1. Repository at ChSTU
  2. Випускні кваліфікаційні роботи
  3. Бакалавр
  4. 181 Харчові технології (Харчові технології та інженерія)
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5454
Назва: Проєкт відділень приготування сусла та дріжджебродильного спиртового заводу потужністю 5000 дал умовного спирту-сирцю на добу з біологічним підкисленням сусла
Автори: Сухенко, Владислав Юрійович
Козаченко, Аліна Володимирівна
Ключові слова: спирт;ферменти;антсептик;молочнокислі бактерії
Дата публікації: 30-чер-2024
Короткий огляд (реферат): Кваліфікаційна робота бакалавра: 80 сторінок, 37 таблиць, 1 рисунок, 3 креслення, 2 плакати. Мета роботи: спроектування відділень приготування сусла та дріжджебродильного спиртового заводу потужністю 5000 дал умовного спирту-сирцю на добу з біологічним підкисленням сусла. В процесі виконання кваліфікаційної роботи бакалавра було розглянуто способи удосконалення спирту-сирцю за допомогою біологічно підкислення сусла молочнокислими бактеріями та використання низькотемпературного розварювання з додаванням ферментних препаратів, також було розроблено апаратурно-технологічну схему виробництва спирту. Використання низькотемпературного розварювання, ферментних препаратів та біологічного підкислення сусла молочнокислими бактеріями в цій темі спрямоване на оптимізацію процесу виробництва спирту. Низькотемпературне розварювання дозволяє знизити енергетичні витрати шляхом зменшення тепловтрат, зберігаючи при цьому якість сировини. Використання ферментних препаратів дозволяє ефективно розкладати складні вуглеводні сполуки у суслі на прості цукри, що сприяє підвищенню виходу спирту. Біологічне підкислення сусла молочнокислими бактеріями дозволяє забезпечити оптимальні умови для розвитку дріжджів, підвищує якість та безпеку продукту, а також зменшує вплив на довкілля, оскільки використовуються природні мікроорганізми. Виконані продуктові розрахунки, розрахунок витрат допоміжних матеріалів, підбір технологічного обладнання, конструктивні рішення, заходи щодо охорони довкілля, компонування головного виробничого корпусу, будівельні рішення та охорона праці. Розроблена схема технологічного і мікробіологічного контролю виробництва.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5454
Розташовується у зібраннях:181 Харчові технології (Харчові технології та інженерія)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Козаченко.pdf
  Restricted Access		6.19 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити    Запит копії
Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування 
Кафедра харчових технологій 
 
 
                                                                        ДОПУСТИТИ ДО ЗАХИСТУ 
                                                                        Завідувач кафедри  
                                                                        харчових технології 
 
                                                                          к.т.н.,доцент Осипенкова І.І. 
                                                                                                 
___________________________ 
                                                                             «_____»_____________2024 р. 
 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА 
студента заочної форми навчання 
 
Тема «Проєкт відділень приготування сусла та дріжджебродильного 
спиртового заводу потужністю 5000 дал умовного спирту-сирцю на добу з 
біологічним підкисленням сусла» 
(тема роботи) 
 
 
Виконав: _ Аліна КОЗАЧЕНКО ____________ 
                                                                                    (ім’я, прізвище) 
Керівник: д.т.н., проф._Владислав СУХЕНКО  
                                              (науковий ступінь, вчене звання, ім’я, прізвище) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ЧЕРКАСИ – 2024 
 
 
Завдання на дипломний проект 
 
Черкаський державний технологічний університет 
Факультет ФТБРП                   Кафедра харчових технологій 
Спеціальність  Харчові технології та інженерія 
                                                             
                                                            Затверджую:  
                                                            завідувач кафедри  к.т.н.Осипенкова І.І. 
                                                                                        «    »                2024 р. 
 
Завдання 
до Кваліфікаційної роботи бакалавра 
 
__________________________Козаченко Аліни Володимирівни_____________________________ 
 
1. Тема КРБ «Проєкт відділень приготування сусла та дріжджебродильного спиртового заводу 
потужністю 5000 дал умовного спирту-сирцю на добу з біологічним підкисленням сусла»  
затверджена наказом ректора ЧДТУ від «11» березня 2024 р.  № 79/04 
2. Термін здачі студентом закінченого КРБ «6» червня 2024р. 
3. Вихідні дані до КРБ 1. Потужність заводу 5000 дал умовного спирту-сирцю на добу. 2. 
Переробляється жито крохмалистістю 56%, вологістю 14,5%, ступінь подрібнення зерна - 95% 
прохід помелу через сито з діаметром отворів 1 мм. 3. Виробництво спирту здійснюють за 
безперервною схемою виробництва з крохмалевмісної сировини, яка оцукрюється 
концентрованими ферментними препаратами, а зброджування сусла проводять безперервно з 
рециркуляцією бражки. 4. Завод працює за схемою низькотемпературного розварювання. 5. 
Виробляється спирт етиловий ректифікований міцністю 96,0%. 7. Обґрунтування біологічного 
підкислення сусла. 
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що належить розробити) 
Титульний аркуш; Завдання на проектування; Економічна частина; Техніко – економічне 
обґрунтування проекту; Техніко – економічні розрахунки; Виробничий план підприємства; Фонд 
часу роботи машин та обладнання; Розрахунок вартості основних фондів; Розрахунок вартості 
обладнання; Штат і фонд заробітної плати персоналу; Баланс часу роботи; Розшифровка 
статті калькуляція «Сировина та матеріали»; Розшифровка статті калькуляції «Паливо та 
електроенергія»; Розшифровка статті «Основна та додаткова заробітна плата робітників»; 
Кошторис витрат на утримання та експлуатацію обладнання; Розшифровка статті 
калькуляції «Загальновиробничі витрати»; Кошторис адміністративних витрат; Калькуляція 
собівартості продукції; Оцінка ефективності проекту; Технологічна частина; Структура 
підприємства та режими роботи цеху; Асортимент і характеристика готової продукції; 
Характеристика сировини та допоміжних матеріалів; Вибір і характеристика мікроорганізмів 
– продуцентів; Технологічна схема виробництва; Вибір і обґрунтування способів і режимів 
технології; Принципова технологічна схема; Опис апаратурно – технологічної схеми; 
Розрахунок продуктів; Розрахунок допоміжних матеріалів; Розрахунок і підбір технологічного 
обладнання; Розрахунок витрати води; Розрахунок витрати пари; Розрахунок витрат 
електроенергії; Характеристика відходів (вторинної сировини) і рекомендації щодо їх 
використання; Контроль виробництва й управління якістю продукції; Заходи щодо охорони 
довкілля; Компонування головного виробничого корпусу (цехів, що проектуються). 
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень) 
Апаратурно-технологічна схема з автоматизацією – 1аркуш 
Плани будівель і споруд – 1 аркуш 
Розрізи – 1 аркуш 
Охорона праці – 1 аркуш 
Техніко-економічні показники проекту – 1 аркуш 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
 
№ Термін виконання 
Назва етапів дипломної роботи Примітки 
п/п етапів роботи 
Техніко-економічне обгрунтування 
1 11.03-15.05 виконано 
проекту 
Розробка технологічної схеми, 
2 18.03-22.03 виконано 
розрахунок продуктів і обладнання 
3 Енергетичні розрахунки 25.03-29.03 виконано 
Викреслювання планів і розрізів 
4 01.04-05.04 виконано 
і погодження їх з консультантами 
5 Автоматизація виробництва 08.04-12.04 виконано 
6 Апаратурно-технологічна схема 15.04-19.04 виконано 
7 Техніко-економічні розрахунки 22.04-26.04 виконано 
Оформлення креслень із 
8 29.04-03.05 виконано 
затвердженням їх консультантами 
9 Оформлення пояснювальної записки 06.05-10.05 виконано 
Подання проекту на кафедру і 
10 13.05-24.05 виконано 
підготовка до захисту в ДЕК 
 
 
Аліна КОЗАЧЕНКО__________________ 
  (підпис) 
  Владислав СУХЕНКО __________________ 
                                                                                             (підпис)     
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
РЕФЕРАТ 
Кваліфікаційна робота бакалавра: 80 сторінок, 37 таблиць, 1 рисунок, 3 
креслення, 2 плакати. 
Мета роботи: спроектування відділень приготування сусла та 
дріжджебродильного спиртового заводу потужністю 5000 дал умовного спирту-
сирцю на добу з біологічним підкисленням сусла. 
В процесі виконання кваліфікаційної роботи бакалавра було розглянуто 
способи удосконалення спирту-сирцю за допомогою біологічно підкислення сусла 
молочнокислими бактеріями та використання низькотемпературного 
розварювання з додаванням ферментних препаратів, також було розроблено 
апаратурно-технологічну схему виробництва спирту. 
Використання низькотемпературного розварювання, ферментних препаратів 
та біологічного підкислення сусла молочнокислими бактеріями в цій темі 
спрямоване на оптимізацію процесу виробництва спирту. Низькотемпературне 
розварювання дозволяє знизити енергетичні витрати шляхом зменшення 
тепловтрат, зберігаючи при цьому якість сировини. Використання ферментних 
препаратів дозволяє ефективно розкладати складні вуглеводні сполуки у суслі на 
прості цукри, що сприяє підвищенню виходу спирту. Біологічне підкислення сусла 
молочнокислими бактеріями дозволяє забезпечити оптимальні умови для розвитку 
дріжджів, підвищує якість та безпеку продукту, а також зменшує вплив на довкілля, 
оскільки використовуються природні мікроорганізми. 
Виконані продуктові розрахунки, розрахунок витрат допоміжних матеріалів, 
підбір технологічного обладнання, конструктивні рішення, заходи щодо охорони 
довкілля, компонування головного виробничого корпусу, будівельні рішення та 
охорона праці. Розроблена схема технологічного і мікробіологічного контролю 
виробництва. 
СПИРТ, ФЕРМЕНТНІ ПРЕПАРАТИ, КРОХМАЛЕВМІСНА СИРОВИНА, 
АНТИСЕПТИК, НИЗЬКОТЕМПЕРАТУРНЕ РОЗВАРЮВАННЯ, ПЕРЕГОНКА, 
МОЛОЧНОКИСЛІБАКТЕРІЇ, РЕКТИФІКАЦІЯ, СУСЛО, ДРІЖДЖІ. 
 
 
THESIS  
Bachelor's qualification work: 80 pages, 37 tables, 1 figure, 3 drawings, 2 posters.  
Objective: Designing departments for the preparation of wort and yeast 
fermentation alcohol plant with a capacity of 5000 dal of raw alcohol per day with 
biological wort acidification.  
During the execution of the bachelor's qualification work, methods of improving 
raw alcohol through biological wort acidification with lactic acid bacteria and the use of 
low-temperature hydrolysis with the addition of enzyme preparations were considered, 
and a hardware and technological scheme for alcohol production was developed.  
The use of low-temperature hydrolysis, enzyme preparations, and biological wort 
acidification with lactic acid bacteria in this topic is aimed at optimizing the alcohol 
production process. Low-temperature hydrolysis reduces energy costs by reducing heat 
loss while preserving raw material quality. The use of enzyme preparations allows for the 
effective breakdown of complex carbohydrate compounds in wort into simple sugars, 
thereby increasing alcohol yield. Biological wort acidification with lactic acid bacteria 
allows for optimal conditions for yeast development, improves product quality and safety, 
and reduces environmental impact by using natural microorganisms.  
Product calculations, auxiliary material consumption calculations, selection of 
technological equipment, design solutions, environmental protection measures, main 
production building layout, construction solutions, and labor protection have been 
completed. A scheme for technological and microbiological control of production has 
been developed.  
ALCOHOL, ENZYME PREPARATIONS, STARCH RAW MATERIALS, 
ANTISEPTIC, LOW-TEMPERATURE HYDROLYSIS, DISTILLATION, LACTIC 
ACID BACTERIA, RECTIFICATION, WORT, YEAST. 
 
 
 
 
ЗМІСТ 
ВСТУП .................................................................................................................................................................................................. 4 
1. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА ...................................................................................................................................................... 6 
1.1 Техніко – економічне обґрунтування проекту .......................................................................................................................... 6 
1.2 Техніко – економічні розрахунки .............................................................................................................................................. 7 
1.2.1  Виробничий план підприємства ............................................................................................................................................ 7 
1.2.2 Фонд часу роботи машин та обладнання ............................................................................................................................... 7 
1.2.3  Розрахунок вартості основних фондів .................................................................................................................................. 7 
1.2.4  Розрахунок вартості обладнання ........................................................................................................................................... 8 
1.2.5 Штат і фонд заробітної плати персоналу                                                                                                                                  8  
1.2.6  Баланс часу роботи                                                                                                                                                                     8 
1.2.7 Розшифровка статті калькуляція «Сировина та матеріали»                                                                                                    9 
1.2.8 Розшифровка статті калькуляції «Паливо та електроенергія»                                                                                                9 
1.2.9 Розшифровка статті «Основна та додаткова заробітна плата робітників»                                                                          10 
1.2.10 Кошторис витрат на утримання та експлуатацію обладнання                                                                                            11  
1.2.11 Розшифровка статті калькуляції «Загальновиробничі витрати»                                                                                        12 
1.2.12 Кошторис адміністративних витрат                                                                                                                                      12 
1.2.13 Калькуляція собівартості продукції                                                                                                                                      13 
1.2.14 Оцінка ефективності проекту                                                                                                                                                14 
2. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА ............................................................................................................................................... 16 
2.1 Структура підприємства та режими роботи цеху ................................................................................................................... 16 
2.2 Асортимент і характеристика готової продукції .................................................................................................................... 18 
2.3 Характеристика сировини та допоміжних матеріалів ............................................................................................................ 20 
2.4 Вибір і характеристика мікроорганізмів – продуцентів ........................................................................................................ 22 
2.5 Технологічна схема виробництва ............................................................................................................................................ 27 
2.5.1 Вибір і обґрунтування способів і режимів технології ......................................................................................................... 27 
2.5.2 Принципова технологічна схема                                                                                                                                             33 
2.5.3 Опис апаратурно – технологічної схеми .............................................................................................................................. 33 
2.6 Розрахунок продуктів ............................................................................................................................................................... 34 
2.7 Розрахунок допоміжних матеріалів ......................................................................................................................................... 46 
2.8 Розрахунок і підбір технологічного обладнання .................................................................................................................... 47 
2.9 Розрахунок витрати води.......................................................................................................................................................... 58 
2.10 Розрахунок витрати пари ........................................................................................................................................................ 59 
2.11 Розрахунок витрат електроенергії ......................................................................................................................................... 59 
2.12 Характеристика відходів (вторинної сировини) і рекомендації щодо їх використання ................................................... 59 
2.13 Контроль виробництва й управління якістю продукції ....................................................................................................... 62 
2.14 Заходи щодо охорони довкілля .............................................................................................................................................. 64 
2.15 Компонування головного виробничого корпусу (цехів, що проектуються) ...................................................................... 65 
3.  БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ ........................................................................................................................................................... 68 
4.  ОХОРОНА ПРАЦІ ....................................................................................................................................................................... 71 
ВИСНОВКИ ....................................................................................................................................................................................... 75 
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ ................................................................................................................................................................... 78 
  
 КРБ 24.ТБВ24.22.00 000 ПЗ 
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата 
 Роз роб. Козаченко А. В.  Літ. Арк. Акрушів 
 Пер евір. Сухенко В. Ю  3 80 
 Реценз.  ЗМІСТ  
 Н. Контр.  ЧДТУ, кафедра ХТ 
 Затверд.  Осипенкова І.І. 
ВСТУП 
 
Етиловий спирт є невід'ємною складовою в різних сферах народного 
господарства, від харчової промисловості до медицини та хімії. Використовується 
для виробництва алкогольних напоїв, кріплення виноматеріалів, ароматизаторів, 
ліків та дезінфікуючих засобів. Спиртова промисловість в Україні є однією з 
найбільших та науково розвинених, де активно застосовуються передові 
технології та виводяться нові гібриди дріжджів. 
Процес виробництва спирту включає кілька етапів, починаючи від 
підготовки сировини та закінчуючи ректифікацією. Один з ключових 
енергоємних процесів - виробництво спирту з крохмалевмісної сировини, де 
зниження температури розварювання може значно скоротити витрати енергії. 
Впровадження новітніх технологій, таких як низькотемпературна водно-
теплова обробка крохмалевмісної сировини з використанням концентрованих 
ферментних препаратів, дозволяє не лише зменшити витрати енергії, але й 
покращити якість продукту. 
Біологічне підкислення сусла молочнокислими бактеріями є ще одним 
етапом, який допомагає оптимізувати умови для бродіння та підвищує якість та 
безпеку продукту. Цей процес є важливим для забезпечення стабільності та 
ефективності виробництва спирту. 
З метою підвищення ефективності та конкурентоспроможності, спиртові 
заводи постійно вдосконалюють технології та використовують сучасне 
обладнання. Це дозволяє знизити витрати виробництва, підвищити 
продуктивність та забезпечити високу якість продукції. 
 
 
 
 
 
 КРБ 24.ТБВ24.22.00 000 ПЗ 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 Розроб.  Козаченко А. В.  Літ. Арк. Акрушів 
 Перевір. Сухенко В. Ю  4 80 
 Реценз.  ВСТУП  
 Н. Контр.  ЧДТУ, кафедра ХТ 
 Затверд. О сипенкова І.І. 
Отже, спиртова промисловість в Україні має великий потенціал для 
подальшого розвитку, за умови впровадження передових технологій та 
ефективного використання ресурсів. За допомогою постійного удосконалення 
процесів виробництва можна забезпечити стабільність та 
конкурентоспроможність на ринку. 
 
