Проєктування пивзаводу продуктивністю 800000 дал на рік

Потайчук, Віктор Олександрович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5494

Title:	Проєктування пивзаводу продуктивністю 800000 дал на рік
Authors:	Батраченко, Олександр Вікторович Потайчук, Віктор Олександрович
Keywords:	пиво;затирання
Issue Date:	30-Jun-2024
Abstract:	Кваліфікаїна робота бакалавра: 116 с., джерел 43; креслення 3. Мета роботи: виконати проєкт пивзаводу продуктивністю 800000 дал/рік, ассортимент передбачає випуск трьох сортів пива. А саме Львівське, Київське світле та Портер. У данній кваліфікаїній роботі описані всі стадії виробництва пива, а саме: підготовка сировини, приготування затору, фільтрування затору, охмелення сусла та кип’ятіння, освітлення сусла, охолодження сусла, головне бродіння, доброджування, фільрування, стерилізація та розлив. Робота включає продуктові розрахунки, розрахунки допоміжних продуктів та матеріалів, розрахунки й підбір обладнання, енергетичні розрахунки, будівельні рішення, економічні розрахунки. Також представлена характеристика відходів і рекомендації щодо їх використання, заходи щодо охорони довкілля, контроль виробництва і управління якістю та компонування головного виробничого корпусу. Спроєктовано пивний цех, було створено схему підприємства з виготовлення пива, розрізи та апаратурно-технологічну схему виробництва пива. Ключові слова: ПИВО, ЗАТИРАННЯ, РОЗРАХУНОК, РОЗЛИВ, БРОДІННЯ, СОЛОД, ОБЛАДНАННЯ, КОНТРОЛЬ
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5494
Appears in Collections:	181 Харчові технології (Харчові технології та інженерія)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Потайчук.pdf Restricted Access		4.35 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет технологій, будівництва та раціонального
природокористування
Кафедра харчових технології

ДОПУСТИТИ ДО ЗАХИСТУ
Завідувач кафедри
харчових технології

к.т.н.,доцент Осипенкова І.І.

___________________________

―___6__‖___червня______2024 р.

КВАЛІФІКАЦІЙНА БАКАЛАВРСЬКА РОБОТА
студента денної форми навчання

Тема_____Проєктування пивзаводу продуктивністю 800000 дал на рік___
(тема роботи)

Виконав___Потайчук Віктор Олександрович____________
(ім’я, прізвище)
Керівник: д.т.н. професор Батраченко Олександр
Вікторович________________________________
(науковий ступінь, вчене звання, ім’я, прізвище)

ЧЕРКАСИ – 2024__

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра Харчових технологій
Спеціальність 181 Харчові технології
Курс четвертий Група ТБВ-24 Семестр восьмий

ЗАВДАННЯ НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА

Потайчук Віктор Олександрович .
(прізвище, ім’я, по батькові)

1. Тема проекту "Проєкт пивзаводу продуктивністю 800000 дал на рік".

2. Термін здачі студентом закінченого проекту _

3. Вихідні дані до проекту:

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить
розробити) Вступ. Економічна частина. Технологічна частина. Будівельні
рішення. Асортимент готової продукції. Асортимент сировини та допоміжних
матеріалів. Принципово-технологічна схема. Апаратурно-технологічна схема.
Опис апаратурно-технологічної схеми. Технологічний розрахунок. Розрахунок
допоміжних матеріалів. Розрахунок обладнання. Енергетичний розрахунок.
Заходи щодо охорони довкілля. Охорона праці. Висновок. Список використаних
джерел.

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов'язкових креслень):
1. Апаратурно-технологічна схема – 1 аркуш

2. План підприємства – 1 аркуш

3. Розріз плану підприємства – 1 аркуш

6. Дата видачі завдання 20.02.2024 р.

Календарний план

Відмітка
№ Термін виконання
Назва етапів курсового проекту керівника про
п/п проекту
виконання
1 Вступ 22.02.2024
2 Технологічний розрахунок 27.02.2024
3 Технологічна частина 03.03.2024
4 Принципово-технологічна схема 13.03.2024
5 Апаратурно-технологічна схема 20.03.2024
6 Опис апаратурно-технологічної схеми 27.03.2024
7 Будівельні рішення 10.04.2024
8 Економічна частина 13.04.2024
9 Охорона праці 28.04.2024
10 Висновки 13.05.2024
11 Список використаних джерел 21.05.2024
12 Захист роботи 27.05.2024

Студент __________ Потайчук Віктор
(підпис) (прізвище, ім’я, по батькові)

Керівник ________________ Олександр БАТРАЧЕНКО
(підпис) (прізвище, ім’я, по батькові)

« » 2024 року

АНОТАЦІЯ

Кваліфікаїна робота бакалавра: 116 с., джерел 43; креслення 3.
Мета роботи: виконати проєкт пивзаводу продуктивністю 800000 дал/рік,
ассортимент передбачає випуск трьох сортів пива. А саме Львівське, Київське
світле та Портер.
У данній кваліфікаїній роботі описані всі стадії виробництва пива, а саме:
підготовка сировини, приготування затору, фільтрування затору, охмелення
сусла та кип’ятіння, освітлення сусла, охолодження сусла, головне бродіння,
доброджування, фільрування, стерилізація та розлив.
Робота включає продуктові розрахунки, розрахунки допоміжних
продуктів та матеріалів, розрахунки й підбір обладнання, енергетичні
розрахунки, будівельні рішення, економічні розрахунки. Також представлена
характеристика відходів і рекомендації щодо їх використання, заходи щодо
охорони довкілля, контроль виробництва і управління якістю та компонування
головного виробничого корпусу.
Спроєктовано пивний цех, було створено схему підприємства з
виготовлення пива, розрізи та апаратурно-технологічну схему виробництва
пива.
Ключові слова: ПИВО, ЗАТИРАННЯ, РОЗРАХУНОК, РОЗЛИВ,
БРОДІННЯ, СОЛОД, ОБЛАДНАННЯ, КОНТРОЛЬ

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………….7
1. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА………………………………………......10
1.1. Техніко-економічні розрахунки……………………………………10
1.2. Розрахунок виробничої програми підприємства …………………13
1.3. Розрахунок чисельності працюючих і фонду заробітної плати….13
1.4. Розрахунок собівартості продукції ……………………………......17
2. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА……………………………………......23
2.1 Структура підприємства……………………………………………..23
2.2 Режими роботи цеху (відділення)…………………………………...23
2.3 Асортимент і характеристика готової продукції ………………….24
2.4 Характеристика сировини і допоміжних матеріалів……………….24
2.5 Вибір і характеристика мікроорганізмів-продуцентів……………..25
2.6 Технологічна схема виробництва………………………...………….25
2.7 Вибір і обґрунтування способів і режимів технології…….………..26
2.8 Принципова технологічна схема…………………………………….36
2.10 Опис апаратурно-технологічної схеми.……………………………36
2.11 Розрахунок продуктів……………….………………………………37
2.12 Розрахунок кількості тари і допоміжних матеріалів……………...51
2.13 Розрахунок і підбір технологічного обладнання…….…………....56
2.14 Розрахунок складських приміщень і споруд………….…….……..73
2.15 Розрахунок води ……………………………………..………….…..75
2.16 Розрахунок витрати пари.………………………..………………….80
2.17 Розрахунок потреб холоду………………………...………………...87
КРБ 24.ТБВ24.31.00.000 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб . Потайчук В. О. Літ. Арк. Аркушів

Перевір. Батраченко О.В. 5 116
Реценз . Зміст
Н. Контр. Чепурна О.Л. ЧДТУ, кафедра ХТ
Затверд. Осипенкова І.І.

2.18 Витрати діоксиду вуглецю і стисненого повітря.……...…………..92
2.19 Розрахунок витрат електроенергії.……………………...…………..96
2.20 Характеристика відходів (вторинної сировини) і рекомендації
щодо їх використання…………………………………………………….98
2.21 Контроль виробництва і управління якістю продукції…………..100
2.21 Заходи щодо охорони довкілля……………………………………104
2.22 Компонування головного виробничого корпусу…………………105
3. БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ……………………………..………………108
4. ОХОРОНА ПРАЦІ…………………………………………………….109
ВИСНОВКИ………………………………………………………………112
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ…………………………………………………..113

Арк.
КРБ 24.ТБВ24.31.00.000 ПЗ 6
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
ВСТУП
Чудовий шипучий напій, відомий як пиво, має виразний запах і приємний
гіркуватий смак. Цей слабоалкогольний напій насичений вуглекислим газом і
виготовляється шляхом бродіння охмеленого сусла, виготовленого з солоду та
непророщених зерен, пивними дріжджами. Пиво не тільки забезпечує
освіжаючий спосіб втамувати спрагу, але також підвищує рівень енергії та
підтримує здоровий метаболізм. Крім того, це джерело необхідних поживних
речовин, таких як вуглеводи, білки, вітаміни та органічні кислоти.
Виробництво цього продукту відбувається на великих міських фабриках,
де випуск коливається від 1 до 12 мільйонів декалітрів (1 декалітр дорівнює 10
літрам) на рік. На додаток до цих великомасштабних об’єктів існують менші
пивоварні, які віддають перевагу обмеженому асортименту продуктів і
працюють з нижчим рівнем продуктивності.
Доступний широкий асортимент варіантів пива, включаючи як світлі, так і
темні сорти, з різними рівнями вмісту алкоголю в діапазоні від 2,5% до 8%. Це
пиво пропонує чудовий баланс смаків і ароматів хмелю, з варіантами для тих,
хто віддає перевагу тонкій нотці або більш вираженому смаку хмелю. На
унікальні характеристики кожного пива впливають такі фактори, як конкретний
штам дріжджів, що використовуються, а також температура та тривалість
процесу бродіння.Є два відмінних елемента, які утворюють запахи - аромат і
букет. Летючі сполуки, що містяться в сировині, визначають аромат, а букет
формують речовини, які утворюються в процесі технологічної обробки цих
матеріалів. Основною сировиною є ячмінний солод, доступний у світлому,
темному та спеціальному варіантах. Щоб скоротити витрати на солод або
надати виразного
КРБ 24.ТБВ24.31.00.000 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. П отайчук В. О. Літ. Арк. Аркушів

Перевір. Батраченко О.В. 7 116
Реценз. Вступ
Н. Контр. Чепурна О.Л. ЧДТУ, кафедра ХТ
Затверд. О сипенкова І.І.
смаку певним типам пива, до складу входять несоложені інгредієнти, такі як
ячмінь, рисові висівки та пшениця. При використанні значних кількостей цієї
сировини (понад 20%) використовують мультиферментні композиції або
ферментні препарати, які доповнюють властиві солоду ферменти та
забезпечують оптимальні гідролітичні процеси. продуктивність. Доступний
широкий асортимент варіантів пива, включаючи як світлі, так і темні сорти, з
різними рівнями вмісту алкоголю в діапазоні від 2,5% до 8%. Це пиво пропонує
чудове поєднання легких або інтенсивних смаків і ароматів хмелю. Смак хмелю
особливо виражений у охмеленому пиві. На загальний букет пива впливають
такі фактори, як конкретний штам дріжджів, який використовується, а також
температура та тривалість процесу бродіння. Підготовка сировини - солоду і
несоложеного ячменю (кукурудзяного борошна) включає очищення і
дроблення.
Для додання пиву специфічного смаку й аромату застосовую хміль, він
додає напоєві аромат і гіркоту, пригнічує розвиток мікроорганізмів, збільшує
піностійкість і стійкість пива при зберіганні. Використовують жіночі суцвіття
шишки хмелю, висушені особливим i способом. В останні роки використовують
екстракти концентрат шишок хмелю, які містять ароматичні і смакові речовини,
що й обумовлює застосування хмелю в пивоварстві. У виробництві велике
значення має вода як сировинний компонент.
Вміст води в пиві 90%. У першу чергу необхідна мала жорсткість води.
Важливим є показник бактеріального обсіменення води колі-титрі колі-індекс
відповідно 300 і 3. Для готування темних сортів пива рекомендується вода з
твердістю 3,5 - 7 мг-экв/л, для світлих сортів не більш 1,8 мг-экв/л. Звичайну
питну воду не можна використовувати без зм'якшення. Низька жорсткість води
забезпечує краще протікання процесу екстрагування, сприяє м'якості смаку
напою. [1]
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.31.00.000 ПЗ 8
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Пиво також посилює апетит. Енергетичність (калорійність) 1 л його
досить висока 1676-3352 кДж (400-800 ккал), а потреба дорослої людини в
енергії становить 10475-12570 кДж (2500-3000 ккал). Майже половина цієї
енергетичності припадає на вуглеводи та білки, а половина на спирт. Однак,
незважаючи на високу енергетичність, пиво не вважають продуктом
харчування, оскільки лише частина речовин, що містяться у ньому, бере участь
у побудові тканин організму людини. Спирт не є живильним середовищем, бо
не може брати участі в побудові нових тканин. Крім того, пиво добрий
емульгатор їжі. Його колоїди, діючи емульгуючим і диспергуючим чином у
травному каналі, збільшують поверхню ферментативних процесів та контакт їжі
із стінками кишечника. Це сприяє поліпшенню обміну речовин і підвищенню
коефіцієнта засвоювання їжі. Останніми роками в світі розширилося
виробництво нового легкого пива, енергетичність якого на 30% нижча
порівняно із звичайним 12%-ним пивом, воно також має високий ступінь
зброджування і насичення діоксидом вуглецю. Харчова цінність пива залежить
від його хімічного складу та екстрактивності, тобто кількісного складу
сахаридів, азотистих і біологічно активних сполук. У зв'язку з тим, що при
пророщуванні зерна та бродінні сусла нерозчинні речовини повністю
розщеплюються й присутні в готовому напої у розчинній формі, екстрактивні
речовини пива засвоюються організмом досить швидко і майже повністю.[2]

Арк.
КРБ 24.ТБВ24.31.00.000 ПЗ
9
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
1. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
1.1 Техніко-економічні розрахунки
Розрахунок капітальних вкладень в реконструкцію підприємства.
Витрати на придбання обладнання складаються з вартості обладнання,
монтажних робіт, інших витрат. Витрати на транспортування нового
обладнання приймаються у розмірі 4,5%, заготівельно-складські - 1,25%,
витрати на монтаж – 8,5% вартості нового обладнання.
Крім вартості основного обладнання у разі необхідності враховуються
витрати:
придбанням контрольно-вимірювальних приладів 15% ;
роботи з підготовки фундаменту під обладнання -1%;
вартість внутрішньоцехового транспорту - 20 —25%;
вартість неврахованого обладнання – 20%.
Таблиця 1.1 Кошторисно-фінансовий рахунок на нове обладнання
Ціна Кількі Витрати, тис.грн Первісна
за од сть Вартість вартість
Назва без одини обланан Заготівел нового
№ Транспортува Монта
обладнання пдв, ць ня, тис. ьно- обладнан
ння ж
тис. обладн грн складські ня, тис
грн ання грн
Заторний
1 котел HG-NZ- 2
2500
Фільтраційний
2 чан HG-NZ- 4964, 1
4964,0 223,38 62,05 398,99 5648,42
2500 0
Сусловарильн
ий котел та
3 1
вірпул HG-NZ-
2500

КРБ 24.ТБВ24.31.00.000 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк.
Розроб . Потайчук В. О. КРБ 24.ТБВ24 .31.00.000 ПЗ Літ. Арк. Аркушів
Зм. Арк. Пе№ре двоі
рк.у
11
м. БатПраічдепниксо ОД.Ва.т а 10 116
Р4е цензС. олод одробар 937,8 2 913.7 ,Е8к ономіч4н2,а2 0ч астина 11,72 79,71 2142,86
Н. Контр. Чепурна О.Л. ЧДТУ, кафедра ХТ
Затверд. О сипенкова І.І.
ка MMR 300-2
5 Норія НЗ-5 36,5 3 36,5 1,64 0,45 3,10 125,07
Ваги ВДЛ-
6 28,9 2 28,9 1,30 0,01 2,45 65,32
2020-л 5 т
Пластинчатий
теплообмінник 1136,
7 2 1136,0 51,12 14,2 96,56 2595,76
з аератором 0
WCASB-400
ЦКТ HG-FJ- 1576,
8 10 1576,0 70,92 19,7 133,96 18005,8
50000L 0
ЦКТ HG-FJ- 1182,
9 7 1182,0 53,19 14,77 100,47 9453,01
30000L 0
Пропагатор
YBMS-2450
10 774,7 2 774,7 34,86 9,68 65,84 1770,16
YEAST-
BOOSTER
Свічковий
11 кізельгуровий 748,8 1 748,8 33,69 9,36 63,64 855,49
фільтр DAF-5
Мікрофільтрац
12 ійна станція 609,5 1 609,5 27,42 7,61 51,8 696,33
MFCS-2000
Мікрофільтрац
13 ійна станція 438,1 1 438,1 19,71 5,47 37,23 500,51
MFCS-1000
Форфас
14 823,2 8 823,2 37,04 10,29 69,97 7524,0
BBTHI-10000C
Карбонізатор 1614,
15 3 1614,0 72,63 20,17 137,19 5531,97
ILCDA-1000 0
Лінія розливу
у скляні 1281
16 1 12816,0 576,72 160,2 1086,9 14639,82
пляшки BFG 6,0
24-24-8
Наповнювач
17 ПЕТ-пляшок 294,1 1 294,1 13,23 3,67 24,99 335,99
CBF4-600
Насос для
перекачування
18 24,9 1 24,9 1,12 0,31 2,11 28,44
затору BZ 40-
125/2.2
Насос для
перекачування
19 9,3 1 9,3 0,41 0,11 0,79 10,61
мутного сусла
CD-20ST
Насос для
перекачування
20 78,5 1 78,5 3,53 0,98 6,75 89,76
дробини BZ
50-200/15
Насос
для
перекачування
21 32,8 1 32,8 1,47 0,41 2,78 37,46
сусла
BZ
50-125/3
Насос для
22 перекачування 9,3 1 9,3 0,41 0,11 0,79 10,61
пива CD-20ST
Етикетувальна
23 машина TB- 394,0 1 394,0 17,73 4,92 33,49 420,14
160
Бункери для
24 подрібненого 21,6 1 21,6 0,97 0,27 1,83 24,67
солоду
Збірник
25 92,2 2 92,2 4,14 1,15 7,83 210,64
промивних вод
Бункер для
26 41,4 1 41,4 1,86 0,51 3,51 47,28
дробини
Бункер для
27 світлого 57,6 1 57,6 2,59 0,72 4,89 65,8
солоду
Бункер
28 темного 57,6 1 57,6 2,59 0,72 4,89 65,8
солоду
Бункер
29 зернопродукті 57,6 1 57,6 2,59 0,72 4,89 65,8
в
Збірник
30 дріжджів 421,1 7 421,1 18,94 5,26 35,79 3367,63
YSTP40G
Бункер для
31 очищення 7,2 2 7,2 0,32 0,09 0,61 16,44
зерна
Повітряно-
ситовий
32 27,8 1 27,8 1,25 0,34 2,36 31,75
сепаратор
ПСО-3
Всього 74183,34

Таблиця 1.2 Зведений кошторисно-фінансовий рахунок на нове обладнання
Основні засоби Сума, тис, грн % до підсумку
1. Первісна вартість нового обладнання 74183,34 62,5 %
2. Контрольно-вимірювальні прилади (15% від 11127,5 9,3 %
вартості обладнання)
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.31.00.000 ПЗ 12
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
3. Роботи з підготовки фундаменту ПІД обладнання 741,83 0,64 %
(1% від вартості обладнання)
4. Внутрішньоцеховий транспорт (24% від вартості 17804,0 15 %
обладнання)
5. Вартість неврахованого обладнання (20% від 14836,66 12,49 %
вартості обладнання)
Разом витрати на нове обладнання 118693,33 100 %

1.2 Розрахунок виробничої програми підприємства
Таблиця 1.3 - Розрахунок плану виробництва продукції у натуральному виразі
Добова Плановий Добовий Кількість
Річний плановий
Вид потужність коефіцієнт обсяг роботи
обсяг виробництва
продукції підприємства, використання виробництва, підприємства
тис. дал
тис. дал потужності тис. дал за рік
Варильне відділення
Львівське 1,23 0,95 1,16 323 400,0
Київське
0,61 0,95 0,57 323 200,0
світле
Портер 0,61 0,95 0,57 323 200,0
Всього: 800,0

Таблиця 1.4 - План виробництва продукції у вартісному виразі
Річний плановий Оптова ціна Вартість річного
Вид продукції обсяг виробництва підприємства (без обсягу виробництва,
тис. дал ПДВ), тис. грн тис. грн
Львівське 400,0 35,0 14000,0
Київське світле 200,0 37,5 7500,0
Портер 200,0 40,0 8000,0
Всього 800,0 112,5 29500,0

1.3 Розрахунок чисельності працюючих і фонду заробітної плати
Таблиця 1.5 - Баланс робочого часу одного робітника
№ Показник Кількість днів
1. Число календарних днів 365
2. Неробочі та святкові дні: 114
3. Номінальний фонд роботи за рік, дні 251
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.31.00.000 ПЗ 13
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
28,1
Середне число невиходів всього, днів у т.ч.

- чергова відпустка
22
- додаткова відпустка
1,5
4. - відпустка в зв'язку з вагітністю і пологами
0,5
- на навчання

- по хворобі
0,1
- з виконання громадських і державних
4
обов'язків
-
5. Явочний (ефективний) фонд робочого часу, днів 222,9
6. Номінальне число годин в зміну 8
7. Ефективний фонд робочого часу за рік, год 244

Таблиця 1.6 - Розрахунок чисельності та фонду оплати праці робітників, що
працюють за погодинною системою оплати праці
Явочне
число
1 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Робітники 40%
основних цехів:
- робітники 52 12 3 2 6 244 1464 913,536 365,4144 1278,950
дробильного 4
відділення
- робітники 52 12 3 2 6 244 1464 913,536 365,4144 1278,950
варильного 4
відділення
- робітники 48 12 1 5 5 244 1220 702,72 281,088 983,808
складських
приміщень
Допоміжні
робітники:
- по 48 8 3 4 12 244 2928 1124,352 449,7408 1574,092
обслуговуванню 8
технологічного
процесу
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.31.00.000 ПЗ 14
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Професія
Годинна тарифна ставка,
грн.
Тривалість зміни, год.
Кількість змін на добу
за зміну
За добу
(гр.5*гр.6)
Число діб роботи на рік
(гр.7*гр.2,7)
Відпрацьовано людино-
днів(гр.7*гр.8)
Основна з/п за рік,
тис.грн(гр.3*гр.4*гр.9)
Доплати до тарифного
фонду заробітної плати, %
Всього фонд оплати праці
тис. грн. (гр.10+гр.11)
- по нагляду і 50 8 3 3 9 244 2196 878,4 351,36 1229,76
обслуговуванню
обладнання
- по поточному 50 8 3 3 9 244 2196 878,4 351,36 1229,76
ремонту
обладнання
Всього 11468 5410,944 2164,377 7575,3216
6
Розрахунок середньооблікової чисельності робітників
n
Bi
Ч  i1 , де
пог
Еф(дн )
Чпог - середньооблікова чисельність робітників, які працюють на умовах
погодинної оплати праці, чол.;
Ві - відпрацьовано людино-днів робітником певної професії

Розрахунок фонду оплати праці робітникам
ФОПдоп=ЗПср·Чдод·12;

середня заробітня плата
Таблиця 1.7 - Фонд оплати праці адміністративно-управлінського апарату
Річний фонд
Посадовий
Посада Кількість оплати праці, тис
оклад, грн
грн
Керівники
1. Директор 1 50000 600,0
2. Головний 1 36000 432,0
технолог
3. Головний механік 1 36000 432,0
4. Головний
економіст 1 40000 480,0
5. Головний
енергетик 1 40000 480,0
6. Головний
бугалтер 1 20000 240,0
7. Завідувач
центральної 1 30000 360,0
лабораторії
8. Начальник
охорони праці 1 30000 360,0

Арк.
КРБ 24.ТБВ24.31.00.000 ПЗ 15
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Спеціалісти
1.Майстер зміни 2 20000 240,0
2.Технолог 1 22000 264,0
3.Бугалтер 1 21000 252,0
4.Економіст 1 21000 252,0
5.Лаборант 2 18000 216,0
Службовці
1. Механік 2 15000 180,0
2. Слюсар 4 16000 192,0
3. Електрик 2 15000 180,0
4. Комірник 2 17000 204,0
Всього 25 5364,0

Таблиця 1.8 - Зведена відомість з розрахунку чисельності та фонду оплати праці
підприємства

Категорія Чисельність, Річний фонд Середньомісячна
працюючих чол. оплати праці, заробітна плата,
тис. грн грн
Робітники всього

В т.ч.
13431,42
-основного виробництва 47 7575,3216
-допоміжного
15 1440,000 8000,0
виробництва

-адміністративно-
25 5364,0 17866,66
управлінський персонал
Всього по підприємству 87 14379,3216 13773,30

Таблиця 1.9 - Розрахунок відрахувань на соціальні заходи
Напрямки відрахування Річний фонд % нарахування Сума
оплати праці, нарахування,
тис. грн тис. грн
Єдинний соціальний
14379,3216 22% 3163,45
внесок

До елементу „Амортизація" включається сума нарахованої амортизації
основних засобів. Амортизація — систематичний розподіл вартості основних
засобів, що амортизується, протягом періоду їх експлуатації відповідно до
Положення (стандарту) бухгалтерського обліку основні засоби згруповані у 4
групи.
Таблиця 1.10 - Розрахунок амортизаційних нарахувань
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.31.00.000 ПЗ 16
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Вид основних Балансова вартість, Річна норма Витрати на
засобів тис.грн амортизаційних амортизацію, тис.грн
відрахувань, %
- Машини та 74183,34 20 14836,668
обладнання
-Транспорт і меблі 14577,02 20 2915,404
- Комп'ютерна
техніка та інше 6246,23 50 3123,115

Всього 95006,59 20875,187

До елементу „Інші операційні витрати ,, належать:
- витрати, пов'язані з управлінням виробництвом;
- службові відрядження у межах норм;
- оплата робіт (послуг) консультаційного та інформаційного характеру;
- оплата робіт із сертифікації продукції;
- витрати на транспортне обслуговування;
- інші.
Елемент ынші операційні витрати розраховується виходячи із загальної суми
витрат, одержаних у попередніх розрахунках і становлять 12% від загальної
суми витрат.
(20875,187*12)/100 = 2505,02 тис. грн
1.4 Розрахунок собівартості продукції
Таблиця 1.11 - Сировина та матеріали
«Київське
«Львівське» «Портер»
світле»

Солод 42, 50, 0,2 6,6
кг 1,83 23,0 2,2 23,0 23,0
світлий 09 6 9 7
Солод
0,3 18,
карамельни кг - - - - - - 52,0
6 72
й
Темний 26
кг - - - - - - 2,9 90,0
солод 1,0
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.31.00.000 ПЗ 17
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Назва сировини
Оди
ниця
вимі
Норма витрат ру
на 1 дал
Оптово-
відпускна
ціна, грн
Затрати на 1
дал
Норма витрат
на 1 дал
Оптово-
відпускна
ціна, грн
Затрати на 1
дал
Норма витрат
на 1 дал
Оптово-
відпускна
ціна, грн
Затрати на 1
дал
Палений 64,
кг - - - - - - 0,7 92,0
солод 4
Рисова 0,2 9,1
кг - - - 38,0 - - -
січка 4 2
13, 0,0 450, 18, 0,0 22,
Хміль кг 0,03 450,0 450,0
5 4 0 0 5 5
Всього: грн 55, 77, 37
59 72 3,2
9
Транспорт 4,3 6,0 29,
но- 3 6 11
заготівельн
і витрати
(7,8 %)
Всього 59, 83, 40
92 78 2,4

Таблиця 1.12 - Розрахунок витрат на допоміжні матеріали
Оптово-
Одиниця Затрати на 1
Назва сировини Норма витрат на 1 дал відпускна ціна,
виміру дал, грн
грн
Кронепробка шт. 20,9 0,8 16,72
Етикетка шт. 20,6 0,12 2,47
Луг кг 0,019 0,0177 0,0003
Клей кг 0,003 6,0 0,018
Всього: 19,21
Транспортно-заготівельні витрати (8,3 %) 1,59
Всього 20,8

Таблиця 1.13 - Розрахунок витрат на паливо, холод та електроенергію
Оптово-
Одиниця Норма витрат Затрати на 1
Назва відпускна ціна,
виміру на 1 дал дал, грн
грн
Пара кг 13,25 0,6 5,82
Холод МДж 8,19 1,2 9,82
Стиснуте повітря м³ 1,57 2,64 4,14
Холодна та
м³ 1,01 0,37 0,37
гаряча вода
Електроенергія кВт/год 0,25 2,64 0,66
Вуглекислий газ кг 0,062 14,6 0,90
Всього 21,71

Таблиця 1.14 - Розрахунок нарахувань на зарплату
№ На весь випуск, тис.
Показник На 1 дал, грн
п/п грн
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.31.00.000 ПЗ 18
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
1 Основна заробітна плата 15,27 12214,94
2 Додаткова заробітна плата 2,71 2164,38
3 Повний фонд оплати праці 17,97 14379,32
4 Нарахування на зарплату (22 %) 3,95 3163,45
5 Всього по статті 21,93 17542,77

Витрати на утримання та експлуатацію обладнання
Розраховують відповідно до вартості обладнання згідно ставки амортизації (20
%) та на капітальний ремонт (12 %). Інші витрати на утримання та експлуатацію
обладнання складають 2 % від вартості устаткування.
Ремонтні витрати: (74183,34*12)/100=8902,0 тис. грн
Витрати на обслуговування та запасні частини: (74183,34*1,5)/100=1112,75 тис.
грн.
Таблиця 1.15 – Зведена таблиця розрахунку собівартості пива за статтями
калькуляції
«Київське
«Львівське» «Портер»
Статті калькуляції світле»
на 1 дал, грн на 1 дал, грн на 1 дал, грн
Сировина з
урахуванням 59,92 83,78 402,4
відходів
Допоміжні матерали 20,8 20,8 20,8
Паливо та
електроенергія на 21,71 21,71 21,71
технологічні цілі
Зворотні відходи
-1,1 -1,1 -1,1
(вираховуються)
Основна заробітна
15,27 15,27 15,27
плата
Додаткова заробітна
2,71 2,71 2,71
плата
Відрахування на
3,95 3,95 3,95
соціальні потреби
Витрати на
утримання та
2,02 2,02 2,02
експлуатацію
устаткування
Виробнича
125,28 149,14 467,76
собівартість
Адміністративні
6,26 7,46 23,39
витрати (5 % від
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.31.00.000 ПЗ 19
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
виробничої
собівартості)
Збутові витрати (2%
від виробничої 2,51 2,98 9,36
собівартості)
Повна собівартість 134,05 159,58 500,50
Рентабельність, % 12,2 12,4 12,1
Прибуток 16,35 19,79 60,56
Оптова ціна 150,40 179,37 561,06
Всього витрат, тис. грн 211768,69

Розрахунок ефективності заходу
Таблиця 1.16 – Розрахунок ефективності заходу
Показник Значення
Випуск, тис. дал 800
Загальні витрати на весь обсяг виробництва,
211768,69
тис. грн
Обсяг виробництва, тис. грн. 237556,12
Чистий прибуток підприємства, тис. грн. 25787,42
Рентабельність виробництва, % 10,86
Рентабельність продукції, % 12,43

Рентабельність виробництва
Рвир=Чистий прибуток/Обсяг виробництва*100%
Рвир=(25787,42/237556,12)*100=10,86
1. Витрати на 1 грн випущеної продукції:
В=Св.п./Ов.п.,
де Ов.п – обсяг виробленої продукції в діючих цінах підприємства.
В=211768,69/237556,12=0,89
Чистий грошовий потік:
ЧГП=Чп+Ам=25787,42+3030,00=28817,42 тис. грн.
1. Теперішня вартість: ТВ=ЧГП*α
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.31.00.000 ПЗ 20
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
1
і
α – коефіцієнт дискотування, α= (1 g) ,
g – ставка дисконту, 22 %,
і – період
1
 0,82
1
α= (1 0,22)
1
 0,67
α= (10,22)2

1
 0,55
α= (10,22)3

1
 0,45
α= (10,22)4

1
 0,37
α= (10,22)5

Таблиця 1.17 – Розрахунок дисконтованого грошового потоку
Коефіцієнт
Рік ЧГП Дисконтований грошовий потік (теперішня вартість)
дискотування
1 28817,42 0,82 23630,28
2 28817,42 0,67 19307,67
3 28817,42 0,55 15849,58
4 28817,42 0,45 12967,83
5 28817,42 0,37 10662,44

Σ=0,82+0,67+0,55+0,45+0,37=2,86
ТВзаг=28817,42 *2,86=24508,77 тис. грн.
ТВср=82417,82/5=16483,56 тис. грн.
2. Чиста теперішня вартість
ЧТВ= ТВзаг – Іпоч=82417,82-74183,34=8234,48 тис. грн.
3. Термін окупності капіталовкладень розраховуємо за формулою
- простий строк окупності
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.31.00.000 ПЗ 21
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Іпоч
СО = ЧГПсер
пр. = 74183,34/8234,48=9 роки
- гарантований
І поч
СОгар.= ÒÂñð = 74183,34/16483,56 =4,5 роки
4. Індекс доходності:
ІД= ТВзаг/Іпоч=82417,82/74183,34=1,11
5. Індекс прибутковості:
ІП=ЧТВ/ Іпоч=8732,36/74183,34=0,12
6. Індекс рентабельності:
ІР=ЧП/ Іпоч=25787,42/74183,34=0,35
Таблиця 1.18 – Техніко-економічні показники показники проекту
№ п/п Показник Одиниця Проект
1 Виробнича потужність заводу Тис. дал 800,0
Вартість виробленої продукції в
2 тис. грн 237556,12
діючих цінах
3 Спискова чисельність працюючих чол 93
Виробництво продукції на одного
4 тис. грн./чол 546,81
працююючого
Повна собівартість виробленої
5 Тис. грн. 211768,69
продукції
Витрати на 1 грн виробленої
6 Грн. 0,89
продукції
Чистий прибуток підприємства
7 Тис. грн. 25787,42
від виробничої діяльності
8 Рентабельність виробництва % 10,86
9 Ставка дисконту % 22
10 Початкові інвестиції Тис. грн. 74183,34
Термін окупності
11 Простий роки 9
Дисконтований 1,11
12 Чиста теперішня вартість проекту Тис. грн. 237556,12
13 Індекс доходності 1,11
14 Індекс прибутковості 0,12
15 Індекс рентабельності 0,35
На основі отриманих розрахунків можна зробити висновок про
економічну доцільність проєкту пивзаводу продуктивністю 800 тис. дал пива в
рік. Варильне відділення забезпечить роботою 87 чоловіки. Середня
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.31.00.000 ПЗ 22
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
рентабельність продукції складе 10,86 %, що принесе щорічний прибуток в сумі
25787,42 тис. грн. Все це забезпечить повернення інвестицій в сумі 74183,34 тис.
грн. за 1,11 років. [27]
2. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА
2.1 Структура підприємства
До основних відділень підприємства належать: варильне, бродильне,
доброжувальне, дріжджове, фільтрувальне та відділення розливу.
У варильному відділенні відбувається приготування сусла, та подальше
перекачування у бродильне та доброжувальне відділення.
У бродильному та доброжувальному відділенні відбувається
зброжування, та доброжування пива. Завдяки використанню технології
зброжування сусла та доброжуванню пива у ЦКТ – тому ці відділення
об’єднані.
У дріжджовому відділенні знаходяться пропагатори, ємності для
зберігання дріжджів. У цьому відділенні відбувається розведення дріжджів
У фільтрувальному відділенні відбувається очищення пива перед
пастеризацією. Фільтрування здійснюється на фільтрувальних апаратах. Під час
фільтрування пиво закачується у форфаси. Потім з форфасів пиво перекачується
на пастеризацію.
2.2 Режими роботи цеху (відділення)
Таблиця 2.1 – Режим роботи пивзаводу
Кількість Кількість робочих днів
Цех, відділення Примітка
робочих змін За місяць За рік
Вираховуємо 36
година на місяць
Варильне для дезінфекції
3 28,5 323
відділення та
КРБ 24.ТБВ24.31.00.00п0р ПофЗі лактичний
ремонт
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб . Потайчук В. О. Літ. Арк. Аркушів

Переві р. Батраченко О.В. 23 116
Реценз . 2. Технологічна частина

Н. Контр. Чепурна О.Л. ЧДТУ, кафедра ХТ
Затверд. О сипенкова І.І.

З урахуванням
затримки сусла у
Цех бродіння та період
доброжування з дезінфекції
3 29,8 338
використанням варильного
ЦКТ порядку,
суслопроводів і
холодильників
Цех розливу та При
відділу 2 21 238 п’ятиднівному
фільтрування робочому тижню
Отже: 11,33 міс.

2.3 Асортимент і характеристика готової продукції
Пиво повинно відповідати ДСТУ - 3888:2015 ―Пиво. Загальні технічні умови. З
поправкою‖. [3]
Продуктивність - 800 тис.
Напій % - кількості продукту
дал/рік
Львівське 50% 400 тис. дал/рік
Київське світле 25% 200 тис. дал/рік
Портер 25% 200 тис. дал/рік
Таблиця 2.2 – Асортимент готовох продукції
2.4 Характеристика сировини і допоміжних матеріалів
Солод – це заздалегідь замочене, пророщене, в штучних умовах,
висушене, й при цьому збагачене активними ферментами зерна різних видів
зернових культур. У виробництві пива використовується світлий, темний,
карамельний та палений солоди. Посилання на стандарт ДСТУ 4282:2018 Солод
пивоварний ячмінний. Загальні технічні умови.
Рисова січка – це побічний продукт переробки рису, який
використовується у пивоварінні як несолоджена сировина. Посилання на
стандарт ДСТУ 4965:2008
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.31.00.000 ПЗ 24
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Хміль використовується у приготуванні пива з метою передачі у сусло
ефірних масел та хмелеві смоли. Ще однією важливою функцією, є коагуляція
білкових сполук у суслі. Посилання на стандарт ДСТУ 7067:2009 Хміль.
Технічні умови.
Вода у виробництві пива є основною сировиною, оскільки виявляє
сильний вплив на органолептичні властивості та стійкість готової
продукції.ДСанПіН 2.2.4-171—2010 Гігієнічні вимоги до води питної,
призначеної для споживання людиною
ДСТУ 7525:2014 «Вода питна. Вимоги та методи контролювання якості»
Вуглекислота у пивоварінні використовується для карбонізації пива. ДСТУ
4817:2007 «Діоксид вуглецю газоподібний і скраплений. Технічні умови»
2.5 Вибір і характеристика мікроорганізмів-продуцентів
Збудниками бродіння є дріжджі. Вони являють собою одноклітинні
мікроорганізми рослинного походження. Їх поділяють на дві великі групи:
еукаріоти та прокаріоти.
Для пива ―Львівське‖ з вмістом сухих речовин 12% доцільно використати
дріжджі раси S. Дріжджі цієї раси дають добре освітлення напою, пиво чистого,
м’якого смаку. При застосуванні цих рас утворюється менше сивушних масел.
Для пива ―Київське світле‖ з вмістом сухих 14% речовин доцільно
використати дріжджі раси 11. Раса 11 має переваги батьківської раси 776:
невимоглива до сировини та може бути використана для зброджування сусла з
додаванням несолоджених матеріалів. Крім того, раса 11 належить до
швидкозброджувальних, без періоду адаптації відразу починає зброджувати
мальтозу сусла. Ця раса також витримує високі (до 9 % об.) концентрації
етанолу та сухих речовин.
Для пива ―Портер‖ з вмістом сухих речовин 20% можна використати
дріжджі верхового бродіння штаму 191-К. Їх використовують для виготовлення
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.31.00.000 ПЗ 25
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
спеціальних солодких темних сортів пива. Вони не зброджують лактозу та
рафінозу.[2]
2.6 Технологічна схема виробництва
Перший етап приготування пива – цеприйом солоду. Після приймання
солоду – приготування наважки. Згідно бланку, набирається у бункер солод.
Перевіряється наявність гарячої та холодної води. Також перевіряється
температура гарячої води, адже для варки необхідна температура близько 80 °С.
Під час запуску варки, необхідно вмикнути подачу солоду з бункеру,
увімкнути дробарку, включити подачу води у заторний котел, та увімкнути
мішалки, щоб подрібнений солод не приклеївся на стінки заторного котла.
Під час затирання проводяться паузи. Після проведення останньої паузи
(повного оцукрення), проводиться йодна проба. Вона проводиться для того, щоб
перевірити відсутність крохмалю.
Далі проводиться фільтрування затору у фільтр чані. Спочатку качається
вода під сита, щоб вони витримали навантаження, а далі – перекачування затору
з заторного котла. Спочатку дробина осідає на сита, а потім переводиться на
режим ―циркуляції‖. Це можливо за допомогою вмонтованого, або додаткового
насосу, що йде у комплекті. Затор починає перекачуватися за допомогою насосу
через шар дробини, тим самим фільтруючись, та повертатися назад у фільтр чан
з бокового каналу. Після циркуляції додаються перші промивні води, а потім і
другі промивні.
Після завершення фільтрування, починається перекачка сусла у
сусловарильний апарат, де відбувається кип’ятіння сусла з хмелем. Хміль
вноситься 2 рази, а саме - через 5 хвилин кип’ятіння, та за 5 хв перед кінцем
кипіння. спочатку вноситься сорт хмелю з більшим відсотком альфа-кислот. в
кінці кипіння вноситься ароматичний хміль.
2.7 Вибір і обґрунтування способів і режимів технології
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.31.00.000 ПЗ 26
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Вибір солоду і його замінників згідно з технологічними вимогами та його
подрібнення забезпечують високу якість сусла й пива. Основною частиною
зернопродуктів у заторі є солод.
Метою подрібнення солоду с створення найсприятливіших умов для дії
води й ферментів на фракції помелу, а також прискорення фізичних і хімічних
процесів, чим забезпечується швидке розчинення речовин та ферментативне пе-
ретворення нерозчинних сполук (крохмаль, білки тощо) у розчинні, тобто треба
добитися повного переведення екстракту зернопродуктів у сусло. Чим менші
часточки подрібненої сировини, тим швидше у них проникає вода, що створює
сприятливі умови для дії ферментів на нерозчинні речовини. Однак дуже тонке
подрібнення солоду і його замінників може призвести до значних ускладнень
при фільтруванні затору. Основними компонентами зерна с оболонка та
ендосперм, які різняться між собою хімічним складом, фізичними вла
стивостями й біотехнологічними функціями при виготовленні пива. Оболонка
складається переважно з целюлози. Вона у воді не розчиняється і в процесі
затирання не змінюється, містить лігнін, поліфенольні та гіркі речовини,
пентозани і невелику кількість мінеральних та інших речовин, які ча стково
переходять у розчин і надають пиву неприємного грубого смаку. Ось чому при
подрібненні зерна оболонка повинна залишатися у вигляді якнайбільших
часточок, що забезпечує не тільки утворення оптимального пухкого фільт
руючого шару, а й значно знижує перехід у сусло небажаних речовин.
Ендосперм містить екстрактивні речовини, які використовують при
виготовленні пива. До них належать крохмаль, білки та ін. Вони за допомогою
ферментів у подрібненому зерні повністю переходять у розчин.
Складові помелу різняться між собою ще й за хімічним складом і
функціями, які вони виконують при затиранні солоду. Оскільки різні
конструкції дробарок (молоткові та ін.) не забезпечують бажаного складу
помелу, в пивоварній промисловості використовують тільки спеціальні
Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
27
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
вальцьові дробарки. Це шести, чотири і двовальцьові солододробарки з
автоматичним регулюванням процесу подрібнення. Найпростіша
солододробарка, що може забезпечити необхідний склад дробини, має тільки
одну пару вальців, виго- товлених із спеціальної сталі. Один валець закріплений
у стаціонарних підшипниках, а другий разом із підшипниками може
переміщуватися в горизонтальному напрямку. Це дає змогу регулювати
відстань між вальцями і встановлювати оптимальні співвідношення фракцій при
помелі.
При сухому подрібненні солоду бажано використовувати чотири- та
шестивальцьові дробарки, на яких можна одержати помел оптимального складу.
До складу чотирьох апаратного варильного агрегату входять два заторних
апарати, фільтраційний і сусловарильний. Затирання й оцукрювання
відбуваються в одному заторному апараті, а нагрівання і кип'ятіння заторної
маси у другому
Заторний апарат. У цьому апараті здійснюються змішування (затирання)
подрібнених солоду та ячменю з водою, нагрівання й кип'ятіння заторної маси.
Апарат являє собою циліндричну місткість з подвійним сферичним дном, що
утворює парову камеру, за допомогою якої нагрівають і кип'ятять заторну масу.
Пара в сорочку підводиться у кількох місцях із кільцевого паропроводу.
Конденсат із сорочки відводиться також в кількох місцях у конденсатовідвід.
Подрібнений солод, що подається по трубі у заторний апарат, на своєму
шляху змочується теплою водою із змішувача. Апарат обладнаний
розподільним краком для спрямування перекачуваної заторної маси в сусідній
заторний або фільтраційний апарат. [2]
Процес затирання відбувається у заторних котлах
Спільним для відварювальних способів затирання є те, що частину затору
відбирають і кип'ятять. Після зворотного перекачування температура всього
затору підвищується. За числом цих відварок розрізняють трьох-, двох- і
Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
28
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
одновідварювальний способи затирання. Останнім часом ми маємо справу із
загальною тенденцією до зменшення кількості відварок.
Відбір і кип'ятіння відварок має такий вплив:
1. через швидке нагрівання білки тієї частини затору, яку кип'ятять, менше
розщеплюються;
2. підвищується ступінь клейстеризації і розрідження крохмалю; і відбувається
сильніше вилуговування речовин, що містяться в оболонках;
3. утворюється більше меланоїдинів; і посилено випаровується диметилсульфід;
4. відбувається зменшення вмісту ферментів в об'єднаному заморі;
5. дещо збільшується вихід варильного цеху
У зв'язку з кип'ятінням затору при відварювальних способах споживається
більше енергії (у середньому на 20%), ніж при використанні настійних способів.
(Підвищена витрата теплової енергії у відварювальних способах пов'язана з
більшою тривалістю процесу загалом, випаровуванням води під час кип'ятіння і
додатковою витратою електроенергії через роботу насосів під час
перекачування.
Відварка
Для протікання процесів розщеплення під час затирання особливе
значення має використання певного виду та кількості відварок: якщо вимкнути
мішалку, то тверда фаза затору, густий затор, осідає на дні ємності, тоді як рідка
фаза затору, рідкий затор, збирається в її верхній частині. Рідкий затор можна
відібрати за допомогою декантатора поплавкового типу. Щоб витягти частинки
крохмалю, що ще залишилися нерозщепленими, густий затор слід кип'ятити.
Рідкий затор кип'ятити не слід, оскільки він насичений ферментами, які
перейшли в розчин. Для відварювання використовують, якщо це можливо,
найбільш густу частину затору.
При зворотному перекачуванні затору (з'єднанні відварки й основної
частини затору) для збереження ферментів в об'єднаному заторі при постійному
Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
29
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
помішуванні перекачують відварку в основну частину затору. І ніколи не
роблять навпаки.
Щоб унеможливити непотрібний і шкідливий контакт затору з повітрям,
нині при перекачуванні не допускається об'єднання затору шляхом подачі
відварки згори; зворотне перекачування здійснюють шляхом подачі затору в
міру можливості знизу.
Під час кип'ятіння всі ферменти інактивуються, але для повного
розщеплення крохмалю потрібні амілази, які залишаються в основній частині
затору, що не піддавалася кип'ятінню. Тому кип'ятити весь затор не слід. Певну
роль відіграє тривалість кип'ятіння, оскільки при її збільшенні розчиняється
більше крохмалю. Оскільки кип'ятіння пов'язане з певним споживанням енергії
та високими витратами, тривалість кип'ятіння завжди необхідною мірою
обмежують. По можливості при кип'ятінні затору уникають інтенсивного
пароутворення з метою економії енергії. Зазвичай затор кип'ятять для
приготування світлого пива - 10-15 хв, якщо темного - 20-30 хв.
Через те, що велике число відварок вимагає більше енергії та часу,
прагнуть обійтися їх мінімальним числом (1 або 2) і тим самим працювати
швидше і з меншими витратами. Тому за кількістю відварок розрізняють:
одновідварні способи; двовідварні способи; тривідварні способи.
Одновідварні способи
Одновідварні способи це в принципі ті ж самі настійні способи, в яких
підвищення температури найчастіше до 65 і 75 °С. досягають шляхом відбору,
кип'ятіння і зворотного перекачування відварки. Схема такого
одновідварювального способу може бути такою: початок затирання за 35 °С і
повільне нагрівання до 50 °С (або початок затирання одразу при цій
температурі, див. мал. 3.40); пауза при 50 °С і нагрівання всього затору до 64 °С,
подальша довша пауза (мальтозоутворення). Відділення і кип'ятіння відварки
15-30 хв. Потім слідує з'єднання відварки із залишком затору з подальшим
Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
30
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
підвищенням температури до 75 °С і оцукрюванням. Відварки можна також
робити між паузами від 35 до 50 °С або між 50 і 64 °С, але слід враховувати, що
в цих випадках нерозчинні частини відварки менше осаджуються і тим самим
досягається менший ефект. Особливим варіантом одновідварювальних способів
є затирання з кип'ятінням усієї густої частини затору: у цьому разі затирають за
35°С і відбирають відстояну рідку частину затору, близько 20%. Всю густу
частину затору, що залишилася, нагрівають до кипіння при дотриманні
необхідних температурних пауз і кип'ятять 30-40 хв. Потім частину затору, що
залишилася, розхолоджують до 65 °С, при цьому за 1 рахунок додавання рідкої
частини затору утворюється мальтоза, потім затору нагрівають до температури
оцукровування і після оцукровування затору перекачують у фільтраційний
апарат. [40]
Фільтраційний апарат за конструкцією являє собою циліндричну
посудину з плоским дном. Сітчасте дно (живий перетин сита 4-8% загальної
площі) розміщене на відстані 8-12 см від суцільного і є основою для
фільтруючого шару дробини. Для її промивання гарячою водою над
розпушувачем встановлено сегнерове колесо. Бокові стінки апарата покриті
ізоляцією. Апарат обладнаний сферичною кришкою та витяжною трубою.
Фільтраційні апарати мають також регулятори тиску. Останні у будь-який
момент фіксують фільтраційний тиск, що дає змогу змінювати швидкість
фільтрування одним загальним краном.
Фільтрування затору в фільтраційному апараті складається з таких
операцій: підготовки фільтраційного апарата, заливання сит водою (15 хв),
перекачування затору в фільтраційний апарат (20 хв), відстоювання затору (25-
30 хв), пропускання кранів і повернення мутного сусла (10 хв), фільтрування
першого сусла (90 хв), промивання дробини (120 хв), вивантаження дробини (25
хв).
Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
31
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Відфільтроване сусло трубками, рівномірно розміщеними по основному
дну, витікає з апарата. Для регулювання швидкості фільтрування кінці трубок
обладнані спеціальними кранами. З метою рівномірного й найповнішого
екстрагування дробини у фільтраційному апараті встановлено механізм роз-
пушення, який являє собою мішалку з вертикальними поворотними ножами.
При промиванні дробини водою ножі поступово занурюються в її шар із тим,
щоб не зіпсувати його структури. За допомогою ножів промита дробина ви-
вантажується з фільтраційного апарата.
Сусловарильний апарат має циліндричну форму з герметичною
куполоподібною кришкою. Розрахунковий тиск у ньому 0,02 МПа. Кришка
обладнана конічним клапаном. який герметично закриває витяжну трубу, люком
із герметичним затвором, трубою з вентилем для перепускання вторинної пари
у витяжну трубу при закритому клапані, трубою із запобіжним клапаном і
вентилем для подавання вторинної пари в підігрівник, оглядовим вікном та
освітлювачем.
За конструкцією типовий сусловарильний апарат подібний до заторного,
але поверхня першого більша. Завдяки великій кривизні парової сорочки стовп
рідини біля стінки має невелику висоту і велику поверхню нагрівання порівняно
зі стовпом, що знаходиться всередині апарата. Тому біля його стінок
пароутворення буде інтенсивнішим і рідина міститиме більше бульбашок та
пари і як легша витісняти меться вгору важчою рідиною, що знаходиться в
центрі апарата. Сусловарильні апарати такої конструкції доцільно замінювати
герметично закритими, які працюють під тиском. Це дасть змогу не тільки
використати вторинну пару, а й інтенсифікувати вати екстрагування гірких
речовин коагуляцію білків хмелю.
Метою кип'ятіння сусла з хмелем є стабілізація його складу та
ароматизація хмелем. Кип'ятінням досягають упарювання сусла до встановленої
концентрації, екстрагування з хмелю ароматичних і гірких речовин, інактивації
Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
32
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
ферментів, коагуляції білків та стерилізації сусла. Хімічні процеси при
кип'ятінні сусла з хмелем і способи охмелення. Стерилізація сусла необхідна
для забезпечення чистого бродіння й одержання стійкого продукту, адже
подрібнений солод завжди містить значну кількість мікроорганізмів.
Стерилізації досягають після 15-хвилинного кип'ятіння, чому в значній мірі
сприяє кисла реакція сусла. Кип'ятіння руйнує всі його ферменти.
Стерилізацією сусла і руйнуван ням ферментів забезпечуються стабільність
його хімічного складу до бродіння й одержання стійкого продукту. Процес
ароматизації при кип'ятінні сусла з хмелем відбувається завдяки розчиненню
специфічних складових хмелю і хімічної взаємодії між цукрами та продуктами
розкладу білків. Процес коагуляції білків і освітлення сусла має важливе
значення для складу, повноти смаку, кольору та прозорості пива.
Метою охолодження та освітлення сусла є зниження температури,
насичення його киснем повітря й осадження завислих часточок. Залежно від
методів бродіння (низове, верхове) сусло охолоджують до 6-7 або 14-16 °C. При
кип'ятінні з нього повністю видаляється повітря. Дріжджі ж для здійснення
бродіння потребують певної кількості кисню. Для цього є оптимальним
використання теплообмінника з вбудованим аератором.
А освітлення відбувається у гідроциклонних апаратах Whirpool. Гаряче
сусло вводять у вигляді струменя в апарат через вхідний патрубок зі швидкістю
15-20 м/с, завдяки чому відбувається його обертання всередині апарату. Завислі
часточки під дією гідродинамічних сил збирається в центрі дна, де утворюється
конус осаду.
Охолодження відбувається у теплообмінниках за допомогою холодної
води та холодоагенту наприклад пропіленгліколю 40%. [2]
Бродіння та доброжування пива у ЦКТ. Переваги:
1.Зменшення витрат на миття у порівнянні з використанням окремих апаратів
для бродіння та доброжування.
Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
33
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
2. Зменшення витрат СО2, бо пиво не переміщується у інший танк.
3. Зменшення втрат пива, бо немає втрат під час перекачування.
4. Зменшення робочого часу через відсутність необхідності у перекачуванні в
інший танк.
5. Економія енергії.
6. Відсутність ризику потрапляння кисню.
7. Стабільну температуру бродіння/доброжування.
Головне бродіння проходить у кілька стадій, які відрізняються між собою
і характеризуються зміною зовнішнього вигляду поверхні сусла, зміною
температури, зниженням концентрації екстрактивних речовин сусла і ступенем
освітлення пива [2].
Перша стадія бродіння – забіл. На поверхні сусла з’являється ніжно-біла
піна. Перші ознаки бродіння з’являються через 15...20 год після внесення
дріжджів. Стає помітним виділення вуглекислого газу і на поверхні сусла, а
потім біля стінок апарату з’являються ніжні білі бульбашки піни. Це добре
спостерігається при бродінні у відкритих апаратах, а також при
напівбезперервному зброджуванні з підсвічуванням електролампочкою. Потім
утворюється «забіл» [2,40].
Перша стадія триває 1...1,5 доби і характеризується головним чином
розмноженням дріжджів: зброджується 0,2...0,5% екстракту за добу, а вміст
спиту збільшується до 0,11...0,15 %.
Другу стадія бродіння – період низьких завитків. Характеризується більш
інтенсивним виділенням бульбашок вуглекислого газу, утворюється густа,
компактна піна, яка починає підніматися над поверхнею сусла. За зовнішнім
виглядом піна нагадує завитки гарної форми. Внаслідок сильного виділення
хмелевих смол і їх окислення завитки стають жовтувато-коричневого кольору.
Зовнішній вигляд завитків на цій стадії залежить від температурного режиму
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.31.00.000 ПЗ 34
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
бродіння, концентрації і хімічного складу сусла, раси дріжджів. Тривалість –
2...3 доби. Вміст екстрактивних речовин зменшується на 0,5...1% [2,40].
Третя стадію називають стадією високих завитків. Вона характеризується
найбільшою інтенсивністю бродіння. Зброджується 1...1,5% екстракту за кожну
добу й відбувається найбільш інтенсивне виділення СО2. Піна стає рихлою,
сильно піднімається вгору й завитки досягають максимальної величини.
Виділення хмелевих смол стає більш помітним, кінчики завитків забарвлюються
у коричневий колір, а під кінець і вся піна стає коричневою. Цей період
продовжується до 3 діб [2].
Четверту стадію називають стадією опадання завитків. Характеризується
повільним опаданням завитків, а дріжджі утворюють пластівці та випадають в
осад, флокулюють, внаслідок чого пиво освітлюється. Під кінець бродіння
завитки зникають і поверхня молодого пива лишається вкритою тонким шаром
піни, що називається декою. Поверхня сусла темніє (стає чорною, блискучою).
Це свідчить про закінчення процесу головного бродіння. [2].
Перед перекачуванням молодого пива з нього знімають деку, та проводять
перше знімання дріжджів. Передача молодого пива на доброджування та зняття
дріжджів з бродильних апаратів. Молоде пиво – напівфабрикат, який потребує
подальшого покращення якості, тому що має грубий смак і не має товарного
вигляду. Молоде пиво перекачують в цех доброджування і дозрівання.
Метою доброджування є завершення біохімічного перетворення
дріжджами, що залишилися, кінцевих продуктів – етанол, діоксид вуглецю,
альдегіди, естери, органічні кислоти, вищі спирти, амінокислоти та інші. На
цьому етапі діацетил перетворюється в ацетоїн, тобто відбувається остаточне
формування аромату, смаку, піностійкості й стійкості пива [2,40].
Фільтрування пива. Фільтрування пива відбувається у фільтрувальних
апаратах. Для видалення із пива колоїдів застосовують фільтрувальні матеріали.
Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
35
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Найбільш популярним є кізельгур різних марок, що мають широкий діапазон
розміру часток. [40]
Карбонізація пива. Після бродіння та доброжування іноді відбувається
недостатнє насичення пива СО2, тому для додаткового насичення вуглекислим
газом використовують карбонізатори. Достатнє насичення пива СО2 позитивно
впливає на смак, сприяє кращому піноутворенню, гальмує розвиток сторонніх
мікроорганізмів.

2.8 Принципова технологічна схема
Рисунок 2.1 Принципово-технологічна схема виробництва пива [

Арк.
КРБ 24.ТБВ24.31.00.000 ПЗ
36
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
2.10 Опис апаратурно-технологічної схеми
Зернопродукти надходять до заводу автотранспортом. Розвантаження
відбувається на промислових вагах 2, звідки норією 1 відправляється на
зерновий сепаратор 4. Потім другою норією 1 відправляються на склад.Зі
складу солоду зернопродукти зважуються на вагах 2, потім норією 1 надходять
на очистку у повітряно-ситовий сепаратор 3. Після очищення солод
направляється на солододробарку 5. Після подрібнення, солод відправляється у
бункери подрібненого солоду 28.
Затирання відбувається одновідварним способом. Подрібнений солод
направляється у бункер 29, а потім у заторний котел 6. У першому котлі
відбувається кип'ятіння відварки, а потім відварку насосом 22 перекачують у
другий заторний котел 6, де проводиться повне оцукрення. Після проходження
всіх пауз, та проведення повного оцукрювання затор подається у фільтраційний
чан 7. Мутне сусло повертається насосом 23 у фільраційний чан, для кращого
очищення, а промивні води перекачуються насосом 23 у збірники промивних
вод 29, які за потреби перекачуються до заторного котла 6, або до
сусловарильного котла 8. Дробина з фільтаційного чану 7 перекачується
насосом для дробини 24 у бункер для дробини 30. Після фільтрації, сусло
перекачується у сусловарильний котел 8, та кип’ятиться з додаванням хмелю.
Охмелене сусло насосом 25 прямує у гідроциклонний аппарат Whirpool 9, де
відбувається освітлення сусла. Потім, освітлене сусло направляється на
теплообмінники з аератором 10 для охолодження та аерації сусла. Частину
охолодженого сусла стерилізують у стерилізаторі 13 та перекачують у
пропагатори 14 для підготовки дріжджів. Охолоджене сусло та дріжджі з
пропанаторів 14 перекачують у ЦКТ 11 або у ЦКТ 12, де відбувається головне
бродіння та доброджування пива. А дріжджі, що залишилися після головного
бродіння та доброжування перекачуються у збірники дріжджів. Потім пиво з
ЦКТ 11 або 12 насосом 26 перекачується у свічковий кізельгуровий фільтр 15.
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.31.00.000 ПЗ 37
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Після фільтрації у кізельгуровому фільтрі, пиво перекачується у
мікрофільтраційні станції 16 та 17. Під час пастеризації – пиво перекачується у
форфаси. Після пастеризації пиво з форфасів направляється на карбонізацію у
карбонізатор 19. А вже після карбонізації, пиво направляється на лінію розливу
у скляні пляшки 20 та на етикетувальну машину 27. Якщо пиво потрібно
розлити у ПЕТ-пляшки – направляємо пиво на розлив у напівавтоматині
наповнювачі ПЕТ-тари 21.
2.11 Розрахунок продуктів
Продуктовий розрахунок пива ―Львівське‖ на 400000 дал/рік
Визначення екстрактивних речовин у сировині.
―Львівське‖ пиво виготовляють з 100% світлого солоду.
Витрати солоду при поліруванні складають 0,1% від його загальної маси:

На подрібнення надійде:

При вологості світлого солоду 5,6%, кількість сухих речовин у заторі
складатиме:

Екстрактивність солоду становить 76%. Тоді вміст екстрактивних речовин у
сировині:

Частина екстракту 2,2% для Львівського від маси зернопродуктів, що йдуть на
затирання втрачається у дробині, тому в сусло перейде екстрактивних речовин:

Кількість сухих речовин, що зменшилась у дробині, визначаються як різниця
між масою сухих речовин зернопродуктів і масою екстрактивних речовин, що
перейшли у сусло:

Визначення напівпродуктів
Гаряче сусло.
Густина початкового сусла Львівського складає 1,0484 кг/л. Концентрація сухих
речовин Львівського 12%:

Об’єм Львівського сусла:

Об’єм гарячого сусла з урахуванням його теплового розширення у 1,04 рази:

Холодне сусло.
Витрати сусла в хмелевій дробині, відстої при сепарації, стиску на замочуванні,
трубопроводів, приймаються до норм технологічних витрат Львівського пива
6,3% від об’єму гарячого сусла, приведеного до об’єму при 20°C.
Об’єм холодного сусла:

Молоде пиво. При витратах у бродильному відділенні Львівського пива 2,2%
від об’єму холодного сусла об’єм молодого пива:

Фільтроване пиво. При витратах у відділеннях бродіння і фільтрування 2,4% до
об'єму молодого Львівського пива кількість фільтрованого пива:

Товарне готове пиво.
Витрати товарного пива відносно відфільтрованого при розливі у скло - 2,5%, у
ПЕТ - 0,5%, в кеги – 0,35%. За умови, що 65% Львівського пива розливають у
скло, 15% у ПЕТ і 20% у кеги, середня витрата пива:

Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
398
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Тоді кількість товарного пива:

Сумарні витрати рідкої фази визначаються як різниця об’ємів гарячого сусла і
товарного пива:

або у відсотках до об’єму гарячого сусла:

Витрата сировини на 1 дал пива:

∑

Визначення витрат хмелю, ферментних препаратів і молочної кислоти.
Хміль. Витрати хмелю на 1 дал пива приймаються за діючими у підприємстві
нормами. Норма хмелю для Львівського пива – 30г, тоді витрати хмелю:

Визначення кількості відходів
Пивна дробина. Кількість утворюванної пивної дробини вологість 86%

визначається множенням кількості сухих речовин, на коефіцієнт

На кожен 1 дал пива отримують вологої дробини:

Для хмелевої дробини:

Шлам сепараторний 1,75 на 100 кг зернопродуктів
Надлишкові дріжджі. Вологість 86% на 10 дал пива, що бродить за класичною
схемою, - 1,0 л; у батареї безперервного бродіння і доброджування – 1,5 л,
бродіння і доброджування у ЦКТ:

Двоокис вуглецю:
Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
40
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

При концентрації Львівського сусла 12% у ньому екстрактивних речовин:

Справжній ступінь збродження для Львівського пива 55%

Під час бродіння виділиться CO2:

Вміст вуглекислоти у пиві становить 0,33%, від маси холодного сусла
незалежно від найменування пива, тоді кількість зв’язаної вуглекислоти:

Отже в атмосферу виділиться:

3
Маса 1 м CO2і P=0,4 МПа дорівнює 1,832 (кг), тоді об’єм, що виділився
дорівнює:

Кількість вуглекислого газу, що виділяється при головному бродінні на 1 дал
товарного пива:

Таблиця 2.3 - Розрахунок продуктів для Львівського пива
На 100 кг зернової На 1 дал пива На 400000 дал за рік
сировини
Зернова сировина
Світлий солод 100,0 1,83 732000
Інші види сировини, 1,64 0,03 12000
хміль
Напівпродукти, л
Гаряче сусло 647 1,18 473200
Холодне сусло 582,92 1,06 426400
Молоде пиво 570,09 1,04 417200
Фільтроване пиво 556,4 1,02 407200
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.31.00.000 ПЗ 41
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Готове пиво 546,55 1,0 400000
Відходи:
Пивна дробина, кг 161,76 2,96 118400
Хмельова дробина, кг 6,68 0,12 4800
Всього дробини, кг 168,44 3,08 123200
Шлам (осад), кг 1,75 0,003 1200
Надлишкові дріжджі, л 5,46 0,01 4000
Вуглекислий газ, кг 18,734 0,033 13200
Відходи полірування 0,1 0,0002 80

Продуктовий розрахунок пива ―Київське світле‖ на 200000 дал/рік
Визначення екстрактивних речовин у сировині.
―Київське світле‖ пиво виготовляють з 90% світлого солоду та 10% рисової
січки.
Витрати солоду при поліруванні складають 0,1% від його загальної маси:

На подрібнення надійде:

При вологості світлого солоду 5,6%, рисової січки 15% кількість сухих речовин
у заторі складатиме:
у солоді:

у рисовій січці:

Разом сухих речовин у сировині:

Екстрактивність солоду становить 76%, у рисової січки 90%. Тоді вміст
екстрактивних речовин у сировині:
у солоді:

у рисовій січці:

Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
42
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Разом екстрактивних речовин:

Частина екстракту 2,3% для ―Київського світлого‖ від маси зернопродуктів, що
йдуть на затирання втрачається у дробині, тому в сусло перейде екстрактивних
речовин:

Кількість сухих речовин, що зменшилась у дробині, визначаються як різниця
між масою сухих речовин зернопродуктів і масою екстрактивних речовин, що
перейшли у сусло:

Визначення напівпродуктів
Гаряче сусло.
Густина початкового сусла ―Київського світлого‖ складає 1,0568 кг/л.
Концентрація сухих речовин ―Київського світлого‖ 14%:

Об’єм ―Київського світлого‖ сусла:

Об’єм гарячого сусла з урахуванням його теплового розширення у 1,04 рази:

Холодне сусло.
Витрати сусла в хмелевій дробині, відстої при сепарації, стиску на замочуванні,
трубопроводів, приймаються до норм технологічних витрат ―Київського
світлого‖ пива 8,4% від об’єму гарячого сусла, приведеного до об’єму при 20°C.
Об’єм холодного сусла:

Молоде пиво. При витратах у бродильному відділенні ―Київського світлого‖
пива 2,7% від об’єму холодного сусла об’єм молодого пива:

Фільтроване пиво. При витратах у відділеннях бродіння і фільтрування 2,9% до
об'єму молодого ―Київського світлого‖ пива кількість фільтрованого пива:

Товарне готове пиво.
Витрати товарного пива відносно відфільтрованого при розливі у скло - 2,5%, у
ПЕТ - 0,5%, в кеги – 0,35%. За умови, що 65% ―Київського світлого‖ пива
розливають у пляшки, 15% у діжки і 20% у пивовози, середня витрата пива:

Тоді кількість товарного пива:

Сумарні витрати рідкої фази визначаються як різниця об’ємів гарячого сусла і
товарного пива:

або у відсотках до об’єму гарячого сусла:

Витрата сировини на 1 дал пива:

∑

Визначення витрат хмелю
Хміль. Витрати хмелю на 1 дал пива приймаються за діючими у підприємстві
нормами. Норма хмелю для ―Київського світлого‖ пива – 45 г, тоді витрати
хмелю:

Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
443
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Визначення кількості відходів
Пивна дробина. Кількість утворенної пивної дробини вологість 86%

визначається множенням кількості сухих речовин, на коефіцієнт

На кожен 1 дал пива отримують вологої дробини:

Для хмелевої дробини:

Шлам сепараторний 1,75 на 100 кг зернопродуктів
Надлишкові дріжджі. Вологість 86% на 10 дал пива, що бродить за класичною
схемою, - 1,0 л; у батареї безперервного бродіння і доброджування – 1,5 л,
бродіння і доброджування у ЦКТ:

Двоокис вуглецю:

При концентрації ―Київського світлого‖ сусла 14% у ньому екстрактивних
речовин:

Справжній ступінь збродження для ―Київського світлого‖ пива 54,5%

Під час бродіння виділиться CO2:

Вміст вуглекислоти у пиві становить 0,35%, від маси холодного сусла
незалежно від найменування пива, тоді кількість зв’язаної вуглекислоти:

Отже в атмосферу виділиться:

Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
45
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
3
Маса 1 м CO2і P=0,4 МПа дорівнює 1,832 (кг), тоді об’єм, що виділився
дорівнює:

Кількість вуглекислого газу, що виділяється при головному бродінні на 1 дал
товарного пива:

Таблиця 2.4 - Розрахунок продуктів для ―Київського світлого‖ пива
На 100 кг зернової На 1 дал пива На 200000 дал за рік
сировини
Зернова сировина
Світлий солод 90,0 2,2 440000
Рисова січка 10,0 0,24 48000
Разом 100,0 2,44 488000
Інші види сировини, 1,82 0,04 8000
хміль
Напівпродукти, л
Гаряче сусло 495,48 1,22 244600
Холодне сусло 436,4 1,07 215400
Молоде пиво 424,61 1,05 209600
Фільтроване пиво 412,29 1,02 203600
Готове пиво 405 1,0 200000
Відходи:
Пивна дробина, кг 102,67 0,253 50600
Хмельова дробина, кг 7,28 0,018 3600
Шлам (осад), кг 1,75 0,004 800
Надлишкові дріжджі, л 4,05 0,01 2000
Вуглекислий газ, кг 16,57 0,041 8200
Відходи полірування 0,1 0,0002 40

Продуктовий розрахунок пива ―Портер‖ на 200000 дал/рік
Визначення екстрактивних речовин у сировині.
Пиво―Портер‖ виготовляють з 8% світлого солоду, 80% темного солоду, 10%
карамельного солоду та 2% паленого солоду.
Витрати солоду при поліруванні складають 0,1% від його загальної маси:
світлого солоду:

темного солоду:
Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
46
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

карамельного солоду:

паленого солоду:

На подрібнення надійде:
світлого солоду:

темного солоду:

карамельного солоду:

паленого солоду:

При вологості світлого солоду 5,6%, 5,5% темного солоду, 5,5% карамельного,
5,5% паленого солоду, кількість сухих речовин у заторі складатиме:
вміст сухих речовин світлого солоду:

вміст сухих речовин темного солоду:

вміст сухих речовин карамельного солоду:

вміст сухих речовин паленого солоду:

Разом сухих речовин у сировині:

Екстрактивність світлого солоду становить 76%, темного солоду 74%,
карамельного солоду 70%, паленого солоду 60%. Тоді вміст екстрактивних
речовин у сировині:
екстрактивність світлого солоду:

екстрактивність темного солоду:

екстрактивність карамельного солоду:

екстрактивність паленого солоду:

Разом екстрактивних речовин у сировині

Частина екстракту 2,2% для ―Портер‖ від маси зернопродуктів, що йдуть на
затирання втрачається у дробині, тому в сусло перейде екстрактивних речовин:

Кількість сухих речовин, що зменшилась у дробині, визначаються як різниця
між масою сухих речовин зернопродуктів і масою екстрактивних речовин, що
перейшли у сусло:

Визначення напівпродуктів. Гаряче сусло.
Густина початкового сусла ―Портер‖ складає 1,0 кг/л. Концентрація сухих
речовин ―Портер‖ 20 %:

Об’єм сусла―Портер‖:

Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
47
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Об’єм гарячого сусла з урахуванням його теплового розширення у 1,04 рази:

Холодне сусло.
Витрати сусла в хмелевій дробині, відстоюванні при сепарації, стиску на
замочуванні, трубопроводів, приймаються до норм технологічних витрат
―Портер‖ пива 6 % від об’єму гарячого сусла, приведеного до об’єму при 20°C.
Об’єм холодного сусла:

Молоде пиво. При витратах у бродильному відділенні пива―Портер‖ 2,2% від
об’єму холодного сусла об’єм молодого пива:

Фільтроване пиво. При витратах у відділеннях бродіння і фільтрування 2,4% до
об'єму молодого пива―Портер‖ кількість фільтрованого пива:

Товарне готове пиво.
Витрати товарного пива відносно відфільтрованого при розливі у скло - 2,5%, у
ПЕТ - 0,5%, у кеги – 0,35%. За умови, що 65% Львівського пива розливають у
скло, 15% у ПЕТ і 20% у кеги, середня витрата пива:

Тоді кількість товарного пива:

Сумарні витрати рідкої фази визначаються як різниця об’ємів гарячого сусла і
товарного пива:

або у відсотках до об’єму гарячого сусла:

Витрата сировини на 1 дал пива:
Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
498
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

∑

Визначення витрат хмелю, ферментних препаратів і молочної кислоти.
Хміль. Витрати хмелю на 1 дал пива приймаються за діючими у підприємстві
нормами. Норма хмелю для пива―Портер‖ – 45г, тоді витрати хмелю:

Визначення кількості відходів
Пивна дробина. Кількість утворюванної пивної дробини вологість 86%

визначається множенням кількості сухих речовин, на коефіцієнт

На кожен 1 дал пива отримують вологої дробини:

Для хмелевої дробини:

Шлам сепараторний 1,75 на 100 кг зернопродуктів
Надлишкові дріжджі. Вологість 86% на 10 дал пива, що бродить за класичною
схемою, - 1,0 л; у батареї безперервного бродіння і доброджування – 1,5 л,
бродіння і доброджування у ЦКТ:

Двоокис вуглецю:

При концентрації ―Портер‖ сусла 20 % у ньому екстрактивних речовин:

Справжній ступінь збродження для пива―Портер‖ 46 %

Під час бродіння виділиться CO2:

Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
50
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Вміст вуглекислоти у пиві становить 0,35%, від маси холодного сусла
незалежно від найменування пива, тоді кількість зв’язаної вуглекислоти:

Отже в атмосферу виділиться:

3
Маса 1 м CO2і P=0,4 МПа дорівнює 1,832 (кг), тоді об’єм, що виділився
дорівнює:

Кількість вуглекислого газу, що виділяється при головному бродінні на 1 дал
товарного пива:

Таблиця 2.5 - Розрахунок продуктів для пива ―Портер‖:
На 100 кг зернової На 1 дал пива На 200000 дал за рік
сировини
Зернова сировина
Світлий солод 8,0 0,29 58000
Темний солод 80,0 2,90 580000
Карамельний солод 10,0 0,36 72000
Палений солод 2,0 0,07 14000
Разом: 100,0 3,62 724000
Інші види сировини, 1,45 0,05 10000
хміль
Напівпродукти, л
Гаряче сусло 324,58 1,18 236000
Холодне сусло 294,27 1,07 213800
Молоде пиво 287,50 1,04 209000
Фільтроване пиво 280,02 1,02 203600
Готове пиво 275,06 1,0 200000
Відходи:
Пивна дробина, кг 189,71 0,69 137800
Хмельова дробина, кг 5,8 0,021 4200
Шлам (осад), кг 1,75 0,006 1200
Надлишкові дріжджі, л 2,75 0,01 2000
Вуглекислий газ, кг 16,44 0,059 11800
Відходи полірування 0,1 0,003 60

Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
51
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
2.12 Розрахунок кількості тари і допоміжних матеріалів
Допоміжне обладнання:
3
Розрахунок скляних пляшок 0,5 дм :
Загальний річний об’єм готового пива всіх найменувань розлитих у пляшки
3
0,5 дм складає
Річна кількість пляшок без урахування втрат, складає:

де 0,5 – це об’єм скляних пляшок, л

Річна кількість пляшок, необхідних для розливу готового пива з урахуванням
витрат пляшок:

де загальні втрати пляшок під час зберігання, %.

Кількість пляшок для заміни битих пляшок:

Кількість нових пляшок:

( )
де 5 – це кількість пляшок, що не повертаються з торгової мережі, %.

( )

Кількість оборотних пляшок:

Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
52
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
де 40 – число обототів пляшки за рік.

3
Розрахунок ПЕТ-пляшок (1,0 дм )
Загальний об’єм готового пива усіх найменувань, що розливається у ПЕТ (1,0
3
дм ) складає
Річна кількість перформ для ПЕТ-пляшок, необхідних для розливу готового
пива, складає:

де 0,1 – це об’єм однієї ПЕТ-пляшки, дал.

Готова кількість перформ для пляшок з урахуванням втрат:

де 0,1 – втрати перформ та пляшок, %.

3
Розрахунок ПЕТ-пляшок (1,5 дм )
Загальний об’єм готового пива усіх найменувань, що розливається у ПЕТ (1,5
3
дм ) складає 600000 л.
Річна кількість перформ для ПЕТ-пляшок, необхідних для розливу готового
пива, складає:

де 0,15 – це об’єм однієї ПЕТ-пляшки, дал.

Готова кількість перформ для пляшок з урахуванням втрат:
Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
56
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

де 0,1 – втрати перформ та пляшок, %.

Загальна кількість ПЕТ-пляшок:

Розрахунок кег
Загальний об’єм готового пива усіх найменувань, що розливається у кеги,
складає або 160000 (дал)
Кількість кег, необхідний для розливу пива:

де 5 – об’єм однієї кеги, дал.

Додаткова кількість нових кег за умови, що 90% з них оборотні:

Кількість оборотних кег за умови, що для кожної кеги є 40 обертів за рік:

Розрахунок пробок та етикеток
Кількість кронен-пробок (Кк-к) та етикеток (Кет) на річний випуск продукції
пляшок:

де 1,045 – витрати кронен-пробок на 1 дал пива.
Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
53
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

де 1,03 – витрати етикеток на 1 дал пива.

Кількість етикеток на річний випуск продукції пляшок (розрахунок аналогічний
до розрахунку кронен-пробок та етикеток):

Кількість етикеток для кег (2 етикетки на 10 дал)

Загальна кількість етикеток для скляних пляшок, ПЕТ-пляшок, кег:
∑
Розрахунок клею для етикеток
Кількість клею на річний випуск пива у скляних пляшках:

де 0,275 – витрати клею на 1000 пляшок.

Кількість клею на річний випуск пива у ПЕТ-пляшках:

Кількість клею на річний випуск пива у кеги:

де 2 – норма витрат етикеток на кеги, шт.
Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
54
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Загальна кількість клею на скляні пляшки, ПЕТ-пляшки та кеги:
∑
∑
Розрахунок кількості лугу для промивання пляшок та кег
Кількість лугу для річний випуск пива у скляних пляшках:

де 1100-1000 – середні витрати лугу на 1 млн. пляшок.

Кількість лугу для річний випуск пива у кегах:

де 0,1-0,11 – середні витрати лугу на 1 кег об’ємом 5 дал, кг.

Загальна кількість лугу на промивання пляшок та кег:
∑
∑
Таблиця 2.6. – Результати розрахунку допоміжних продуктів та матеріалів
Допоміжні матеріали на річний випуск
Скляні пляшки 10,69
ПЕТ-пляшки, млн. шт 1,001
Кеги, млн. шт 0,032
Ящики, млн. шт 5,34
Кронен-пробки, млн. шт 10,86
Етикетки, млн.шт 12,06
Клей, кг 3152,05
Луг, кг 15279,0
2.13 Розрахунок і підбір технологічного обладнання
Арк.
ККРБП 234Т.ТББВВ2244.4.361.0. 00 0. 0000П ПЗ З
565
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Добова кількість зернопродуктів (у т) розраховується з урахуванням річних
витрат солоду при розвантажуванні (15%), зберіганні (10%), тривалість
постачання зернопродуктів (200 днів), коефіцієнту нерівномірності постачання
на місяць (1,5):
( )

[ ]

[ ]
Продуктивність норії:

де добова поставка зерна, т.
час роботи прийомного пристрою, год.

Для підйому зернопродуктів приймаємо норію НЗ-5, з продуктивністю 5 т/год з
зерна та 3,5 т/год з солоду. Країна виробник – Україна.
Таблиця 2.7. – Характеристика норії НЗ-5
Показники НЗ-5
Продуктивність, т:
З зерном 5
Висота норії, м 30
Ширина стрічки, мм 125
Швидкість стрічки, м/с 1,2
Потужність 1,5
електродвинуна, кВт
Число ковшів у одному 1
ряду по ширині стрічки
Крок ковшів, мм 210

Для зважування сировини обираємо ваги платформні промислові ВПД-2020-Л
5т з максимальною вагою для зважування 5 тон. Мінімальне завантаження
складає 40 кг.
Обладнання варочного цеху
Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
57
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Визначення варочного агрегату:

де доля випуску пива у найбільш напружений робочий місяць;
число робочих днів за місяць.

Для переробки 6,82 т зернопродуктів підходить чотирьох апаратний класичний
агрегат з можливістю одночасного завантаження до 3 (т):
Таблиця 2.8 – Характеристика варочних агрегатів
Класичний
Параметри
Чотири апаратний
Одночасний
3,0
засип, т
Коефіцієнт
4,0
обертовості:
Складові
агрегату, шт:
Заторний чан 2
Фільтраційний
1
чан
Сусловарильний
1
котел
Гідроциклон
1
Whirpol
Уточнена можливість одночасного засипу, (т):

де оборотність варочного агрегату.

Обираємо 4 апаратну варильну систему HG-NZ-2500, продуктивністю 2500
л/варку. Країна виробник – Китай.
Таблиця 2.9 – Технічна характеристика варильної системи HG-NZ-2500
Модель HG-NZ-2500
Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
58
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Ємність 2500л/за варку
Material SUS304
Комбінація Заторні котли, Фільтр чан, Сусловарильний
обладнання котел/вірпул
Способи Електричне нагрівання: 144 кВт
нагрівання
Нагрівання парою/Directfireheating
Напруга AC380/220 В, 50/60 Гц
Електричне опалення: 144 кВт, парове
потужність
опалення/пряме опалення 55 кВт
Споживання 3
15 м /т
води
Діаметр 1960 мм
Висота 3200 мм
2
Площа підлоги 100 м
Ступінь
Напівавтоматичний/Повністю автоматичний
автоматизації

Розрахунок допоміжного обладнання варочного цеху
До допоміжного обладнання відносять збірник промивних вод, бункер для
дробини і насоси.
Збірник промивних вод. Ємність збірника розраховують на дві варки з
3
урахуванням того, на кожну тону переробних зернопродуктів необхідно 2,4 м

Приймаємо два однакових горизонтальних циліндричних збірника вмістом 8,16
3
м . Діаметр збірників складає 2 м, отдже висота збірника складає:

Насоси. Продуктивність насосів визначається:

де об’єм продукту, який перекачується,
Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
59
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
час перекачування, хв.

Для перекачки затору обираємо насос BZ 40-125/2.2 продуктивністю м
год . Країна виробник – Китай.
Повернення мутного сусла складає 10 хв, а його кількість складає 10% від
всього об’єму заторної маси. Подача заторного насоса складає:

Для перекачки мутного сусла обираємо насос CD-20ST
продуктивністю . Країна виробник –Китай.
Подача охмеленого сусла у гідроциклоні Whirpool відбувається за 20 хв.
Найбільший об’єм отримуємо під час приготування ―Львівського‖ пива. Об’єм
сусла:

де 1,83 кг – кількість світлого солоду на 1 дал пива, 1700 кг – уточненна
можливісь одного засипу, та 1,18 дал – об’єм гарячого сусла.
Продуктивність насоса для сусла:

Для перекачування сусла обираємо насос BZ 50-125/3 продуктивністю
. Країна виробник – Китай.
Для зручності перекачування, дробину розводять 1:4, перекачування
відбувається за 15 хв. Маса дробини із однієї варки:

де 1,83 кг – маса світлого солоду на 1 дал пива, 1700 кг – уточненна можливість
одного засипу, та 3,08 кг – маса дробини.
Об’єм дробини, що направляється у збірник складає:

Подача насосу для дробини:

Для перекачування дробини обираємо насос BZ 50-200/15
продуктивністю . Країна виробник – Китай.
Бункер для дробини повинен вміщувати дробину з однієї варки. Ємність
бункеру складає . При діаметрі 2 м, його висота становить:

Обладнання для зберігання та підготовки зернопродуктів
Бункер для зернопродуктів денного запасу:

Для розділення світлого та темного солоду приймаємо два однакових
циліндричних бункери з конічним днищем по 16 :

( )

де

( )

Об’єм циліндричних бункерів з конічним днищем складає:

( )

де
висота циліндриної частини бункера, м;
висота конічної частини бункера, м.
Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
610
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

( )

Звідки:
Обладнання для полірування солоду
По скільки, планується в якості сировини закуповувати полірований солод, то в
такому разі відсутня потреба у використанні полірувальної машини.
Продуктивність сепаратора:

Обираємо зерновий сепаратор ПСО-3 продуктивністю до 3 т/год. Країна
виробник – Україна.

Таблиця 2.10 – Характеристика зернового сепаратора ПСО-3
Модель ПСО-3
Попереднє очищення до т/год 12
Первинне очищення до т/год 3
Витрата повітря, м3/год 300
Встановлена потужність, кВт 0,55
Маса, кг 425
Габаритні розміри, мм
довжина 1580
ширина 820
висота 1220

Для підйому зернопродуктів приймаємо дві норії НЗ-5, з продуктивністю 5 т/год
з зерна та 3,5 т/год з солоду.
Таблиця 2.11 – Характеристика норії НЗ-5
Показники НЗ-5
Продуктивність, т:
З зерном 5
Висота норії, м 30
Ширина стрічки, мм 125
Швидкість стрічки, м/с 1,2
Потужність 1,5
електродвинуна, кВт
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.31.00.000 ПЗ 62
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Число ковшів у одному 1
ряду по ширині стрічки
Крок ковшів, мм 210
Ємність для очищення зернопродуктів повинна бути на півгодинний запас
продуктивності полірувальної машини та повітряного сепаратора.
Приймаємо бункер ємністю 2 . Розміри бункера при стороні 1,5 (м)
√
( )

Дробарки
Дробарки повинні забезпечити подрібнене зерно за 1,5-2 год. Продуктивність
солододробарки:

Обираємо солододробарку
Продуктивність дробарки для карамельного солоду:

Обираємо солододробарку MMR-300-2, 2×5,5 кВт – 1,8 т/год. Країна виробник –
Чехія.
Таблиця 2.12 – Характеристика солододробарки MMR-300-2
Індикатор Блок Значення
Діаметр роликів мм 215,5
Довжина роликів мм 300
Висота модуля роликового
мм 2x 400
блоку
Висота підставки (низька,
мм 360, 800
висока)
Висота пристрою для
мм 1410
пакування
Висота бункера мм 400
Загальна висота машини
З низьким стендом мм 1280
З високим стендом мм 1850
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.31.00.000 ПЗ 63
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
З пакувальним стендом мм 2510
Вихід і номінальний ел.
Струм двигуна: КВт; A
3x380V, 50Hz, 1448 об / хв 7.5; 14.3
(дробарка)
Вага модуля роликового
кг 850
модуля
Вага стенду (низький,
кг 25, 35
високий)
Вага пакувальної стійки кг 87
Вага бункера + розпушувач кг 27 + 6

Для зважування сировини обираємо ваги платформні промислові ВПД-2020-Л 5
т з максимальною вагою для зважування 5 тон. Мінімальне завантаження
складає 40 кг.
На кожну тону зернопродуктів приймається ємності бункера, тоді об’єм
3
бункера складає 6 м :
√
( )

Обладнання для освітлення і охолодження сусла:
Для освітлення сусла використовують гідроциклон Whirpool. Для охолодження
сусла, використовують теплообмінники.
Приймаємо гідроциклон, який йде у комлекті з сусловарильним апаратом.
Продуктивність теплообмінників:

де об’єм гарячого сусла з однієї варки, ;
тривалість сепарування, охолодження (1,5-2 год), год.

де об’єм гарячого сусла з однієї варки, ;
тривалість сепарування, охолодження (1,5-2 год), год.
Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
64
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Приймаємо два пластинчатих теплообмінника/аератора WCASB-4000
продуктивністю . Країна виробник – Чехія.
Таблиця 2.13 – Характеристика пластинчатого теплообмінника WCASB-4000
Двоступінчастийохолоджувач
Технічніхарактеристикитаобладнання
сусла

Аераційна свічка DN10 з
Так
електромагнітним клапаном
Вилка стандарту ЄС: 1-фазна
Електропостачання
230В/50Гц/16А
Манометр (стерильний тиск повітря
0 - 4 бар
або медичний кисень)
Розміри (ДxШxВ) 1600× 800 х 280 мм
Температура гарячого сусла (вхідний
90 ° C
отвір сусла)
Температура гарячої води (1 ступінь /
80-85 ° C
вихід води)
Температура крижаної води (2
1 ° C
ступінь / вхід води)
Температура теплої води (2 ступінь /
3-5 ° C
вихід води)
Температура холодного сусла 25°C (1-ша вода при 15°C) /
(вихідний отвір для сусла) 7°C (2-га вода при 1°C)
Витрата холодної води на годину
Температура холодної води (1
25 ° C
ступінь / вхід води)
Маса 330 кг
Обладнання цеху бродіння та доброджування.
Вміст ЦКТ розраховується за об’ємом холодного сусла з однієї варки та
урахуванням коефіцієнту 0,85:
Для ―Львівського‖ пива:

де 1,83 кг – маса світлого солоду на 1 дал пива, 1700 – уточненна можливісь
одного засипу, кг, та 1,07 дал – холодного сусла.
Добова кількість холодного сусла складає:
Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
65
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

З урахуванням коефіцієнту заповнення 0,85:

Для ―Київського світлого‖ пива:

де 2,44 кг – солоду та рисової січки на 1 дал пива, 1700 – уточненна можливісь
одного засипу, кг, та 1,06 дал – холодного сусла
Добова кількість холодного сусла складає:

З урахуванням коефіцієнту заповнення 0,85:

Для пива ―Портер‖:

де 3,62 кг – світлого, темного, карамельного та паленого солоду на 1 дал пива,
1700 – уточненна можливісь одного засипу, кг, та 1,07 дал – холодного сусла
Добова кількість холодного сусла складає:

З урахуванням коефіцієнту заповнення 0,85:

Для ―Львівського‖ пива обираємо ЦКТ з повним об’ємом , робочим
.
Для ―Київське світле‖ пива обираємо ЦКТ з повним об’ємом , робочим
.
Для пива ―Портер‖ обираємо ЦКТ з повним об’ємом , робочим
.
Розрахунок кількості ЦКТ для зброджування:

де річний об’єм холодного сусла данного сорту пива,
ємкість апарата,
коефіцієнт заповнення апарату;
Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
66
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
обертовість ЦКТ за місяць даного пива.
Для пива ―Львівське‖:

Для пива ―Київське світле‖:

Для пива ―Портер‖:

Всього апаратів з урахуванням двох резервних:

Приймаємо 17 апаратів. З яких 10 ЦКТ моделі HG-FJ-50000L та 7 ЦКТ моделі
HG-FJ-30000L. Країна виробник – Китай.
Таблиця 2.14 – Характеристика ЦКТ
Показники HG-FJ-50000L HG-FJ-30000L
Матеріал SUS 304 SUS 304
Ємкість,
Повна
Робоча
Сорочка Сорочка
Спосіб охолодження
охолодження охолодження
Тиск, МПа:
У танку 0,07 0,07
У сорочці охолодження 0,4 0,4
Площа поверхні
23,2 17,4
охолодження, :
Габаритні розміри, мм:
діаметр 2650 2650
висота без опор 13595 9265
Маса, кг 6500 5400

Для перекачування пива використовують насоси, з продуктивністю за
напружної роботи заводу дорівнює:

де загальна річна продуктивність заводу по сортам пива,
Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
67
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
коефіцієнт перерахунку товарного пива у нефільтроване;
21 – кількість робочих днів за місяць;
2 – кількість змін;
8 – тривалість зміни, год.

Для перекачки пива обираємо насос CD-20ST продуктивністю , та 1
резервний.
Обладнання дріжджового відділення
Об’єм пропагатора:

де об’єм холодного сусла з однієї варки,

Приймаємо пропагатор YBMS-2450 YEAST-BOOSTER фірми CZECH
BREWERY SYSTEM об’ємом . Країна виробник – Чехія.
Розрахунок кількості насіннєвих дріжджів:

де загальний річний об’єм холодного сусла всіх сортів пива, дал.
нормативний вихід насіннєвих (товарних) дріжджів,

Розрахунок кількості товарних дріжджів:

Кількість збірників:

де річна кількість насіннєвих дріжджів,
запас дріжджів, доб.
коефіцієнт розбавлення дріжджів водою.
об’єм збірника,
338 – кількість робочих днів бродильного відділення.

де річна кількість товарних дріжджів,
запас дріжджів, доб.
коефіцієнт розбавлення дріжджів водою.
об’єм збірника,
338 – кількість робочих днів бродильного відділення.

З урахуванням двох резервних:

Обираємо 7 ємностей для зберігання дріжджів STP40G фірми CZECH
BREWERY SYSTEM. Країна виробник – Чехія.
Обладнання фільтраційного відділення
Продуктивність фільтрів, сепараторів, теплообмінників і карбонізаторів
дорівнює продуктивності насосів для пива, а саме 2,42 .
Обираємо кізельгуровий фільтр з насосом DAF-5 продуктивністю 250-400
(дал/год). Країна виробник - Чехія.
Таблиця 2.15 – Характеристика кізельгурового фільтра DAF-5
DAF-5
Показник Значення
Продуктивність, дал/год 250-400
Ємність корпусу фільтра 270 л
Максимальний робочий тиск 6 бар
Максимальна робоча температура 80 ° C
Матеріал нержавіюча сталь
Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
68
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
AISI 316
Габаритні розміри, мм 1800 × 1600 × 2970
Маса, кг 430
Обираємо мікрофільтраційну станція MFCS-2000 продуктивністю 200 (дал/год)
та мікрофільтраційну станцію MFCS-1000 - 100 (дал/год). Країна виробник -
Чехія.
Таблиця 6.11 – Характеристика мікрофільтраційних станцій MFCS-2000 та
MFCS-1000
Назва MFCS-1000 MFCS-2000
Продуктивність, дал/год 50-100 100-200
Попередній фільтр FMS
(фільтрувальні елементи 6 8
свічки 2,40 мкм), шт
Кінцевий фільтр FMS
(фільтруючих елементів 0,45 3 4
мкм)
CIP вода & санітарна секція
(елементів мікрофільтрації 2 3
води 1.0 мкм), шт
Нержавіюча сталь Нержавіюча сталь
Матеріал
AISI 304 AISI 304
Габаритні розміри, мм 1200×1000×1800 1400×800×1600
Маса, кг 150 200
Обираємо три карбонізатора ILCDA-1000 продуктивністю 100 (дал/год). Країна
виробник - Чехія.
Таблиця 2.16 – Характеристика карбонізатора ILCDA-1000
ILCDA-1000
Показник Значення
Продуктивність, дал/год 100
Максимальний робочий тиск До 6 бар
Потужність, кВт 4
нержавіюча сталь
Матеріал
AISI 304
Габаритні розміри, мм 2500×1200×2300
Маса, кг 430
Форфаси:

З урахуванням двох резервних, виходить 8 збірників.
Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
6790
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Розлив пива у пляшки
Продуктивність ліній розливу з урахуванням напруженого періоду роботи
заводу:

де частина пива, що розливається у більш напруженний місяць;
21 – кількість робочих днів за місяць;
2 – кількість змін;
8 – тривалість зміни, год;
коефіцієнт технічного використання лінії;
3
об’єм пляшки, дм .

Обираємо лінія розливу пива у скляні пляшки BGF24-24-8 продуктивністю 5000
(пл/год).
Таблиця 2.17 – Характеристика лінії для розливу BGF24-24-8 (Україна)
Модель BGF24-24-8
Вихід (BPH) 5000-6000
Спосіб заповнення Наповнення рівним тиском
Температура заповнення (℃) 2-7
Пляшковий тип Скляні пляшки 0,33-0,5 л
Потужність головного двигуна 7,5 кВт
Розмір машини (Д*Ш*В) мм 3100 × 2450 × 2300
Вага (кг) 7500
Обираємо етикетувальну машину АЕМ-03 продуктивністю до 6000
(пляшок/год). Країна виробник – Україна.
Таблиця 2.18 – Характеристика етикетувальної машини АЕМ-03
Продуктивність, пл/година до 6000
Встановлена потужність, кВт не більше 1
Електроживлення, В/Гц 220/50
Габаритні розміри машини, мм 2000x1100x1100
Маса машини, кг 200
Висота етикетки, мм 20-100

Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
71
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Розлив пива у ПЕТ-пляшки

Обираємо напівавтоматичний наповнювач ПЕТ-пляшок CBF4-600 з
продуктивністю до 600 пл/год. Країна виробник – Чехія.
Таблиця 2.19 – Характеристика напівавтоматичного наповнювача ПЕТ-пляшок
(1,0 – 1,5 л) CBF4-600.
Продуктивність, пл/година до 600
Електроживлення, В/Гц 110-320/50-60
Габаритні розміри машини, мм 780×1180×1070
Маса машини, кг 35
Висота етикетки, мм 20-100
Розлив пива у кеги:

Відповідно до необхідної продуктивності роботи апарату для наповнення кег –
доцільно використати роздаткову голівку тип М для кег.
Таблиця 2.20 - Технологічне обладнання пивзаводу
Технічні характеристики
Назва Позначення
Продуктивність Габаритні розміри
1 2 3 4
Висота × ширина
Норія НЗ-5 3,5 т/год
30000 × 125 мм.
Ваги промислові ВПД-2020-Л До 5 т -
Заторний котел
Комплектація 4
Фільтраційний чан Діаметр × Висота
апаратного
Сусловарильний 2500 л/варку 1960 × 3200
варильної системи
котел
HG-NZ-2500
Whirpool -
Відцентровий насос
для перекачування BZ 40-125/2.2 20 -
затору
Насос для
перекачування CD-20ST -
мутного сусла
Насос для
BZ 50-125/3 -
перекачування сусла
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.31.00.000 ПЗ 72
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Довжина × Ширина
Зерновий сепаратор ПСО-3 До 3 т/год × Висота
1580 × 820 × 1220
Теплообміннк/аератор WCASB-4000 -
Діаметр × Висота
ЦКТ HG-FJ-50000L -
2650 × 13595
Діаметр × Висота
ЦКТ HG-FJ-30000L -
2650 × 9265
YBMS-2450 YEAST-
Пропагатор 0,45 -
BOOSTER
Довжина × Ширина
Кізельгуровий фільтр
DAF-5 250-400 (дал/год) × Висота
з насосом
1800 × 1600 × 2970
Довжина × Ширина
Мікрофільтраційна
MFCS-2000 100-200 (дал/год) × Висота
станція
1400×800×1600
Довжина × Ширина
Мікрофільтраційна
MFCS-1000 50-100 (дал/год) × Висота
станція
1200×1000×1800
Довжина × Ширина
Карбонізатор ILCDA-1000 100 (дал/год) × Висота
2500×1200×2300
Форфас BBTHI-10000C (10 ) 2200 × 2980
Довжина × Ширина
Лінія розливу пива у
BGF24-24-8 5000 (пл/год) × Висота
пляшки
3100 × 2450 × 2300
Довжина × Ширина
Етикетувальна
TB-160 6000 (пл/год) × Висота
машина
2000 x 1100 x 1100
Напіватоматичний Довжина × Ширина
наповнювач ПЕТ- CBF4-600 600 (пл/год) × Висота
пляшок 780×1180×1070
Збірник промивних
- - 8,16 м3
вод
Ємність зберігання YSTP40G - 0,4 м3
дріжджів
Бункер для дробини - -
Бункер для
зернопродуктів - -
денного запасу
Бункер для солоду - -

2.14 Розрахунок складських приміщень і споруд
Площа складу для сировини та допоміжних матеріалів (хмелю, солоду, рису та
ін)
Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
73
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

де річна кількість сировини та матеріалів, кг.
-норма запасу сировини, міс.
-коефіцієнт, що враховує площу, яка необхідна для обслуговування та
проїзду.
-кількість місяців, які працює завод на рік, міс.
2
-питоме навантаження на 1 м .
Склад хмелю:

Склад солоду:

Склад несолодженої сировини:

Склад оборотних пляшок:

де -коефіцієнт, що враховує площу, яка необхідна для обслуговування та
проїзду.
-норма запасу сировини, міс.
2
-кількість ящиків, що складаються на 1 м площі.

Склад готової продукції:

Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
74
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
де -коефіцієнт, що враховує брак або склобій тільки на складі готової
продукції.

Склад нових пляшок:

де -коефіцієнт, що враховує брак або склобій тільки на складі готової
продукції.

Склад прийому порожніх кег:

де -коефіцієнт, що враховує нерівномірність підвезення.

Склад готової продукції у кегах за площою дорівнює складу порожніх кег 33,02
2
(м )
Спрощений склад для зберігання запасу ящиків:

-коефіцієнт, що враховує брак або склобій.

Площа під навісом для зберігання кег:

2.15 Розрахунок води
Витрати гарячої води на затирання зернопродуктів
Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
75
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

де денна кількість зернопродуктів, що перероблюється;
норма витрати гарячої води на затирання.

Розрахунок витрат води для обробки лугом пивної дробини:

Розрахунок витрат води для очистки фільтрувального чану:
∑

де загальна річна продуктивність заводу, дал
кількість робочих днів за рік у варильному відділенні.

Розрахунок витрат води на миття обладнання варильного відділення.
Розрахунок проводять за аналогічною формулою до розрахунку витрат води для
фільтрувального чану:

Розрахунок витрат води на промивання суслопроводу:

Розрахунок витрат води на миття бункерів для дробини:

Розрахунок витрат води на миття обладнання відділення охолодження та
освітлення сусла:

Розрахунок витрат води на миття пивопроводів:
Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
76
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Розрахунок витрат води на миття кег.

Розрахунок витрат води на миття ЦКТ:

де норма витрати робочої рідини на одну миючу голівку, ;
тривалість миття, хв;
кількість обладнання, яке вимивається за добу (для ЦКТ приймаємо
)

Розрахунок витрат води на миття обладнання фільтраційного відділення.
Розрахунок проводимо за аналогічною формулою з розрахунок витрат води на
миття ЦКТ:

Розрахунок витрат води на інші потреби приймаємо 0,4 на 1 т
зернопродуктів:

Визначення річної витрати гарячої води:

де кількість робочих днів за рік
витрати води на певну операцію за день,
Таблиця 2.21 – Зведенні дані про витрати гарячої води
Питомі
Витрати води на операцію
Назва операції витрати води

Затирання 27,36 8837,28 0,011
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.31.00.000 ПЗ 77
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
зернопродуктів
Оброблення лугом 0,011
27,36 8837,28
солодової дробини
Миття 0,0014
фільтрувального 3,47 1120,81
чану
Миття та 0,0031
дезінфекція
7,92 2558,16
обладнання
варильного цеху
Промивання 0,0038
9,65 3116,95
суслопроводів
Миття бункерів 0,0006
1,73 558,79
для дробини
Миття обладнання 0,001
цеху освітлення та 2,47 797,81
охолодження сусла
Миття ЦКТ 10,0 3400 0,0042
Промивання 0,0014
3,46 1169,48
пивопроводів
Миття обладнання 0,0007
фільтрувального 2,5 595
відділення
На інші потреби 2,73 922,74 0,0007
Разом 98,65 31914,3 0,0389

7.2 Розрахунок холодної води
Розрахунок витрат води на розбавлення пивної дробини:

Розрахунок витрат води на видалення хмелевої дробини розраховується
аналогічно витрат води на затирання:

Розрахунок витрат води на охолодження сусла у пластинчатому
теплообміннику:

де норма витрат холодної води, ,
тривалість операції, хв
кількість обладнання, яке вимивається за добу,
Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
78
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
обертовість апарату.

Розрахунок витрат води на миття обладнання відділення охолодження та
освітлення:

де загальна річна продуктивність заводу, дал;
норма витрати холодної води на операцію;
кількість робочих днів за рік у варильному відділенні.

Розрахунок витрат води на миття ЦКТ:

Розрахунок витрат води на промивання дріжджів і дріжджового обладнання
відділення:

де річний об’єм дріжджів;
кількість робочих днів бродильного цеху за рік;
кількість промивних дріжджів за добу;
(для насіннєвих
дріжджів 1:1 , для товарних дріжджів 1:0,3
Для насіннєвих дріжджів:

Для товарних дріжджів:

Загальні витрати води для розбавлення дріжджів

Розрахунок витрат води на миття обладнання фільтрувального відділення

Розрахунок витрат води на промивання пивопроводів:

Розрахунок витрат води для миття кег:

Розрахунок витрат води для інші потреби

Розрахунок річних витрат холодної води:
Таблиця 2.22 – Зведенні дані про витрати холодної води
Питомі
Витрати води на операцію витрати
Назва операції
води

Розбавлення пивної 0,0011
27,36 8837,28
дробини
Видалення 0,0026
6,82 2157,64
хмелевої дробини
Охолодження сусла 0,0261
64,8 20930,4
у теплообміннику
Миття обладнання 0,0005
відділення та 1,4 452,2
освітлення
Миття ЦКТ 10,0 3400 0,0042
Розбавдення 0,0013
3,23 1091,74
дріжджів
Миття обладнання 0,0008
фільтрувального 2,69 640,22
відділення
Промивання 0,0004
1,18 398,84
пивопроводів
Миття кег 0,2 47,6 0,00005
На інші потреби 34,1 11525,8 0,0144
Арк.
ККРБП 234Т.ТББВВ2244.4.361.0. 00 0. 0000П ПЗ З 8709
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Разом 151,78 49525,72 0,0619
Річна витрата гарячої та холодної води на операції:

де річна витрата гарячої води на операції,
річна витрата холодної води на операції,

2.16 Розрахунок витрати пари
Розрахунок витрат пари на затирання:

де маса, що підігрівається, кг
питома теплоємність, кДж/(кг·К)
кінцева та початкова температура, °C
0,95 – ККД чану.
Витрата тепла на операцію:

де витрата тепла, кДж;
ентальпія пари, кДж/кг
теплоємність води, кДж/(кг·К)
Витрата тепла за годину:

де витрата тепла на операцію, кг;
тривалість операції, хв
Денна витрата тепла:

витрата тепла на операцію, кг;
Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
81
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
обертовість варильного агрегату.
Річна витрата тепла:

витрата тепла на операцію, кг;
кількість робочих днів за рік.
Питома витрата тепла:

де річна витрата тепла, кг/год;
річна кількість пива, що розливається у скляні пляшки та кеги.
Відповідно до прийнятого режиму, вся заторна маса нагрівається від
температури Заторна маса при гідромодулі 1:4 складає:

При теплоємності зерна 1,7 кДж/(кг·К) і води 4,19 кДж/(кг·К) питома
теплоємність складає:

Витрати тепла на підігрівання затору до :

( )

Витрати тепла на підігрівання густої частини (60%) до кипіння:
Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
82
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Витрата тепла на кип’ятіння відварки на протязі 30 хв з урахуванням, що
випаровування води 5 % за годину з питомою теплоємністю пароутворення
2260 кДж/кг

Маса відварки після кип’ятіння:

Маса затору після повернення відварки:

Витрата тепла на підігрівання затору від 70 до :
Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ 83
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Розрахунок витрат пари на кип'ятіння сусла з хмелем. Відповідно до
продуктивного розрахунку, з однієї варки отримуємо 10961,7 гарячого
сусла. У процесі кип'ятіння сусла з хмелем випарується 15% води. Тоді
початковий об'єм сусла складатиме:

3
За масової частки сухих речовин сусла 9,5% (густина d=1,038 кг/дм ) масса
сусла у котлі:

Витрата пари на підігрів сусла від температури 65 до 100 за питомої
теплоємності сусла 3,98 кДж/(кг·К):

Витрата тепла на кип’ятіння сусла:

Витрати тепла на підігрівання води
Витрата тепла на підігрів води для затирання:

Витрата тепла на підігрів води для оброблення дробини лугом:

Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
84
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Витрата тепла на підігрівання промивних вод. Згідно нормам технологічного
проєктуання, на кожну варку для підігрівання промивних вод витрачається 55 кг
пари на 1 т зерно продуктів.
Розрахунок витрат пари на варку:

Витрати пари на пропарювання трубопроводів та підігрівання води після
теплообмінника. Витрати пари на інші потреби приймають 5000 кг на добу.

Таблиця 2.23 – Зведені витрати пари на операції
Питомі
Витрати пари на операцію витрати
Назва операції
пари

Підігрівання
затору до
1790 578170 0,7227
температури
63ᵒС, кДж
Підігрівання
густої
частини (60%) 1727,73 558056,79 0,6975
до кипіння,
кДж
Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
865
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Кип'ятіння
713,01 230302,23 0,2878
відварки
Підігрівання
затору з
температури 613,22 198070,06 0,2475
70 до 78ᵒС,
кДж
Підігрівання
затору з
температури 4614,35 1490435 1,8630
65 до 100ᵒС,
кДж
Кип'ятіння
11229,57 3627151,11 4,5339
сусла
Підігрівання
води на 2009,44 649049,12 0,8113
затирання
Підігрів води
для
оброблення 4554,68 1471161,64 1,8389
лугом
дробини
На варку 504,9 163082,7 0,2038
На інші
1615000 2,0187
потреби
Разом: 10029,18 27756,9 10580478,65 13,2255

2.17 Розрахунок потреб холоду
Визначення середньої екстрактивності початкового сусла:
∑
де екстрактивність початкового сусла певного сорту пива, %;
доля випуску пива.

Визначення середньозваженої питомої теплоємності сусла:

( ) ( )

де питома теплоємність сухих речовин сусла, кДж/(кг·К);
питома теплоємність води, кДж/(кг·К);
Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
87
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

( ) ( ( ))

Об’єм гарячого сусла кожного сорту пива з однієї варки:

фактичний одночасний засип, кг;
об’єм гарячого сусла на 1 дал пива, дал;
норма витрати сировини на 1 дал пива.
Для Львівського пива:

Для Київського світлого пива:

Для пива Портер:

Об’єм гарячого сусла, який охолоджується за добу:
∑

Кількість тепла, що відводиться під час охолодження сусла:

де відносна густина сусласередньої екстрактивності ( )
початкова та кінцева температура охолодження сусла.

Витрата холодоагенту на відвід тепла, що виділяяється під час головного
бродіння.
Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
88
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

річний об’єм холодного сусла даного сорту пива, дал
3
10 – перехід з дал на дм
кількість робочих днів бродильного відділення.
Для Львівського пива:

Для Київського світлого пива

Для пива Портер:

∑
Кількість зброженого екстракта при головному бродінні:
( )

Для Львівського пива:

Для Київського світлого пива:

Для пива Портер:

Кількість тепла, що відводиться при головному бродінні за добу:
∑
де
кількість теплоти, яка виділяється під час бродіння 1 кг мальтози,
кДж.

Витрати холодоагенту на охолодження молодого пива:
∑
де
сумарний об’єм холодного сусла всіх сортів пива за добу, ;
відносна густина молодого пива;
питома теплоємність пива, кДж/(кг·К)
початкова та кінцева температура пива.

Витрата холодоагенту на відведення тепла, яке виділяється під час
доброжування:

річний об’єм молодого пива даного сорту пива, дал
3
10 – перехід з дал на дм
кількість робочих днів відділення доброджування.
Для Львівського пива:

Для Київського світлого пива

Для пива Портер:

Кількість зброженого екстракту на стадії доброжування:
Арк.
ККРБП 234Т.ТББВВ2244.4.361.0. 00 0. 0000П ПЗ З 9809
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
( )

Для Львівського пива:

Для Київського світлого пива:

Для пива Портер:

∑
де сума збродженого екстракту усих сортів пива на стадії
доброжування

Витрати холодоагенту на охолодження пива перед фільтрацією

де загальна продуктивність заводу, дал;
коефіцієнт перерахунку товарного пива на нефільтроване;
початкова та кінцева температурата пива.

Витрати холодоагенту на охолодження пива перед карбонізацією
( )

де сумарний об’єм фільрованого пива всіх сортів за рік, ;
початкова та кінцева температурата пива.
кількість робочих днів роботи фільтрувального відділення
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.31.00.000 ПЗ 91
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
( )

Витрати холодоагенту на охолодження води для промивання дріжджів:
∑
де сумарний об’єм води для промивання дріжджів;
початкова та кінцева температурата води для охолодження дріжджів.

Витрати холодоагенту на технічні потреби:

Таблиця 2.24 – Зведені дані з розрахунку витрат холоду
Найменування Витрати холодоагенту
операції кДж /год кДж /добу кДж /рік кДж/дал
Охолодження
0,2651 1370,3678 5,3
сусла
Відведення
0,07743 418,7645 1,54
тепла бродіння
Охолодження
0,0132 71,6310 0,26
пива у ЦКТ
Відвід тепла
0,0029 15,7394 0,05
доброжування
Охолодження
пива у ЦКТ під
0,0188 102,1510 0,37
час
доброжування
Охолодження
пива після 0,0179 68,1818 0,35
сепарування
Охолодження
води для
0,0160 86,8470 0,32
заливання
дріжджів
Разом 0,2798 2133,6828 8,19

2.18 Витрати діоксиду вуглецю і стисненого повітря
1. Витрати стисненого повітря для цеху розливу, ,
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.31.00.000 ПЗ 92
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

де нормативні витрати повітря
60 – конвертація з години у хвилини
тривалість роботи цеху розливу у зміну,
кількість робочих змін розливу,
кількість ліній розливу одної продуктивності в цеху
коефіцієнт використання обладнання

Витрати стисненого повітря для цеху розливу у ПЕТ-пляшки

Витрати стисненого повітря на годину

де тривалість роботи відділення.
Витрати стисненого повітря на годину у цеху розливу:

Витрати стисненого повітря на годину у цеху розливу ПЕТ-пляшок:

2. Витрати стисненого повітря на витиснення, перекачування продукту з
резервуарів,

вмісткість резервуару, ;
кількість операцій з витиснення та перекачування вмісту апаратів за добу;
тривалість операцій, хв
густина повітря під час робочого та нормального тиску,
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.31.00.000 ПЗ 93
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Перекачування сусла з стерилізатора у сепаратор.

Витрати на годину:

Перекачування пива з ЦКТ

Передача насіннєвих дріжджів із монжю в сусло.

3. Витрати стисненого повітря на аерацію,

нормативні витрати повітря

Аерація сусла у ЦКТ:

Витрати повітря на невраховані витрати,
( )

Арк.
КРБ 24.ТБВ24.31.00.000 ПЗ 94
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Річні витрати стисненого повітря з окремих операцій

добові витрати стисненого повітря по операціям
кількість робочих діб на рік.
Таблиця 2.25 – Витрати стиснутого повітря
Питомі витрати
Найменування Витрати повітря
стиснутого повітря
операції

Розлив у
514080,0 0,6426
пляшки
Розлив у ПЕТ 205632,0 0,2570
Перекачування
361754,64 0,4521
пива у ЦКТ
Передача
дріжджів із 8855,6 0,0110
монжю
Аерація сусла 36434,4 0,0455
Невказані
133908,0 0,1673
витрати
Всього 368,65 4679,64 1260664,64 1,5758
Витрати вуглекислого газу
Добові витрати СО2 на окремі операцій

де норма витрат діоксида вуглецю на 1 дал пива
загальна річна продуктивність заводу
1000 – конвертація у кг
Перекачування дріжджів, кг/добу

Арк.
КРБ 24.ТБВ24.31.00.000 ПЗ 95
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Карбонізація пива, кг/добу

Перекачування пива на розлив, кг/добу

Заповнення тари і створення повітрянної подушки при розливі, кг/добу

1. Витрати вуглекислого газу за годину на операція, кг/год

де час роботи конкретного відділення, год
2. Річні витрати СО2 для окремих операцій, кг/рік

3. Питомі витрати CO2 на окремі операції:

Таблиця 2.26 – Витрати вуглекислого газу
Питомі витрати
Найменування Витрати CO2
СО2
операції

Перекачування
0,71 0,355 239,98 0,0003
дріжджів
Карбонізація пива 71,0 4,43 16898 0,0211
Перекачування
71,24 4,45 16955,12 0,0211
пива на розлив
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.31.00.000 ПЗ 96
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Заповнення тари і
створення
66,27 4,14 15772,26 0,01971
повітряної
подушки
Разом 209,22 13,375 49956,36 0,0624

2.19 Розрахунок витрат електроенергії
Таблиця 2.27 – Зведені дані з витрат електроенергії
Час Витрати
Час
роботи електроенергії,
Використання та найменування Потужність роботи
за кВт·год
обладнання електродвигунів за рік,
добу,
діб За На 1
год За рік
добу дал
1 2 3 4 5 6 7
Підйом зернопродуктів
1,5·3=4,5 8 200 36 7200 0,009
здійснює норія НЗ-5 (3 шт)
0,024
Заторний котел 3.0 20 323 60 19380
2
0,017
Фільтраційний чан 2.2 20 323 44 14212
7
0,024
Сусловарильний котел 3.0 20 323 60 19380
2
Для перекачки затору насос BZ 1279,0 0,001
2,2 1,8 323 3,96
40-125/2.2 8 5
Для перекачки мутного сусла 0,000
0,55·2=1,1 0,92 323 1,012 326,87
насос CD-20ST (2 шт) 4
Для перекачування сусла насос 0,002
3 1,8 323 5,4 1744,2
BZ 50-125/3 1
Для перекачування дробини 6540,7 0,008
15 1,35 323 20,25
насос BZ 50-200/15 5 1
Зерновий сепаратор для
1438,9 0,001
очищення зернопродуктів ПСО- 0,55 8,1 323 4,455
6 7
3
Солододробарка для Арк.
подрібнення солоду MMR-300К- РБ 24.ТБВ24.31.00.000 ПЗ 28779, 0,035
11 8,1 323 89,1 97
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 3 9
2
Для зважування сировини ваги
платформні промислові ВПД- - - - - - -
2020-Л (2 шт)
0,003
Сепаратор ІСМ-10 0,75 16 238 12 2856
5
Пластинчатий
теплообмінник/аератор - - - - - -
WCASB-4000 (2 шт)
Кізельгуровий фільтр з насосом 11043. 0,013
2.9 16 238 46.4
DAF-5 для фільтрування пива 2 8
Мікрофільтраційну станція 0,011
2.5 16 238 40 9520
MFCS-2000 для очистки пива 9
Мікрофільтраційну станція 0,007
1.5 16 238 24 5712
MFCS-1000 для очистки пива 1
Карбонізатор ILCDA-1000 (3 0,057
4·3=12 16 238 192 45696
шт) 1
Лінія розливу пива у скляні 0,035
7,5 16 238 120 28560
пляшки BGF24-24-8 7
0,004
Етикетувальна машина TB-160 1 16 238 16 3808
7
Напівавтоматичний
наповнювач ПЕТ-пляшок - - - - - -
CBF4-600
774,5 20825 0,255
Разом - - -
77 0,937 1

2.20 Характеристика відходів (вторинної сировини) і рекомендації
щодо їх використання
До вторинної сировини відносяться пивна дробина, хмелева дробина,
відпрацьовані дріжджі та вуглекислий газ.
Пивна солодова дробина. У відходах пивоварного ви робництва виявлено
понад 25% поживних речовин вихідної сировини, більша частина яких припадає
на солодово-зернову дробину. До складу солодової дробини входять зернові
оболонки, нерозчинні частини зерна, що містять в основному полісахариди,
майже весь жир і значну частину білкових речовин вихідної сировини, а також
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.31.00.000 ПЗ 98
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
органічні кислоти, переважно молочну. У сирій пивній дробині с 75-80% жиру
наявного у вихідному солоді. Вона с дуже цінним кормом для худоби. Значну
кількість і використовують у сирому вигляді, а частину сушать і продають у
сухому вигляді.
Влітку, коли виробництво пива збільшується, а в господарствах
з'являються зелені корми, попит на дробину для відгодівлі тварин значно
зменшується. У зв'язку з високим вмістом у ній вологи і білкових речовин її
потрібно якомога швидше утилізувати. Сушіння пробини надзвичайно
енергоємний процес. Кращий спосіб її зберігання зневоднення до вологості 60-
70% за допомогою спеціального конічного шнекпреса. Вміст сухої речовини в
дробині при цьому підвищується від 20 до 30-35%. Таку дробину фасують у
поліетиленові мішки, які герметично закривають і пресують.
Хмелева дробина менш цінний відхід, оскільки поки що не набула
ефективного застосування. Безводної хмелевої дробини одержують 60% від
заданого в сусло хмелю. Таким чином, з 1 кг хмелю, який використовують для
варки сусла, одержують приблизно 4 кг хмелевої дробини вологістю 85%. Вона
містить 4,46 % сирого протеїну, 26,15 безазотистих екстрактивних речовин, 3,24
екстракту ароматичних речовин і 5,36 % клітковини. За складом і
засвоюваністю хмелева дробина прирівнюється до лучного сіна, у ній є близько
50% засвоюваних речовин. Однак через дуже виражений гіркий хмелевий смак
худоба не їсть корму з хмелевою дробиною, якщо їй додати навіть у невеликій
кількості. На ряді заводів хмелеву дробину спалюють у топці разом із вугіллям,
а в деяких місцевостях її використовують у сільському господарстві як
підстилку для худоби або при виготовленні компосту. Кращий спосіб
використання хмелевої дробини це одержання з неї біогазу.
Білковий відстій одержують при охолодженні та освітленні сусла на
холодильній тарілці, у відстійному апараті, гідроциклоні або сусловому
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.31.00.000 ПЗ 99
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
сепараторі. Він складасться переважно з білково-дубильних сполук, що
виділилися із сусла під час його кип'ятіння з хмелем або при охолодженні.
На 100 кг засипки солоду одержують у середньому 2-3 кг білкового відстою
вологістю 80%.
Надлишкові пивні дріжджі являють собою високоякісний харчовий
продукт, що складається з легкозасвоюваних білків, вуглеводів, жирів і багатий
на вітаміни. Вони є одним із кращих природних джерел одержання всіх
вітамінів комплексу В. Антиневротичного вітаміну В₁ у дріжджах міститься в
60 разів більше, ніж у шпинаті та салаті, а вітаміну В, - у два рази більше, ніж у
молоці, та в 50 разів більше, ніж у салаті й шпинаті.
Дріжджі, призначені на корм худобі, не підлягають попередній обробці, їх
лише сушать. Завдяки великому вмісту вітамінів і засвоюваних білків вони є
концентрованим кормовим засобом із високою засвоюваністю. Засвоюваність
білкових речовин дріжджів досягає 90, а безазотистих екстрактивних речовин
75%. При додаванні до корму дріжджів підвищується засвоюваність й інших
речовин. Добрі результати одержують при підгодівлі ними свиней. [2]
2.21 Контроль виробництва і управління якістю продукції
Технохімічний контроль основний засіб спостережения за таким веденням
технологічних процесів пивоварного виробництва, яке забезпечувало
поліпшення якості пива та зниження його собівартості.
Перевірку якості вхідної сировини, продукції й дотримання точності виконання
технологічних режимів з оптимальними параметрами здійснює заводська
лабораторія. Тому органі зація роботи лабораторії, правильна постановка
контролю якості сировини, напівпродуктів і готової продукції є надзви чайно
важливими завданнями, що стоять перед пивоварною промисловістю. Згідно з
нормами технологічного проектувания до влаштування заводської лабораторії
ставляться такі основні вимоги.
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.31.00.000 ПЗ 100
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Приміщення лабораторії має бути світлим, просторим. У ньому не можна
допускати вібрації працюючого виробничого обладнання, оскільки це заважає
роботі з аналітичними вагами й оптичними приладами. В лабораторію не
повинні потрапляти пил і димові гази, які можуть зруйнувати точні прилади,
зіпсувати титровані розчини. Однак хімічна лабо раторія має зв'язок з усіма
цехами, тому її необхідно розміщувати в головному корпусі на першому або
другому поверсі.
Лабораторії мають приміщення для технічних, аналітич них і
мікробіологічних аналізів. окремому приміщенні знаходиться вагова.
Аналітична лабораторія має бути обладнана приладами для титрування та
перегонки пива, заторним апаратом, рефрактометром,
фотоелектроколориметром, розміщеними на постійних робочих місцях. На
окремому робочому місці необхідно встановити водяну баню з температурою
20 °С. Для проведения розрахунків і записування одержаних результатів
виділяють окремий стіл. Обов'язкова у лабораторії установка для одержания
дистильованої води.
У ваговій повинна бути хоча б одна капітальна стіна якої не прилягають
приміщення з обладнанням, ще може свикликати небажану вібрацію. До такої
стіни на кронштейнах прикріплюють мармурові плити для встановлення на них
ваг. Кількість їх визначають із розрахунку: одні ваги на трьох працюючих
лаборантів. Передбачають також кабінет завідуючого лабораторією,
дегустаційний зал, кімнату для допоміжних робіт, комору, гардероб і кімнату
відпочинку. Крім того, у лабораторії розміщують основне та допоміжне
обладнання. До основного належать: ваги технічні й аналітичні з важками,
муфельна піч, сушильна шафа, сксикатори, термостати, холодиль ники,
центрифуги, закриті слектричні плити з регуляторами, лабораторні дробарки,
електромагнітні мішалки, аналізатори пива, мутноміри, прилад для визначення
вмісту О₂ і СО2, металевий сейф для зберігання концентрованих кислот, лугів,
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.31.00.000 ПЗ 101
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
спирту та інших речовин, мікрокалькулятори і комп'ютери. До допоміжного
обладнання відносять пісочні й водяні бані, газові горілки, металеві затискачі,
набори свердел, напилки, ножиці, ножі, гумові пробки (коркові та поліетиленові
різних розмірів), штативи для пробірок, трубки гумові (вакуумні й каучукові
різних розмірів), набір викруток, гайкові ключі, молоток та інші інструменти.
Відбір проб, зберігання готових реактивів, усі можливі аналізи проводять у
лабораторному посуді. [2]

Таблиця 2.28.– Схема технохімічного контролю технологічних процесів [2].
Стадія Об’єкт Контрольовани Частота і спосіб Регламентовани Хто
процесу контрол й параметр контролю й норматив контролює і
ю в якому
документі
реєструютьс
я результати
1 2 3 4 5 6
Приймання Солод Колір, запах, При Згідно Змінний
смак надходженні, ДСТУ хімік, в
згідно з діючим 4282:2004 обліковому
стандартом журналі
Вологість При прийманні, 4,5 - 6% Змінний
згідно з діючим хімік, в
стандартом обліковому
журналі
Екстрактивніст При прийманні, 76 - 79% Змінний
ь згідно діючим хімік, в
стандартом обліковому
журналі
Склоподібність При 3 – 10% Змінний
надходженні, хімік, в
просвічування обліковому
на діафаноскопі журналі
Подрібненн Помел Контроль При Дрібна крупка Змінний
я помелу встановленні 30-45%; хімік, в
вальців Крупна крупка обліковому
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.31.00.000 ПЗ 102
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
солододробарок 12-20%; журналі
та наступній їх Борошно 40-
перевірці; 45% ( залежно
Ситовий аналіз від
фільтрування)
0
Затирання Затор Температура У кожному 50-77 С Змінний
затирання заторі. (залежно від хімік, в
Термометр ТС-4, способу обліковому
межа затирання) журналі
вимірювання 1-
0
100 С
Повнота У кожному Повне Змінний
оцукрювання заторі. оцукрювання хімік, в
Йодокроохмальн обліковому
а проба журналі
Кип’ятіння Охмелен Масова частка У пробі від Згідно з діючим Змінний
сусла з е сусло сухих речовин кожної варки. стандартом хімік, в
хмелем Цукроміром обліковому
журналі
Кислотність Титрометрично Не більше 2-3 ( Змінний
у мл 1 н хімік, в
розчину NaOH обліковому
на100 мл сусла) журналі
Колір У кожній варці. Згідно з Змінний
Візуально стандартом хімік, в
обліковому
журналі
Якість Візуально Змінний
фільтрування хімік, в
обліковому
журналі
Освітлення Гаряче Освітлення, Постійно, Повна Змінний
сусло якість зависів Кожна варка прозорість хімік, в
гарячого сусла обліковому
журналі
o
Бродіння Молоде Температура Термометр 9-13 С Хімік
та добро- пиво з Кінцевий Розрахунковий Для світлих
джування в ЦКТ ступінь сортів – 80-
ЦКТ зброжування 84%;
Для темних –
68-75%
3
Діацетил Хроматограф 0,1 мг/100 см
пива
Готове Вміст спирту Аналізатор пива 4-4,7 % об. Хімік
пиво з Видимий Арк. 1,8-2,2 % об.
КРБ 24.ТБВЦ2К4Т.3 1.00.00е0к сПтрЗа кт 103
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата Дійсний 3,8-4,2 %
екстракт
Концентрація Львівське 12 %
початкового мас, Київське
сусла світле 14% мас,
Портер 20%
мас.
рН 4,3-4,5
Колір 0,4-1,8
3
см розчину
йоду на 100
3
см пива
3
Кислотність Титрування 1,3-2,8 см 1
3
моль/дм
розчину
лугу на 100
3
см пива
3
В'язкість Віскозиметр 1,44 см /сек Хімік
3
Гіркота Спектрофотомет 16-19 мг/дм
р
Смак і аромат Органолептично Характерний
сорту
пива, без
сторонніх
присмаків

2.22 Заходи щодо охорони довкілля
Охорона довкілля на підприємстві регулюється вимогами Закону України «Про
оцінку впливу на довкілля» від 23 травня 2017 року № 2059-VIII Особливістю
захисту навколишнього середовища на підприємстві є те, що потрібно вживати
низку заходів для запобігання негативному впливу підприємства на навколишнє
середовище, забезпечуючи тим самим сприятливі та безпечні умови праці. З
метою захисту навколишнього середовища компанія вживає заходів щодо
зниження рівня забруднення, що генерується на виробництві [41].
Усі вимоги та правила щодо охорони довкілля та охорони праці повинні бути
чітко визначені та зафіксовані в спеціальних документах. Екологічний паспорт
містить загальну інформацію про підприємство, використовувані матеріали,
опис виробничого процесу, план очищення стічних вод та викидання повітря,
характеристики забруднюючих речовин після обробки, дані про тверді та інші
відходи. Ці відомості необхідні для забезпечення найширшого доступу до
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.31.00.000 ПЗ 104
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
світових технологій у сфері охорони природи. Щоб уникнути негативного
впливу на довкілля, необхідно проводити заходи відповідно до закону України
від 25.06.1991 № 1264- XII "Про охорону навколишнього природного
середовища".
- надавати необхідні дозволи (зокрема, дозвіл на викид небезпечних речовин,
перелік викидів з фіксованим походженням, перелік корпоративних
промислових та побутових відходів, паспорт та реєстраційну картку для
кожного типу відходів);
- моніторити кількість та склад забруднюючих речовин, що потрапляють в
атмосферу, а також рівень викидів енергії (включаючи вібрацію, шум,
електромагнітне та теплове випромінювання) та проводити постійний облік цих
показників;
- дотримуватись гігієни та гігієнічних норм, ураховуючи відповідні вимоги; -
сплачувати штрафи за забруднення навколишнього середовища; -
організовувати облік, збір та безпечне зберігання промислових відходів на
спеціально відведених та обладнаних майданчиках;
- визначати склад та характер утворених відходів, а також ступінь їх
негативного впливу на навколишнє середовище та здоров’я людей;
- в рамках угод передавати промислові відходи іншим компаніям та
максимізувати уникнення вивезення відходів до природного середовища. [42]
2.23 Компонування головного виробничого корпусу
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.31.00.000 ПЗ 105
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Рис. 2.2 Компонування головного виробничого корпусу
Головний виробничий корпус складається з: відділення підготовки
зернопродуктів, варильного цеху, бродильного, дріжджового, фільтраційного,
розливу. Також присутній склад солоду та хмелю, цех КІП, електрощитова,
холодильно-компресорна станція, виробнича лабораторія та відділення СІП.
У таблиці вказаний перелік обладнання.
Таблиця 2. Перелік обладнання головного корпусу
Номер Назва Кількість Модель
1. Норія 3 НЗ-5
2. Ваги 2 ВЛД-2020-л
3. Повітряно-ситовий сепаратор 1 ПСО-3
4. Зерновий сепаратор 1 ІСМ-10
Арк.
КРБ 24.ТБВ24.31.00.000 ПЗ 106
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
5. Солододробарка 1 MMR 300-2
6. Заторний котел 1
7. Фільтр чан 1
HG-NZ-2500
8. Сусловарильний чан 1
9. Whirpool 1
10. Пластинчатий теплообімнник 2 WASB-4000
11. ЦКТ 10 HG-FJ-50000L
12. ЦКТ 7 HG-FJ-30000L
13. Пропагатор 2 YBMS-2450 YEAST-
BOOSTER
14. Свічковий кізельгуровий фільтр 1 DAF-5
15. Мікрофільтраційна станція 1 MFCS-2000
16. Мікрофільтраційна станція 1 MFCS-1000
17. Форфас 8 BBTHI-10000C
18. Карбонізатор 3 ILCDA-1000
19. Лінія розливу у скляні пляшки 1 BFG 24-24-8
20. Наповнювач ПЕТ-пляшок 1 CBF4-600
21. Насос для перекачування затору 1 BZ 40-125/2,2
22. Насос для перекачування мутного 1 CD-20ST
сусла
23. Насос для перекачування дробини 1 BZ 50-200/15
24. Насос для перекачування сусла 1 BZ 50-125/3
25. Насос для перекачування пива 1 CD-20ST
26. Етикетувальна машина 1 ТВ-160
27. Бункери для подрібненого солоду 1 -
28. Збірник промивних вод 2 -
29. Бункер для дробини 1 -
30. Бункер для світлого солоду 1 -
31. Бункер для темного солоду 1 -
32. Бункер зернопродуктів 1 -
33. Збірник дріжджів 3 YSTP40G

34. Бункер для очищеного зерна 2 -

3. БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ
Варильний цех, відділення підготовки зернопродуктів, дріжджове
відділення, бродильне відділення, відділення фільтрації та відділення розливу
знаходяться на першому поверсі. Також на першому поверсі знаходяться такі
відділення: повітряно-компенсаторна, холодильно-компресорна станція,
операторська, цех КІП, елекрощитова, склад хмелю та хмелю та СІП-відділення.
[29]
На першому поверсі знаходяться все обаладнання варильного цеху, а саме
заторні котли, фільтр чан, сусловарочнийК кРоБте 2л4 з.Т вБірВп2у4л.о3м1.,0 н0а.0с0о0си П дЗл я

Змн. пАеррк.е кач№ки до зкуамт. ору, Пдідрпоисб инДаита, мутного сусла та охмеленого сусла, збірник для
Розроб. Потайчук В. О. Літ. Арк. Аркушів
Перевідр.р оби
Бнатира,ч езнбкіор Он.Ви. ки промивних вод. 108 116
Реценз. 3. Будівельні рішення
Н. Контр. Чепурна О.Л. ЧДТУ, кафедра ХТА рк.
Затверд. Осипенкова І.І. КРБ 24.ТБВ24.31.00.000 ПЗ 107
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
У дріжджовому відділенні знаходяться ємості для зберігання дріжджів,
пропагатори та стерилізатор. Біля дріжджового відділення знаходиться
виробнича лабораторія, де перевіряються проби та з варильного, бродильного,
фільтраційного та цеху розливу.
Виробнича лабораторія знаходиться близько до варильного, бродильного
та дріжджового відділення, що полегшує роботу лаборантів.
У відділенні фільтрації знаходяться свічковий кізельгуровий фільтр та дві
мікрофільтраційні станції.
Між відділеням фільтрації та розливу знаходиться кімната з форфасами.
це обумовлене необхідністю у проміжному зберіганні пива перед розливом.
У відділенні розливу знаходяться: лінія розливу у скляні пляшки,
карбонізатор, наповнювач у ПЕТ-пляшки та етикетувальна машина.

4. ОХОРОНА ПРАЦІ
Закoн України «Про охорону праці» No 341-IXiз змінами 27.12.2019 передбачає,
що при укладанні трудового договору працівник має бути:
 повідомлений про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде
 працювати, небезпечних та шкідливих виробничих факторів, та можливі
 наслідки їх впливу на здоров'я працівника та його права на пільги i
компенсаціїза роботу в таких умовах.
Працівник має право відмовитись від КдРоБр 2у4ч.еТнБоВї 2р4о.3б1о.т0и0,. 0я0к0щ ПоЗ створилась

Змн. вАиррк.о бни№ч дао ксуим.т уацПіяід,п нисе беДзатпа ечна для його життя чи здоров'я.
Розроб. Потайчук В. О. Літ. Арк. Аркушів

Перевір. Батраченко О.В. 109 116
Реценз. 4. Охорона праці
Н. Контр. Чепурна О.Л. ЧДТУ, кафедра ХТ
Затверд. О сипенкова І.І.
На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює
службу охорони праці відповідно до типового положення, що затверджується
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної
політики у сфері охорони праці.
Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не
пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.
У кожному цеху та відділенні пивоварного заводу є конкретні правила та
інструкції щодо охорони праці, техніки безпеки, санітарних вимог до
промислових приміщень й обладнання, а також протипожежних заходів[37].
Заходи безпеки при пересуванні територією підприємства:
1. На території заводу, потрібно бути уважним і обережним, щоб не
потрапити під автомашину, автонавантажувальник або електрокар.
2. Не можна переходити попереду рухомого транспорту.
3. Дозволено ходити по території заводу лише у спеціально відведених
ділянках дороги, які призначені для пішохідного руху

4. Не намагатися переходити через складений матеріал чи деталі, а обходити
вільним проходом.
5. Заборонено зупинятись в тих місцях, де на висоті працюють люди,
оскільки можливе падіння.
6. Не дозволено сідати і не ставати на складений метал чи деталі.
7. Проходячи біля електрозварювальних робіт необхідно берегти очі, бо
опікочей може бути навіть на великій відстані від зварки.
8. Не проходити близько біля агрегатів, що мають відлітаючу стружку чи
бризки розплавленого металу.[36]
Основні вимоги до гігієни і виробничої дисципліни [36,37,38]:
Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
110
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
1. На території підприємства необхідно зберігати чистоту у виробничих,
санітарно-побутових приміщеннях та на робочому місці.
2. Необхідно вимити руки з милом перед вживанням їжі.
3. Вживати їжу дозволено у їдальні чи у спеціально відведених місцях.
4. Особистий одяг чи спецодяг необхідно зберігати у особистих шафах або
спеціально визначеному місці.
5. При отриманні травми чи пошкодження необхідно повідомити майстра
та звернутись у медичний пункт.
6. Якщо травма отримана на виробництві, то робітник отримує страховку,
а травма оплачується згідно з законом України «Про охорону праці».
На виробництві присутні шкідливі і небезпечні виробничі фактори, до яких
відносять: промисловий пил; шум і вібрації, отрути; ртуть; марганець; хром;
оксид вуглецю; синильна кислота; бензин; ацетон метиловий спирт; хлоровані
вуглеводи; негашене вапно; кальцій; карбід [36,37].
Засоби індивідуального захисту. Працівникам безкоштовно видаються за
встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби
індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби. Засоби
індивідуального захисту застосовуються для захисту дихальних шляхів, органів
зору, слуху, а також шкіряного покрову від дії небезпечних факторів
навколишнього середовища [37].
При експлуатації компресорних та холодильних установок вибухи можуть
відбуватися внаслідок перевищення тиску стисненого повітря, підвищення його
температури та утворення вибухонебезпечних сумішей кисню з продуктами
розкладу мастил, чи при порушенні техніки безпеки в процесі обслуговування
та експлуатації компресорів. Вибухи призводять до руйнування будівлі,
обладнання, а також до травмування обслуговуючого персоналу, тому важливо
дотримуватись правил техніки безпеки.
Обладнання, яке працює під тиском, належить до обладнання підвищеної
небезпеки. Залежно від умов роботи його поділяють на дві групи: обладнання
першої групи реєструється і перебуває під контролем органів
Держгіртехнагляду, обладнання з умовами роботи, відмінними від першої
групи, належить до другої групи. Обладнання, що працює під тиском
обслуговується позачергово [36,37].
На заводі повинні підтримуватись оптимальні параметри мікроклімату –
температури, швидкості руху повітря та відносної вологості [35].
Вміст шкідливих речовин у повітрі виробничих приміщень не повинен
перевищувати гранично допустимих концентрацій. Обладнання, у процесі
використання якого виділяються волога, пил, повинно бути герметизовано чи
обладнано місцевими вентиляційними пристроями. Еквівалентні рівні шуму на
робочих місцях не повинні перевищувати 80 дБА [35].
Трубопроводи для пари і гарячої води поділяються на чотири категорії залежно
від робочих параметрів середовища. До категорій І, II, III належать
трубопроводи з тиском 1,6...3,9 МПа і температурою середовища 250...580 °С,
до IV категорії - трубопроводи з температурою середовища 115...250 °С та
тиском 0,07...1,6 МПа. Держгіртехнагляд контролює трубопроводи І категорії з
умовним проходом більше 70 мм та трубопроводи II, IIІ категорій з умовним
проходом більше 100 мм [36,37].
ВИСНОВКИ
При виконанні дипломного проєкту був спроєктований пивзавод
продуктивністю 800000 дал/рік, який буде виготовляти 3 сорти пива. А саме
―Львівське‖, ‖Київське світле‖ та ‖Портер‖. На продуктивність заводу припадає
Львівське пиво - 400000 дал/рік, Київське світле – 200000 дал/рік та Портер –
КРБ 24.ТБВ24.31.00.000 ПЗ
200000 дал/рік.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Потайчук В. О. Літ. Арк. Аркушів
Для підприємства було обране в осн овному саме закордонне обладнання.
Перевір. Батраченко О.В. 112 116
РецензН.
Висновки
апри клад чотирьох апаратна варильна система фірми HGMC (Китай), насоси
Н. Контр. Чепурна О.Л. ЧДТУ, кафедра ХТА рк.
Затверд. Осипенкова І.І. КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
111
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
фірми BTS Engineering, JEFF (Китай), ЦКТ фірми HGMC (Китай). Також
обиралось обладнання фірми CZECH BREWERY SYSTEM – це
теплообмінники, карбонізатори, наповнювач ПЕТ, мікрофільтраційні станції,
свічковий кізельгуровий фільтр, солододробарку, форфаси, ємності для
зберігання дріжджів та пропагатор.
З відчизняного обладнання – це ваги, повітряно-ситовий сепаратор, норії
та ін. Фірми ОЛІС, УКРВАГИ, АГРОСЕПМАШ, ТЕРМО-ПАК.
На підставі отриманих розрахунків можна зробити висновки про
економічну доцільність проекту пивоварного заводу з виробничою потужністю
800 тис. дал пива на рік. У пивоварному підрозділі працюватиме 87 осіб.
Середня рентабельність продукту становить 10,86%, що дає прибуток 25787,42
тис. гривень на рік. Усе це гарантує повернення інвестицій у розмірі 74183,34
тис. грн.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Товажнянський Л. Л., Бухкало С. І., Капустенко П. О. та ін. Загальна
технологія харчової промисловості у прикладах і задачах. Підручник. – К.:
Центр учбової літератури, 2021 – 832 с.
2. Домарецький В.А. Технологія солоду і пива. – К.: Фірма ―ІНКОС‖, 2004. –
426 с.
3. ДСТУ 3888:2015 Пиво. Загальні технічКніР уБм 2о4в.иТ.Б В24.31.00.000 ПЗ

Змн. 4А. рДк. СТУ№ 4до2к8ум2. :201П8і дСпиос лоДда тпа ивоварний ячмінний. Загальні технічні умови
Розроб5. . ДСПТотУайч у4к 8В.1 О7. :2007 «Діоксид вуглецю г азоподібний і сЛкітр. аплеАнрки. й. ТАерхкнушічівн і
Перевір. Батраченко О.В. 113 116
умови »
Реценз. Перелік посилань
Н. Контр. Чепурна О.Л. ЧДТУ, кафедра ХТ
Затверд. Осипенкова І.І.
6. ДСТУ 4965:2008 Рис. Технічні умови
7. ДСТУ 7067:2009 Хміль. Технічні умови
8. ДСанПіН 2.2.4-171—2010 Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для
споживання людиною
9. ДСТУ 7525:2014 «Вода питна. Вимоги та методи контролювання якості»
10. Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни
«Технології галузі» для здобувачів освітнього ступеня «бакалавр» зі
спеціальності 181 «Харчові технології» усіх форм навчання [Електронний
ресурс]/[ Упоряд. : О.Л. Чепурна, Н.А.Нагурна] М-во освіти і науки України,
Черкас. Держ.технолог.ун-т. – Черкаси : ЧДТУ, 2019. – 48с.
11. ОЛІС. Обладнання. URL: https://olis.com.ua/oborudovanie/transportne/norii-
zernovye/?utm_source=googleads&utm_medium=cpc&utm_campaign=IW_/_PMax_
/_Ukraine_/_%D0%97%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%87%
D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0
%BD%D0%B0_%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%
BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B8_/_15.09.2
2&utm_content=&gad_source=1&gclid=CjwKCAiAvJarBhA1EiwAGgZl0FxbNrv7
WCQ2owgxUTIgxB1mwA1mO7d7Ut6SbCq0AlnP_p1-6zg8nRoCB-oQAvD_BwE.
Інформація про норії НЗ – 5 фірми Оліс.
12. УКРВАГИ. Обладнання. URL:
Детальніше: https://ukrvesi.com.ua/ua/p1045315220-vesy-platformennye-
promyshlennye.html. Інформація про автоваги ВПД-2020-Л 5 т фірми
УКРВАГИ.

13. HGMC. Обладнання. URL:
https://www.hgbeerequipment.com/products/brewery-equipment/more-than-
2000l/2500l-4-vessel-beer-brewing-
equipment.html?gad_source=1&gclid=CjwKCAiAvJarBhA1EiwAGgZl0Gm6Fm13-
41-peCaIxc03UkbCKzkwJTkrQfNRDLDCLaAG_qWFNY7MhoCoLwQAvD_BwE.
Інформація про варильну систему (заторний котел, фільтраційний чан,
сусловарильний котел та Вірпул) HG-NZ-2500.
14. CZECH BREWERY SYSTEM. Обладнання. URL:
https://eshop.czechminibreweries.com/uk/product/wcasb-4000/. Інформація про
теплообмінник з вбудованим аератором WCASB – 4000 фірми CZECH
BREWERY SYSTEM.
15. BTSEngineering. Обладнання. URL: https://bts.net.ua/pumping-equipment-
distillery/mixing-pumps/bz-40-125-22-v-dcentroviy-monoblochniy-nasos-z-nerzhav-
yucho-stal/. Інформація про насос BZ 40-125/2.2 фірми BTSEngineering.
16. BTSEngineering. Обладнання. URL: https://bts.net.ua/pumping-equipment-
distillery/mixing-pumps/bz-50-125-3-v-dcentroviy-monoblochniy-nasos-z-nerzhav-
yucho-stal/. Інформація про насос BZ 50-125/3 фірми BTSEngineering.
17. BTSEngineering. Обладнання. URL: https://bts.net.ua/pumping-equipment-
distillery/mixing-pumps/bz-50-200-15-v-dcentroviy-monoblochniy-nasos-z-nerzhav-
yucho-stal/. Інформація про насос BZ 50-200/15 фірми BTSEngineering.
18. JEFF. Обладнання. URL: https://bts.net.ua/pumping-equipment-distillery/water-
pump/cd-20st-nasos-v-dcentroviy/. Інформація про насос CD-20ST фірми JEFF.
19. ОЛІС. Обладнання. URL: https://olis.com.ua/oborudovanie/ochischennya-
zerna/separatory-pso/3/. Інформація про зерновий сепаратор ПСО-3 фірми ОЛІС.
20. CZECH BREWERY SYSTEM. Обладнання. URL:
https://eshop.czechminibreweries.com/ru/product/mmr-300-2/. Інформація про
солодробарку MMR-300-2 фірми CZECHBREWERYSYSTEM.
21. HGMC. Обладнання. URL:
https://www.hgbeerequipment.com/products/fermentation-tank/more-than-
2000l/50000l-50t-fermentation-tank.html. Інформація про ЦКТ HG-FJ-50000L
фірми HGMC.
22. HGMC. Обладнання. URL:
https://www.hgbeerequipment.com/products/fermentation-tank/more-than-
2000l/30000l-30t-fermentation-tank.html. Інформація про ЦКТ HG-FJ-30000L
фірми HGMC.
23. CZECH BREWERY SYSTEM. Обладнання. URL:
https://eshop.czechminibreweries.com/uk/product/daf5/. Інформація про
кізельгуровий фільтр DAF-5 фірми CZECHBREWERYSYSTEM.
24. CZECH BREWERY SYSTEM. Обладнання. URL:
https://eshop.czechminibreweries.com/uk/product/mfcs-2000/. Інформація про
мікрофільтраційну станцію MFCS-2000 фірми CZECH BREWERY SYSTEM.
25. CZECH BREWERY SYSTEM. Обладнання. URL:
https://eshop.czechminibreweries.com/uk/product/mfcs-1000/. Інформація про
мікрофільтраційну станцію MFCS-1000 фірми CZECH BREWERY SYSTEM.
26. CZECHBREWERYSYSTEM. Обладнання. URL:
https://eshop.czechminibreweries.com/ru/product/ilcda-1000-1/. Інформація про
карбонізатор ILCDA-1000фірми CZECH BREWERYSYSTEM.
27. Економіка підприємства : підручник / під заг. ред. д.е.н., проф. Л.Л.
Ковальської, проф. І,В. Кривов’язюка. Київ : Кондор, 2020. 700 с.
Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
114
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
28. KING MACHINE. Обладнання. URL:https://www.king-
machine.com/ru/product/beer-filling-line-for-glass-bottle-5000bph.html. Інформація
про лінію розливу пива у пляшки BGF24-24-8 фірми KING MACHINE.
29. KeYuan Machine. Обладнання. URL: https://zjgkyjx.en.made-in-
china.com/product/YnLpXeSKAdcg/China-Good-Price-Linear-Type-Fully-
Automatic-Round-Bottle-Square-Bottle-Flat-Bottle-Self-Adhesive-Sticker-Label-
Labeling-Machine.html. Інформація про етикетувальну машину ТВ-160 фірми
KeYuan Machine.
30. CZECH BREWERY SYSTEM. Обладнання. URL:
https://eshop.czechminibreweries.com/uk/product/cbf4-600/. Інформація про
напівавтоматичний наповнювач пляшок CBF4-600 фірми CZECH BREWERY
SYSTEM.
31. CZECH BREWERY SYSTEM. Обладнання. URL:
https://eshop.czechminibreweries.com/ru/product/bbthi-10000/. Інформація про
форфаси BBTHI-10000C.
32. CZECH BREWERY SYSTEM. Обладнання. URL:
https://eshop.czechminibreweries.com/ru/product/ystp40g/. Інформація про ємності
для зберігання дріжджів YSTP40G.
33. Розрахунок продуктів бродильних виробництв, лікеро-горільчаних та
безалкогольних напоїв / М.М. Коробов, І.М. Ройтер, П.М. Мальцев та ін, -
К.:Вища шк. , 1972. – 380 с.34. Мелетьєв, А.Є. Технохімічний контроль
виробництва солоду, пива ібезалкогольних напоїв: підруч. / А.Є. Мелетьєв, С.Р.
Тодосійчук, В. М.
Кошова // за ред. А.Є. Мелетьєва. — Вінниця: Нова Книга, 2007. — 392 с.
35. Державні санітарні норми і правила для підприємств, що виробляють солод,
пиво та безалкогольні напої ДСанПіН 4.4.4.-152-20. — [Чинний від
від 11.12.2007 р.]. — Зареєстровано в міністерству юстиції України 26 грудня
2007 р. за No 1411/14678. — (Нормативний документ МОЗ України. Державні
санітарні норми та правила).
36. Основи охорони праці: підруч. / М.П. Купчик, М.П. Гандзюк, І.Ф. Степанець
та ін. // під ред. М.П. Купчика, М.П. Гандзюка. — К.: Основа, 2000. — 416 с.
37. Про охорону праці: Закон України від 14.10.92 No 2695-XII. Відомості
Верховної Ради України – 1992. – No 49. – ст. 669.
38. Державні санітарні правила та норми ДСанПіН 4.4.4.065-00. Гігієна
харчування. Підприємства харчової та переробної промисловості .Постанова,
Норми, Правила від 18.04.2000 No 65.
39. ДБН В.2.5-28-2006. Інженерне обладнання будівель та споруд. Природне і
штучне освітлення. – К. : МінбудУкр., 2006.
40. Kunze, W. Brauereitechnologie: Malz und Bier /W. Kunze, G. Mit. — St.
Petersburg: Profession, 2009. — 1100 S.
Арк.
КП23ТБВ24.46.00 000ПЗ
1165
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
41. Постанова від 05.03.1998 № 188/98-ВР Про Основні напрями державної
політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів
та забезпечення екологічної безпеки
42. Закон України від 25.06.1991 № 1264-XII Про охорону навколишнього
природного середовища
43. CZECH BREWERY SYSTEM. Обладнання. URL:
https://eshop.czechminibreweries.com/ru/product/ybms-2450/ . Інформація про
пропагатор YBMS-2450 YEAST-BOOSTER.

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets