Оцінка впливу на довкілля підприємств  харчової галузі

Биканов, Олександр Вікторович
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/2462
Title:	Оцінка впливу на довкілля підприємств харчової галузі
Authors:	Лобода, Олександр Андрійович Биканов, Олександр Вікторович
Keywords:	ХАРЧОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ;ВІДХОДИ;КЛАС НЕБЕЗПЕЧНОСТІ;МОЛОКОПЕРЕРОБНА ГАЛУЗЬ;ОСНОВНЕ ВИРОБНИЦТВО
Issue Date:	Jun-2021
Abstract:	Випускна кваліфікаційна робота бакалавра: 59 с., 5 рисунків, 15 таблиць, 20 джерел, мультимедійна презентація. Мета роботи: оцінка впливу діяльності харчових підприємств на довкілля. Завдання роботи полягає у визначенні основних негативних чинників, які виникають в процесі виробництва харчової продукції на прикладі молокопереробного підприємства; визначенні складу та властивостей шкідливих речовин, які надходять у атмосферу міста, їх обсягів, дотримання підприємством встановлених гігієнічних нормативів, аналіз існуючих заходів щодо зменшення впливу підприємства на довкілля. Об’єкт дослідження: підприємство харчової промисловості ПАТ «Юрія». В роботі охарактеризовано структуру харчової промисловості, її географію розташування та сировинну базу; охарактеризовано вплив на довкілля підприємств, які спеціалізуються на виробництві продуктів харчування; на прикладі молокопереробного підприємства, розташованого в м. Черкаси охарактеризований вплив на атмосферне середовище, визначений клас небезпечності підприємства та визначені основні джерела викидів підприємства, визначені екологічні аспекти водокористування та поводження з відходами; запропоновані заходи щодо зменшення обсягу викидів в атмосферу від виробництва.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/2462
Appears in Collections:	101 Екологія (Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природо-користування)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
ВКР Биканов.pdf Restricted Access		1.28 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
 
Будівельний факультет 
 
 
Кафедра екології 
 
 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
до випускної кваліфікаційної роботи 
_________________бакалавра_________________ 
 
на тему ОЦІНКА ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ ПІДПРИЄМСТВ 
 ХАРЧОВОЇ ГАЛУЗІ 
 
 
 
 
Виконав: студент 5 курсу, групи _ЗЕ-66 
спеціальності 101 «Екологія»          ____ 
(шифр і назва спеціальності) 
_Биканов О.В.___________________ 
 (прізвище та ініціали) 
Керівник _Лобода О.А._______________ 
                     (прізвище та ініціали) 
Рецензент _Лут О.А.____________ 
                     (прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси – 2021 рік 
 2 
ЗМІСТ  
 
Вступ 4 
1 Аналітичний огляд літератури 6 
1.1 Загальна характеристика підприємств харчової промисловості 6 
1.1.1 Структура харчової галузі 6 
1.1.2 Сировина і ресурси виробництва 8 
1.1.3 Географія розташування підприємств галузі 9 
1.2 Загальна характеристика впливу на навколишнє середовище 12 
підприємств харчової промисловості 
1.2.1 Викиди підприємств в атмосферу 12 
1.2.2 Стічні води харчових виробництв 16 
1.2.3 Утворення та накопичення відходів 17 
1.3 Заходи, спрямовані на зменшення впливу на довкілля 19 
1.4 Розвиток харчової промисловості в Черкаській області 20 
2  Оцінка впливу на довкілля підприємств харчової галузі 23 
 2.1 Характеристика підприємства харчової промисловості   23 
 2.2  Розрахунок санітарно-захисної зони та класу  24 
        небезпечності підприємства 
2.2.1 Характеристика джерел утворення забруднюючих  30 
          речовин від основного виробництва 
2.2.2 Характеристика джерел утворення забруднюючих речовин  35 
         від допоміжного виробництва 
     2.3 Оцінка впливу діяльності котельні ПАТ «Юрія» на  
            навколишнє середовище  40 
2.4 Відходи виробництва та поводження з ними 43 
2.5 Водопостачання та водовідведення підприємства 46 
2.6 Мета і задачі виконання інвентаризації викидів на ПАТ «Юрія»  
 3 
     зниження шкідливого впливу отрутохімікатів 51 
2.7 Заходи на підприємстві по зменшенню викидів забруднюючих  
      речовин в періоди надзвичайних метереологічних умов 52 
Висновки 56 
Перелік посилань 58 
Додатки  60 
Додаток А 61 
 
 4 
ВСТУП 
 
Харчова промисловість є складовою частиною промисловості України, яка 
представляє собою важливу частину народного господарства країни. Провідна 
роль промисловості обумовлена тим, що вона вносить рішучий вклад в створення 
матеріально - технічної бази усього суспільного виробництва, а також забезпечує 
населення якісними продуктами харчування. В Україні є всі об’єктивні умови для 
розвитку галузей харчової промисловості [1].  
Харчова промисловість, на відміну від металургії, хімічної промисловості та 
інших не відноситься до основних забруднювачів атмосфери, але викиди деяких 
харчових підприємств, які містять пил, пару, гази, несприятливо діють на 
навколишнє середовище, спричиняючи забруднення повітря, грунту, зелених 
насаджень. Технологічні процеси харчових підприємств досить різноманітні, що 
пояснюється різноманітністю сировини і виготовленої продукції. При всій 
різноманітності технологічних процесів, обладнання і сировини всі харчові 
підприємства мають спільне: перероблюється органічна сировина. Підприємства 
харчової промисловості утворюють складну екологічну ситуацію, тому що вони 
знаходяться, як правило поблизу населених пунктів та мають низькі ступені 
очистки стічних вод, шкідливих викидів у повітря. 
Розвиток харчової промисловості в Україні в сучасних умовах 
супроводжується зростанням її екологічної небезпеки. На підприємствах 
використовують небезпечні речовини, утворюються токсичні відходи, зростає 
обсяг викидів в атмосферу, в числі яких головними є: органічний пил, диоксид 
азоту, оксид вуглецю та ін.  Проблема забезпечення екологічної безпеки 
підприємств харчової промисловості набуває особливої актуальності, оскільки 
саме на цих підприємствах виготовляють продукти харчування, від яких залежить 
здоров’я населення. 
Необхідність дослідження впливу підприємств харчової промисловості на 
навколишнє середовище є актуальним і в місті Черкаси, оскільки тут  
 5 
розташовано багато підприємств: хлібзаводи, пекарні, та досить велике за 
потужністю і випуском готової упакованої продукції харчове підприємство ПАТ 
«Юрія», розташоване в межах міста. Саме на його прикладі в роботі розглянуто 
вплив на довкілля виробничих процесів харчової промисловості. 
Дослідження є актуальними в наш час, оскільки зазвичай підприємства 
даної галузі промисловості вважають безпечними по відношенню до забруднення 
навколишнього природного середовища, тобто такими, що не мають небезпечних 
речовин в складі викидів в атмосферне середовище. Але досить часто такі 
підприємства не дотримують встановлених гігієнічних норм викидів і скидів 
забруднюючих речовин, тим самим порушуючи при цьому природну рівновагу 
екосистем, збільшуючи навантаження на міські екосистеми та спричиняючи при 
цьому погіршення стану здоров’я людей, які проживають поблизу таких 
підприємств. 
Метою роботи є оцінка впливу діяльності харчових підприємств на 
довкілля. 
Головне завдання роботи полягає у визначенні основних негативних 
чинників, які виникають в процесі виробництва харчової продукції на прикладі 
молокопереробного підприємства; визначенні складу та властивостей шкідливих 
речовин, які надходять у атмосферу міста, їх обсягів, дотримання підприємством 
встановлених гігієнічних нормативів, аналіз існуючих заходів щодо зменшення 
впливу підприємства на довкілля. 
 
 
 
 
 6 
1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ  
 
  1.1 Загальна характеристика підприємств харчової промисловості 
 
  1.1.1 Структура харчової галузі 
 
  Харчова промисловість спеціалізується на переробці та підготовці до 
споживання продукції сільського господарства, а також виробляє деякі інші 
товари, зокрема солі, парфумерно - косметичні вироби, тютюн. У промисловості 
України на харчову промисловість припадає понад 14% обсягу всього 
промислового виробництва. До її складу входять понад 20 галузей, які залежно 
від чинників розміщення поділяють на три групи. Класифікація галузей харчової 
промисловості за чинниками розміщення наведена в на рисунку 1.1, а розміщення 
галузей харчової промисловості зображено на рисунку 1.2. 
 
Галузі харчової промисловості за чинниками 
розміщення 
 
             Галузі, що    Галузі, що             Галузі, що  
       орієнтуються на         орієнтуються на        орієнтуються на  
             сировину   споживача сировину і споживача 
    • Цукрова    • Макаронна      • Борошномельна  
    • Рибна    • Хлібопекарська      • Молочна  
    • Консервна     • Кондитерська      • М’ясна 
    • Чайна     • Чаєрозважувальна      • Виробництво виробів 
    • Маслоробна  із м’яса (ковбаса)    
    • Круп’яна  
 
 
Рисунок  1.1 – Галузі харчової промисловості за чинниками розміщення 
 7 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 1.2 – Розміщення галузей харчової промисловості 
 8 
           У харчовій промисловості виокремлюють не тільки галузі, а й потужні 
спеціалізовані міжгалузеві комплекси, в яких завдяки тісній взаємодії сільського 
господарства і переробних галузей харчової промисловості виробляють і 
постачають на ринок різноманітні продукти харчування. Такими комплексами є 
хлібопродуктовий, м’ясо - молочно - яєчнопродуктовий, виноградарсько - 
виробничий, цукропродуктовий, олійно - жиропродуктовий, плодоовоче - 
картоплепродуктовий та ін. Основна роль підприємств харчової промисловості в 
цих комплексах – випуск готової продукції. 
До хлібопродуктового комплексу належать борошномельна і круп’яна 
галузі, орієнтовані на споживчий ринок і місця зберігання зерна, а також 
хлібопекарська, макаронна й кондитерська, підприємства яких розташовані біля 
ринків збуту, тобто в усіх містах і районних центрах. Важливим є виробництво 
харчових концентратів, а також технічна переробка зерна на спирт, крохмаль, 
солод. Кінцевою продукцією м’ясо - молочно - яєчнопродуктового комплексу є 
м’ясні й молочні вироби, сири, яйця, а також кормові суміші, дріжджі. 
Виробництво цукру як кінцевої продукції входить до складу 
цукропродуктового комплексу. Цукрові заводи працюють не тільки на споживчий 
ринок, а й на потреби кондитерської, хлібопекарської, молочної та виноробної 
промисловості, використовуючи як вітчизняну, так й імпортну сировину. 
Олійно - жиропродуктовий комплекс виробляє олію, майонез, маргарин, а 
також такі непродовольчі товари, як мило, глицерин, оліфу, касторове масло. 
Останніми роками інтенсивного розвитку набуло виробництво олії соняшникової. 
Плодоовоче - картоплепродуктовий комплекс включає з - поміж інших 
консервну галузь, яка спеціалізується на консервуванні овочів, ягід і фруктів [1]. 
 
1.1.2 Сировина і ресурси виробництва 
 
У створенні продовольчої бази України харчова промисловість спирається 
на різноманітну сільськогосподарчу сировину. Основним засобом виробництва у 
 9 
сільському господарстві є земля, насамперед грунти, що відрізняються 
родючістю.  
У результаті взаємодії сільського господарства з багатьма галузями 
промисловості та інфраструктурою в Україні утворився потужний аграрно – 
промисловий комплекс (АПК). Сучасний АПК охоплює сільське господарство і 
галузі промисловості, які забезпечують сільське господарство технікою, 
знаряддями праці. До АПК входять також галузі, що переробляють 
сільськогосподарську продукцію (харчова й легка промисловість), добувні галузі 
промисловості (соляна), рибне господарство (вилов риби і морепродуктів), лісове 
господарство (збирання грибів, ягід, горіхів тощо).  
Спеціалізовані тваринницько - промислові комплекси є важливою ланкою 
агропромислового комплексу України. Вони суміщають виробництво і 
промислову переробку сировинних ресурсів тваринницького походження, 
реалізацію готової продукції підприємства. В межах тваринницько - промислових 
комплексів виникають прямі виробничі зв’язки між сільськогосподарським 
підприємством, що виробляють продукцію тваринництва і промисловим 
підприємством, що її переробляють. В результаті агропромислової інтеграції 
тваринництва з іншими галузями в Україні сформувалися такі спеціалізовані 
тваринницько - промислові комплекси: м’ясопромисловий, молокопромисловий і 
птахопромисловий. Останнім часом до складу АПК включають оптову торгівлю 
сировинними ресурсами і продовольчими товарами, яка реалізує головну мету 
комплексу – задоволення потреб населення у продуктах харчування, а 
промисловість – сировиною [2]. 
 
1.1.3 Географія розташування підприємств галузі  
 
Підприємства харчової промисловості розміщені майже в усіх містах 
України. Вони орієнтується як на ресурсний потенціал, так і на кількість 
населення, що проживає в данному місті, оскільки при збільшенні кількості 
 10 
населення збільшується попит у харчових товарах. Харчова промисловість в 
Україні набула розвитку за особих передумов та факторів. Формування харчової 
промисловості і особливості її територіальної організації залежить від сукупної дії 
природно - суспільно - географічних факторів. Водночас кожен фактор зокрема 
впливає  на формування харчової промисловості в певному напрямі. 
Найважливіші з них характеризуються так: 
           1)   Природно - ресурсний фактор: 
Територія України характеризується переважно рівнинним рельєфом, 
великим земельним фондом з родючими грунтами, достатком тепла. Серед 
природно - ресурсних факторів найважливіше значення для харчової 
промисловості мають агрокліматичні, грунтові і водні ресурси. Для України 
характерна зональність у розподілі тепла і вологи. Грунтові ресурси країни дуже 
різноманітні. На її території виділяють Поліську, Лісостепову і Степову грунтові 
зони, а також Карпатську та Кримську гірські області. На Поліссі сприятливі 
умови для вирощування озимого жита, картоплі. На Полісся припадає більше 40% 
виробництва, 20 – 25% молока і м’яса в Україні. У Лісостепу склалися найкращі 
умови для вирощування зернових культур, особливо озимої пшениці, цукрових 
буряків, кукурудзи. Грунтові ресурси Степу сприяють врожаям озимої пшениці, 
соняшника. Підприємства борошномельної, круп’яної, хлібопекарської, 
кондитерської галузей найпотужніше розвинені саме у степових і лісостепових 
районах, де більше вирощують зернових культур. 
Як у Степовій так і на Поліссі та Лісостепу добрі умови для скотарства, 
свинарства, птахівництва. На Закарпатті вирощують озиму пшеницю та жито, 
картоплю, кукурудзу, овочі, виноград. В Криму провідними галузями є 
садівництво, виноградарство, вирощування овочів, тютюну, розвинене 
скотарство. 
Отже, природні умови і ресурси України в цілому сприятливі для розвитку 
харчової промисловості. 
 11 
          2) Соціально – економічний фактор. Має найбільший вплив на розвиток 
харчової промисловості. Розглянемо характер розміщення спеціалізованих 
міжгалузевих комплексів харчової промисловості відповідно до факторів 
розміщення, що впливають на них.  
Підприємства зернопродуктового комплексу розміщені у всіх великих, 
середніх та малих містах і зорієнтовані як на сировину так і на споживача. 
Найбільші обсяги виробництва круп – в Полтавській, Вінницькій областях та  
Автономній Республиці Крим; борошна – в Дніпропетровській, Донецькій, 
Львівській, Луганській областях та Києві; хліба і хлібобулочних виробів – у 
Донецькій, Львівській, Дніпропетровській, Харківській областях, в Києві.  
Бурякоцукровий комплекс розвивається в 19 областях. Більша частина 
цукрових заводів розміщена на Правобережжі у лісостеповій зоні. Значна їх 
кількість є у Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській областях, які разом 
забезпечують понад 30% усього українського виробництва цукру. Найбільші 
цукрові заводи країни – Лохвицький та Орільський – розміщені в Полтавській 
області, на яку припадає понад 6% виробництва цукру в Україні. 
Картоплепродуктовий комплекс – це система спеціалізованих виробництв, 
що здійснюють вирощування й заготівлю картоплі та переробку її переважно на  
крохмаль та спирт. В Україні діють 14 картоплекрохмальних заводів, найбільші з 
них: Ковельський, Радомишльський. Спирт з картоплі виробляють 27 
підприємств. Найпотужніші з них: Чуднівський спирткомбінат, Коростишеський 
спиртзавод. 
Найбільші підприємства плодоовочепродуктового комплексу – 
Херсонський, Ізмаїльський, Черкаський консервні комбінати та 
Сімферопольський консервний завод. 
Орієнтуючись на наявність сировини, підприємства олійно - жирової галузі 
розташовані переважно у степовій зоні, зокрема в Донецькому і 
Придніпровському районах. В Україні збудовано: олійно - жирові комбінати – 
Вінницький, Запорізький, Одеський, Чернівецький; жирові – Харківський, 
 12 
Ніжинський; олійні заводи – в Кіровограді, Дніпропетровську , Полтаві. Маргарин 
виробляють у Донецьку, Києві, Львові. 
Заводи виробництва шампанських вин діють в районах виноградарства 
(Масандра) і в районах споживання готової продукції (Київ, Одеса, Донецьк). 
Потужні м’ясокомбінати працюють у Донецьку, Дніпропетровську, 
Харкові, в Києві, Вінниці, Черкасах, Одесі, Миколаєві, Львові. 
Молокопродуктовий комплекс – взаємопов’язані системи підприємств з 
виробництва молока, його промислової переробки та обслуговування цих 
підприємств. Територіальна спеціалізація молокопродуктового комплексу за 
підгалузями сформувалася залежно від наявності ресурсів молока, його якості та 
особливостей розміщення населення. Найбільші заводи з виробництва масла 
знаходяться в Вінницькій, Полтавській, Чернігівській, Черкаській областях. 
Найкращі умови сироваріння склалися в передгірних і гірських регіонах 
Українських Карпат та деяких областях степової зони. Найбільші сироробні 
заводи: Новгород - Сіверський, Дубнівський (Рівенська область), Городенківський 
(Івано - Франківська область), Старосамбірський (Львівська область), 
Дніпрорудненський (Запорізька область). Молочноконсервні заводи: 
Первомайський (Миколаївська область), Лубенський (Полтавська область), 
Бахмачский (Чернігівська область). Великі підприємства з виробництва продукції 
з незбираного молока споруджено у великих містах і промислових центрах [1]. 
  
1.2 Загальна характеристика впливу на навколишнє середовище 
підприємств харчової промисловості  
 
1.2.1 Викиди підприємств в атмосферу 
 
На харчових підприємствах у зв’язку з використанням багатьох видів 
сировини мають місто майже всі різновиди шкідливих викидів. Багато 
технологічних процесів супроводжується утворенням і викидом пилу в 
 13 
навколишнє середовище (хлібозаводи, цукрові заводи, олійно - жирові, тютюнові 
й чайні фабрики та ін.). В повітря багатьох підприємств виділяється у великій 
кількості водяна пара (консервні заводи, м’ясокомбінати, молокозаводи та ін.). На 
підприємствах, технологічний процес яких пов’язаний з бродінням, у повітря 
потрапляє диоксид вуглецю (вуглекислий газ). Це пивоварні заводи, виноробні 
підприємства, виробництво дріждів та ін. 
На деяких виробництвах в повітря приміщень потрапляє пара розчинників, 
наприклад в екстракційних цехах олійно - жирових підприємств. На багатьох 
харчових підприємствах використовуються теплові процеси (нагрівання, 
сушіння). Такі процеси розповсюдженні на хлібозаводах, цукрових заводах, 
кондитерських фабриках. Вони супроводжуються виділенням конвективної і 
променистої теплоти. 
На деяких виробництвах є цехи з вибухонебезпечним середовищем (олійно 
- жирові підприємства, цукрові заводи, крохмальопаточні підприємства та ін.).  
Існують виробництва, де частина сировини і готової продукції 
розпилюється і втрачається. Тільки завдяки застосуванню ефективних 
пиловловлювачів в системах вентиляції вони можуть бути збережені і повернені в 
виробництво. Найважливішими шкідливими речовинами, що надходять в 
атмосферу з підприємств харчової промисловості є органічний пил, а також 
двоокис вуглецю, бензин, інші вуглеводні від допоміжних комплексів 
підприємств [3].  
Господарська діяльність людини супроводжується забрудненням 
навколишнього середовища, в тому числі її найважливішого компоненту – 
атмосферного повітря. 
Джерелами викидів шкідливих речовин в атмосферу є енергетичне 
обладнання, технологічне обладнання, вентиляційні системи. Майже всі 
підприємства харчової промисловості мають викиди в атмосферу газів, пилу.  
 14 
Димові гази котелень, які розташовані на багатьох підприємствах харчової 
промисловості, містять продукти неповного згорання палива, в димових  газах 
також знаходяться часточки сажі. 
Технологічні викиди містять пил, пару розчинників, луги, оцет, а також 
надлишкову теплоту. 
Вентиляційні викиди в атмосферу містять пил, який не утримується 
пиловловлюючими пристроями, а також пару і гази.  
На велику кількість підприємств сировина доставляється, а готова 
продукція і відходи вивозяться автомобільним транспортом. Інтенсивність його 
руху в деяких виробництвах носить сезонний характер: різко підвищується в 
період збору врожаю (цукрові заводи, консервні заводи та ін.), на інших харчових 
виробництвах рух автотранспорту більш рівномірний на протязі року 
(хлібозаводи, тютюнові фабрики). 
Крім того, більшість технологічного обладнання підприємств харчової 
промисловості є джерелами неприємних запахів, які подразнююче діють на 
людину, навіть в тих випадках, коли концентрація в повітрі даної речовини не 
перевищує ГДК. 
Джерела забруднення атмосфери можна класифікувати по наступними 
ознакам:  
1. За призначенням: технологічні і вентиляційні. В залежності від висоти Н 
джерел викидів шкідливих речовин над рівнем земної поверхні. Вказані джерела 
відносяться до одного з чотирьох класів: 1) високі (Н ≥50м); 2) середньої висоти 
(Н =10 – 50м); 3) низькі (Н = 2-10м); 4) наземні (Н ‹ 2м). Викиди з високих джерел 
потрапляють в недеформований потік повітря і розсіюються під дією вітру. 
Викиди з низьких джерел потрапляють в зону аеродинамічного затишку, 
положення якого зумовлене близькістю землі, впливом приміщень на потік 
повітря. Розповсюдження шкідливих викидів в цій зоні існує під впливом 
турбулентної циркуляції. Повітрообмін в даній області  з недеформованим 
потоком обмежений. 
 15 
2. По геометричним параметрам: точкові (труби, шахти) і лінійні (аераційні 
ліхтарі, близько розміщені шахти, транспорт та ін.). 
3. По режиму дії: неперервної дії та залпові. В залежності від перепаду 
температур між викидами і навколишнім середовищем джерела діляться на 
нагріті і холодні. 
4. По характеру організації викидів: організовані і неорганізовані. 
Більшість технологічних процесів на підприємствах харчової промисловості 
супроводжується виділенням в навколишнє середовище конвективної і 
променевої теплоти, а також вологи, пари, газів, пилу. 
Конвективна теплота потрапляє в приміщення від виробничого обладнання, 
яке має високу температури (печей, апаратів, камер, автоклавів та ін.), нагрітої 
сировини і готової продукції. Розповсюджуючись конвективними напрямами вона 
викликає збільшення температури повітря в приміщенні. Перебування і робота 
людей в умовах високої температури погіршує тепловіддачу організму, 
призводить до порушення водно-сольового обміну, навіть до теплового удару. 
Волога (водяна пара) потрапляє в повітря приміщень з відкритих водних 
поверхонь, при відкритих мокрих процесах, проходить у вигляді водяної пари 
через нещільності трубопроводів. Збільшена вологість повітря в приміщенні 
затрудняє теплообмін організму людини з навколишнім середовищем. 
Пара і гази потрапляють в повітря виробничих приміщень при різних 
технологічних процесах. Вид і кількість надходжень залежить від особливості 
технології і стану обладнання (наявності в ньому нещільностей). 
Пил технологічного походження від харчових виробництв різноманітний по 
хімічному складу, розміру часток, їх формі. 
Майже весь пил харчових виробництв є пожежонебезпечний, а деякі з них 
(цукровий, борошняний, крохмальний, чайний) утворюють з повітрям 
вибухонебезпечні суміші [3].  
 
 
 16 
1.2.2 Стічні води харчових виробництв 
 
Стічні води, що виробляються підприємствами, які переробляють рослинну 
сировину, дуже забруднені. Вони мають великі розміри і становлять основну 
загрозу для навколишнього середовища. Крім того, стічні води самої харчової 
промисловості нетоксичні, але потрапляючи в озера, ставки та річки, вони швидко 
виснажують запаси кисню, що призводить до загибелі жителів цих водойм. 
Органічні речовини у стічних водах харчової промисловості швидко 
зброджуватимуться і загинуть. Близько 70% забруднення стічних вод від 
крохмалю, меляси, пивоваріння, виробництва олії та цукрових буряків 
розкладається протягом перших кількох днів, тоді як стічні води заводів, що 
виробляють виноградний сік та солод, майже не мають біологічного розкладу. 
Результатом розпаду є розпад білків на амінокислоти, вуглекислий газ та аміак. У 
процесі бродіння цукру, що міститься у стічних водах, утворюються оцтова 
кислота, молочна кислота, масляна кислота та пропіонова кислота. Стічні води 
харчової промисловості скидаються у фільтруючі зони, яри та відкриті води, де 
швидко розкладаються та виділяють неприємний запах. Ці забруднювачі 
розподіляються в повітряному басейні нерівномірно, і концентрація 
забруднюючих речовин у повітрі в деяких районах може досягти рівня, який 
шкодить здоров’ю населення. Стічні води цукрової, консервної, виноробної та 
крохмально-патокової промисловості характеризуються високим вмістом 
зважених речовин, а кількість зважених речовин безпосередньо залежить від 
забруднення сировини, що надходить у процес. Основу цих забруднювачів 
складають частинки родючого шару грунту. Після промивання земля стає 
осадовою. Багато компаній не експортували цей мул протягом багатьох років, а 
накопичувався у відстійниках та фільтраційних установках, що призвело до 
переповнення карти фільтраційної установки та стічних вод, що надходять у 
відкрите водосховище [4]. Така практика утилізації транспортно - мийного осаду 
обертається для народного господарства втратами родючого шару землі і 
 17 
забрудненням навколишнього середовища.  Очищення стічних вод підприємств, 
що переробляють рослинну сировину, знаходиться на дуже низькому рівні. 
Більшість підприємств цієї групи галузей харчової промисловості розташовано в 
сільській місцевості і до тепер не має очисних споруд і скидає стоки без 
необхідної очистки в яри і безпосередньо у водойми, лише в окремих випадках – 
на поля фільтрації. Поверхневі води можуть очистити досить незначну кількість 
стоків. Поля фільтрації використовують багато років, більшість з них 
перетворилась у накопичувачі стоків глибиною 2 – 5 м. Та навіть цих 
недосконалих споруд не вистачає для повного очіщення стічних вод хоча б від 
зважених речовин [5]. 
 
1.2.3 Утворення та накопичення відходів  
 
Згідно із Законом України "Про відходи" до зазначених утворень належать 
будь-які речовини, матеріали і предмети, що виникають у процесі діяльності 
людини і людського суспільства і не мають подальшого використання за місцем 
утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації 
чи видалення [6]. 
Україна належить до країн з високим рівнем розвитку енергетично-
промислового комплексу, сільського господарства, сфери споживання 
різноманітної продукції промислового й аграрного походження. Щороку в 
господарський обіг в Україні залучається понад 1 млрд т природних речовин. Це 
сировина і продукція гірничодобувної промисловості, виробництва будівельних 
матеріалів, сільського та лісового господарства, виробництва мінеральних добрив, 
целюлозно - паперової і нафтопереробної промисловості тощо. За існуючих 
обсягів первинного ресурсоспоживання і високої концентрації промисловості, для 
більшості галузей якої є характерними багатотоннажні технологічні процеси, 
утворюється величезна кількість залишкових продуктів як виробництва – 
технологічних відходів, так і споживання – побутових відходів. 
 18 
Накопичення подібних продуктів у місцях їх утворення і наступного 
зберігання спричиняє значні екологічні ризики для довкілля, особливо для таких 
його складових атмосферне повітря, як поверхневі і підземні природні води, 
ґрунти, рослинний покрив тощо. 
На сучасному етапі розвитку господарського комплексу України внаслідок 
утворення і накопичення промислових відходів триває інтенсивне забруднення 
підземних вод. Найбільш забруднені ділянки підземних водоносних горизонтів 
розташовані переважно біля великих промислових та сільськогосподарських 
об’єктів, а також населених пунктів. Найчастіше порушення природної 
гідрогеохімічної обстановки спостерігаються в промислово розвинених регіонах 
України. При цьому основними джерелами забруднення підземних вод є 
накопичувачі промислових твердих і рідких відходів, мінералізованих шахтних та 
рудничних вод, неорганізовані місця складування і зберігання мінеральних 
добрив, отрутохімікатів та їх залишків, накопичувачі органічних відходів на 
тваринницьких комплексах і окремих фермах. 
Одним із шляхів розв'язання проблеми відходів, зокрема промислового 
походження, є насамперед мінімізація їх утворення на стадії виробництва, 
впровадження так званих найкращих доступних технічних методів, розробка 
системи комплексних природоохоронних дозвільних рішень (природоохоронних 
дозволів). 
Існує досить велика група відходів виробництва і споживання, які 
створюють типові екологічні проблеми в кожному регіоні України (засмічення 
території, забруднення ґрунтів, підземних і поверхневих вод, спотворення 
ландшафтів, погіршення стану приземних шарів атмосферного повітря) [7]. 
Промислова переробка сільськогосподарської сировини, не враховуючи 
переваг охорони природи, не тільки спричиняє забруднення води та повітря, але 
також призводить до забруднення ґрунтів та погіршення родючості ґрунтів. 
Мертві пустирі, забруднені промисловими відходами, з'явилися поблизу цукрової, 
алкогольної та інших харчових галузей. Країна загострила виробництво та 
 19 
накопичення промислових відходів. Це пов’язано з відсутністю ефективної 
системи поводження з відходами. У наш час екологізація виробництва повинна 
бути пов’язана не тільки з вирішенням проблем вивезення та знешкодження 
відходів, але й запобігання їх виникненню, що принципово змінює роль очисних 
споруд - вони стають проміжними цілями з останнього етапу технічного процесу. 
. Сюди входить підготовка раніше невикористаних відходів (твердих, рідких та 
газових) для промислового споживання. Цієї мети можна досягти головним чином 
шляхом впровадження технічних рішень для складної обробки. 
 
1.3 Заходи, спрямовані на зменшення впливу на довкілля  
 
На підприємствах харчової промисловості є значні можливості для 
зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря. Заходи, спрямовані 
на зменшення викидів у повітряний простір, можна поділити на три групи: 
технологічні, вентиляційні і організаційні. 
Технологічні заходи вміщують використання безвідходної технології і 
закритого повітряного циклу, заміну шкідливих речовин, використаних в 
технологічному процесі, менш шкідливими; застосування сухих процесів очистки 
замість мокрих; заміну ручних операцій, при яких відбувається утворення і викид 
шкідливих речовин, механізованими і автоматизованими процесами, які 
відбуваються в закритих апаратах. 
Нове технологічне обладнання повинно мати вбудовані підсоси і прилади 
для очистки повітря. Вентиляційні заходи містять застосування удосконалених 
підсосів, збільшення ефективності очистки повітря. Значна роль також належить 
правильному конструктивному вирішенню проектування і будування труб і шахт, 
застосованих для викиду повітря в атмосферу. 
     Не слід ставити зонти над трубами і шахтами, призначеними для викиду 
шкідливих речовин (пари, газів, а також залишкового вмісту пилу). Зонт буде 
чинити перепону виходу викидів в більш високі шари атмосфери, де вони краще 
 20 
розсіюються і забруднене повітря буде спрямовуватися донизу. Побоювання, що 
при відсутності зонтів в труби буде потрапляти волога, не мають підстав. При 
швидкості викиду повітря із труби приблизно 5 м/с атмосферна волога не зможе 
потрапляти у трубу. Швидкість повітря при виході із труб повинна бути не менш 
5 – 6 м/с. 
Організаційні заходи містять утворення екологічної служби на великому 
підприємстві або призначення відповідальної особи по даному питанню на 
невеликих підприємствах. В обов’язки служби або відповідальної особи входить 
контроль за додержанням всіма підрозділами підприємства екологічних вимог, 
розробка і погодження екологічних заходів. На підприємстві потрібно 
здійснювати періодично вбрання території, вивезення пилових матеріалів, 
сировини, відходів для попередження неорганізованого попадання пилу в 
атмосферу. 
Кожне підприємство повинно  дотримуватися санітарно – гігієнічних вимог 
на своїй території під час утворення, збирання, тимчасового зберігання 
промислових відходів, заключати угоди на утилізацію промислових відходів.  
До важливих заходів також можна віднести й озеленення територій 
підприємств, тобто насадження дерев, кущів, квітів, яке хоча в невеликій мірі 
очищає атмосферне повітря, на відміну від штучного очищення повітря, але все 
одно озеленення території – це важливий внесок, як в очищення природи, так і в 
сам інтер`єр території підприємств. 
Поєднання застосування всіх груп заходів дасть можливість значно 
зменшити кількість  негативний вплив на довкілля. [3].        
   
 
1.4 Розвиток харчової промисловості в Черкаській області  
 
Черкаська область входить до Центрального економічного регіону України. 
У Черкаській області харчова промисловість на сучасному етапі займає провідне 
 21 
місце за питомою вагою у загальному обсязі випуску продукції (41,5%). Галузями 
спеціалізації Черкаської області є цукрова, м'ясна, маслосироробна, молочна, 
консервна промисловість. 
Незважаючи на спад виробництва, область продовжує займати провідні 
позиції в Україні по виробництву цих видів продукції. М'ясокомбінати 
зосереджені в Черкасах та Ватутіному, птахофабрики - в Смілі, Золотоноші, 
Умані, Катеринополі.  
Виробництво продукції з незбираного молока останнім часом скоротилось, 
причиною чого є відсутність достатньої кількості сировини, тому потужності 
молокопереробних підприємств залишаються не завантаженими. 
Харчова промисловість регіону є однією з провідних. З її підгалузей 
головною є виробництво цукру. На Черкащині працюють заводи з виготовлення 
цукру-піску й один рафінадний завод (Верхняцький, Цибулівський,. 
Шполянський, Черкаський, Городищенський, Жашківський, Кам'янський та ін.). 
Кондитерська фабрика «Світ ласощів» розміщена в Черкасах.  
М'ясокомбінати, птахокомбінати, м'ясопереробні підприємства є в 
Черкасах, Ватутіному, Умані, Золотоноші, Смілі, Катеринополі, Звенигородці.  
Молочна її маслоробна промисловість розміщена в Черкасах, Смілі, 
Городищі, Каневі. Сироробний завод функціонує у Звенигородці. У Жашкові, 
Тальному розміщені заводи з виробництва сухого молока, в тому числі для 
дитячого харчування. Згущене молоко випускають підприємства в Тальному і 
Смілі.  
        Добре розвинена борошномельно-круп’яна промисловість. Макаронні вироби 
випускають у Черкасах. Калібрування зерна кукурудзи зосереджене в Золотоноші. 
Серед підприємств плодоовочеконсервної промисловості виділяються 
Черкаський консервний комбінат, Звенигородський, Ватутінський, Смілянський, 
Жашківський, Корсунь-Шевченківський та інші заводи. 
Відомий регіон своєю спиртовою промисловістю (Кам'янка, с. Косарі). 
Лікеро-горілчані заводи є у Смілі, Золотоноші, Умані, Черкасах; пивоварні в 
 22 
Черкасах, Умані, Городищі, Золотоноші, Каневі, Смілі. Мінеральну воду 
розливають у Тальному, Залотоноші. 
Комбікормові підприємства розміщені в Городищі, Корсунь-
Шевченківському. 
 23 
2  ОЦІНКА ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ГАЛУЗІ 
 
2.1 Характеристика підприємства харчової промисловості   
 
 Однією з перспективних галузей харчрової промислоості є 
молокопереробна. У м. Черкаси роташоване ПАТ «Юрія» спеціалізується на 
виробництві молочних виробів. Пром-майданчик підприємства розташований в 
південно – східній частині міста Черкаси по вул. Кобзарська, 108. 
 Проммайданчик межує:  
- з півночі, північного - сходу – з територією ЗОШ №22, масовою 
житловою забудовою; найкоротша відстань від джерела викидів до житлових 
будинків – 50 м; 
- з сходу, південного - сходу – з вул. Кобзарської, приватною житловою 
забудовою; найкоротша відстань від джерела викидів до житлових будинків – 50 
м;  
- з півдня, південного - заходу – з вул. Ватутіна і територією, на якій 
розташований житловий квартал «Яблуневий»; 
- з заходу – з вул. Чехова, промисловою забудовою.  
Згідно санітарної класифікації підприємств і виробництв з технологічними 
процесами і обладненням, які викидають забруднюючі речовини в атмосферне 
повітря, ЗАТ «Юрія» [9], відноситься до V класу небезпечності виробництва по 
обробці харчових продуктів з санітарно - захисною зоною (СЗЗ) - 50 м.  
Найближча житлова забудова знаходиться на відстані ~ 50 метрів від джерела 
забруднення.  
ЗАТ «Юрія» – підприємство,  до складу якого входить основне та 
допоміжне виробництва.   
До основного виробництва відноситься виробництво молочних виробів. До 
допоміжного виробництва відносяться служби, які обслуговують основне 
 24 
виробництво (компресорна, акумуляторна, котельня, зварювальне відділення, 
механічна майстерня та інше). 
 
2.2  Розрахунок санітарно-захисної зони та класу небезпечності 
підприємства 
 
Санітарно  - захистна зона – територія навколо потенційно небезпечного 
підприємства, в межах якої заборонено проживання населення та ведення 
господарської діяльності, розміри якої встановлюються проектною 
документацією відповідно до державних нормативних документів [4].  
Згідно з Державними санітарними правилами планування та забудови 
населених пунктів підприємства, їх окремі будівлі та споруди з технологічними 
процесами, що є  джерелами забруднення навколишнього середовища хімічними, 
фізичними чи біологічними факторами, при неможливості створення 
безвідходних технологій повинні відокремлюватись від житлової забудови 
cанітарно - захисними зонами (СЗЗ). Розмір санітарно – захисної зони визначають 
безпосередньо від джерела забруднення атмосферного повітря до межі житлової 
забудови. Джерелами забруднення повітря є: організовані (зосереджені) викиди 
через труби і шахти; розосереджені – через ліхтарі промислових споруд; 
неорганізовані – відкриті склади чи підвали, місця завантаження, місця для 
збереження промислових відходів. 
Розміри санітарно - захисних зон для промислових підприємств та інших 
обєктів, що є джерелами виробничих шкідливостей, слід встановлювати 
відповідно до діючих санітарних норм їх розміщення при підтвердженні 
достатності розмірів цих зон за «Методикой расчета концентраций в атмосферном 
воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий» ОНД – 86 
[13], розрахунками рівнів шуму та електромагнітних випромінювань з 
урахуванням реальної санітарної ситуації (фонового забруднення, особливостей 
рельєфу, метеоумов, рози вітрів та ін.). 
 25 
У санітарно - захисних зонах не можна допускати розміщення: 
- житлових будинків з прибудинковими територіями, гуртожитків; 
- дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл, лікувально – 
профілактичних установ. 
У санітарно - захисній зоні допускається розташовувати: 
- пожежні депо, пральні, гаражі, склади (крім спеціалізованих 
продовольчих, будівлі управлінь, магазини, підприємства громадського 
харчування, поліклініки, науково - дослідні лабораторії, пов’язані з 
обслуговуванням даного та прилеглих підприємств. 
Для підприємств, що є джерелами забруднення атмосфери промисловими 
викидами (залежно від потужності, умов здійснення технологічного процесу, 
кількісного та якісного складу шкідливих виділень тощо), встановлені такі 
розміри санітарно – захисних зон відповідно до класу шкідливості підприємств: 
- I клас – 1000 м 
- II клас – 500 м 
- III клас – 300 м 
- IV клас – 100 м 
- V клас – 50 м. 
До I, II та III класу відносяться в основному підприємства хімічної та 
металургійної промисловості, деякі підприємства по видобутку руди, 
виробництву будівельних матеріалів. До IV класу, поряд з підприємствами 
хімічної та металургійної промисловості, відносяться підприємства 
металооброблювальної промисловості з чавунним та кольоровим литвом, ряд 
підприємств по виробництву будівельних матеріалів, обробці деревини, багато 
підприємств текстильної, легкої промисловості. До V класу, крім деяких 
виробництв хімічної та металургійної промисловості, відносяться великі друкарні, 
меблеві фабрики, багато підприємств харчової промисловості [9]. 
Згідно Додатку №4 до Державних санітарних правил планування та 
забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони 
 26 
здоров’я України від 19. 06. 96 №173 «Санітарна класифікація підприємств, 
виробництв та споруд і розміри санітарно – захисних зон для них» молочні та 
маслоробні заводи відносяться до підприємств V класу і мають розмір санітарно – 
захисної зони 50 метрів. Для визначення категорії небезпечності підприємства 
використовуємо  дані про викиди забруднюючих речовин в атмосферу за формою 
статистичної звітності № 2- ТП ( повітря) 
Розрахунки величин очікуваних приземних концентрацій шкідливих викідів 
виконані по програмі «ПЛЕНЕР 1.25 U» [12] в експертному режимі по кожному 
інгрідієнту для найбільш несприятливих метеорологічних умов і небезпечної 
швидкості вітру. Аналіз результатів розрахунків забруднення атмосферного 
повітря показав, що відсутні зони забруднення, де приземні концентрації 
забруднюючих речовин, що викидаються, перевищували б відповідні ГДК. 
Клас небезпечності речовини (КНР) обраховуємо за формулою: 
 
а
  іМ
                                  КНР   і                                                                  (2.1)                            
 ГДК і 
 
Мі - маса викиду і-тої речовини в т/рік; 
ГДКі - ГДК і-того компоненту мг/м3 ; 
аі – безрозмірна стала, яка дозволяє співвіднести ступінь шкідливості і-тої 
речовини з шкідливістю сірчаного газу. 
Класи небезпеки речовини:  
І клас        аі =1.7                 ІІІ клас      аі = 1 
ІІ клас       аі =1.3                 ІV клас      аі = 0.9 
Значення КНР розраховується коли М/ГДК > 1, а якщо ГДК < 1,то КНР не 
розраховується і прирівнюється до 0. 
Категорія небезпечності підприємства (КНП) розраховується як сума всіх 
КНР. В залежності від КНП визначається розмір санітарно-захисної зони 
підприємства. 
 27 
Якщо        КНП ≥106      (СЗЗ = 1000м) 
        104<  КНП <106       (СЗЗ = 500м) 
        103<  КНП <104       (СЗЗ = 300м) 
                 КНП <103     (СЗЗ = 100 м). 
Дані  по  визначенню   класу   небезпечності  підприємства  наведені  в 
таблиці 2.4 
 
 Таблиця 2.1 – Визначення  класу небезпечності підприємства 
 
 
№  Назва  речовини ГДК Клас Вики-       
реч- забруднюю- небезпе- ди          (Мі/ГДК) КНР 
ови- чої речовини ки т/рік 
ни 
1 Пил деревний 0,1 ІІІ 0,195 (0,195/0,1)1 1,95 
2 Пил абразивний 0,04 ІІІ 0,038 (0,038/0,04)1 0,95 
3 Оксид вуглецю 5,0 ІV 2,32 (2,32/5)0,9 0,50 
4 Диоксид азоту 0,085 ІІ 8,39 (8,39/0,085)1,3 391,4 
5 Сірчана к-та 0,1 ІІ 0,001 (0,001/0,1)1,3 2,51 
6 Толуол 0,6 ІІІ 0,039 (0,039/0,6)1 0,065 
7 Ацетон 0,35 ІV 0,012 (0,012/0,35)0,9 0,38 
8 Аміак 0,2 ІV 3,0 (3,0/0,2)0,9 11,44 
9 Оксид азоту 0,4 ІІІ 0,009 (0,009/0,4)1 0,023 
10 Оксид заліза 0,04 ІІІ 0,007 (0,007/0,04)1 0,175 
11 Натрію гідроокис 0,01 ІІ 0,083 (0,083/0,01)1,3 15,66 
12 Магнію двоокис 0,01 ІІ 0,002 (0,002/0,01)1,3 0,123 
13 Ксилол 0,3 ІІ 0,02 (0,02/0,3)1,3 0,029 
14 Бензол 0,3 ІІ 0,04 (0,04/0,3)1,3 0,078 
       
    Отже сумарний клас небезпеки дорівнює 425,25 ; КНП <103  
 28 
Згідно санітарній класифікації підприємств ПАТ «Юрія» відноситься до 5  
класу і має санітарно - захисну зону, встановлену у розмірі 50 метрів.  
В залежності від переважаючого напрямку вітру та відстані розміщення 
населеного пункту проводяться уточнюючі розрахунки СЗЗ підприємства.  
          L0  –  розрахункова відстань від джерела забруднення до кордону СЗЗ без 
урахування поправки на розу вітрів (СЗЗ по класу небезпеки ) 
Р0 – повторюваність вітрів одного румба при круговій розі вітрів 
Р – середньорічна повторюваність вітрів румба, що розглядається 
(конкретні дані) 
L – уточнений розмір СЗЗ 
Розрахунки кордону санітарно - захисної зони підприємства з урахуванням 
рози вітрів наведені в таблиці 2.2 
 
Таблиця 2.2 – Розрахунок кордону СЗЗ з урахуванням рози вітрів  
 
 Пн Пн-Сх Сх Пд-Сх Пд Пд.-Зх Зх Пн -Зх 
       Р 14 9 14 8 12 14 14 15 
Ро 100:8 = 12,5 
Lo 50 
Р/Ро 1,12 0,72 1,12 0,64 0,96 1,12 1,12 1,2 
L=LoP/Po 56 36 56 32 48 56 56 60 
 
При проектуванні нової котельні в 2001 році, максимально приземні 
концентрації визначались в розрахункових прямокутниках (розміром 2.0 х 2.0 км з 
кроком сітки 50м), які достатньо повно характеризують вплив джерел шкідливих 
викидів на житлову зону забруднення атмосферного повітря по всій зоні впливу. 
Нормативний розмір СЗЗ згідно з ДСП №173 [9] для даного підприємства 
дорівнює 50м. Проектна санітарно – захисна зона підприємства не збільшилася у 
порівнянні з раніше затвердженою для існуючого виробництва. Проектом були 
 29 
передбачені технічні рішення, які не створюють зони забруднень, межа якої 
розташована на території підприємства. 
Розрахунок розсіювання шкідливих викидів в атмосферу показав, що навіть 
при найбільш несприятливих метеоумовах максимальні приземні концентрації 
речовин, що викидаються, в житловій зоні будуть нижчими ніж гранично 
допустимі санітарними нормами (список ГДК забруднюючих речовин в 
атмосферному повітрі населених місць ДСП – 201 - 97) [15] і які не вплинуть на 
забруднення атмосферного повітря житлової зони.  
Уточнений розмір СЗЗ з урахуванням річної рози вітрів представлений на 
(рисунку 2.1): 
 
Пн 
 
    56 
 
 
60 
 
15           14 36 
 
 9 
56 
 14 14 
Зх 
 Сх 
56 14  34 
 8 
12 
 48 
 
 56 
 
Пд 
 
           Рисунок 2.1 – Уточнений розмір СЗЗ з урахуванням річної рози вітрів 
 
 30 
За середніми багаторічними спостереженнями метеорологічної станції 
Черкаської області на протязі року переважають вітри Північно - Західного та 
частково Південно – Східного напрямку, з червня по вересень – Північно – 
Західні. Середня річна швидкість вітру дорівнює 3,9 м/сек. Найбільші швидкості 
вітру спостерігаються в зимові місяці та на початку весни, найменші – в літні та 
на початку осені.  
В числі умов, визначаючих накопичення або розсіювання забруднюючих 
виробництв викидів, особливе значення мають відомості про приземні або при 
підняті інверсії, а також про ізотермії. 
Найбільша кількість приземних інверсій спостерігається в нічний час. В 
річному ході найбільша кількість приземних інверсій спостерігається вночі в 
квітні - жовтні.  
Санітарно – захисні зони підприємств повинні бути озеленені, адже саме 
тоді вони повною мірою можуть виконувати роль захисних бар’єрів від 
виробничого пилу, газів, шуму. Підбір асортименту рослин і розміщення їх на 
території населених пунктів слід проводити в залежності від природно – 
кліматичних умов, розмірів і народного господарського профілю міста. Санітарно 
захисна зона даного підприємства впорядкована та озеленена такими 
газостійкими породами дерев як тополя пірамідальна. 
 
2.2.1 Характеристика джерел утворення забруднюючих речовин від 
основного виробництва 
 
Основне виробництво  продукції ПАТ «Юрія» має таку загальну схему: 
Молоко, закуплене в господарствах і у населення, поступає на підприємство 
в автоцистернах. Річний об’єм закупівлі молока складає близько 47 – 48 тис. т. 
Молоко, що поступає на підприємство, піддається очищенню на сепараторах – 
молокоочищувачах  і первинній пастерізації на пластинчастій пастеризаційно - 
 31 
охолоджувальній установці. Частина молока направляється на сепарування: 
відбувається розділення на вершки і молоко знежирене. 
Вершки використовуються на сметану і масло, а знежирене молоко на 
нормалізацію молочної продукції в залежності від вмісту жиру, що вимагається.  
Рух  ресурсів  представлений схемою: 
     Молоко  
 
   Очищення на   
        молокоочищувачах 
 
   Первинна пастеризація 
 
       Сепарація 
 
Вершки  Знежирене молоко 
 
Виробництво  Нормалізація 
сметани, масла молочної продукції 
           
Рисунок 2.2 – Схема руху сировини і матеріалів на ПАТ «Юрії» 
 
 Технологічне обладнання і технології, що застосовуються на підприємстві, 
в основному, не виступають джерелами утворення забруднюючих речовин. 
Джерелом утворення забруднюючих речовин на підприємстві є процес пакування 
готової продукції (термосклеювання плівки поліетиленової). 
Основне виробництво розміщується в трьох корпусах. Генеральний план 
підприємства наведено на рисунку 2.3.  
Корпус № 1 включає цехи по виробництву дитячого харчування, морозива, 
кондитерських виробів; аміачна холодильно - компресорна станція. Шкідливі 
речовини, що виділяються – пари гідроксиду натрію, азотної кислоти, аміаку. 
Корпус № 2 включає цехи по виробництву цільномолочної продукції, цех 
по виробництву казеїну, відділення для мийки автоцистерн. Шкідливі речовини, 
 32 
що виділяються – пари гідроксиду натрію, азотної кислоти, пил органічний 
(казеїн). 
Корпус № 3 – це дільниця по виробництву вафельних стаканчиків. Процес 
випічки в пекарській камері автомата здійснюється при температурі до 300˚С, яка 
підтримується шляхом спалювання природного газу. Продукти спалювання 
(оксид вуглецю, диоксид азоту) видаляються через місцеві відсмоктувачі 
діаметром 300 мм, що розташовані в верхній частині автомату і підключені до 
системи витяжної вентиляції. 
Основними виробничими відділеннями на підприємстві є: 
-   приймальне відділення; 
- апаратний цех, де проводиться сепарація молока на сметану, масло, 
пастерізація сумішей; 
-   цех розфасування продукції; 
-   цех виробництва масла. 
Для мийки обладнання відділень використовуються розчини каустичної 
соди, кальцинованої соди, азотної кислоти. Приготування мийних розчинів, 
подача насосним обладнанням в виробничі відділення, мийка ємностей в 
приймальному відділенні, апаратному цеху супроводжується виділенням 
забруднюючих речовин: натрію гідроксид, натрію карбонат, азотної кислоти, 
азоту диоксид. 
Для пакування готової продукції в якості обгортуючого матеріалу 
використовують плівку поліетиленову, при термосклеюванні якої виділяється: 
вуглецю оксид, кислота оцтова.  
Постачання хладагентом камер холодильника здійснює аміачна 
компресорна. Витік аміаку з системи охолодження відбувається за рахунок 
нещільності в кожухах компресорів і в місцях з’єднання трубопроводів. Пари 
аміаку поступають в повітря робочої зони, а потім разом з вентиляційним 
повітрям викидаються в атмосферу. Річні витрати аміаку складають 3 тонни [10].  
 33 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
                    Джерело викидів                   
                    Нормативна СЗЗ згідно ДСП планування та забудови  
                       населених пунктів                  
                   СЗЗ, пропонуєма для затвердження, з урахуванням                       
                       результатів розрахунків 
                    Зона забруднення по диоксиду азоту                               Рисунок  2.3 – Генеральний план розміщення підприємства 
 34 
              Додаток до рисунку 2.2 – Генеральний план розміщення підприємства 
 
1 Їдальня                                                     19 Готель                                               37 Водонапірна станція  
2 Адміністративно-побутовий корпус     20 Котельня                                          38 Резервуар для води 400 м³ 
3 Виробничий корпус №2                         21 Гараж №1                                         39 Очисні споруди зливової каналізації 
4 Лабораторія                                             22 Ремонтна майстерня                       40 Площадка для сміттезбірників                        
5 Майстерня                                               23 Гараж №4                                         41 Автозаправка 
6 Гаражі                                                      24 Спортзал                                          42 Градирня компресорного цеху 
7 Зварювальне відділення                         25 Сауна                                               43 Перехідна галерея 
8 Склади                                                     26 Прохідна                                          44 Димова труба 
9 Столярна                                                  27 Градирня оборотного водопос.     45 Компресорна установка 
10 Електроцех                                            28 Градирня спец цеху                        46 Майстерня компресорного цеху 
11 Виробничий корпус №3                       29 Артскважина №1                            47 Оптовий магазин 
12 Котельня                                                30 Артскважина №3                            48 Ангар 
13 Віварій                                                    31 Склад-ангар                                    49 Сольові ями 
14 Бар. Аптека                                            32 Склад будматеріалів                      50 Насосна станція  
15 Станція знезалізнення                           33 Насосна станція ЦО                       51 Трансформаторна підстанція №3           
16 Виробничий корпус №1                        34 В’їзд в сховище                              52 Майстерня лабораторії КВП 
17 Насосна станція                                     35 Приміщення для зарядки кар       53 Склад тари 
18 Майстерня компресорної                     36 Резервуар для води 100 м³            54 Оранжерея                                                                                                             
 35 
Теплопостачання систем опалення, вентиляції та гарячого водопостачання 
здійснюється котельною, в якій встановлені два сучасні парові котли. Паливом 
для котельні є природний газ. При спалюванні палива утворюються забруднюючі 
речовини: азоту диоксид, азоту оксид, вуглецю оксид, вуглецю диоксид, ртуть, 
метан, які разом з димовими газами через димові труби викидаються в 
атмосферне повітря.        
 
2.2.2 Характеристика джерел утворення забруднюючих речовин від 
допоміжного виробництва 
 
Для безперервної роботи підприємства передбачено ряд допоміжних служб, 
які здійснюють ремонтні та експлуатаційні роботи, що супроводжуються 
викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Це такі об’єкти: 
- акумуляторна; 
- зварювальне відділення; 
- механічна майстерня; 
- електроцех; 
- водонасосна; 
- деревообробна майстерня; 
- слюсарна майстерня. 
 На цих об’єктах проводяться такі роботи, як: 
- механічна обробка металу; 
- зварювання та різка металу; 
- зарядка акумуляторних батарей; 
- спалювання палива (природний газ) в котельні; 
- фарбування обладнання; 
- деревообробка; 
- лабораторні дослідження; 
- мийка обладнання, емностей. 
 36 
На допоміжному виробництві знаходяться наступні джерела викидів 
забруднюючих речовин в атмосферне повітря: 
Механічна майстерня, в якій встановлено металообробні верстати: 
- плоскошліфувальний – 1 од.,  заточувальні – 3 од. 
При роботі на яких утворюється абразивно - металічний пил. 
Також є в наявності токарний верстат – (2од.), горизонтально – 
фрезувальний – (1од.), вертикально - фрезувальний – (1од.), механічна пилка – 
(1од.), які не є джерелом утворення забруднюючих речовин, так як на 
підприємстві обробці підлягають тільки сталеві деталі та заготівки, змащувально 
– охолоджувальна рідина не застосовується. 
 В лабораторії підприємства проводяться дослідження з застосуванням 
хімічних препаратів, при використанні яких в атмосферне повітря за допомогою 
витяжної вентиляції, якою обладнана витяжна шафа, можуть  викидатися пари 
сірчаної кислоти. 
 В слюсарній майстерні компресорної встановлено: заточувальний верстат – 
(1од.), при роботі на якому утворюється абразивно - металічний пил; вертикально 
- свердлувальний верстат – (1од.), який не виступає джерелом утворення 
забруднюючих речовин. 
 Деревообробна майстерня, в якій встановлено фрезерувальний верстат – 
(1од.). При обробці деревини на верстаті утворюється пил деревини. 
Електроцех, де виконується робота по нанесенню електроізоляційного шару 
на обмотку електродвигунів. При роботі використовують лак, який  при висиханні  
виділяє пари розчинника – толуол. 
Електроцех -  пост пайки, в якому для виконання паяльних робіт 
використовують олов’яно - свинцевий припой, при пайці утворюються пари 
свинцю. 
Пост фарбування, де виконується робота по фарбуванню  обладнання. 
Використовується фарба, розчинник – уайт - спірит. При фарбуванні в атмосферу  
виділяються: бутилацетат, етилацетат, спирт бутиловий, толуол. 
 37 
Пост газорізки металу, де використовується метал – сталь вуглецева 
товщиною 10 мм. При різанні металу утворюються: заліза оксид, марганцю оксид, 
вуглецю оксид, азоту диоксид. 
Акумуляторна, де виконується зарядка кислотних акумуляторних батарей 
електронавантажувачів, під час якої виділяються пари сірчаної кислоти. 
Зварювальна  дільниця,  де  встановлено  пости  зварювання  металу –   
(2од.). При зварювальних роботах використовують різні електроди. Загальне річне 
використання електродів складає 825 кг. При спалюванні електродів 
утворюються: заліза оксид, марганцю оксид, кремнію оксид, титану оксид, 
фтористий водень, хрому оксид, нікелю оксид. 
Майстерня по ремонту холодильників, де виконується робота по заміні 
фреону, при цьому виділяються пари фреону, що викидаються в атмосферу. Річна 
витрата фреону складає 0,382 т. 
Бокс по ремонту електронавантажувачів, де встановлено заточувальний 
верстат. При обробці металу утворюється абразивно - металічний пил [10]. 
Два парових котла середнього тиску паропродуктивністю 8 т/год працюють 
на газовому пальному. Джерелом забруднення атмосферного повітря є димові 
труби через які видаляються продукти спалювання природного газу (оксид 
вуглецю, диоксид азоту). Тринадцять аміачних компресори забезпечують 
постачання хладоагентом камер холодильника. Пари аміаку разом з 
вентиляційним повітрям викидаються в атмосферу. Шість пакувальних установок 
є джерелом викиду оксиду вуглецю, так як застосовується термічне склеювання 
плівки поліетиленової. Деревообробний верстат – джерело пилу деревини. Шість 
металообробних верстатів – джерело пилу абразивно - металічного. Дев’ять 
акумуляторних кислотних батарей при зарядці виділяють пари сірчаної кислоти. 
При роботі на двох зварювальних апаратах утворюються: заліза оксид, марганцю 
оксид, кремнію оксид, хрому оксид. При роботі на фарбувальному пристрої  в 
атмосферу виділяються: бутилацетат, етилацетат, толуол. Паяльний пристрій є 
джерелом утворення парів свинцю.  
 38 
Перелік обладнання, що є джерелом утворення забруднюючих речовин на 
ПАТ «Юрія» наведені в таблиці 2.3 
 
Таблиця 2.3 – Обладнання, що є джерелом утворення забруднюючих 
речовин на ПАТ «Юрія» на допоміжному виробництві. 
 
№ Найменування обладнання Кількість одиниць  
 
1 Паровий котел VSP - 8 2 
2 Аміачні компресори  13 
3 Пакувальні установки  6 
4 Пральні машини  2 
5 Деревообробний верстат 1 
6 Металообробні верстати  6 
7 Акумуляторні батареї   9 
8 Зварювальний апарат  2 
9 Газорізальний апарат  1 
10 Фарбувальний пристрій  1 
11 Паяльний пристрій  1 
  
   Для зменшення пилу абразивно - металічного, що утворюється при роботі 
на заточувальних верстатах механічної майстерні та слюсарної компресорної, 
встановлено два пиловловлюючих агрегати ЗИЛ – 900, до яких вони підключені. 
Коефіцієнт очищення пилоуловлюючого агрегату – 98%.  Газоочисне обладнання 
знаходиться в задовільному стані. Характеристика установок очистки газів 
допоміжного виробництва наведена у таблиці 2.4 
 
 
 39 
Таблиця 2.4 – Характеристика установок очистки газів допоміжного 
виробництва ЗАТ «Юрія» 
 
 
Забруднюючі речовини, 
за якими приводиться 
газоочистка 
 
         
         Найменування 
1    2 3      4      5    6       7       8 
    ЗИЛ- Речовини у вигляді      
    14 900 суспендованих твердих 2,3 360 98 2,3 7,2 
частинок. 
 ЗИЛ- Речовини у вигляді      
    28 900 суспендованих твердих 0,36 1337,5 98 2,3 26,75 
частинок.     
    
 
 
        Із таблиці параметрів установок очистки газів видно, що 
забруднюючими речовинами, за якими проводиться газоочистка, є речовини у 
вигляді суспендованих твердих частинок. Якщо максимальна масова 
концентрація цих частинок на вході в газоочисну установку складає 360 мг/м³, то 
вже на виході із установки ця концентрація лише 7,2 мг/м³, що складає 2% від 
початкової. Тому коефіцієнт очищення пиловловлюючого агрегату складає 98%. 
   На підприємстві передбачається виробництво казеїну, технологічний 
процес якого супроводжується утворенням пилу (пил сухого молока). В процесі 
сушки запилене повітря, що виходить із сушильної установки, після очистки в 
прямоточному циклоні викидається в атмосферу. Також частково запилене 
повітря викидається при пневмоперевантаженні казеїну із сушильної установки в 
циклон - навантажувач. Виділення пилу відбувається під час розфасування 
казеїну в тару. 
 
         Номер джерела 
  викиду на карті- схемі 
    Найменування    ГОУ 
         Витрата газопи- 
          лового потоку 
     На вході в ГОУ, м³/с 
 
    Максимальна масова 
       концентрація на 
       вході в ГОУ, мг/м³ 
      Ефективність роботи 
                 ГОУ, % 
       Витрата газопи-    
      лового потоку на 
     виході з ГОУ, м³/с 
    Максимальна масова 
         концентрація на  
      виході з ГОУ, мг/м³ 
 40 
2.3 Оцінка впливу діяльності котельні ПАТ «Юрія» на навколишнє 
середовище  
 
Теплопостачання систем опалення, вентиляції та гарячого водопостачання 
на ПАТ «Юрія» здійснюється паровою котельною, яка була збудована в 2001 
році, замість старої котельні, розташованої на суміжній території по вул. Чехова. 
Проектом побудови передбачалось розміщення нової котельні на вільних площах 
корпусу №3 з встановленням двох парових котлів середнього тиску. 
Екологічні обмеження, які враховані при проектуванні: 
1. Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин в повітрі 
населених міст і в водоймищах згідно ДСП № 173 від 19.06.2006р [9].  
2. Проект нормативів ГДК забруднюючих речовин в атмосферному 
повітрі для ЗАТ «Юрія», виконаний НВО «Київ», затверджений 2005р [11]. 
Розрахунки величин очікуваних приземних концентрацій шкідливих 
викидів виконані з використанням програми «ПЛЕНЕР 1.250 U» [12]. 
Соціально - економічна необхідність проектування і побудови нової 
котельні виникла у зв’язку з зменшенням потреби в кількості технологічного пару 
в результаті  застосування на виробництві сучасних технологій. Потужність старої 
котельні 41 т/год пару, після реалізації проекту – 16 т/год. 
На сьогоднішній день парова котельна має таке інженерне та технологічне 
обладнання:  
-   котли – парові, фірми «PRUMYSLOVESTA», марки VSP – 8, - 2шт.,  
- водопідігрівачі для систем опалення і гарячого водопостачання, 
пластинчасті – іноземного виробництва; 
- насоси фірми «GRUNDFOS»; 
- димова труба – металева.  
В димових газах при роботі котлів на природньому газі містяться шкідливі 
речовини: диоксид азоту та оксид вуглецю. Об’єми валових викидів 
забруднюючих речовин в повітряний басейн для котельні, яка проектувалась у 
 41 
2011 році, були обрані з розрахунків для існуючої котельні станом на 2010 рік. За 
рахунок зниження потужності нової парової котельні з 41 т/год пару до 16 т/год 
пару з’явилась перспектива зменшення об’ємів викидів забруднюючих речовин в 
повітря. Так по результатам 2010 року викиди диоксиду азоту  становили 18,73 
т/рік, оксиду вуглецю – 17,68 т/рік. Проектні дані по викидам диоксиду азоту і 
оксиду вуглецю передбачали зменшити викиди диоксид азоту до 12,5318 т/рік, а 
оксиду вуглецю до 10,646 т/рік. 
На підприємстві в основу системи контролю встановлених величин ГДВ 
покладений метод контролю величин фактичних викидів забруднюючих речовин 
в атмосферу із джерел і співставлення їх з встановленими ГДВ. 
Звіт про охорону атмосферного повітря здійснюється по формі №2-ТП 
(повітря). Заповнюється відповідно до Переліку забруднюючих речовин та 
парникових газів (додаток №2 до Інструкції щодо заповнення державних 
статистичних спостережень за формами №2 – ТП (повітря) – річна, та №2 – ТП 
(повітря) – квартальна. 
Порівняльна характеристика об’ємів викидів забруднюючих речовин від 
підприємства ПАТ «Юрія» по положенню до реконструкції і після будівництва 
парової котельні з встановленням двох парових котлів середнього тиску виявили, 
що прийняті в проекті заходи по застосуванню прогресивних технологічних 
процесів та обладнання, утилізація відходів виробництва, раціональне 
використання природних ресурсів дозволяють зробити висновок про підвищення 
екологічної безпеки об’єкту. Порівняльна характеристика викидів шкідливих 
речовин, згідно даних звіту про охорону атмосферного повітря, наведені в таблиці 
2.5. 
 
 
 
 
 
 42 
Таблиця 2.5 – Обсяг викидів забруднюючих речовин, т/рік 
Назва забр. 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 
речов.  
Сполуки азоту 26,00 11,54 11,65 7,34 11,56 11,28 11,40 10,14 9,327 
Диоксид азоту 18,73 6,78 6,55 5,72 6,68 7,21 8,39 7,48 7,667 
Азоту оксид 4,62 0,08 0,009 0,012 0,08 0,09 0,09 0,008 0,009 
Аміак  3,09 2,9 2,9 1,38 3,0 2,9 3,00 2,65 1,65 
Азотна к-та – – – 0,227 0,23 0,01 0,01 0,01 0,01 
Оксид вуглецю 17,68 2,56 1,36 2,44 2,23 2,15 2,32 2,07 2,12 
 
 
 
Об’єми викидів забруднюючих речовин від підприємства розглядаються по 
положенню до і після будівництва парової котельні з встановленням двох 
сучасних парових котлів середнього тиску. Станом на 2010 рік  сумарні викиди 
сполук азоту становили 26 тонн, сумарні викиди оксиду вуглецю становили 17,68 
тонн на рік. Після введення в дію нової котельні об’єми забруднюючих речовин 
суттєво знизилися, що і передбачалось проектом реконструкції. Із діаграми 
шкідливих викидів в атмосферу спостерігаємо позитивний спад об’ємів 
забруднюючих викидів.  Річні викиди аміаку складають приблизно 3 тонни. В 
2015 році було розпочато переобладнання виробництва з метою збільшення  
обсягів переробки молока. В зв’язку зі спадом виробництва викиди аміаку склали 
1,38 тонни. Відповідно і викиди інших забруднюючих речовин були менше 
закономірних. 
Валові викиди забруднюючих речовин зменшились в зв’язку з закриттям 
котельні по вул. Чехова та реконструкцією існуючого обладнання. 
Зниження концентрації забруднюючих речовин в приземному шарі 
досягнуто шляхом розсіювання димових газів на визначеній висоті з допомогою 
димової труби (Н = 23,0м). 
 43 
Аварійні і залпові викиди, в результаті яких приземні концентрації 
забруднюючих речовин можуть досягти рівня небезпечного для життя людини, не 
припускаються і імовірність їх виникнення статистичними данними не 
підтверджені. 
На підприємстві існує проектно розробленний варіант можливості 
переведення котельні на альтернативне паливо – дизельне паливо.  
Робота парової котельні для ПАТ «Юрія» по вул. Кобзарській не виявляє 
негативного впливу на здоров’я населення і не чинить негативного впливу на 
навколишнє природне і соціальне середовище. 
 
 
2.4 Відходи виробництва та поводження з ними  
 
Всі промислові відходи поділяються на чотири класи небезпеки:  
 перший – надзвичайнонебезпечні; 
 другий – високонебезпечні; 
 третій – помірнонебезпечні; 
 четвертий – малонебезпечні. 
Клас небезпеки відходів встановлюється залежно від вмісту в них 
високотоксичних речовин розрахунковим методом або згідно з переліком 
відходів, наведених у Державному класифікаторі відходів. На всі види відходів 
розробляється технічний паспорт згідно з Міждержавним стандартом ДСТУ-2195-
93, дія якого поширюється на 10 країн СНД. 
В процесі виробничої діяльності на ПАТ «Юрія» утворюються, 
накопичуються та тимчасово зберігаються наступні промислові відходи: 
1. Відпрацьовані люмінесцентні лампи (I клас небезпеки). Зберігаються в 
приміщенні матеріального складу, в металевому ящику. Облікова документація 
ведеться. Щорічно їх утворюється близько 500 штук. Здаються на утилізацію в 
відповідності до договору з ТОВ «Добробут Еко – Україна». 
 44 
2. Відпрацьовані акумуляторні батареї (I клас небезпеки). Утилізуються 
відпрацьовані акумуляторні батареї на ТОВ «Добробут Еко – Україна». Щорічне 
їх утворення складає близько 10 тонн.  
3. Відпрацьовані компресорні мастила (II клас небезпеки) зберігаються в 
спеціальній закритій металевій ємкості на території компресорного цеху. Щорічно 
утворення їх становить близько 10 тонн. Здаються на регенерацію в відповідності 
до договору на ЗАТ «НВО Екоресурси». 
4. Брухт чорних металів (IV клас небезпеки) зберігається на спеціально 
відведеній площадці біля механічної майстерні. Щорічне утворення – 57 тонн. По 
мірі накопичення згідно договору утилізуються на ПЗ ЗАТ «Вторкольормет». 
5. Брухт кольорових металів (IV клас небезпеки) зберігається на спеціально 
відведений площадці біля механічної майстерні. Щорічне утворення – 6 тонн. По 
мірі накопичення згідно договору утилізуються на ПЗ ЗАТ «Вторкольормет».  
6. Відходи деревини (IV клас небезпеки) утворюються в результаті ремонту 
піддонів та столярних виробів. Зберігаються на спеціально відведений площадці, 
на піддонах. Щорічне утворення становить близько – 6 тонн. По мірі накопичення 
відпускаються працівникам підприємства, як пічне паливо. 
7. Відходи макулатури (IV клас небезпеки) зберігаються в спеціально 
відведеному місці тарного складу, пов’язаною в тюки. Щорічне утворення – 34 
тонн. По мірі накопичення утилізуються на ТОВ «Сінко - Пак». 
8. Відходи полімерів (IV клас небезпеки) зберігаються в тарному складі. 
Щорічне утворення становить 11 тонн. Утилізуються згідно договору № 21. 
9. Тверді побутові відходи (IV клас небезпеки) зберігаються в спеціальних 
металевих ящиках на території підприємства. По мірі накопичення вивозяться для 
подальшої утилізації на  ТОВ «Українська екологія». 
10. Шлам жироловки  (IV клас небезпеки) зберігається в спеціальному 
контейнері. Щорічне утворення становить близько 1 тонни. Питання утилізації 
вирішується. 
 45 
Територія підприємства огороджена, упорядкована, утримується в 
задовільному санітарному стані. Виробничі, санітарно – побутові приміщення та 
місця зберігання промислових відходів також знаходяться в задовільному стані.  
Рішення по використанню, утилізації відходів виробництва наведені в 
таблиці 2.7 
 
Таблиця 2.7 – Утилізація відходів на підприємстві 
 
назва Де з’являються (дільниця, Рішення по вико-
техно-логічний процес) ристанню, утилізації 
Паперові відходи Упаковка готової продукції Реалізуються 
підприємствам 
«Вторсировини» 
Брухт чорних металів Пости різки та зварювання Реалізуються 
металів, виробничі цехи підприємствам 
«Вторметал» 
Тверді побутові Побутові відходи Вивозиться у відвал 
відходи автотранспортом 
управління 
комунального 
господарства 
Відпрацьовані масла Заміна масла на обладнанні АТ «НПО Екоресурс» м. 
Полтава 
Брухт нержавіючої Пости різки та зварювання ЗАТ 
стали (тн). металів, виробничі цехи «Черкасивторресурси» 
Відпрацьовані Все підприємство Утилізується МП 
люмінесцентні  лампи «Акорд» 
(шт.) 
 
 46 
2.5 Водопостачання та водовідведення підприємства  
 
Вода на підприємстві витрачається на господарсько – питні побутові та 
виробничі потреби. 
На виробничі потреби вода витрачається на технологію  підприємства та 
потреби котельні, на  підживлення існуючих оборотних систем водопостачання. 
Джерелом водопостачання підприємства є міський закільцьований водопровід по 
вул.. Сагайдачного 400 мм та вул. Вербовецького з існуючими вводами 
водопроводу 150 мм та дві існуючі свердловини, одна працююча, одна резервна.  
Свердловина № 1 потужністю – 60 мз/год.  
Свердловина № 2 запомпована від 7.10.94р. 
Свердловина № 3 потужністю – 30м3/год. 
Свердловини обладнані глибокими насосами типу ЕЦВ-10, ЕЦВ-8.  
Облік води, використаної з мережі міського водопроводу виконується 
існуючим лічильником СТВ-150 та з свердловини лічильником СТВ-80. 
Вода із свердловин проходить очистку в існуючій станції знезалізнення.  
Баланс водопостачання та водовідведення приведений в таблиці 2.8, 2.9 
Для раціонального використання води і зменшення скидів стічних вод на 
підприємстві діють дві існуючих системи оборотного та повторного використання 
води з існуючими градирнями. Потужність існуючих систем оборотного та 
повторного водопостачання становить – 7848.00 м3/добу, що дає економію води. 
Водозабезпечення  котельні здійснюється від існуючих кільцевих мереж 
водопроводу підприємства 250 мм з двома вводами водопроводу - один  100мм та  
150мм. 
Витрати води на потреби котельні наведені в таблиці 2.10 
 
 
 47 
Таблиця 2.8 - Баланс водоспоживання та водовідведення 
 
 Кількість  Водоспоживання, м³/добу Водоспоживання, м³/добу Без повторні 
 втрати  
В тому числі  Всього В тому числі 
 
 
Свіжої із джерела  Оборот Без перед 
Найменування споживача  
ної  очистки  
Питної Технічної 
якості  
Господарсько – питні          
потреби:       
Втому числі        
- робочими 3 24 0,09 0,09 0,09 0,09 
- душові 3 3 1,00 1,00   1,00 1,00  
- миття підлоги   0,12 0,12   0,12 0,12  
Разом   1,21 1,21   1,21 1,21  
Виробничі потреби:         288,00 
- підживлення системи 3 24 288,00 288,00 
- власні потреби котельні    48,10  48,10  48,10 48,10  
Власні потреби ХВО 3 24 16,00  16,00  16,00 16,00  
Разом   352,10  352,10  64,10 64,10 288,00 
Всього по проекту:          
- в літній період   305,31 1,21 304,10 65,31 65,31 240,00 
- в зимній період   353,31 1,21 352,10  65,31 65,31 288,00 
Існуюче виробництво:          
- в літній період 9543,65 1,21 7848,0 1577,00 1577,00 118,65 
- в зимній період   9002,24 1,21  7848,0 1076,72 1076,72 77,52 
Всього попідприемству:          
-  в літній період 9848,96 1,21 305,31 7848,0 1642,31 1642,31 358,65 
- в зимній період   9355,55 1,21 352,10 7848,0 1142,03 1142,03 365 
Витрати води – 288,0 м³/добу входить в виробництво тому, що витрата води іде на підживлення існуючих систем 
 
Змін роботи 
Годин роботи  
Всього 
 48 
Таблиця 2.9 - Характеристика забруднень стічних вод до очистки та після очистки. 
  
 Характеристика стоків – концентрація забруднень в стоках, мг/л  
Найменування   
стоків та В стоках від об’єкту  В загальному стоку підприємства  
виробництв, що рН рН 
скидають стоки  
 
 
Виробничі стоки 64,10 55-80 – 1560,0 – – 6,5-8 3,43  – – – – – – – 
від котельні 6 
Побутові стоки  1,21  – – – – – – – 
  По забруднення відносяться до побутових стоків 
Існуюче  150- 53-68 88-132 4,8- 0,4- 6,5-8 – – – – – – – – 
виробництво  1577,00 192 16,3 1,5 
Загальний скид 1642,31 103- 50,90- 145,4- 4,60- 0,4- 6,5-8 0,13 103- 50,90- 145,4- 4,60- 0,4-1,5 6,5- 0,13 
враховуючи 187,50 65,30 187,6 15,7 1,5 187,50 65,30 187,6 15,70 8 
існуюче в-во 0 
ГДК забруднень – – – – – – – – 206 200 350 30 3,0 9,0 0,5 
 
Обем стоків, утримуючих 
забруднення, м³/добу 
 
 
 Завислі речовини 
мг/л 
Сульфати мг/л 
Хлориди, мг/л 
Жити мг/л 
Нафтопродукти 
мг/л 
Оксиду заліза та 
марганцю, мг/л 
Завислі речовини, 
мг/л 
Сульфати, мг/л 
Хлориди мг/л  
Жити мг/л 
Нафтопродукти 
мг/л 
Оксиду заліза та 
марганцю, мг/л 
 49 
Таблиця  2.10 – Витрати води на потреби котельні  
 
№ Найменування споживачів  Витрати води  Режим водо-
п/п м³/доб м³/год л/сек споживання  
1.  Витрати води на внутрішнє    –        –   5.0  Періодичний  
 пожежегасіння      
2. Витрати води на 1.21 0.65 0.30 Періодичний  
 господарчопобутові потреби     
3. Витрати води на технологічні 352.10 18.83 1.81  
потреби, а саме:     
А) хімводоочіщення  288.00 12.00 3.33 Виробництво  
Б) власні потреби     
хімводоочистки (промивка 16.00 5.30 1.51 Періодичний 
фільтрів)     
В) власні потреби котельні 48.10 6.10 1.69 Періодичний 
 
Забруднені виробничі стічні води від існуючого виробництва збираються 
внутрішньо майданчиковою мережею каналізації і подаються в колектор міської 
мережі каналізації 600 мм по вул.. Вербовецького. 
Кількість стоків від існуючого виробництва складає-1577.00 м3/добу. Стічних 
води від миття підлоги котельні, від хімводопідготовки та продувки котлів 
відводяться виробничою системою каналізації в зовнішню систему існуючої 
каналізації підприємства через продувочний колодязь. В каналізаційному колодязі 
на випуску із продувочного колодязя передбачений шибер для регулювання 
випуску кількості стічних вод, для зниження концентрації забруднень в 
загальному стоку. 
Характеристика забруднень стічних вод від котельні в                                  
загальному стоку в таблиці 2.11, 2.12 
 
 50 
Таблиця 2.11 – Стічні води від споживачів  
 
№ Найменування Витрати води  Характ. Режим 
п/п споживачів  м³/доб м³/год л/сек стоків викидів 
1.  Відведення побутових 1,21 0,65 1,90 Забру- Періоди
 стічних вод, в тому числі    днення чний 
2. Змив з підлоги  0,12 – – Наявність  
3. Власні потреби    Fe2O3, Періоди
хімводоочистки та 64,10 11,40 3,20 NaCl, чний 
котельні (регенерація,  CaCl2,  
промивка фільтрів та  MgCl2 
продувка котлів)   
 
Таблиця 2.12 – Якісна характеристика стічних вод від регенерації фільтру 
 
№ Найменування Одиниця Кількість 
п/п виміру  
1.  Кількість солі, яка скидається від фільтрів т/добу  0,073 
2.  Кількість солей жорсткість(CaCl2, MgCl2), які кг/м³ 12,50 
 скидаються  в дренаж за одну регенерацію   
3. Кількість CaCl2, скидаємого в дренаж за одну кг/м³ 7,50 
 регенерацію фільтра    
4.  Кількість MgCl2, скидаємого в дренаж за одну кг/м³ 5,50 
 регенерацію фільтра   
5. Кількість солей жорсткість CaCl2 які скидаються в кг/добу 60,00 
 дренаж від водоочищення   
6. Кількість солей жорсткість MgCl2 які скидаються в кг/добу 40,00 
 дренаж від водоочищення   
7. Кількість солей жорсткість(CaCl2, MgCl2), які кг/добу 100,00 
 скидаються  в дренаж від водоочищення   
8. Кількість регенерації на добу  рег/добу 4 
9.  Кількість оксида заліза та марганцю, що скидається в   
каналізацію за добу  кг/добу 0,22 
 51 
Система дощової каналізації діюча з відведенням стоків очисні споруди з 
подальшим відведенням разом з стоками підприємства в міську каналізацію. 
 
2.6 Мета і задачі виконання інвентаризації викидів на ПАТ «Юрія»  
 
На підприємстві проводиться інвентаризація викидів забруднюючих 
речовин в атмосферне повітря. 
Інвентаризація викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря – це 
зведення показників про розташування джерел по території підприємства, види і 
обсяги викидів забруднюючих речовин у повітря. 
 Метою інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне 
повітря є одержання вихідних даних для: 
- розробки нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих 
речовин стаціонарними джерелами у атмосферне повітря, як в цілому 
по підприємству, так і по окремих джерелах забруднення атмосфери; 
- оцінки ступеня впливу викидів підприємства на оточуюче природне 
середовище; 
- організації контролю додержування встановлених норм викидів 
забруднюючих речовин в атмосферу; 
- оцінки стану пило - газоочисного обладнання підприємства;  
- оцінки екологічних характеристик, використаних на підприємстві 
технологій; 
- здійснення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря;  
- розробки термінових та короткотермінових планів та заходів 
підприємства щодо зниження викидів забруднюючих речовин в 
атмосферне повітря; 
- поліпшення робот на підприємстві по охороні навколишнього 
природного середовища.    
 52 
На підприємстві розроблений перелік заходів щодо скорочення викидів 
забруднюючих речовин . Цей перелік представлений у таблиці 2.13. 
 
Таблиця 2.13 – Перелік заходів щодо скорочення викидів забруднюючих 
речовин 
  Очікуваний результат 
Найменування заходу Термін виконання після впровадження 
заходу заходу, т/рік 
Проведення технологі-   
чного процесу згідно з Постійно  
технологічним   
регламентом   
Утримання в справності  Викиди забруднюючих 
технологічного Постійно речовин на рівні 
обладнання  встановлених нормативів 
Своєчасна очистка і  гранично допустимих 
ремонт газоочисного Періодично викидів 
обладнання   
Проведення Періодично 1 раз на 3 
пусконалагоджувальних роки 
робіт котлів 
Ремонт компресорів та Згідно план - графіка 
запірної арматури  проведення поточного і 
капітального ремонтів 
 
В результаті виконання заходів викиди забруднюючих речовин не повинні 
перевищувати рівні встановлених нормативів гранично допустимих викидів. 
 
2.7 Заходи на підприємстві по зменшенню викидів забруднюючих речовин в 
періоди надзвичайних метереологічних умов 
 
При настанні  і прогнозі несприятливих метеоумов (НМУ) і одержанні 
«штормового попередження» гідрометеослужби, рекомендується виконувати 
особливі вказівки органів санітарної служби та Держкомгідромету. 
 53 
Характеристика заходів по зменшенню викидів забруднюючих речовин від коте-
льні в атмосферу в періоди НМУ наведена в таблиці 2.14. 
В залежності від стану атмосфери створюються різні умови розсіювання 
шкідливих речовин в атмосфері. Контролюючими органами міста передаються на  
підприємство попередження по трьох категоріях небезпеки, які відповідають 
трьом режимам підприємства. 
Заходи, які проводяться на підприємстві, при отриманні попередження 
першого ступеня небезпеки направлені на зниження в 2 - 3 рази величин 
неорганізованих викидів, які не вплинуть на основні технологічні процеси. Вони 
запобігають випадкам значного росту концентрацій шкідливих домішок в 
прилеглих до границь СЗЗ підприємств житлових зон. 
В таблиці 2.14 наведена характеристика заходів по зменшенню викидів 
забруднюючих речовин від котельні в атмосферу в періоди несприятливих 
метеорологічних умов (НМУ).  
Заходи по 1 - му режиму роботи підприємств в період НМУ носять організаційно 
- технічний характер і здійснюються без зниження потужності підприємства. Ці 
заходи забезпечують зниження викидів шкідливих речовин в атмосферу на 10 – 
20%. 
           Друга категорія небезпеки – у поверхні землі виявлено накопичення 
забруднюючих речовин, концентрація яких може або досягла перевищення 
максимальних разових ГДК в 3 – 5 разів. 
Заходи по другому режиму роботи підприємства в умовах НМУ включають 
в себе заходи першого режиму, а також додаткові для того, щоб зменшити викиди 
на 20 – 40%. Зменшення викидів окремих шкідливих речовин досягається за 
рахунок зниження продуктивності установок, технологічних ліній, робота яких 
пов’язана зі значним виділенням шкідливих речовин, які вказані в 
штормосповіщенні. 
 54 
Таблиця 2.14 – Характеристика заходів по зменшенню викидів забруднюючих речовин від котельні в атмосферу в 
періоди несприятливих метеорологічних умов 
 
Графік  Цех Заходи на період Речовини, Характеристика джерел, на яких проводиться зниження Ступень 
роботи  дільниця несприятливих  по яких Номер Параметри газоповітрянної суміші на виході і характеристика ефек- 
 (джерел метеорологічних проводи- на викидів після зниження викидів тивності 
а  умов ться карті- Ви- Діа- Швид Об’єм  Тем- Потуж Потужні- заходів, 
зниження схемі сота, метр кість,  пера- ність сть % 
викидів підпри-   м/с м³/с тура, викидів викидів 
ємства м м ˚С до за- після за-
ходів, г/с ходів,г/с 
І категорія небезпеки 
24 год. Котель- Заборона роботи Диоксид 1 23,0 0,5 13,505 2,6048 170 0,4558 0,4558 - 
на обладнання на азоту 2 23,0 0,5 13,505 2,6048 170 0,4558 0,4558 - 
форсуванному Окис 1 23,0 0,5 13,505 2,6048 170 0,4558 0,3386 10 
режимі Вуглецю 2 23,0 0,5 13,505 2,6048 170 0,4558 0,3386 10 
ІІ категорія небезпеки 
24 год. Котель- Виконання захо- Диоксид 1 23,0 0,5 13,505 2,6048 170 0,4558 0,31906 30 
 на дів І режиму. азоту 2 23,0 0,5 13,505 2,6048 170 0,4558 0,310906 30 
Зменшення по- Окис 1 23,0 0,5 13,505 2,6048 170 0,4558 0,23702 30 
дачі палива на вуглецю 2 23,0 0,5 13,505 2,6048 170 0,4558 0,23702 30 
30% 
ІІІ категорія небезпеки 
24 год. Котель- Виконання захо- Диоксид 1 23,0 0,5 13,505 2,6048 170 0,4558 0,2279 50 
на дів І і ІІ режиму. азоту 2 23,0 0,5 13,505 2,6048 170 0,4558 0,2279 50 
Зменшення по- Окис 1 23,0 0,5 13,505 2,6048 170 0,4558 0,16945 50 
дачі палива на вуглецю 2 23,0 0,5 13,505 2,6048 170 0,4558 0,16945 50 
50% 
55 
 
Третя категорія небезпеки – біля поверхні землі виявлено накопичення 
забруднюючих речовин, концентрація яких може або досягла перевищення 
максимальних разових ГДК більш, ніж в 5 разів. 
Заходи по третьому режиму роботи в умовах НМУ включають в себе 
заходи першого та  другого режимів, а також додаткові заходи для того, щоб 
зменшити викиди на 40 – 60%. Додатково для третього режиму передбачається 
часткове відключення агрегатів або технологічних ліній. Характеристика 
викидів  забруднюючих  речовин в атмосферу наведена в таблиці 2.15. 
 
Таблиця 2.15 – Характеристика викидів шкідливих речовин в атмосферу в 
періоди НМУ від котельні допоміжного виробництва. 
Назва Викиди в атмосферу 
речо- 
вини При нормальних В період НМУ 
метеоумовах І режим ІІ режим ІІІ режим 
г/с т/рік мг/м³ г/с мг/м³ г/с мг/м³ г/с мг/м³ 
Диок- 0,4558 6,200 0,0215 0,4558 0,0215 0,31906 0,01505 0,2279 0,0108 
сид 0,4558 6,200 0,0215 0,4558 0,0215 0,31906 0,01505 0,2279 0,0108 
азоту          
Оксид 0,3386 5,141 0,016 0,3386 0,016 0,23702 0,0112 0,16945 0,008 
вугле- 0,3386  5,141   0,016 0,3386 0,016 0,23702 0,0112 0,16945 0,008 
цю 
 
        Характеристика проводиться по двом показникам шкідливих 
речовин, які містяться в димових викидах при роботі котлів на природному газі. 
Це диоксид азоту і оксид вуглецю. Наведена потужність викидів при 
нормальних метеоумовах і відповідно по  показникам при кожному із трьох 
режимів підприємства, які вводяться при попередженні по трьом категоріях 
небезпеки. Так як при ІІ і ІІІ режимах проводиться зменшення подачі палива 
відповідно на 30% і 50%, то і концентрація викидів зменшиться на 30% і 50% 
для кожного режиму.  
Посилення контролю за дотриманням технологічного процесу 
спалювання палива є складовою частиною контролю за викидами, які 
відносяться до процесу нагрівання теплоносія. 
56 
 
                                             ВИСНОВКИ  
 
Підприємства харчової промисловості є основою промисловості країни. 
На сьогодні харчова промисловість – друга серед експортних галузей України. 
Проте ті умови, в яких знаходиться наша країна, роблять значно важчим процес 
розвитку цієї галузі. Це і економічна, і політична нестабільність, висока вартість 
оновлення матеріально-технічної бази, відсутність плану саме з комплексної 
екологізації. 
В ході виконання роботи на прикладі молокорпереробного підприємства 
проаналізована оцінка впливу підприємств харчової промисловості нга довкілля, 
зокрема міста Черкаси. 
Підприємство ПАТ «Юрія» спеціалізується на виробництві молочних 
виробів. Проммайданчик підприємства розташований в південно - східній 
частині м. Черкаси. По санітарній класифікації підприємств і виробництв з 
технологічними процесами і обладнанням, які викидають забруднюючі 
речовини в атмосферне повітря, ПАТ «Юрія» відноситься до 5 класу 
виробництва по обробці харчових продуктів з санітарно - захисною зоною 50 
метрів. Санітарно - захисна зона данного підприємства впорядкована та 
озеленена такими газостійкими породами дерев як тополя пірамідальна. 
До основного виробництва відноситься виробництво молочних виробів. 
На підприємстві використовується обладнання і устаткування, яке відповідає 
науково - технічному рівню, досягнутому в нашій країні. Технології традиційні, 
загальноприйняті на всіх підприємствах, які використовують аналогічне 
обладнання. Технологічне обладнання і технології, що застосовуються на 
підприємстві, в основному, не виступають джерелами утворення забруднюючих 
речовин. Джерелом утворення забруднюючих речовин на підприємстві є процес 
пакування готової продукції, де при термосклеюванні плівки поліетиленової 
виділяється оксид вуглецю і кислота оцтова. 
57 
 
Під час роботи підприємства утворюються наступні забруднюючі 
речовини: оксиди азоту, заліза оксид, марганець, аміак, оксид вуглецю, метан, 
пил, фториди та інші. 
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря не створюють 
перевищення допустимого санітарними нормами рівня впливу на атмосферне 
повітря і для кожного джерела підприємства можуть бути кваліфіковані як ГДВ. 
Не для одного з вказаних дозволених викидів в атмосферу не перевищуються 
граничнодопустимі рівні викидів. Не для одного з неорганізованих джерел 
викиду забруднюючих речовин концентрації викиду на межі санітарно - 
захисної зони не перевищують санітарних норм. Викиди не являються 
винятковими і відповідають діючим нормативам утворення забруднюючих 
речовин, які відводяться в атмосферне повітря при експлуатації обладнання. 
Реалізація природоохоронних програм зіштовхується як з техніко-
технологічними та фінансовими проблемами, так і з нормативноправовими та 
організаційно-економічними суперечностями. Особливо актуальною являється 
проблема розробки практичних рекомендації щодо ефективного використання 
капіталовкладень природоохоронного призначення. 
Матеріали роботи були апробовані на студентській науково-практичній 
конференції ЧДТУ в  рамках Днів студентської науки 2021 р. 
 
 
 
 
58 
 
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 
 
1. Географія України : Підруч./ В.Ю. Пестушко, Г.Ш.Уварова. – К. : 
Ґенеза, 2009. – 288с. : іл..  
2. Дейнеко Л.В. Розвиток харчової промисловості України в умовах 
ринкових перетворень (проблеми теорії та практики).- К.: Знання, 
2006. – 331c. 
3. Штокман Е.А. Вентиляция, кондиционирование и очистка воздуха на 
предприятиях пищевой промышленности. М. АСВ, 2001 – 564 с. 
4. Экология города: Учебное пособие / Под ред. Проф. В.В. Денисова. – 
М.: ИКЦ «МарТ», Ростов н/Д : Издательский центр «МарТ», 2008. – 
832с. (Серия «Учебный курс») 
5. Запольський А.К. Водопостачання, водовідведення та якість води: 
Підручник. – К. : Вища шк., 2005. – 671с. : іл. 
6. Закон України «Про відходи» 1998, № 36-37, ст.242 
7. Відходи виробництва і споживання та їх вплив на ґрунти і природні 
води : Навчальний посібник / За ред. В.К. Хільчевського. – К.: 
Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2007. – 
152с 
8. Заверуха Н.М., Серебряков В.В., Скиба Ю.А. Основи екології: Навч. 
посібн. – К.: Каравела, 2006. – 368 с. 
9. ДСП № 173 від 19.06.96 р. «Державні санітарні правила планування та 
забудови населених пунктів». 
10. Звіт інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне 
повітря на ЗАТ «Юрія» м. Черкаси ДП Укр. НДПІ легпром, 2018.,46с. 
11. Проект нормативів ГДК забруднюючих речовин в атмосферному 
повітрі для ЗАТ «Юрія» НВО «Київ» 2006 р. 
12. Програма «ПЛЕНЕР 1.250 U», версія 5.23 «ЕОЛ – ПЛЮС», 
погодження Міністерством охорони навколишнього природного 
середовища України 11 - 5 - 68 від 07.05.1998 р. 
59 
 
13. ОНД – 86 Держгідромет. Методика розрахунку концентрації в 
атмосферному повітрі шкідливих речовин, які містяться у викидах 
підприємств. Л. Гідрометеовид, 1987р. 
14. Макарова Н.С., Гармідер Л.Д., Михальчук Л.В. Економіка 
природокористування: Навч.    посібник   –    К.:    Центр   учбової    
літератури, 2007 – 322 с. 
15. ДСП – 201 – 97 «Державні санітарні правила охорони атмосферного 
повітря населених місць (від забруднення хімічними і біологічними 
речовинами). 
16. Добровольський В.В. Основи теорії екологічних систем: Навчальний 
посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2005, – 272 с.    
17. Закон України про охорону атмосферного повітря від 16.10 92 
18. Особливості впливу підприємств харчової промисловості на 
навколишнє середовище [Електронний ресурс]. – Режим доступу : 
http://econf.at.ua/publ/ 
konferencija_2016_03_24_25/sekcija_2_tekhnologiji_i_ 
priroda/osoblivosti_vplivu_pidpriemstv_kharchovoji_ 
promislovosti_na_navkolishne_seredovishhe/40-1-0-873.  
19. Вплив українських підприємств харчової галузі на довкілля 
[Електронний ресурс]. – Режим доступу : 
http://intelligence.org.ua/publ/katalog_statej_zhurnalu_2_2014/lozovska_n
_m_vpliv_ukrajinskikh_pidpriemstv_ kharchovoji_galuzi_na_dovkillja/13-
1-0-88.  
20. 2010 to 2015 government policy: waste and recycling [Електронний 
ресурс]. – Режим доступу : https://gov.uk/ 
government/publications/2010-to-2015-government-policywaste-and-
recycling/2010-to-2015-government-policy-wasteand-recycling#appendix-
5-anaerobic-digestion-and-energyrecovery-from-waste 
60 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
61 
 
 
 
 
ДОДАТОК А 
 
Апробація роботи 
 
 
Биканов О.В., Лобода О.А., Ящук Л.Б. Екологічна безпека на 
підприємствах харчової галузі. //Збірник тез доповідей студентської науково-
практичної конференції ЧДТУ : 19-22 квітня 2021 р. [Електронний ресурс] / [ 
упоряд. Мельник І.В.] ; М-во освіти і науки України, Черкас. держ. Технол. ун-
т. – Черкаси : ЧДТУ, 2021. – с. 26.
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
