: рівнінні суходольні та наземно аквальні флористичні елементи природно-заповідних територій Середнього Подніпров’я (у межах Черкаської області) Предмет дослідження: механізм природо заповідного забезпечення формування і розвитку каркасу екомережі Черкаської області. Методи дослідження в роботі використано широкий спектр методів зокрема: польові (методи експедеційних досліджень для оцінювання репрезентативності ландшафтних екоядер, екокоридорів, буферних зон), камеральні (аналіз ліітературних, картографічних матеріалів). Результати дослідження. У роботі проаналізовані флористичні наземні та водні (аквальні) комплекси Середнього Придніпров’я (в межах Черкаської області), з’ясовано, що регіон дослідження має розгалужену гідрологічну мережу, яка виконує важливу роль у міграції водних гідробіонтів. У результаті статистичної обробки даних щодо скидання забруднюючих речовин т/рік у поверхневі води були визначені сильнозабруднені, середньо-забруднені та слабозабруднені аквальні комплекси регіону дослідження. Встановлено, що найбільш забрудненими долинно-річковими коридорами є Дніпровський, Золотоніський, Уманський за рахунок скидання зворотних вод від таких підприємств як: КП «Черкаське експлуатаційно-лінійне управління автомобільних шляхів», Золотоніське КП «Міський водоканал», КП «Уманьводоканал» тощо. Внаслідок забруднення водойм відбувається евтрофікація водойм, знижується якість води та зменшується видове різноманіття гідробіонтів. Виокремлено п’ять біотопів аквальних комплексів (континентальних водойм) Середнього Придніпров’я в межах Черкаської області: З’ясовано, що найбільшу частку в охороні аквальних комплексів. Наукова новизна: природно географічне обґрунтування формування і розвитку рівнінних суходольних та наземно аквальних флористичних елементів природно-заповідних територій Середнього Подніпров’я (у межах Черкаської області) Теоретичне і практичне значення З’ясовано, що найбільшу частку в охороні рівнінних суходольних та наземно аквальних флористичних комплексів виконують багатофункціональні природно-заповідні об’єкти. Подано коротку характеристику ботанічних гідрологічних заказників, які є центрами охорони за фітоценотичним та флористичним різноманіттям. В аквальних комплексах Середнього Придніпров’я зростає 7 рідкісних водних рослин та 5 видів болотних рослин. З’ясовано, що в межах заплавних та аквальних комплексів Дніпровського коридору охороняється 10 видів водних рослин, а на території Тясминського - 5 видів водно-болотних рослин. З’ясовано, що карта поширення водно-болотних угруповань відповідають рослинному критерію формування природних коридорів екомережі Черкаської області. Чітко простежується ареали приуроченості рідкісних рослинних угруповань до аквальних комплексів – Дніпра, Тясмину, Росі, Вільшанки, Гнилого і Гірського Тікичів і є сприятливою передумовою для їх охорони в Черкаській області. Серед найважливіших заходів щодо регулювання водного режиму водоймищ і оздоровлення їх екологічної обстановки можна відзначити: реконструкцію дамб та інших гідротехнічних споруд, відновлення та розчищення ложа водоймищ, джерел підземних вод і прилеглих ділянок русл річок від мулу і рослинності; охоронні заходи щодо боротьби з цвітінням, заростанням і замуленням водоймищ; охоронні заходи щодо боротьби з втратами води на випаровування, винесення в натуру прибережних водоохоронних смуг. Структура та обсяг роботи. . Кваліфікаційна робота магістра складається зі вступу, анотації, двох розділів, висновків, переліку посилань (37 джерел), графічної документації до кваліфікаційної роботи магістра, додатків. Повний обсяг роботи – 95 сторінки друкованого тексту, основна частина – 87 сторінок.
The actuality of theme. The key role in the structure of national and regional eco-networks is played by PFP facilities that perform environmental, supportive, resource-saving and resource-generating, recreational-tourist, aesthetic, scientific-educational and limited-economic functions. For the construction of the eco-network of Cherkasy region, it is important to have multi-purpose objects, which include nature conservation areas and connecting areas (eco-corridors), in particular, river valleys. The wetland corridors are now heavily polluted and thus create unfavorable conditions for the migration of hydrobionts. Besides, they lose their original state of the river valley due to the irrational use of coastal stripes. Purpose: To reveal the importance of forming regional centers and aquatic systems in the formation of nature reserves of the Middle Dnieper. The object of study: flat land and terrestrial, aquatic floral elements of nature reserves of the Middle Dnieper region (within Cherkasy region) The subject of study: the mechanism of nature conservation provision of formation and development of the eco-network of Cherkasy region. Research methods used a wide range of methods in particular: field (methods of expeditionary studies to assess the representativeness of landscape eco-nuclei, eco-corridors, buffer zones), chamber (analysis of literature, cartographic materials). Research results. The paper analyzes the floral terrestrial and aquatic (aquatic) complexes of the Middle Dnieper region (within the Cherkasy region), and finds that the study region has an extensive hydrological network, which plays an important role in the migration of aquatic aquatic organisms. As a result of statistical processing of data on discharge of pollutants t / year in surface water, highly polluted, medium-polluted and slightly polluted aquatic complexes of the study area were identified. It is established that the most polluted valley-river corridors are Dnipro, Zolotonsky, Umansky due to the discharge of return water from such enterprises as: KP "Cherkasy operational and linear management of highways", Zolotonisk KP "City Vodokanal", KP "Umanvoshokanal. Due to the pollution of reservoirs, the eutrophication of reservoirs decreases, the quality of water decreases and the species diversity of hydrobionts decreases. Five biotopes of aquatic complexes (continental reservoirs) of the Middle Dnieper region within the Cherkasy region were identified: It is found that the largest share is in the protection of aquatic complexes. Scientific novelty: natural geographical justification for the formation and development of plain land and aquatic floral elements of nature reserves of the Middle Dnieper region (within the Cherkasy region) Theoretical and practical importance It has been found that multifunctional nature conservation objects play the largest part in the protection of lowland and terrestrial aquatic floral complexes. A brief description of the botanical hydrological reserves that are conservation centers for phytocenotic and floral diversity is presented. In the aquatic complexes of the Middle Dnieper there are 7 rare aquatic plants and 5 species of marsh plants. It is found that within the floodplains and aquatic complexes of the Dnieper corridor, 10 species of aquatic plants are protected, and in the territory of Tasminsk - 5 species of wetland plants. It has been found out that the distribution map of wetlands corresponds to the plant criterion of formation of natural corridors of the ecological network of Cherkasy region. Areas of attachment of rare plant groups to aquatic complexes - Dnipro, Tyasmin, Rossi, Vilshanka, Rotny and Mountain Tikichiv are clearly traced and are a favorable prerequisite for their protection in Cherkasy region. Among the most important measures to regulate the water regime of the reservoirs and improve their ecological situation are the following: reconstruction of dams and other hydraulic structures, restoration and clearing of the reservoir bed, groundwater sources and adjacent river beds from silt and vegetation; protective measures to control flowering, overgrowing and siltation of reservoirs; protective measures to combat the loss of water for evaporation, the introduction into the nature of coastal water protection strips. Structure and scope of work. Master's qualification work consists of the introduction, abstract, two sections, conclusions, list of references (37 sources), graphic documentation for master's qualification work, applications. Full volume - 95 pages of printed text, the main part - 87 pages.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/971
Розташовується у зібраннях:101 Екологія (Екологія та охорона навколишнього середовища)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Волкова А.В..pdf
  Restricted Access
4.04 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити    Запит копії


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.