 
 
  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00 000 ПЗ 
5 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
1. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА 
 
1.1 Техніко – економічне обґрунтування проекту 
 
Україна є високо розвинутою індустріальною країною зі значною потребою 
в спирті для різних галузей промисловості. Впровадження нових технологій 
виробництва спирту, зокрема з використанням низькотемпературного 
розварювання та біологічного підкислення сусла, сприятиме розширенню ринків 
збуту та підвищенню конкурентоспроможності. 
Потреба у впровадженні нових технологій та підвищенні обсягів 
виробництва спирту спонукає до технічного переозброєння підприємств. 
Формування прибутку є основною метою для забезпечення стабільного 
виробництва та розвитку. 
Використання методів аналізу беззбитковості роботи підприємства, 
включаючи класифікацію та аналіз витрат, що використовується у цих 
розрахунках, допомагає визначити оптимальний асортимент продукції та витрат на 
її виробництво. 
Розширення ринків збуту та збільшення обсягів продажу продукції на 
внутрішньому та зовнішньому ринках вимагає розвитку маркетингових стратегій 
та координації зусиль з інвестиціями. Реалізація продукції на світовому ринку може 
відкрити нові можливості для підприємства. 
Біологічне підкислення сусла та використання низькотемпературного 
розварювання з додаванням ферментних препаратів сприятиме підвищенню 
ефективності виробництва та зменшенню витрат. 
Проведення проєкту забезпечить створення нових робочих місць та 
сприятиме розвитку регіону. Ефективне використання ресурсів та зменшення 
впливу на навколишнє середовище стануть додатковими соціально-економічними 
перевагами. 
  
КРБ 24.ТБВ24.22.00 000 ПЗ 
 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 Розроб.  Козаченко А. В.  Літ. Арк. Акрушів 
 Перевір. Сухенко В. Ю ЕКОНОМІЧНА  6 80 
 Реценз.   
ЧАСТИНА 
 Н. Контр.  ЧДТУ, кафедра ХТ 
 Затверд. О сипенкова І.І. 
1.2 Техніко – економічні розрахунки [16] 
 
1.2.1 Виробничий план підприємства 
Проектна потужність підприємства – 5000 дал/добу 
Згідно з технологічним процесом і виробничої потужності завод працює 
безперервно – 305 днів на рік, за графіком в чотири зміни. 
В основному виробництві зайнято 60 працівників. 
1.2.2 Фонд часу роботи машин та обладнання 
При визначенні фонду часу роботи обладнання виділяють: календарний, 
дійсний та ефективний фонд часу роботи. 
Календарний фонд – це максимально можливий фонд часу роботи 
обладнання на рік: 
FK = 24  305 = 7320 год. 
 
Дійсний (номінальний) фонд дорівнює часу роботи обладнання в залежності 
від встановленого режиму виробництва, для безперервного виробництва: 
FK = Fд = 7320 год. 
 
Ефективний фонд часу дорівнює дійсному фонду за мінусом технологічних 
зупинок: 
Fеф = Fд – Трем – Т0 
 
де Трем - загальна тривалість зупинок обладнання по всіх видах ремонту 
протягом року, год; 
     Т0 - тривалість зупинок технологічного характеру за рік, год. 
 
Fеф = 7320 – 432 – 96 = 6792 год, 
1.2.3 Розрахунок вартості основних фондів 
До вартості основних фондів відносять вартість будівель та споруд і вартість 
обладнання. Розрахунок вартості будівель та споруд здійснюється за даними їх 
вартості і наведені в таблиці 1.1 
 
 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00 000 ПЗ 
7 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Таблиця 1.1 – Розрахунки вартості будівель та споруд 
  Загальна  Сума річної 
Найменування будівель, К-сть % 
вартість, амортизації 
споруд одиниць амортизації 
грн. грн. 
1 2 3 4 5 
    І Будівлі:     
1. Основні цехи 2 35000000 10 3500000 
2. Допоміжні та підсобні цехи 3 4000000 10 400000 
3. Загальнозаводські будівлі 2 3000000 10 300000 
    ІІ Споруди:     
1. Адміністративний корпус 1 600000 5 300000 
Всього 8 42600000  4500000 
 
 1.2.4 Розрахунок вартості обладнання 
Загальна вартість обладнання – 90000000 грн. Приймемо процент амортизації 
5, у цьому разі сума амортизаційних відрахувань за рік становитиме 4500000 грн., 
а за місяць – 375000 грн. 
1.2.5 Штати та фонд заробітної плати персоналу 
Для визначення штатів і фондів заробітної плати проводяться розрахунки: 
 балансу часу роботи працівників; 
 необхідної кількості працюючих; 
 фонду зарплати робітників; 
 штату та фонду заробітної плати цехового персоналу. 
1.2.6 Баланс часу роботи 
 Баланс робочого часу визначає кількість днів, які повинен 
відпрацювати один середньо-списковий робітник за рік в залежності від 
прийнятого в проекті режиму роботи заводу і тривалості робочої зміни. 
Для більшості безперервних виробництв з 8-годинною робочою зміною 
баланс робочого часу одного робітника в днях за рік складає: 
1. Календарний фонд - 365 днів 
2. Дні зупинки на ремонт - 50 днів 
3. Святкові дні - 10 днів 
4. Дійсний фонд часу роботи - 305 днів 
5. Неявки на роботу: 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
8 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
а) відпустка - 24 дні 
б) хвороба (сер.) - 7 днів 
Разом невиходів - 32 дні 
Ефективний фонд робочого часу одного робітника - 68 днів. 
1.2.7 Розшифровка статті калькуляція «Сировина та матеріали» 
Витрати сировини та матеріалів на виробництво спирту етилового 
ректифікованого наведені в таблиці 1.3.  
Таблиця 1.3 – Сировина та матеріали 
    Витрати  
Одиниці Ціна, Сума, 
№ Найменування на 1000 
вимірювання грн грн 
дал 
1 2 3 4 5 6 
1 Жито кг 5 26852,9 134264,5 
2 Дріжджі кг 2,5 11052 27630 
3 ФП (Termamil 120L) кг 500 84,2 42100 
4 Карбамід кг 34 33,7 1145,8 
5 Диамонійфосфат кг 32 14,9 476,8 
6 Молочнокислі бактерії кг 30560 2,5 76400 
7 Антисептик (формалін) кг 73 25 1825 
8 Вода технологічна м3 15,5 1742 27001 
9 Вода питна м3 29,78 452,2 13466,5 
 Разом    324309,6 
 
Витрати сировини та матеріалів на 1 дал спирту становить: 
324309,6 : 1000 = 324,3 грн. 
1.2.8 Розшифровка статті калькуляції «Паливо та електроенергія» 
Таблиця 1.4 – Паливо та електроенергія 
  Одиниці Ціна, Норма витрат Сума, 
№ Найменування 
вимірювання грн. на 1000 дал грн 
1 2 3 4 5 6 
1 Електроенергія кВт·год 4,0 2350 9400 
2 Пара м3 8,2 70,7 579,74 
 Всього    9979,74 
 
Витрати газу та електроенергії на 1 дал спирту становить: 
9979,74 : 1000 = 9,97 грн./дал 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
9 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
1.2.9 Розшифровка статті  «Основна та додаткова заробітна плата 
робітників» 
Таблиця 1.5 – Основна та додаткова заробітна плата робітників 
  Кількість Тарифний Тариф, Заробітна 
№ Найменування 
робітників розряд грн./год плата, грн 
1 2 3 4 5 6 
1 Приймальник сировини 2 ставка 8000 16000 
 Апаратник підготовки     
2 4 5 59,5 40000 
сировини 
3 Апаратник варильного цеху 4 5 69,2 46502,4 
4 Комірник 2 ставка 8000 16000 
5 Апаратник ЧКД 4 6 90 60480 
6 Оператори бродіння 6 6 90 90720 
7 Апаратники БРУ 6 6 90 90720 
8 Слюсар-ремонтник 4 5 69,2 46502,4 
9 Слюсар КВПА 4 6 90 60453,2 
10 Електромонтер 4 5 69,2 46502,4 
11 Лаборант 4 6 90 60480 
 Приймальник-здавальник     
12 4 4 57,6 38707,2 
готової продукції 
13 Прибиральниця 4 ставка 8000 32000 
 Всього основної з.п. 46 - - 644617,6 
 Вечірні, святкові, нічні    193385,3 
 Премія    322308,8 
 Всього додаткової з.п.    515694,1 
 Разом фонд зарплати    1160311,7 
 Відрахування у фонди с/с 38 %   440918,4 
 
Витрати основної заробітної плати на виробництво на 1 дал спирту 
становить: 
644617,6 : 130000 = 4,96 грн./дал. 
Витрати додаткової заробітної плати на виробництво на 1 дал спирту 
становить: 
515694,1 : 130000 = 3,97 грн./дал 
Відрахування у фонди соціального страхування на 1 дал спирту: 
 
440918,4 : 130000 = 3,4 грн./дал 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
10 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
1.2.10 Кошторис витрат на утримання та експлуатацію обладнання 
Кошторис складається на основі попередніх розрахунків і зводиться в 
таблицю 1.6 
Таблиця 1.6 – Витрати на утримання та експлуатацію обладнання 
    Заробітна Сума за 
Кількість Тариф, 
№ Статті витрат плата за місяць, 
робітників грн./год 
місяць, грн. грн 
1 2 3 4 5 6 
 Утримання та витрати по     
 експлуатації виробничого     
 обладнання, апаратури та     
 транспорту:     
  а) заробітна плата     
 робітників по нагляду й     
1 обслуговуванню обладнання     
 - слюсар 4 57,6 9676,8 38707,2 
 - електрики 3 36,0 6048 18144 
 б) відрахування на  21603,5 
соціальне страхування та 
інші нарахування на 
зарплату 
 Разом по статті 1    78454,7 
 Поточний ремонт     
 обладнання та транспортних     
 засобів     
  а) зарплата робітників по     
2 ремонту 4 57,6 9676,8 38707,2 
Слюсар-наладчик  14708,7 
 б) відрахування на  
соціальне страхування 20298 
 в) послуги РМУ, запасні  
деталі, допоміжні матеріали 
 Разом по статті 2 11   73713,9 
3  Амортизація                                                         5% 375000 
 Зношування малоцінного   
4 24000 
інвентарю, інструментів 
 Разом по кошторису    551168,6 
 
Витрати на утримання та експлуатацію обладнання для виробництва 1 дал 
спирту становит: 
551168,6 : 130000 = 4,24 грн./дал. 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
11 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
1.2.11 Розшифровка статті калькуляції «Загальновиробничі витрати» 
Таблиця 1.7 – Загальновиробничі витрати 
  
Кількість Місячна Сума за 
№ Найменування 
працівників ставка, грн. місяць, грн. 
1 2 3 4 5 
 Заробітна плата:    
  - начальник зміни 4 25000 100000 
  - начальник апаратного відділення 1 26000 26000 
1  - старший майстер 4 25000 100000 
 - старший мікробіолог 2 25000 50000 
 - інженер з якості 4 25000 100000 
 - технолог 4 25000 100000 
 Разом 19  476000 
2 Додаткова заробітна плата   476000 
 Відрахування на соціальне    
3 страхування та інші нарахування на 180880 
зарплату 
4 Амортизація виробничих приміщень   450000 
5 Охорона праці   8100 
6 Спецодяг   2325 
7 Спецхарчування   3000 
8 Промислова санітарія   5505 
 Разом   1601810 
 
Загальновиробничі витрати на виробництво 1 дал спирту становить: 
1601810 : 130000 = 12,32 грн./дал. 
1.2.12 Кошторис адміністративних витрат  
Таблиця  1.8 – Адміністративні витрати 
  Кількість Посадовий оклад Сума за 
№ Найменування 
працівників за місяць, грн місяць, грн 
1 2 3 4 5 
 Заробітна плата:    
  - директор 1 35000 35000 
  - головний інженер 1 20000 20000 
  - головний механік 1 18000 18000 
  - енергетик 1 18000 18000 
1 
 - спеціаліст з охорони праці 1 18000 18000 
 - економіст 1 18000 18000 
 - бухгалтер 2 20000 40000 
 - головний технолог 1 22000 22000 
 - начальник лабораторії 1 22000 22000 
 Разом 10  211000 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
12 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Продовження таблиці 1.8 
1 2 3 4 5 
2 Додаткова заробітна плата   211000 
 Відрахування на соціальне    
3 страхування та інші 80180 
нарахування на зарплату 
4 Утримання охорони   90000 
5 Амортизація   62500,5 
6 Витрати на відрядження   30000 
 Утримання на поточний ремонт    
7 22500 
будівель 
8 Теплоенергія і електроенергія   30000 
9 Господарські витрати   7500 
10 Касове обслуговування   7500 
 Канцелярські,типографія,    
11 27900 
поштові, телефонні, телеграф 
12 Послуги сторонніх організацій   15000 
13 Комунальний податок   5478 
14 Податок на землю   22680 
15 Податок на транспорт   15570 
 Забруднення навколишнього    
16 22500 
середовища 
17 Інші витрати   15000 
 Разом   876308,5 
 
Адміністративні витрати на виробництво 1 дал спирту становить: 
876308,5 : 130000 = 6,74 грн./дал. 
1.2.13 Калькуляція собівартості продукції 
Таблиця 1.9 – Собівартість продукції 
 
Найменування статтей К-сть, Ціна, Сума, тис. К-сть, Ціна, 
№ 
калькуляції дал. грн. грн. дал. грн. 
1 2 3 4 5 6 7 
1 Сировина та матеріали 1300000  324309,6 1 324,3 
 Купівельні н/ф та      
 комплектуючі виробничі  
 роботи та послуги  
2 - 
виробничого характеру 
сторонніх підприємств і 
організацій 
 Паливо й енергія на       
3 1300000  9979,74 1 9,97 
технологічні цілі 
 4 Зворотні відходи   -  - 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
13 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Продовження таблиці 1.9 
1 2 3 4 5 6 7 
 Основна заробітна плата      
5 1300000 644617,6 1 4,96 
робітників 
6 Додаткова заробітна плата 1300000  515694,1 1 3,97 
 Відрахування на соціальне      
7 1300000 440918,4 1 3,4 
страхування 
 Витрати на утримання та      
8 1300000 551168,6 1 4,24 
експлуатацію устаткування 
9 Загально виробничі витрати 1300000  1601810  12,32 
10 Втрати від браку     - 
11 Інші виробничі витрати     - 
12 Попутна продукція     - 
13 Виробнича собівартість 1300000  4088498,04 1 363,16 
14 Адміністративні витрати  1300000  204424,9 1 18,16 
15 Витрати на збут  1300000  81770 1 7,3 
16 Всього витрат 1300000  4374693 1 388,62 
17 Рентабельність, %     20,2 
18 Прибуток 1300000  825000 1 0,63 
19 ПДВ   165000  77,73 
20 Відпускна ціна 1300000  5364693 1 466,98 
 
1.2.14 Оцінка ефективності проекту 
Рівень рентабельності продукції, що випускається, розраховуємо за 
формулою: 
Р = П : Св.п. · 100 
де Св.п. – собівартість виробленої продукції. 
Рентабельність:  
Р = 825000 : 4088498,04 · 100 = 20,2 %. 
Витрати на 1 гривню виробленої продукції: 
  В = Св.п. : О = 4088498,04 : 5364693 = 0,76 коп. 
Окупність інвестицій:   
Т = Інвестиції : чистий прибуток 
Т =  3150000 : 825000  = 3,8 року 
Основні техніко-економічні показники проекту зведені в таблицю 1.10 
 
 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
14 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Таблиця 1.10 – Техніко-економічні показники проекту. 
  Одиниці Показники 
№ Перелік показників 
виміру проекту 
1 2 3 4 
1 Виробнича потужність дал/добу 5000 
2 Випуск продукції дал/рік 1300000 
3 Вартість виробленої продукції тис. грн. 5364693 
4 Чисельність працюючих у т.ч. робітників осіб 92 
5 Виробництво продукції на одного працюючого тис.грн./особу 58311,9 
6 Повна собівартість  тис. грн 4088498,04 
7 Витрати на 1 грн. виробленої продукції коп. 76 
8 Прибуток підприємства від виробничої діяльності тис. грн. 825000 
9 Рентабельність % 20,2 
10 Відпускна ціна за 1 дал грн 466,98 
11 Тривалість періоду дні 305 
12 Термін окупності роки 3,8 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
15 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
2. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА 
 
2.1 Структура підприємства та режими роботи цеху 
До складу спиртового заводу входять: 
1. Приймальний пристрій для зерна з автотранспорту та з.д. і вагова 
2. Зерносклад (елеватор, підлогового типу) 
    - силосний корпус 
    - робоча вежа з підготовчим (дробильним) відділенням 
3. Виробничий корпус: 
    - підготовче (дробильне) відділення зерна 
    - відділення розварювання та оцукрювання 
    - бродильно-дріжджове відділення 
    - брагоректифікаційне відділення 
    - спиртоприймальне відділення 
4. Спиртосховище: 
    - спиртовідпускне відділення 
    - спиртосховище 
5. Солодовня: 
    - підготовче (дробильне) відділення 
    - замкове відділення 
    - солодоростильне відділення 
    - відділення приготування солодового молока 
6. Цех ферментних препаратів: 
    - склад сировини 
    - відділення приготування живильного середовища 
    - ферментаційне відділення 
    - відділення готової культури 
7. Бардороздавальня 
8. Лабораторія 
9. Адміністративно-побутовий корпус 
10. Підсобно-допоміжні виробництва 
 
  
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
Змн. Арк.  № докум. Підпис Дата 
 Розроб. Козаченко А. В.  Літ. Арк. Акрушів 
 Пе ревір. Сухенко В. Ю ТЕХНОЛОГІЧНА 16 80 
 Реценз.   
ЧАСТИНА  
 Н. Контр.  ЧДТУ, кафедра ХТ 
 Затверд.  Осипенкова І.І. 
Робочі години, години відпочинку працівників підприємства регулюються 
положенням чинного законодавства та колективного договору, а також правилами 
внутрішнього розпорядку:  
 для працівників з п’ятиденним робочим тижнем робочий день з 8.00 до 
17.00 години. Перерва обідня з 12.00 до 13.00 години. Субота і неділя – 
вихідні.  
 для робітників працюючих по змінах: денна зміна з 8.00 до 20.00, нічна з 
20.00 до 8.00 години.  
Норма тривалості роботи не може перевищувати 40 годин на тиждень, що 
встановлено законодавством. Праця в понад робочий час сплачується у подвійному 
розмірі відповідно ст.106 КЗпП, а праця у святкові і неробочі дні сплачується у 
подвійному розмірі відповідно ст.107 КЗпП.  
Робочий тиждень безперервний. Режими роботи основних виробництв 
наведено в таблиці 2.1. 
Таблиця 2.1 – Режими роботи основних виробництв 
  Кількість 
№ Назва виробництва змін на робочих днів робочих 
добу у тиждень днів у рік 
1 2 3 4 5 
 Зерносклад із приймальними    
1 пристроями для зерна з автотранспорту 1-2 безперервно 305 
та з.д. 
2 Виробництво спирту  3 -“- 305 
3 Спиртосховище 2 -“- 305 
4 Солодовня 3 -“- 305 
5 Цех ферментних препаратів 3 -“- 305 
6 Бардороздавальня 2 -“- 305 
7 Лабораторія 3 -“- 305 
8 Адміністративно-побутовий корпус    
9 Підсобно-допоміжні виробництва    
 
Для заводів, не забезпечених холодною водою, рекомендується режим 
роботи – 270 днів на рік. 
 
 
  
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000ПЗ 
17 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
2.2 Асортимент і характеристика готової продукції 
Залежно від ступеня очистки спирт етиловий ректифікований виготовляють 
таких сортів: 
• «Пшенична сльоза» 
• «Люкс» 
• «Екстра» 
• «Вищої очистки» 
Таблиця 2.2 – Асортимент проектованої продукції 
 Відсоток від Товарна продукція 
Найменування продукції загальної   
за добу за рік 
кількості 
1 2 3 4 
Умовний спирт-сирець, у т.ч.: 100 5000 1350000 
спирт етиловий ректифікований «Люкс» 92,0 4600 1242000 
головна фракція етилового спирту 6,1 305 82350 
сивушне масло 0,3 15 4050 
сивушний спирт 1,0 50 13500 
втрати під час перегонки бражки 0,6 30 8100 
барда 100 5000 1350000 
 
За органолептичними показниками спирт етиловий ректифікований повинен 
відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 1.2. (згідно вимог ДСТУ 4221:2003). 
Таблиця 2.3 – Органолептичні показники проектованого спирту етилового 
ректифікованого  
Назва   
Характеристика Метод контролю 
показника 
1 2 3 
Зовнішній   
Прозора рідина без сторонніх часток Згідно з ДСТУ 4221 
вигляд 
Колір Безбарвна рідина Згідно з ДСТУ 4221 
 Характерний для кожного сорту етилового  
 спирту, виробленого із відповідної  
Смак і запах Згідно з ДСТУ 4221 
сировини, без присмаку та запаху 
сторонніх речовин 
 
За фізико-хімічними показниками спирт етиловий ректифікований повинен 
відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 2.4. (згідно вимог ДСТУ 4221:2003). 
 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
18 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Таблиця 2.4 – Фізико-хімічні показники проектованого спирту етилового 
ректифікованого 
 Норма для спирту  
  Метод 
Назва показника Пшенична Вищої 
Люкс Екстра контролю 
сльоза очистки 
1 2 3 4 5 6 
Об’ємна частина етилового спирту,     Згідно з 
96,3 96,3 96,0 96,0 
за температури 20оС, не менше ДСТУ 4221 
Проба на чистоту з сірчаною   
В и т р и м у є Те саме 
кислотою 
Масова концентрація альдегідів у      
перерахунку на оцтовий альдегід в     Згідно з 
2,0 2,0 2,0 4,0 
безводному спирті, мг/дм3, не ДСТУ 4221 
більше  
Проба на окислюваність за      
о 23 22 20 15 Те саме 
температури 20 С, хв. не менше 
Масова концентрація сивушного      
масла: пропіловий, ізопропіловий,      
бутиловий, ізобутиловий та      
ізоаміловий спирти, в перерахунку      
3,0 4,0 7,0 10,0 - " - 
на суміш пропілового, 
ізобутилового та ізоамілового 
спиртів (3:1:1) в без- водному 
спирті, мг/дм3, не більше 
Масова концентрація естерів, у      
перерахунку на оцтовий естер в     Згідно з 
1,5 2,0 3,0 5,0 
безводному спирті, мг/дм3, не ДСТУ 4221 
більше 
Об’ємна частка метилового спирту,      
в перерахунку на безводний спирт, 0,005 0,01 0,02 0,03 - " - 
%, не більше 
Масова концентрація вільних      
кислот (без СО2), в перерахунку на     Згідно з 
8,0 8,0 12,0 15,0 
оцтову  кислоту в безводному ДСТУ 4221 
спирті, мг/дм3, не більше 
Масова концентрація органічних      
речовин, що обмилюються, в      
перерахунку на оцтовий естер в 12,0 18,0 25,0 30,0 Те саме 
безводному спирті, мг/дм3, не 
більше 
Проба на фурфулол В и т р и м у є - " - 
Масова концентрація сухого      
3 5,0 5,0 5,0 10,0 - " - 
залишку, мг/дм , не більше 
 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
19 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
2.3 Характеристика сировини та допоміжних матеріалів 
Зерно жита повинне відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 2.5 (згідно 
вимог ДСТУ 4522:2006). 
 
Таблиця 2.5 – Вимоги до зерна жита 
Показник Характеристика та норма за класами 
1 2 3 4 5 
Вологість, %, не більше 14,5 14,5 14,5 14,5 
 понад   не обмежено 
Число падання, с 200 - 141 140 - 80 
200 менше 80 
Натура, г/л, не менше 700 680 - 700 660 - 690 не обмежено 
Зернова домішка, %, не     
4,0 6,0 6,0 15,0 
більше 
    у межах 
Зокрема пророслі зерна 3,0 5,0 5,0 зернової 
домішки 
Смітна домішка, %, не     
2,0 2,0 2,0 5,0 
більше 
Зокрема: 
    у межах 
зіпсовані зерна 1,0 1,0 1,0 смітної 
домішки 
кукіль 0,5 0,5 0,5 0,5 
мінеральна домішка 0,3 0,3 0,3 1,0 
зокрема галька 0,1 0,1 0,1 0,2 
шкідлива домішка 0,2 0,2 0,2 0,2 
Зокрема: 
ріжки 0,05 0,05 0,05 0,1 
гірчак повзучий та в'язіль     
0,1 0,1 0,1 0,1 
різнокольоровий (разом) 
Зерна з рожевим     
3,0 5,0 6,0 не обмежено 
забарвленням, %, не більше 
Фузаріозні зерна, %, не     
1,0 1,0 1,0 1,0 
більше 
Примітка. У разі віднесення партії жита до того чи іншого класу, 
визначаючи пророслі зерна та число падання, перевагу надають числу 
падання 
 
Хімічні та органолептичні показники якості питної води повинні відповідати 
вимогам, зазначеним у таблицях 2.6 та 2.7 (згідно вимог ДСТУ 7525:2014). 
 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
20 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Таблиця 2.6 – Хімічні показники якості питної води 
  Норматив, не більше ніж 
  
Вода систем Вода 
Одиниці 
Назва показника централізованого нецентралізованого 
вимірювання 
питного питного водопостачання 
водопостачання (нефасована, фасована) 
1 2 3 4 
Неорганічні компоненти 
Водневий показник    
pH 6,5 - 8,5 6,5 - 8,5 
(pH), у межах 
Сухий залишок    
(мінералізація    
загальна) мг/дм3 1000 (1500)1) 1000 
 
200 - 500 
оптимальний вміст, 
у межах 
Жорсткість загальна    
7 
оптимальна ммоль/дм3 7 (10)1) 
1,5 - 7 
величина, у межах 
Лужність загальна    
6,5 
оптимальна ммоль/дм3 не визначають 
0,5 - 6,5 
величина, у межах 
Сульфати мг/дм3 250 (500)1) 150 
Хлориди мг/дм3 250 (350)1) 150 
Залізо загальне (Fe) мг/дм3 0,2 (1,0)1) відсутність 
Марганець (Мn) мг/дм3 0,05 (0,5)1) відсутність 
Мідь (Cu) мг/дм3 1 відсутність 
Цинк (Zn) мг/дм3 1 відсутність 
Кальцій (Са)    
130 
оптимальний вміст, мг/дм3 не визначають 
25 - 75 
у межах 
Магній (Mg)    
80 
оптимальний вміст, мг/дм3 не визначають 
10 - 50 
у межах 
Натрій (Na)    
200 
оптимальний вміст, мг/дм3 200 
2 - 20 
у межах 
Калій (К)    
200 
оптимальний вміст, мг/дм3 не визначають 
2 - 20 
у межах 
Органічні компоненти 
Нафтопродукти мг/дм3 0,1 відсутність 
Феноли леткі мг/дм3 0,001 відсутність 
Хлорфеноли мг/дм3 0,0003 відсутність 
1) Величину, зазначену в дужках, може бути встановлено за постановою відповідного органу на 
відповідній території для конкретної системи питного водопостачання на основі оцінювання 
санітарно-епідемічного стану в населеному пункті і технології підготування питної води, яку 
застосовують у разі, коли інші джерела питного водопостачання недоступні. 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
21 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Таблиця 2.7 – Органолептичні показники якості питної води 
  Норматив, не більше ніж 
Назва Одиниці Вода систем Вода нецентралізованого 
показника вимірювання централізованого питного водопостачання 
питного водопостачання (нефасована, фасована) 
1 2 3 4 
Запах за 20 °С бали 2 0 
Запах під час    
нагрівання до бали 2 1 
60 °С 
Смак і присмак бали 2 0 
Кольоровість градуси 20 (35)1) 5 
  1,0 (3,5)1)  
Каламутність НОК 0,5 
2,6 (3,5)1);2) 
1) Величину, зазначену в дужках, може бути встановлено за постановою відповідного органу на 
відповідній території для конкретної системи питного водопостачання на основі оцінювання 
санітарно-епідемічного стану в населеному пункті та технології підготування питної води, яку 
застосовують у разі, коли інші джерела питного водопостачання недоступні. 
2) Для підземного вододжерела. 
 
2.4 Вибір і характеристика мікроорганізмів – продуцентів 
 
Характеристика молочнокислих бактерій 
Молочнокислі бактерії – різноманітна група мікроорганізмів, що можуть 
приймати різні форми: від циліндричних до паличковидних та сферичних чи 
кулястих (відомих як коки). Їхні характеристики включають грампозитивну 
структуру, нерухомість та відсутність спороутворення. 
Поряд із продукцією молочної кислоти, гетероферментативні молочнокислі 
бактерії здатні утворювати леткі кислоти, спирт, діоксид вуглецю та водень, що 
розширює їхні функціональні можливості. 
Оптимальна температура для розмноження більшості молочнокислих 
бактерій знаходиться у діапазоні 20-30°C. Термофільні види краще процвітають 
при 49-51°C. Однак, вони надзвичайно чутливі до високих температур, і, як інші 
безспорові бактерії, гинуть при 70-75°C. 
Серед найпоширеніших видів молочнокислих бактерій зустрічаються 
Lactobacillus plantarum, Lactobacillus breve, Lactobacillus fermentii, Leuconostoc 
mesenteroides та Leuconostoc agglutinans. Перші три з них мають форму паличок 
різної довжини, у той час як останні два – короткі палички, частіше  представлені  
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
22 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
у формі дипло- або стрептококів. Бактерії Leuconostoc mesenteroides відрізняються 
наявністю слизової капсули, що робить їх стійкими до високих температур та 
кислот. Навіть у рідких середовищах вони витримують температуру 112-120°C 
протягом 20 хвилин, а у розчині сірчаної кислоти здатні пережити протягом 1 
години. Бактерії Leuconostoc agglutinans мають властивість прилипати до дріжджів 
та аглютинувати окремі їхні клітини. 
В результаті перевірки різних виробників молочної кислоти було 
встановлено, що найбільш продуктивною для підкислення меласного сусла є 
культура Lactobacillus delbrueckii. Це термофільні гомоферментативні палички 
розміром (0,5-0,8) × (2-7) мкм, оптимальна температура для їхнього росту – 48-50 
°C. Розрізняють два штами бактерій L. delbrueckii - штам 52 і штам 70.  
Штам 52 був виявлений О.М. Сіліщенською у 1937 році і отримав широке 
застосування на заводах як більш активний.  
Штам 70 був виявлений О.М. Сіліщенською у 1948 році і представляє собою 
змішану культуру двох компонентів: Thermobacterium cereale і Betabacterium.  
У змішаній культурі обмін речовин змінюється, і утворюється тільки молочна 
кислота. Обидва компоненти у процесі спільного вирощування характеризуються 
підвищеною фізіологічною активністю і підкислюють сусло до необхідної 
кислотності у 3-4 рази швидше, ніж при використанні чистої культури L. 
delbrueckii. 
Вибір рас дріжджів 
Дріжджі – це одноклітинні мікроорганізми з класу грибів цукроміцетів. 
Кожна дріжджова клітина складається приблизно на 67% з води і на 33% з сухого 
компонента. Останній включає приблизно 37-50% білків і 35-40% вуглеводів. 
Також у ньому є трохи сирого жиру (1,2-2,5%) і зольних речовин (до 10%). 
На спиртових заводах, які переробляють мелясу, традиційно широко 
використовують дріжджі раси В, Вл, Я і дріжджові гібриди: Г-67, Г-73, Г-75, Г-112, 
У-563, Г-93, Г-71, Г-105 та інші, які мають переваги над дріжджами раси В,  
Л, Я. Більшість гібридних дріжджів зброджують рафінозу на 100%, коли раси В, Л, 
Я добре зброджують сахарозу, глюкозу, фруктозу і лише 1/3 частину рафінози. 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
23 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Усі гібридні раси містять фермент - α-галактозидазу, за допомогою якої 
рафіноза меляси перетворюється у зброджувані цукри, що дозволяє отримати 
більший вихід спирту. Осмофільність і спиртостійкість обумовлюють накопичення 
в дріжджегенераторах 450-500 млн. кл./см3 з високою фізіологічною активністю. 
Раса В 
Раса В (угорська) введена в спиртове виробництво у 50-х роках ХХ століття. 
Форма клітини округла, овальна, розміри 3,9-9,7×3,9-8,9 мкм. Дріжджі зброджують 
ті ж цукри, що і дріжджі раси Я. Дріжджі раси В мають доброякісні хлібопекарські 
властивості, тому на спиртових заводах дріжджі виділяють із бражки і випускають 
в пресованому вигляді для хлібопекарської промисловості. 
Раса Вл 
Раса Вл отримана на Лохвицькому спиртокомбінаті. Це популяція 
виробничого штаму раси В. Клітини округлі і овальні розмірами (3,6-8,7)×(3,5-10,4) 
мкм. Дріжджі відрізняються високою генеративною активністю, високою енергією 
бродіння, менш чутливі до концентрацій вітамінів, які обмежують ріст. Дріжджі 
цього штаму мають хороші хлібопекарські властивості, підвищену стійкість у 
процесі зберігання і рекомендуються в першу чергу для спиртових заводів, що 
виробляють хлібопекарські дріжджі. 
Раса Я 
Раса Я була виявлена у 1916 році з мелясно-спиртових дріжджів. Форма цих 
дріжджів округла або трохи овальна, розмір (5-6)×(6-7) мкм, вони належать до 
дріжджів верхового бродіння, пилоподібні. Протягом доби утворюють 1-3 спори у 
клітині. 
Дріжджі раси Я відрізняються здатністю збродження цукрів при високій 
концентрації, а також легко витримують значний вміст солей і спирту в  
середовищі. Дріжджі зброджують глюкозу, фруктозу, сахарозу, мальтозу, 
галактозу, на 1/3 рафінозу, не зброджують лактозу і декстрини. 
Дріжджі стійкі до сірчаної кислоти: витримують підкислення до рН 2. У 
мелясному суслі клітини інтенсивно розмножуються і бродять за вмісту 20% сухих 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
24 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
речовин і підкисленні сірчаною кислотою до 1,5 град кислотності. Раса Я 
забезпечує високий вихід спирту і глибоке зброджування цукру. 
Раса Г-67 
Гібрид 67 (простий гібрид) отриманий шляхом схрещування спор дріжджів 
S. cerevisiae раси Я зі спорами пивних дріжджів S. carlsbergensis. Клітини за 
формою подібні до клітин раси Я, тобто округлі або яйцеподібні, але 
різноманітніші за формою і величиною. Дріжджі Г-67 інтенсивно розмножуються 
в мелясному суслі, в інокуляторах та в генераторах, причому число клітин на 10-
16% перевищує кількість клітин раси Я, які розмножуються в таких самих умовах. 
Дріжджі Г-67 добре переносять високі концентрації сухих речовин в середовищі і 
високі концентрації спирту, дають низькі відброди, добре переносять коливання 
температури, підвищення кислотності, зміну складу мелясного сусла. 
Раса Г-73 
Гібрид-73 (складний) отриманий шляхом схрещування дріжджів Г-67 і Г-26 
(останній отримано при схрещуванні спор раси Я та винних дріжджів). Гібридні 
дріжджі Г-67 і Г-73 повністю зброджують рафінозу, якщо вона є єдиним джерелом 
вуглеводів у середовищі. Цю властивість гібриди успадкували від пивоварних 
дріжджів, які містять фермент мелібіазу (α-галактозидазу), що розщеплює 
трисахарид рафіноза по α-галактозидним зв’язкам. Наявність у дріжджах ферменту 
інвертази (β-фруктофуранозидази) дає змогу повністю розкладати рафінозу на 
моноцукри (глюкозу, фруктозу, галактозу), які потім зброджуються в спирт. У 
мелясному суслі в гібридних дріжджах фермент α-галактозидаза інактивується 
(цукроза є репресором), внаслідок чого рафіноза, що міститься в середовищі, 
повністю не зброджується. Але і за таких умов ступінь зброджування цукрів 
гібридними дріжджами   набагато вищий, ніж дріжджами рас Я і В (видима густина 
зрілої бражки на 1,0-1,5% нижча). У результаті гібриди 67 і 73 забезпечують 
великий вихід спирту і проявляють високу генераційну властивість. Але низькі 
хлібопекарські властивості не дають змогу використовувати їх на заводах, які 
виробляють, крім спирту, хлібопекарські дріжджі. 
 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
25 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Раса Г-112 
Гібридних дріжджів позбавлений гібрид Г-112, який одержують методом 
схрещування Г-73 і хлібопекарських дріжджів S. cerevisiae раси 14-2. Раса 14-2 має 
властивість активно зброджувати мальтозу, стійка до шкідливих домішок меляси. 
Ці якості успадкував гібрид 112. Він добре зброджує мальтозу в умовах 
хлібопекарського виробництва, хоча в мелясному суслі спирту нагромаджує менше 
порівняно з расою В. Під час використання дріжджів Г-112 у зрілій бражці 
накопичується значно менше альдегідів, вищих спиртів і складних ефірів, ніж у разі 
використання раси В. Більшість гібридів накопичує меншу кількість ненасичених 
сполук (на 10-15%) і значно менше летких азотних сполук (на 70-75%). Ці домішки 
є характерними для мелясного спирту, важко виділяються під час ректифікації і 
значно погіршують якість ректифікованого спирту. Відмінною особливістю всіх 
гібридних дріжджів є те, що вони накопичують у бражці у 1,5-3 разів більше 
органічних кислот. Даний гібрид рекомендується при двостадійному способі 
зброджування мелясного сусла двома культурами дріжджів (на першій стадії – Г-
112, на другій – дріжджами раси Вл) на спиртових заводах, де, крім спирту, 
одержують і хлібопекарські пресовані дріжджі. 
У сучасних умовах більш застосовані новітні раси, такі як У-563, У-56 та ін. 
Раса У-563 
Морфологічні характеристики: Розмір клітин після 24-годинного росту на 
солодовому суслі при температурі 30°C становить 7×8,3 мкм (середній). Форма 
клітин в основному яйцеподібна, вегетативне розмноження відбувається шляхом 
брунькування. 
Культуральні характеристики: На солодовому суслі з вмістом 8% сухих 
речовин утворюються кільцеві та острівці плівки на 4-5-й день, а також рясний 
білий осад. 
Фізіологічні властивості: Дріжджі цього штаму є факультативними 
анаеробами. Оптимальна температура для росту – 30°C. З підвищенням 
концентрації мелясного сусла біосинтетична активність цих дріжджів 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
26 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
зменшується, що призводить до уповільнення процесу бродіння і зниження 
ефективності синтезу цільових продуктів. 
Раса У-56 
Штам дріжджів Saccharomyces cerevіsіae У-5016 (скорочена назва У-56) 
одержано селекційним методом гібридизації (схрещування) штаму Ш-1 та В 2-10. 
Культурально-морфологічні характеристики: Розмір вегетативних клітин 
однодобової культури на солодовому суслі без хмелю (8% сухих речовин) 
становить в середньому (3,8-7,5)×(5,0-10,0) мкм. Форма клітин переважно 
яйцеподібна. Вегетативне розмноження відбувається шляхом брунькування. 
Форма колоній кругла, з рівним краєм та конусоподібним профілем. 
Фізіологічні характеристики: Дріжджі штаму У-56 активно засвоюють різні 
вуглеводи, такі як сахароза, глюкоза, галактоза, мальтоза, а також частково 
рафіноза і прості декстрини солодового сусла. Вони не засвоюють лактозу, ксилозу, 
арабінозу, інулін, а також гліцерин, дульцин, маніт, сорбіт, інозит. У зрілій бражці 
мелясного сусла з вмістом 24-26% сухих речовин заброджують і отримують спирт 
з вмістом 9-9,5% об., при цьому формують біомасу з хлібопекарськими 
властивостями, що відповідають стандартам. 
 
2.5 Технологічна схема виробництва 
2.5.1 Вибір і обґрунтування способів і режимів технології 
Селективна дія концентрованих ферментних препаратів дає змогу 
здійснювати фракційне введення ферментів в ті зони технологічного процесу, де їх 
дія найбільш ефективна, а саме - на стадіях приготування замісу, водно-теплової 
обробки, оцукрення та бродіння. 
Ферментні препарати порівняно із солодом мають ряд переваг, які 
зумовлюють їх широке використання: 
- висока концентрація й активність, рідкий стан, відсутність завислих части- 
нок, легкість дозування; 
- високий ступінь мікробіологічної чистоти; 
- тривалий термін зберігання без втрат активності в широкому інтервалі те- 
мператур; 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
27 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
- незначні питомі витрати на одиницю крохмалю та невеликі транспортні 
витрати; 
- термостабільність та можливість використання в різних варіантах техноло- 
гічного процесу; 
- можливість об’єднати розварювання сировини, розрідження і оцукрення 
крохмалю та зброджування сусла. [22] 
Ферментні препарати (ФП) для спиртової промисловості поділяються на три 
основні групи за специфічністю їх дії на різні високомолекулярні полімери 
зернової сировини: 
- ферментні препарати амілолітичної дії для гідролізу крохмалю; 
- ферментні препарати протеолітичної дії, що гідролізують білкові полімери 
зерна; 
- ферментні препарати целюлолітичної дії, що гідролізують некрохмальні 
полісахариди зерна. 
Ферменти прискорюють хімічні реакції, при цьому вони не витрачаються і не 
входять до складу кінцевих продуктів реакцій. Вони надзвичайно ефективні і 
проявляють високу каталітичну активність в умовах помірних температур, 
нормального тиску, невисокої кислотності середовища. 
Найбільш важливі параметри, що зумовлюють активність і стабільність 
ферментів - температура й активна кислотність. Велике значення має концентрація 
сухих речовин (СР), вид і якість сировини, концентрація стабілізатора (іонів 
кальцію для α-амілаз) і використовувана апаратура, що зумовлює дотримання 
відповідних параметрів процесу. Крім раніше перерахованих факторів, які 
впливають на активність і стабільність у безпосередньому контакті з субстратом, 
потрібно враховувати зовнішні умови, що діють на ферменти, тобто їх 
транспортування і спосіб використання.  
Зміна рН впливає на активність ферментів, змінюючи їхні активні центри. 
Кислотні й основні групи ферментів іонізуються, і при зміні рН іони Н+ або ОН- 
можуть виступати як інгібітори. рН також впливає на стан субстрату, фермент-
субстратного комплексу і продуктів реакції. Оптимальне значення рН для 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
28 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
ферменту залежить від його природи, субстрату, температури і т.д. Більшість 
глюкоамілаз Asp.awamori має оптимальне значення рН 4,5. Амілази мікробного 
походження більш стабільні при низьких значеннях рН. 
Активність ферментів визначається за швидкістю ферментативної реакції. 
Амілолітична активність (А3) - характеризує дію α-амілази. 
Оцукрююча активність (ОА) - характеризує здатність амілолітичних 
ферментів каталізувати гідроліз крохмалю до редукуючих речовин. 
Глюкоамілазна активність (ГлА) - характеризується кількістю одиниць 
активності в 1 г сухого ферментного препарату. 
Протеолітична активність (ПА) - здатність протеаз гідролізувати білок. 
Інвертазна активність (IA) - здатність ферменту β-фруктофуранозидази 
каталізувати гідроліз цукрози. [22] 
Використання молочнокислих бактерій для підкислення молясного сусла 
виявилося переважним у порівнянні з альтернативними методами (сірчаною та 
соляною кислотами). 
Переваги підкислення моляси молочнокислими бактеріями включають: 
Ефективність убивства сторонньої мікрофлори: висока концентрація сухих 
речовин, рН середовища і вміст спирту у бражці сприяють убивству більшості 
мікроорганізмів. Однак, кислотоутворюючі бактерії можуть залишатися живими, 
оскільки вони мають високу кислото- і спиртостійкість. 
Економічність: підкислення сусла молочнокислими бактеріями є економічно 
вигіднішим, оскільки не потребує використання додаткових хімічних речовин, 
таких як сірчана або соляна кислоти. 
Вплив на процес бродіння: підкислення сусла сірчаною або соляною 
кислотами може призвести до пригнічення розмноження і бродильної енергії 
дріжджів через зниження рН до значень, що перешкоджають їхньому нормальному 
функціонуванню. 
Утворення шкідливих відкладень: підкислення меляси сірчаною кислотою 
може призводити до утворення гіпсу, що ускладнює процес сепарування дріжджів 
та упарювання мелясної барди. 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
29 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Екологічні аспекти: використання молочнокислих бактерій для підкислення 
сусла може бути більш екологічно чистим варіантом порівняно з використанням 
сильних хімічних речовин, таких як сірчана або соляна кислоти, оскільки є 
біологічно чистими та продукують тільки молочні кислоту. 
Натуральний процес: використання молочнокислих бактерій дозволяє 
використовувати природний процес бродіння для перетворення цукрів на спирт, 
що відповідає концепції біологічного виробництва. 
Універсальність: молочнокислі бактерії можуть працювати з різними типами 
сировини, включаючи мелясу, агавовий нектар та інші вуглеводні джерела, що 
розширює можливості виробництва. 
Підвищена якість: підкислення сусла молочнокислими бактеріями може 
призвести до отримання спирту з більш вишуканим смаком і ароматом, що важливо 
для виробництва алкогольних напоїв високої якості. 
Зменшення токсичності: використання молочнокислих бактерій знижує 
ризик утворення токсичних сполук, що можуть бути результатом взаємодії 
сірчаних або соляних кислот з іншими компонентами сусла. 
Недоліки використання молочнокислих бактерій у виробництві спирту 
можуть включати затримку процесу бродіння, вплив на ефективність та складність 
контролю параметрів процесу. Тим не менш, з урахуванням багатьох переваг, 
застосування молочнокислих бактерій для підкислення молясного сусла є 
перспективним напрямком для покращення якості, безпеки та екологічності 
процесу виробництва спирту. 
Значним резервом зниження енерговитрат є дослідження та впровадження 
низькотемпературного розварювання крохмалевмісної сировини без надлишкового 
тиску. 
Технічна рада Державного концерну «Укрспирт» з метою зниження питомих 
матеріальних та енергетичних витрат, підвищення екологічної безпеки 
виробництва, забезпечення конкурентоспроможності товарної продукції як на 
внутрішньому, так і на зовнішньому ринках визначила пріоритетним напрямом 
технічного прогресу впровадження технології низькотемпературної водно-
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
30 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
теплової обробки крохмалевмісної сировини з використанням концентрованих 
ферментних препаратів (ФП) селективної дії. 
В останні роки ведеться системне і послідовне удосконалення цієї технології. 
Температура водно-теплової обробки знижена до 70-90°С.  
Технологія передбачає подрібнення зерна на молотковій дробарці, 
змішування з водою та ферментними препаратами у змішувачі-дозаторі шнекового 
типу. Якість замісу забезпечується одержанням однорідної консистенції без 
утворення грудочок, які не проварюються і є причиною втрат зброджуваних 
речовин та джерелом інфекції. Заміс рівномірно подається до віброкавітаційного 
млина для надтонкого диспергування, в якому відбувається механоакустична 
гомогенізація з ефективним екстрагуванням та розчиненням крохмалю зерна. [22] 
Завдяки механоакустичній дії на заміс при температурі 68-70°С, 
створюються сприятливі умови для активної дії як власних ферментів зерна, так і 
додатково введених, внаслідок чого починається гідроліз вуглеводів вже на стадії 
приготування замісу. Причому на оцукрення потрібна менша кількість ферментних 
препаратів, так як відбувається більш активний гідроліз завдяки механоакустичній 
дії. Подрібнення, розварювання (розчинення) та часткове оцукрювання 
відбуваються в одному апараті. 
Завдяки тому, що технологія передбачає ефективне змішування речовин 
зерна, ферментів та води, зникає необхідність у використанні чанку замісу, замість 
якого використовують малогабаритний змішувач-дозатор. 
За даними розробників така технологія дозволяє: 
- знизити температуру обробки сировини до 68-70°С; 
- знизити витрати ферментів; 
- скоротити витрати газу на водно-теплову обробку; 
- підвищити концентрацію сухих речовин у суслі до 19-20% мас.; 
- підвищити міцність бражки до 10-11% об.; 
- знизити енерговитрати на брагоректифікацію до 30%; 
- збільшити вихід спирту з 1 т умовного крохмалю на 0,5%; 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
31 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
- поліпшити умови праці та підвищити її безпеку, виключивши застосування 
обладнання, що підлягає котлонагляду; 
- виключити чанок замісу з технологічної схеми; 
- вивільнити виробничі площі. 
Незважаючи на значний досвід впровадження низькотемпературної водно-
теплової та термоферментативної обробки зерна не існує універсальної технології 
та типового обладнання для її здійснення. Це пов’язано із специфікою роботи 
кожного спиртового заводу. [22] 
Як зазначалося вище, апаратурне оформлення технології 
низькотемпературної водно-теплової обробки зерна залежить від специфіки 
підприємства. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
32 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 2.5.2 Принципова технологічна схема 
 
Рисунок 2.1 – Принципова технологічна схема енерго- та ресурсозберігаючої 
технології спиртової бражки з оцукрюванням розрідженого сусла в оцукрювачі 
 
2.5.3 Опис апаратурно – технологічної схеми 
Апаратурно-технологічна схема подана на кресленні 1.  
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
33 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
На кресленні 1 наведена енергозберігаюча апаратурно-технологічна схема 
виробництва спиртової бражки з використанням КФП та оцукренням розрідженого 
замісу в вакуум-оцукрювачі. 
Згідно з цією схемою сировину (зерно) приймають на склад, де її очищають 
від домішок і подрібнюють до необхідної величини. Подрібнене зерно змішують з 
водою і ферментами в змішувачі. Ферменти необхідні для гідролізу крохмалю, 
який міститься в зерні, на цукри. Заміс нагрівають до температури клейстеризації 
крохмалю в розварювачі. При цій температурі крохмаль розщеплюється на 
мальтозу і декстрини. Заміс перекачують у апарати термоферментативної обробки, 
де він нагрівається до температури 90-95°С. При цій температурі ферменти 
активуються і прискорюють гідроліз крохмалю. Розріджена маса, яка виходить з 
апарату термоферментативної обробки, ділиться на два потоки. Перший поток (10-
20%) з температурою 85-87 °С використовують для приготування дріжджів. 
Другий поток подають у вакуум-оцукрювач, де він окиснюється до глюкози. 
Окислення мальтози до глюкози дозволяє збільшити вихід спирту з бражки. 
Розріджена маса, яка виходить з вакуум-оцукрювача, охолоджується до 
температури 58-60°С. У розріджену масу додають 10-20% оцукрюючого ферменту. 
Це дозволяє завершити гідроліз крохмалю на мальтозу і декстрини. Сусло 
зброджують при температурі 35-37°С. При цьому дріжджі перетворюють цукри в 
спирт. 
2.6 Розрахунок продуктів 
Продуктові розрахунки виробництва спирту етилового ректифікованого для 
спиртового заводу потужністю 5000 дал умовного спирту-сирцю на добу із 
використанням технології низькотемпературної термоферментативної обробки 
крохмалевмісної сировини. [11] 
 
Розрахунок продуктів проведений на 100 дал спирту. 
Вихідні дані для розрахунків: 
 продуктивність заводу – 5000 дал/добу; 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
34 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 виробництво спирту здійснюють за безперервною схемою виробництва з 
крохмалевмісної сировини, яка оцукрюється концентрованими ферментними 
препаратами, а зброджування сусла проводять безперервно з рециркуляцією 
бражки; 
 сировина, яка поступає на розварювання – жито крохмалистістю 56%, 
вологістю 14,5%; 
 оцукрюючи матеріали – концентровані ферментні препарати Termamil 120L 
і SAN Super 240L; 
 антисептик формалін – витрати 20 см3 на 1 м3 сусла; 
 ступінь подрібнення зерна – 95 % прохід помелу через сито з діаметром 
отворів 1 мм; 
 
Вихід спирту з 1 т умовного крохмалю жита: 
65,7 +  0,7 +  0,1 =  66,5 дал, 
де 65,7 - вихід спирту етилового з 1 т умовного крохмалю жита при роботі за 
безперервною схемою виробництва, дал/т. В спиртовій галузі встановлені єдині 
норми виходу спирту з 1 т умовного крохмалю окремо для кожної культури зерна, 
а також за видами цукровмісної сировини; 
    0,7 - збільшення норми виходу спирту з 1 т умовного крохмалю жита при 
повній заміні солоду ферментними препаратами, дал/т; 
    0,1 - збільшення норми виходу спирту з 1 т умовного крохмалю жита при 
зброджуванні сусла з рециркуляцією бражки, дал/т. 
 
Умовний крохмаль зернової сировини – це загальна кількість вуглеводів, яку 
за допомогою технологічних прийомів можна перетворити в цукри, що 
зброджуються дріжджами в етиловий спирт. 
Умовний спирт-сирець – це сума усіх спиртопродуктів, що одержують після 
брагоректифікації з урахуванням втрат в процесі перегонки бражки, які вимірюють 
технічними мірниками в декалітрах (дал) безводного спирту, а саме спирт етиловий 
ректифікований, фракція головна етилового спирту, сивушне масло та втрати 
безводного спирт у під час перегонки (0,2%). 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
35 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
1. Витрати зерна для отримання 100 дал спирту 
Кількість крохмалю сировини, яка потрібна для одержання 100 дал спирту: 
100 ∙ 1000
= 1503,76 кг. 
66,5
 
Витрати зерна жита для отримання 100 дал спирту: 
1503,76 · 100
= 2685,286 кг, 
56
де 56 - крохмалистість жита, %. 
 
У цій кількості жита міститься: 
води: 2685,29 · 0,01 · 14,5 = 389,4 кг;  
сухих речовин: 2685,29 − 389,4 = 2295,89 кг; 
з них зброджуваних: 2685,29 · 0,56 = 1503,76 кг; 
незброджуваних: 2295,89 − 1503,76 = 792,13 кг. 
 
2. Витрати ферментних препаратів 
На 1 т умовного крохмалю зерна витрачають від 0,3-0,6 дм3 Termamil 120L 
(приймаємо для розрахунків 0,5 дм3) та 0,8-1,2 дм3 San-Super 240L (приймаємо для 
розрахунку 1,0 дм3). 
 
Витрата Termamil 120L, складатиме: 
1,50376 · 0,5 = 0,752 дм3. 
 
Перед введенням ферментного препарату в збірник замісу і в 
термоферментатор його розводять водою 1:10. Об’єм води для розведення 
ферментного препарату: 
0,752 · 10 = 7,52 дм3. 
 
При густині ферментного препарату 1,2 кг/дм3 маса ферментного препарату 
дорівнює: 
0,752 · 1,2 = 0,902 кг. 
 
Загальна маса розчину ферментного препарату Termamil 120L: 
0,902 + 7,52 = 8,422 кг. 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
36 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Маса розчину ферментного препарат у, що вводять в заміс: 
8,422 · 0,3 = 2,53 кг. 
 
Витрата San-Super 240L: 
1,50376 · 1,0 = 1,50376 дм3. 
 
Об’єм води для розведення ферментного препарату: 
1,50376 · 10 = 15,04 дм3. 
 
Маса ферментного препарату: 
1,50376 · 1,2 = 1,805 кг. 
 
Маса розчину ферментного препарату San-Super 240L: 
15,04 + 1,805 = 16,85 кг. 
 
3. Приготування замісу 
Кількість води і фільтрату барди, яка потрібна для приготування замісу: 
2685,29 · 3,0 = 8056 кг. 
де 3,0 - витрати води і фільтрату барди, кг на 1 кг помелу зерна. 
 
Для приготування замісу використовують помел зерна (температура 20оС), 
воду з температурою 50оС і фільтрат барди в кількості 30% від води. Середню 
температуру замісу розраховують, як описано далі. В заміс задають 30% від 
загальних витрат розчину ферментного препарату Termamil 120L. 
 
Із цієї кількості витрати фільтрату барди складатимуть: 
8056 · 0,3 = 2417 кг, 
 
витрати води: 
8056 · 0,7 = 5639 кг. 
 
Маса замісу складає: 
2685,29 + 8056 + 8,42 = 10749,71 кг. 
 
У замісі міститься води: 
8056 + 389,4 + 7,52 · 0,3 = 8447,66 кг. 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
37 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Сухих речовин у замісі таж сама кількість, що й у житі, тобто 2295,89 кг. 
 
Процентний вміст сухих речовин у замісі: 
100
(2295,89 + 48,3) ∙ = 21,81% 
10749,71
 
Температура замісу.  
Маса зерна – 2685,3 кг з температурою 20оС і теплоємністю: 
С1 = 1,423 кДж/(кг·град). 
 
Маса дефлегматорної води – 5639 кг з температурою 50оС і теплоємністю: 
С2 = 4,204 кДж/(кг·град). 
 
Маса фільтрату барди – 2417 кг з температурою 100оС і теплоємністю: 
С3 = 4,169 кДж/(кг·град). 
 
Маса ферментного препарату Termamil 120L – 8,422 кг з температурою 25оС 
і теплоємністю: 
С4 = 4,185 кДж/(кг·град). 
 
Теплоємність замісу: 
2685,3 · 1,423 + 5639 · 4,204 + 2417 · 4,169 + 8,422 · 4,185
= 3,50 кДж/(кг · град). 
10749,71
 
Кількість тепла замісу: 
2685,3 · 1,423 · 20 + 5639 · 4,204 · 50 + 2417 · 4,169 · 100 + 8,422 · 4,185 · 25 = 2270269,9 
кДж. 
 
Температура замісу в збірнику замісу: 
2270269,9
= 60,3°С. 
10749,71 · 3,50
 
4. Термоферментативна обробка замісу 
У контактній головці перед надходженням в термоферментатор заміс 
підігрівають до температури 85оС парою з тиском 400 кПа. Витрата пари складає: 
1,02
10749,71 · 3,50 · (85 − 60,3) · =  487,9 кг, 
(2739 − 398)
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
38 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
де 2739 - ентальпія пари (тиск 400 кПа), кДж/кг; 
     398 - ентальпія конденсату пари, кДж/кг; 
     1,02 - коефіцієнт, що враховує втрати пари в навколишнє середовище. 
 
Маса замісу, що виходить із контактної головки в термоферментатор: 
10749,71 + 487,9 = 11237,6 кг. 
 
5. Оцукрювання розрідженої маси 
Оцукрюють розріджену масу у вакуумоцукрювачі або безпосередньо в 
бродильному апараті. В даному розрахунку розріджену масу охолоджують в 
оцукрювачі з одночасним її оцукренням. 
Розріджена маса з термоферментатора через паросепаратор-витримувач або 
безпосередньо поступає в вакуумоцукрювач. В ньому за рахунок вакуум-
випаровування маса охолоджується з температури 85 до 54-56оС, яка є 
оптимальною для дії глюкоамілази мікробного походження, наприклад 
ферментного препарату San-Super 240L. 
 
Кількість вторинної пари, яка виділяється в вакуумоцукрювачі і 
конденсується в випарній камері або в кожухотрубному конденсаторі при перепаді 
температур з 85 до 55оС: 
11237,6 · 3,5 · (85 −  55)
= 542,4 кг, 
(2368,1 −  3,50 · 55)
де 2368,1 - теплота пароутворення, кДж/кг. 
 
Витрати води на конденсатор: 
2602,4 − 4,2 ∙ 45
542,4 ∙ = 15583,7 кг = 15,58 м3, 
4,2 ∙ (45 − 25)
де 2602,4 - теплоємність пари, кДж/(кг·град); 
    4,2 - теплоємність води, кДж/(кг·град); 
    45 і 25 - температура води на виході та вході з конденсатору, оС. 
 
Кількість сусла, що залишається в оцукрювачі: 
11237,6 - 542,4 = 10695,2 кг. 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
39 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
В вакуумоцукрювач вносять антисептик формалін з розрахунку 20 см3 на 1 
м3 сусла: 
10695,2 ∙ 20
1000 = 0,214дм3. 
1000
 
Антисептик розбавляють водою у співвідношенні 1:10. Тоді, витрати розчину 
антисептику: 
0,214 · 10 = 2,14 дм3. 
 
Із вакуумоцукрювача виходить сусла: 
10695,2 + 2,14 = 10697,3 кг. 
 
Із цієї кількості 10% сусла відбирають для приготування виробничих 
дріжджів: 
10697,3 · 0,1 = 1069,7 кг. 
 
Основне сусло, що надходить на охолодження до температури «складки» 28-
30оС: 
10697,3 - 1069,7 = 9627,6 кг. 
 
Витрати охолоджуючої води: 
9627,6 · 3,50 · (55 − 28)
= 14441,4 кг, 
4,2 · (40 − 25)
де 40 і 25 - температура води на виході і вході в теплообмінник, оС. 
 
6. Приготування виробничих дріжджів 
Витрати пари з тиском 400 кПа на підігрів сусла до температури пастеризації 
85оС: 
1,04
1069,7 · 3,50 · (85 − 55) · = 54,7, 
2739 − 603
де 2739 - теплоємність пари, кДж/кг; 
    603 - ентальпія конденсату пари, кДж/кг; 
    1,04 - коефіцієнт, що враховує втрати пари в навколишнє середовище. 
 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
40 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Витрати води для охолодження сусла в дріжджарці до 23оС: 
1069,7 ∙ 1,1 ∙ 3,5 ∙ (85 − 23)
= 1351 кг; 
4,2 ∙ (60 − 15)
де 15 і 60 - температура охолоджуючої води на вході і виході із поверхні 
охолодження, оС; 
     1,1 - коефіцієнт, що враховує збільшення маси в дріжджанці і за рахунок 
внесення засівних дріжджів. 
 
В дріжджанку вносять в розрахунку на 1 м3 сусла 0,4 кг карбаміду і 0,13 кг 
ортофосфорної кислоти, тобто в розрахунку на 100 дал спирту вносять: 
карбаміду: 
1069,7 ∙ 0,4
= 0,43 кг; 
1000
 
ортофосфорної кислоти: 
1069,7 ∙ 0,13
= 0,14 кг. 
1000
 
Витрати вуглеводів на утворення спирту і накопичення біомаси під час 
вирощування виробничих дріжджів: 
22,18 − 10
1069,7 ∙ 1,1 ∙ = 143,3 кг, 
100
де 22,18 - початкова концентрація сухих речовин сусла, %, 
     10 - концентрація сухих речовин у виробництві дріжджів, %. 
 
Під час вирощування дріжджів виділяється діоксиду вуглецю: 
0,9554
143,3 · 66,5 · 1,002 · 0,7893 · = 72 кг,  
100
де 1,002 - коефіцієнт, що враховує втрати спирту під час перегонки бражки; 
     0,7893 - густина безводного спирту, кг/дм3; 
     0,9554 - вихід діоксиду вуглецю, кг/кг спирту. 
 
Маса виробничих дріжджів: 
1069,7 · 1,1 - 72,0 + 0,43 + 0,14 = 1105,2 кг. 
 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
41 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
7. Зброджування сусла 
Всього в бродильне відділення надходить продуктів: 
0,5 2,5
9627,6 + 1105,2 + 9627,6 · + 1105,2 ∙ = 10808,5 кг, 
100 100
де 0,5 - кількість води для замивання обладнання після звільнення його від 
сусла, % від кількості основного сусла; 
     2,5 - кількість води для замивання обладнання після його звільнення від 
дріжджів, % від кількості виробничих дріжджів. 
 
Вихід діоксиду вуглецю з розрахунку на 100 дал утвореного спирту: 
100 · 10 · 0,7893 · 0,9554 = 754,1 кг. 
 
Кількість водно-спиртового розчину, що надходить із спиртовловлювача у 
бражку: 
2,5
10808,5 ∙ = 270,2 кг, 
100
де 2,5 - кількість водно-спиртового розчину, % до об’єму бражки. 
 
Кількість зрілої бражки: 
10808,5 - 754,1 + 270,2 = 10324,6 кг. 
 
Кількість спирту у зрілій бражці з урахуванням його втрат під час перегонки 
(0,2%): 
100 + 100·0,002 = 100,2 дал = 1002 дм3 або 1002·0,7893 = 790,9 кг. 
 
Об’єм зрілої бражки: 
10324,6
= 10223,4 дм3, 
1,0099
де 1,0099 - густина зрілої бражки, кг/дм3. 
 
Вміст спирту в зрілій бражці: 
100
1002 ∙ = 9,80 об. %. 
10223,4
 
Загальний об’єм бражки, що надійде на перегонку з урахуванням розведення 
її водою, одержаною під час замивання бродильних апаратів, що звільнилися: 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
42 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
0,5
10223,4 +  10223,4 · = 10274,5 дм3, 
100
де 0,5 - кількість промивної води, одержані під час замивання бродильного 
апарату, % до об’єму бражки. 
 
8. Спирт і продукти ректифікації 
Розрахунки продуктів виконано на 100 дал умовного спирту-сирцю. Під час 
перегонки і ректифікації на брагоректифікаційних апаратах мають місце втрати, які 
залежать від типу і продуктивності апаратів, а також періоду року. В середньому 
при ректифікації вони становлять під час виробництва зернового ректифікованого 
спирту «Люкс» 0,6% від безводного спирту-сирцю, який поступив на ректифікацію. 
 
Вихід окремих продуктів ректифікації спирту  коливається залежно від виду 
сировини, обраної технологічної схеми та інших умов у таких межах, %: 
• фракція головна етилового спирту: 5,0-7,0 %; 
• сивушне масло: 0,3-0,5 %; 
• сивушний спирт, якщо його виводять із брагоректифікаційної установки: 0,5-
1,5%. 
 
Приймаємо вихід фракції головної етилового спирту міцністю 95 об.% 
рівним 5,0%, сивушного масла міцністю 88 об.% – 0,3%, сивушного спирту 
міцністю 85 об.% – 1,0 %. 
 
Тоді, об’єм фракції головної етилового спирту буде: 
100
100 ∙ 5,0 ∙ 95 = 5,26 дал = 52,6 дм3. 
100
 
Маса головної фракції етилового спирту: 
52,6 · 0,8114 = 42,68 кг, 
де 0,8114 - густина водно-спиртового розчину міцністю 95,0 %, кг/ дм3. 
 
Об’єм сивушного масла міцністю 88% при відборі 0,3% 
100
100 ∙ 0,3 ∙ 88 = 0,34 дал = 3,4 дм3. 
100
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
43 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
Маса сивушного масла: 
3,4 · 0,8357 = 2,84 кг, 
де 0,8357 - густина сивушного масла, кг/дм3. 
 
Об’єм сивушного спирту міцністю 85,0% при відборі 1%: 
100
100 ∙ 1,0 ∙ 85 = 1,18 дал = 11,8 дм3. 
100
 
Маса сивушного спирту: 
11,8 · 0,8449 = 10,0 кг, 
де 0,8449 - густина сивушного спирту, кг/ дм3. 
 
Вихід ректифікованого спирту «Люкс» міцністю 96,3 об.%: 
100 - 5,0 - 0,3 - 1,0 - 0,6 = 93,1%, 
де 0,6 - втрати спирту під час ректифікації, %. 
 
З урахуванням цих даних визначають об’єм ректифікованого спирту 
міцністю 96,3 об. %, який можна одержати із 100 дал умовного спирту-сирцю: 
100
96,3
100 ∙ 93,1 ∙ = 96,68 дал = 966,8 дм3. 
100
 
Його маса складає: 
966,8 · 0,7893 = 763, 10 кг. 
 
Розраховану кількість сировини, проміжних і кінцевих продуктів 
ректифікації для отримання 100 дал умовного спирту сирцю використовують для 
визначення їх величини для годинної та добової продуктивності заводу та подають 
у вигляді таблиці розрахунків продуктів (табл. 2.8). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
44 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Таблиця 2.8 – Зведена таблиця розрахунку продуктів 
 Кількість продуктів 
 
Продукт 100 дал добова годинна 
безводного спирту потужність потужність 
кг дм3 кг дм3 кг дм3 
1 2 3 4 5 6 7 
Перевідний коефіцієнт для       
1 1 50 50 2,083 2,083 
розрахунку 
Очищене жито 2685,29 3729,8 134264,5 186490 5594,4 7770,4 
Заміс       
Надходить в збірник замісу 2685,29 - 134264,5 - 7770,4 - 
помелу зерна 
води сумарно 8056 8056 402800 402800 16783,3 16783,3 
в тому числі:       
5639 5639 281950 281950 11747,9 11747,9 
теплої дефлегматорної води 
фільтрату барди 2417 2417 120850 120850 5035,4 5035,4 
розчину ферментного препарату       
8,42 7,52 421 376 17,5 15,7 
розріджуючої дії Termamil 120L 
Усього замісу 10749,71 9772,5 214994,7 195450 8954,5 8140,5 
Термоферментативна обробка       
замісу 487,9 - 24395 - 1016,5 - 
витрати гострої пари 
Усього маси в апаратах ТФО 11237,6 9364,7 561880 468235 23411,7 19509,8 
Оцукрювання під вакуумом       
Кількість пари, що конденсується 542,4 542,4 27120 27120 1130 1130 
в конденсаторі 
Витрати води в конденсаторі 15583,7 15583,7 779185 779185 32466 32466 
Кількість замісу, що підлягає       
10695,2 9902,9 534760 495145 22281,7 20631 
оцукрюванню 
Витрата розчину ферменту       
16,85 16,54 842,5 827 35,1 34,5 
оцукрюючої дії 
Витрати розчину антисептику 2,14 2,10 107 105 4,46 4,38 
Всього отримано сусла       
10697,3 9904,9 534865 495245 22286 20635,2 
спиртового в-ва 
Кількість неохолодженого сусла       
відібраного для вирощування 1069,7 990,5 53485 49525 2228,5 2063,5 
дріжджів 
Витрати води на теплообмінник 14441,4 14441,4 722070 722070 30086,3 30086,3 
Приготування виробничих       
дріжджів       
54,7 - 2735 - 114 - 
витрати  гострої пари на 
пастеризацію сусла 
Витрати води на охолодження       
о 1351,0 1351,0 67550 67550 2814,6 2814,6 
сусла до 23 С 
Кількість СО2, що утворилася 72,0 - 3600 - 150,0 - 
Маса виробничих дріжджів 1105,2 1062,7 55260 53135 2302,5 2214 
 
 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
45 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Продовження таблиці 2.8 
1 2 3 4 5 6 7 
Надходить в бродильне       
відділення сусла з промивною 10808,5 10007,9 540425 500395 22517,7 20849,8 
водою 
Зріла бражка       
754,1 - 37705 - 1571 - 
виділилось СО2 
води із спиртовловлювача 270,2 - 13510 - 563 - 
кількість зрілої бражки 10324,6 10223,4 516230 511170 21509,6 21298,8 
вміст спирту в зрілій бражці, %       
9,80 - 9,80 - 9,80 - 
об 
Об’єм бражки, що надходить до       
брагоректифікаційного - 10478,9 - 523945 - 21831 
відділення 
Спирт і продукти ректифікації       
763,1 966,8 38155 48340 1589,8 2014,2 
спирт ректифікований «Люкс» 
головна фракція етилового       
42,68 52,6 2134 2630 88,9 109,6 
спирту 
сивушне масло 2,84 3,4 142 170 5,9 7,1 
сивушний спирт 10,0 11,8 500,0 590 20,83 24,58 
Витрати пари 542,6 - 27130 - 1130,4 - 
в т.ч. на термоферментативну       
487,9 - 24395 - 1016,5 - 
обробку замісу 
на підготовку сусла для дріжджів 54,7 - 2735 - 113,9 - 
Питома витрата пари (до маси       
20,2 - 20,2 - 20,2 - 
переробляємого зерна), % 
 
2.7 Розрахунок допоміжних матеріалів 
При виробництві спирту передбачено використання таких допоміжних 
матеріалів:  
1. Карбамід: хімічна сполука, яка може використовуватися як джерело азоту 
для дріжджів під час бродіння.  
2. Диамонійфосфат: джерело фосфату та амонію, яке також може 
використовуватися як додаткове джерело поживних речовин для дріжджів. 
Фосфати необхідні для синтезу нуклеїнових кислот та інших клітинних 
компонентів, а амоній служить джерелом азоту. 
3. Молочнокислі бактерії: використовуються для регулювання рівня 
кислотності середовища. Вони можуть здійснювати ферментацію лактози та інших 
цукрів, утворюючи молочну кислоту, яка може контролювати pH середовища та 
перешкоджати розвитку шкідливих мікроорганізмів. 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
46 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
4. Антисептик спирту: додатковий захисний компонент, який допомагає 
уникнути забруднення спирту шкідливими мікроорганізмами під час його 
виробництва та зберігання. Антисептики можуть містити різні активні речовини, 
такі як спеціальні антимікробні речовини, які допомагають убезпечити продукт від 
мікробіологічного забруднення. 
Кількість допоміжних матеріалів розраховується за формулою: 
Вд.м. = М · Н, 
де М – кількість матеріалу, що обробляється; 
     Н – норма витрати допоміжного матеріалу на оброблюваний продукт. 
На 1 м3 сусла необхідно: 
Карбаміду – 0,34 кг; 
Диамонійфосфату – 0,15 кг; 
Молочнокислих бактерій – 2-3% від кількості сусла, тобто 0,02-0,03 кг; 
Антисептик сусла – 25 кг на 1000 дал спирту-сирцю. 
Отже, для обробки 495,25 м3 необхідно: 
Карбаміду:  
495,25 · 0,34 = 168,4 кг 
Диамонійфосфату: 
495,25 · 0,15 = 74,3 кг 
Молочнокислих бактерій – 2-3% від кількості сусла, тобто 9,91-14,86 кг: 
495,25 ∙ 2
= 9,91 кг 
100
495,25 ∙ 3
= 14,86 кг 
100
Антисептик сусла:  
25 · 5 = 125 кг на 5000 дал спирту-сирцю 
  
2.8 Розрахунок і підбір технологічного обладнання 
Сировина: жито = 186490 дм3/добу = 187м3/добу = 7,8 м3/год 
Заміс: 134264,5 кг/добу = 134,3 т/добу = 5,6 т/год = 5600 кг/год = 6,1 м3/год 
Надваговий бункер. Має вміщувати 4-5 відвісів зерна.  
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
47 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Приймаємо 400-500 кг = 0,5 т. 
M 500
V = = = 0,7 м3 
ρ 680
√2 √2
h = a ∙ ∙ tan α = 0,5 ∙ ∙ 0,7265 = 0,3 м 
2 2
V 1 0,7 1
H = − ∙ h = − ∙ 0,3 = 3 м 
a2 3 0,52 3
 
Підваговий бункер. 
M 400
V = = = 0,6 м
ρ 680 3 
√2 √2
h = a ∙ ∙ tan α = 0,5 ∙ ∙ 0,7265 = 0,3 м 
2 2
V 1 0,7 1
H = − ∙ h = − ∙ 0,3 = 2,7 м 
a2 3 0,52 3
 
Таблиця 2.9 – Технічна характеристика автоматичних порційних ваг із дном 
у вигляді ковша, що відкривається 
Показники ДН-100 
1 2 
Продуктивність, т/год  
найменша 8 
найбільша 24 
Маса порції зважування, кг 60-100 
Габаритні розміри, мм  
довжина 1430 
ширина 1280 
висота 910 
Маса ваг з гирями, кг 500 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
48 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Приймаємо молоткові дробарки у кількості 2 шт. 
 
Таблиця 2.10 – Технічні дані молотових дробарок 
Показники А1-ДДР 
1 2 
Продуктивність (при об’ємній масі продукту  
750 кг/м3), т/год   
на лускатих ситах із отворами 2х15 мм 10 
на ситах із круглими отворами 3мм 9 
Розміри ротора, мм  
діаметр 630 
ширина 588 
Кількість молотків 144 
Окружна швидкість молотків, м/с 100 
Площа ситової поверхні, м2 1 
Частота обертання ротора, об/хв 2950 
Потужність приводного електродвигуна, кВт 100 
Габаритні розміри, мм  
довжина 2250 
ширина 1050 
висота 2490 
Маса без приводного електродвигуна, кг 2100 
 
Приймаємо змішувач у кількості 2 шт. 
Таблиця 2.11 – Технічна характеристика змішувача 
Показники Значення 
1 2 
Об’єм, м3  
загальний 3,5 
робочий 2,8 
Діаметр корпусу, мм 1600 
Частота обертання мішалки, об/хв 43 
Потужність приводного електродвигуна, кВт 4 
Габаритні розміри, мм  
довжина 2220 
ширина (по лапам) 2100 
висота 3240 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
49 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Приймаємо розварювач у кількості 3 шт. 
Таблиця 2.12 – Технічна характеристика розварювача 
Показники СП-1163 
1 2 
Маса сировини, що завантажується, кг  
картопля 3000-3500 
зерно 1300-1500 
Об’єм, м3 5,3 
Діаметр циліндричної частини, мм 1500 
Товщина обичайки, мм 12 
Висота, мм  
загальна 5825 
циліндричної частини 1800 
конічної частини 2213 
Ширина, мм 1924 
Маса, кг 2299 
 
Насос механоактиватор (кавітатор). 
Таблиця 2.13 – Технічна характеристика насоса для переказування замісу 
Показники Поршневий Т/16/25 
1 2 
Подача, м3/год 10; 16 
Тиск нагнітання, МПа (кгс/см2) 2,5 (25) 
Температура середовища, що  
до 80 
перекачується, ºС 
Потужність електродвигуна, кВт 22 
Габаритні розміри, мм  
довжина 2220 
ширина 1050 
висота 1175 
Маса, кг 1620 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
50 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Приймаємо контактну головку у кількості 2 шт. 
Таблиця 2.14 – Технічна характеристика контактної головки 
Показники Потужність 1700-2500 дал/доб 
1 2 
Тиск пари, МПа 0,6 
Розміри камери для прогріву маси, мм  
діаметр перфорованої зовнішньої труби 225 
діаметр перфорованої внутрішньої труби 127 
довжина камери 582 
Площа отворів для прогріву маси парою, м2 0,005 
Загальна кількість парових отворів, шт. 260 
Діаметр парових отворів, мм 5 
Габаритні розміри, мм  
ширина по патрубку підведення пари 539 
висота 1115 
Маса, кг 197 
 
Приймаємо апарат термоферментної обробки сировини у кількості 2 шт. 
Таблиця 2.15 – Технічна характеристика колон Ⅰ ступеня 
Показники Потужність 1700-2500 дал/доб 
1 2 
Об’єм, м3  
загальний 9,6 
робочий 7,7 
Тиск, МПа (кгс/см2)  
робочий 0,5 (5) 
випробувальний 0,8 (8) 
Внутрішній діаметр, мм 1300 
Товщина стінки, мм 12 
Допустима температура середовища, ºС 158 
Габаритні розміри, мм  
зовнішній діаметр 1324 
ширина (по лапам) 2060 
висота 7915 
Маса, кг 5000 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
51 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Приймаємо апарат термоферментної обробки сировини у кількості 2 шт. 
Таблиця 2.16 – Технічна характеристика колон Ⅱ ступеня 
Показники Потужність 1700-2500 дал/доб 
1 2 
Об’єм, м3  
загальний 2,85 
робочий 2,5 
Тиск, МПа (кгс/см2)  
робочий 0,5 (5) 
випробувальний 0,8 (8) 
Внутрішній діаметр, мм 800 
Товщина стінки циліндричної частини, мм 10 
Гранична температура середовища, ºС 158 
Габаритні розміри, мм  
зовнішній діаметр 820 
ширина (по лапам) 1112 
висота 6486 
Маса, кг 1025 
  
Приймаємо вакуумохолоджувач у кількості 4 шт. 
Таблиця 2.17 – Технічні дані 
Показники СП-373 
1 2 
Продуктивність за спиртом, дал/доб 1500 
Геометричний об’єм, м3 4,75 
Робочий вакуум, % 85 
Розміри, мм  
А 1500 
Б 345 
В 2400 
Г 3450 
Ґ 500 
Д 1804 
Е 700 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
52 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Приймаємо вакуум-насос у кількості 2 шт. 
Таблиця 2.18 – Технічна характеристика вакуум-насоса 
Показники Потужність 3000 дал/доб 
1 2 
Тип БС25×10/6-20 
Продуктивність по газовій суміші, що  
25 
відсмоктується, кг/год 
Залишковий тиск на вході в вакуум-насос, кПа 1,333 
Тиск на виході з вакуум-насоса, кПа 100 
Робочий абсолютний тиск гострої пари, МПа 0,6 
 
Вміст конденсуючих парів в суміші, що 
20 
відсмоктується, % мас. 
Температура газової суміші, що  
35 
відсмоктується, ºС, не більше 
Витрата гострої пари, кг/год 320 
Витрата охолоджувальної води, ºС 14 
Тиск охолоджувальної води, кПа 200 
Температура охолоджувальної води, ºС 28 
Габаритні розміри, мм  
довжина 2129 
ширина 3005 
висота 490 
Маса, кг 610 
 
Приймаємо теплообмінник у кількості 5 шт. 
Таблиця 2.19 – Технічна характеристика теплообмінника «труба в трубі» 
Показники Площа поверхні 48 м2 
1 2 
Тип К2875-Сб 
Призначення Для охолодження сусла, бражки, барди та інш. 
Надлишковий тиск, МПа  
у трубному просторі 0,3 
у міжтрубному просторі 0,05 
Габаритні розміри, мм  
довжина 4486 
ширина 780 
висота 3965 
Маса апарату, кг 5606 
 
 
 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
53 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Приймаємо дріжджарку у кількості 2 шт. 
Таблиця 2.20 – Технічна характеристика дріжджарки 
Показники Потужність 3000 дал/доб 
1 2 
Об’єм, м3  
загальний 16 
робочий 11 
Внутрішній діаметр, мм 2400 
Висота циліндричної частини корпусу, мм 3200 
Загальна поверхня, м2 33,6 
Робоча поверхня теплообміну, м2 27 
Необхідна площа поверхні охолодження, м2 26,3 
Допустимий тиск пари при стерилізації маси, МПа 0,25 
Витрата пари на стерилізацію (розрахункова), кг 720 
Витрата охолоджувальної води (розрахункова) при  
14,14 
початковій температурі 10º С, м3/год 
Діаметр мішалки, м 2 
Частота обертання мішалки, об/с 0,66 
Потужність приводного двигуна мішалки  
5,9 
(розрахункова), кВт 
Мотор-редуктор привода, тип   
електродвигун привода МПО2-15ВК-32,1-
тип 7,5/45АО2-51-4 
потужність електродвигуна, кВт 5 
частота обертання, об/хв 1450 
Габаритні розміри, мм  
довжина 3208 
ширина 3208 
висота 5846 
 
Приймаємо збірник готового сусла у кількості 5 шт. по 13 м3 кожний. 
V = 495245 л/добу = 496м3/добу 
У зв’язку з тим, що перебування сусла в збірнику має бути 3 години 
визначаємо висоту та діаметр. 
Висота – 1,25 діаметра.  
H = d · 1,25 = 4 · 1,25 = 5 м 
V 13
d = √ = √ = 4 м 
0,785 0,785
 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
54 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Приймаємо розброджувач у кількості 2 шт. 
 Таблиця 2.21 – Технічна характеристика розброджувача 
Показники Потужність 3000 дал/доб 
1 2 
Об’єм, м3  
загальний 63 
робочий 44 
Внутрішній діаметр, мм 3600 
Висота циліндричної частини, мм 5800 
Внутрішня поверхня змійовика, м2 86,8 
Площа поверхні змійовика, м2 10,3 
Діаметр, мм  
витка змійовика 3200 
труби змійовика 57×3,5 
Довжина труби змійовика, м 68 
Витрата охолоджувальної води, м3/год (при  
11,2 
початковій температурі 10º С) 
Допустимий тиск пари при стерилізації, МПа 0,196 
Габаритні розміри, мм  
довжина 4120 
ширина 3620 
висота 7900 
Маса, кг  
без наповнення 7000 
заповнений 51000 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
55 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Бродильний апарат. 
Таблиця 2.22 – Технічна характеристика головного бродильного чану 
Показники Потужність 5000 дал/доб 
1 2 
Об’єм, м3  
загальний 125 
робочий 103 
Внутрішній діаметр, мм 5000 
Висота циліндричної частини, мм 6000 
Внутрішня поверхня бродильного чану, м2 150,5 
Площа поверхні змійовика, м2 30 
Діаметр, мм  
витка змійовика 4600 
труби змійовика 76×3 
Витрата охолоджувальної води, м3/год  
11,3 
(при початковій температурі 10º С) 
Габаритні розміри, мм  
довжина 5066 
ширина 5016 
висота 7900 
 
Характеристика устаткування приведена у таблиці Таблиця 2.23 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
56 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 Таблиця 2.23 – Характеристика технологічного устаткування 
№ Найменування, тип, марка, Технічна 
п/п устаткування характеристика 
1 2 3 4 5 6 7 8 
Бункер зерна:   
1 1, 2 надваговий 1 500×500×3000 мм - -  
підваговий 1 500×500×2700 мм 
2 3 Ваги ДН-100 1 1430×1280×910 мм - -  
Молоткова дробарка А1- 10
3 4, 5 2 2250×1050×2490 мм -  
ДДР 0 
4 6 Змішувач 2 2220×2100×3240 мм 4 -  
5 7 Розварювач СП-1163 3 5825×1924 мм - -  
Кавітатор поршневий 
6 8 1 2220×1050×1175 мм 22 -  
Т/16/25 
7 9 Контактна головка 2 539×1115 мм - -  
Апарат термоферментної   
10,1 обробки сировини:   
8 - -  
1 ГДФО Ⅰ ступеня 2 1324×2060×7915 мм 
ГДФО Ⅱ ступеня 2 820×1112×6486 мм 
9 12 Вакуумохолоджувач СП-373 4 d=1,24 м - -  
13, 
10 Дозатор ФП 2 154×120×210 мм - -  
14 
11 15 Вакуум-насос БС25×10/6-20 2 2129×3005×490 мм - -  
12 16 Теплообмінник К2875-Сб 5 4486×780×3965 мм - -  
13 17 Дріжджарка 2 3208×3208×5846 мм 5 -  
14 18 Збірник готового сусла 5 H=5 м d=4 м - -  
15 19 Розброджувач 2 4120×3620×7900 мм - -  
16 20 Бродильний апарат 1 5066×5016×7900 мм - -  
 
 
 
 
 
  
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
57 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Схема № поз. на апарат.-техн. 
схемі 
Кількість 
Потужність електродвигуна, кВт 
Час роботи електродвигуна , 
год/добу 
Примітка 
2.9 Розрахунок витрати води   
Таблиця 2.24 – Витрата води на технологічні цілі 
№  Потужність заводу 5000 дал 
Найменування відділення 
пп на годину на добу 
1 2 3 4 
 Ⅰ. Виробництво спирту із зерна 
 Дробильне відділення зерна  
1 Вода оборотна   
t = 45° 20 430 
t = 20° 1,5 5 
 Цех розварювання і  
2 оцукрювання 
Вода оборотна t = 20° 70 1450 
Вода питна t = 15° 65 1200 
 Бродильно-дріжджовий цех  
3 Вода оборотна t = 20° 210 4050 
Вода питна t = 10° 40 205 
 Ректифікація*  
4 Вода оборотна t = 20° 90 2150 
Вода питна t = 12-15° 40 850 
 Ⅱ. Солодовня 
5 Вода свіжа t = 12-20° 50 300 
 Ⅲ. Виробництво ферментів  
 Вода оборотна t = 20° 15 325 
 Вода питна t = 12-20° 6 6 
6 Разом** 557,5 10671 
у т.ч. питної води 151 2261 
на 1000 дал спирту - 2134,2 
*Витрата води під час виробництва спирту «Екстра» 
**Витрата води при оцукрюванні ферментними препаратами 
 
  
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
58 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
2.10 Розрахунок витрати пари 
Таблиця 2.25 – Витрата пари на технологічні цілі 
№  Од. Потужність заводу 5000 дал 
Найменування 
пп вимірювання на годину на добу 
1 2 3 4 5 
 Ⅰ. Виробництво спирту 
 Відділення розварювання і  
1 оцукрювання 
пар P = 0,5 Мпа Т 3 60 
пар P = 0,07 Мпа -“- 0,5 1 
 Бродильно-дріжджове відділення  
2 пар P = 0,3 МПа -“- 3,5 10 
пар P = 0,07 МПа -“- 2,5 12,5 
 Брагоректифікаційне відділення  
 пар P = 0,4 МПа -“- 11,5 250 
Ⅱ. Виробництво ферментів 
3 
пар P = 0,4 МПа -“- 5,5 20 
Разом -“- 26,5 353,5 
Витрата пари на 1000 дал спирту -“- - 70,7 
 
2.11 Розрахунок витрат електроенергії 
Таблиця 2.26 – Витрата електроенергії на технологію з основних виробництв 
№  Од. Потужність 
пп Найменування вимірювання заводу 5000 дал 
1 2 3 4 
1 Прийом зерна та елеватор кВт·год 3000 
2 Виробництво спирту -“- 6000 
3 Солодове виробництво -“- 4500 
 Виробництво ферментів -“- 2750 
4 Разом* -“- 11750 
Витрата електроенергії на 1000 дал спирту -“- 2350 
*Витрата електроенергії при оцукрюванні ферментними препаратами 
 
2.12 Характеристика відходів (вторинної сировини) і рекомендації щодо 
їх використання 
У процесі виробництва етилового спирту утворюється декілька видів 
відходів (вторинної сировини), які можна класифікувати за такими категоріями: 
1. Тверді відходи: 
Барда – залишки після ферментації зернової сировини, що містять значну 
кількість органічних речовин, білків, вітамінів та мікроелементів. Барду можна 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
59 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
використовувати як корм для тварин, компостувати для отримання органічного 
добрива, або переробляти на біогаз. 
Післяспиртова луска – твердий залишок, що утворюється при випаровуванні 
спирту з барди. Її можна використовувати як паливо, або переробляти на 
активоване вугілля. 
Знежирений затвір – відходи, що утворюються при очищенні спирту від 
домішок. Їх можна використовувати як паливо, або переробляти на біогаз. 
2. Рідкі відходи: 
Промивні води – води, що використовуються для миття обладнання та 
транспортування сировини. Їх можна очищати та повторно використовувати у 
виробництві, або скидати у водойми після очищення відповідно до норм. 
Спиртові стоки – води, що містять невеликі кількості спирту та інших 
домішок. Їх можна очищати та повторно використовувати у виробництві, або 
переробляти на біоетанол. 
3. Газоподібні відходи: 
Діоксид вуглецю – газ, що утворюється при ферментації та дистиляції 
спирту. Його можна використовувати у теплицях для стимуляції росту рослин, або 
утилізувати для зменшення викидів парникових газів. 
Також є відходи дріжджів, які утворюються у процесі виробництва етилового 
спирту, також можна використовувати як вторинну сировину. Їх можна 
класифікувати на два типи: 
1. Активна біомаса дріжджів – живі дріжджові клітини, які не були 
використані в процесі ферментації. Їх можна використовувати для: 
Виробництва кормових добавок: Активна біомаса дріжджів багата на білок, 
вітаміни та мікроелементи, що робить її цінною добавкою до кормів для тварин. 
Виробництва біопалива: Активну біомасу дріжджів можна переробляти на 
біоетанол або біогаз. 
Виробництва біохімічних продуктів: Активну біомасу дріжджів можна 
використовувати для виробництва ферментів, органічних кислот та інших 
біохімічних продуктів. 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
60 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
2. Неактивна біомаса дріжджів – мертві дріжджові клітини, які залишилися 
після ферментації. Їх можна використовувати для: 
Виробництва добрив: Неактивна біомаса дріжджів багата на органічні 
речовини, що робить її цінним добривом для рослин. 
Виробництва біосорбентів: Неактивну біомасу дріжджів можна 
використовувати для виробництва біосорбентів, які використовуються для 
очищення води та ґрунту. 
Виробництва будівельних матеріалів: Неактивну біомасу дріжджів можна 
використовувати як добавку до бетону та інших будівельних матеріалів. 
Рекомендації щодо використання відходів та вторинної сировини: 
Максимальне використання відходів (вторинної сировини) у виробництві 
допоможе зменшити кількість відходів, що йдуть на утилізацію, та зекономити 
ресурси. 
Очищення рідких відходів та повторне використання їх у виробництві 
допоможе зменшити споживання води та скидання забруднених стічних вод. 
Утилізовувати відходи, які неможливо переробити або повторно 
використовувати слід безпечно та екологічно, щоб не завдати шкоди 
навколишньому середовищу. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
61 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
2.13 Контроль виробництва і управління якістю продукції 
Таблиця 2.27 – Схема техно-хімічного контролю підготовки та зброджування 
крохмалевмісної сировини 
Стадії Об’єкт Параметр, що Метод і частота НД Хто 
процесу контролю контролюється контролю (нормативний контролює 
параметр) 
1 2 3 4 5 6 
Надхо- Зерно а) Зовнішній Органолептично;  Природній Хімік по 
дження у вигляд (колір, Від кожної партії, в сировині 
виро- запах) середньодобовій 
бництво пробі 
б) Домішки Зважування на Не більше 5  
сміття та зерна, технічних вагах; 
% - « - 
в) Вологість, % Висушування в 14-15,5  
сушарці при 130ºС, 
з наступним 
зважуванням на 
технічних вагах 
(похибка 
вимірювання 
±0,5%); 
- « - 
г) Зараження Візуально; Не допус-  
шкідниками - « - кається, 
крім кліща 
до 20 шт/кг 
зерна 
д) Крохма- Поляриметрично з 50-66  
листість, % гідролізом соляною 
к-ю (±0,5% для 
трубки d=200 мм, 
±1% для трубки 
d=100 мм); 
- « - 
Збе- Зерно Температура, Термометр Не допу- Хімік по 
рігання ºС (похибка скається сировині 
визначення ±0,5%); само-
Не менше 1 разу в нагрівання 
5 діб 
  
 
 
 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
62 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Продовження таблиці 2.27 
1 2 3 4 5 6 
 Фер- Зовнішній Органолептично; Рухлива Старший 
ментні вигляд (колір, Від кожної партії, рідина від хімік 
препа- запах) що надходить у жовтого до 
рати виробництво темно-
коричнево-
го кольору, 
запах 
бурякової 
меляси або 
кукурудзян
ого 
екстракту 
Подріб- Зерно Якість под- Розсів з наступним 90-95% Мельник 
нення рібнення зважуванням прохід 
(помел) фракцій, технічні через сито 
ваги, набір сит; з dотв = 1 
2-3 рази на зміну, мм 
після дробарки  
Розва- Роз- Якість Органолептично, Світло- Варильник 
рювання варена розварю- промивка на ситі коричнева 
маса вання:  dотв = 3 мм,  маса з 
а) колір, косис- набір сит; приємним, 
тенція, запах 2-3 рази на зміну характер-
б) залишковий ним для 
крохмаль жита 
запахом; 
Відсутній 
Бродиль- Сусло а) Видима Цукромір; 14-15 Варильник 
не відді- густина, % Не менше 6 разів 
лення сухих речовин  на зміну в пробах, 
з суслопровода чи 
оцукрювача 
 б) Кислотність, Титрування; 0,1-0,25 Варильник 
град - « - 
 в) Повнота Візуально по Жовтий Варильник 
оцукрювання йодній пробі; колір з 
- « - йодом* 
 г) Оцукрююча Поляриметр 5-7 Змінний 
активність, (похибка хімік 
од/100 см3  визначення 5-7%); 
При необхідності 
 д) Величина pH-метр 5,5-6,0 Варильник 
pH, од (похибка 
визначення ±0,05); 
- « - 
Продовження таблиці 2.27 
1 2 3 4 5 6 
 Вода з Вміст Візуально по Відсутній Варильник 
барометри крохмалю йодній пробі; 
чних 3-4 рази на зміну, в 
збірників пробі з пробника 
Сусло для а) Видима Цукромір; 14-18 Оператор 
сірчаноки густина, % В кожній вирощуван
слих сухих речовин дріжджанці ня чистої 
дріжджів культури 
дріжджів 
 б) Титрування; 0,7-0,8 Змінний 
Кислотність, - « - хімік 
град 
 д) Величина pH-метр; 3,8-4,2 Оператор 
pH, од При необхідності вирощуван
ня чистої 
культури 
дріжджів 
* жовте (при використанні солоду); синьо-фіолетове (при використанні ферментних 
препаратів) 
 
2.14 Заходи щодо охорони довкілля 
Виробництва, пов’язані з переробкою рослинної сировини, в тому числі 
переробка її в спирт, включаючи виробництво біоетанолу, значною мірою 
залишаються небезпечними для навколишнього середовища. За ступенем 
інтенсивності взаємодії спиртової промисловості з довкіллям серед об’єктів 
природи, які забруднюються, перше місце займають водні ресурси, а також 
повітря та ґрунти.  
Згідно з ДСН 173196 промислові виробництва мають бути розташовані у 
складі промислових вузлів, групуючи їх за санітарними і технологічними 
ознаками з урахуванням класу небезпеки, впливу на здоров'я і умови життя 
населення. Також необхідно враховувати загальний вплив на довкілля всіх 
підприємств, розташованих в промисловому вузлі.  
На сьогодні екологічною проблемою в виробництві біоетанолу є утилізація 
відходів та побічних продуктів, що утворюються на різних етапах виробництва. 
Арркк..  
КРБ  24..ТБВ24..22..00..000  ПЗ  6634  
ЗЗммнн..  Арркк..  №  ддооккуумм..  Пііддппиисс  Дааттаа  
 
До таких продуктів відносять діоксид вуглецю, який виділяється при спиртовому 
бродінні; тверді відходи, які утворюються при очистці сировини, гідролізний 
лігнін, який виділяють з гідролізного апарату та стічні води.  
Для запобігання викидів діоксиду вуглецю в атмосферу пропонується 
вловлювати його в установках для зрідження, щоб отримати товарний вигляд 
рідкої вуглекислоти, яка буде мати користь як побічний продукт виробництва.  
Тверді мінеральні відходи необхідно збирати в бункері та періодично, по 
мірі накопичення, відвозити на відвали.  
Гідролізний лігнін, який не використовується у виробництві, можна 
використовувати як паливо для котлів, оскільки він володіє високою 
теплотворною здатністю. Утворений лігнін застосовують у хімічній та 
будівельній промисловості в цегловому та цементному виробництві, а також для 
виготовлення лігноволокнистих плит.  
До основних джерел утворення виробничих стічних вод відносять мийку, 
дезінфекцію обладнання та лютерну воду, яку утворюється в процесі 
ректифікації спирту. Система водопостачання промислових підприємств 
повинна передбачати оборотне водопостачання, тобто повторне використання 
після відповідного їх очищення.  
Процес спиртового виробництва передбачає також технологічні процеси із 
застосуванням горючих продуктів, які здатні створювати вибухонебезпечні 
суміші з повітрям. Такі процеси повинні бути здійсненні в герметичному 
технологічному обладнанні, що буде виключати можливість утворення цих 
речовин з великими концентраціями в навколишньому середовищі. Робота з 
такими процесами повинна бути забезпечена системами автоматичного 
регулювання, а також системою контролю параметрів, які будуть визначати 
вибухонебезпечність процесу. 
 
2.15 Компонування головного виробничого корпусу (цехів, що 
проектуються) 
При плануванні виробничих приміщень необхідно враховувати санітарну 
характеристику виробничих процесів, дотримуватись норм корисної площі для 
 
працюючих, а також нормативів площ для розташування обладнання і необхідної 
ширини проходів, що забезпечують безпечну роботу та зручне обслуговування 
обладнання.  
Робота передбачає проектування трьохповерхової будівлі для цеху 
розварювання. Відповідно до визначеної площі виробничого корпусу і прийнятої 
кількості поверхів була прийняла будівельна секція (розміри у плані, м) 3×6. 
Сітка колон для трьохповерхової будівлі була прийнята – 2×6 м. Висота 
приміщення залежно від розмірів обладнання становить – 18,85 м. У східній 
частині будівлі на третьому поверсі розміщені: побутове приміщення та 
лабораторія. 
На першому поверсі розташовані такі апарати: змішувач у кількості 2 
штук, розварювач у кількості 3 штук, апарат ГДФО - І і апарат ГДФО - ІІ у 
кількостях 2 штук, теплообмінник у кількості 5 штук. 
На другому поверсі: розварювач у кількості 3 штук, насос механоактиватор 
(кавітатор) у кількості 1 штуки, контактна головка у кількості 2 штук, апарат 
ГДФО - І і апарат ГДФО - ІІ у кількостях 2 штук, вакуумохолоджувач (випарна 
камера) у кількості 4 штук, вакуум-насос у кількості 2 штук. 
На третьому поверсі: вакуумохолоджувач (випарна камера) у кількості 4 
штук. 
Для забезпечення природного освітлення на кожному поверсі по 5 вікон. 
Стеля будівлі зроблена зі залізобетонних плит, пінопласту та шару 
рубероїду. Підлога зроблена з цементної стяжки, бетону, щебню та ущільненого 
ґрунт.  
При визначенні раціональної схеми компонування обладнання необхідно 
керуватись відповідними вимогами та нормами, а саме:  
- створення оптимальних умов для технологічного процесу відповідним 
розташуванням усіх видів обладнання по висоті і в плані відносно один одного;  
- забезпечення прямотоку в переміщенні сировини, напівпродуктів і 
товарної продукції;  
Арркк..  
КРБ  24..ТБВ24..22..00..000  ПЗ  6656  
ЗЗммнн..  ААрркк..  №  ддооккуумм..  ППііддппиисс  ДДааттаа  
 
- забезпечення зручного обслуговування технологічного і допоміжного 
обладнання;  
- забезпечення вільного переміщення людей, матеріалів, допоміжного 
обладнання;  
- раціональне використання виробничих площ і об’ємів приміщень;  
- забезпечення найменших відстаней між обладнанням, в якому 
виконуються послідовні операції; 
- дотримання всіх правил і норм охорони праці, протипожежної 
профілактики, санітарних вимог.  
Мінімальні розміри проходів до обладнання та між ним 0,8-1,5 м. 
Мінімальна відстань від стін до транспортерів та самопливних труб, 
продуктопроводів та повітропроводів – 0,3 м. Відстань від обладнання до стіни 
– не менше 0,8 м. Проте, в кожному конкретному випадку ці цифри уточнюються 
залежно від галузевих вимог. При цьому проектування проходів між машинами 
та апаратами здійснюють з урахуванням вимог безпеки їх обслуговування та 
швидкої евакуації людей при пожежі та вибухах.  
Висота виробничих приміщень має бути не менше 3,2 м, а для приміщень 
енергетичного та складського господарства – 3 м. Відстань від підлоги до 
конструктивних елементів перекриття – 2,6 м. Галереї, містки, сходи і 
майданчики повинні бути завширшки не менше 1 м і загороджені поручнями 
висотою 1 м і внизу повинні мати бортики висотою 0,2 м. При пересуванні 
транспорту через двері, їх ширина повинна бути на 0,8 м більше з обох боків 
габариту транспорту. Мінімальна ширина ділянок евакуаційних шляхів 
встановлюється з урахуванням призначення будівлі, але не менше 1,0 м. 
Мінімальна ширина проходів до одиночних робочих місць складає 0,7-0,9 м. 
Кількість евакуаційних виходів з будівель та приміщень розраховують, однак 
вона повинна бути не менше 2. Мінімальна ширина дверей на шляху евакуації – 
0,8 м, а ширина маршу сходів – 1,0 м.  
Об'єм виробничих приміщень на одного працівника згідно з санітарними 
нормами повинен складати не менше 15 м3, а площа приміщень - не менше 4,5 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
67 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
м2. Ширина основних проходів всередині цехів та дільниць повинна бути не 
менше 1,5 м, а ширина проїздів – 2,5 м. 
3.  БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ 
 
Водопостачання. Використання води. Вода використовується для 
виробництва готової продукції; для холодильних установок; для побутових 
потреб (душові, раковини); для миття обладнання та контейнерів; для пожежної 
безпеки. 
Внутрішнє холодне водопостачання розробляється з двох незалежних 
мереж: 
1. Виробниче – подається з холодного водосховища. 
Залежно від величини вільного тиску в зовнішній мережі застосовуються 
наступні схеми: у разі недостатнього тиску – з установкою підсилювальних 
насосів; у разі достатнього та постійно гарантованого тиску встановлення 
насосів не передбачається; 
2. Протипожежно-виробничо-побутове – подається з міського 
водопроводу. 
Таким чином, передбачено наступні водопроводи: виробничий з холодного 
водосховища; виробничо-побутовий та протипожежний; охолодженої води; 
виробничий з гарячого водосховища; зворотна вода від обладнання до 
охолоджувальної вежі. 
Це робиться централізовано або за допомогою обладнання для нагріву 
води. Приготування гарячої води відбувається в бойлерному резервуарі, за 
допомогою електричних водонагрівачів або з використанням спіралі з парою з 
котельні. 
Теплопостачання. Тепло для потреб вентиляції та опалення слід 
використовувати з міської тепломережі у відсутність тепломережі від власної 
котельні. 
 
 КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
 Розроб. Козаченко А. В.  Літ. Арк. Акрушів 
 Перевір.  Сухенко В. Ю БУДІВЕЛЬНІ  68 80 
 Реценз.   
РІШЕННЯ 
 Н. Контр.  ЧДТУ, кафедра ХТ 
 Затверд. О сипенкова І.І. 
 
Розташування трубопроводів проектується горизонтальним, однотрубним, 
проточним. Повернення та подача головних труб прокладаються в підпільних 
каналах підлогою; встановлення стояків відкрите. 
Системи водяного опалення складаються з наступних елементів: 
опалювальні прилади для передачі тепла від теплоносія до повітря та 
конструкцій, що захищають приміщення; генератор тепла або теплообмінник для 
отримання тепла з іншого джерела; розширювальний бак, який служить для 
підтримки необхідного тиску в системі опалення при різних температурах 
теплоносія; головні труби для переміщення теплоносія між джерелом тепла та 
опалювальними приладами. 
Електропостачання. Промислова система електропостачання складається з 
декількох розділів: провідні елементи, призначені як для високої, так і для 
низької напруги; які поділяються на живильні, розподільні, трансформаторні та 
перетворювальні; кабельні та повітряні мережі, що з'єднують ці підстанції між 
собою. 
Система електропостачання будується з метою забезпечення зручності та 
безпеки в експлуатації, надійності, а також з метою збереження необхідної якості 
електричної енергії та безперебійного живлення в режимі нормальної роботи та 
післяаварійному режимі. 
Спільна система електропостачання підприємства характеризується 
економічністю у витратах, щомісячних та щорічних витратах, енергетичних 
втратах та витратах матеріалів та компонентів. 
Каналізація. Видалення виробничих та побутових стічних вод передбачено 
в міській каналізаційній системі, дощових вод з ділянки та з даху через водостік 
– в міський штормовий стік. Стічні води поділяються на побутові та виробничі. 
Виробничі стічні води поділяються на чисті та забруднені. 
Показники забруднених виробничих стічних вод підприємства харчової 
промисловості: зважені речовини – 150 мг/л, окислювальна здатність за Кубелем 
– 90 мг/л, БПК (біологічна потреба в кисні) – 450 мг/л, рН – 6,9. 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
69 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
До чистих виробничих стічних вод відносяться стічні води 
охолоджувальних установок, переливні труби з резервних баків та водомірних 
баків, а також вода, яка охолоджує підшипники та інше. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
70 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
4.  ОХОРОНА ПРАЦІ 
 
Охорона праці та техніка безпеки 
При виробництві спирту на працюючих можуть впливати такі небезпечні і 
шкідливі виробничі фактори як: знижена або підвищена температура повітря 
робочої зони; підвищена вологість повітря в мийному відділенні; підвищена 
запиленість повітря робочої зони при подачі і подрібненні сировини; підвищені 
рівні шуму і вібрації при очищенні і подрібненні сировини; підвищена 
загазованість повітря робочої зони вуглекислим газом (двоокисом вуглецю) в 
бродильному відділенні, а також в бродильному апараті; підвищена 
загазованість повітря робочої зони парами спирту в брагоректифікаційному, 
зливному відділеннях і в спиртосховищі; хімічні небезпечні і шкідливі виробничі 
фактори (кислоти, луги, формалін, хлорне вапно і ін.), дратівливі, токсичні, 
канцерогенні. Проаналізувавши шкідливі та небезпечні фактори виробництва 
спирту, проєктом передбачено заходи для забезпечення безпечних умов праці та 
пожежної безпеки [5].  
 
Повітря робочої зони  
Згідно ДСН 3.3.6.042-99 працівники виконують роботу категорії середньої 
важкості ІІб, працівники лабораторії виконують роботу категорії легкої важкості 
Іб, роботи в цеху відносяться до категорії ІІа [5].  
Нормалізація несприятливих мікрокліматичних умов здійснюється за 
допомогою комплексу заходів та способів, які включають: 
будівельнопланувальні, організаційно-технологічні, санітарно-технічні та ін. 
заходи колективного захисту. Для профілактики перегрівань та переохолоджень 
робітників використовуються засоби індивідуального захисту, медикобіологічні 
тощо. 
 
  
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 Розроб.  Козаченко А. В.  Літ. Арк. Акрушів 
 Перевір. Сухенко В. Ю  71 80 
 Реценз.  ОХОРОНА ПРАЦІ  
 Н. Контр.  ЧДТУ, кафедра ХТ 
 Затверд. О сипенкова І.І. 
 
У виробничих приміщеннях з надлишком тепла використовують природну 
вентиляцію. Аераційні ліхтарі та шахти розташовують безпосередньо над 
основними джерелами тепла на одній осі. У разі неможливості або 
неефективності аерації встановлюють механічну загальнообмінну вентиляцію 
[17]. 
Вимірювання параметрів мікроклімату проводяться на робочих місцях і в 
робочій зоні на початку, в середині та в кінці робочої зміни. При коливаннях 
мікрокліматичних умов, пов'язаних з технологічним процесом та іншими 
причинами, вимірювання проводяться з урахуванням найбільших і найменших 
величин термічних навантажень протягом робочої зміни.  
 
Виробниче освітлення  
Згідно з ДБН В.2.5.28-06, розряд робіт за зоровими умовами відноситься 
до VIIIа (загальне постійне спостереження за ходом виробничого процесу).  
Проєктом передбачається у приміщенні виробничого цеху 
використовувати систему штучного комбінованого освітлення. Для освітлення 
виробничих приміщень передбачено використання люмінесцентних ламп ЛД80.  
Передбачено використання вологонепроникних та вибухобезпечних 
закритих світильників ВЗГ/В4А-200М переважно прямого світла. 
Передбачається система аварійного освітлення. Найменша освітленість робочих 
поверхонь при аварійному режимі повинна складати не менше 2 лк усередині 
будівель та не менше 1 лк на відкритих ділянках [2].  
 
Електробезпека  
Основними причинами ураження електричним струмом у цеху з 
виробничим обладнанням є випадковий дотик до відкритих струмопровідних 
частин обладнання, які знаходяться під напругою, або до частин, що проводять 
електричний струм при порушенні електроізоляції, також ураження кроковою 
напругою та через електричну дугу, статична електрика. Безпека експлуатації 
електрообладнання досягається системою організаційних і технічних засобів, які 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
72 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
забезпечують безпеку в нормальному режимі роботи електроустановок та в 
аварійному їх стані. Серед них колективними засобами захисту є [3]: 
• занулення; 
• електроізоляція; 
• малі напруги (≤42 В); 
• подвійна ізоляція. 
 
Пожежна безпека 
Причинами загорання і вибуху на виробництві можуть бути: 
- порушення герметичності бродильних чанів, ректифікаційних колон та 
комунікацій; 
- прямий удар блискавки або занесення її високого потенціалу у 
приміщення по видовжених елементах; 
Для забезпечення пожежної безпеки передбачено виготовити 
вибухобезпечними згідно з ДСТУ Б В.2.5-82:2016, ДСТУ 7237:2011 та НПАОП 
40.1-1.32-01 штучне освітлення, електрокомунікації, електричне обладнання та 
електричне устаткування. 
Пожежна безпека входить в комплекс заходів з охорони праці, і 
організаційна робота в цій сфері на об'єктах господарювання включає широкий 
спектр заходів, а саме [6]: 
- створення умов для безпечної праці; 
- мінімізація ризику виникнення пожеж; 
- своєчасне та повноцінне забезпечення технічними засобами для 
запобігання займання і усунення самих пожеж та їх наслідків; 
- контроль дотримання протипожежних вимог і норм законодавства; 
- розробка та впровадження регламентів по гасінню пожеж, евакуації і 
порятунку з місць пожежі й задимлення людей та майна (матеріальних 
цінностей). 
 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
73 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
Захист від шуму та вібрацій 
Вібрація відноситься до факторів, що володіють значною біологічною 
активністю. Характер, глибина і спрямованість функціональних зрушень з боку 
різних систем організму визначаються насамперед рівнем, спектральним 
складом і тривалістю впливу вібрації.  
Погіршення стану здоров'я персоналу, обумовлені локальною або 
загальною вібрацією, складаються з ураження нейросудинної, нервово-м'язової 
систем, опорно-рухового апарату, змін обміну речовин та ін. При всіх видах 
вібраційної хвороби нерідко спостерігаються зміни з боку центральної нервової 
системи, які пов'язані з комбінованою дією вібрації і інтенсивного шуму, який 
супроводжується вібраційними процесами [4].  
Комплекс профілактичних заходів, що знижують рівні вібрації 
обладнання, скорочують час контакту з ними і обмежують вплив несприятливих 
супутніх чинників виробничої сфери включають гігієнічне нормування, 
організаційно-технічні та лікувально-профілактичні заходи. Основним 
документом, який регламентує параметри виробничих вібрацій, є СанПіН 
2.2.4.3359-16 «Санітарно-епідеміологічні вимоги до фізичних факторів на 
робочих місцях».  
Основними методами та засобами захисту від вібраційного навантаження 
є [17]:  
 усунення безпосереднього контакту з вібруючим обладнанням шляхом 
застосування дистанційного управління, промислових роботів, автоматизації;  
 зменшення інтенсивності вібрації безпосередньо в джерелі;  
 застосування активної і пасивної віброізоляції;  
 раціональна організація режиму праці та відпочинку;  
 створення комплексних бригад з постійною заміною один одного;  
 використання засобів індивідуального захисту; 
 організація активної диференційованої диспансеризації працівників 
вібронебезпечних професій. 
  
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
74 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
ВИСНОВКИ 
 
Аналізуючи основні розділи можна зробити такі висновки в 
кваліфікаційній роботі. 
За техніко-економічними показниками проекту виробнича потужність 
підприємства складає 5000 дал/добу, що дозволяє випускати 1300000 дал 
продукції на рік; вартість виробленої продукції становить 5364693 тис. грн., що 
свідчить про високу рентабельність виробництва; чисельність працюючих на 
підприємстві становить 92 особи, що дає змогу виробляти продукції на одного 
працюючого на суму 58311,9 тис. грн.; повна собівартість продукції становить 
4088498,04 тис. грн., що еквівалентно 76 копійкам на 1 грн. виробленої 
продукції; прибуток підприємства від виробничої діяльності становить 825000 
тис. грн., що свідчить про ефективність роботи підприємства; рентабельність 
виробництва становить 20,2%, що є високим показником; відпускна ціна за 1 дал 
продукції становить 466,98 грн.; тривалість періоду окупності інвестицій 
становить 3,8 роки. 
За цими даними можна зробити висновок, що підприємство є 
рентабельним і ефективним. 
На основі технічної частини можна сказати, що у сучасному світі, де 
зниження витрат та оптимізація процесів стали надзвичайно важливими 
завданнями для більшості галузей промисловості, у спиртовому виробництві 
особливо актуальним стало зниження енергетичних витрат. Це стало важливим 
фактором для підприємств, які займаються виробництвом спирту. Одним із 
перспективних напрямів зниження енерговитрат є використання методу 
низькотемпературного розварювання крохмалевмісної сировини у спиртовому 
виробництві разом із застосуванням ферментних препаратів. 
 
 
 
 КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
Змн. Арк.  № докум. Підпис Дата 
 Розроб. Козаченко А. В.  Літ. Арк. Акрушів 
 Перевір. Сухенко В. Ю  75 80 
 Реценз.  ВИСНОВКИ  
 Н. Контр.  ЧДТУ, кафедра ХТ 
 Затверд. О сипенкова І.І. 
 
Літературний аналіз показав, що використання методу 
низькотемпературного розварювання крохмалевмісної сировини дозволяє 
зберегти значну кількість енергії, оскільки зменшується кількість енергії, 
необхідна для нагрівання води до високої температури. Застосування 
ферментних препаратів допомагає знизити енергетичні витрати на перетворення 
крохмалю на глюкозу, сприяючи зниженню загальних енерговитрат на цій стадії. 
Використання методу низькотемпературного розварювання 
крохмалевмісної сировини разом із застосуванням ферментних препаратів є 
перспективним напрямом зниження енергетичних витрат у спиртовому 
виробництві. Впровадження цих технологій дозволить збільшити ефективність 
виробництва спирту та знизити його витратність, що стане вагомим фактором у 
конкурентному середовищі. 
У контексті проекту, важливим етапом виробництва є біологічне 
підкислення сусла. Цей процес спрямований на оптимізацію умов для розвитку 
дріжджів, що відіграють ключову роль у бродінні цукрів до спирту. 
Застосування молочнокислих бактерій для біологічного підкислення сусла 
має кілька важливих переваг. По-перше, цей процес допомагає підвищити якість 
та безпеку продукту. Молочнокислі бактерії забезпечують створення 
оптимальних умов для бродіння, що в свою чергу позитивно впливає на вихід та 
якість кінцевого продукту. Підкислення сусла також допомагає знизити ризик 
забруднення та псування сусла, що сприяє екологічній безпеці виробництва. 
Біологічне підкислення сусла молочнокислими бактеріями є необхідним 
етапом у технології виробництва спирту. Цей процес дозволяє підвищити 
ефективність та якість виробництва, що є важливим для забезпечення 
стабільності та конкурентоспроможності підприємства на ринку спирту. Його 
впровадження у проекті спиртового заводу допоможе забезпечити стабільну та 
ефективну роботу процесу виробництва спирту, а також позитивно вплине на 
якість та безпеку кінцевого продукту. 
Щодо будівельних рішень, то водопостачання використовується для 
виробництва, охолодження, побутових потреб, миття та пожежної безпеки. Є два 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
76 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
незалежні водопроводи: виробничий (з холодного водосховища) та 
протипожежно-виробничо-побутовий (з міського водопроводу). Гаряча вода 
подається централізовано або за допомогою водонагрівачів. 
Теплопостачання з міської тепломережі або від власної котельні. 
Однотрубна система з горизонтальним розташуванням труб. Є опалювальні 
прилади, генератор тепла, розширювальний бак, головні труби. 
Електропостачання – промислова система з декількома розділами. 
Забезпечує зручність, безпеку, надійність, якість та безперебійність 
електропостачання. Економічна система з мінімальними втратами. 
Каналізація: виробничі та побутові стічні води до міської каналізації; 
дощові води з ділянки та даху до міського штормового стоку; стічні води 
поділяються на побутові та виробничі (чисті та забруднені). 
 Виробництво спирту несе ризики для працівників через вплив 
несприятливих факторів: 
- Фізичні: температура, вологість, запиленість, шум, вібрація. 
- Хімічні: пари спирту, вуглекислий газ, кислоти, луги, формалін. 
- Біологічні: мікроорганізми. 
Вплив може призвести до захворювань (дихальної системи, шкіри, очей, 
нервові розлади) та травм. 
Для безпечної та здорової праці: 
- Технічні заходи: автоматизація, витяжка, герметизація, 
шумо/віброізоляція. 
- Організаційні заходи: інструкції, навчання, медогляд. 
- ЗІЗ: спецодяг, респіратори, окуляри, навушники. 
Важлива постійна робота з персоналом: навчання, інструктажі, роз'яснення 
прав/обов'язків. 
Виконання цих заходів, а також додаткових рекомендацій (контроль 
середовища, питна вода, аптечки, культура безпеки) допоможе покращити умови 
праці та зберегти здоров'я працівників. 
 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
77 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 
1. Вода питна. Вимоги та методи контролювання якості: ДСТУ 
7525:2014 – [Чинний від 2015-02-01]. – К.: Держспоживстандарт, 2014. – 28 с. 
2. ДБН-В.2.5-28-2006. Природне і штучне освітлення. Вид. офіц. Київ, 
2006. 96 с.  
3. ДНАОП 1.1.10-1.07-01. Правила експлуатації електрозахисних 
засобів. Чинний від 2001-06-05. Вид. офіц. Київ, 2001. 69 Зм. Арк. № докум. 
Підпис Дата ЕКБ.БЕ7117.ДП  
4. ДСН 3.3.6.039-99. Державні санітарні норми виробничої загальної та 
локальної вібрації. Чинний від 1999-12-01. Вид. офіц. Київ : 39, 1999.  
5. ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих 
приміщень. Чинний від 1999-12-01. Вид. офіц. Київ : 42, 1999.  
6. ДСТУ Б В.1.1-36:2016 "Визначення категорій приміщень, будинків 
та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою".  
7. Жито. Технічні умови: ДСТУ 4522:2006. – [Чинний від 2007-01-01]. 
– К.: Держспоживстандарт, 2006. – 11 с. 
8. Куц А.М., Кошова В.М. Технологія бродильних виробництв: 
Конспект лекцій з дисц. «Загальні технології харчової промисловості» для студ. 
ден. та заоч. форм навчання напряму підготовки 6.051701 “Харчові технології та 
інженерія”. – К.: НУХТ, 2011. — 156 с. 
9. Методичні вказівки до умовко-графічних зображень в апаратурно-
технолотічних схемах для студентів спец. 7.091704 «Технологія бродильних 
виробництв і виноробство» напряму 0917 «Харчова технологія та інженерія» та 
7.050201 «Менеджмент у виробничій сфері» напряму 0502 «Менеджмент» ден. і 
заоч. форм навчання /Уклад.: П.С. Циганков, П.Л.Шиях, В.Л. Прибильський. - 
К.: УДУХТ, 2001. — 32 с. 
 
  
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата 
 Розроб. Козаченко А. В.  Літ. Арк. Акрушів 
 Перевір. Сухенко В. Ю  78 80 
 Реценз.  ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ  
 Н. Контр.  ЧДТУ, кафедра ХТ 
 Затверд.  Осипенкова І.І. 
 
10. Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з 
дисципліни «Проектування підприємств галузі з основами САПР» для 
здобувачів освітнього ступеня «бакалавр» зі  спеціальності 181 «Харчові 
технології»  усіх форм навчання/ уклад. О.Л. Чепурна, Н.А. Нагурна.- Черкаси: 
ЧДТУ, 2019. –  34с.   
11. Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з 
дисципліни «Інноваційні технології продуктів бродіння і виноробства» для 
здобувачів освітнього ступеня «магістр» із  спеціальності 181 «Харчові 
технології» для всіх форм навчання [Текст] / Укл.: Н. А. Нагурна, Чепурна 
О.Л.,ЧДТУ,– Черкаси.: 2017. – 78 с. 
12. Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з 
дисципліни «Проектування підприємств галузі з основами САПР» для 
здобувачів освітнього ступеня «бакалавр» зі спеціальності 181 «Харчові 
технології» усіх форм навчання/ уклад. О.Л. Чепурна, Н.А.Нагурна.- Черкаси: 
ЧДТУ, 2019. – 34с. 
13. Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни 
«Технології галузі»  для здобувачів освітнього ступеня «бакалавр»  зі  спеціа-
льності 181 «Харчові технології»  усіх форм навчання [Електронний ресурс]/[ 
Упоряд. : О.Л. Чепурна, Н.А. Нагурна] М-во освіти і науки України, Черкас. 
Держ.технолог.ун-т. – Черкаси : ЧДТУ, 2019. – 48с. 
14. Методичні рекомендації до підготовки кваліфікаційної роботи 
бакалавра для здобувачів вищої освіти освітнього рівня «бакалавр» спеціальності 
181 «Харчові технології» усіх форм навчання [Електронний ресурс] / [упоряд.: 
Осипенкова І.І., Бондарчук З.В., Куриленко Ю.М., Куриленко Ю.М.]; М-во 
освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси: ЧДТУ, 2021. – 38 
с. 
15. Наказ 26.09.2018 № 491 "Про затвердження Правил пожежної 
безпеки в компаніях, на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі 
України".  
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
79 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
16. Організація виробництва харчової промисловості: Підручник / Кер. 
кол. авт. і наук. ред. проф. Т.Л. Мостенська. – К. Кондор-Видавництво, 2012. – 
492 с. 
17. Основи охорони праці: Підручник. 2-ге видання, доповнене та 
перероблене/К.Н.Ткачук, М.О. Халімовський, В.В.Зацарний, Д.В.Зеркалов За 
ред. К.Н. Ткачука і М.О. Халімовського.-К.: Основа,2006. –С.234.  
18. Спирт етиловий ректифікований. Технічні умови: ДСТУ 4221:2003 – 
[Чинний від 2004–10–01]. – К.: Держспоживстандарт, 2003. – 8 с. 
19. Технологічний регламент виробництва спиртових бражок при 
низькотемпературному розварюванні крохмалевмісної сировини з 
використанням концентрованих ферментних препаратів. ТР У 00032744- 812- 
2002, Київ: 2002. – 92 с. 
20. Технологічний регламент виробництва спирту із крохмалевмісної 
сировини. — Затв. Мінагрополітики України 01.12.2000. — К.: 
Укрспиртбіопрод, 2001. — 144с. 
21. Технологія спирту. В.О. Маринченко, В.А. Домарецький, П.Л. Шиян, 
В.М. Швець, П.С. Циганков, І.Д. Жолнер. /Під ред. проф. В.О. Маринченка. - 
Вінниця: “Поділля-2000”, 2003. - 496 с. 
22. Шиян П.Л., Сосницький В.В., Олійнічук С.Т. Інноваційні технології 
спиртової промисловості. Теорія і практика: Монографія. — К.: Видавничий дім 
«Асканія», 2009. — 424 с. 
Арк. 
КРБ 24.ТБВ24.22.00.000 ПЗ 
80 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата