Оцінка впливу на довкілля сільгосппідприємств з відгодівлі птиці (на прикладі Черкаського району)

Муренець, Валерія Василівна
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/972
Title:	Оцінка впливу на довкілля сільгосппідприємств з відгодівлі птиці (на прикладі Черкаського району)
Authors:	Жицька, Людмила Іванівна Муренець, Валерія Василівна
Keywords:	птахівництво;відходи;скиди забруднених вод;викиди в атмосферу;екологічні збитки;зниження забруднень
Issue Date:	Jan-2020
Abstract:	Актуальність теми. Птахівництво є однією з найрозвиненіших галузей тваринництва в Україні. За даними Державної служби статистики України щорічно збільшується її поголів’я. Відповідно до Постанови КМУ «Про затвердження переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку» тваринницькі комплекси для вирощування птиці бройлерів відносять до таких об’єктів. Адже внаслідок діяльності птахоферм відбувається потужне забруднення атмосферного повітря, води та ґрунту відходами. Великої шкоди водним об’єктам завдають стічні води птахівницьких підприємств. Основною проблемою є недостатнє очищення забруднених стоків, які, потрапляючи у річки та підземні води, забруднюють їх токсичними речовинами та патогенними мікроорганізмами. Черкащина входить в п’ятірку лідерів щодо розвитку птахівничої галузі, тому усі проблеми пов’язані з екологічними питаннями впливу даних об’єктів на довкілля є нарізним каменем і для неї. Серед заходів зниження цього негативного впливу є, насамперед, розробка Державної цільової програми зменшення забруднення довкілля підприємствами агропромислового комплексу та приведення законодавчої бази, що регламентує діяльність птахівницьких підприємств, у відповідність до європейського законодавства, а також сприяння науковим розробкам новітніх природоохоронних технологій для перероблення відходів та очищення стічних вод підприємств птахівництва. З огляду на викладене тема випускної роботи магістра піднімає актуальні питання для Черкащини і України загалом. Мета роботи: Оцінити роботу підприємства ДП «Перемога Нова» та його вплив на навколишнє середовище. Об’єкт дослідження: викиди підприємства ДП «Перемога Нова» с. Будище, Черкаського району. Предмет дослідження: утворення відходів, скидів забруднених вод викидів в атмосферу. Методи дослідження: аналітичні, статистичні, розрахункові, методи теоретичного аналізу процесів утворення вторинного забруднення і їх можливого впливу на біоту, аналітична обробка даних за допомогою ПК. Результати дослідження. В роботі проаналізовано вплив птахівницьких підприємств птахівничої галузі на довкілля. Наведено дані щодо об’ємів основних забруднюючих речовин, які утворюються в процесі виробничої діяльності підприємства ДП «Перемога Нова», пораховано екологічні збитки від забруднення повітря і утворення відходів, запропоновано перелік заходів, реалізація яких сприятиме зменшенню забруднення довкілля. Наукова новизна: теоретично обґрунтовано та аналітично досліджено стадії утворення небезпечних відходів на птахо підприємстві, доведено ефективність використання озонаторів, розроблено заходи щодо зменшення впливу діяльності підприємств галузі на довкілля. Теоретичне і практичне значення: визначені перспективні шляхи зниження викидів та їх переробки, підтверджено перевагами використання озонаторів ОБП05.2440.6Т5 у порівнянні з механічними методами, а саме доступністю, собівартістю та ефективністю знищення оксидантів та мікроорганізмів. Структура та обсяг роботи. Кваліфікаційна робота магістра складається зі вступу, анотації, двох розділів, висновків, переліку посилань (31 джерело), графічної документації до кваліфікаційної роботи магістра, додатків. Повний обсяг роботи – 75 сторінок друкованого тексту, основна частина – 50 сторінок. Actuality of theme. Poultry farming is one of the most developed livestock industries in Ukraine. According to the State Statistics Service of Ukraine, its population is increasing annually. According to the CMU Resolution “On approval of the list of activities and objects posing a high environmental risk”, cattle breeding complexes for broiler birds refer to such objects. Because of the activity of poultry farms there is a powerful pollution of atmospheric air, water and soil with waste. Wastewater from poultry farms causes great harm to water bodies. The main problem is insufficient treatment of contaminated runoff, which, when they enter rivers and groundwater, pollute them with toxic substances and pathogens. Cherkassy is one of the five leaders in the poultry industry, so any environmental issues related to the environmental impact of these objects are a touchstone. Measures to reduce this negative impact include, first of all, the development of a state target program for reducing environmental pollution by enterprises of the agro-industrial complex and bringing the legislative framework governing the activities of poultry enterprises in accordance with European legislation, as well as promoting the scientific development of the latest environmental protection and conservation sewage from poultry enterprises. In view of the above, the topic of master's graduation raises topical issues for Cherkassy region and Ukraine in general. Purpose of the work: To evaluate the work of the enterprise DC "Peremoha Nova" and its impact on the environment. Object of study: Emissions of the enterprise of DC "Peremoha Nova" w. Budyshche, Cherkasy region. Subject of study: generation of waste, discharges of polluted water into the atmosphere. Research methods: analytical, statistical, computational, methods of theoretical analysis of the processes of secondary pollution formation and their possible impact on the biota, analytical data processing using a PC. Research results. The influence of the poultry enterprises of the poultry industry on the environment is analyzed in the paper. The data on the volumes of the main pollutants that are formed during the production activity of the enterprise DC " Peremoha Nova" are given, the environmental losses from air pollution and waste generation are calculated, the list of measures which implementation will contribute to the reduction of environmental pollution is proposed. Scientific novelty: the stages of formation of hazardous wastes at a poultry enterprise are theoretically substantiated and analytically investigated, the efficiency of use of ozonators is proved, measures are taken to reduce the environmental impact of the enterprises of the industry. Theoretical and practical significance: identified promising ways to reduce emissions and their processing, confirmed the benefits of using ozonizers OBP05.2440.6T5 compared to mechanical methods, namely the availability, cost and effectiveness of the destruction of oxidants and microorganisms.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/972
Appears in Collections:	101 Екологія (Екологія та охорона навколишнього середовища)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Муренец__ЗМГЕК-807.pdf Restricted Access		1.55 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
 
Будівельний факультет 
 
Кафедра екології 
 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
до кваліфікаційної роботи магістра  
 
на тему ОЦІНКА ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ СІЛЬГОСППІДПРИЄМСТВ З 
ВІДГОДІВЛІ ПТИЦІ (НА ПРИКЛАДІ ЧЕРКАСЬКОГО РАЙОНУ) 
 
 
 
Виконала: студентка 2 курсу,  
групи _ЗМГЕК-807 
спеціальності 101 «Екологія» 
(шифр і назва спеціальності) 
_Муренець В.В._______________ 
 (прізвище та ініціали) 
Керівник _Жицька Л.І.__________ 
                 (прізвище та ініціали) 
Нормоконтроль _Хоменко О.М._____ 
                 (прізвище та ініціали) 
 Рецензент Бондаренко Ю.Г. 
                     (прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
Черкаси – 2019 рік 
 2 
ЗМІСТ 
Вступ 4 
1 Аналітичний огляд літератури 6 
 1.1 Аграрна політика України на шляху інтеграції у світове середовище 6 
 1.2 Технологія виробництва продукції птахівництва 8 
 1.3 Забруднення довкілля відходами тваринництва та птахівництва 10 
 1.4 Основні напрями розвитку птахівництва 13 
 1.5 Проблеми утворення викидів птахофабрик та можливості їх 16 
вирішення  
        1.5.1 Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин на 16 
пташниках України 
       1.5.2 Можливі схеми очищення та утилізації рідких стоків 19 
 1.6 Питання законодавчої бази щодо діяльності підприємств 23 
птахівництва 
2 Оцінка впливу на довкілля сільгосппідприємств з відгодівлі птиці (на 26 
прикладі Черкаського району). 
 2.1 Загальна характеристика підприємства ДП «Перемога Нова» як 26 
флагману птахівничої галузі Черкаського району  
 2.2 Характеристика виробничих площадок підприємства 30 
 2.3 Етапи реконструкції пташників з метою охорони довкілля 32 
 2.4 Виробнича діяльність ДП «Перемога Нова» та поводження з 36 
отруйними речовинами  
 2.5 Характеристика джерел забруднення атмосферного повітря 38 
 2.6 Розрахунок викидів забруднюючих речовин, які викидаються в 44 
атмосферне повітря при вирощуванні ремонтного молодняка птиці  
 2.7 Поводження з відходами на підприємстві 55 
 2.8 Технологічний процес виготовлення м'ясо-кісткового борошна 63 
 2.9 Аналіз можливого впливу на біоту  65 
 3 
Висновок 67 
Перелік посилань 70 
Додаток А. Апробація результатів роботи 75 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 4 
ВСТУП 
 
Сільське господарство – одна з основних та життєво важливих галузей 
виробництва України, і є складною, цілісною і, в першу чергу, біологічною 
системою репродукції енергії за участю природних, соціальних, економічних і 
технічних факторів. З кожним роком все гостріше постає проблема 
взаємостосунків людини з навколишнім середовищем. Розвиток промисловості 
птахофабрик завдає природі неповторний збиток. Скидання промислових стічних 
вод та газових викидів призвело до такого забруднення природних водойм та 
атмосфери, що боротьба за їх чистоту перестала бути завданням вузьких фахівців 
і виросла в загальнонародну проблему. Постійно зростаючий попит на м'ясну 
продукцію сприяє розвитку найбільш перспективних галузей тваринництва, 
однією з яких є птахівництво.  
Птахівництво є однією з найрозвиненіших галузей тваринництва в Україні. 
За даними Державної служби статистики України щорічно збільшується її 
поголів’я. Самі ж підприємства з вирощування птиці зосереджені переважно в 
Київській, Вінницькій, Черкаській, Дніпропетровській та Львівській областях. 
Відповідно до Постанови КМУ «Про затвердження переліку видів діяльності та 
об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку» № 808 від 28.08.2013 
тваринницькі комплекси для вирощування птиці обсягом понад 60 тис. курей-
несучок та 85 тис. бройлерів відносять до таких об’єктів.  
Внаслідок діяльності птахоферм відбувається потужне забруднення 
атмосферного повітря, води та ґрунту відходами тваринництва. В процесі 
життєдіяльності однієї курки утворюється 0,2 - 0,3 кг посліду, до цього варто 
додати забруднену підстилку, відходи інкубації, загиблу птицю та ін.  
Великої шкоди водним об’єктам завдають стічні води птахівницьких 
підприємств. Під час роботи типової птахофабрики на 400 тис. курей-несучок 
утворюється понад 35 млн. л стічних вод за рік. Основною проблемою є 
недостатнє очищення забруднених стоків, які, потрапляючи у річки та підземні 
 5 
води, забруднюють їх токсичними речовинами та патогенними мікроорганізмами. 
Птахофабрики є потужним джерелом викидів в атмосферне повітря. В 1 м 3 
забруднених викидів міститься 3-20 мг аміаку, 1-3 мг сірководню, 0,10-0,30% 
вуглекислого газу, 3-5 мг пилу, 70-900 тис. мікробних тіл (Мельник В. О., 
Екологічні проблеми сучасного птахівництва). Аміак і сірководень утворюються в 
результаті розкладання органічних речовин посліду та підстилки. Вони 
зумовлюють неприємний запах, який зазвичай турбує мешканців населених 
пунктів, що розташовані неподалік від підприємств. 
Виділення аміаку відбувається під впливом мікрофлори із сечової кислоти. 
При цьому утворюється також вуглекислий газ. Під час будівництва птахоферми 
надзвичайно важливою умовою є дотримання санітарно-захисної зони. Вона 
становить від 300 до 1200 м залежно від кількості утримуваних птахів (Наказ 
МОЗ України «Про затвердження Державних санітарних правил планування та 
забудови населених пунктів» № 173 від 19.06.1996).  
Черкащина входить в п’ятірку лідерів щодо розвитку птахівничої галузі, 
тому усі проблеми пов’язані з екологічними питаннями впливу даних об’єктів на 
довкілля є нарізним каменем і для неї. Серед заходів зниження цього негативного 
впливу є, насамперед, розробка Державної цільової програми зменшення 
забруднення довкілля підприємствами агропромислового комплексу та 
приведення законодавчої бази, що регламентує діяльність птахівницьких 
підприємств, у відповідність до європейського законодавства, а також сприяння 
науковим розробкам новітніх природоохоронних технологій для перероблення 
відходів та очищення стічних вод підприємств птахівництва. 
З огляду на викладене тема випускної роботи магістра піднімає актуальні 
питання для Черкащини і України загалом. 
 
 
 
 
 6 
1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 
 
1.1 Аграрна політика України на шляху інтеграції у світове середовище 
 
Аграрна політика України є важливою і невід’ємною складовою державної 
політики. Вона охоплює усі державні рішення, які можуть вплинути на діяльність 
виробників сільгосппродукції та фірм, як і виробляти продукцію для когось. 
Розуміння ж самої аграрної політики полягає у знанні не тільки політичного 
процесу, здатності приймати і затверджувати нові закони, але й розумінні їх 
економічної суті та майбутніх результатів як для виробників, так і самих 
споживачів сільськогосподарської продукції [1].  
Можливість державного регулювання цього процесу наступні:  
1. Однією з основних прерогатив держави є її законодавство. Налагодження 
оптимального функціонування державних та приватних інституцій – одне з 
головних урядових завдань, які не можуть бути розв’язанні тільки за рахунок 
ринкового саморегулювання. Класичною аграрною проблемою є земельна 
реформа і розподіл прав власності. Ось чому в Україні одним із найважливіших 
політичних рішень залишається приватизація землі.  
2. Поліпшення функціонування аграрного сектора і надання послуг із 
соціальним забезпеченням та вдосконаленням інфраструктури продовольчої 
системи. Серед них: розвиток аграрної науки і екстеншен, за рахунок 
фінансування державними структурами; цілий ряд програм з охорони природних 
ресурсів, до яких відноситься консервація ґрунтів і водних ресурсів; сприяння 
використанню зовнішніх ринків для збільшення експорту аграрної продукції 
власного виробника, що поліпшить національний баланс між експортом та 
імпортом, а також сприятиме освоєнню ринків для збуту надлишку вироблених 
продуктів та ін.  
Україні притаманний значний потенціал для аграрного виробництва. Адже 
її земельні ресурси становлять 42 млн. га сільгоспугідь, які мають родючі ґрунти 
 7 
чорноземного типу. Але цей потенціал використовується тільки на третину. І 
однією з причин цього може бути і низька економічна ефективність аграрного 
виробництва. НА користь цього може бути і, зокрема, значна частка населення, 
яка зайнята в агропромисловому виробництві (далі АПВ), і рам з цим, низька 
продуктивність праці. Якщо у країнах ЄС потреби в сільськогосподарській 
продукції задовольняють близько 5% загальної чисельності робочої сили, у США 
– 3%, то в Україні – близько 22,7%, або 4,8 млн. чоловік. На одного працівника у 
сільському господарстві України припадає річна валова додана вартість в 2500 
USD, що у 8-16 разів менше, ніж у розвинутих країнах світу [2].  
Головна економічна мета аграрної політики України є стабільність, 
експортоорієнтованість та конкурентноспроможність на зовнішніх ринках 
сектору економіки і, відповідно, створення для цього організаційно-економічних 
умов. Сучасна аграрна реформа, що проводиться Україною, є частиною 
масштабного процесу – глибокого соціально-економічного та політичного 
процесу трансформації українського суспільства, що, об’єктивно, обумовлює 
суперечливі тенденції щодо її проведення. Перспективи стратегії аграрної 
реформи залежать від того, які ж саме тенденції – позитивні чи негативні – 
отримають верх у підсумку, коли будуть враховані багато інших зовнішніх 
чинників.  
Важливою умовою досягнення позитивних змін у державі є здійснення 
структурних зрушень в аграрному секторі. В останній час спостерігається 
активізація діяльності щодо галузі розробки та впровадження концепції державної 
програми розвитку пріоритетних секторів сільгосподарського виробництва. 
Кабінетом Міністрів України вже схвалено Програму стабілізації та розвитку 
тваринництва на 2014-2018 роки, яка передбачає, повернутися до державних 
замовлень та бюджетні дотації тваринництву (в розмірі 100 млн. грн.) і розвиток 
селекції (61 млн. грн.), що є важливим кроком підтримки сільгоспвиробника.  
На теперішній час для аграрного сектора України надзвичайно важливим 
моментом є освоєння зовнішніх ринків разом з розширенням експортно-
 8 
орієнтованого виробництва, яке має стати одним з основних чинників 
економічного зростання галузі. Це надзвичайно актуально ще і через те, що 
значна частина продукції не користується попитом на внутрішньому ринку за 
рахунок низької купівельної спроможності населення, і якраз ці обставини є 
основними стримуючими чинниками розвитку українського 
сільськогосподарського виробництва [3].  
 
1.2 Технологія виробництва продукції птахівництва 
 
Птахівництво в зоні Лісостепу України є традиційною галуззю сільського 
господарства, чому сприяють кліматичні умови та розвинуте зернове 
господарство. Птахівництво – скороспіла галузь, менш капіталомістка, більш 
мобільна в нестійких умовах ринку. Віддача корму у птиці в 3-4 рази вища, ніж у 
свиней, великої рогатої худоби та овець, і, як результат – собівартість м’яса птиці 
найнижча, що є найбільш сприятливим фактором підвищення попиту на цей 
продукт, доступний навіть для споживачів з невисокими доходами. В наші дні 
Україна займає 40-е місце у світі з виробництва м’яса птахів, і 18-е з виробництва 
яєць. Згідно з науково обґрунтованими нормами споживання цієї продукції має 
становити 255 яєць і 17 кг м’яса птахів на душу населення на рік, але нині рівень 
реального споживання продукції птахівництва в нашій країні значно нижчий. 
У ХХІ ст. птахівниками всесвітньовідомих компаній буде вирішуватися 
нове завдання – одержання екологічно чистих продуктів харчування при 
застосуванні сучасних технологій і відповідного обладнання. Для зниження 
витрат кормів і підвищення ефективності їх використання організмом птахів 
вважається необхідним забезпечення цілого комплексу заходів: 
– організувати виробництво рослинної продукції для забезпечення 
комбікормової промисловості різноманітною сировиною;  
– вдосконалити технологію підготовки кормів для згодовування 
(подрібнення, гранулювання, екструдування, вологісно-теплова обробка, 
 9 
лущення, очищення зерна і контроль якості);  
– розробити оптимальні дози нетрадиційних кормових засобів та технології 
їх введення в комбікорм (замінники зернових, продукти мікробіологічного 
синтезу, відходи різних виробництв);  
– створити ефективні енергетичні, амінокислотні, мінерально-вітамінні та 
комплексні кормові та смакові добавки до комбікормів для різних технологічних 
груп птахів;  
– розробити фізіологічно обґрунтовані норми згодовування збалансованих 
комбікормів в різні періоди росту молодняку і фази несучості птахів та комфортні 
умови росту молодняку (рисунок 1.1).  
 
 
 
Рисунок 1.1 – Створення комфортних умов для вирощування курчат 
 
Використання збалансованих раціонів сприяє не тільки отриманню високих 
приростів живої маси, але й регулюванню складових частин м’яса: змінюється 
вміст вологи, рівень білків, хімічний склад. Вміст у м’ясі вітамінів, мінеральних 
речовин, амінокислот, жирних кислот та інших цінних речовин знаходиться в 
лінійній залежності від умов годівлі та утримання. 
 10 
Нажаль, часто фактичний вміст поживних речовин в комбікормах не 
відповідає зазначеному в документах. В наш час працівники господарств після 
лабораторного дослідження змушені проводити доробку комбікормів з метою 
насичення їх певними речовинами. Крім того, при виробництві комбікормів 
необхідно контролювати застосування антиоксидантів, застосування яких у складі 
комбікормів не тільки збільшує віддачу корму на 15-20 %, а й значно підвищує 
якість яєць і м’яса птиці. Затрати на годівлю можна зменшити за рахунок заміни 
дорогих інгредієнтів корму, в основному білкових компонентів, на більш дешеві 
(рибне борошно та соєвий шрот на соняшниковий шрот). Але досягти цього 
можна лише за умови використання високоефективних ферментних препаратів. 
Широке використання в годівлі птахів мають зернові, які безпосередньо 
вирощуються в господарстві – пшениця, ячмінь, жито, горох та інші. Але 
застосування цих інгредієнтів у великій кількості в складі комбікормів для птахів 
негативно впливає на засвоєння кормів за рахунок значної кількості в них 
речовин, які важко засвоюються. Перспективними є дослідження з визначення 
біологічної ролі вітамінів в повноцінній годівлі птахів, уточнення 
рекомендованих норм введення вітамінів у комбікорми для них. 
Одним із шляхів підвищення економічної ефективності галузі та зниження 
затрат на корми для птахів є застосування нетрадиційних кормових засобів. 
Сучасне птахівництво має гостру потребу в мінеральних добавках і, насамперед, у 
кальції, тому тривають дослідження у напрямку організації оптимальної годівлі 
птахів мінеральними речовинами [7,8]. 
 
1.3 Забруднення довкілля відходами тваринництва та птахівництва 
 
У сфері поводження з відходами сільгоспвиробники здійснюючи 
господарську діяльність нехтують своїми обов’язками стосовно дотримання 
законодавства з охорони природи і виконання санітарних вимог щодо утримання 
посліду птиці, рисунок 1.2. 
 11 
 
  
                                        
Рисунок 1.2 – Утримання посліду під відкритим небом 
 
Такі дії призводять до негативного екологічного наслідку: забруднюються 
наземні водойми, ґрунти і ґрунтові води; утворюються значні обсяги стічних вод, 
що насичені ксенобіотиками; забруднюється атмосферне повітря через емісії 
шкідливих газів та пилу; відбувається мікробіологічне забруднення ґрунтів, 
повітряного середовища; поширюються ектопаразити; зменшується 
біорізноманіття ентомофауни та інше. 
Зокрема, незаконні розміщення пташиного посліду на території сіл і селищ 
Черкаської області сприяють, тому, що їх жителі стають жертвами небезпечного 
впливу на навколишнє середовище та здоров’я громади, особливо у спекотні літні 
дні.  
Розміщення відходів на території сіл повинно бути обов’язково погоджено з 
органами місцевого самоврядування та регулюватися вимогами, визначеними 
наказом Головного державного інспектора ветмедицини «Про затвердження 
Ветеринарно-санітарних правил для птахівничих господарств і вимог до їх 
проектування» від 03.07.2001 р. № 53, а також законами України «Про відходи» 
і«Про охорону навколишнього природного середовища». Таким чином, 
відповідно до п. 3.14 цього наказу відходи птахівництва необхідно вивозити у 
 12 
спеціальні цехи з переробки на пудрет та зберігати в послідосховищах де 
проводять біотермічне знезаражування. Вивозити послід на поле без 
попереднього знезаражування заборонено. 
Згідно із ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного 
середовища» розміщувати відходи на територіях у межах лімітів дозволено лише 
за умов оформлення спеціального дозволу, який визначається місцевими радами, 
якщо дотримуються санітарні і екологічні норми та способом, який забезпечує 
можливості їх подальшого використання у якості вторинної сировини, за умов 
безпеки для навколишнього природного середовища та здоров’я населення. 
У відповідності зі ст. 17 Закону України «Про відходи» суб'єкти 
господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов’язані: 
забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і 
псування відходів, для утилізації яких в Україні є відповідна технологія, що 
відповідає вимогам екологічної безпеки. 
Стаття також передбачає недопущення зберігання та видалення відходів у 
несанкціонованих місцях чи на об’єктах; надавання місцевими органами 
виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, уповноваженими 
органами виконавчої влади щодо питань охорони навколишнього природного 
середовища інформацію яка стосується відходів і пов'язану з ними діяльність, у 
тому числі про випадки несанкціонованого потрапляння відходів у навколишнє 
природне середовище та вжиті щодо цього заходи. 
 13 
В результаті численних обговорень можливих наслідків незаконного 
розміщення відходів від діяльності птахівницьких господарств та їх впливу та 
довкілля, ухвалюються рішення щодо здійснення утилізації відходів відповідно до 
вимог чинного законодавства та дотримання вимог щодо їх розміщення у межах 
лімітів із додержанням санітарних і екологічних нормативів, а також необхідності 
розробки карти-схеми розміщення і зберігання пташиного посліду у відповідності 
з правилами, визначеними наказом Головного державного інспектора 
ветмедицини і громадського контролю за дотриманням природоохоронного 
законодавства та моніторингу стану повітря, води і ґрунтів. 
 
1.4 Основні напрями розвитку птахівництва 
 
Птахівництво – найбільш енергозатратна галузь сільського господарства. 
Особливо це проявляється при вирощуванні молодняку, тому його пропонується 
проводити в перші 2-3 тижні на обмеженій площі. Переваги технології 
вирощування птахів (курчат-бройлерів, індиченят) з підвищеною щільністю 
посадки в перші тижні зумовлені тим, що на меншій площі значно полегшується 
підтримання оптимального температурного режиму при значній економії енергії, 
знижуються затрати праці пташниць. 
В умовах північно-східних районів України в холодний період року 
нагальним є питання дотримання оптимальних параметрів мікроклімату (рисунок 
1.3).  
Скрутний фінансовий стан багатьох птахівницьких господарств та дефіцит 
паливних ресурсів у них зумовили виникнення такої ситуації, при якій деякі 
пташники для утримання дорослих птахів практично не опалюються. При цьому 
доводиться в декілька разів знижувати необхідний повітрообмін, що призводить 
до погіршення всіх основних параметрів мікроклімату та зниження 
продуктивності птахів. 
 
 14 
 
 
Рисунок 1.3 – Дотримання оптимальних параметрів мікроклімату при 
відгодівлі бройлерів 
 
Головною перевагою нового обладнання є те, що воно надає можливість 
застосовувати сучасні ресурсозберігаючі технології годівлі і напування птахів, 
прибирання посліду, створювати належний мікроклімат у пташниках. До складу 
сучасних комплектів обладнання для птахів входять ніпельні напувалки – при їх 
використанні в 1,5-2 рази зменшуються витрати води. При вирощуванні птахів 
пропонується використовувати замість звичайних ламп люмінесцентні, що значно 
зменшує витрати енергії. Для вентиляції пташників застосовують комбіновану 
систему повітрообміну з проточними клапанами та потужними витяжними 
вентиляторами. Для обігріву використовують економні газові або дизельні 
повітронагрівачі з «прямим» викидом нагрітого повітря, газові брудери з 
керамічними інфрачервоними випромінювачами, газові теплогенератори. 
Одним із факторів, що стримують подальше нарощування виробництва, є 
відсталість і зношеність матеріально-технічної бази птахівничих підприємств. 
Обладнання, яке фізично і морально застаріло, не дозволяє повною освоювати 
сучасні ресурсозберігаючі технології вирощування й утримання птахів. А тим 
 15 
часом саме ресурсозбереження є нині загальною тенденцією розвитку світового 
птахівництва. Високі затрати енергетичних і кормових ресурсів за експлуатації 
старого обладнання зумовлюють високу собівартість продукції птахівництва і 
низьку її конкурентоздатність. Разом з тим Черкаська область входить у п’ятірку 
конкурентоздатних областей щодо розвитку птахівництва, рисунок 1.4. 
 
 
 
Рисунок 1.4 – Чисельність поголів’я птиці в усіх господарства України,  
тис. голів 
 
 16 
Важливим фактором у забезпеченні переходу птахопідприємств на 
безвідходну технологію є якість робіт щодо проектування систем прибирання, 
транспортування та збереження посліду. Системи вентиляції та руху повітря у 
пташниках повинні передбачати підсушування посліду на підніжній решітці за 
рахунок конвекційного теплообміну. Особливо важливим є дотримання в 
птахівницьких підприємствах комплексу заходів з профілактики інфекційних 
захворювань птахів. Необхідно постійно вдосконалювати заходи щодо санітарної 
обробки приміщень, транспортних засобів, спецодягу, інвентарю, а також 
проведення специфічних протиепізоотичних заходів. Як відзначає Ф.О. Ярошенко 
(2002) в Україні назріла необхідність удосконалення управління галуззю 
птахівництва в напрямку демонополізації виробництва, як основної з умов 
ринкової економіки [9]. 
 
1.5 Проблеми утворення викидів птахофабрик та можливості їх вирішення 
 
1.5.1 Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин на пташниках 
України 
 
Сумний парадокс полягає в тому, що за причиною негативного 
антропогенного впливу на навколишнє середовище стоїть промислове 
птахівництво. Тому останнім часом на підприємствах екологічним проблемам 
стали надавати особливого значення. Зменшення забруднення навколишнього 
середовища від викидів та скидів шкідливих речовин, і в першу чергу стічних вод, 
зменшення недостатньо очищених скидів підприємства у міську каналізацію зі 
значеннями показників, що відповідають гранично допустимим концентраціям 
(ГДК) пов’язані з розробкою нових технологій замкнутого циклу водопостачання, 
які дадуть можливість повністю ліквідувати скидання стічних вод у міську 
каналізацію, а свіжу воду використовувати для поповнення безповоротних втрат, 
що було б економічно вигідно для будь-якого підприємства.  
 17 
Для досягнення поставленої задачі необхідно виконати дослідження з таких 
питань:  
– визначення та аналіз основних джерел викидів та скидів шкідливих 
речовин у навколишнє середовище;  
– підбір надійних методів очищення стічних вод;  
– удосконалення технологічної схеми очистки стічних вод підприємства;  
– обґрунтування ефективності запропонованих методів та обладнання.  
Аналіз роботи птахівничих підприємств показує, що подальше збільшення 
виробництва яєць і м'яса птиці буде супроводжуватися збільшенням в 
пропорційній кількості так званих органічних відходів: пташиного посліду, 
стічних вод, нехарчових продуктів технічної переробки птиці, які з різних 
багатьох об'єктивних і суб'єктивних причин поки що не можуть бути повністю 
використані безпосередньо в птахівничому господарстві.  
В даний час від птахофабрики (400,0 тисяч курей-несучок або 6,0 млн. 
3
курчат-бройлерів) за рік надходить понад 500,0 тис. м  стічних вод, більш ніж 600 
тонн продуктів технічної переробки птиці. Джерела забруднень, що виділяються 
птахівницькими підприємствами в навколишнє середовище, поділяються за 
видами на: 
– газопилові викиди – продукти розкладання або спалювання органічних 
відходів: мікроорганізми, пил, органічні сполуки, оксиди азоту, сірки та вуглецю; 
– стічні води, що містять полідисперсну масу з твердими включеннями 
пилу, пуху, залишків корму, а також сполуки азоту, нітрити, нітрати, хлориди, 
сульфати, фосфати, патогенні мікроби, жири, залізо, біологічні (БПК) та хімічні 
(ХПК) забруднюючі речовини, нафтопродукти, СПАР;  
– нехарчові відходи птахопереробки: перо, ветеринарні конфіскати, 
малоцінні продукти, а також полеглий птах.  
Оцінка кожного забруднювача здійснюється екологічною службою 
підприємства у відповідності до діючих нормативних документів під контролем 
відповідних наглядових органів. Забруднення навколишнього середовища 
 18 
найчастіше відбувається через недосконалість технологій, що застосовуються, і 
технічних засобів, недотримання встановлених екологічних вимог. Для стоків 
вміст шкідливих речовин нормується ГДК та гранично допустимими скидами 
(ГДС), тому вони повинні проходити відповідну очистку до вказаних норм перед 
скидом у водойму, в даному випадку у загальноміську каналізаційну систему.  
Якщо це підприємство замкнутого циклу. В основу виробництва м'яса 
бройлерів якого покладена технологія рівномірного річного вирощування 
бройлерів з одноденного до 42-х денного віку. Між циклами вирощування 
бройлерів (їх п’ять на рік) існують санітарно-профілактичні розриви. Для виводу 
курчат-бройлерів використовується інкубатор на 900 тис. яйцемісць. 
В атмосферне повітря потрапляють викиди систем загально-обмінної і 
місцевої вентиляції, газоподібні викиди від технологічного обладнання, речовини 
з неприємним запахом (утилізація відходів виробництва), організовані і 
неорганізовані викиди, викиди автотранспорту та ін. Обсяг викидів та їх склад 
залежить від джерела утворення і транспортування викиду (організовані або 
неорганізовані викиди, тип вентиляції тощо) [8-9].  
Вентиляційні викиди містять аміак, феноли, кетони, сірководень, діоксид 
сульфуру, оксиди карбону, сажу, деревний і кістковий пил тощо. Залежно від 
потужності та технологічних особливостей виробництва кількість вентиляційного 
повітря, що викидається, а також концентрація шкідливих речовин змінюються в 
широких межах. Викиди витяжних вентиляційних систем містять незначні 
концентрації забруднюючих речовин. Проте це є найбільшим за об`ємом (70-90%) 
викидом забруднень із вмістом різноманітних газо- і пароподібних речовин та 
пилу (котельні, димогенератори).  
Основними джерелами забруднення атмосферного повітря речовинами з 
неприємним запахом є цехи технічних і кормових фабрикатів (утилізація відходів 
виробництва), де переробляють відходи основних цехів. Внаслідок 
негерметичності обладнання відділення сировини в повітря виділяється значна 
3
кількість речовин з неприємним запахом, мг/м  – аміак – 2,27-7; сірководень׃  
 19 
0,04-2,4; феноли – 0,5-7; меркаптани – 1; кетони – 8-13; альдегіди – 0,06-36. 
Кількість забруднень залежить від ступеня свіжості сировини і технологічної 
операції.  
Під час перевантаження сировини із одного апарата в інший герметичність 
порушується і спостерігається різке посилення запаху. Об`єм викидів в атмосферу 
залежить від особливостей технологій виробництва, конструкції встановленого 
обладнання, надійності вентиляційних систем, метеорологічних умов та багатьох 
інших чинників.  
Залежно від потужності підприємства сумарний об`єм викидів може 
3
коливатися в межах від 50 до 300 тис. м /год. Однак, на підприємстві проблем з 
перевищення шкідливих речовин понад затверджених лімітів в газових викидах 
практично не спостерігається, за виключенням випадків порушення режимів 
виробництва, тому технології, які застосовуються, вважаються ефективними і 
потреби в застосуванні нових немає.  
Більш складна ситуація на підприємствах складається зі стічними водами. 
Як правило виробничі стічні води піддаються біологічній та механічній очистці на 
місцевих комплексних очисних спорудах [10,11]. 
 
1.5.2 Можливі схеми очищення та утилізації рідких стоків 
 
На підприємствах даного типу існує три джерела утворення стічних вод:  
– цех забою птиці: БПК – 106-186 мг/л, завислі речовини – 100 мг/л, жири, 
ПАР, амоній сольовий – 16-20 мг/л, азот – 5 мг на 100 мг БПК повн., фосфати – 1 
мг на 100 мг БПК повн.;  
– пташники: азот амонійний – 50-60 мг/л і більше, тверді включення (пил, 
пух, залишки корму), залізо, нітрати, нітрити, фосфати, завислі речовини, 
мікроби, ПАР;  
–  побутові приміщення у виробничих цехах, адміністративно-господарські 
буді влі: ПАР.  
 20 
Як правило система каналізації складається наступним чином (рисунок 1.5): 
 
 
1 – приймальна камера; 2 – пісколовки; 3 – первинні відстійники; 4 – аеро- тенки; 5 – вторинні 
відстійники; 6 – мулова насосна станція6-1 ׃ – резервуар мулу (дренажної) води; 6-2 – резервуар 
надмірного активного мулу, сирого осаду і жирових речовин; 6-3 – резервуар зворотного активного 
мулу; 7 – мулові майданчики; 8 – повітродувна установка; 9 – ставок-накопичувач; 10, 11 – біологічні 
ставки з насадженими вищими водними рослинами; 12 – біологічний ставок з розведення риби; 13 – 
ставок очищеної води  
 
Рисунок 1.5 – Схема доочистки стічних вод птахофабрик 
Виробничі стічні води птахофабрики насосними станціями КНС-2 і КНС-3 
перекачуються до приймальної камери очисних споруд, де відбувається їх 
змішування, потім через пісколовки надходять у горизонтальні первинні 
відстійники. Час відстоювання при максимальному притоці – 1,7 год., при 
мінімальному – 2,4 год. Освітлена в первинних відстійниках стічна рідина 
 21 
надходить в аеротенки, де відбувається її повна біологічна очистка [11].  
З аеротенків мулова суміш надходить у вторинні горизонтальні відстійники, 
де відбувається її поділ: осад активного мулу збирається в приямки відстійників 
за допомогою скребкових механізмів, звідки надходить самопливом в резервуар 
мулової насосної станції, рисунок 1.6, і далі перекачується циркуляційними 
насосами в початок аеротенків. 
 
 
 
Рисунок 1.6 – Мулова насосна станція  птахофабрик 
 
Біологічно очищена вода, звільнившись від активного мулу, з вторинних 
відстійників надходить в приймальний резервуар каналізаційної насосної станції 
КНС-1, де змішується з неочищеними побутовими стічними водами 
птахофабрики і далі перекачується на очисні споруди Комунально-
водопровідного підприємства «Міськводоканал». Аналіз даних лабораторного 
контролю засвідчує про вкрай нестійкий характер процесів очищення на спорудах 
птахофабрики, що супроводжуються періодичними порушеннями нормативних 
вимог, які пред'являються до стічних вод, що скидаються у міську каналізацію.  
У результаті виносу піску з пісколовок в первинних відстійниках 
 22 
відбувається накопичення і переущільнення осаду. Це призводить до того, що при 
мінімальному і середньому притоках води відбувається загнивання осаду, який 
містить білкові речовини, і підвищення вмісту аміаку в освітлених стоках, що 
надходять в аеротенки. У процесі пусконалагоджувальних робіт періодично 
спостерігаються випадки підвищеного виносу активного мулу з очищеною водою 
з вторинних відстійників. Винос активного мулу пояснюється частими випадками 
розбухання активного мулу, коли його муловий індекс зростає, досягаючи 
3
граничних величин – 800-900 мл/м . Такий мул втрачає здатність осідати у 
вторинних відстійниках навіть при тривалому часі відстоювання і виноситься з 
освітленою біологічно очищеною водою, викликаючи її вторинне забруднення. 
Інтенсивний винос мулу призводить до втрати його маси в аеротенках, що 
викликає зменшення його робочої дози до мінімальних значень – 0,2-0,3 г/л. 
Відповідно зростає навантаження по БПК на одиницю органічної речовини 
біомаси активного мулу до 500 мг/г٠добу і більше. Окислювальна потужність 
мулу при цьому різко знижується. Тому нормативні показники біологічного 
очищення по БПК на рівні 25 мг/л не можуть бути забезпечені. Відповідно не 
забезпечуються показники по зниженню ХПК в очищених стічних водах. У 
процесі експлуатації спостерігається ще одне явище, що характеризує порушення 
процесів відстоювання активного мулу у вторинних відстійниках, коли мул 
спливає на поверхню вторинного відстійника, утворюючи щільну кірку.  
Кірка потім виноситься з очищеною водою, збільшуючи концентрацію 
завислих речовин в ній і викликаючи втрату біомаси активного мулу в 
аеротенках. Сполучення в тих чи інших комбінаціях названих причин призводять 
до серйозних ускладнень, а в ряді випадків до глибоких порушень процесів 
біологічного очищення стічних вод [10].  
Щоб досягти високий ступінь очищення виробничих стічних вод та 
отримати економічний ефект необхідно впроваджувати також нові технології. 
Насамперед, стічні води птахофабрики після механічного та біологічного 
очищення скидаються у міську каналізаційну систему, а це є економічно 
 23 
3
невигідним моментом для птахофабрик (1 м  води коштує 5,53 грн., що протягом 
3
доби становить 1085 м  і вартує підприємствам щодоби більше 6000 грн.), отже 
потрібно розробляти та впроваджувати замкнуті цикли водокористування [9 - 13].  
 
1.6  Питання законодавчої бази щодо діяльності підприємств птахівництва 
 
Відповідно до Державного класифікатора відходів ДК 005-96, що 
затверджений наказом Держстандарту України від 29.02.96 № 89, пташиний 
послід включено до групи відходів 01, класифікаційне угруповання – 012 до коду: 
0124.2.6.03 «Послід пташиний». 
Як зазначається у Наказі Головного державного інспектора ветмедицини 
«Про затвердження Ветеринарно-санітарних правил для птахівничих господарств 
і вимог до їх проектування» від 03.07.2001 р. № 53: 
– територію птахівничого господарства потрібно постійно підтримувати у 
чистоті. Перед кожним пташником мають бути обладнані відповідні ємності для 
посліду і сміття, які щодня відвозяться спеціальним транспортом у цехи з 
переробки на пудрет або ж у послідосховища де вони піддаються біотермічному 
знезаражуванню. Забороняється вивозити послід на поля без знезараженя; 
– склади для пташиного посліду, а також місця для його переробки і 
утилізації повинні бути розміщені з навітряної сторони відносно надходження 
повітря на відстані 1,5 - 3,0 км до основних виробничих площ; 
Стаття 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного 
середовища» встановлює, що суб'єкти права власності на відходи повинні 
вживати ефективні заходи щодо зменшення обсягів утворення відходів, та 
сприяти їх утилізації, знешкодженню або розміщенню, яке дозволяється лише 
тоді, коли наявні спеціальні дозволи на визначених місцевими радами території, 
відповідно до лімітів з додержанням усіх санітарних і екологічних правил і у 
способі, який забезпечує можливість їх наступного використання як вторинної 
сировини та забезпечує безпекові умови для навколишнього природного 
 24 
середовища і здоров'я населення. 
Як зазначено у ст. 17 Закону України «Про відходи» суб'єкт господарської 
діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язаний: 
д) забезпечити повне збирання та належне зберігання і недопущення 
знищення і псування відходів а їх утилізація відбувається тими технологіями, які 
відповідають екологічним без пековим вимогам в Україні; 
є) здійснення організаційних, науково-технічних та технологічних заходів з 
максимальною утилізацією відходів, реалізацією чи передачею їх іншим 
споживачам або організаціям, які можуть збирати, обробляти чи утилізувати 
відходи, а також забезпечити власним коштом екологічно обґрунтоване 
вилучення тих відходів, що не підпадають під утилізацію; 
ж) важливим моментом є недопущення змішування відходів, якщо це не 
передбачено технологією та сприяє ускладненню процесу поводження з 
відходами; 
з) недопущення зберігання або видалення відходу у місцях чи об'єктах які 
несанкціоновані; 
и) необхідно постійно здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів де 
розміщенні власні відходи виробництв; 
і) вчасно і в установленому порядку проводити сплату екологічного 
податку, за розміщення відходів; 
ї) вчасно відшкодувати шкоду, яку заподіяло підприємство навколишньому 
середовищу, здоров'ю або ж майну громадян, підприємств, установ та організацій 
в результаті порушення встановлених нормативів поводження з відходами, 
відповідно до чинного законодавства України та інші. 
У відповідності з Податковим кодексом України сільгосппідприємства, 
селянські та інші господарства, що хочуть виробляти (вирощувати), переробляти 
та здійснювати збут продукції птахівництва і до того ж розмістили протягом 
звітного кварталу відходи (пташиний послід), обов’язково мають сплачувати 
екологічний податок. 
 25 
Ставки екологічного збору залежить від умов та місць розміщення сховищ 
для пташиного посліду. Посліду, який належить до IV класу небезпеки відходів 
(п. 246.2 статті 246 ПКУ) оподатковується на рівні 3,17 грн./т . 
Суму екологічного податку за розміщення відходів платники обчислюють 
щоквартально, відповідно до фактичних обсягів розміщення відходів, ставки 
податку, з врахуванням коригуючих коефіцієнтів.  
Загальний перелік правопорушень у сфері поводження з відходами 
визначено у ст. 42 Закону України «Про відходи». До них належать: порушення 
встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або можуть 
призвести до забруднення навколишнього природного середовища, пряме чи 
опосередковане втручання в процеси самоочищення довкілля, завдання шкоди 
здоров’ю людини чи економічного збитку; самовільне розміщення чи видалення 
відходів; порушення порядку з ввезенням в Україну, вивезенням і транзитом через 
її територію відходів які зазначаються як вторинна сировина тощо. 
Притягнення до адміністративної відповідальності, передбачено Кодексом 
України про адміністративні правопорушення. До такої юридичної 
відповідальності притягуються громадяни і посадові особи, що порушують 
правила зі складуванням, зберіганням, розміщенням, транспортуванням, 
утилізацією, ліквідацією і використання відходів (ст. 82 КУпАП). 
У Кримінальному кодексі України передбачається притягнення до 
відповідальності уразі забруднення або псування земель речовинами, відходами 
або іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я або довкілля (ст. 239 
КК України); забруднення або іншу зміну природних властивостей атмосферного 
повітря шкідливими для життя, здоров’я людей або для довкілля речовинами, 
відходами або іншими матеріалами промислового або іншого виробництва (ст. 
241 КК України); порушення правил охорони вод (водних об’єктів), якщо це 
спричинило забруднення поверхневих і підземних вод і створило небезпеку для 
життя, здоров’я людей і довкілля (ст. 242 КК України) [14 - 20]. 
 
 26 
2 ОЦІНКА ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ СІЛЬГОСППІДПРИЄМСТВ З ВІДГОДІВЛІ 
ПТИЦІ (НА ПРИКЛАДІ ЧЕРКАСЬКОГО РАЙОНУ). 
 
2.1 Загальна характеристика підприємства ДП «Перемога Нова» як 
флагману птахівничої галузі Черкаського району 
 
В економіці Черкаського району провідне місце належить сільському 
господарству, що спеціалізується  на вирощуванні зернових, овочевих і технічних 
культур. Відновлюється скотарство, свинарство, птахівництво. Виробничу 
діяльність в районі здійснює сьогодні і дочірнє підприємство «Перемога Нова» – 
найперша птахофабрика, яка увійшла до складу компанії «Миронівський 
хлібопродукт». 
Основний напрямок діяльності підприємства – виробництво м’ясної 
продукції з птиці (інкубація яєць, вирощування та забій птиці (рисунок 2.1).  
 
 
 
Рисунок 2.1 – Фото виробничих приміщень птахофабрики 
 
Починаючи з вересня 1999 року підприємство почало свою господарську 
діяльність з реконструкції та модернізації виробничих приміщень і устаткування 
 27 
птахофабрики. В результаті генеральної модернезації були зведені усі наявні на 
даний момент виробничі майданчики, а також встановлені сучасні лінії забою 
птиці, переробки сировини, упаковки м'яса та сучасні інкубатори [21 - 23], 
(рисунок 2.2).  
 
 
 
Рисунок 2.2 – Сучасний інкубаторій 
 
Вже на кінець 2014 року на фабриці почали займатися виробництвом 
інкубаційного яйця. Операційна діяльність складає:  
– 9 майданчиків під батьківське поголів'я; 
– 6 майданчиків під ремонтний молодняк;  
–  допоміжні обслуговуючі підрозділи: автопарк на 120 одиниць транспорту, 
ремонтну майстерню, будбригаду, електроцех, службу КВПіА. 
На підприємстві використовується устаткування таких фірм і виробників як: 
Big Dutchman, Van Hoof Bladel.  
Показники роботи за 2018 рік: 
– отримано інкубаційного яйця 34,6 млн. шт. (96,7 %); 
– отримано товарного яйця 1,1 млн. шт. (3,3%). 
Після збору і дезинфекції інкубаційне яйце комплектується в партії і 
транспортується на фінальні фабрики компанії "МХП" без складування на 
підприємстві товарне яйце йде на реалізацію.  
Відповідно до постанови КМУ від 19.03.2008 року № 212 «Про 
 28 
затвердження критеріїв розподілу суб’єктів господарювання за ступенем ризику 
їх господарської діяльності для навколишнього середовища та періодичності 
здійснення заходів державного нагляду (контролю)» діяльність ДП «Перемога 
Нова» відноситься до високого ступеню ризику. 
У складі ДП «Перемога Нова» знаходиться: 
– Бригада №1 (с. Свидівок) у складі 8 пташників – місткість 230000 голів 
бригади (проект); 
– Бригада №2 (с. Будище) у складі 8 пташників – місткість 230000 голів 
бригади; 
– Бригада №3 (с. Будище) у складі 6 пташників – місткість 230000 голів 
бригади; 
– Бригада №4 (с. Будище) у складі 6 пташників – місткість 230000 голів 
бригади; 
– Бригада №5 (с. Будище) у складі 6 пташників – місткість 230000 голів 
бригади; 
– Бригада №6 (с. Березняки) у складі 6 пташників – місткість 230000 
голів бригади; 
– Бригада №7 (с. Мошни) у складі 6 пташників – місткість 230000 голів 
бригади; 
– Бригада №8 (с. Мошни) у складі 6 пташників – місткість 230000 голів 
бригади; 
– Бригада №9 (с. Будище, р-н Новоселівки) у складі 6 пташників – місткість 
230000 голів бригади; 
– АТЦ (автотранспортна дільниця); 
– Послідосховище  в с. Будище; 
– Інкубаторна станція в с. Будище; 
– Комплекс для забою бройлерів в с. Будище і дільниця з виробництва 
м'ясо-кісткового борошна; 
– Поля фільтрації і т.п.  
 29 
Бригади №1 – №9 розташовані в адмінмежах Будищанської, Мошнівської, 
Свидівоцької сільських рад. В пташниках відбувається вирощування курчат-
бройлерів віком – 42 дні. Поголів’я в пташниках утримується на підстилці. 
Годівля птиці здійснюється сухими комбікормами, які доставляються до бригад 
автотранспортом Миронівського комбікормового заводу. Комбікорм зберігається 
в герметичних бункерах. Прибирання посліду проводиться після звільнення 
пташників від поголів’я. Послід з підстилкою прибирається трактором. 
Послідосховище складається з 3-х бетонних ємностей які з’єднані між собою.  
Ділянка очисних споруд №7 (за даними земельного кадастру) ДП 
«Перемога Нова» в адміністративних межах Будищанської сільської ради 
Черкаського району, де знаходиться послідосховище, межує на північ з 
міжгосподарським каналом К-1-2 і на захід з магістральним каналом МК-1 
Будище-Свидівоцької осушувальної системи.  
Згідно рішення Черкаської обласної ради від 10.02.1994 року №17-21 «Про 
встановлення прибережних водоохоронних смуг на каналах осушувальних 
систем» розмір прибережної водоохоронної смуги на каналах осушувальних 
систем становить для магістрального каналу МК-1 – 10 м і міжгосподарського 
каналу К-1-2 – 5м (відповідно до листа Черкаського обласного виробничого 
управління меліорації і водного господарства від 02.09.2009 р. № 1089/11). 
Інкубаційний цех розташований в адмінмежах с. Будище. Призначений для 
забезпечення птахофабрики добовими курчатами. Яйця для закладки в інкубатор 
постачаються від СГ ТОВ "Старинська птахофабрика" спеціальним 
автотранспортом. 
Комплекс із забою бройлерів призначений для забою птиці, переробки 
курячого м'яса з випуском охолоджених і заморожених тушок, їх частин і 
субпродуктів, а також для утилізації залишків.  
Основними технологічними процесами забою бройлерів є: приймання, 
вивантаження і навішування живих бройлерів забій, обезкровлювання та 
очищення від пір'я потрошінняохолодження тушок та 
 30 
субпродуктівперевірка якості тушок та завантажуванняпакування цілих 
тушок сортування та пакування охолоджених частин бройлерів  складання на 
піддони готової продукції сортування та пакування охолоджених 
субпродуктів зберігання готової продукції у холодильних 
камерахвідвантаження готової продукції до споживача. Всі технологічні 
операції максимально автоматизовані. 
Поля фільтрації призначені для відведення стічних вод мають площі 8,3; 5,9 
та 13,5 га [ 3, 23 -25].  
 
2.2 Характеристика виробничих площадок підприємства 
 
Бригада № 1. Договір оренди земельної ділянки від 27 листопада 2007р. 
між Свидівоцькою сільською радою та Дочірнім підприємством «Перемога 
Нова», загальною площею 6,22 га. Договір зареєстрований у Черкаському 
районному відділі регіональної філії державного підприємства «Центр 
державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних 
ресурсах», про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 
вчинено запис від 13 грудня 2007р. за № 040779600027. Термін дії договору 49 
років. Цільове призначення земельної ділянки – сільськогосподарські землі. 
Бригада № 2, 4, 5; поля фільтрації, забійний цех, адмінбудівлі та ставки. 
Договір оренди земельної ділянки березень 2007р. між Черкаською районною 
державною адміністрацією та дочірним підприємством «Перемога Нова», 
загальною площею 87,4724 га, з них: 78,6151 га – під господарськими дворами, 
8,8573 га – під водою. Договір зареєстрований у Черкаському районному відділі 
регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного 
кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у 
книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 10 
квітня 2007р. за № 040779600264. Термін дії договору 49 років. Цільове 
призначення земельної ділянки – землі сільськогосподарського призначення. 
 31 
Даний договір укладений відповідно до технічної документації із 
землеустрою щодо встановлення меж землекористування та наданню земельних 
ділянок в довгострокову оренду, строком на 49 років загальною площею 87,4724 
га, Дочірньому підприємству «Перемога Нова» за рахунок земель, що знаходяться 
під господарськими дворами та під водою в адмінмежах Будищанської сільської 
ради Черкаського району за межами населеного пункту в 2006 р. 
Бригада № 3. Державний акт на право власності на земельну ділянку 
ДП«Перемога Нова» серія ЯЖ № 121519. Загальна площа 2,30 га, цільове 
використання земельної ділянки – для ведення товарного сільськогосподарського 
виробництва. Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.12.2001р. 
за № 8690 Акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності 
на землю за №020879600001  від 07 жовтня 2008року. 
Державний акт на право власності на земельну ділянку ДП«Перемога 
Нова» серія ЯЖ № 121520. Загальна площа 3,45 га, цільове використання 
земельної ділянки – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 
Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.12.2001р. за № 8687. 
Акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю 
за №020879600002  від 07 жовтня 2008року. 
Бригада № 6, 7, 8. Договір оренди земельної ділянки від 20 травня 2003р. 
між Черкаською районною державною адміністрацією та дочірним 
підприємством «Перемога Нова» ЗАТ «Миронівський Хлібопродукт», загальною 
площею 12,528 га за рахунок земель Мошнівської сільської ради в тому числі під 
господарськими дворами – 4,0996 га та ріллі – 8,4284 га. Договір зареєстрований 
у Черкаському районному відділі земельних ресурсів, про що у книзі записів 
державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 21 травня 2003р. 
за № 2. Термін дії договору 10 років. Цільове призначення земельної ділянки – 
під розміщення трьох бригад по вирощуванню бройлерів. 
Бригада № 9. Договір оренди земельної ділянки від 20 травня 2003р. між 
 32 
Черкаською районною державною адміністрацією та дочірним підприємством 
«Перемога Нова» ЗАТ «Миронівський Хлібопродукт», загальною площею 5,77 га 
за рахунок земель, що знаходяться в оренді СТОВ «Вікторія» в адмінмежах 
Будищанської сільської ради в тому числі ріллі – 5,27 га та сіножатей – 0,50 га. 
Договір зареєстрований у Черкаському районному відділі земельних ресурсів, 
про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено 
запис від 21 травня 2003 р. за № 3. Термін дії договору 10 років. Цільове 
призначення земельної ділянки - під розміщення бригади по вирощуванню 
бройлерів [3, 26]. 
 
2.3 Етапи реконструкції пташників з метою охорони довкілля 
 
Підприємством протягом 2012 та 2013 років проводилось будівництво та 
реконструкції пташників по робочим проектам, які отримали позитивні висновки 
державної екологічної експертизи щодо їх безпечності ( таблиця 2.1). 
Підприємством ДП «Перемога Нова» в 2017 році проведена реконструкція 
згідно робочого проекту розробленого ВАТ «Черкасагропроект» «Реконструкція 
виробничої зони бригади №1 по вирощуванню курчат-бройлерів на 270 тис. 
птахомісць ДП «Перемога Нова» в с. Свидівок, Черкаського району з розділом 
ОВНС з заміною газових котлів на газові теплогенератори GP-95 (по 6 шт. на 
кожний пташник) і таким чином це забезпечило відсутність енергетичних 
викидів. 
По проекту передбачено будівництво на майданчику наступних будівель: 
пташники – 8 штук, санпропускник на 8 осіб, дизбар’єр – 2 штуки, випаровувачі 
дощових вод – 2 штуки, трансформаторна підстанція, колодязь накопичувач – 16 
штук, бункери для кормів – 2 штуки, водонапірна башта, пожежний щит, 
площадка для контейнерів з трупами птиці. Проектування пташників 
виконувалося в зв’язку з тим що старі пташники мали аварійний стан.  
 
 33 
Таблиця 2.1 – Етапи реконструкції пташників підприємством «Перемога 
Нова» 
 
№ Назва робочого проекту Наявність позитивного 
з/п висновку державної 
екологічної експертизи 
1 «Будівництво  бригади № 6 по Висновок ДЕЕ від 17.11.03 
вирощуванню бройлерів потужності 900 року № 06-6-19/14 
тис. шт./ рік на землях Мошнівської 
сільської ради»   
2 «Будівництво бригади № 7 по Висновок ДЕЕ від 14.11.03 
вирощуванню бройлерів потужності 900 року № 06-6-19/13 
тис. шт./ рік на землях Мошнівської 
сільської ради»   
3 «Будівництво  бригади № 8 по Висновок ДЕЕ від 17.11.03 
вирощуванню бройлерів потужності 900 року № 06-6-19/15 
тис. шт./ рік на землях Мошнівської 
сільської ради»   
4 «Будівництво  бригади № 9 по Висновок ДЕЕ від 17.11.03 
вирощуванню бройлерів потужності 900 року № 06-6-19/16 
тис. шт./ рік на землях Мошнівської 
сільської ради»   
 
Позитивні висновки державної екологічної експертизи на реконструкцію 
виробничої зони бригади №1 по вирощуванню курчат-бройлерів на 270 тис. 
птахомісць ДП «Перемога Нова в с. Свидівок, Черкаського району, будівництво 
бригади № 3 по вирощуванню бройлерів потужності 900 тис. шт./рік на землях 
Будищанської сільської ради та реконструкцію цеху виготовлення м'ясо – 
кісткового борошна відсутні, що є порушенням ст. 13, 14, 39 Закону України «Про 
екологічну експертизу». 
 34 
У 2005 році проведена реконструкція котельні із заміною котла марки Е – 
2,5/9 на котел марки «Vitomax - 200» на території забійного цеху, відповідно до 
робочого проекту на реконструкцію котельні, а у 2017 проведено капітальний 
ремон обєкту. Позитивний висновок державної екологічної експертизи відсутній, 
що є порушення ст.ст.26, 29, 51 Закону України "Про охорону навколишнього 
природного середовища" ст. 13, 34, 39 Закону України «Про екологічну 
експертизу». 
У 2017 році ПП «Науктехпром» розроблені звіти по інвентаризації викидів 
забруднюючих речовин в атмосферне повітря та матеріали, що обґрунтовують 
обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферу. 
Викиди забруднюючих речовин в атмосферу здійснюються на підставі 
дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, виданих 
Департаментом екології та природних ресурсів Черкаської ОДА: 
1) № 7124981501-3 від 01.10.17 – забійний цех, термін дії дозволу до 
10.08.2022. 
2) № 7124981501-4 від 06.10.17 – центральна дільниця (автотранспорт, 
їдальня, пральня, деревообробка), термін дії дозволу до 07.08.2022. 
3) № 7124986001-1 від 20.08.17 – бригада №1, термін дії дозволу до 
21.08.2022. 
4) № 7124981502-2 від 19.08.17 – бригади №2 та № 4, термін дії дозволу до 
20.08.2022. 
5) № 7124981501-5 від 21.01.17 – бригада №3, термін дії дозволу до 
22.01.2022. 
6) № 7124981501-6 від 19.01.17 – бригада №5, термін дії дозволу до 
20.01.2022. 
7) № 7124987502-1 від 06.10.17 – бригада №6, термін дії дозволу до 
14.04.2022. 
8) № 7124985001-4 від 06.10.17 – бригада №7, термін дії дозволу до 
14.04.2022. 
 35 
9) № 7124985001-5 від 06.10.17 – бригада №8, термін дії дозволу до 
14.04.2022. 
10) № 7124981501-2 від 06.10.17 – бригада №9, термін дії дозволу до 
14.04.2022. 
У дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферу невраховані 
джерела викидів послідосховища, стаціонарних дизель-генераторів, які 
знаходяться на бригадах по вирощуванню бройлерів відсутні, що є порушенням 
ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». 
Крім того, виявлено, що підприємством не були внесені зміни в дозвіл та 
інвентаризацію на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря забійного 
цеху (заміна газового котла, демонтаж аміачно – компресорної установки), що є 
порушенням ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»[4, 
13, 27]. 
Первинно-облікова документація підприємства та фактичні викиди 
забруднюючих речовин в атмосферне повітря від підприємства згідно звітів 2- ТП 
(повітря) за 2017 та перший і другий квартал 2018 року представлені в таблиці 2.2. 
 
Таблиця 2.2 – Фактичні викиди забруднюючих речовин в атмосферне 
повітря, т/рік 
 
ДП «Перемога Нова» 2017 рік 1 кв. 2018 року 2 кв. 2018 року 
Загальний викид 314,726 68,975 57,541 
органічного пилу 
СО2 13007,350 4673, 719 1966,645 
 
Санітарно-промислова лабораторія по контролю за складом та обсягом 
забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря на підприємстві 
відсутня.  
 36 
Лабораторний контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, які 
потрапляють в атмосферне повітря від стаціонарних джерел підприємства 
відповідно дозволів проводиться 1 раз на 24 місяця і складає – в межах норми. 
На підприємстві не ведуться журнали первинно-облікової документації:  
– «Журнал обліку стаціонарних джерел забруднення та їх характеристик» 
ПОД-1;  
– «Журнал обліку заходів по охороні атмосферного повітря» ПОД-2, що є 
порушенням ст.10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». 
Викиди забруднюючих речовин від пересувних джерел підприємства 
обліковуються. На балансі підприємства 83 одиниць автотранспорту, з них 45 
одиниць працюють на бензині (легкових – 13 одиниць, вантажних – 26 одиниць, 
автобусів – 6 одиниць), 38 на дизелі (вантажних – 20 одиниць, автобус – 1, 
трактори – 17 одиниць), автотранспорт, що працює на газоподібному паливі 
відсутній. 
Контроль вмісту оксидів вуглецю у відпрацьованих газах автомобілів та 
перевірка автомобілів з дизельними двигунами на димність проводиться не 
регулярно, що є порушенням ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього 
природного середовища» [ 3, 15-18 ]. 
 
2.4 Виробнича діяльність ДП «Перемога Нова» та поводження з отруйними 
речовинами  
 
В процесі виробничої діяльності ДП «Перемога Нова» використовує 
отруйні речовини, на які згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 
20.06.95 №440 «Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, 
зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію 
отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних 
агентів» необхідно одержувати дозвіл. Для дезинфекції на підприємстві 
використовуються наступні речовини: розчин формальдегіду та натрій гідроксид. 
 37 
Дизифекція проводиться у відповідності до правил техніки безпеки (рисунок 2.3) 
Після заміни поголів’я пташники підлягають очищенню та дезинфекції 2,5 
% розчином каустичної соди та газації приміщення 37-38 % формаліном з 
дотриманням тривалості профілактичних перерв (12 днів). Санітарна обробка 
транспорту на дизбар'єрах проводиться 2 % розчином формальдегіду.   
 
 
 
Рисунок 2.3 – Процес проведення дезінфекції у курниках 
 
Дезінфекція курника – це дуже важливий етап догляду за птахами. Без 
дезінфекційних заходів в приміщенні з послідом, залишками корму, підстилки і 
пір’я швидко розвиваються хвороботворні бактерії і мікроорганізми, поселяються 
паразити. Все це може стати причиною хвороб курей, навіть інфікування яєць. 
Періодичні прибирання дозволяють на час очищати курник від сміття, але не від 
бактерій, вірусів, паразитів. Мікроорганізми розмножуються дуже швидко, 
особливо при відсутності якісної вентиляції, а от позбутися від них простим 
прибиранням не вийде. Крім того, людина приносить на своєму одязі і взутті 
мікроорганізми, які швидко освоюються в теплій, вологій, нечистій обстановці. 
Підприємство представило наступні дозволи у сфері поводження з 
отруйними речовинами: 
 38 
– Дозвіл Міністерства екології та природних ресурсів України від 
24.07.2017 року № 710/1419 на використання натрію гідроксиду. Термін дії до 
15.08.2017 року; 
– Дозвіл Міністерства екології та природних ресурсів України від 
24.07.2017 року № 710/1417 на транспортування територією Черкаської області 
натрію гідроксиду. Термін дії до 15.08.2017 року; 
– Дозвіл Міністерства екології та природних ресурсів України від 
24.07.2017 року № 710/1418 на зберігання натрію гідроксиду. Термін дії до 
15.08.2017 року; 
– Дозвіл Міністерства екології та природних ресурсів України від 
24.07.2017 року № 710/1416 на використання формаліну. Термін дії до 15.08.2017 
року; 
– Дозвіл Міністерства екології та природних ресурсів України від 
24.07.2017 року № 710/1414 на транспортування територією Черкаської області 
формаліну. Термін дії до 15.08.2017 року; 
– Дозвіл Міністерства екології та природних ресурсів України від 
24.07.2017 року № 710/1415 на зберігання формаліну. Термін дії до 15.08.2017 
року. 
Термін дії дозволів на поводження з отруйними речовинами на час 
перевірки закінчився. Відсутність дозволів на поводження з отруйними 
речовинами, є порушенням ст. 52 Закону України «Про охорону навколишнього 
природного середовища» [ 14, 28 ]. 
 
2.5 Характеристика джерел забруднення атмосферного повітря 
 
При експлуатації бригади № 13 з вирощування ремонтного молодняка на 
атмосферне повітря впливатимуть наступні джерела утворення забруднюючих 
речовин: 
– бункери безтарного зберігання комбікормів; 
 39 
– кури, які утримуються в пташниках, рисунок 2.4; 
– газові теплогенератори пташників Jet Master GP95, рисунок 2.5; 
– пташники в період дезінфекції; 
– котли марки Protherm KLO 100 фірми «Protherm» санпропускника; 
– дезінфекційний бар’єр; 
– дизельні електростанції CATERPILLAR GEP500-1; 
– склад тимчасового зберігання підстилки; 
– пральня для спецодягу; 
– двигуни внутрішнього згорання автотранспорту. 
 
 
 
Рисунок 2.4 – Пташник з вирощування курей 
 
Одразу після зміни поголів’я пташника, підстилковий послід буде 
вивозитись на Майданчик переробки посліду на органічне добриво ТОВ «НВФ 
«Урожай». Тому тимчасові місця зберігання посліду на території майданчика 
відсутні. 
В складі бригади передбачено 10 пташників, які призначені для 
вирощування ремонтного молодняку птиці. 
Вентиляція пташників передбачена припливно-витяжна з механічним та 
природним спонуканням, яка працює в автоматичному режимі. Припливні 
системи розташовані вздовж бокових стін приміщення з установкою припливних 
 40 
клапанів. Витяжна вентиляція з робочої зони приміщення здійснюється за 
допомогою осьових вентиляторів, які монтуються в торцеву зовнішню стіну 
пташника. 
 
 
 
Рисунок 2.5 – Газовий теплогенератор пташників Jet Master GP 95 
 
Під час вирощування ремонтного молодняка через витяжні вентилятори 
пташників (джерела викидів № 1 – № 10) в атмосферне повітря надходять 
наступні забруднюючі речовини: мікроорганізми, аміак, сірководень, фенол, 
альдегід пропіоновий (пропаналь), кислота капронова, меркаптани 
(метилмеркаптан), диметилсульфід, диметиламін, речовини у вигляді твердих 
суспендованих часток недиференційованих за складом, метан.  
Під час проведення профілактичної перерви проводиться санація пташників 
– комплекс ветеринарно-санітарних заходів, який включає вологу дезінфекцію 
пташника, видалення підстилкового посліду, механічне очищення і 
гідроочищення приміщень і обладнання, остаточну дезінфекцію аерозолями).  
В результаті даного технологічного процесу в атмосферне повітря 
викидаються наступні забруднюючі речовини: натрію гідрооксид (натр їдкий, 
сода каустична), гексаметилентетрамін (уротропін). 
 41 
Для забезпечення нормативної температури внутрішнього повітря 
пташників будуть експлуатуватися теплогенератори гарячого повітря Jet Master 
GP 95, що працюють на природному газі (джерела викидів № 1 – № 10).  
При спалюванні природного газу в пальниках теплогенераторів пташників в 
атмосферне повітря викидаються такі забруднюючі речовини: оксиди азоту 
(оксид та діоксид азоту) в перерахунку на діоксид азоту, оксид вуглецю, ртуть та 
її сполуки у перерахунку на ртуть та парникові гази – вуглецю діоксид, метан, 
азоту (1) оксид [N2О]. 
Постачання тепла та гарячої води в санпропускник забезпечуватимуть 
побутові котли марки Protherm KLO 100 фірми «Protherm», що працюють на 
природному газі.  
При спалюванню природного газу у котлах в атмосферне повітря будуть 
викидаються наступні забруднюючі речовини: оксиди азоту (оксид та діоксид 
азоту) в перерахунку на діоксид азоту, оксид вуглецю, ртуть та її сполуки у 
перерахунку на ртуть та парникові гази – вуглецю діоксид, метан, азоту (1) оксид 
[N2О]. 
Як джерело аварійного енергопостачання буде експлуатуватися дизельна 
електростанція (ДЕС) з дизель-генератором GEP500-1 виробництва заводу 
CATERPILLAR (Великобританія) (джерело викидів № 13), рисунок 2.6.  
 
 
Рисунок 2.6 – Джерело аварійного енергопостачання 
Під час експлуатації ДЕС в атмосферне повітря викидаються: оксиди азоту 
 42 
(оксид та діоксид азоту) у перерахунку на діоксид азоту, оксид вуглецю, 
вуглеводні насичені С12-С19 (розчинник РПК-26611 і ін.) у перерахунку на 
сумарний органічний вуглець), речовини у вигляді твердих суспендованих 
частинок недиференційованих за складом (сажа). 
В’їзд автомобілів на територію бригади відбувається тільки через 
дезбар’єри, розміри та конструкція яких визначена таким чином, щоб під час 
проїзду автомобіля вся поверхня коліс дезінфікувалася. Для санітарної обробки 
транспортних засобів використовується дезбар’єр, заповнений 3%-м розчином 
натрію гідрооксиду, при експлуатації яких в атмосферне повітря надходить 
натрію гідрооксид (натр їдкий, сода каустична). 
Сухі гранульовані корми для відгодівлі курей доставляються на бригаду 
тягачами з цистернами і завантажуються в бункери складу для резервного 
зберігання нагнітальним пневмотранспортом. Надлишкове стиснуте повітря 
потрапляє в атмосферне повітря через фільтри.  
При завантаженні комбікормів в бункери, в атмосферне повітря 
викидаються речовини у вигляді твердих суспендованих частинок 
недиференційованих за складом (джерела викидів № 16 – № 19). 
Загальний перелік викидів забруднюючих речовин, які виділяються в 
атмосферне повітря при вирощуванні ремонтного молодняка птиці на бригаді № 
13 наведено нижче в таблиці 2.3 
Підстилка для вирощування птиці зберігається на складі тимчасового 
зберігання. При вивантаженні підстілки в атмосферне повітря викидаються 
речовини у вигляді твердих суспендованих частинок недиференційованих за 
складом (джерело викидів № 20). 
Спецодяг по мірі забруднення складується в контейнери з кришкою для 
брудного одягу. Один раз в зміну брудний спецодяг передається в пральню, яка 
розташована в приміщенні санпропускника. 
При пранні спецодягу в атмосферне повітря викидаються наступні 
забруднюючі речовини: натрію карбонат (сода кальцинована), синтетичний 
 43 
мийний засіб типу «Лотос». 
 
Таблиця 2.3 – Перелік забруднюючих речовин, які викидаються в 
атмосферне повітря (без врахування викидів від пересувних джерел викидів – 
автотранспорту) 
Код Потужність 
забрудню ГДКм.р., викиду 
№ Найменування речовини 
ючої ОБРВ, мг/м3 забруднюючих 
речовини речовин, т/рік 
Натрію гідрооксид (натр їдкий, сода 0,01 
1 150 0,1584 
каустична) (ОБРВ) 
Ртуть та її сполуки у перерахунку на 
2 183 0,0003 0,00000212 
ртуть 
Оксиди азоту (оксид та діоксид азоту) 
3 301 0,2 1,4976 
в перерахунку на діоксид азоту 
4 303 Аміак 0,2 0,042 
5 333 Сірководень 0,008 0,011 
6 337 Оксид вуглецю 5 5,1182 
7 1071 Фенол 0,01 0,0007 
8 1314 Альдегід пропіоновий (пропаналь) 0,01 0,004 
9 1531 Кислота капронова 0,01 0,005 
10 1707 Диметилсульфід 0,08 0,007 
11 1715 Метилмеркаптан 0,0001 0,0007 
12 1817 Гексаметилентетрамін (уроторопін) 0,03 (ОБРВ) 0,101 
13 1819 Диметиламін 0,005 0,016 
Вуглеводні насичені С12-С19 (розчинник 
14 2754 РПК-26611 і ін.) у перерахунку на 1,0 0,001 
сумарний органічний вуглець) 
Речовини у вигляді твердих 
15 2902 суспендованих частинок 0,5 6,7228 
недиференційованих за складом 
0,04 
16 155 Натрію карбонат (сода кальцинована) 0,000046 
(ОБРВ) 
0,03 
17 2744 Синтетичний мийний засіб типу "Лотос" 0,00011 
(ОБРВ) 
Всього (без врахування парникових газів) 13,68555812 
50 
18 410 Метан 16,8412 
(ОБРВ) 
19 — Азоту (1) оксид N2О — 0,0022 
20 — Вуглецю діоксид — 1134,0244 
Парникові гази 1150,8678 
21 11708 Мікроорганізми 5*102 КУО/м3 65050 клітин/рік 
1164,55335812 
Всього: 
65050 клітин/рік 
 44 
Під час експлуатації спеціалізованого автотранспорту, що призначений для 
обслуговування бригади з вирощування ремонтного молодняка, від двигунів 
внутрішнього згорання, в атмосферне повітря виділяються: оксид вуглецю, 
оксиди азоту (оксид та діоксид азоту) у перерахунку на діоксид азоту, вуглеводні 
насичені С12-С19 (розчинник РПК-26611 і ін.) у перерахунку на сумарний 
органічний вуглець), речовини у вигляді твердих суспендованих частинок, 
недиференційованих за складом (сажа), діоксид сірки (діоксид та триоксид) у 
перерахунку на діоксид сірки [10, 29]..  
 
2.6 Розрахунок викидів забруднюючих речовин, які викидаються в 
атмосферне повітря при вирощуванні ремонтного молодняка птиці  
 
Загальна чисельність птахомісць на бригаді складає: 100000. Річне середнє 
поголів’я кожного пташника – 10000 × 2,27 × 0,95 = 21565 голів. (2,27 – кількість 
циклів, 0,95 – коефіцієнт, який враховує середній показник збереження поголів’я). 
Час вирощування поголів’я в кожному пташнику складає 7246 годин в рік 
(133 дні × 2,27 × 24 години). 
Проектом передбачена припливно - витяжна вентиляція пташників з 
механічним та природним спонуканням, яка працює в автоматичному режимі. 
Припливні системи розташовані вздовж бокових стін приміщенням з установкою 
припливних клапанів. Витяжна вентиляція з робочої зони здійснюється осьовими 
вентиляторами, які встановлені в торцевій стіні в два ряди та утворюють лінійні 
джерела викидів. Вентиляція пташників здійснюється 14 - ма вентиляторами. 
3 3
Продуктивність вентиляторів: 40776 м /год (12 од.) та 17490 м /год (2 од.). Для 
розрахунку розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, 
вентилятори об’єднані в одне лінійне джерело з висотою 2,3 м і витратою 
3 3
газоповітряної суміші  V=524,292 тис м /год (145,6 м /с). 
Розрахунки викидів забруднюючих речовин проводилися при 
максимальному навантажені вентиляційної системи (при найгіршому варіанті), з 
 45 
урахуванням, що всі вентилятори працюють одночасно 24 години на добу. 
Перелік забруднюючих речовин, який утворюються в процесі всмоктування 
білкового корму, визначається амінокислотним складом корму та продуктами 
його метаболізму, таблиця 2.4. 
 
Таблиця 2.4 – Виділення забруднюючих речовин при вирощуванні 
ремонтного молодняку в кожному пташнику 
Величини питомих 
Найменування викидів Кількість Час роботи 
речовин, які забруднюючих курей у вентиляційни
викидаються в речовин від утримання пташнику, х систем, 
атмосферне повітря курей  ц.ж.м. год/рік 
(10-6 г/с×1 ц.ж.м.)  
175  клітин/с на 1 
Мікроорганізми 
ц.ж.м 
Аміак 16 
Сірководень 4,4 
Фенол 0,4 
Альдегід 
пропіоновий 2,2 
(пропаналь) 
Кислота капронова 2,5 
142,5 7446 
Метилмеркаптан 0,4 
Диметилсульфід 3,8 
Диметиламін 8,8 
Речовини у вигляді 
твердих 
суспендованих 
180 
частинок 
недиференційованих 
за складом 
 
Птиця вирощується на глибокій підстилці при штучному освітленні з 
регульованим по заданій програмі світловим режимом та створенням 
мікроклімату в діапазоні температур від +17 до +33°С. Так як утворення та 
 46 
видалення забруднюючих речовин в атмосферне повітря проходить при 
о
температурі (37 + 1) С при природному випаровуванні, тому забруднюючі 
речовини будуть включати лише низькомолекулярні летучі компоненти. 
Меркаптани є вторинними забруднюючими речовинами під час гниття 
сірковмісної органіки без доступу кисню (від підстилки), безпосередньо від птахів 
меркаптани не викидаються. Викиди здійснюються лише з поверхневого шару 
при доступі кисню.  
Також, викиди меркаптанів здійснюється лише в теплий період року, в 
момент порушення корки, яка перешкоджає доступ кисню до органіки. При 
розрахунках закладені максимально можливі значення меркаптанів, без 
врахування усушки посліду та площі взаємодії з киснем.  
В процесі вирощування курей у пташниках відбувається викид в 
атмосферне повітря наступних забруднюючих речовин: мікроорганізми, аміак, 
сірководень, фенол, альдегід пропіоновий (пропаналь), кислота капронова, 
меркаптани (метилмеркаптан), диметилсульфід, диметиламін, речовини у вигляді 
твердих суспендованих часток недиференційованих за складом, метан. 
Згідно з технологією, для годування птиці використовується корм в 
гранульованому вигляді. Обладнання, призначене для вивантаження і годівлі 
птиці конструктивно виключає роздрібнення і виділення частин пилу від корму. 
При поїданні гранульованого корму птицею можливо незначне виділення пилу 
комбікормового (речовини у вигляді твердих суспендованих частинок 
недиференційованих за складом) в самому приміщенні для утримання птиці. 
Частина пилу осаджується у приміщенні, а інша частина через систему вентиляції 
пташника буде викидатися в атмосферне повітря. 
Розрахунки викидів забруднюючих речовин проводилися з урахуванням 
норм годування, забезпечення планової продуктивності, технології та умов 
утримання курей на птахофабриках (згідно ВНТП –АПК – 04.05 «Підприємства 
птахівництва»). 
Розрахунок миттєвих та валових викидів проводився на підставі питомих 
 47 
показників відповідно до методики «Збірник показників емісії (питомих викидів) 
забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами». (Том 3. 
Український науковий центр технічної екології. Донецьк, 2004 р., таблиця ХІІ – 
12), яка базується на даних спільної програми спостереження та оцінки 
перенесенню на великі відстані забруднюючих речовин атмосферне повітря в 
Європі (EMEP/EEA emission inventory guidebook). CORINAIR.  
Так як всі пташники в бригаді запроектовані за одним принципом, 
розрахунки проводяться для одного пташника, таблиця 2.5. 
 
Таблиця 2.5 – Розрахунок виділення забруднюючих речовин при 
вирощуванні ремонтного молодняку в кожному пташнику (без встановлення 
озонаторів) 
Викиди забруднюючих речовин 
Найменування речовин, які 
Миттєвий 
викидаються в атмосферне повітря Валовий викид, т/рік 
викид, г/с 
Мікроорганізми  24938 клітин/с 650510 клітин/рік 
Аміак 0,0023 0,0595 
Сірководень 0,0006 0,0164 
Фенол 0,0001 0,0015 
Альдегід пропіоновий (пропаналь) 0,0003 0,0082 
Кислота капронова 0,0004 0,0093 
Метилмеркаптан 0,0001 0,0015 
Диметилсульфід 0,0005 0,0141 
Диметиламін 0,0013 0,0327 
Речовини у вигляді твердих 
суспендованих частинок 0,0257 0,6691 
недиференційованих за складом 
 
Розрахунок валових (т/рік) та миттєвих викидів (г/с), забруднюючих 
речовин, які утворюються в процесі утримання птахів (від кишкової ферментації) 
визначається за формулою: 
 48 
                                    mг = К × В, г/с                                                                (2.1) 
 
                               Мр = К × В × Т × 3600 × 10-6, т/рік                               (2.2) 
 
де: К – усереднені за рік значення питомих показників викидів забруднюючих 
речовин (10-6 г/с на центнер живої маси) при утриманні курей;  В – центнер живої 
маси (ц.ж.м.); Т – час роботи вентиляційної системи, годин/рік. 
При розрахунках враховувалися найгірші умови – максимальна вага птиці, 
яку вона досягає  на кінець відгодівлі – 1,5 кг. 
В приміщеннях пташників запроектовано встановлення опромінювачів – 
озонаторів ОБП05.2440.6Т5 вітчизняного виробника ТОВ «Харківська інженерна 
компанія».  
Опромінювач призначений для знезаражування повітря та знешкодження 
неприємних запахів (дезодорації) за допомогою ультрафіолетового 
опромінювання та озону. Якість знезараженого повітря відповідає ГОСТ 12.1005-
88 «Загальні санітарно – гігієнічні вимоги до повітря робочої зони». 
Встановлення озонаторів, за рахунок знезараження повітря, дозволить 
значно знизити викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в інтервалі 
від 80-95%. Ефективність знешкодження залежить від початкової концентрації 
цих сполук у повітрі, а також регулюється за допомогою збільшення кількості 
спеціальних ламп, що знизить рівень забруднення, таблиця 2.6. 
Розрахунок викидів метану від посліду проводиться відповідно до методики 
«Збірник показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в 
атмосферне повітря різними виробництвами» 
Згідно даних виробника, при встановленні озонатору ефективність 
знешкодження сірководню та аміаку забезпечує 93%, мікрофлори – 99%, фенолу – 
95%; альдегіду пропіонового (пропаналю), кислоти капронової, метилмеркаптану, 
диметилсульфіду, диметиламіну – 95%. 
 
 49 
Таблиця 2.6 – Результати розрахунку викидів забруднюючих речовин при 
вирощуванні ремонтного молодняку в кожному пташнику (з урахуванням 
встановлення озонаторів) 
Викиди забруднюючих речовин 
Найменування речовин, які 
Миттєвий Валовий викид, 
викидаються в атмосферне повітря 
викид, г/с т/рік 
Мікроорганізми 249 клітин/с 6505 клітин/рік 
Аміак 0,0002 0,0042 
Сірководень 0,00004 0,0011 
Фенол 0,000003 0,00007 
Альдегід пропіоновий (пропаналь) 0,00002 0,0004 
Кислота капронова 0,00002 0,0005 
Метилмеркаптан 0,000003 0,00007 
Диметилсульфід 0,00003 0,0007 
Диметиламін 0,00006 0,0016 
Речовини у вигляді твердих 
суспендованих частинок 0,0257 0,6691 
недиференційованих за складом 
 
Валовий (т/рік) та миттєвий викид (г/с) метану, які утворюються в процесі 
утримання птиці від посліду, визначається за формулою: 
 
                             mг = К × В × 103/Т  × 3600, г/с                                      (2.3) 
 
                             Мр = К × В × 10-3, т/рік                                                 (2.4) 
 
де:   К – коефіцієнт середньорічних викидів метану на одиницю поголів’я 
(кг/одиницю поголів’я) при зберіганні посліду курей;    
В – кількість поголів’я. од., В  = 245004. 
Т  – час роботи вентиляції пташника, год./рік. 
Згідно з табл. ХІІ-1 методики питомий викид метану  при утриманні 
 50 
поголів’я становить 0,078 кг/рік на одиницю поголів’я.  
 
mг = 0,078 × 21565 × 103/7246 × 3600 =  0,0645 г/с 
 
Мр = 0,078 × 245004 × 10-3 =  1,6821 т/рік 
 
З врахуванням вище зазначеного сумарні викиди забруднюючих речовин 
представлені в таблиці 2.7. 
 
Таблиця 2.7 – Сумарні викиди забруднюючих речовин при вирощуванні 
ремонтного молодняку в кожному пташнику 
Викиди забруднюючих речовин 
Найменування речовин, які 
Миттєвий Валовий викид, 
викидаються в атмосферне повітря 
викид, г/с т/рік 
Джерела викидів №1 – №10 
Мікроорганізми 249 клітин/с 6505 клітин/рік 
Аміак 0,0002 0,0042 
Сірководень 0,00004 0,0011 
Фенол 0,000003 0,00007 
Альдегід пропіоновий (пропаналь) 0,00002 0,0004 
Кислота капронова 0,00002 0,0005 
Метилмеркаптан 0,000003 0,00007 
Диметилсульфід 0,00003 0,0007 
Диметиламін 0,00006 0,0016 
Речовини у вигляді твердих 
суспендованих частинок 0,0257 0,6691 
недиференційованих за складом 
Метан 0,0645 1,6821 
 
Загальна сума забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу, 
перелічених у таблиці 2.7 становить 2,35984 т/рік, а мікроорганізмів у кожному 
пташнику 6505 клітин/рік. 
Враховуючі впровадження системи знешкодження забруднень, такі 
 51 
показники вплинуть не тільки на якість вирощування молодняку птиці, а і 
сприятимуть загальному оздоровленню повітряного середовища, адже вплив на 
здоров’я працівників буде мінімальний. 
Викиди забруднюючих речовин з організованих та неорганізованих джерел 
забруднення, потрапляючи в атмосферу перманентно, будуть накопичуватись у 
довкіллі, змінюючи параметри навколишнього середовища. Тому важливо 
контролювати не тільки разові показники, а валові викиди протягом року, що 
сприятиме процесам самоочищення та самовідновлення прилеглих територій.  
В результаті нашого аналізу та попередніх розрахунків в процесі роботи 
підприємства у атмосферне повітря виділяється значна кількість забруднюючих 
речовин, перелік яких та розрахунок шкоди довкіллю. Сумарні викиди 
забруднюючих речовин, які виділяються в атмосферне повітря від пташників 
вирощування ремонтного молодняку представлені в таблиці 2.8. 
 
Таблиця 2.8 – Сумарні викиди забруднюючих речовин, які виділяються в 
атмосферне повітря від пташників вирощування ремонтного молодняку та плата 
за забруднення 
Валовий викид,  Вартість Загальна сума збитку, 
  
т/рік викиду, грн./т грн./т 
1 2 3 4 5 
Натрію гідрооксид (натр 
1 0,0158 138,57 2,1894 
їдкий, сода каустична) 
Ртуть та її сполуки у 
2 0,2х10-6 103931,28 0,021 
перерахунку на ртуть 
Оксиди азоту (оксид та 
діоксид азоту) у 
3 0,1352 2451,84 331,49 
перерахунку на діоксид 
азоту 
4 Аміак 0,0042 459,85 1,932 
Сірководень 
5 0,0011 7879,65 8,668 
 
6 Оксид вуглецю 0,4804 92,37 44,38 
7 Метан 1,6840 9474,05 15954,3 
8 Фенол 0,00007 21092,69 1,477 
 
 
 
 
 52 
Продовження таблиці 2.8 
 
1 2 3 4 5 
Альдегід пропіоновий 
9 0,0004 6070,39 2,428 
(пропаналь) 
10 Кислота капронова 0,0005 2451,8 1,226 
11 Диметилсульфід 0,0007 2451,0 1,716 
12 Метилмеркаптан 0,00007 2451,84 0,172 
Гексаметилентетрамін 
13 0,0101 4016,11 40,563 
(уроторопін) 
14 Диметиламін 0,0016 1610,48 2,577 
Речовини у вигляді твердих 
суспендованих частинок 
15 0,6691 92,37 61,805 
недиференційованих за 
складом 
16 Вуглецю діоксид 106,7326 92,37 9858,891 
17 Азоту (1) оксид [N2O] 0,0002 2451,84 4,904 
18 Мікроорганізми 6505 клітин/рік 1753,42 11405997,0 
    11432307,0 
 
Як свідчать дані таблиці найбільше викидається діоксиду та оксиду 
вуглецю, метану, оксидів азоту, тому важливо мати договори із екологічними 
організаціями щодо їх періодичного контролю на межі санітарно-захисної зони та 
у джерелах викидів підприємства. розрахунки показують, що найбільшими 
обємами характеризуються такі речовини як: Вуглецю діоксид – 106,7326 т/рік, 
Метан – 1,6840 т/рік, Речовини у вигляді твердих суспендованих частинок – 
0,6691 т/рік, Оксид вуглецю – 0,4804 т/рік, Оксиди азоту – 0,1352 т/рік та інші, що 
впливають не тільки на існуючі екосистеми, а і завдають шкоду живим 
організмам та людині. Загальний збиток від діяльності підприємства становить 
11432307,0 грн.   
Таким чином, джерелами негативного впливу на рослинний та тваринний 
світ при експлуатації даного об’єкту будуть будівлі для утримання птиці та сама 
птиця, а саме: викиди у повітря шкідливих газів (аміак, метан, двоокис вуглецю, 
сірководень) та інших забруднюючих речовин (пил пір’яний, пил 
комбікормовий), які утворюються в результаті життєдіяльності птиці, 
мікробіологічного розкладу посліду, підстилки та інших відходів.  
Оскільки у пташниках будуть встановлені теплогенератори, до складу 
 53 
викидів добавляться викиди діоксиду азоту та оксиду вуглецю. 
Вважаємо, що вплив від даних джерел на природні комплекси шляхом 
повітряного переносу буде незначним і просторово обмеженим. Рівні забруднення 
атмосферного повітря будуть відповідати вимогам санітарно-епідеміологічного та 
природоохоронного законодавства, тому негативного впливу на тваринний та 
рослинний світ суміжних територій не очікується. 
Службою підприємства складається характеристика змін в часі потужності 
викидів джерел, які підлягають контролю, з вказівкою очікуваних максимальних 
викидів, як в межах доби, так і протягом року. 
Основними при контролі викидів шкідливих речовин в атмосферу повинні 
бути прямі вимірювання. На всіх джерелах викидів відповідальна особа повинна 
обладнати місця відбору проб, згідно вимогам КНД 211.2.3.063-98 «Метрологічне 
забезпечення. Відбір проб промислових викидів» 
Підприємство повинно складати, узгоджувати з місцевими органами  
охорони атмосферного повітря, затверджувати у вищій організації і здійснювати 
виконання щорічних і перспективних планів по скороченню викидів шкідливих 
речовин і забезпечення дотримання нормативів ГДВ. 
Дотримання встановлених ГДВ на об’єкті забезпечується виконанням рядом 
умов, а саме: технологічні процеси і обслуговування обладнання проводити в 
суворій відповідності з керівництвом по експлуатації, проектною документацією, 
виробничими інструкціями, інструкціями з техніки безпеки, протипожежної та 
екологічної безпеки. До експлуатації обладнання допускається штатний персонал, 
який має необхідну технічну підготовку та періодично, за планом, проходить 
перевірку знань щодо експлуатації технологічного обладнання. 
Також на підприємстві для виробничих потреб застосовується беззворотнє 
водовикористання, і планується вивезення спеціальним транспортом 
господарсько-побутових стічних вод на очисні споруди відповідно до укладених 
договорів з суміжними підприємствами, негативного впливу на природні 
комплекси шляхом потрапляння забруднених вод в ґрунтовий горизонт не 
 54 
передбачається. Дощові стоки, що формуються в межах площадки об’єкта 
планованої діяльності, загрози довкіллю не несуть, оскільки збираються у 
відповідно облаштовані випаровувачі [3, 10, 30]... 
 
2.7 Поводження з відходами на підприємстві 
 
Утворення та розміщення відходів на підприємстві у 2018 році відбувається 
на підставі ліміту на утворення та розміщення відходів, таблиця 2.9. 
 
Таблиця 2.9 – Аналіз фактичного утворення, розміщення відходів з 
допустимим лімітом та щорічна плата за утилізацію 
№  Назва відходу Клас Допустимий Фактично Плата за 
п/п небезпеки ліміт на утворено відходи, 
2019 рік,  та грн. 
тонн передано 
за 1 
півріччя 
2019р. 
1 2 3 4 5 6 
1.  Відпрацьовані АКБ 1 1,504 0, 293 570,00 
2.  Відпрацьовані 1 0,99 0, 203 336,60 
люмінесцентні лампи (2 573 
шт.) 
3.  Зношені шини 3 1,188 2, 211 - 
4.  Відходи технологічні  4 628 300  
перероблення пір’я птиці 
5.  Відходи які утворилися під 2 0,0461 не утв. 1114,50 
час експлуатації 
автотранспорту 
(відпрацьовані масляні 
фільтра та 54н.) 
6.  Брухт чорних металів 4 25 10 - 
7.  Відходи знезараження або 4 55 25,5 124,00 
чищення вод стічних 
 
 
 
 
 
 55 
Продовження таблиці 2.9 
 
1 2 3 4 5 6 
8.  Відпрацьовані мастила 2 2,952 1, 068 173,30 
9.  Макулатура паперова 4 1,2 2, 27 1,589 
картонна 
10. Матеріали обтиральні, 3 0,765 0,1 2,50 
зіпсовані, відпрацьовані чи 
забруднені (ганчір’я) 
11. Відходи деревини 4 2,4  не утв. - 
12. Падіж 4 1 296 139, 913 - 
13. Некондиційні яйця 4 60 30 - 
14. Послід пташиний 4 25 020 12 168,32 - 
15. Тара скляна використана та 4 1,5 0,523 - 
склобій 
16. Тара пластикова дрібна  4 25 не утв. - 
17. Плівка стреч чи оболонка  4 1,2 0, 194 2,50 
 
18. Відходи тверді побутові 4 3,342 1, 9 70,20 
ВСЬОГО: 2395,189 
 
Згідно даних таблиць 2.10 та 2.11 встановлено, що дозволений ліміт на 
утворення та розміщення зношених шин 1,882 тонн, макулатури – 1,2 тонн,  
фактично ж підприємством утворено 2, 211тонн відпрацьованих шин та 2,27 
тонни макулатури.  
 
Таблиця 2.10 – Утворення відходів на допоміжному виробництві  
№ Назва відходу Наявність Фактично Наявність 
п/п відходів станом утворено за  відходів на 
на 01.01.2017 рік 2017 рік 01.01.2019 
 
1. В ідпрацьовані АКБ 0 0,440 0 
2. В ідпрацьовані 0,045 1,339 0 
люмінесцентні лампи 
3. С талевий брухт 0,491 15,650 0 
4. С клобій 0 1,85 0 
5. З ношені шини 0 4,728 0 
6. В ідпрацьовані мастила 0 0,040 0 
 56 
Отже, 1,023 тонн відпрацьованих шин та 1,07 тонни макулатури утворено у 
2017 році у відсутності ліміту на утворення та розміщення відходів, що є 
порушенням  п. а ст. 32 Закону України "Про відходи" [ 13, 14, 20 ]. 
 
Таблиця 2.11 – Утворення та передача курячого посліду по підприємству 
Послід ІІ кв. ІІІ кв. ІV кв. Всього І кв. ІІ кв. Всього 
2017 2017 2017 2018 2018 
ТОВ «Квіти- 884,560 1312,740 1071,060 3268, 36 814,700 1050,800 1865,5 
сервіс» 
ТОВ «Агротет» 35,070 38,200 50,100 123,37 42,200 31,500 73,7 
ЗАТ 4046,390 4590,151 4479,050 13115,6 4486,960 3867,740 8354,7 
«Укршампіньйон» 
ПСГП Яблуневий 0 0 0 0 112,500 0 112,500 
сад 
ФОП Іваненко 0 119,320 0 119,320 0 481,370 481,370 
Населення 465,670 560,080 1060,190 2085,94 1045,410 235,080 1280,49 
Всього: 5431,69 6620,491 6660,4 18712,59 6501,77 5666,49 12168,26 
 
На всі відходи, які фіксуються в ліміті на утворення та розміщення відходів 
наявні висновки санітарно-епідеміологічної експертизи (Дердавна установа 
Черкаський обласний лабораторний центр держсанепідслужби України, вул.. 
Волкова, 3) – від 21.08.2017 р. № 03/1-3299, №03/1-3290, №03/1-3291, №03/1-3292, 
№03/1-3293, №03/1-3294, № 03/1-3295, №03/1-3296, №03/1-3297, №03/1-3298, 
№03/1-3302, №03/1-3301, №03/1-3300 [ 14, 21 ]. 
В таблиці 2.12 представлена характеристика тимчасових місць зберігання 
відходів, місця утилізації та подальший їх рух. 
Закону України «Про відходи». Відпрацьовані промаслені фільтра та 
ганчір’я мають 2 та 3 клас небезпеки, тому мають передаватися організаціям у 
яких є ліцензія Міністерства охорони навколишнього природного середовища на 
поводження з небезпечними відходами. 
 При обстеженні території АЗС ДП «Перемога Нова» виявлено розміщення 
3
металевих ємкостей загальним об’ємом 6 м  з відпрацьованим мастилом на 
 57 
земельній ділянці біля паркану, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про 
відходи» та правил зберігання відходів. 
 
Таблиця 2.12 – Характеристика тимчасових місць зберігання відходів та 
подальший їх рух 
№  Назва відходу Місця тимчасового Місця утилізації 
п/п зберігання 
1 2 3 4 
1 Відпрацьовані Спеціально відведене ТОВ «Добробут Еко-
люмінесцентні лампи приміщення центрального Україна» 
складу 
2 Відпрацьовані Спеціально відведене ТОВ «Добробут Еко-
акумулятори приміщення центрального Україна» 
складу 
3 Зношені шини В спеціально відведеному ТОВ «Добробут Еко-
місці з твердим Україна» 
покриттям в автопарку 
4 Відпрацьовані В контейнерах разом з сміттєзвалище разом з 
промаслені фільтра  * ТПВ в автопарку ТПВ 
5 Відпрацьовані В бочках в автопарку сміттєзвалище разом з 
промаслене ганчір’я * ТПВ 
6 Брухт чорних металів  В спеціально відведеному ТОВ «Колірмет» 
місці з твердим 
покриттям в автопарку 
7 Відпрацьовані мастила  Металева ємкість на ТОВ «Добробут Еко-
території АЗС Україна» 
ВАТ «Черкаська 
нафтобаза»  
8 Макулатура Спеціально відведене ЗАТ 
місце з твердим «Черкасивторресурси» 
покриттям 
9 Відходи кінцевої Трубопроводи забійного Цех утилізації, 
продукції вирощування цеху розміщений в комплексі 
птиці (відходи забою та по забою бройлерів  
переробки птиці, 
санітарного браку)  
10 Відходи інкубації (бій Спеціальні контейнери в Цех утилізації, 
яєць, некондиційні яйця, інкубаторі розміщений в комплексі 
шкарлупа яєць) по забою бройлерів 
 
 58 
Продовження таблиці 2.12 
1 2 3 4 
11 Падіж Спеціальні Цех утилізації, 
контейнери на розміщений в комплексі 
майданчиках в по забою бройлерів 
бригадах 
13 Поліетиленова плівка В спеціально ЗАТ 
відведеному місці в «Черкасивторресурси» 
забійному цеху 
14 Тара полімерна В спеціально ЗАТ 
відведеному місці в «Черкасивторресурси» 
забійному цеху 
15 Тверді побутові відходи Металеві контейнери ТОВ  «Українська 
на дільницях екологія», 
Будищанська с/р 
 
Підстилковий послід з майданчику вивозиться спеціальним 
автотранспортом на переробку на ТОВ «НВФ «Урожай». 
В кожному пташнику запроектовано встановлення озонатору, в якому 
міститься 30 ламп. Термін служби лампи – 13000 годин (542 доби безперервної 
роботи). Термін служби ламп залежить від інтенсивності використання 
озонаторів. З урахуванням, що експлуатація озонаторів доцільна в теплий період 
року, максимальна кількість ламп, що вийдуть з ладу, становитиме 600 од/рік.  
Ультрафіолетові лампи озонаторів, які вийшли з ладу, зберігаються 
упакованими в окремому приміщенні в закритому на замок металевому 
контейнері і періодично передаватись для утилізації на спеціальне підприємство, 
згідно з укладеною угодою. 
Кількість робітників, що забезпечуються спецодягом – 30 осіб. На одного 
працівника необхідно 3 комплекти спецодягу на рік. Середня вага одного 
комплекту – 1,5 кг. Обсяг утворення зношеного спецодягу становитиме: 
 
30 робітників ∙ 3  комплекти / рік ∙ 1,5 кг/комплект / 1000=0,135 т/рік. 
 
Отримані відходи планується зберігати в окремому контейнері та 
 59 
передавати у спеціалізовані організації згідно укладених угод. 
Виробничі стічні води від миття пташників, що утворюються в кількості 
400 м3/рік, збираються в жижезбірник та потім вивозяться асенізаційним 
автотранспортом на очисні споруди згідно укладених договорів. 
Господарсько-побутові стічні води в кількості 1406,48 м3/рік збираються у 
септик та потім вивозяться асенізаційними машинами на очисні споруди згідно 
укладених договорів. 
Розрахунки утворення стічних вод зроблені в розділі 2 «Характеристика 
об’єкту планованої діяльності». Загальна кількість стічних вод, які утворюються в 
період експлуатації бригади № 13 – 1806,48 м3/рік. 
Згідно з нормами утворення твердих побутових відходів (Постанова КМУ 
від 10 грудня 2018 року №1070 «Про затвердження Правил надання послуг з 
вивезення побутових відходів») норма утворення твердих побутових відходів на 
одну людину становить 0,3 кг/день. Кількість працюючих на об’єкті – 30 осіб.  
Таким чином, кількість побутових відходів дорівнює: 
  
30 робітників ∙ 0,3 кг/день ∙ 301 робочий день/рік / 1000 = 2,709 т/рік. 
 
Для тимчасового зберігання твердих побутових відходів передбачено 
майданчик з контейнерами роздільного збору відходів. Відходи сортуються 
відповідно класу, а також з урахуванням можливості подальшого використання. 
Окремі контейнери повинні бути виділені для скла, макулатури, металевих 
виробів, полімерів, які мають відповідне маркування: PETE, HDPE, V, LDPE, PP, 
PS, та інші. Дані відходи (вторсировина) будуть вивозяться згідно укладених 
договорів зі спеціалізованими організаціями. Всі інші відходи, які не мають 
спеціального маркування або утилізація яких на даний час в Україні неможлива, 
регулярно вивозяться на полігон твердих побутових відходів КП «Черкаська 
служба чистоти» відповідно до укладених угод. 
На підприємстві запроваджено роздільну систему збирання відходів. Кожен 
 60 
вид відходів, в залежності від класу небезпеки, збирається, зберігається та 
вивозитись відповідно до вимог законодавства. 
Слід зазначити, що за усіма відходам проводиться моніторинг та звітність. 
На всі типи відходів отримується своєчасна документація, згідно чинного 
законодавства [2].  
Відпрацьовані промаслені фільтра та ганчір’я передаються разом з 
твердими побутовими відходами на сміттєзвалище, що є порушенням ст. 17  
Підприємством укладено наступні договори на передачу відходів у 2018 
році: 
– Договір від 23.10.2017р. з ТОВ  «Українська екологія» щодо вивезення 
твердих побутових відходів. Термін дії договору до 23.10.2009 року.; 
– Договір №14 від 02.02.2017 р. з Будищанською сільською радою на вивіз 
твердих побутових відходів. Термін дії договору до 31.12.2018 р.; 
– Договір від 28.03.2017 року №404 з ТОВ «Добробут Еко-Україна» на 
передачу зношених шин, відпрацьованих акумуляторів, люмінесцентних ламп; 
Термін дії договору до 31.12.2018 року; 
– Договір від 01.01.2018 р. № 010109/4 купівлі-продажу втор сировини 
(склобій) з ТОВ «Щ.І.Т.».; 
– Договір купівлі-продажу металобрухту від 19.02.18р. № 1902 з ТОВ 
«Колірмет» 
– Договір купівлі продажу посліду від 02.01.2018 року № 13 з ЗАТ 
«Укршампінньйон».  
– Договір купівлі-продажу посліду від 02.01.2018 р. №12 з ТОВ «Квіти-
Сервіс»; 
Статистична звітність за формами №14-мтп (звіт про утворення, 
використання і поставку вторинної сировини і відходів виробництва), №4-мтп 
“Звіт про залишки і витрати матеріалів” складається. Облік по відходам ведеться 
згідно встановленої форми з 2017 року 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних 
матеріалів і тари» [3, 18-22]. 
 61 
Стічні води, що утворюються в процесі діяльності підприємства 
містять:завислі речовини, хлориди, сульфати, нафтопродукти і жири, фосфати та 
інші. Ці речовини шкодять довкіллю, завдаючи значних екологічних збитків. 
Розрахунок представлено в таблиці 2.13. 
 
Таблиця 2.13 – Розрахунки екологічних збитків від забруднення водних 
джерел стічними водами птахопідприємства 
   Екологічні збитки від 
 Середньо- Маса забруднюючих Забрудненнядовкілля 
Забруднюючі річна речовин, т (грн./рік) в результаті 
речовини концентра діяльності підприємства 
ція, мг/л на 400 тис. на 3 млн. на 400 тис. на 3 млн. 
курей- бройлерів курей- бройлерів 
несучок несучок 
Завислі речовини 724,0 25,77 106,6 804 3326 
Хлориди 2183,9 77,6 332,0 1210 5179 
Сульфати 104,0 3,7 15,84 58 248 
Азот амонійний 77,5 2,8 11,73 175 732 
ХПК 360,0 12,8 54,8 280 1197 
БПК 4000,0 142,4 609,2 44429 190070 
Залізо загальне 8,1 0,3 1,23 234 960 
Нафтопродукти і жири 134,0 4,8 20,4 22464 95472 
Фосфати 75,0 2,67 11,42 1666 7127 
Всього    71320 304311 
 
Оскільки на підприємстві відсутні системи біологічного очищення стоків, а 
існуючі відстійники малоефективні діяльність підприємства створює умови 
потенційної небезпеки щодо забруднення земель та підземних вод токсичними 
речовинами. Фактичний збиток оточуючому середовищу становить 304311 
гривень. Тому необхідно створити робочу групу для розробки проектної 
документації щодо негайної реконструкції системи зливової каналізації на 
підприємстві та побудови очисних споруд, використання яких створить умови 
водооборотного використання технологічної води та переробки мулу у товарний 
продукт. Як, наприклад, переробляються відходи під час падежу птиці, відходи 
 62 
інкубації та забійного виробництва. 
 
2.8 Технологічний процес виготовлення м'ясо-кісткового борошна 
 
ДП «Перемога Нова» має цех виготовлення м'ясо-кісткового борошна, 
випуск продукції ґрунтується на продуктивності забійних ліній корпусу по забою 
бройлерів й часу їх роботи ( таблиця 2.14). 
 
Таблиця 2.14 – Кількість виготовленого м'ясо-кісткового борошна, тонн 
Рік Кількість виготовленого м'ясо-
кісткового борошна, тонн 
2014 1561,245 
10 міс. 2015 1626,368 
2016 1926 
2017 2237 
5 міс. 2018 964,0 
 
Для варіння м'ясо-кісткового борошна використовується три котли марки 
«КВ 4,6М». Сировиною для виготовлення м'ясо-кісткового борошна є : 
– падіж птиці (бригади №1-9); 
– відходи, що утворюються в результаті забою (пір’я, кишечник птиці); 
– відходи інкубації (яйця у шкарлупі, некондиційні). 
 Пір’я та кишечник по трубопроводу під тиском подається на сепаратор в 
цех виготовлення м'ясо-кісткового борошна, де звільняється від води і потім 
направляється в котел. На завантаження одного котла сировиною  в кількості 4 
тонни потрібно забити 10000 голів птиці.  
 Завантаження котла приблизно на 3 години (початок о 8-00 годині ранку): 
0
– варіння – 1 година 30 хвилин при температурі 130-140 С; 
– стерилізація – 30 хвилин; 
 63 
– скидання тиску з котла - 40 хвилин; 
– сушіння маси – 4 години 30 хвилин; 
– вивантаження з котла – 20 хвилин; 
– охолодження (до ранку наступного дня); 
– розтирання та упаковка м'ясо-кісткового борошна – 5-6 годин. 
Із одного котла вихід м'ясо-кісткового борошна приблизно становить  1400 
кг, або 35 мішків. Протягом зміни котли виконують по дві варки, що приблизно 
становить 8500 кг м'ясо-кісткового борошна. 
В процесі варіння та сушіння сировини виділяється пар, щоб його погасити, 
а не викидати в повітря застосовується бак для погашення конденсату водою. 
Соковий пар віддає своє тепло воді, перетворюючись на конденсат, який йде в 
0
каналізацію. Нагріта вода при роботі одночасно трьох котлів становить 62-80 С. 
Вода (гаряча) використовується для заправки цистерн спецавтомобілів (мийні 
автоцистерни) і використовується для мийки пташників (підготовка пташників до 
посадки птиці) в зимній період. 
Місцем видалення відходів на підприємстві є 2 біотермічні ями (в 
колишньому відстійники очисних споруд), які розміщені поблизу Будищанського 
сміттєзвалища та послідосховища ДП «Перемога Нова». Одна біояма заповнена 
на 100%, інша на 50%. Ями розміром: глибина 9 метрів, діаметром 9 метрів. 
Паспорти на місце видалення відходів відсутні, що є порушенням ст. 33 Закону 
України «Про Відходи». 
Біотермічні ями використовуються у випадках призупинення роботи 
забійного цеху та для утилізації технологічного жиру.  
Підприємство заключило договір від 28.07.2017 року № 090/2017 про 
надання послуг з питань екологічної безпеки для розробки паспорту місця 
видалення відходів на біотермічні ями з Черкаським регіональним центром 
поводження з небезпечними відходами. Станом на 29.09.2017 року проводяться 
роботи щодо погодження паспортів МВВ згідно встановленого законодавством 
порядку [ 23-24 ].  
 64 
2.9 Аналіз можливого впливу на біоту  
 
В процесі виконання роботи проаналізовано ареали проживання рідкісних 
тварин, проведено роботу щодо виявлення місць зростання рідкісних рослин в 
межах об’єкту та видів орнітофауни.  
В ході досліджень не виявлені елементи довкілля (види, угруповання, 
біотопи), що можуть зазнати значного чи негативного впливу в результаті 
експлуатації об'єкта, а мігруючі види птахів зустрічаються тут з невисокою 
чисельністю і перетинають дану територію транзитно. Характеристику можливих 
негативних впливів на види флори та фауни надано в таблиці 2.15. 
 
Таблиця 2.15 – Характеристика можливих негативних впливів на види 
флори та фауни, що входять до охоронних списків різного рівня 
Охоронний 
 Українська назва Латинська назва Загроза 
статус 
1 2 3 4 5 
1.  Ропуха сіра Bufo bufo БК незначна 
2.  Часничниця звичайна Pelobates fuscus БК незначна 
3.  Ящірка прудка Lacerta agilis БК незначна 
4.  Мідянка Coronella austriaca ЧКУ, БК відсутня 
5.  Гадюка звичайна Vipera berus БК відсутня 
6.  Вечірниця  руда Nyctalus noctula ЧКУ, БК відсутня 
7.  Лунь польовий Circus cyaneus ЧКУ, БК, БОК відсутня 
8.  Горлиця Streptopelia turtur БК відсутня 
9.  Припутень Columba palumbus БК відсутня 
10.  Заєць сірий Lepus europaeus БК відсутня 
11.  Свиня лісова Sus scrofa БК відсутня 
12.  Козуля європейська Capreolus capreolus БК відсутня 
13.  Олень плямистий Cervus nippon БК відсутня 
 
Де: ЧКУ – вид занесено до списків Червоної книги України, БК - види, що входять до 
охорони Бернської конвенції, БОК – Бонської конвенції, Червоного списку Міжнародного 
союзу охорони природи (МСОП). 
 
Дотримання встановлених ГДВ на об’єкті забезпечується виконанням ряду 
умов, а саме: технологічний процеси і обслуговування обладнання проводиться в 
суворій відповідності з керівництвом по експлуатації, проектною документацією, 
 65 
виробничими інструкціями, інструкціями з техніки безпеки, протипожежної та 
екологічної безпеки [10, 31].  
До експлуатації обладнання допускається штатний персонал, який має 
необхідну технічну підготовку та періодично, за планом, проходить перевірку 
знань щодо експлуатації технологічного обладнання. Тому ми зазначаємо, що 
прогнозується лише незначний вплив на рослинний та тваринний світ.  
Територія діяльності об’єкту має низький природно-ресурсний потенціал, 
характеризується відсутністю об’єктів природно-заповідного фонду, водно-
болотних та лісових ресурсів. Реалізація діяльності не призводить до значного 
погіршення стану навколишнього природного середовища в місці розташування 
об’єкту та на прилеглих територіях у разі дотримання природоохоронного 
законодавства. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 66 
ВИСНОВКИ 
 
Аналітичний огляд показав, що обсяг вирощування худоби та птиці у 
Черкаській області збільшився на 38%, що зумовлено суттєвим зростанням 
обсягів вирощування, зокрема, свиней (на 29%) та птиці (на 53%). Разом з цим 
збільшується і вплив на навколишнє середовище. 
В економіці Черкаського району провідне місце належить сільському 
господарству, що спеціалізується  на вирощуванні зернових, овочевих і технічних 
культур. Відновлюється скотарство, свинарство, птахівництво. Виробничу 
діяльність в районі здійснює сьогодні і дочірнє підприємство «Перемога Нова» – 
найперша птахофабрика, яка увійшла до складу компанії «Миронівський 
хлібопродукт». 
Аналіз діяльності підприємства ДП «Перемога Нова» показав, що санітарно-
промислова лабораторія по контролю за складом та обсягом забруднюючих 
речовин, що викидаються в атмосферне повітря на підприємстві відсутня. 
Лабораторний контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, які 
потрапляють в атмосферне повітря від стаціонарних джерел підприємства 
відповідно дозволів проводиться 1 раз на 24 місяці (відповідно до заключних 
договорів із обласною санепідстанцією) і складає – в межах нормативних 
показників. 
Статистична звітність за формами №14-мтп (звіт про утворення, 
використання і поставку вторинної сировини і відходів виробництва), №4-мтп 
«Звіт про залишки і витрати матеріалів» складається щоквартально. Облік по 
відходам ведеться згідно встановленої форми з 2017 року 1-ВТ «Облік відходів та 
пакувальних матеріалів і тари», а матеріали звітності надаються в управління 
екології та природних ресурсів. 
Підприємство заключило договір від 28.07.2017 року № 090/2017 про 
надання послуг з питань екологічної безпеки для розробки паспорту місця 
видалення відходів на біотермічні ями з Черкаським регіональним центром 
 67 
поводження з небезпечними відходами. Станом на 29.09.2017 року проводяться 
роботи щодо погодження паспортів МВВ згідно встановленого законодавством 
порядку. 
Нарощування темпів виробництва спричиняє збільшення утворення 
відходів. Зокрема, на птахофабриці «Перемога Нова» утворення та розміщення 
відходів відбувається на підставі ліміту на утворення та розміщення відходів, 
затвердженого розпорядження облдержадміністрації від 22.09.2017 року №285. 
Згідно якого дозволений ліміт на утворення та розміщення зношених шин 
становить – 1,882 тонн, макулатури – 1,2 тонн, фактично ж підприємством 
утворено 2, 211тонни відпрацьованих шин та 2,27 тонни макулатури. Отже, 1,023 
тонни відпрацьованих шин та 1,07 тонни макулатури, утворених у 2017 році, 
відсутній ліміт на утворення та розміщення відходів, що є порушенням п. а ст. 32 
Закону України "Про відходи". 
Відпрацьовані промаслені фільтри та ганчір’я передаються разом з 
твердими побутовими відходами на сміттєзвалище, що також є порушенням ст. 17 
Закону України «Про відходи». Відпрацьовані промаслені фільтри та ганчір’я 
мають 2 та 3 клас небезпеки, тому мають передаватися організаціям у яких є 
ліцензія Міністерства охорони навколишнього природного середовища на 
поводження з небезпечними відходами. Загальна сума, що сплачується 
підприємством за утилізацію відходів становить – 2395,189 грн./рік. 
Під час експлуатації спеціалізованого автотранспорту, що призначений для 
обслуговування бригади з вирощування ремонтного молодняка, від двигунів 
внутрішнього згорання, в атмосферне повітря виділяються: оксид вуглецю, 
оксиди азоту (оксид та діоксид азоту) у перерахунку на діоксид азоту, вуглеводні 
насичені С12-С19 (розчинник РПК-26611 і ін.) у перерахунку на сумарний 
органічний вуглець), речовини у вигляді твердих суспендованих частинок, 
недиференційованих за складом (сажа), діоксид сірки (діоксид та триоксид) у 
перерахунку на діоксид сірки, а мікроорганізмів у кожному пташнику 6505 
клітин/рік. 
 68 
Загальні об’єми викидів по підприємству, серед яких: Вуглецю діоксид – 
106,7326 т/рік, Метан – 1,6840 т/рік, Речовини у вигляді твердих суспендованих 
частинок – 0,6691 т/рік, Оксид вуглецю – 0,4804 т/рік, Оксиди азоту – 0,1352 т/рік 
та інші, що впливають не тільки на існуючі екосистеми, а і завдають шкоду 
живим організмам та людині. Загальний екологічний збиток від діяльності 
підприємства становить 11432307,0  грн.   
ДП «Перемога Нова» має цех виготовлення м'ясо-кісткового борошна, 
випуск продукції ґрунтується на продуктивності забійних ліній корпусу по забою 
бройлерів й часу їх роботи і за 5 місяців 2018 кількість продукції становила 964,0 
тонни. Місцем видалення відходів на підприємстві є 2 біотермічні ями (в 
колишньому відстійники очисних споруд), які розміщені поблизу Будищанського 
сміттєзвалища та послідосховища ДП «Перемога Нова». Одна біояма заповнена 
на 100%, інша на 50%. Паспорти на місце видалення відходів відсутні, що є 
порушенням ст. 33 Закону України «Про Відходи». Біотермічні ями 
використовуються у випадках призупинення роботи забійного цеху та для 
утилізації технологічного жиру. 
Тому необхідно створити робочу групу для розробки проектної 
документації щодо негайної реконструкції системи зливової каналізації на 
підприємстві та побудови очисних споруд, використання яких створить умови 
водооборотного використання технологічної води та переробки мулу у товарний 
продукт. Як, наприклад, переробляються відходи під час падіжу птиці, відходи 
інкубації та забійного виробництва. 
Робота пройшла апробацію на VII Міжнародній науковій конференції 
молодих вчених "Екологія неоекологія, охорона навколишнього середовища та 
збалансоване природокористування " в м. Харків. 
 
 
 
 69 
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 
 
 
1. Запольський А.К. Екологізація харчових виробництв ׃підруч. [для 
студентів вищ. навч. закл.] / А.К.Запольський, А.І.Українець. – К. ׃Вища школа, 
2005. – 423с.  
2. Екологічний паспорт підприємства ДП «Перемога Нова». – Черкаси, 
2015.  
3. Статистичний збірник «довкілля Черкащини за 2017 рік»» / Головне 
управління статистики у Черкаській області, 2017. – 157 с. 
4. Канализация. Внешние сети и сооружения: СНиП 2.04. 03 – 85 / упоряд. 
Л.Шитова. – М.: ЦНТП Госстрой СССР, 1986. – 322с.  
5. Паникар И.И. Промышленное птицеводство и охрана окружающей 
среды / И.И.Паникар, В.В.Гаркавая, Ю.И.Севрюков. – М. ׃Росагропромиздат, 
1988. – 80с.  
6. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в 
Черкаській області у 2016 році. – Черкаси, 2017. – 250 с. 
7. Долженко Л.А. Экологический подход к интенсивности работы прудов 
доочистки городских сточных вод / Л.А.Долженко, Н.И.Турянская // 
Экологическая безопас- ность и экономика городских и теплоэнергетических 
комплексов: материалы Меж- дунар. науч.-практ. конф., 18-20 мая 1999. – 
Волгоград: Изд-во ВолгГАСА, 1999. – С.252. 
8. Баланин В. И. Зоогигиенический контроль микроклимата в 
животноводческих и птицеводческих помещениях / Баланин В.И.- Ленинград: 
Агропромиздат, 1988.-144 с. 
9. Колпакова Л. В. Экологические проблемы сельскохозяйственного 
производства и пути их решения / Л. В. Колпакова // Актуальные вопросы 
сельского хозяйства. Саратовской обл. – 1995. – С. 65-67. 
10. Мироненко М. А. Санитарная охрана внешней среды в районах 
промышленно-животноводческих комплексов /Мироненко М. А., Ярмолик 
 70 
И. Ф., Коваленко А. В. – М., 1978. Ярошенко Ф.  О.  Підвищення  
ефективності  галузі  птахівництва  на  базі  інновацій  /  Ф. О. Ярошенко // 
Економіка АПК,  2003. – № 11. – С. 16–19. 
11. Лановська М. Г. Тваринництво: поради для фермерів / М. Г. Лановська, Р. 
М. Черненко,  І. М. Гурський. – К.: Вища школа, 2001. – 167 с. 
12. Мармуль Л. О. Проблеми і перспективи розвитку птахівництва в регіоні / 
Л. О. Мармуль, Н. О. Аверчева // Економіка АПК,  2009. – № 4. – С. 16–24. 
13. Свиноус І. В. Економічні проблеми розвитку птахівництва України / І. В.  
Свиноус, О. Ф. Кирилюк // Сучасне птахівництво, 2009. – № 6–7. – С. 3 - 8. 
14.  Рамочний кодекс ЕЭК для надлежащей практики, способствующей 
сокращению выбросов аммиака // Distr. GENERAL EB.AIR/WG. 5/2001/7.  
15. Екологічні проблеми птахівництва України: сучасний стан та шляхи 
вирішення / 25 квітня 2018 р., Інститут агроекології і природокористування 
НААН України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
http://naas.gov.ua/newsall/newsnaan/4104/ . 
16. Статистична звітність за формами №14-мтп (звіт про утворення, 
використання і поставку вторинної сировини і відходів виробництва), №4-мтп 
“Звіт про залишки і витрати матеріалів” за 2017 рік – [рукопис]. 
17. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 червня 1995 р. N 440 "Про 
затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, 
транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних 
речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів".  
18. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 січня 1998 р. N 92 "Про 
виключення пункту 23 додатка до Порядку, затвердженого постановою Кабінету 
Міністрів України від 20 червня 1995 р. N 440" (Офіційний вісник України, 1998 
р., N 4, ст. 145).  
19. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012 р. N 1068 
"Про внесення змін у додаток до Порядку одержання дозволу на виробництво, 
зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію 
 71 
отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних 
агентів" (Офіційний вісник України, 2012 р., N 89, ст. 3609).  
20. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 березня 2013 р. N 232 "Про 
внесення змін до порядків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 
від 28 грудня 2011 р. N 1378" (Офіційний вісник України, 2013 р., N 28, ст. 954).  
21. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 березня 2014 р. N 78 "Про 
внесення змін до Порядку видачі дозволу на ввезення на територію України 
тварин, продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, 
біологічних продуктів, патологічного матеріалу, ветеринарних препаратів, 
субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів" (Офіційний вісник України, 
2014 р., N 28, ст. 792) Про охорону атмосферного повітря: [Закон України] // 
Вiдомостi Верховної Ради (ВВР), 1992. – № 50. – C. 678. 
22. Мельник В. А. Птичий помет: пути решения проблемы / В. А. Мельник, 
И. И. Ивко //Птахівництво: міжвід. темат. наук. збірник (Матеріали 5-ї 
Української конференції по птахівництву з міжнарод. участю). – Харків, 2004. – 
Вип. 55. – С. 436-452. 
23. Ammonia and Poultry Production: Biological Responses, Welfare and 
Environmental Impact / [Wathes C.M., Jones E.K.M., Kristensen H.H., McKeegan 
D.E.] // X World Poultry Congress. – Istanbul, Turkey, 2004.- (World’s Poultry Science 
Association). 
24. An inventory of emission of aerial pollutanta from poultry building in the 
UK. / R. W. Sneath, M. R. Holden, V. R. Phillips [et al.] // Proceedings International 
Conference on Air Pollution from Agricultural Operations. – Kansas City, Missouri, 
1996. – P. 207 – 214 с. 
25. Concentrations and emission rates of aerial ammonia, nitrous oxide, methane, 
carbon dioxide, dust and endotoxin in UK broiler and layer houses / C. M. Wathes, M. 
R. Holden, R.W. Sneath [et al.] // British Poultry Science. – 1997. – Vol. 38. – P. 14 – 
28. 
 72 
26. Cortina M.D.G. Ammonia removal from air for Foulum soil and saw dust as 
biofilters: The material properties importance / M. D. G. Cortina // Environmental 
Engineering.-2008.- 55 p. 
27. Унивepcaльнaя cиcтeмa oчиcтки вoздyxa для птицe- и свиноферм /Big 
Dutchman International GmbH. 
28. Царенко А.М. Экономические проблемы производства экологически 
чистой агропромышленной продукции (теория и практика)// Царенко А.М. – К.: 
Аграрна наука, 1998. – 256 с. 
29. Байдевлятов Ю. А. Забруднення повітря пташників у процесі їх 
єксплуатації/ Ю. А. Байдевлятов // Ветеринарна медицина України, 2001. – № 10. 
– С. 29. 
30. Байдевлятов А. Б. Влияние общей бактериальной загрязненности 
воздуха помещений на массу некоторых иммунокомпетентных органов цыплят/ 
А. Б. Байдевлятов, А. Ф. Прокудин, Г. А. Зон // Научно-технический бюллетень 
УНИИП.- Х, 1981. – № 10. – С. 38-42. 
31. Предельно-допустимое содержание микроорганизмов в птичниках/ А. Б. 
Байдевлятов, А. Ф. Прокудин, Г. А. Зон [и др.] // Птицеводство, 1982. – № 6. – С. 
32-33. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 73 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Д О Д А Т О К 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 74 
Додаток А 
 
АПРОБАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ РОБОТИ 
 
1.Муренець В.В. Дослідження впливу діяльності ДП «ПЕРЕМОГА НОВА» 
на атмосферу Черкаського регіону / В.В. Муренець, Л.І.Жицька // Матеріали VII 
Міжнародної наукової конференції молодих вчених «Екологія, неоекологія, 
охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» 28 - 
29 листопада 2019 р., м. Харків, Україна: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2029. – С.88 - 90.
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
