Розробка і впровадження комплексу маркетингових комунікацій у практичній діяльності підприємства (на матеріалах   СТОВ «Дніпро», с. Васютинці, Золотоніський р-н, Черкаська обл.)

Власенко, Інна Володимирівна

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5251

Title:	Розробка і впровадження комплексу маркетингових комунікацій у практичній діяльності підприємства (на матеріалах СТОВ «Дніпро», с. Васютинці, Золотоніський р-н, Черкаська обл.)
Authors:	Ганжала, Ірина Володимиріна Власенко, Інна Володимирівна
Keywords:	Маркетингові комунікації;;Цифрові маркетингові комунікації;;Інтернет-маркетинг;;Мобільний маркетинг;;Банерна реклама;;вірусний маркетинг
Issue Date:	Dec-2023
Abstract:	В кваліфікаційній роботі бакалавра обґрунтовано теоретико методичні основи формування та вдосконалення маркетингових комунікацій для підприємств, проаналізовано господарську діяльність підприємства СТОВ «Дніпро», запропоновано модель щодо ефективного формування та використання певного комплексу маркетингових комунікацій в економічній діяльності СТОВ «Дніпро», а також проведено аналіз маркетингової діяльності підприємства та впроваджено нові тенденції маркетингових комунікацій на підприємстві СТОВ «Дніпро».
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5251
Appears in Collections:	075 Маркетинг (Маркетинг)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
КРМ_Власенко І.В.pdf Restricted Access		1.35 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Черкаський державний технологічний університет
Факультет економіки та управління
Кафедра економічної кібернетики та маркетингу

ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНА ПРОГРАМА «МАРКЕТИНГ»
СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 075 «МАРКЕТИНГ»

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА
на тему
«Розробка і впровадження комплексу маркетингових
комунікацій у практичній діяльності підприємства
(на матеріалах СТОВ «Дніпро», с. Васютинці,
Золотоніський р-н, Черкаська обл.)»

Здобувача Власенко Інни Володимирівни _______________
(прізвище, ім’я, по батькові ) (підпис)

Науковий керівник к.е.н., доцент Ганжала І.В. _______________
(підпис)

Робота допущена до захисту перед екзаменаційною комісією з
атестації здобувачів вищої освіти (ЕК)

Завідувач кафедри: д.е.н., проф. Васильченко Л.С. _____________
(підпис)

Черкаси 2023

ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………. 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ
КОМПЛЕКСУ МАРКЕТИНГОВИХ КОМУНІКАЦІЙ…………………. 8
1.1. Сутність, види та інструменти маркетингових комунікацій………. 8
1.2. Характеристика маркетингових комунікаційних стратегій………... 21
1.3. Управління комплексом маркетингових комунікацій на
підприємствах……………………………………………………………… 27
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА МАРКЕТИНГОВОЇ
КОМУНІКАЦІЇ НА ПІДПРИЄМСТВІ СТОВ «Дніпро»………………... 32
2.1. Організаційно-економічна характеристика СТОВ «Дніпро»………. 32
2.2. Аналіз маркетингового середовища підприємства СТОВ «Дніпро». 40
2.3. Оцінка маркетингових комунікацій підприємства…………………. 46
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВПРОВАДЖЕННЯ КОМПЛЕКСУ
МАРКЕТИНГОВИХ КОМУНІКАЦІЙ НА ПІДПРИЄМСТВІ…………. 58
3.1. Удосконалення комплексу маркетингових комунікацій для СТОВ
58
«Дніпро»…………………………………………………………………..
3.2. Впровадження нових тенденцій маркетингових комунікацій на
66
підприємстві СТОВ «Дніпро»……………………………………………
ВИСНОВКИ………………………………………………………………… 74
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………. 77
ДОДАТКИ………………………………………………………………….. 84

5
ВСТУП

Актуальність дослідження. Сучасний розвиток суспільства та активне
використання цифрових каналів (соціальні мережі, електронна пошта, веб-
сайти, мобільні додатки) для маркетингових комунікацій та впровадження
новітніх технологій стають сучасними засобами комунікації для підвищення
ефективності на підприємстві Сьогодні споживачі стали надто вибагливими
щодо засобів подачі інформації, їх дуже важко чимось здивувати і зацікавити.
Тому потрібно шукати нові шляхи, нові засоби налагодження контакту з
ними.
Сьогодні ми бачимо новий погляд на комунікацію як засіб
інтерактивного діалогу між компанією та клієнтом. Компанії повинні
поставити собі не тільки питання: «Як ми знаходимо наших клієнтів?», але й
питання: «Як клієнти знайдуть нас?». Ціна товару, стиль, форма, колір
упаковки, одяг і поведінка персоналу – все це певна інформація. Кожен
контакт з брендом створює враження, яке може поліпшити або погіршити
відносини клієнта з компанією. Не тільки комунікація, але й весь комплекс
маркетингу має бути представлений таким чином, щоб компанія досягла
очікуваної стратегічної позиції.
Маркетингові комунікації є одним із інструментів комплексу
маркетингу. Маркетингові комунікації за визначенням Дж. Кіта [15] означає,
з одного боку, інформування, ознайомлення з продуктами та послугами,
пояснення їх особливостей, підкреслення їх переваг, якості, корисності та
використання, а з іншого боку – уміння слухати та сприймати стимули та
вимоги споживачів і реагувати на них.
Застосовуючи маркетингові комунікації, варто не лише турбуватися про
доступні ціни для споживача, необхідно забезпечити високу якість товару або
наданої послуги, намагатися забезпечити необхідний соціальний ефект від їх
використання. Тому для ефективного використання комплексу маркетингових
комунікацій, варто не лише їх використовувати безсистемно, а потрібно

6
комплексно та постійно підходити до цього питання, застосовуючи всі
необхідні маркетингові інструменти в певний період часу та за певний
операційний період [5].
Велика кількість вітчизняних та зарубіжних науковців по різному
розглядають питання формування та використання комплексу комунікацій,
зокрема: С.С. Гаркавенко: «Просування (маркетингові комунікації) –
створення і підтримування постійних зв’язків між фірмою і ринком з метою
активізації продажу товарів і формування позитивного іміджу шляхом
інформування, переконування та нагадування про свою діяльність».
Дж. Бернет, С. Моріарті: «Маркетингові комунікації – процес передачі
інформації про товар цільовій аудиторії». Ф. Котлер: «Загальна програма
маркетингових комунікацій, яка називається комплексом просування,
представляє собою специфічне поєднання засобів реклами, особистого
продажу, стимулювання збуту і пропаганди» [26].
Всі ці визначення, які щойно розглянули об’єднує привернення уваги на
обміні інформацією з цільовою аудиторією. Лише визначення Ф. Котлера
акцентує увагу на складових системи маркетингової комунікації. Їх
досліджувані роботи розкривають необхідність застосування, а також
впровадження в господарську діяльність аграрного підприємства певної
сукупності маркетингових комунікацій.
Дана тематика є дуже актуальною сьогодні, тому що на сьогоднішній
день залишається багато нерозкритих питань щодо формування та управління
такими інструментами саме в агропромисловому комплексі.
Метою кваліфікаційної роботи є обґрунтування теоретичних
положень, розробка практичних рекомендацій та дослідження можливості
використання сучасних засобів маркетингової комунікації.
Досягнення поставленої мети обумовило необхідність постановки і
вирішення таких основних завдань:
- сформувати визначення комплексу маркетингових комунікацій для
підприємств;

7
- розглянути сучасні інструменти маркетингових комунікацій;
- охарактеризувати маркетингові комунікаційні стратегії;
- проаналізувати господарську діяльність підприємства СТОВ «Дніпро»
та запропонувати основні показники ефективності їх використання;
- провести аналіз маркетингової діяльності підприємства;
- запропонувати модель щодо ефективного формування та використання
певного комплексу маркетингових комунікацій в економічній діяльності
СТОВ «Дніпро»;
- впровадити нові тенденції маркетингових комунікацій на підприємстві
СТОВ «Дніпро».
Для вирішення поставлених завдань була переглянута література по
розробці комплексу маркетингових комунікацій, а також література з
маркетингу та маркетингової комунікаційної стратегії.
Об’єктом дослідження в даній роботі є сільськогосподарське
товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро»
Предметом кваліфікаційної роботи магістра виступають теоретичні,
методологічні та практичні засади щодо особливостей формування та
використання комунікацій з маркетингу на СТОВ «Дніпро».
Інформаційна база дослідження. При написанні роботи були використані
наукові статті, підручники, посібники видатних вітчизняних та зарубіжних
учених-економістів, які займалися дослідженнями питань формування
маркетингових комунікацій, дані фінансової та статистичної звітності
підприємства СТОВ «Дніпро», спеціальна економічна література,
інформаційні ресурси мережі Інтернет, особисті спостереження та розрахунки.
Основні результати кваліфікаційної роботи магістра, було апробовано у
матеріалах VII Міжнародної науково-практичної конференції «Ефективне
управління економікою: інформаційні технології, маркетинг, бізнес»
(м. Черкаси, 20 квітня 2023р.).
8
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ КОМПЛЕКСУ
МАРКЕТИНГОВИХ КОМУНІКАЦІЙ

1.1. Сутність, види та інструменти маркетингових комунікацій

У сучасному конкурентному середовищі маркетингові комунікації є
важливою частиною будь-якого підприємства. Вони повинні в першу чергу
привернути увагу потенційних клієнтів і зберегти постійних клієнтів за
допомогою засобів маркетингової комунікації. Оскільки світ продовжує
розвиватися, маркетингові комунікації також розвиваються. Суть
маркетингових комунікацій полягає не тільки в інформуванні, але особливо в
тому, щоб знати потреби та вимоги клієнтів і реагувати на них більш
ефективно та належним чином.
Маркетинг став частиною нашого повсякденного життя, він навколо нас.
Визначення маркетингу зустрічається в багатьох професійних книгах. Серед
найпоширеніших характеристик маркетингу є думка, що це продаж і реклама.
Це занадто вузьке поняття, оскільки воно включає лише дві частини широкого
спектру діяльності, що належить до маркетингу. Маркетинг не еквівалентний
продажам, оскільки він починається задовго до того, як продукт буде
доступний. Це завдання, яке менеджери повинні виконати, щоб оцінити
потреби ринку, виміряти їх обсяг і визначитися зі способом задоволення цих
потреб [9].
Найвідомішим визначенням є визначення всесвітньо відомого автора
Ф. Котлера, який стверджує, що: «Маркетинг — це соціальний і управлінський
процес, у якому індивіди та групи отримують те, що їм потрібно і чого вони
хочуть, шляхом створення, постачання та обміну продуктами та цінностями».
На думку цього автора, маркетинг більше, ніж будь-яка інша сфера
бізнесу, базується на відносинах із клієнтами. Він стверджує, що справжньою
основою його думки та практики є створення цінності для клієнта та
задоволення його потреб. Отже, це задоволення потреб двох сторін. З одного
боку, це задоволення потреб клієнта і створення прибутку з іншого. Маркетинг
9
- це соціальний та управлінський процес, який задовольняє потреби індивідів
і груп, бажання в процесі виробництва та зміни продуктів або їх цінностей [26].
А. Корауш визначає маркетинг як комплекс процесів усередині та поза
компанією, які переслідують мету отримання прибутку відповідно до
філософії бізнесу задоволення потреб компанії та клієнта в сьогоденні та
задоволення ці потреби в майбутньому [28].
Маркетинг – це філософія бізнесу ринково-орієнтованої компанії, це
функція компанії, яка визначає незадоволені потреби клієнтів, визначає та
вимірює їх розмір. Ринково-орієнтоване мислення є необхідністю в сучасному
конкурентному світі. На ринку занадто багато товарів, проти яких виступає
набагато менша кількість покупців. Перевага у тих, хто дотримується
основних принципів маркетингу. Вони намагаються зрозуміти своїх клієнтів,
тому вони ретельно аналізують їхні потреби, крім того, вони знають, як точно
визначити свої ринки та, отже, визначити можливості Продаж починається
тільки після виготовлення товару.
Мета маркетингу полягає в тому, щоб знайти нових клієнтів, яким ви
забезпечите виняткову цінність, зберегти постійну клієнтуру, задовольняючи
їхні потреби, і в той же час отримати прибуток [26].
Кожен із нас стикався з терміном «комунікація» в різних його формах.
Слово комунікація походить від латинського «communis», що означає
«загальний». У процесі спілкування ми хочемо повідомити, передати,
поділитися певною інформацією, думками чи ставленням. «Комунікація
вважається ниткою, яка з’єднує людське суспільство та визначає його
структуру.
Кожен обмін на ринку пов'язаний з рядом комунікаційних дій. Суть
ринкової комунікації полягає у впливі на клієнтів, який здійснюється за
допомогою засобів комунікаційної системи. Комунікація у філософії
маркетингу означає, з одного боку, інформування, знайомство з продуктами та
послугами, пояснення їхніх особливостей, підкреслення їх переваг, якості,
цінності, корисності, використання, а з іншого боку, вміння слухати, приймати
10
та реагувати на пропозиції та запити споживачів. Іншими словами,
маркетингова комунікація — це система комунікаційних методів і засобів, за
допомогою яких ми впливаємо на купівельну поведінку клієнтів з метою
придбання товарів чи послуг на ринку. Для успішної роботи системи
необхідно вирішити питання оптимального з'єднання різних способів зв'язку,
які взаємно представлені. Збільшення обсягу продажів можна досягти шляхом
збільшення витрат на рекламу, активізації особистих продажів за допомогою
акцій стимулювання продажів або зв’язків з громадськістю [4].

Процес маркетингової комунікації представлений на рис 1.1.

Визначення та Визначення
Дослідження стану
формулювання головної мети
ринку
проблем комунікацій

Проведення
Визначення маркетингових/соці
Визначення
м айбутніх форм ологічних
досліджень, що цільової аудиторії
ком унікації та носія
відповідають
головній меті
процесу

Контроль Передача
д ослідження цієї інформації цільової Вибір особи, яка
комунікації аудиторії передає інформацію

Рис. 1.1. Процес маркетингових комунікацій

Дж. Кіта [15] стверджує, що суть цілеспрямованої комунікації полягає у
впливі на споживчу поведінку клієнта з метою продажу продукції компанії.
Вплив на поведінку реалізується через комунікаційну систему –
комунікаційний мікс. Комплекс маркетингових комунікацій складається з 4
комунікаційних інструментів:
- реклама,
- зв’язки з громадськістю
11
- відносини з громадськістю,
- підтримка продажів,
- особистий продаж.
Систему маркетингових комунікацій можна розуміти як інтегровану та
керовану систему методів комунікації, яка використовується для
представлення компанії та її діяльності клієнтам.
Використання цих методів як засобів комунікації спрямоване на дію на
психологічному рівні, на вплив на поведінку споживачів або покупців на
окремих етапах прийняття рішення про покупку, або у ретроспективі їхня
реакція є стимулом до переоцінки комунікаційної системи.
Комплекс маркетингу складається з товарної політики, ціноутворення,
каналів розподілу та комунікацій. Маркетинговий комунікаційний мікс є
підсистемою комплексу маркетингу. Особисті та неособистісні форми
спілкування є частиною комунікаційного міксу. Ми включаємо особистий
продаж до особистого спілкування, а неособисте спілкування включає
рекламу, підтримку продажів, прямий маркетинг, зв’язки з громадськістю та
спонсорство [5].
Клієнтами для компаній є не тільки кінцеві споживачі, а й посередники
(оптові, роздрібні торговці), інші компанії, організації, установи чи органи
державного управління, необхідно створити найбільш відповідну комбінацію
цих методів комунікації. Таке поєднання називається комунікаційним міксом.
Комунікаційний мікс складається з певної комбінації елементів реклами,
стимулювання збуту, зв’язків з громадськістю та особистого продажу, які
компанія використовує для просування рекламних і маркетингових цілей. Ці
індивідуальні методи маркетингової комунікації мають свої особливості, вони
можуть виконувати різні комунікаційні завдання, і їхні фінансові вимоги
також відрізняються [15].
Персональний продаж можна визначити як презентацію товарів або
послуг під час особистого спілкування між продавцем і покупцем. Це пряма
форма двосторонньої комунікації, метою якої є не тільки продаж продукту, а
12
створення довгострокових позитивних відносин і зміцнення іміджу компанії і
продукту. Перевагою цього інструменту є миттєвий зворотній зв'язок.
Безособові форми комунікації включають рекламу, стимулювання збуту,
прямий маркетинг, зв'язки з громадськістю та спонсорство.
Переваги та недоліки засобів маркетингової комунікації можна побачити
в Додатку А.
З Додатку А ми можемо помітити, що особисті продажі спричиняють
високі витрати на контакт, але їх використання призводить до менших втрат,
ніж знеособлені форми комунікації, такі як реклама. Персональний продаж є
більш гнучким, ніж інші форми, тому що продавець може адаптувати
торговельну комунікацію до конкретної ситуації, а також задовольнити
заперечення чи потреби кожного клієнта. Цей інструмент висуває особливі
вимоги до осіб, які впроваджують цей інструмент. Реклама є ефективним
засобом впливу на велику кількість адресатів, але коштує дорого. Методи
стимулювання збуту більш ефективні для привернення уваги. Прямий
маркетинг дає змогу точніше націлювати комунікацію з PR-діяльністю,
особливо рекламою, досягає значно вищого рівня довіри порівняно з іншими
інструментами комунікації. Кожен інструмент комунікації є специфічним, і
дуже важливим завданням для менеджера є визначення правильної комбінації
цих інструментів [37].
З розвитком інформаційних технологій з'являються нові тенденції
маркетингових комунікацій. Споживачі перестали бути об'єктом
маркетингових комунікацій, а стали її суб'єктом. Світ постійно розвивається,
як і маркетингові комунікації. На думку кількох авторів, сучасна комунікація
включає [5]:
- цифрові маркетингові комунікації,
- продакт-плейсмент,
- партизанський зв'язок,
- мобільний маркетинг,
- вірусний маркетинг,
13
- маркетинг заходів.
Цифрові маркетингові комунікації
Цифрові маркетингові комунікації сьогодні є невід’ємною частиною
маркетингових комунікацій. Ця форма комунікації включає не лише онлайн-
комунікацію в Інтернеті, але й всю маркетингову комунікацію, яка
використовує цифрові технології [68]. Завдяки технологіям, що розвиваються,
споживачі змінюють свою купівельну поведінку, а також змінюється спосіб
спілкування з ними. Під час перегляду телевізора вони часто використовують
ноутбук, планшет або смартфон і шукають додаткову інформацію до реклами,
яку бачать. Рішення про покупку переміщується в Інтернет-середовище, в
якому клієнт дізнається інформацію від компанії, її клієнтів, порівнює
конкуруючі продукти і, нарешті, робить онлайн-покупку.
Застосування нових технологій у маркетингу означало побудову нової
галузі маркетингу, яку називають електронним маркетингом. Електронний
маркетинг сприймається як найширший термін, який включає всі інструменти,
які реалізуються через Інтернет, а також інші інструменти, для роботи яких
необов’язково потрібен Інтернет. Такими є, наприклад, різні форми
внутрішньої електронної комунікації, інтрамережі компанії, електронні
презентаційні матеріали, використання мобільних пристроїв для спілкування.
З цього випливає, що електронний маркетинг є синонімом терміну цифровий
маркетинг [6].
Цифрові маркетингові комунікації є частиною інших підгалузей
цифрового маркетингу, які іноді вважаються ідентичними. Однак існують
значні відмінності між цими термінами, які визначаються таким чином:
- Інтернет-маркетинг - це набір маркетингових інструментів і прийомів,
який використовує весь спектр послуг і інструментів, які доступні в Інтернеті
і використовуються через пристрої, підключені до мережі Інтернет.
- Мобільний маркетинг – це набір інструментів і методів, які
використовують мобільні технології та пристрої, які легко переносяться і
користувач завжди носить з собою. програми [32].
14
Спілкування в Інтернеті.
Розвиток Інтернету відкриває багато нових можливостей для
маркетингової комунікації. Його динамічний розвиток вимагає від експертів і
маркетологів постійного вдосконалення та можливості спільного створення
нових трендів. В основному це пов’язано з технологічними інноваціями,
імплантація яких приносить все кращі та досконаліші інструменти
маркетингу. Підходи, доступні маркетологам в Інтернет-середовищі, мають
наступні відмінні риси:
- точність – ми можемо дізнатися про клієнта та його поведінку до
дрібниць,
- кваліфікація – усі показники є конкретними, точними та негайно
придатними для маркетингового аналізу,
- швидкість – операції в Інтернеті відбуваються в режимі реального часу
і статистика доступна відразу після їх завершення, що дозволяє миттєво
реагувати клієнту,
- адресність – використовуючи відповідні інструменти, можна
мінімізувати анонімність користувачів Інтернету і таким чином
персоналізувати та точно націлити маркетингову діяльність [32].
Веб-сайт є основою всіх маркетингових комунікаційних заходів в
Інтернеті. Його якісне виконання є основною умовою. Якість означає більшу
привабливість для користувача, продовження його перебування на сайті,
підвищення лояльності, а отже й шансів повернутися знову. Незважаючи на
те, що способи доступу споживачів до інформації змінюються,
використовуючи соціальні медіа, мобільні додатки та інші, більшість послуг
для користувачів все ще спрямовані на веб-сайт компанії.
Класичні форми маркетингової комунікації в Інтернет-середовищі
складаються в основному з реклами електронною поштою, банерної реклами,
текстових і графічних посилань у пошукових системах, спонсорства, блогів,
подкастів тощо.
Реклама електронною поштою:
15
Direct Mailing, E-zine – розсилка рекламних повідомлень, новин або
новин компанії зареєстрованим користувачам.
Рекламні вставки – рекламний текст, доданий до звичайного
електронного повідомлення.
Вірусний маркетинг - розсилка повідомлень інтернет-користувачами
один одному.
Банерна реклама:
Стандартні форми банерної реклами.
Нестандартні форми реклами.
Pop-up – спливаюче вікно з рекламним повідомленням.
Interstitial – повідомлення, яке з’являється перед завантаженням головної
сторінки.
Шар – рекламний формат спочатку покриває більшу частину головної
сторінки, а потім загортається в менший формат та інші.
PR-статті – рекламні статті з інформаційних та новинних серверів.
Спонсорство – рекламний формат, розміщений на позиції сервера на
певний період.
Блоги, іноді різні форми підтримки продажів – конкурси, онлайн-ігри,
програми лояльності.
Існують також нові форми електронних маркетингових комунікацій,
спільною рисою яких є формування інтересу до продукту чи компанії
інноваційними та цікавими для споживача способами.
Buzz marketing – це новий напрямок, метою якого є поширення
інформації про подію, продукт чи компанію. Однією з форм маркетингу є,
наприклад, флешмоб. Це стрімкий веселий захід, коли група людей збирається
в одному місці, щоб зробити щось цікаве, дивовижне та смішне, а потім без
коментарів розходиться після події. Buzz-маркетинг по суті базується на
концепції вірусного маркетингу та неявно партизанського маркетингу.
Соціальні мережі.
16
Феноменом розвитку Інтернету останніх років є соціальні мережі. Ми
можемо визначити їх як віртуальний простір для зустрічей, спілкування та
іншої взаємодії людей, які пов’язані один з одним через дружбу або інші
форми спільних характеристик, захоплень, самореалізації. Суть соціальних
мереж – це спілкування та побудова стосунків онлайн.
Соціальні медіа є і залишатимуться одним із найбільш популярних
інструментів спілкування. Facebook стає і буде постійною частиною онлайн-
маркетингових кампаній і комунікацій. Окрім Facebook, на ринку існують інші
типи соціальних мереж. Google+ використовується маркетологами більше для
створення зворотних посилань, ніж для просування. Twitter вигідний як
комунікаційна платформа для ІТ-компаній, а LinkedIn привабливий
насамперед для агентств з працевлаштування та обміну інформацією про
трудове життя. Соціальні мережі дозволяють клієнтам отримати контроль над
продуктом компанії. Через них величезна кількість людей може практично
миттєво отримувати інформацію від інших споживачів, а також моментально
реагувати на будь-що, позитивне чи негативне.
Спілкування через соціальні мережі, безсумнівно, приносить багато
позитиву бізнесу. 65% компаній в Україні зареєстровані в соціальних мережах.
Підставами для реєстрації компаній є:
- Соціальна мережа дозволяє компанії в першу чергу побудувати
пізнаваність бренду. Цю причину для реєстрації в соціальній мережі вказали
72% компаній.
- Другою головною причиною компанії назвали можливість побудови
довіри, довгострокових відносин (49%).
- Менші витрати на маркетингову комунікацію зі споживачами, а також
бути сучасними та адаптуватися до нових тенденцій у суспільстві.
Розміщення продукції.
Продакт-плейсмент — це споживання реального фірмового продукту
або послуги безпосередньо в аудіовізуальних творах, таких як фільми,
телевізійні серіали, комп’ютерні ігри, у прямих трансляціях чи виставах або в
17
книгах, які не мають рекламний характер, за чіткі обумовлені договором
умови. На відміну від класичної реклами, це ненасильницький метод, який
глядач сприймає, але не нав’язує його. В ідеалі це навіть викличе у глядача
бажання володіти фірмовими товарами, якими користується герой фільму.
Дослідження показують, що цей інструмент спілкування має найбільший
вплив на вікову групу 15-25 років, яка реагує найбільш позитивно.
В даний час продакт-плейсмент є одним з найпривабливіших способів
підтримки продажів продукції. Завдяки постійному зростанню кількості
користувачів Інтернету, ігор, Інтернет-телебачення тощо. Діапазон варіантів
глобального розміщення продукту в цьому сегменті зростає набагато швидше,
ніж, наприклад, у теле- чи кіновиробництві.
Партизанський маркетинг.
Першим, хто придумав теоретичне відображення цієї концепції та навів
багато корисних прикладів, був Джей Конрад Левінсон у 1980-х роках. Він
визначив партизанський маркетинг як: «Нетрадиційна маркетингова кампанія,
метою якої є досягнення максимального ефекту з мінімальними витратами».
Основна мета – привернути увагу, а не створити враження рекламної кампанії.
Думки менеджерів щодо використання партизанського маркетингу на
практиці різні. Це залежить не тільки від придатності певного сегмента ринку,
а й від ставлення менеджерів до альтернативних ЗМІ. Використання полягає в
розміщенні нетрадиційних ЗМІ в місцях, де зосереджені ті цільові групи, які
охоплені традиційними ЗМІ. Його основним елементом є низька вартість і
балансування на межі закону [7].
«Сучасний партизанський маркетинг — це сенсаційність, яка
представляє себе як унікальну, оригінальну ідею, що демонструє сміливість,
дотепність і інноваційне мислення, але не дратує і не шкодить громадськості»
[8].
Партизанський маркетинг використовується компаніями особливо тоді,
коли вони не можуть перемогти конкурентів у прямій конкуренції, у них не
вистачає коштів на рекламну кампанію, а навпаки, вони хочуть максимізувати
18
ефект, тобто прибуток. Але це також засіб перетворення маленької компанії у
велику. Як ми вже зазначали, партизанський спосіб спілкування не
використовує традиційні ЗМІ. Він фокусується на нестандартних,
альтернативних, особливо зовнішніх медіа, які можуть дуже ефективно
привернути увагу, пробудити інтерес або створити галас навколо бренду чи
продукту. На практиці цими носіями стають засоби громадського транспорту,
лавки, автобусні зупинки, сміттєві баки, стовпи громадського освітлення,
громадські місця чи інтер’єри магазинів чи ресторанів. Якщо діяльність
партизанів буде зафіксована засобами масової інформації, вона отримає дуже
дешевий вторинний розголос [43].
Мобільний маркетинг.
Мобільний маркетинг – це явище та галузь, яка виникла поступово з
розвитком мереж мобільних операторів та потребою якомога швидше та
ефективніше спілкуватися з клієнтами. Під мобільним маркетингом ми
розуміємо всі доступні рішення, які використовують засоби мобільного зв'язку
для спілкування з клієнтом. З технічної точки зору, це використання
можливостей мобільних телефонів: SMS, MMS, логотип оператора, мелодії,
рекламні SMS-повідомлення, WAP [9].
Основним засобом мобільного маркетингу є мобільний телефон
(смартфон) і планшет. Промо-продажі працюють з іншими функціями
мобільних пристроїв, найчастіше з короткими текстовими повідомленнями.
Рекламні та інші сповіщення представлені у вигляді SMS, MMS, логотипу
оператора, рингтонів, ігор тощо.
Перевагою мобільного маркетингу є можливість точного таргетингу
кампанії (знання особистості клієнта, поведінки, особистих уподобань і
географічного розташування), можливість вступу в пряму взаємодію між
відправником і одержувачем, висока працездатність в режимі реального часу,
легкість і швидке оновлення, високий комфорт для користувача, низькі
витрати, можливість високого використання, а також проста можливість
вимірювання [43].
19
Вірусний маркетинг.
Вірусний маркетинг став відомим у 1998 році, коли новий сервіс
безкоштовної пошти Hotmail набрав понад 12 мільйонів користувачів. Вставка
рекламно-активних посилань у повідомлення, що надсилаються
користувачами сервісу, відобразилася на незначному зменшенні бюджету на
традиційну рекламу. Вірусний маркетинг став дуже популярним у маркетингу,
оскільки він недорогий і простий. Замість складної підготовки маркетингової
кампанії з'явилася нова можливість поширювати щось активне в Інтернет-
середовищі або надсилати повідомлення друзям електронною поштою і
дозволяти споживачам працювати на брокерів.
«Вірусний маркетинг – це спосіб комунікації, коли одержувача настільки
цікавить рекламний контент, що він добровільно поширює його далі своїми
засобами. Вірусне повідомлення експоненціально поширюється
медіапростором без контролю з боку ініціатора, тому його порівнюють із
бурхливими епідеміями. Компанії намагаються вплинути на поведінку
споживачів, тим самим збільшуючи продажі своїх продуктів, а також
підвищуючи пізнаванність бренду [43].
Вірусний маркетинг може бути активним і пасивним. Пасивна форма
репрезентує т. зв «сарафанне радіо», тобто спирається на позитивне слово з
вуст клієнта, а не намагається якимось чином вплинути на його поведінку.
Пасивна форма намагається викликати позитивну реакцію, пропонуючи
якісний продукт чи послугу. Активна форма, з іншого боку, намагається
вплинути на поведінку клієнта за допомогою вихрового повідомлення і таким
чином збільшити продажі продуктів чи послуг, або підвищити обізнаність про
проданий бренд.
Ця форма маркетингової комунікації базується на вербальній передачі
повідомлень, але спосіб передачі модернізований і здійснюється через
Інтернет або мобільне середовище. Вірусний маркетинг переважно
використовує електронну пошту та веб-сайти, щоб викликати інтерес до
продукту, що продається, або бренду, який рекламується. Це може бути у
20
формі відео, електронної пошти, посилання, зображення, тексту, музики, ігор
тощо. Для того, щоб вірусний маркетинг справляв хороше враження, він
повинен мати оригінальну ідею, розважальний контент, цікаве креативне
рішення, а також бути застосованим до середовища користувачів, до яких не
тільки звертатимуться, але й будуть цікаві та розважальні достатньо, що вони
надішлють його своїм друзям і коханим [43].
Маркетинг заходів.
Концепція маркетинг заходів все більше і більше проникає в
підсвідомість професіоналів, а також непрофесіоналів. Заходи як частина
паблік рілейшнз набувають все більшої популярності завдяки своїй високій
ефектності. Захід – це відображення сенсу та іміджу компанії, яка її
організовує, але також це інструмент для презентації продукції чи бренду. Цей
засіб комунікації він найчастіше називає досвідчений маркетинг, девіз якого
«погляньте на нас нашими очима». Подія означає організований, як правило,
соціальний та розважальний захід. Організатори заходу переслідують зовсім
інші цілі та обіцяють чіткі результати, а саме:
- безпосередньо звертаючись до одержувача,
- створення гарної атмосфери,
- робота над іміджем компанії та її продукції.
Особисто сприйнятий досвід події є ефективним інструментом для
маркетингу та комунікації щодо точних цільових груп, які братимуть участь у
події прямо чи опосередковано. Захід, як один із сучасних засобів
маркетингової комунікації, має низку переваг, зокрема низьку вартість у
порівнянні з рекламою, захід практично універсально застосовний до
різноманітних форм презентації власної компанії чи ділових партнерів і
спонсорів, атмосфера заходу гарантує прихильне ставлення учасників до
організаторів. Це позитивно впливає на приплив іноземних компаній та
інвесторів, які принесли свої ноу-хау та знання щодо ефективного
використання заходів. У наших умовах ми стикаємося з різними типами подій,
які ми поділяємо на дві основні схеми:
21
- масові заходи,
- корпоративні заходи.
Публічні заходи призначені для широкої громадськості, де є перевага для
великої цільової групи, якою зазвичай є існуючі та потенційні клієнти або
прихильники бренду та його продуктів. Вони приймають форму веселих подій
для всіх, хто бажає прийти на це місце.
Корпоративні заходи є частиною корпоративного спілкування. Вони
поділяються залежно від середовища, на яке вони орієнтовані, тобто зовнішніх
і внутрішніх комунікаційних подій. Зовнішня комунікація зосереджена на
участі у виставках та конгресах, де компанія демонструє свою на ярмарку та
створює собі добре ім’я серед клієнтів. Метою внутрішньої комунікації є її
співробітники, для яких вона організовує так звані дні співробітників, під час
яких співробітники можуть відпочити з сім'єю та скористатися можливістю
весело провести час.

1.2. Характеристика маркетингових комунікаційних стратегій

На сьогоднішній день інформаційне суспільство виділяється
проникненням інформаційно-комунікаційних технологій в усі сфери
підприємницької діяльності. Відбувається поєднання переваг мережевого
підходу із сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями, а також
з’являються нові форми комунікаційної та комерційної діяльності в
гіпермедійному середовищі, що суттєво змінює підприємницьку діяльність і
вимагає нових підходів до переосмислення значення та економічного змісту
маркетингових комунікаційних стратегій в маркетинговій діяльності
підприємств.
З погляду зарубіжних науковців, таких як Дж. Бернет та С. Моріарті, які
підкреслюють, що головна ціль маркетингової комунікаційної стратегії
наступна: «вона буде служити досягненню як спільної мети підприємства, так
і цілі її маркетингового плану»[16], іншими словами сприяти реалізації
маркетингового плану підприємства.
22
Саме Є. В. Ромат стверджує, що: «постановка комунікаційних цілей
лежить в сфері психології споживача» [61].
Можна стверджувати, що цілі маркетингової комунікаційної стратегії
можуть варіюватися у залежності від конкретної компанії та її потреб, вони є
похідними від корпоративних стратегічних цілей підприємства та
маркетингових стратегічних цілей його бізнес-підрозділів. Варто врахувати
позицію науковця Н. В. Куденко стосовно того, що «маркетингова
комунікаційна стратегія є функціональною стратегією і повинна інтегруватися
в маркетинговій діяльності підприємства з його іншими функціональними
стратегіями» [26].
Маркетингова комунікаційна стратегія має наступні основні цілі:
1. Підвищення усвідомленості бренду: однією з основних цілей
маркетингової комунікаційної стратегії є зробити цільову аудиторію
знайомою з брендом, продуктом чи послугою. Це може бути досягнуто через
рекламу, PR, соціальні мережі та інші канали.
2. Спонукання до дій: Стратегія може спрямовувати цільову аудиторію до
певних дій, таких як покупка продукту, підписка на розсилку, реєстрація на
веб-сайті тощо. Ця ціль може бути досягнута за допомогою викликів до дій у
рекламних повідомленнях.
3. Збільшення продажів та прибутку: Однією з основних цілей
маркетингової комунікації є збільшення обсягу продажів і, відповідно,
прибутку підприємства. Маркетингові комунікації можуть впливати на рівень
попиту та конвертації клієнтів у покупців.
4. Підтримка існуючих клієнтів: Маркетингові комунікації можуть бути
спрямовані на збереження і задоволення існуючих клієнтів. Це може включати
регулярну інформаційну підтримку, спеціальні пропозиції для постійних
клієнтів та інші заходи.
5. Побудова і зміцнення репутації: Маркетингові комунікації можуть
вплинути на виявлення аудиторії, а також інформувати про бренд чи
компанію, допомагаючи побудувати позитивну репутацію та довіру
23
споживачам.
6. Вивчення ринку та конкурентів: іноді маркетингові комунікації
використовується для дослідження ринку та конкурентів, посилюючи запити
або проводячи аналіз на конкретні ініціативи.
7. Реакція на зміни ринку: Стратегія може включати в себе плани
реагування на зміни в ринкових умовах, трендах або кризових ситуаціях.
Цілі маркетингової комунікаційної стратегії повинні бути чітко
сформульовані, виміряні й адаптовані відповідно до потреб та результатів
підприємства.
Однак, слід зауважити, що головні цілі маркетингової комунікаційної
стратегії можуть змінюватися у залежності від конкретного підприємства,
галузі, продукту чи послуги, а також від поточних ринкових умов.
Саме ці цілі маркетингових комунікаційних стратегій безперечно
здійснює вплив на збільшення частки ринку підприємства, збільшення його
конкурентних позицій та збільшення обсягів збуту і прибутків.
Головною метою маркетингової комунікаційної стратегії є взаємодія між
підприємством (брендом) та його цільовою аудиторією з метою досягнення
маркетингових цілей. Зазвичай це включає в себе підвищення усвідомленості
бренду, збільшення продажів, підвищення лояльності клієнтів та зміцнення
репутації компанії, розробляти та впроваджувати сучасні інтегровані
комунікаційні інструменти, за допомогою яких буде можливим досягти
результативності як комунікаційних дій, так і маркетингової діяльності
підприємства в цілому . Важливо, що мета маркетингової комунікаційної
стратегії повинна бути чітко визначеною, конкретною і вимірюваною, щоб
забезпечити ефективність та успіх стратегії. В таблиці 1.1 зображено переваги
і недоліки маркетингової комунікаційної стратегії
Таблиці 1.1
Переваги і недоліки маркетингової комунікаційної стратегії
Маркетингова комунікаційна стратегія
Переваги Недоліки
24
Збільшення усвідомленості бренду Високі витрати
Стимулювання до дії Ризик невдачі
Збільшення продажів Інформаційний шум
Споживчий вплив Недостатній зворотний зв'язок
Розширення аудиторії Реакція на негативність
Підтримка інновацій Залежність від технології
Підвищення репутації Надмірна комунікація
Вивчення ринку Потреба відповідати на зміни
Взаємодія з аудиторією
Гнучкість та адаптивність

Маркетингова комунікаційна стратегія має кілька переваг, які сприяють
успіху підприємства та покращують взаємодію з цільовою аудиторією:
1. Збільшення усвідомленості бренду: Маркетингові комунікації
допомагають підняти рівень усвідомленості про бренд серед споживачів. Це
робить бренд більш пізнаваним і конкурентоздатним.
2. Стимулювання до дії: Стратегія може ефективно стимулювати
цільову аудиторію до певних дій, таких як покупка продукту, підписка на
розсилку, реєстрація та ін.
3. Збільшення продажів: Маркетингові комунікації сприяють
збільшенню обсягів продажів і відповідно, прибутку підприємства.
4. Споживчий вплив: Ефективні маркетингові комунікації можуть
впливати на споживчі психологічні процеси, такі як переконання, уподобання
та споживча поведінка.
5. Розширення аудиторії: Маркетингові комунікації дозволять
привернути нових клієнтів та розширити цільову аудиторію.
6. Підтримка інновацій: Сприяє впровадженню нових продуктів чи
послуг на ринку та інформує аудиторію про їх переваги.
7. Підвищення репутації: Маркетингові комунікації допомагають
підвищити довіру та створити позитивну репутацію бренду серед споживачів.
8. Вивчення ринку: Відстеження реакції аудиторії на маркетингові
25
комунікації може служити як джерело інформації для подальшого
дослідження ринку та аналізу конкурентів.
9. Взаємодія з аудиторією: Маркетингові комунікації створюють
можливість для взаємодії з клієнтами та здійснення зворотного зв’язку, що
дозволяє вирішувати питання та вдосконалювати продукт чи послугу.
10. Гнучкість та адаптивність: Маркетингові комунікації можуть бути
легко змінені та адаптовані до змінних ринкових умов, тенденцій та потреб.
Маркетингові комунікації є важливою частиною маркетингової стратегії
та можуть сприяти досягненню багатьох маркетингових цілей підприємства.
Крім великої кількості переваг , маркетингова комунікаційна стратегія
може також мати деякі недоліки та обмеження:
1. Високі витрати: Розробка та виконання маркетингових комунікацій
може бути дорогою, особливо для невеликих підприємств і стартапів. Реклама,
PR-кампанії та інші комунікаційні ініціативи можуть вимагати значних
фінансових витрат.
2. Ризик невдачі: Не всі маркетингові комунікації завжди досягають
очікуваних результатів. Рекламні кампанії можуть бути неефективними або
спричинити негативні реакції споживачів.
3. Інформаційний шум: сучасна аудиторія піддається найбільшій
кількості інформації, а маркетингові повідомлення можуть бути втрачені в
інформаційному шумі. Це робить складнішим привертання уваги споживачів.
4. Недостатній зворотний зв'язок: У деяких випадках маркетингові
комунікації можуть бути однобічними, не надаючи можливості для активного
зворотного зв'язку з аудиторією.
5. Реакція на негативність: Маркетингові комунікації можуть призвести
до негативних реакцій аудиторії, особливо у випадках скандалів або
конфліктів, які можуть виникнути в процесі комунікації.
6. Залежність від технології: Використання цифрових каналів комунікації
може бути вразливим до технічних проблем, таких як збій в мережі, хакерські
атаки та інші проблеми з інформаційною безпекою.
26
7. Надмірна комунікація: Занадто часта комунікація може стати
надокучливою для аудиторії та виразити її втому.
8. Потреба відповідати на зміни: Маркетингові комунікації повинні
постійно адаптуватися до змін у ринкових умовах, що може бути вимогливим
завданням.
Всі ці недоліки маркетингових комунікацій залишаються місцем
інструменту для будь-якого підприємства, але їх слід остаточно розробити та
виконати, враховуючи поточні потреби та обмеження. На рисунку 1.2
зображено процес створення комунікаційної стратегії

Корпоративна стратегія

Маркетингова стратегія

Комунікаційна стратегія
Стратегія Стратегія Стратегія Стратегія
Стратегія
персональних стимулювання зав’язків з прямого
реклами
продажів збуту громадс ькістю маркетингу

Тактичні рішення

Оперативні рішення

Рис. 1.2 Процес створення комунікаційної стратегії

Комунікаційна стратегія (КС) просування, маркетингові комунікації або
просування: являє собою систему комунікаційних методів і засобів, за
допомогою яких ми впливаємо на купівельну поведінку покупців з метою
реалізації продажу товарів на ринку; це особливо важливо як функціональна
стратегія (процесу).
Формування та успішна реалізація маркетингової комунікаційної
стратегії впливає на ефективність маркетингової діяльності підприємств,
підсилює його конкурентні позиції на основі інтеграційної взаємодії з іншими
маркетинговими функціональними стратегіями. В сучасному глобалізованому
27
світі, де стрімко розвивається інформаційне суспільство, відбувається
перетворення маркетингових комунікаційних стратегій, що потребує
подальших наукових досліджень.

1.3. Управління комплексом маркетингових комунікацій на
підприємстві

Управління комплексом маркетингових комунікацій залишається
актуальним і в числі аспектів діяльності підприємств у сучасному бізнес-
середовищі. В сучасному глобалізованому світі, де стрімко розвивається
інформаційне суспільство, відбувається:
Зростання конкуренції. В сучасному світі конкуренція між брендами і
підприємствами є надзвичайно жорсткою. Ефективні маркетингові
комунікації допомагають виділятися серед конкурентів і привертати увагу
цільової аудиторії.
Зростання цифрових технологій: Розвиток Інтернету і цифрових медіумів
змінюється способом, яким споживачі підтримують і взаємодіють з
інформацією. Управління маркетинговими комунікаціями в цифровому
середовищі вимагає особливого підходу і знань.
Зростання вимог споживачів: Споживачі стали більш вимогливими та
інформованими. Вони бажають отримувати персоналізовану та цінну
інформацію. Маркетингові комунікації допомагають уникнути та
задовольнити ці потреби.
Зміни в споживчій поведінці: Споживачі все частіше роблять покупки в
Інтернеті та надають переваги онлайн-шопінгу. Маркетингові комунікації
допомагають привертати їхню увагу та впливати на їхні рішення.
Зростання соціальної відповідальності: Споживачі та зацікавлені сторони
вимагають від підприємств більшої соціальної відповідальності та стійкості.
Маркетингові комунікації можуть використовуватися для підвищення
свідомості про такі ініціативи.
28
Глобалізація: багато підприємств операційно працюють на міжнародних
ринках, а ефективне управління маркетинговими комунікаціями дозволяє
адаптувати повідомлення та стратегії до різних культур та мов.
Зміни в медіа-споживанні: Медіа-споживання змінюється, і підприємства
повинні адаптувати свої маркетингові комунікації до нових трендів, таких як
відеомаркетинг та стрімінгова передача.
Управління комплексом маркетингових комунікацій забезпечує
підприємство ефективне спілкування зі споживачами, зміцнювати бренд,
підвищувати продажі та досягати багатьох інших маркетингових цілей. Тому
ця сфера залишається актуальною та критично важливою для успіху
підприємств у сучасному світі.
Управління комплексом маркетингових комунікацій на підприємствах
включає в себе координований набір заходів та стратегій ефективної взаємодії
з цільовою аудиторією та досягнення маркетингових цілей.
Основні підходи до управління комплексом маркетингових комунікацій:
- Визначення цілей: Необхідно почати з чіткого визначення
маркетингових цілей, які бажаєте досягти за допомогою комунікаційних
заходів. Ці цілі повинні бути конкретними, вимірюваними та досяжними.
- Аналіз аудиторії: Необхідно розібратися із характеристиками вашої
цільової аудиторії, включаючи її потреби, побажання, демографічні дані,
поведінку та споживчі звички. Це допоможе, як найкраще знайти контакт з
цільовою аудиторією.
- Вибір каналів комунікації: Виберіть найвідповідніші канали та медіуми
для досягнення вашої аудиторії. Сюди можна віднести традиційні канали, такі
як телебачення, радіо та преса, а також цифрові канали, такі як соціальні
мережі, веб-сайти та електронна пошта.
- Розробка повідомлень: Створіть повідомлення, яке відповідає вашим
маркетинговим цілям та відображає переваги вашого продукту чи послуги.
Важливо отримати потреби та очікування вашої аудиторії.
- Графік та бюджет: Розробіть графік виконання комунікаційних заходів
29
та визначте бюджет для реалізації стратегії. Це допоможе керувати ресурсами
та забезпечити вчасну та ефективну реалізацію стратегії.
- Виконання та впровадження: Реалізуйте комунікаційну стратегію,
забезпечуючи відповідність усім елементам плану та контролюючи виконання
графіка та бюджету.
- Вимірювання та аналіз: Вимірюйте ефективність комунікаційних
заходів та аналізуйте результати відповідно до визначених маркетингових
цілей. Це допоможе з'ясувати, успішно була реалізована стратегія та чи
потрібно коригування.
- Адаптація та оптимізація: На основі аналізу результатів внесіть
корективи в стратегію, адаптуючи її до змін на ринку та поведінки аудиторії.
- Зворотний зв'язок: Забезпечте можливість для зворотного зв'язку з
аудиторією, щоб дізнатися її думку та потреби, а також вдосконалити
комунікаційну стратегію на майбутнє.
- Постійне вдосконалення: Маркетингова комунікаційна стратегія
повинна бути постійно вдосконалена, щоб відповідати змінним умовам ринку
та потребам аудиторії.
Ефективне управління комплексом маркетингових комунікацій вимагає
системної роботи, аналізу та адаптації, а також співпраці між відділами
маркетингу, реклами, PR та іншими внутрішніми та зовнішніми цікавими
сторонами.
Маркетингові комунікаційні інструменти - це різні засоби та методи, які
використовуються підприємствами та брендами для спілкування зі своєю
аудиторією та передають їм різного роду бізнес-повідомлення та інформацію
для підтримки, залучення клієнтів та підвищення усвідомлення бренду.
Маркетингові комунікаційні інструменти можна розділити на кілька
основних категорій. На рисунку 1.2 представлені основні маркетингові
комунікаційні інструменти.

Заходи сприяння
Реклама продажам Соціальні медіа
Відносини з Маркетингові
Інтернет-маркетинг
громадськістю (PR) комунікаційні інструменти

30

Рис. 1.3 Маркетингові комунікаційні інструменти

Реклама: Реклама включає в себе різноманітні рекламні кампанії,
оголошення в засобах масової інформації, рекламу в Інтернеті, на вулицях та
інші види споживчої реклами.
Відносини з громадськістю (PR): PR використовуються для побудови
позитивного іміджу компанії, управління взаємодіями з громадськістю та
вплив на думку громадськості різними методами, такими як прес-релізи,
події, інтерв'ю та ін.
Прямий маркетинг: Цей інструмент включає в себе прямий контакт з
клієнтами через пошту, телефон, електронну пошту, SMS та інші способи, а
також розсилку рекламних матеріалів.
Заходи сприяння продажам: Пропозиції, знижки, акції, програми
лояльності та інші інструменти, спрямовані на стимулювання продажів та
привертання нових клієнтів.
Маркетинговий контент: Створення та розповсюдження різних видів
інформаційного контенту, такого як статті, відео, блоги, інфографіка, для
навчання та інтересу цільової аудиторії.
Соціальні медіа: використання платформи соціальних мереж для
взаємодії з аудиторією, розповсюдження реклами та створення спільнот та
віртуальних спільнот.
Інтернет-маркетинг: Включає в себе пошукову оптимізацію (SEO),
контекстну рекламу, маркетинговий контент, роботу з електронною поштою
31
та інші інтернет-інструменти для залучення клієнтів.
Директ-маркетинг: Використовується для надсилання особистих
запрошень, інформації та пропозицій клієнтам та зацікавленим клієнтам.
Спонсорство та заходи: Участь у спортивних заходах, культурних подіях
та інших масових заходах з метою підтримки бренду та привертання уваги.
Це лише кілька прикладів маркетингових комунікаційних інструментів.
Компанії набирають комбінацію цих інструментів, щоб досягти своїх
маркетингових цілей та ефективно спілкуватися зі своєю аудиторією [12].
Отже, інтернет, використання мобільних технологій і бум електронних
покупок стимулювали нову поведінку клієнтів. На їх купівельну поведінку
може вплинути маркетингові комунікації зосередившись на стратегіях,
пов’язаних із використанням цифрових технологій, особливо на місцях
продажу, де присутній потенційний клієнт і інформація від нього, необхідна
для персоналізації пропозиції. Здійснюючи покупки через інтерактивні
технології, клієнти зацікавлені перш за все, дізнатися більш детальну
інформацію про продукти та їх параметри, далі про доступність товару і,
нарешті, про вільне поєднання окремих елементів товару.

32
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА МАРКЕТИНГОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ
НА ПІДПРИЄМСТВІ СТОВ «ДНІПРО»

2.1. Організаційно-економічна характеристика СТОВ «Дніпро»

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю
"Дніпро" зареєстровано 17 жовтня 1991 року на базі невеликого фермерського
господарства, за юридичною адресою: Україна, Черкаська обл.,
Чорнобаївський р-н, село Васютинці по вулиці Леніна. Керівником організації
є Душейко Андрій Петрович. СТОВ має статутний капітал, який формується
через внески його членів. Основною статтею прибутку було надання послуг
сільськогосподарським підприємствам по догляду за землею. Основною
сферою діяльності є вирощування зернових, зернобобових, олійних, овочевих,
скотарство молочне, свинарство. Структура посівів майже не змінюється з
роками. Господарство відкрите до усього нового і готове до постійних
експериментів має кількасот різноманітних сортів та гібридів овочів. СТОВ
«Дніпро» має розвинену систему поливу, яка може використовуватись
одночасно на 600 га землі.
В обробітку господарства знаходиться великий земельний наділ (більше
15 тис. га), його важко назвати агрохолдингом в повному розумінні цього
слова. СТОВ «Дніпро» — це швидше велика сімейна ферма родини Душейко,
яка починала працювати з 2,8 га. З весни 2017 року підприємство взяло в
оренду земельні паї й було реорганізоване в СТОВ «Дніпро», діє згідно
Цивільного і Господарського кодексів України та Статуту Товариства з
обмеженою відповідальністю. Управління СТОВ здійснюється через збори
членів, на яких приймаються рішення з питань діяльності компанії.
Бюджетування та фінансове планування: Ретельне бюджетування та
планування фінансових ресурсів допомагають ефективно використовувати
грошові витрати, уникати зайвих витрат і раціонально розподіляти ресурси на
важливі потреби.
Виробництво та запаси: Управління виробництвом та оптимізація
33
запасів може зменшити витрати на сировину та готову продукцію і запобігти
перепродажам.
Логістика та постачання: Оптимізація логістичних ланцюгів постачання
дозволяє знизити витрати на транспорт, зберігання та доставку товарів.
Впровадження нових технологій: Використання сучасних технологій та
процесів автоматизації може зменшити робочу працю та зменшити витрати на
обладнання та інфраструктуру.
Переговори з постачальниками: Послідовність у пошуку кращих умов
співпраці з постачальниками може призвести до зниження ціни та отримання
більших знижок.
Вдосконалення продажів та маркетингу: Збільшення обсягів продажів та
попиту на товари чи послуги підприємства покращують прибуток.
Залучення фінансування: У випадку, коли підприємство має потребу в
додаткових фінансових ресурсах, залучення кредитів або інвестицій може
покращити матеріальне забезпечення.
Раціоналізація адміністративних витрат: Зменшення витрат на
адміністрування та управління допоможе економити гроші та збільшити
ефективність.
Ефективність робочої сили: Ефективне використання працівників та
оптимізація робочих процесів допомагають знизити витрати на оплату праці
та підвищити продуктивність. Саме кадри підприємства є основною часткою
продуктивних сил господарства, а їх наполеглива праця є вирішальним
фактором сільськогосподарського виробництва.
Кожен із цих способів може бути корисним для покращення
матеріального забезпечення підприємства. Вибір конкретних стратегій буде
залежати від особливостей діяльності та мети організації.
В таблиці 2.1 наведено дані щодо наявності трудових ресурсів в
СТОВ «Дніпро», а також ефективності їх використання.

34
Таблиця 2.1
Обсяг використання трудових ресурсів СТОВ «Дніпро»
за 2020 – 2022рр.
Показник 2020 2021 2022 2022 у % до
2020
Середньорічна чисельність 275 335 375 136,4
робітників, чол.
Відпрацьовано тис. люд.-год. 415,4 478,3 559,5 134,7
- всього
в т.ч. одним працівником, люд. 1510,5 1427,8 1492 98,8
-год.
Реалізовано продукції в
розрахунку на: одного працівника, 986,7 1025,8 1037,2 105,1
тис. грн.
1 люд.-год., грн. 614,9 628,4 659,4 107,2

З проведеного аналізу видно, що на підприємстві СТОВ «Дніпро»
спостерігається незначне коливання рівня та ефективності використання
трудових ресурсів, про що вказують показники з таблиці: на 36,4 %
збільшилась середньорічна кількість працівників, які у 2022 році
відпрацювали на 34,7 % більше робочого часу порівняно з 2020 роком; обсяг
реалізованої продукції в розрахунку на 1 працівника за розглянутий період зріс
на 5,1 %, а обсяг реалізованої продукції в розрахунку на 1 люд.-год. – на 7,2
%, що було спричинене зростанням обсягу продукції, яка була реалізована на
45,7% при одночасному збільшенні кількості працюючих.
Обсяг власних обігових коштів означає кількість грошових ресурсів,
якими компанія володіє для забезпечення своїх поточних операцій та обігу.
Власні обігові витрати включають у себе грошові кошти та інші активи, які
можуть бути використані для платежів постачальникам, виплати зарплати
працівникам, оплати витрат на сировину та матеріали та інших поточних
фінансових зобов’язань.
Обсяг власних обігових коштів може варіюватися від компанії до
компанії і залежить від її фінансового стану, обсягу діяльності та інших
факторів. Ця кількість може бути розрахована шляхом віднімання поточних
зобов'язань від поточних активів (готівка, банківські рахунки, запаси тощо).
35
Власні обігові витрати вказують на фінансову стійкість підприємства та його
можливість оплатити свої зобов'язання в поточному періоді без необхідності
додаткового залучення. Обсяг власних обігових коштів, вказує на достатнє
значення власного обігового капіталу – мінімальна умова економічної
стійкості зображена в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Показники для розрахунку економічної стійкості СТОВ «Дніпро» за
2020 – 2022 рр.
Роки Запаси, тис. грн. Власний обіговий капітал, тис. грн.
2020 12389 12754,00
2021 13514 13863,00
2022 14360 15250,00

За результатами таблиці зрозуміло, що підприємство має достатню
кількість обігових коштів, на що вказують показники абсолютної фінансової
стійкості. Як видно з таблиці, що за період 2020-2022 рр. власний обіговий
капітал покриває товарні запаси підприємства. Ефективне управління
власними обіговими витратами компанії забезпечують безперебійну роботу та
уникають фінансових труднощів.
Підприємство СТОВ «Дніпро» є стабільним на сучасному ринку.
Коефіцієнт забезпечення власними коштами оборотних активів становить 0,1,
це значення свідчить про абсолютну можливість переведення активів у ліквідні
кошти.
Значення показника маневреності робочого капіталу в 2020 році складав
0,97, а у 2022 році склав 0,94 при нормативному значенні 1. Ця динаміка
свідчить про негативну тенденцію.
Негативне значення має показник маневреності власних обігових
коштів, який вкрай низький на підприємстві і дорівнює 0,04, в той час ,
нормативне значення повинно бути не менше 0,5. це свідчить про нестачу
абсолютно ліквідних коштів.
36
Можливість підприємства розраховуватися по зовнішнім зобов’язання
власними активами, характеризує такий коефіцієнт, як коефіцієнт фінансової
автономії, який дорівнює 0,96 в 2022 році, при нормативному значенні - >= 0,5.
саме, це свідчить про те, що підприємство має власні можливості
розраховуватися з кредиторами.
Основні фонди представляють собою довгострокові активи, які
використовують для виробництва продукції чи надання послуг. До основних
фондів відносяться, наприклад, будівництво, обладнання, транспортні засоби
та інші капітальні активи, які використовуються підприємством протягом
тривалого періоду для виробництва продукції або надання послуг. Основні
фонди відображаються в балансі підприємства та підлягають амортизації,
тобто їхня вартість розподіляється протягом тривалого періоду витрат на
виробництво.
Оборотні фонди: представляють собою активи, які використовують для
забезпечення поточної діяльності підприємства. До оборотних фондів
відносяться, наприклад, готівка, банківські рахунки, запаси сировини та
готової продукції, дебіторська заборгованість (кошти, які мають надійти від
клієнтів), тощо.
Оборотні фонди призначені для задоволення поточних фінансових
потреб, таких як платежі постачальникам, виплата зарплати, оплата податків
та інші поточні зобов'язання.
Основні фонди та оборотні фонди в сукупності складають активи
підприємства і допомагають у розумінні структури та фінансової стійкості
компанії. Вони відображаються у фінансовому звіті балансу. Динаміку
наявності та ефективності на підприємстві СТОВ «Дніпро» основних та
оборотних фондів розглянемо в Додатку Б.
Як видно з таблиці Додатка Б, що обсяги виручки підприємства від
реалізації продукції за аналізований період збільшився на 45,0% і в 2022
році становила 35725,7 тис. грн., середньорічна вартість основних
виробничих фондів за даний період зросла на 22,0%; середньорічна вартість
37
оборотних фондів за цей період зросла на 42,6%.
Підвищення рівня фондовіддачі на 22,0% було викликане зростанням на
43,3 % вартості оборотних фондів. За досліджуваний період зросла
собівартість реалізованої продукції на 45,2 %, ми бачимо , що також зросла і
норма прибутку на 28,6 відсоткових пункти, саме це стало результатом
вищенаведених показників діяльності підприємства СТОВ «Дніпро».
Для багатьох країн основною сільськогосподарською галуззю
виробництва продукції є вирощування зернових культур, таких як пшениця,
кукурудза, соняшник або ж вирощування рослин для виробництва кормів для
тварин, таких як кукурудза або соя. Зрозуміло, що основною
сільськогосподарською галуззю виробництва продукції буде та, яка обіймає
найбільший обсяг питомої ваги в загальній структурі сільськогосподарської
товарної продукції підприємства. Проаналізувавши оцінку стану динаміки
складу і структури виготовленої товарної продукції сільськогосподарського
підприємства в Додатку В, можливо передбачити, яке місце займає і яку роль
відіграють для підприємства інші види діяльності.
Зробивши аналіз показників таблиці в Додатку В зрозуміло, що в
структурі товарної продукції у 2022 році в порівнянні з 2020 роком питома
вага ячменю ярого зменшилась на 4,4 %, а пшениця озима, соняшник,
кукурудза, ячмінь ярий, овочі, ВРХ, свині – зросла. Що стосується кукурудзи,
то її частка у складі товарної продукції зросла майже вдвічі. В цілому
продукція насінництва та тваринництва 2022 році порівняно з 2020 зросла на
29,4% .
На рисунку 2.1. побудовано динаміку структури товарної продукції за
три досліджуваних роки. Перше місце за обсягом у товарній продукції займає
кукурудза. Це пов’язано не тільки з обсягами реалізації насіння, скільки з її
вартістю за тону, адже обсяг реалізації інших культур залежить від ціни за
тону і від самого обсягу реалізації.

38
14000.0
12000.0
10000.0
8000.0
6000.0
4000.0
2000.0
0.0
2020 2021 2022

Рис. 2.1. Динаміка структури товарної продукції СТОВ «Дніпро» за
2020 – 2022 рр., тис.грн.

У сучасних умовах господарювання подальший розвиток діяльності
підприємства залежить від його ефективності. Оцінка ефективності в різних
контекстах може мати різні показники і критерії. Індикатори оцінки
ефективності працюють у відносинах від мети, завдань і конкретної сфери
діяльності. Розглянемо деякі загальні показники, які можуть бути використані
для оцінки ефективності в галузях сільського господарства: рентабельність,
обсяг реалізованої продукції в розрахунку на 1 гривню основних фондів, на
одного працівника та 1 людино-годину, прибуток (чистий, грубий,
операційний), виручка, коефіцієнти оборотності активів.
В таблиці 2.3 зроблено аналіз основних показників економічної
діяльності СТОВ «Дніпро».
Зробивши аналіз показників фінансово-господарської діяльності
підприємства, можемо зробити певні висновки, що за останні три роки
спостерігалося поступове зростання обсягу реалізованої продукції, це сталося
завдяки значному підвищенню попиту на продукцію агропромислового
комплексу та збільшенням обсягів її закупок. В результаті – поступове
зростання норми прибутку та рівня рентабельності підприємства СТОВ
«Дніпро».
39
Таблиця 2.3
Аналіз основних показників економічної діяльності СТОВ «Дніпро» за
2020 – 2022 рр.
Показник 2020 2021 2022 2022 у %
до 2020
Обсяг реалізованої продукції, 25708,0 31325,5 37590,1 146,2
тис. грн. - всього
в т.ч. в розрахунку на 1 грн. 31,72 35,78 38,83 122,4
основних фондів, грн.
1 працівника, тис. грн. 994,3 1010,8 1107,6 111,4
1 люд.-год., грн. 659,9 685,1 720,4 109,2
Прибуток, тис. грн. - всього 6416,1 7476,0 9095,8 141,8
в т. ч. в розрахунку на 1 268,6 262,6 287,5 107,0
працівника, тис. грн.
1 люд.-год.,грн. 164,2 151,4 188,0 114,5
Норма прибутку, % 282,5 291,4 310,2 27,7 в.п.
Рівень рентабельності, % 37,1 33,6 37,7 0,6 в.п.

За аналізований період обсяг товарної продукції підприємства виріс
на 46,2 %. Внаслідок цього, прибуток підприємства теж зріс на 41,8 %.
Рівень рентабельності зріс до 0.6 в.п.
Можна зробити висновок, що діяльність підприємства СТОВ «Дніпро»
щороку покращується, приносячи власникам підприємства все більший
прибуток.
Збільшення прибутку в сільськогосподарському підприємстві може бути
складним завданням, але має кілька стратегій, які можуть допомогти
оптимізувати діяльність та підвищити ефективність. Необхідно постійно
аналізувати попит на сільськогосподарську продукцію та визначати найбільш
прибуткові культури, також досліджувати можливості експорту або укладення
довгострокових контрактів з покупцями. Намагатися використовувати сучасні
сільськогосподарські технології для підвищення врожайності та ефективності
виробництва. Автоматизувати процеси, що дозволятимуть зменшити витрати
на робочу силу та збільшити продуктивність.
2.2. Аналіз маркетингового середовища підприємства СТОВ
40
«Дніпро»

У системі ринкових економічних відносин сільське господарство в
результаті дії низки специфічних особливостей повільніше адаптується до
змін підприємницького середовища ніж інші галузі економіки.
Маркетингове середовище підприємства включає всі зовнішні та
внутрішні фактори, які можуть впливати на маркетингові рішення та стратегії.
Це важливий аспект управління, успішність бізнесу часто залежить від
здатності адаптуватися до змін у цьому середовищі
Маркетингове середовище постійно змінюється, і успішні підприємства
вміють пристосовуватися до нових реалій для досягнення своїх бізнес-цілей.
Враховуючи дану особливість впровадження маркетингового підходу у
практичну діяльність сільськогосподарських товаровиробників є резервом для
підвищення ефективності використання наявного ресурсного потенціалу,
забезпечення його конкурентоспроможності та сталого розвитку.
Для аграрного підприємства стає необхідним вивчення маркетингового
середовища (рис. 2.2) як сукупності факторів мікро- та макросередовища,
діючих за межами підприємства, які впливають на можливості його розвитку
і не попадають під контроль [5].
Ефективне управління діяльністю підприємства та найбільш повна
реалізація ресурсного потенціалу залежить від глибокого вивчення ринку,
потреб клієнтів, каналів реалізації, якості товарів, їх цінами, комунікацією зі
споживачами тощо.
Обґрунтування управлінських рішень щодо прийняття маркетингових
досліджень. Напрямок діяльності сільськогосподарського підприємства
позволяє одержувати максимальний прибуток при мінімальних витратах на
рекламну діяльність, адже такий товар як насіння, м’ясна та овочева продукція
на ринку Черкаської та сусідніх з нею областей є не новим і зі сторони
підприємства СТОВ «Дніпро» не варто докладати додаткових зусиль для його
просування, адже без насіння не можливий врожай.
41

Природно
Економічне Політико-правове
екологічне
середовище середовище
середовище

Конкуренти Споживачі Посередники

РЕСУРСНИЙ
ПОТЕНЦІАЛ
ПІДПРИЄМСТВА

Фінансово кредитні
Постачальники Агросервісні
установи підприємства

Науково-технічне Інформацій Соціально-
не
середовище середовище демографічне
середовище
Рис. 2.2. Маркетингове середовище аграрного підприємства СТОВ «Дніпро»

На землях СТОВ «Дніпро» вирощують зернові та технічні культури,
займаються молочним скотарством (понад 5 тис. голів ВРХ) та свинарством,
але окремої уваги заслуговує овочівництво. Під овочі борщового набору та
картоплю відведено близько 600 га. Підприємство вирощує майже третину
всіх овочів, що виробляє Черкащина. Асортимент продукції підприємства
постійно збільшується і задоволення потреб таким товаром ніколи не
зменшується, а навпаки, навіть зростає, внаслідок постійного зростання
посівних площ та застосування сівозмін.
Цільовий ринок. Це група вказаних клієнтів, яке підприємство
використовує як основний об'єкт своїх маркетингових та рекламних зусиль. Це
група людей або організацій, які володіють певними загальними
характеристиками та властивостями, що створюють їх особливо для бізнесу.
Компанія СТОВ «Дніпро» працює з великими торговими мережами,
дрібним оптовикам товар майже не продають. Овочі фасують в великі сітки і
42
далі на найманому транспорті перевозить по складах мережі. А от фасування
меншими партіями чи додаткового обробітку врожаю на господарстві немає.
Українці на даний момент настільки бідні, що не можуть дозволити собі
платити за упаковку, за мийку і за доробку фактично ще одну вартість овочів.
Цього не дозволяють зарплати та пенсії в країні.
Визначення чіткого цільового ринку дозволяє підприємствам ефективно
спрямовувати свої ресурси, розробляти націлені маркетингові кампанії,
підвищувати рівень конкурентоспроможності та задовольняти потреби
клієнтів. Розуміння та визначення цільового ринку є ключовим елементом
успіху в бізнесі.
Формулювання цілей компанії є етапом стратегічного управління, який
націлений на діяльність компанії і яким вона планує досягти свого успіху. Цілі
повинні бути конкретними, вимірюваними, досяжними, релевантними та
часово обмеженими. На початковому етапі життєвого шляху для
підприємства, що реалізувало себе, як постачальник насіння, ВРХ, свиней та
овочів для сільськогосподарських як приватних так і державних підприємств,
головним напрямком були підвищення обсягів продажів та розширення
власної долі на ринку Черкаської та прилеглих до неї областей. Для існування
такого потужного підприємства, з таким висококваліфікованим персоналом,
досвідченими працівниками, а саме головне – з такими амбіціями і планами
без стратегічних цілей не можливе. Основними цілями підприємства є щорічне
збільшення обсягів продажів у 1,5 рази, а щорічне збільшення власної частки
на ринку на 5%. Більш ґрунтовно зображено основні цілі стабілізації
підприємства на (рис. 2.3).
Функціональна гнучкість підприємства є першим аспектом, особливо в
умовах постійних змін у бізнес-середовищі. Ця гнучкість дозволяє
підприємствам ефективно адаптуватися до нових умов, швидко реагувати на
зміни в ринкових умовах та забезпечити ефективне використання ресурсів.
Функціональна гнучкість є ключовим елементом успішного управління
підприємством у сучасному динамічному бізнес-середовищі [15].
43

Основні цілі стабілізації СТОВ «Дніпро»

Щорічне збільшення
Досягнення переваги Підвищення престижу і
р осту чистого доходу
над конкурентами покращення іміджу
на 5%

Освоєння нових ринків Поліпшення соціальних Розвиток інших видів

збуту умов працюючих діяльності

Рис. 2.3. Цілі стабілізації СТОВ «Дніпро»

Формування основних завдань маркетингу конкретними цілями і
стратегією підприємства. Одночасно необхідно застосовувати певні дії у
рамках ведення своєї діяльності:
Вивчення ринку: (аналіз ринків і конкурентів, визначення потреби
споживачів, вивчення тенденцій розвитку ринку);
Позиціонування продукту або послуги: (визначення унікальних переваг
продукту, розробка стратегії позиціонування на ринку);
Розробка продукту або послуги: (визначення споживчих властивостей
продукту, дослідження і впровадження нових технологій,);
Продажі і реклама має бути задовільним: (розробка стратегій залучення
клієнтів, планування рекламних заходів і просування бренду);
Сучасні та цікаві пропозиції для залучення нових постачальників
(укладання довготермінових на взаємовигідних умовах договорів);
Створення і управління брендом: (розробка стратегії брендингу,
управління репутацією і визнанням бренду).
Конкретні завдання маркетингу на підприємстві будуть визначатися
контекстом і сайтом підприємства, а також особливостями його ринку.
Важливо постійно оновлювати перегляд і виконувати цю задачу відповідно до
змін у бізнес-середовищі та споживчих потребах.
До основних постачальників сільськогосподарської продукції та послуг
відносяться: СТОВ "Старий коврай", СТОВ "Красенівське", ТОВ
44
"Москаленківське", СТОВ «Надія», ПАТ «Комінтерн», ТОВ «Агрофарм»,
ТОВ «Атлант» та ін.
Головною плановою стратегією сільськогосподарського підприємства є
забезпечення стабільного і прибуткового функціонування у сільському
господарстві. Основні аспекти такої стратегії можуть включати: забезпечення
продовольчої безпеки, виробництво якісних продуктів для задоволення потреб
населення в харчах, а також оптимізація виробництва, а саме використання
ефективних методів сільського господарства, впровадження новітніх
технологій для підвищення врожайності та якості продукції. Ще однією
важливою стратегією є стабільність економічного стану, збалансована робота
з ринками, розробка стратегії маркетингу для забезпечення високого попиту
на продукцію та розвиток інновацій (впровадження нових інновацій в галузі
сільського господарства, дослідження та впровадження нових сортів рослин).
Головна мета призведе до створення ефективної та стійкої
сільськогосподарської системи, яка забезпечує якісне та безпечне
продовольство, при цьому максимізуючи економічну ефективність та
зберігаючи природні ресурси для майбутніх поколінь.
Проаналізуємо основні ринкові можливості й загрози, при оцінці
маркетингового мікросередовища СТОВ «Дніпро» які детально наведено у
таблиці 2.4.
Таблиця 2.4
Основні ринкові можливості і загрози СТОВ «Дніпро»
Можливості Загрози
Збільшення попиту на органічні Зміни в кліматі
продукти Коливання цін на сільськогосподарські
Розвиток зовнішніх ринків продукти
Розвиток технологій Конкуренція на ринку, яка може створити
Зниження цін постачальника економічний тиск для підприємства
Можлива державна підтримка Екологічні проблеми
Зміни в уподобаннях споживачів
Законодавчі обмеження

Аналізуючи дані таблиці можна скористатися ринковими
можливостями СТОВ «Дніпро» за рахунок: огляду на зростання інтересу
45
споживачів до здорового способу життя; ринок органічних продуктів може
представляти великі можливості для підприємства; розвитку зовнішніх ринків
та можливості експорту - це може допомогти підприємству розширити свої
можливості та забезпечити нові джерела доходу, а також використання
сучасних технологій у сільському господарстві, таких як автоматизація, дрони
та інші інновації, може підвищити ефективність виробництва; загальних або
диференційованих зборів методами «інтерв‘ю», «мозкового штурму» тощо.
Запропонувати технічні, технологічні, економічні, організаційні заходи зі
зміцнення позиції на ринку; стежити за змінами в законодавстві та вибирання
всіх корисних можливостей для підприємництва.
При цьому можливо вилучити існуючі загрози за рахунок:
Створення додаткового сервісу та пропозиції, відмови від реалізації
малорентабельних товарів та послуг; максимального збереження власних
обігових коштів; екстремальні погодні умови, які можуть виникнути через
зміни в кліматі, можуть негативно вплинути на врожай та вимагати адаптації
виробництва, саме тому СТОВ «Дніпро» має розвинену систему поливу, яка
може використовуватись одночасно на 600 га землі та впровадження
ефективних технологій дали позитивний результат на вирощування зернових
культур та овочів. Мають систему підлогового зберігання зерна: в кожному
селі — криті токи. Дві сушарки, що дозволяють висушувати тисячу тон
кукурудзи на добу; мінімізувати коливання цін на сільськогосподарські
продукти та знизити конкуренцію на ринку; врахувати зміни в уподобаннях
споживачів, такі як зменшення споживання м'яса або зміни в харчових
тенденціях, які можуть вплинути на попит на певні сільськогосподарські
продукти.
СТОВ «Дніпро» повинне бути готове до змін на ринку та ефективно
адаптуватися, мінімізуючи можливості впливу на свою діяльність.

2.3. Оцінка маркетингових комунікацій підприємства

46
Якісні маркетингові комунікації сьогодні є одним із найважливіших
факторів успіху і виживання бізнес-компаній на ринку. Тільки компанії зі
складною та стратегічно спланованою комунікацією можуть охопити
споживачів, завоювати їх довіру та переконати їх зробити покупку. Сьогодні
спілкування – це вже не просто продаж товарів, сьогодні необхідно дати
зрозуміти споживачам, що компанія зацікавлена в них, зацікавлена у їхніх
спостереженнях, їх ідеях, а також у їхньому негативному досвіді. Запити
споживачів надходять безпосередньо до компанії, і вона відповідним чином
обробляє їх. Тому важливо знайти правильний інструмент комунікації для
конкретної компанії не тільки для того, щоб компанія могла інформувати своїх
споживачів, але й для того, щоб споживачі могли легко інформувати
компанію.
Програми маркетингових комунікацій значно змінилися за останні
кілька років. Значний вплив на це має те, що з часом змінюються і запити
споживачів, їх поведінка, зміни в прийнятті рішень. Цей тиск також призвів до
зміни використовуваних каналів маркетингової комунікації. Споживачі
стають все більш егоцентричними та з очікуваними рішеннями, які
відповідають їхнім конкретним вимогам.
Оцінка маркетингових комунікацій сільськогосподарського
підприємства важлива для забезпечення ефективності його стратегії
просування на ринку.
За допомогою оптимального та вигідного поєднання певних складових
комплексу комунікацій рекламної діяльності, персональних продажів,
Інтернет діяльності, SMM, PR та інших, сільськогосподарське підприємство
має можливості збільшити чисельність своїх потенційних споживачів та межі
ринку, а також підняти обсяги прибутків.
Агропромисловість — великий сектор державної економіки, проте
аудиторія споживачів тут специфічна. Тож на рівні тактичних рішень
обирають інструменти з гнучкими налаштуваннями таргетингів, та залучають
прямі розміщення на спеціалізованих майданчиках.
47
До сезону 2021-2022 комплексні діджитал-кампанії підприємство не
запускало, був лише Facebook з просуванням контенту. Ця потреба виникла з
оновленням візуалізації. Діджитал інструменти лише починають залучатися,
тому потрібна чітка аргументація їхнього використання. Але кінцевий
споживач (особливо дистрибутори на аграрному ринку), попри особливості
сектору та шляху покупця, все більше звертає увагу на діджитал канали
просування. Тому відхід від, наприклад, друкованої преси не масово, але
відбувається”.
Також СТОВ «Дніпро» проводить рекламну кампанію розміщуючи
інформації про свою продукцію та діяльність в друкованих виданнях, таких як
журнал «АгроЕліта». Підприємство бере участь в українських та міжнародних
виставках. Підприємство СТОВ «Дніпро» також проводило переговори з
учасниками виставок в Україні, Польщі, Берліні та Туреччини про постачання
сільськогосподарської техніки, а також з фірмами Польщі про постачання
сільськогосподарського обладнання. Структура витрат на маркетингових
комунікації, які в 2022 році сягнули 86 тис. грн., показана на рис. 2.4.
3%
6%
4%
23%
64%
Виставки, ярмарки Інтернет реклама Друковані видання
Радіо реклама Інше

Рис. 2.4. Структура витрат на маркетингових комунікації СТОВ
«Дніпро»
Отже, проведення такої активної політики комунікацій було спричинено
тісною співпрацею з партнерами із Польщі, які інвестували кошти в у розвиток
підприємства, хоча теперішній час - війна, внесла свої корективи на співпрацю
48
та активність комунікаційної діяльності, яка значно знизилася.
Стимулювання просування сільськогосподарської продукції
СТОВ «Дніпро» може бути основним елементом стратегії розвитку
підприємства. Головним напрямком в стимулюванні просуванні продукції
підприємства є співпраця з потенційними покупцями. Розробка ефективних
маркетингових заходів висвітлюють переваги та якість сільськогосподарської
продукції. Підприємство використовує різні канали зв'язку, такі як
телебачення, радіо, Інтернет та соціальні мережі. Найбільша увага
приділяється активній участі у виставках та ярмарках, для представлення своєї
продукції та встановлення контактів з обраними покупцями. Запровадження
програми лояльності для постійних клієнтів, що може включати знижки,
подарунки та інші стимули. Підтримання сертифікатів якості та відповідності
екостандартам продукції може підвищити довіру споживачам.
СТОВ «Дніпро» взаємодіє з місцевою спільнотою через участі у заходах,
спонсорство місцевих подій та розвиток відносин із місцевими групами, а
також використовуйте онлайн-платформу для продажу своїх продуктів
споживачам.
Виведення нових сортів кукурудзи та інших продуктів стає стимулом для
залучення нових клієнтів. Створює пункти продажу від виробника для
взаємодії з клієнтами, але такий комунікаційний захід, як персональний
продаж, має місце на підприємстві лише частково. Також співпрацює з
роздрібними мережами: встановлює партнерські відносини з роздрібними
мережами для розширення каналів збуту.
Важливо використовувати показники ринку, аудиторії та конкурентної
позиції при виборі стратегій стимулювання просування сільськогосподарської
продукції.
Основою у маркетинговій стратегії підприємства є висока якість
продукції та в свою чергу, застосування оптимальних цін. Програма
маркетингових комунікацій підприємства є не досить сильною для підтримки
лідируючих позицій на ринку та для розширення його частки, хоча
49
підприємство має досить позитивний імідж господарства.
Комплекс маркетингових комунікацій для сільськогосподарських
підприємств включає різноманітні інструменти та стратегії, спрямовані на
ефективну взаємодію з відкритими зацікавленими сторонами, такими як
споживачі, дистриб’ютори, гуртовики та інші. Основні елементи комплексу
маркетингових комунікацій у СТОВ «Дніпро» представлено в табл. 2.5.

Таблиця 2.5
Елементи комплексу маркетингових комунікацій СТОВ «Дніпро»
Елементи комунікацій Характеристика носіїв

Традиційна реклама Реклама в газетах, журналах, телебаченні, радіо тощо
Інтернет-реклама Рекламні банери, контекстна реклама, реклама в
соціальних мережах
Відносини з Створення прес-релізів та інформаційних матеріалів;
громадськістю (PR) Участь в місцевих заходах та спонсорство
Прямий маркетинг Ведення розсилок та електронних листів;
Спеціальні пропозиції та рекламні кампанії для покупців.
Організація заходів Участь у виставках, ярмарках та конференціях;
Організація власних заходів, таких як дні відкритих
дверей чи гастрономічні фестивалі
Сприяння продажам Знижки та акції на продукцію;
Партнерські програми для дистриб'юторів та роздрібних
мереж
Інтернет-маркетинг Створення та оптимізація веб-сайту;
Використання соціальної мережі та контент-маркетингу
Спільноти в соціальних Активна участь у спільнотах у соціальних мережах;
мережах Взаємодія з клієнтами, відповіді на питання та коментарі
Директ-маркетинг Безпосередній контакт з клієнтами через телефонні
дзвінки чи особисті зустрічі;
Розсилка брошур та каталогів
Екологічний маркетинг Підкреслення екологічно чистого виробництва та
обробки продукції; Сертифікація органічної або еко-
продукції

Важливо створити інтегрований план маркетингових комунікацій, який
на основі різних інструментів досягне цілого бренду та максимізує вплив на
ринок.
Напрям політики, який використовує підприємство згідно своєї
комунікаційної діяльності стосовно збутової політики продукції, звертаючи
50
увагу на широкий асортимент продукції, є пасивним.
На це вплинули деякі фактори: По-перше на підприємстві не має
спеціаліста, відповідального за збутовий та комунікативний напрямок
діяльності, також господарство не проводить підбір нових посередницьких
організацій та споживачів в цілому. Такий напрям діяльності має негативну
ознаку, оскільки в жорсткій конкурентній боротьбі варто застосовувати
сучасний світовий досвід та використовувати його в запровадженні
інтегрованих маркетингових комунікаціях.
Якщо не змінити таку тактику, то СТОВ «Дніпро» понесе певні втрати і
існуючі клієнти можуть перейти до конкурентів, які вдало застосовують
сучасні досягнення.
Отже важливим завданням перед підприємством залишається побудова
ефективної системи збуту продукції, а отже і розвиток комунікаційної
політики підприємства.
Зважаючи на показники макросередовища та мікросередовища,
проведення дослідження сильних та слабких сторін підприємства, ми можемо
побудувати комунікаційну модель його розвитку. Потрібно розробити саме
стратегію ефективних комунікацій. Щоб пов’язати дану стратегію з напрямком
зміни продукту чи ринку, необхідно більш детально зупинитися на конкретній
моделі стабільного концентрованого росту. Для цього слід збільшувати
асортимент продукції та розширити його в межах своєї галузі, активно
застосовувати напрямки поліпшення свого становища на ринку або створити
заходи для переходу на новий, більш перспективний ринок.
В результаті, підприємству варто створити та впровадити стратегію
впевненого зміцнення свого становища на ринку, а це вимагає створення
ефективного комплексу маркетингових комунікацій, що дасть можливість
обійняти ключові позиції на ринку. Для формування даної стратегії можемо
запропонувати розглянути методологічний підхід для більш ефективного
планування стратегічних альтернатив та глибшого їх аналізу. за основними
показниками товар-ринок в нинішніх умовах зростаючого економічного
51
ринку.
Матриця стратегії зростання за напрямками товар-ринок (англ. Ansoff
Matrix) є інструментом для визначення стратегії розвитку підприємства, що
базується на комбінації нових чи існуючих товарів та нових чи існуючих
ринків. Ця матриця розроблена вченим Ігорем Ансоффом і надає чотири
основні стратегії зростання:
Ринкова пенетрація (Market Penetration): основна ідея - збільшення
частки ринку на існуючих ринках із існуючими продуктами. Спрямована на
залучення більшої кількості клієнтів або збільшення обсягів продажів під час
уже існуючих умов ринку.
Розробка ринку: основна ідея - ведення наявних продуктів на нових
ринках. Може включати розширення географії, введення продуктів на нові
території або спроби залучити нові сегменти цільової аудиторії.
Розробка продукту (Product Development): основна ідея - розробка нових
продуктів або модифікація існуючих продуктів для існуючих ринків.
Фокусується на тому, як підприємство може розширити свій асортимент
товарів для поточної цільової аудиторії.
Диверсифікація (Diversification): основна ідея - введення нових
продуктів на нових ринках. Може бути завданням складнішим, але при
правильному виконанні вона може зменшити ризик та відкрити нові джерела
доходу.
Дана матриця зображена на рис. 2.5.
Ця матриця дозволяє підприємству вибирати стратегії зростання.
Важливо отримати ризики і можливості кожної стратегії та забезпечити їх
взаємодію з ресурсами та компетенціями підприємства. Якісне впровадження
інструменту маркетингових комунікацій, а саме директ-мейлу буде коштувати
більше 12000 грн.

Опис продукту

Існуючий ринок Існуючий продукт Новий продукт
Стратегія Стратегія розвитку
Новий ринок
проникнення продукту

Стратегія розвитку Стратегія
Опис ринку

52

Рис. 2.5. Матриця стратегії зростання по напрямках товар-ринок в
СТОВ «Дніпро»

Це один з інструментів прямого продажу, за допомогою якого бренди
розсилають потенційним клієнтам свої пропозиції електронною або фізичною
поштою. Потрібна буде конкретна та інформативна клієнтська база та вигідна
комерційна пропозиція, яка буде задовольняти бажання та потреби
потенційних покупців. Дану розсилку планується організувати у два етапи: на
першому етапі - розсилка комерційних пропозицій по переробних
підприємствах України кількістю 1500 листів формату А4, другий етап –
розсилка листів великим підприємствам, приблизно 150 штук, наприкінці
року з поздоровленням колег сувенірними подарунками.
Нажаль масове розсилання фізичною поштою затратне, погано
таргетується і шкодить навколишньому середовищу. У цифрову епоху
актуальнішими та ефективнішими є прямі продажі через email, оскільки таким
чином можна точніше визначити цільову аудиторію, вибудовувати тісніші
взаємини з клієнтами, моніторити ефективність розсилок за допомогою
аналітики, інтегрованої в email сервіс тощо.
Одна з основних переваг директ-мейлу у розрізі email маркетингу
полягає у його дешевизні. Наприклад, у SendPulse можна щомісяця надсилати
до 15000 листів на базу в 500 передплатників абсолютно безкоштовно.
Таблиця 2.6
Переваги і недоліки директ-мейлу СТОВ «Дніпро»
Переваги Недоліки
Особистий контакт Ризик сприйняття як спам
Висока цільова спрямованість Високі витрати
Можливість тестування Обмежена кількість інформації
Висока відкритість Низький відсоток відкриття
53
Можливість вкладення Питання з приватністю
матеріалів
Моніторинг результатів Вплив на довкілля

Переваги використання директ-мейлу:
Особистий контакт: Директ-мейл дозволяє надсилати персоналізоване
повідомлення конкретним клієнтам, створюючи враження особистого
контакту.
Висока цільова спрямованість: можливість точного визначення цільової
аудиторії, враховуючи різні параметри, такі як вік, регіон, інтереси і т.д.
Можливість тестування: легко провести тестування різних варіантів
акцій, текстів тощо, щоб налаштувати ефективність кампанії.
Висока відкритість: Індивідуальні листи часто привертають більше уваги
в порівнянні зі стандартними рекламними каналами.
Можливість вкладення матеріалів: Додатки, такі як брошури, купони,
зразки тощо, можуть бути відправлені разом з листами.
Моніторинг результатів: Результати кампанії директ-мейлу можна
відстежувати досить точно, враховуючи відсоток відкриття, відповіді та
конверсії.
Недоліки застосування директ-мейлу:
Ризик сприйняття як спам: Існує ризик того, що листи будуть сприйняті
як небажана пошта (спам), особливо якщо вони не були схвалені отримувачем.
Високі витрати: У порівнянні з іншими каналами маркетингу, директ-
мейл може бути досить дорогим у зв'язку з витратами на друк, обробку та
відправлення листів.
Обмежена кількість інформації: Якщо листи мають обмежений обсяг,
складно передавати багато інформації.
Низький відсоток відкриття: Не всі листи будуть відкритими
отримувачами, що може знизити ефективність кампанії.
Питання з приватністю: Незадоволеність споживачів щодо порушення
приватності може призвести до втрати довіри та негативного сприйняття
бренду.
54
Вплив на довкілля: Директ-мейл, особливо якщо є обсяги великого
паперу, може мати негативний вплив на довкілля через використання ресурсів.
При використанні стратегії директ-мейлу важливо повністю планувати
та використовувати індивідуальні особливості цільової аудиторії та ринку.
Вартість даного заходу буде коштуватиме близько 7500 грн., що включає
формування адресної програми, купівлю конвертів, друк листів, вартість
розсилки.
Як ми вже згадували, одним з основних видів комунікації є участь у
виставках та ярмарках. Перший захід у даній сфері буде реалізовуватись
шляхом участі у місцевій виставці. Сумарна вартість даного заходу
складатиме більше 15000 грн. наступним кроком є просування продукції на
професійну галузеву виставку, де розмір бюджету витрат становитиме близько
1500 дол. США.
Можна зробити висновок, підрахувавши витрати маркетингового
бюджету, необхідно зауважити, що прорахована сума є не малою, але
меншою за комунікативний бюджет, розрахований за моделлю
Дорфмана - Стеймана, тобто є беззбитковим. Ефективність кожного з
наведених маркетингових заходів для СТОВ «Дніпро» показана в табл. 2.7.
де К1 – коефіцієнт певної відповідності профілю рекламо носія основним
залученням аудиторії, на яку підприємство орієнтує свою продукцію.
Таблиця 2.7
Оцінка ефективності маркетингових комунікаційних кампаній
СТОВ «Дніпро»

Захід Коефіцієнти Еф Визначено з
розрахунку
К1 К2 Кз К4 К5 К6 К7 К8%
Реклама в 1,0000 1,0000 0,0650 0,6000 0,7000 0,2100 20,1 1,74 Тираж 3500
журналі шт.
Розміщення 0,0793 0,0633 0,0230 0,2800 0,4500 0,17 0,01 Цільова
реклами на аудиторія
сіті-лайтах 12000 чол.
Реклама на 0,1430 0,1528 0,0280 0,3200 0,8000 0,4500 0,85 0,38 Цільова
радіо аудиторія
12000 чол.
55
Реклама на 0,0769 0,0770 0,0040 0,3200 0,8000 0,5100 0,37 0,02 Цільова
телебаченні аудиторія
12000 чол.
Участь у 1,0000 1,0000 0,0280 89,0 8,1 Цільова
ярмарках аудиторія
3200 чол.
Участь у вис- 0,8000 0,8500 0,0220 67,32 3,5 Цільова
тавці аудиторія
4500
Директ-мейл 1,0000 1,0000 0,2000 0,5000 120 5,1 Цільова
аудиторія
1200 чол.
Всього 297,8 18,8

К2 - коефіцієнт відповідності профілю видання певній товарній групі чи
товарному ринку.
К3 - частка відповідних маркетингових комунікаційних повідомлень
стосовно певного підприємства в загальному обсязі існуючих повідомлень.
К4 – коефіцієнт важкості сприйняття основного матеріалу.
К5 - частка наданого основного матеріалу в повному обсязі.
К6 - коефіцієнт ймовірності з уваги аудиторії з основного матеріалу
рекламо носія на матеріал МП "МК".
Застосувавши заходи, які представлено в таблиці підприємство буде
мати можливість вийти на вищий рівень та запропонувати свою продукцію
потенційним та новим клієнтам, в результаті збільшити обсяги продукції, яка
реалізується і у відповідності – прибуток. Комунікативна ефективність
наведених напрямків (Еком) розраховується як сукупний добуток цільового
показника та коефіцієнтів. Варто відзначити, щ о Еком - характеризує
результат комунікативного впливу,
Емк – співвідношення комунікаційної результативності з витратами
маркетингової кампанії. Тому за рахунок показника комунікаційної
ефективності відберемо ліпші варіанти проведення кампанії і відкинемо ті, які
є більш затратними та з низьким рівнем віддачі.
Провівши дослідження, можна стверджувати, що найкращим варіантом
рекламної кампанії для підприємства СТОВ «Дніпро» буде прийняття участі в
56
спеціалізованих ярмарках та виставках. Можемо побачити в таблиці, що
найвищим ступенем ефективності комунікацій в даному варіанті є ярмарки –
8,1%, із значно нижчими обсягами витрат понесених на прийняття участі в
цьому заході. Також можна стверджувати, що використання директ-мейлу на
підприємстві є також одним з ефективних заходів, завдяки високому рівню
спеціалізації на певній цільовій аудиторії.
Провівши аналіз комплексу маркетингових комунікацій СТОВ
«Дніпро», бачимо, що він є не досить досконалим для сучасного просування
продукції підприємства на ринок.
Були проведені розрахунки загальних маркетингових витрат на різні
заходи за основними методиками: певного відсотка призначень в залежності
від обсягів продукції, яка йде на збут та за методикою Дорфман - Стеймана. Це
дало можливість визначити кінцеву суму маркетингових витрат. За рахунок
останнього методу кінцева сума склала 1,5% загального доходу підприємства.
Позитивний результат після проведення ефективних комунікаційних
заходів на підприємстві можна виявити в різних сферах та проявити
різноманітними способами: підвищення пізнаванності та позитивного
сприйняття продукції середньою цільовою аудиторією, збільшення обсягів
продажів або покращення динаміки продажів після впровадження
маркетингових комунікацій, залучення та утримання лояльних клієнтів, що
може проявлятися у повторних покупках та позитивних відгуках, підвищення
інтересу цільової аудиторії до продуктів чи послуг компанії, позитивний
відгук громадськості, створення сприятливого іміджу та розвиток позитивного
спілкування з громадськістю, зростання числа підписників у соціальних
мережах, збільшення коментарів та взаємодії з аудиторією.
Успішні комунікаційні заходи можуть суттєво покращити позицію
компанії та сприяти розвитку позитивного сприйняття продукту та
забезпечити стійкий розвиток бізнесу.
.
57
РОЗДІЛ 3.
ШЛЯХИ ВПРОВАДЖЕННЯ КОМПЛЕКСУ МАРКЕТИНГОВИХ
КОМУНІКАЦІЙ НА ПІДПРИЄМСТВІ
3.1. Удосконалення комплексу маркетингових комунікацій для
СТОВ «Дніпро»

Основною передумовою для створення комплексу маркетингу є
маркетингова трилогія, яка складається з сегментації — класифікації клієнтів
на однорідні групи, мотивації яких і потреби схожі, вибір цільового ринку або
орієнтація за певними критеріями та ринком позиції продукту в свідомості
клієнта [5].
Специфічними формами сегментації є масовий маркетинг і маркетинг
один на один, для яких типовою є повна адаптація до вимог конкретного
клієнта. «Успішний продаж продукції на цільовому ринку - результат успішної
стратегії маркетингу та продажів і застосування хорошої тактики
інструментами продажів» [7]. Правильно підібраний маркетинговий комплекс
служить для досягнення цих цілей, який є «комбінацією окремих
маркетингових прийомів для досягнення оптимальної стратегії (довгострокові
дії) і тактики (короткострокові заходи), при цьому мета є досягнення успіху на
ринку.
Удосконалення комплексу маркетингових комунікацій для підприємства
СТОВ «Дніпро» буде сприяти покращенню сприйняття продукції, збільшення
обсягів продажів та розширенню ринкової частки.
В попередньому розділі СТОВ «Дніпро» ми бачимо, що підприємство не
надає належної уваги, як комунікації, так і існуючим проблемам формування
та управління даним комплексом маркетингових комунікаціями на
підприємстві, що в результаті, зменшує розвиток потенціалу підприємства.
Стан ринкових умов у галузі сільського господарства, продовольства і
агропромислового комплексу (АПК) зростає поруч із факторами, і вимоги до
підприємств та спеціалістів у цій галузі постійно змінюються. Сучасні
58
ринкові умови вимагають від підприємств впровадження передових
технологій виробництва, автоматизації та цифровізації процесів.
Підприємства АПК повинні звертати увагу на стійкість виробництва,
враховуючи екологічні аспекти, водні ресурси, управління відходами та інші
фактори сталого розвитку. Висока якість продукції є ключовим фактором у
конкурентоспроможності. Підприємства повинні підтримувати високі
стандарти якості та безпеки харчових продуктів. Також необхідно звернути
увагу, що розвиток сучасних ринків вимагає від підприємств вдалого
маркетингу та брендування для відмінності на фоні конкурентів.
Система взаємодії з громадськістю у сфері виробничо-господарської
діяльності є кількома елементами корпоративного управління. До ключових
елементів системи взаємодії з громадськістю відносять:
1. Створення стратегії взаємодії: підприємство повинно розробити
чітку стратегію взаємодії з громадськістю, визначивши основні цілі, місця та
способи взаємодії.
2. Комунікація: забезпечення відкритості та ефективної комунікації з
громадськістю, включаючи взаємодію з представниками ЗМІ, організаціями
громадянського суспільства, місцевими владами та іншими зацікавленими
сторонами.
3. Сприяння прозорості: забезпечення прозорості в діяльності
підприємства СТОВ «Дніпро», включаючи фінансову звітність, вплив на
навколишнє середовище, соціальну відповідальність та інші аспекти.
4. Участь громадськості: включення громадськості в процеси
прийняття рішень, консультації та діалогу для врахування своїх поглядів та
інтересів.
5. Корпоративна відповідальність: застосування принципів
корпоративної відповідальності в діяльності підприємства, що включає в себе
екологічну, соціальну та етичну відповідальність.
6. Кризовий PR: Розробка планів управління кризовою ситуацією та
ефективної взаємодії з громадськістю в періоди кризи.
59
7. Співпраця з локальними спільнотами: збереження та розвиток
відносин з локальними спільнотами, враховуючи їхні особливості та потреби.
8. Вплив на стандарти галузі: участь у формуванні та впровадженні
стандартів та норм, спрямованих на покращення стосунків з громадськістю.
9. Моніторинг та оцінка: Постійний моніторинг ефективності стратегії
взаємодії та оцінка впливу на імідж підприємства.
Розглянутими елементами не завжди користується підприємство, це
спричиняє погіршенню побудови довгострокових стосунків з громадськістю,
сталому розвитку та позитивному іміджу.
Професіональний досвід персоналу ставиться на перше місце в
СТОВ «Дніпро». На сьогоднішній день за рахунок повної відкритості та
високої відповідальності підприємство має намір задовольнити певні інтереси
як персоналу, так і клієнтів.
Внаслідок чого, головною задачею СТОВ «Дніпро» є прагнення бути
конкурентоспроможним господарством з ефективною організацією з
виробництва продукції рослинництва та тваринництва, а також постійно
вдосконалюючи технології при виробництві продукції, та великим
прагненням впроваджувати сучасні інновації. Підприємство зосереджено
на всебічному задоволенні потреб своїх клієнтів екологічно чистою
сільськогосподарською продукцією, професійним та відповідальним підходом
до кожної справи. Саме це формує базу всієї діяльності господарства та
відношення до зацікавлених сторін. Отже місія підприємства: вживання
щодня здорової та органічної продукції необхідна для здоров'я людей.
Зробивши аналіз досліджених слабких та сильних сторін
СТОВ «Дніпро», оцінку певних загроз та можливостей, а також
проаналізувавши охарактеризовану місію, можна зробити обґрунтування
певних стратегічних цілей для підприємства:
- збільшення частки посівних площ власних та орендованих
сільськогосподарських земель;
- зростання показника врожайності за допомогою нових гібридів
60
кукурудзи, а також пізньостиглий гібрид П0216 (капуста і морква») з
використанням поливу;
- зниження собівартості виробленої продукції (оптимізація витрат);
- збільшення обсягу продажу сільськогосподарської продукції та
вихід на ринки інших областей;
- підвищення якості продукції та зменшення витрат при виробництві
і реалізації продукції.
Все це цілком відповідає місії та цінностям компанії, допомагає виявити
основні пріоритети підприємства, дає можливість зрозуміти, на які саме
заходи необхідно направити сили керівництву, для досягнення стабільного
успіху та впевненої конкуренції.
Для розробки та проведення нашого маркетингового дослідження,
доцільним буде обрати анкетне опитування, яке є оптимальним за характером
збору та послідуючої обробки даних та потребує менших витрат у порівнянні
з іншими методами. Воно може бути швидким способом збору даних з іншими
методами, такими як інтерв'ю чи групи. Анкетне опитування є досить
ефективним методом збору даних, підприємству варто проводити їх в
конкретних ситуаціях, коли це є доцільним і відповідає цілям дослідження.
Воно проводиться за допомогою безпосереднього спілкування соціолога та
респондента.
Анкетування можливо провести офлайн та онлайн. За рівнем
стандартизації анкета повинна складатися з питань закритого типу. В ній
повинно бути запропоновано декілька варіантів відповіді. Питання необхідно
сформулювати точно, остерігаючись сумнівного тлумачення чи тяжкого для
сприйняття тексту.
Для подальшого аналізу отриманих даних анкетного опитування варто
використати методи статистичного аналізу (одномірного і багатовимірного
розподілів). Нами були визначені основні комунікаційні цілі, в результаті
проведеного дослідження (у зв’язку з тим, що результатів дослідження ще
немає, ми використали дослідницькі гіпотези) і з наведених довгострокових
61
цілей та місії господарства. Розглянувши вищенаведені комунікаційні цілі,
сформовано комплекс маркетингових комунікацій для СТОВ «Дніпро».
В останні роки підприємство зосередило свою увагу на маркетингу в
овочівництві. Овочі займають одне з ключових місць у структурі
раціонального харчування людини; для раціону людини важлива
різноманітність овочів. Для підприємництва у сільському господарстві це
відкриває широкі можливості щодо асортименту продукції. Підприємство не
обмежуватися традиційним асортиментом (капуста, картопля, морква, буряк,
цибуля, баклажани, огірки, перець, помідори), а планує його розширювати за
рахунок вирощування і представлення на ринок нових видів продукції, які в
Україні культивуються в незначній мірі, наприклад: різні види капусти,
баклажани, салат-ромен, селера, пастернак, шніт, спаржа та інші.
Розробка та реалізація маркетингової товарної політики підприємствами
галузі овочівництва передбачає: врахування вимог споживачів та вимог ринку
при формуванні товарного асортименту, врахування можливостей і ресурсів
виробника при впровадженні нових товарів у асортимент та виведенні їх на
ринок, забезпечення якості та конкурентоспроможності товарів,
позиціонування товарів на ринкових сегментах, освоєння нових ринкових
сегментів.
Сучасний ринок ставить все вищі вимоги до якості
сільськогосподарської продукції, безпеки споживання, що відкриває
перспективи для впровадження екологічного маркетингу. Концепція
екологічного маркетингу передбачає орієнтацію виробництва і збуту на
задоволення екологічно-орієнтованих потреб і запитів споживачів, створення
і стимулювання попиту на екологічні товари – економічно ефективні та
екологічно безпечні у виробництві й споживанні [3].
В Україні покупцями овочів великих сільськогосподарських
підприємств є в першу чергу переробні підприємства, торгівельні мережі,
заклади харчування, бюджетні установи. Покупцями овочів у
домогосподарств є кінцеві споживачі, торгові агенти, переробні підприємства,
62
підприємства сфери торгівлі та харчування.
Як згадувалося раніше СТОВ «Дніпро» намагається використовувати усі
засоби маркетингової комунікації, зокрема:
1) самостійні: реклама, стимулювання збуту, зв’язки з громадськістю
(паблік рілейшенс), прямий маркетинг, персональні продажі, директ-
маркетинг;
2) синтетичні: участь у ярмарках та виставках, інвент-маркетинг,
мерчандайзинг, формування торгівельної марки тощо. Синтетичні методи
передбачають поєднання самостійних засобів. Зауважимо, що сьогодні
виробник овочевої продукції практично не використовує професійних,
інтенсивних форм просування, тому застосування навіть відносно простих
форм (реклама, безпосередній маркетинг) дало б позитивні результати.
СТОВ «Дніпро» практикує організацію місцевих осінніх ярмарків
сільгосппродукції, де не лише має змогу продати свій урожай за
встановленими ним самим цінами, а й презентувати себе і свій товар кінцевим
споживачам. У сучасних умовах господарство активно використовує
можливості Інтернету для просування своєї продукції. Головна конкурентна
перевага Інтернету над традиційними ЗМІ – інтерактивність рекламного
контакту [19].
Пропонуємо кілька шляхів застосування Інтернету підприємством з
метою реклами власної продукції:
– створення власної інтернет-сторінки у всесвітній мережі;
– використання відомих неспеціалізованих сайтів оголошень (OLX,
Prom.ua);
– використання спеціалізованих (сільськогосподарських) сайтів
оголошень («Agroukraine», «Агро-перспектива», «Агро-компас», «Agro-сайт»,
«1аgro.com.ua», «Агросектор»);
– використання спеціалізованих порталів сільськогосподарських
підприємств («Agrotorg», «Agro-тендер», «Agronovator»).
Отже, інтернет-маркетинг – перспективний для сільгоспвиробників
63
напрямок маркетингової комунікації, який дозволить ефективно вирішувати
проблеми просування продукції на ринок.
Управління комплексною комунікаційною системою на підприємствах
включає в себе координацію та оптимізацію всіх видів комунікацій в
організації з надання підтримки стратегічних цілей, забезпечення
ефективності та створення позитивного образу. Нижче наведені ключові
аспекти управління комплексною комунікаційною системою на підприємстві
(рис 3.1)

Комплексна комунікаційна система

Ресурсна підсистема Підсистема управління Операційна підсистема
комунікаційною
діяльністю

Підсистема зовнішніх Підсистема планування
та в нутрішніх Підсистема
комунікаційних маркетингової підтримки
р есурсів
Підсистема організації
Підсистема фінансової
підтримки

Підсистема контролю
Підсистема кадрової
підтримки
Підсистема досліджень
та моніторингу
Підсистема антикризової
підтримки

Рис. 3.1. Управління комплексною комунікаційною системою на
підприємстві СТОВ «Дніпро»

Ефективне управління комплексною комунікаційною системою
допоможе створити сприятливий клімат для внутрішніх та зовнішніх відносин,
а також покращити досягнення стратегічних цілей СТОВ «Дніпро».
АПК у межах розвитку комунікацій з потенційними інвесторами, а також
розробки комунікацій з вітчизняними та зарубіжними виробниками продукції,
пропонуються наступні заходи щодо просування продукції підприємства:
64
1. Відвідування наукових та практичних конференцій у сфері АПК.
Конференції в галузі агропромислового комплексу служать різним цілям
у залежності від конкретного контексту та організаторів. Конференції надають
учасникам можливість обміну інформацією, передовими практиками,
досвідом та новітніми знаннями в галузі сільського господарства та
агропромислового комплексу. В рамках конференції можна обговорювати
актуальні проблеми та теми, такі як збільшення врожаю, використання
новітніх технологій, управління ризиками, стале розвиток та інші. Презентації
та демонстрації новітніх технологій, обладнання та методів роботи в галузі
сільського господарства. Обговорення та пошук рішень проблем, які
стикаються з галуззю, такі як зміни клімату, управління ресурсами, розвиток
сільських територій та ін. Заохочення інновацій та новаторських рішень у
сільському господарстві, агротехніці та суміжних галузях.
В цілому, конференції в галузі АПК є місцем інструментом для
об’єднання фахівців, обговорення актуальних питань, сприяння інноваціям та
покращення сектора сільського господарства.
2. Відвідування інвестиційних майданчиків та сучасних форумів у галузі
агропромислового комплексу важливе для фахівців, бізнесменів та інвесторів
у цьому секторі. Такі заходи надають можливість обміну досвідом, вивчення
новітніх технологій, побудови бізнес-контактів та залучення інвестицій.
3. Відвідування професійних виставок, а також демонстрацій своєї
продукції та технологій виробництва для обміну своїм досвідом, у тому числі
закордонних заходів.
Покращення та просування власного бренду, покращення впізнаваності
виробленої продукції та лояльності потенційних споживачів до підприємства
можливе через:
- проведення інформативних заходів для ЗМІ;
- висвітлення важливих подій і важливих прийнятих рішень за
допомогою прес-релізів;
- інтерв'ю топ-менеджерів та працівників господарства;
65
- інформаційні коментарі до тем, що відображаються у ЗМІ, щодо
питань підприємства;
Спільно враховуючи ці аспекти, підприємство та фахівці можуть
забезпечити стабільність та конкурентоспроможність у галузі сільського
господарства та агропромислового комплексу.

3.2. Впровадження нових тенденцій маркетингових комунікацій на
підприємстві СТОВ «Дніпро»

Впровадження нових тенденцій у маркетингових комунікаціях може
допомогти підприємствам залучати увагу клієнтів, підвищувати свій образ та
покращувати результативність маркетингових завдань.
Приблизний план щодо повного впровадження комплексу
маркетингових комунікацій має обов’язково складатися на підприємстві.
Спершу варто погодити підготовчий етап, який передбачає маркетингове
дослідження, наступним йде етап обговорення та публікація основних планів
на майбутнє.
Також очікуються певні дії відповідно нових зв'язків із громадськістю
при умові використання нового сайту та продуктивної взаємодії із ЗМІ, а
також підготовка внутрішньо корпоративної культури завдяки поширенню
місії та основних цінностей підприємства. Нижче наведено кілька ключових
тенденцій у маркетингових комунікаціях, які можна розглядати для
впровадження на підприємствах:
1. Відео-контент: Споживачі все більше надають перевагу відео-
контенту. Від створення коротких роликів для соціальних мереж до
віртуальних турів і відео-рецензій - це може підвищити ефективність
маркетингової стратегії на підприємстві.
2. Інтерактивний контент: Споживачі хочуть більше взаємодії. Тому
планується проведення опитувань, конкурсів, інтерактивних ігор або
використання функцій «живого» чату на веб-сайті, це може залучити увагу та
66
взаємодію з аудиторією.
3. Сайт господарства – створення інформативного та ефективного веб-
сайту для господарства можна зробити кількома кроками у підтримці ділової
діяльності та взаємодії з клієнтами. Це один із основних каналів зв'язку
підприємства з основними та майбутніми своїми споживачами. Наповненість
сайту має містити в собі сучасну та актуальну інформацію про організацію та
стан роботи підприємства, про вироблену ним сільськогосподарську
продукцію, форми обов’язкового зворотного зв'язку, контактні інформаційні
дані та новини. Також, на сайті підприємства обов’язково повинні містити
сучасні фото та відео контент, відображати своє власне бачення, місію та
цінності, також мати логотип, який легко запам'ятовується. Було розроблено
та запропоновано для СТОВ «Дніпро» логотип (рис. 3.1).

Рис. 3.2.Логотип СТОВ «Дніпро»

4. Подкастинг: Подкасти залишаються популярним засобом споживання
інформації. Пропонується створення власного підкасту, де можна
обговорювати теми, пов'язані з вашою сферою діяльності та спілкуватися з
аудиторією.
5. Персоналізація: Застосування технологій для персоналізації
контенту та комунікацій відповідно до індивідуальних потреб та інтересів
клієнтів.
6. Спільноти та форуми: Розвиток власної спільноти або участь у
відкритих форумах для сприяння взаємодії з аудиторією та отримання
67
зворотного зв'язку.
Складання рекламного бюджету - важливий етап у маркетинговому
плануванні. Правильно підібраний бюджет дозволяє ефективно
використовувати ресурси для досягнення маркетингових цілей. Нижче
наведені основні напрямки щодо складання рекламного бюджету [64]:
1. Визначення мети та цілей;
2. Вивчення ринку та конкуренції;
3. Визначення цільової аудиторії;
4. Вибір рекламних каналів;
5. Розрахунок вартості кожного контакту;
6. Розподіл бюджету між різними каналами;
7. Розподіл бюджету за часом;
8. Врахування трендів та інновацій;
9. Моніторинг та оцінка результатів;
10. Коригування Бюджету.
Головним завданням рекламної кампанії є правильно визначені обсяги
бюджету для розвитку маркетингової діяльності на підприємстві [11].
Створення нової рекламної кампанії для СТОВ «Дніпро» та для просування на
ринок сільськогосподарської продукції необхідно прийняти рішення згідно
обсягу рекламного бюджету підприємства. Для цього проаналізуємо
оптимізації витрат на ефективне введення заходів щодо впровадження
рекламних кампаній на підприємстві за допомогою економіко-математичного
моделювання.
Для розробки економіко-математичної моделі, нам потрібно застосувати
показники планового об’єму цільової аудиторії споживачів продукції (табл.
3.1), а також показники ймовірних отримань (табл. 3.2), показники, які
вказують на мінімальні обсяги користувачів рекламної продукції (табл. 3.3.) та
показники собівартості засобів реклами ( табл.3.4).

Таблиця 3.1
68
Обсяги цільової аудиторії на одиницю реклами на підприємстві
СТОВ «Дніпро»
Засіб реклами на одиницю виміру Цільова аудиторія на
одиницю реклами, тис.чол
Черкащина про головне, А3 18
Вечірні Черкаси, А3 23
Світлий шлях, А3 4
Родина і світ, А3 5
Зовнішні носії реклами, шт./міс. 48
Реклама на радіо, разів/місяць 125
Реклама в мережі інтернет, банерів/місяць 21
Рекламні буклети, шт. 1
Телереклама на місцевому каналі, 220
показів/місяць

Х1 –обсяг реклами в газеті «Черкащина про головне», А3
Х2 – обсяг реклами в газеті «Вечірні Черкаси», А3;
Х3 – обсяг реклами в газеті «Світлий шлях», А3;
Х4 – обсяг реклами в газеті «Родина і світ», А3;
Х5 – обсяг реклами на зовнішніх носіях, 8 шт./ міс.;
Х6 – розміщення реклами на радіо, 10120 сек./міс.;
Х7 – обсяг реклами в мережі Інтернет, 15 банерів в міс. см 2 ;
Х8 – обсяг розповсюджених рекламних буклетів, 180 примірників.;
Х9 – Розміщення реклама на місцевому каналі, 75 показів/ міс.

69
Таблиця 3.2
Ймовірність контактів на підприємстві СТОВ «Дніпро»
Засіб реклами Ймовірність, %
Черкащина про головне, А3 83
Вечірні Черкаси, А3 94
Світлий шлях, А3 82
Родина і світ, А3 75
Зовнішні носії реклами, шт./міс. 78
Реклама на радіо, разів/місяць 88
Реклама в мережі інтернет, банерів/місяць 89
Рекламні буклети, шт. 82
Телереклама на місцевому каналі, 92
показів/місяць

Наступним етапом є створення деяких конкретних обмежень для
запропонованої матриці економіко-математичної моделі поставленої задачі.
За кількістю охоплення деяких цільових аудиторій споживачів нашої
продукції, буде складати перша група обмежень.
18Х1+23Х2+4Х3+5Х4+48Х5+125Х6+21Х7+Х8+220Х9>= 6000,00

Таблиця 3.3
Необхідний обсяг рекламних заходів на підприємстві СТОВ «Дніпро»
Засіб реклами Обсяги
Газети:Черкащина про головне, Вечірні 4
Черкаси, Світлий шлях, Родина і світ
Зовнішня реклама, шт. 4
Реклама на радіо, секунд/місяць 42
Інтернет-реклама, банерів 2
Рекламні буклети, екз. 25
Місцевий телеканал, показів/місяць 1

За ймовірністю одержання з певної цільової аудиторії деяких слухачів,
читачів, глядачів та клієнтів продукції сільськогосподарського підприємства:
(-0,02)Х1 + 0,05Х2 + 0,02Х3 + (-0,17)Х4 + (-0,08)Х5 + (-0,01)Х6 +
0,05Х7 + 0,02Х8 + 0,07Х9 >=0
Третя група обмежень буде складатися за мінімальним використанням
рекламних засобів:
70
По газетах в яких розміщується інформація– Х1+Х2+Х3+ Х4>=4;
По зовнішній рекламі – Х5>=4;
Рекламі на радіо – Х6 >=42 ;
По рекламі в мережі Інтернет – Х7 >=2;
По поліграфічній продукції – Х8 >=25;
По рекламі на телебаченні – Х10>=1
Четверта група обмежень буде складатися за максимальним обсягом
бюджету на рекламні заходи:
800Х1+1000Х2+400Х3+470Х4+812Х5+875Х6+22Х7+280Х8+2700Х9<=5
8000 грн.
П’ята група складається за значеннями змінних, які мають невід’ємний
показник:
Х1 >=0; Х2 >=0 ; Х3 >=0; Х4 >=0 ; Х5 >=0 ; Х6 >=0; Х7 >=0; Х8
>=0; Х9>=0.
Таблиця 3.4
Розмір собівартості одиниці рекламної продукції на підприємстві
СТОВ «Дніпро»
Засіб реклами та одиниця виміру Собівартість одиниці, грн
Черкащина про головне, А3 800
Вечірні Черкаси, А3 1000
Світлий шлях, А3 400
Родина і світ, А3 470
Зовнішні носії реклами, шт./міс. 812
Реклама на радіо, разів/місяць 875
Реклама в мережі інтернет, банерів/місяць 22
Рекламні буклети, шт. 280
Телереклама на місцевому каналі, показів/місяць 2700

Цільова функція повинна відображати стратегічні цілі та спрямовувати
всі зусилля компанії для досягнення визначених результатів.
Цільова функція – мінімум собівартості проведення рекламної кампанії:
F=800Х1+1000Х2+400Х3+470Х4+812Х5+875Х6+22Х7+280Х8+2700Х9
=>min.
Узагальнюючі результати розрахунку моделі наведені в таблиці 3.5.
71
Отже, в результаті вирішення задачі стало відомо, що найдешевшою
комбінацією при проведенні рекламної кампанії в розрахунку на 1місяць,
буде розміщення реклами на радіо, розміщення реклами в газеті «Вечірні
Черкаси» в обсязі 4 розміщень оголошень у форматі А3, зовнішніх носіїв в
кількості 4 шт./міс., розміщення реклами на місцевому телеканалі в обсязі 1
тиждень (1 показ), на останньому місці серед маркетингових комунікацій
розмістилася реклама в мережі Internet, що становить 0,4 розміщення по 15
банерів за місяць.
Таблиця 3.5
Результати розрахунку економіко-математичної моделі на
підприємстві СТОВ «Дніпро»

Вартість Кількість
застосування застосувань
одиниці елемента елемента рекламних
Найменування рекламних комунікацій в
комунікацій, грн місяць з урахування
min обмеження
Вечірні Черкаси 1000 4
Зовнішні носії реклами 812 4
Реклама на радіо 875 42
Реклама в мережі інтернет 22 0,4
Рекламні буклети 280 25
Телереклама на місцевому 2700 1
каналі
Загальний бюджет, тис.грн./міс. 53706.8

З наведених даних бачимо, що реклама в мережі Internet потребує
найменших витрат, але є не дуже дієвою при просуванні
сільськогосподарської продукції. Споживач, який зацікавлений в продукції
підприємства, без проблем може знайти необхідну йому інформацію в будь
якому місці.
Запропоновані нами заходи, на наш погляд, можуть бути впроваджені в
діяльність підприємства, вони дозволять підвищити фінансовий стан
підприємства. А також, витрати на просування продукції скоротилися з 58
тис. грн. до 53,7 тис. грн. Кількість потенційних споживачів продукції зросте,
72
при застосуванні ефективних рекламних інструментів. Інтернет реклама
дозволить значно збільшити коло потенційних споживачів завдяки подачі
інформації в будь-який період часу та на будь якій території без обмежень
користувача.
Отже, перед впровадженням нових тенденцій важливо провести аналіз
цільової аудиторії, добре зрозуміти їхнє уподобання та поведінку, щоб
вибрати ті стратегії, які будуть найбільш ефективними для підприємства.
73
ВИСНОВКИ

За допомогою реклами або маркетингової комунікації, яка є одним із
найважливіших елементів комплексу маркетингу, компанії все частіше
намагаються переконати клієнтів купувати їхні продукти чи послуги.
Правильна та цілеспрямована маркетингова комунікація важлива для
побудови доброго імені компанії та корпоративного іміджу, вона також
відкриває можливість конкурентної переваги. Основною метою цієї дипломної
роботи була розробка і впровадження комплексу маркетингових комунікацій
у практичній діяльності підприємства, що веде до вдосконалення
маркетингової комунікації в сільськогосподарському підприємстві.
Комплекс маркетингових комунікації в агропромисловому комплексі на
рівні організацій є розгалуженою системою різних інструментів, що
використовуються відповідно до специфіки АПК та актуальності на певний
проміжок часу. Отже, комунікації вимагають комплексного підходу, що може
забезпечити всебічне охоплення всіх рівнів взаємодії в рамках маркетингових
комунікацій у цьому секторі.
За період, який досліджували спостерігалося поступове зростання обсягу
реалізованої продукції, що стало наслідком зростання попиту на
сільськогосподарську продукцію та збільшенням обсягів її закупок. Це видно
з поступового зростання норми прибутку та рівня рентабельності
досліджуваного підприємства. За цей період обсяг товарної продукції
підприємства зріс на 46,2 %. Як наслідок, прибуток підприємства зріс ще на
41,8 %. Рівень рентабельності зріс до 0.6 в.п.
Зробивши аналіз, ми спостерігаємо, що на маркетингове
мікросередовище СТОВ «Дніпро» впливають як зовнішні так і внутрішні
фактори, вплив яких на діяльність даного підприємства може бути як
позитивним так і негативним, але оскільки підприємство пройшло поетапний
розвиток та має певні цілі розвитку та стабілізації на майбутнє, це значно
покращує його позиції на ринку поміж конкурентів.
74
Комплекс маркетингових комунікацій зможе значно покращити
комунікаційне середовище підприємства і позитивно вплинути на попит
сільськогосподарської продукції. Це дасть змогу чітко позиціювати
СТОВ «Дніпро» на ринку з урахуванням побажань та вподобань споживача і
тим самим підвищити цінність торгової марки підприємства відносно
конкурентів.
Керівництво підприємства зовсім мало приділяється уваги на розвиток
комунікаційної політики СТОВ «Дніпро», відсутня сувенірна та поліграфічна
рекламна продукція, яка потрібна для забезпечення якісної участі у виставках,
конференціях та семінарах, забезпечення інформативних рекламних
повідомлень, які необхідні для споживчого маркетингу. Досить мало уваги
керівництво приділяє щодо якісної рекламної діяльності та виваженої
рекламної політики підприємства.
Для вдосконалення комплексу маркетингу в сільськогосподарських
обслуговуючих кооперативах, можна запропонувати наступні пропозиції:
Забезпечити високий попит на продукцію підприємства, покращити
комунікаційне середовище дозволить ефективний комплекс маркетингових
комунікацій. В свою чергу, це сприятиме позиціюванню СТОВ «Дніпро» як
підприємства, що враховує побажання потенційного споживача, дозволить
покращити показники цінності торгової марки в конкурентній боротьбі.
Розробка для СТОВ «Дніпро» власного сайту - це один із основних
каналів зв'язку підприємства з основними та майбутніми своїми споживачами.
Адже сайт підприємства надає інформацію про товари, послуги, компанію чи
будь-яку іншу потрібну інформацію. Сайт може бути ефективним засобом
комунікації інформації з аудиторією. За допомого сайту буде здійснюватися
продаж товарів або послуг через Інтернет, включаючи оплату та обробку
замовлень, а також надання контактної інформації для зв'язку з відвідувачами,
клієнтами чи партнерами. Сайт має відображати інформацію про вироблену
ним сільськогосподарську продукцію.
Нами було запропоновано логотип для підприємства, адже він служить
75
засобом ідентифікації компанії чи бренду. Він робить бренд унікальним і
відрізняє його від конкурентів.
Найдешевшою комбінацією при проведенні рекламної кампанії, в
розрахунку на 1місяць, буде розміщення реклами на радіо, розміщення
реклами в газеті Вечірні Черкаси в обсязі 4 розміщення оголошення у форматі
А3, зовнішніх носіїв в кількості 4 шт./міс., розміщення реклами на місцевому
телеканалі в обсязі 1 тиждень (1 показ), на останньому місці серед
маркетингових комунікацій розмістилася реклама в мережі Internet, що
становить 0,4 розміщення по 15 банерів за місяць. На нашу думку реклама в
мережі Internet потребує найменших витрат, але є не дуже дієвою при
просуванні сільськогосподарської продукції, а зацікавлений, в продукції
підприємства, споживач без перешкод може знайти потрібну інформацію в
будь якому місці.
Впровадження всіх запропонованих заходів, суттєво покращить
економічний стан підприємства. Зокрема, витрати на просування продукції
скоротяться з 58 тис. грн. до 53,7 тис. грн. Важливе значення на кількість
потенційних споживачів та їх обізнаність щодо продукції підприємства має
впровадження ефективної реклами. Особливий вплив має Інтернет реклама
завдяки великому охопленню цільової аудиторії, території та часового
діапазону, а також зручності у використанні для споживача.
Насамкінець визначено можливі ризики, які можуть виникнути під час
виконання мети, та їх можливе усунення. Також було запропоновано шляхи
усунення цих ідентифікованих ризиків. Для написання роботи використано
літературні джерела, внутрішні документи підприємства та джерела в
Інтернеті.
76
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Азарян О.М. Маркетинг: принципи і функції. Навч. посібник для
вищих навч.закладів.- 3-є вид., переробл. - доп./ За ред. О.М. Азарян. Харків:
Студцентр, 2002. 320 с..
2. Арестенко Т. В. Маркетинг підприємств АПК – комунікаційна
складова [Електронний ресурс]. Збірник наукових праць Таврійського
державного агротехнологічного університету (економічні науки). 2014. № 1.
С. 23-26. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znptdau_2014_1_6
3. Бабенко С. Г. Трансформація кооперативних систем у перехідній
економіці : монографія / С. Г. Бабенко. – К. : видавництво «Наукова думка»,
2003. – 332 с.
4. Балабанова Л. В. Зв’язки з громадськістю в системі маркетингового
менеджменту підприємств / Балабанова Л. В., Савельєва К. В. / Донецький
держ. ун-т економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. – Донецьк :
ДонДУЕТ, 2005. – 273 с
5. Балдинюк А. Г. Характеристика маркетингових стратегій на
сучасному етапі розвитку світового господарства. Молодий вчений. 2014. №
12(1). С. 67-70.
6. Братко О.С. Маркетингова політика комунікацій: Навч. посібник. -
Тернопіль: Карт-бланш, 2006. 275 с.
7. Бєлявцев М. І. Маркетинг: [навч. посібник] / М. І. Бєлявцев, Л. М.
Іваненко. К.: ЦНЛ, 2005. 328 с.
8. Біловодська О.А. Маркетингова політика розподілу: навчальний
посібник / О.А. Біловодська. К.: Знання, 2011. 495 с.
9. Бондаренко І.В. Сучасний маркетинг (у схемах, малюнках, таблицях,
термінологічних поясненнях): [навч. посібник]. Донецьк : ТОВ «Юго-Восток
Лтд», 2002. 326 с.
10. Бутенко Н.В. Маркетинг: підручник. К.: Атіка, 2008. С. 280.
77
10.Гаркавенко С. С. Маркетинг. [5-те вид., доп.]. К. : Лібра, 2007. 720 с.
11.Гэллигэн Б. Вхідний маркетинг. Економіка. Бізнес. 2022. 240 с.
12. Гребенюкова О. О. Сучасна структура комплексу маркетингових
комунікацій [Електронний ресурс]. Траектория науки. 2015. Т. 1, № 1. С. 2.28-
2.33. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/trna_2015_1_1_6
13. Дюпон Л. Реклама: 1001 порада. Секрети ремесла від великих
майстрів реклами Економіка. Бізнес. 2016. 346 с.
14. Діброва Т.Г. Маркетингова політика комунікацій: стратегії,
вітчизняна практика. Навчальний посібник. К.: Видавничий дім
«Професіонал». 2009. 320с.
15. Дж. КІТА, Ярослав, 2017. Маркетинг. 1-е вид. Братислава: Wolters
Kluwer, 419 с. ISBN 978-80-8168-550-7
16. Замлинська О. В. Розвиток суб’єктів аграрного ринку України:
пріоритети, інвестиційні джерела та маркетингова стратегія [Електронний
ресурс]. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія :
Економіка і менеджмент. 2016. Вип. 4. С. 113-118. Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vsna_ekon_2016_4_25
17. Івашова Н.В. Сучасний підхід до формування системи комунікацій
промислового підприємства. Вісник Української академії банківської справи.
2011. № 1. С. 120- 126.
18. Калетнік Г.М. Менеджмент та маркетинг: навч. Посібник. К. : Хай-
Тек Прес, 2011. 580 с.
19. Квятковська Л.А. Механізм оцінки маркетингової стратегії.
Маркетинг і менеджмент інновацій. 2011. № 4. Т. 2. С. 98-104.
20. Когутяк Ю. І. Управління рекламною діяльністю на сучасному етапі:
сутність та специфіка. Формування ринкових відносин в Україні. 2005. №1. С.
130-134.
21. Крючко Л.С., Р. М. Безус Перерва К.А.. Маркетинговий менеджмент
у SMM. ДКС-центр. 2021. С. 66–71.
78
22. Колос З. В. Проблеми збутової діяльності сільськогосподарських
підприємств. Агросвіт. 2016. № 10. С. 8-11.
23. Колп В.В. Управління маркетинговою комунікаційною політикою
на підприємстві [Електронний ресурс]. Управління розвитком. 2014. № 1. С.
49-52. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uproz_2014_1_23
24. Королько В. Г. Паблік рілейшнз: наукові основи, методика,
практика. К. : Скарби. 2012. 294 с.
25. Котлер Ф. Маркетинговий менеджмент. К. : Хімджест, 2008.-
720 с.Крамаренко В. І. Маркетинг: [навч. посібник]. К. : ЦУЛ, 2003. 258 с.
26. Котлер Ф. Основы маркетинга. Краткий курс / Котлер Ф. – С.Пб. :
Вильямс, 2004. – 656 с.
27. . Куденко Н. В. Стратегічний маркетинг : навч. посіб. / Н. В. Куденко.
– [2-ге вид., без змін]. – К. : КНЕУ, 2006. – 152 с.
28. Куденко Н. В. Маркетингові стратегії фірми : монографія / Н. В.
Куденко. – К. : КНЕУ, 2002. – 245 с.
29. Кузик О. В. Управління маркетинговими комунікаціями
підприємствами агропромислового комплексу в Україні [Електронний
ресурс]. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні
науки. 2016. № 1. С. 203-206. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/
Vchnu_ekon_2016_1_37
30. Кузнєцова І. Економічна сутність та особливості маркетингових
комунікацій [Електронний ресурс]. Вісник Львівського національного
аграрного університету. Серія : Економіка АПК. 2015. № 22(1). С. 142-148.
Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlnau_econ_2015_22(1) 28
30. Кузьменко О.В. Проблеми стратегічного маркетингу на підприємстві
[Електронний ресурс]. Економічний простір. 2016. № 113. С. 168-176.Режим
доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecpros_2016_113_18
31. Курбацька Л. М. Розробка стратегії формування та реалізації
маркетингових заходів у виробничо-збутовій діяльності аграрних
79
підприємств. Агросвіт. 2015. № 24. С. 20-26.
32. Лук'янець Т.І. Маркетингова політика комунікацій: Навч. посібник. -
2-ге вид., доп. і перероб. К.: КНЕУ, 2004. 524 с.
33. Мельник Д. Л. Маркетингова стратегія підприємства. Вісник
Хмельницького національного університету. 2012. №3. С. 213–219.
34. Марищук Я.В. Удосконалення стимулювання збуту на підприємстві.
Молодий вчений. 2016. № 1(1). С. 117-120.
35. Маркетинг у галузях і сферах діяльності: навч. посібник. К. : Центр
учбової літератури, 2013. 535 с.
36. Маркетинг. Загальний курс [уч. пос.; пер. з англ.]. - 5-е вид. - М.:
Видавничий дім Вільямс, 2001. 638 с..
37. Міллер Д. Метод StoryBrand: Розкажіть про свій бренд так, щоб у
нього закохалися. 2022. 440 с.
38. Маркетинг: навч. посібник. Львів: Новий світ. 2000. 2012. 679 с.
39.Маркетинг: Підручник. за ред. А.О. Старостіної. К.: Знання, 2009. 1070 с.
40. Маркетинговий менеджмент: навч. посіб. [за ред. Л.В. Балабанової].
3-є вид., перероб. і доп. К.: Знання, 2004.415 с..
41. Маркетингові стратегії формування попиту на товари та послуги на
ринках України: монографія. за ред. проф. Р.В. Федоровича. Тернопіль: ТНТУ
ім. І. Пулюя. 2013. 359 с.
42. Менеджмент та маркетинг інновацій : монографія/ за заг. ред. д.е.н.,
проф. С. М. Ілляшенка. – Суми : ВТД «Університетська книга», 2004. – 616 с.
43. Мудрак Р.П. Маркетингові канали розподілу продукції
сільськогосподарських підприємств: стан, тенденції, перспективи.
Інноваційна економіка.2016.№ 3-4.
44. Насєдкіна Ю. М. Аналіз специфіки функціонування системи
маркетингових комунікацій у сучасних умовах господарювання
[Електронний ресурс] / Ю.М. Насєдкіна // Управління розвитком. - 2014. - №
1. - С. 32-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uproz_2014_1_16
80
45. Норіцина Н. І. Маркетингова політика комунікацій. К.: МАУП, 2003.
128 с. 46.Осовська Г. В. Ефективність маркетингових комунікацій у системі
управління діяльністю підприємства [Електронний ресурс] .Агросвіт. 2012. №
22. С. 12-17. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrosvit_2012_22_5
47. Павленко А. Ф. Маркетинг: [підручник]. К. : КНЕУ, 2008. 600 с.
48. Падерін І.Д. Маркетинг: навч. посібник. 2-ге вид., перероб. і доп. Дн-
ськ : ДДФА, 2015. 260 с.
49. Павкнер Д. С. Вплив реклами на свідомість споживача. Суми, 2014.
219 с.
50. Панченко О.В. Теоретичні основи розвитку маркетингових
комунікацій [Електронний ресурс]. Збірник наукових праць Національного
університету кораблебудування. 2014. № 2. С. 62-66. Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpnuk_2014_2_12
51. Пащук О. В. Маркетинг послуг: стратегічний підхід : навч.посіб. –
К. : ВД «Професіонал», 2005. – 560 с.
52. Пацалюк К. О. Історія становлення маркетингу та маркетингових
комунікацій [Електронний ресурс].Вісник [Київського інституту бізнесу та
технологій]. 2015. Вип. 3. С. 71-74. Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkib_2015_3_16
53. Пацалюк К. О. Складові елементи системи маркетингових
комунікацій [Електронний ресурс]. Сталий розвиток економіки. 2013. № 3. С.
346-349. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sre_2013_3_75
54. Пацалюк К.О. Суть, цілі та завдання стимулювання збуту як
елементу маркетингових комунікацій [Електронний ресурс]. Економіка.
Управління. Інновації. 2014. № 1. Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/eui_2014_1_83
55. Почетцов Г. Г. Паблік рилейшнз. К.: Знання, 2004. 373 с.
56. Примак Т. О. Маркетингова політика комунікацій : навч. посібн. К. :
Атіка Ельга- Н, 2009. 328 с.
81
57. Прохорова Т.П. Маркетингова політика комунікацій: навч. посібн.
Харківський національний економічний університет. Х.: ІНЖЕК. 2005. 223 с.
58. Романенко О.О. Інтегровані маркетингові комунікації: сутність,
характеристика та особливості формування [Електронний ресурс]. Збірник
наукових праць Національного університету державної податкової служби
України. 2013. № 1. С. 187-196. Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpnudps_2013_1_19
59. Ромашко А.Г. Реклама на телебаченні як форма комунікації:
матеріали ІХ Всеукр. наук.-практ. інт-конф. (м. Дніпро, 26 жовтня 2021 року)
Дніпро, 2021. С. 32-34. 60.Ромашко А.Г. Характеристика основних складових
комплексу маркетингових комунікацій: матеріали ХІІ Міжнар. наук.-практ.
інт.-конф. (м. Дніпро, 28-29 жовтеня, 2021 р.) Дніпро, 2021. С.45-47.
61. Ромат Є. В. До питання про класифікацію маркетингових
комунікацій / Ромат Є. В. // Маркетинг в Україні. – 2004. –№ 6. – С. 17–18.
62. Россоха В. В. Управління господарською діяльністю аграрних
підприємств т а її збутова політика //Економіка АПК. - 2016. - № 8.-С. 71-79.
63. Соловйов І.О. Маркетингова діяльність підприємств АПК : [навч.
посіб.]. під заг. ред. д.е.н., професора І.О. Соловйова. Херсон : Грінь Д.С.. 2016.
456 с.
64. Стеценко В.В. Соціально-економічна сутність маркетингових
комунікацій підприємств [Електронний ресурс]. Вісник економіки транспорту
і промисловості. 2013. Вип. 43. С. 213-217. Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vetp_2013_43_45
67. Тєлєтов О. С. Маркетинг у промисловості : підручник / Тєлєтов О. С.
– К. : Центр навчальної літератури, 2004. – 248 с.
68. Федько Н. Г. Маркетинговые коммуникации / Федько Н. Г., Федько
В. П. – Ростов-н/Д : Феникс, 2002. – 384 с.
69. Шелудько Р. М. Маркетинг сільськогосподарського виробництва:
сучасні аспекти [Електронний ресурс]. Вісник Сумського національного
82
аграрного університету. Серія : Економіка і менеджмент. 2013. Вип. 12. С. 111-
114. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vsna_ekon_2013_12_24
70. Янковська Г. В. Сутність маркетингових комунікацій та їх місце у
системі маркетингу. Наука й економіка. 2010. № 4 (20). С. 100.

83
ДОДОТКИ
Додаток А
Переваги та недоліки засобів маркетингової комунікації на підприємстві
СТОВ «Дніпро»
Вид зв'язку Витрати Переваги Недоліки
Прямий
Особистий Висока вартість Гнучкі презентації та Витрати на контакт
продаж одного контакту миттєвий відгук значно вищі, ніж інші
форми, важко найняти
або навчити
кваліфікованих
спеціалістів
Опосередкований
Реклама Відносно дешево в Підходить для масових Без контакту
контакті заходів, дозволяє виробника з
експресивність і споживачами,
контроль над нездатний
оголошенням продемонструвати
продукт, нездатний
безпосередньо
вплинути на
купівельну поведінку,
важко виміряти ефект
Підтримка Це може коштувати Він привертає увагу і Легко унаслідується
продажів дорого досягає миттєвого конкурентами, має
ефекту, стимулюючи до короткочасний ефект
покупки
Зв'язки з Відносно дешеві, Високий ступінь Публічністю не
громадські- особливо рекламні, надійності можна керувати так
стю інші PR-акції дорогі, легко, як іншими
але вони формами комунікації
використовують-ся
не часто
Прямий Низька вартість Ефективніше Залежно від якісних
маркетинг одного контакту орієнтування на клієнта, баз даних необхідне їх
можливість оновлення
приховування від
конкурентів

84
Додаток Б
Ефективність використання основних і оборотних фондів
СТОВ «Дніпро» за 2020 – 2022рр.

2022 у %
Показники ефективності 2020 2021 2022 до 2020
Середньорічна вартість
основних виробничих
фондів, тис. грн 847.7 925.7 1034.1 122.0
Середньорічна вартість
оборотних фондів, тис.грн 1489.2 1873.1 2134.7 143.3
Виручка вад реалізації
продукції, тис.грн 24639.3 32841.5 35725.7 145.0
Собвартість реалізованої
продукції, тис.грн 18256.0 23854.2 26503.6 145.2
Прибуток, тис.грн 6451.6 7376.0 9962.8 154.4
Фондовіддача, грн 29.6 34.6 37.6 127.0
Норма прибутку, % 276.6 276.9 305.2 28.6
Рівень рентабельності, % 35.6 32.8 36.4 0.8

Додаток В
Склад і структура товарної продукції СТОВ «Дніпро» за 2020 – 2022рр.
2020 2021 2022 2022у
Вид продукції тис. % тис. % тис. % % до
грн. грн. грн. 2020
Пшениця 4783.1 19.2 4902.2 17.9 5956.7 18.5 124.5
озима
Кукурудза 8516.1 34.1 9915.1 36.2 12827.2 39.7 150.6
Соняшник 4495.6 18.0 4954.0 18.1 5570.0 17.3 123.9
Ячмінь озимий 1087.9 4.4 1171.1 4.3 1224.3 3.8 112.5
Ячмінь ярий 1109.4 4.4 1122.1 4.1 1060.5 3.3 95.6
Овочі 2024.1 8.1 2164.5 7.9 2330.3 7.2 115.1
ВРХ 1510.8 6.1 1632.7 6.0 1681.3 5.2 111.3
Свині 1410.8 5.7 1562.7 5.7 1631.3 5.1 115.6
Всього 24937.8 100.0 27424.4 100.0 32281.6 100.0 129.4

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets