Rent as a promising segment of the residential real estate market: experience of foreign countries

Abstract

The article considers the problems of formation and development of the rented housing segment in foreign countries. The impact of changing consumers generations on the residential real estate market, which have other formats of consumer behavior, different lifestyle, an approach to planning the structure and directions of consumer spending, other plans for the future is considered. It is noted that in almost all countries there are laws that protect the rights of tenants, and an effective judicial system guarantees the protection of landlords' rights. The experience of such foreign countries as USA, Canada, Germany, France, Spain, Great Britain, Japan in the regulation of the rental housing segment is analyzed. Based on the analysis of international experience, it is concluded that in most countries the law regulates the organizational and legal aspects of rental relations, the legislative level also sets minimum standards and quality characteristics of rental housing, which are often the responsibility of regional authorities, state, province or land. It is emphasized that there is an objective need to regulate the residential real estate market development, including in the rental segment, at the national, regional and local levels. It is noted that local governments of Ukraine should pay attention to this segment in the direction of developing "Regional standards of long-term lease", which will regulate relations, share responsibilities and rights, reconcile the interests of the tenant and the landlord.

У статті розглянуто проблеми становлення та розвитку сегменту орендованого житла в зарубіжних країнах. Розглянуто вплив зміни поколінь споживачів, зокрема прихід «міленіалів», на ринок житлової нерухомості, які мають інші формати споживчої поведінки, інший стиль життя, підхід до планування структури та напрямів споживчих витрат, інші плани на майбутнє. Відзначено, що практично в усіх країнах діють закони, які захищають права орендарів житла, а ефективна судова система гарантує захист прав орендодавців. Зазначено, що, оскільки у найближчі роки очікується істотне зростання ринку довгострокової оренди житла, то регіони України мають звернути увагу на цей сегмент при розробці своїх стратегій розвитку та регіональних житлових програм, а забудовники – поправити концепції регіональної експансії. Проаналізовано досвід зарубіжних країн та їх регіонів у регулюванні сегменту орендованого житла. Зроблено висновок, що ринок оренди житла США має досить багато регіональних особливостей та регулюється урядом кожного штату. В Канаді основними власниками житла, призначеного для здачі в оренду, традиційно виступають кооперативи, які мають певні податкові пільги, субсидії та дотації стосовно оренди соціального житла. Докладно висвітлено досвід Німеччини, де система оренди житла побудована таким чином, що на федеральному рівні закріплюються базові права орендаря, всі проблеми локального контролю вирішуються асоціаціями орендодавців безпосередньо в регіонах. Звернуто увагу на особливості регулювання ринку орендованого житла у Франції, Іспанії, Великобританії, Японії. На основі аналізу міжнародного досвіду зроблено висновок, що в більшості країн законодавством регулюються організаційно-правові аспекти орендних відносин, на законодавчому рівні також закріплені мінімальні стандарти і якісні характеристики орендного житла, які найчастіше входять в зону відповідальності влади регіонів, вимоги до них можуть відрізнятися залежно від штату, провінції або землі. Наголошено, що існує об’єктивна необхідність регулювання розвитку ринку житлової нерухомості, у тому числі в сегменті оренди, на національному, регіональному та локальному рівнях. Відзначено, що зміна поколінь, демонстрація молоддю самостійності, громадянські шлюби, бажання молодят жити окремо від батьків вимагають від органів місцевого самоврядування України звернути увагу на цей сегмент у напрямі розробки «Регіональних стандартів довгострокової оренди», які дадуть змогу врегулювати відносини, розділити відповідальність, обов’язки та права, узгодити інтереси орендаря та орендодавця.