Комплексний кафедральний проект солодового заводу.  Спецчастина: солодосушильне відділення

Пясецький, Ростислав Віталійович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5505

Title:	Комплексний кафедральний проект солодового заводу. Спецчастина: солодосушильне відділення
Authors:	Осипенкова, Ірина Іванівна Пясецький, Ростислав Віталійович
Keywords:	солод;оксиметилфурфурол
Issue Date:	29-Jun-2023
Abstract:	Кваліфікаціна робота бакалавра: 88 с.; 6 рис.; 25 табл.; 20 джерел.; 3 креслень.; 2 плакат. Мета проекту: Комплексний кафедральний проект солодового заводу. Спецчастина: солодосушильне відділення В даній кваліфікаційній роботі розглянуті основні аспекти процесів сушіння солоду. Враховуючі, що свіже пророслий солод не придатний для тривалого зберігання і втой же час не може використовуватись для виробництва пива, оскільки не має характерних якісних властивостей, притаманних типовим солодам. Такі властивості у солоді формуються тільки при його сушінні, при довгочасній дії підвищеної температури. В кваліфікаційній роботі впроваджено сушарку безперервної дії типу ЛСГА – 20 зі скляним теплообмінником, завдяки якому можливе використання залишкової теплоти використаного теплоагенту. Проведено техніко-економічні розрахунки, рентабельність підприємства склала – 30,7%, собівартість – 19,53 грн/кг, термін окупності – 2,4 роки
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5505
Appears in Collections:	181 Харчові технології (Харчові технології та інженерія)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
П'ясецький.pdf Restricted Access		3.31 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ, БУДІВНИЦТВА ТА РАЦІОНАЛЬНОГО
ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
КАФЕДРА ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи бакалавра

на тему: «Комплексний кафедральний проект солодового заводу.
Спецчастина: солодосушильне відділення»

Виконав студент 4 курсу,
Групи ТБВ - 94
Спеціальності 181 «Харчові технології»,
за ОП «Харчові технології та інженерія»
(шифр і назва напряму підготовки, спеціальності)

Ростислав П´ЯСЕЦЬКИЙ
(прізвище та ініціали)
Керівник Ірина ОСИПЕНКОВА
(прізвище та ініціали)
Рецензент
(прізвище та ініціали)

Черкаси - 2023 року
Черкаський державний технологічний університет
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування
Кафедра харчових технологій

Спеціальність 181 «Харчові технології», ОП «Харчові технології та інженерія»

ЗАТВЕРДЖУЮ:
Зав.кафедри ХТ
________Ірина ОСИПЕНКОВА
« ___» ______ 2023 року

Завдання
на кваліфікаційну роботу бакалавра студентові

Пясецькому Ростиславу Вітальовичу ____________________

1.Тема проекту (роботи) “ Комплексний кафедральний проект солодового заводу.
Спецчастина: солодосушильне відділення ”
затверджена наказом по університету від «__» _____ 2023 р. № ______
2.Термін здачі студентом закінченого проекту (роботи) червня 2023 р.
3.Вихідні дані до проекту
Удосконалення технології приготування світлого солоду
Норми технологічного проектування
Асортимент продукції: солод
Сировина для виробництва продукції: ячмінь
4.Зміст розрахунково-пояснювальної записки ___________________________
Титульний аркуш____________________________________________
Завдання на проектування____________________________________
Зміст, Економічна частина. Технологічна частина. Будівельні рішення.
Охорона праці. Висновки. Перелік літератури.
5.Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових
креслень)________________________________________________________
Апаратурно-технологічна схема з автоматизацією – 1аркуш_______
Плани будівель і споруд – 1 аркуш______________________
Розрізи – 1 аркуш______________________
_____Охорона праці________________-_1 аркуш_______________________
_____Економіка________________-_1 аркуш_______________________

6.Консультанти по проекту (роботі), із зазначенням розділів проекту, що
стосуються їх

Підпис, дата
Розділ Консультант
Завдання Завдання
видав прийняв
Економічна частина
Технологічна частина
Будівельна частина
Охорона праці

7.Дата видачі завдання ______________________________________

Керівник _______________
(підпис)
Завдання прийняв до виконання ________________
(підпис)

Календарний план

Пор Назва етапів Термін виконання Примітка
. № етапів проекту
(роботи)
1 Техніко-економічне обгрунтування проекту 12.04
2 Розробка технологічної схеми,
розрахунок продуктів і обладнання 24.04
3 Енергетичні розрахунки 29.04
4 Викреслювання планів і розрізів
і погодження їх з консультантами 10.05
5 Апаратурно-технологічна схема 15.05
6 Техніко-економічні розрахунки 20.05
7 Оформлення креслень із затвердженням
8 їх консультантами 25.05
9 Оформлення пояснювальної записки 02.06
10 Подання проекту на кафедру і
підготовка до захисту в ЕК 04.06

Студент ___________________________________
(підпис)
Керівник проекту ___________________________________

(підпис)

ЗМІСТ
Вступ 5
1 Економічна частина 7
1.1 Техніко-економічне обґрунтування проекту 7
1.2 Техніко-економічні розрахунки 8
1.2.1 Виробничий план підприємства 8
1.2.2 Штати і фонд заробітної плати персоналу 11
1.2.3 Розрахунок собівартості продукції. 15
2 Технологічна частина 22
2.1 Структура підприємства 22
2.2 Режими роботи цехів і відділень 23
2.3 Асортимент і характеристика готової продукції 23
2.4 Характеристика сировини і допоміжних матеріалів 24
2.5 Технологічна схема виробництва 30
2.5.1 Принципова технологічна схема 30
2.5.2 Вибір і обґрунтування способів і режимів технології 30
2.5.3 Опис апаратурно-технологічної схеми 41
2.6 Розрахунок продуктів 42
2.6.1.Вихідні дані 42
2.6.2. Розрахунок продуктів 43
2.7 Розрахунок і підбір технологічного обладнання 51
2.8 Розрахунок складських приміщень і споруд 61
2.9 Розрахунок витрат електроенергії 62
2.10 Розрахунок води 63
2.11.Розрахунок витрат повітря 63
2.12 Розрахунок витрати пари 65
2.13 Характеристика відходів (вторинної сировини) і рекомендації щодо їх
65
використання
2.14 Схема технохімічного контролю 66
2.15 Заходи щодо охорони довкілля 67
2.16 Компонування головного виробничого корпусу (цехів, що
68
проектуються)
3 Будівельні рішення 70
4 Охорона праці 73
4.1 Аналіз умов та знарядь праці в солодосушильному цеху 75
4.2. Вимоги техніки безпеки при виробництві солоду 81
4.3. Заходи захисту в солодовому цеху сушіння солоду 82
Висновки 84
Перелік посилань 86

Змн. Лист Прізвище Підпис Дата КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ
Розроб. П´ясецький Р.В.. Стадія Аркуш Акрушів
Консульт. Зміст 4
Керівник Осипенкова
Н.контр. Чепурна О.Л. ЧДТУ, кафедра ХТ
Зав.каф. Осипенкова І.І.
РЕФЕРАТ

Кваліфікаціна робота бакалавра: 88 с.; 6 рис.; 25 табл.; 20 джерел.; 3
креслень.; 2 плакат.
Мета проекту: Комплексний кафедральний проект солодового заводу.
Спецчастина: солодосушильне відділення
В даній кваліфікаційній роботі розглянуті основні аспекти процесів
сушіння солоду. Враховуючі, що свіже пророслий солод не придатний для
тривалого зберігання і втой же час не може використовуватись для виробництва
пива, оскільки не має характерних якісних властивостей, притаманних типовим
солодам. Такі властивості у солоді формуються тільки при його сушінні, при
довгочасній дії підвищеної температури. В кваліфікаційній роботі впроваджено
сушарку безперервної дії типу ЛСГА – 20 зі скляним теплообмінником, завдяки
якому можливе використання залишкової теплоти використаного теплоагенту.
Проведено техніко-економічні розрахунки, рентабельність підприємства
склала – 30,7%, собівартість – 19,53 грн/кг, термін окупності – 2,4 роки

СОЛОД, МЕЛАНОІДИНОУТВОРЕННЯ, ОКСИМЕТИЛФУРФУРОЛ,
ЯЧМІНЬ, СУШІННЯ, МЕЛАНОЇДИНОУТВОРЕННЯ, РОСТКИ.

ABSTRACT

Bachelor's thesis qualification: 88 p.; 6 fig.; 25 tables; 20 sources.; 3 drawings.; 2
poster.
The purpose of the project: Complex Department Project for a Malting Plant.
Special Unit: a Malt Drying Department
In this qualification work, the main aspects of the processes are considered
malt drying. Taking into account that freshly sprouted malt is not suitable for long-term
storage and at the same time cannot be used for beer production, as it does not have the
characteristic quality properties inherent in typical malts. Such properties in malt are
formed only when it is dried, during long-term exposure to elevated temperature. In the
qualification work, a continuous action dryer of the LSGA-20 type with a glass heat
exchanger was introduced, thanks to which it is possible to use the residual heat of the
used heating agent.
Technical and economic calculations were carried out, the profitability of the
enterprise was 30.7%, the cost price was UAH 19,53/kg, the payback period was 2.4
years

MALT, MELANOIDINFORMATION, OXYMETHYLFURFUROL, BARLEY,
DRYING, MELANOIDINFORMATION, SPROUTS.

ВСТУП

Головна мета висушування солоду - його зневодження. Свіжопророслий
солод утримує 43-49% води, висушений - свтілий 3-4%, темний 1,5-2,0%. Щоб
одержати I т сухого солоду доводиться видалити шляхом випаровування
730...800 кг води. Отже, це - дуже енергомісткий процес.
Дві стадії процесу зневодження солоду:
а/ підсушування - видалення води при низьких температурах до вологості
приблизно 10%;
б/ власне висушування солоду до потртбної вологості.
У свіжопророслому солоді вода знаходиться у трьох формах зв´язку:
хімічно зв´язана, адсорбційно зв´язана та капілярно зв"язана. Остання фактично
являє собою вільну воду за виключенням найтоншого 1 шару, адсорбційно
зв"язаного біля стінок капілярів. Вона легко видаляється до досягнення вологості
18-20%. Подальше зневодження відбувається більш складно, але все ж таки ще
порівняно легко аж до 10%. На графіку зміни температури повітря, що
виводиться з сушилки, при досягненні цієї вологості відбувається "стрибок"
підвищення температури. Температурні режими підсушування світлого й
темного солоду різні.
Власне висушування солоду до потрібної вологості порівняно з
підсушуванням відбувається значно важче, оскільки доводиться видаляти воду
хімічно зв´язану колоїдами. На цій стадії температуру висушування піднімають
до 80...105 °С.
В результаті розчинення речовин при пророщуванні ячменю і вико-
ристанні їх на дихання та побудову нових морфологічних структур у зерні
утворюються невеликі порожнини, які повинні по можливості довше зберігатись
при правильному веденні підсушування й сушіння. При надто швидкому сушінні

Змн. Лист Прізвище Підпис Дата КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ
Розроб. П´ясецький Р.В.. Стадія Аркуш Акрушів
Консульт. Вступ 5
Керівник Осипенкова
Н.контр. Чепурна О.Л. ЧДТУ, кафедра ХТ
Зав.каф. Осипенкова І.І.

й дії високих температур на ще вологе зерно зовнішні зони стають
твердими, відбувається зморщування і утворення склоподібної маси. Це
ускладнює видалення вологи, що знаходиться всередині зерна. Воно лишається
важким і жорстким. Такі солодові зерна при зануренні їх у воду потопають.
Нормально висушений солод залишається на поверхні води.

Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 6
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

1 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

1.1 Техніко-економічне обґрунтування
Основною діяльністю підприємства, що проектується є виробництво
пивоварного солоду з ячменю. Беручи до уваги весь технологічний процес
потрібно вказати на той факт, що пивоварний ячмінь має мати певні особливі
характеристики, такі як низький рівень білку та вологості. Географічно склалося
так, що такий ячмінь, як сировина для заводу, росте у несприятливих умовах. В
Україні - це північні області (Ровенська, Волинська, Житомирська), а закордоном
- це країни Прибалтики (Латвія, Литва, Естонія). Це і визначає місце
підприємства у міжнародному поділі праці.
Планується, що підприємство буде використовувати вітчизняну сировину, а
також співпрацювати з іноземними постачальниками, як з ближнього (Латвія,
Литва), так і з дальнього (Данія, Англія) зарубіжжя. Шляхи інтеграції
підприємства у Європейське економічне співтовариство здійснюється у декілька
кроків, які полягають у поступовому завоюванню Європейського ринку солоду,
здобуттю нових постачальників сировини і цим самим заохоченню інвестування.
Основним завданням підприємства є випуск високоякісного солоду,
конкурентоспроможного на ринках України та Європи.

Змн. Лист Прізвище Підпис Дата КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ
Розро б. П´ясецький Р.В.. Стадія Аркуш Акрушів
Консульт. Економічна частина 7
Керівник Осипенкова
Н.контр. Чепурна О.Л. ЧДТУ, кафедра ХТ
Зав.каф. Осипенкова І.І.
1.2 Техніко-економічні розрахунки[14]
1.2.1 Виробничий план підприємства

Згідно технологічних умов і проектного завдання на виробничому процесі
за технологією завод працює в три зміни.
В основному виробництві зайнято 105 чоловік. В першу зміну працює 54
чоловіки робочих, в другу – 33, в третю – 18 чоловік.

Фонд часу роботи машин та обладнання
При визначенні фонду часу роботи обладнання виділяють: календарний,
дійсний та ефективний фонд часу роботи.
Календарний фонд - це максимально можливий фонд часу роботи
обладнання на рік:
FK=24  365=8760 год.

Дійсний (номінальний) фонд дорівнює часу роботи обладнання в
залежності від встановленого режиму виробництва:

Fд=365 пр = 365 18 = 6570 год,

де пр - кількість годин роботи обладнання на добу.
Для безперервного режиму:
FK =Fд

Ефективний фонд часу дорівнює дійсному фонду за мінусом технологічних
зупинок і зупинок на ремонт, який проводиться в робочий час:
Fеф = Fд – Трем – Т0 = 6570 – ((42+27+25)/324) - 3612 = 6107 год,

Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 8
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

де Трем - загальна тривалість зупинок обладнання по всіх видах ремонту на
протязі року, год;
Т0 - тривалість зупинок технологічного характеру за рік, год.

Розрахунок і побудова графіку ППР обладнання.
Система планово-попереджувального ремонту обладнання підприємства
включає поточний, капітальний ремонт та міжремонтне обслуговування.
Згідно з ремонтними нормативами, які регламентують час роботи
обладнання між ремонтами, розраховується структура міжремонтного циклу і
будується графік ППР.
В загальній кількості ремонтів в міжремонтному циклі один з них є
капітальним:
к=1.

Кількість поточних ремонтів визначається за формулою:

nt= t / tnt -1= 36524 / 33024 – 1 = 3,

де t - тривалість міжремонтного циклу, год;
tnt - тривалість міжремонтного періоду відповідно поточного ремонту, год.
Відповідно до проведених розрахунків визначаю структуру циклу,
кількість ремонтів за рік і будую графік ППР обладнання цеху (таблиця 1.1).

Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 9
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

Таблиця 1.1 – Річний графік планово-попереджувального ремонту обладнання
підприємства на 2023 рік
Наймену- Нормативи часу Дата Умовне позначення Річна
вання безперервної остан- ремонту трива
облад- роботи між нього і час зупинки, год. -
нання ремонтами ремонту Ікв. ІІкв. ІІІкв. ІVкв. лість
(чисельник) і та його зупи-
зупинки на ре- позна- нок,
монти (знамен- чення год.
ник) в годинах К або Місяці
По “К” По “Пт” Пт 1 2 4 5 6 7 8 9 101112
ремонту ремонту 3
Трієр 8760/72 2160/8 10.5.2023 Пт Пт Пт К 80
циліндричний (Пт)
Сортувальна 8760/120 2160/24 12.3.2023 К Пт Пт Пт 144
машина (К)
Гідроциклон 8760/16 2160/8 6.4.2023 Пт К Пт Пт 24
(К)
Мийний аппарат 8760/20 2160/10 5.11.2023 Пт Пт К Пт 30
(Пт)
Солодоростильн 8760/31 2160/14 12.1.2023 Пт Пт Пт К 45
ий аппарат (Пт)
Фільтр рукавний 8760/40 2160/15 20.12.2022 К Пт Пт Пт 55
(Пт)
Сушарка ЛСХА 8760/24 2160/12 6.04.2022 Пт К Пт Пт 36
(К)
Машина для 8760/16 2160/3 14.04.2022 Пт Пт К Пт 19
відділення (Пт)
ростків
Бункера для 8760/31 2160/11 20.04.2023 Пт Пт Пт К 42
ячменю (Пт)
Бункера для 8760/16 2160/3 12.02.2023 К Пт Пт Пт 19
солоду (К)

Розрахунок виробничої потужності підприємства.
Виробнича потужність виробнича потужність виробництва виробничою
потужністю основного цеху. Річна потужність заводу становить 40 тис.тон
солоду за рік.

Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 10
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

Розрахунок вартості основних фондів[14]
До вартості основних фондів відносять вартість будівель та споруд і
вартість обладнання.
Розрахунки вартості будівель та споруд здійснюються за даними їх вартості
на підприємстві (таблиця 1.2)

Таблиця 1.2 – Розрахунок вартості будівель та споруд
Найменування Ціна за % амортизації Амортизація
будівель, споруд одиницю, грн.
Адміністративна 200000000 5 10000000
споруда
Головний
виробничий 300000000 5 15000000
корпус
Допоміжні та
підсобні будівлі 100000000 5 5000000
(майстерні,
склади)
Виробниче
обладнання 500000000 5 25000000
Всього 1000000000 55000000

1.2.2 Штати і фонд заробітної плати персоналу[14]

Для визначення штатів і фондів заробітної плати проводяться розрахунки:
 балансу часу роботи працівників;
 необхідної кількості працюючих;
 фонду зарплати робітників;
 штату і фонду заробітної плати цехового персоналу.

Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 11
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

Баланс часу роботи
Баланс робочого часу визначає кількість днів, які повинен відпрацювати
один середньосписочний робітник за рік в залежності від прийнятого в проекті
режиму роботи заводу і тривалості робочої зміни.
Для більшості безперервних виробництв з 8-годинною робочою зміною
баланс робочого часу одного робітника в днях за рік складає:
1. Календарний фонд - 365 днів
2. Вихідні дні - 91 день
3. Святкові дні
4. Дійсний фонд часу роботи - 274 дні
5. Неявки на роботу:
а) відпустка - 24 дні
б) хвороба (сер.) - 7 днів
в) виконання держобов'язків - 1 день
Разом невиходів - 32 дні
Ефективний фонд робочого часу одного робітника - 242 дні.
Змінообіг становить 16 днів, тобто робітник працює 12 днів по 8 годин.

Визначення кількості працюючих
Розрахунок кількості робітників проводиться за явними списками. Для
переходу від явочної до облікової кількості необхідно зіставити кількість днів
роботи заводу з часом роботи окремого робітника за рік.
При безперервній роботі цеху кількість днів роботи за рік становить 365
днів, баланс часу роботи одного робітника - 242 дні, тоді коефіцієнт переходу від
явочної до облікової кількості робітників становить:
365:242=1,5.
Різниця між обліковою та явочною кількістю робітників становить
додаткову кількість для підміни в графіку змінності роботи та заміни при неявці
в зв'язку з хворобою, відпусткою тощо. Порядок розрахунків кількості
Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 12
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

працюючих наводиться в узагальненій таблиці чисельності робітників та фонду
їх зарплати (таблиця 1.4).

Розрахунки фонду заробітної плати для робітників
Розрахунки фонду заробітної плати для робітників основних виробництв і
допоміжних робітників наводяться окремо, тому що заробітна плата (з
нарахуваннями) робітників основних виробництв при калькуляції собівартості
продукції включається в окрему статтю витрат, а допоміжних робітників - в
склад цехових витрат та витрат по утриманню та експлуатації обладнання.
Штат і фонд заробітної плати цехового персоналу
Розрахунки штату і фонду заробітної плати цехового персоналу
проводяться у відповідності до штатного розкладу і посадових окладів
працівників. Результати розрахунків занесені до таблиці 1.3
Таблиця 1.3 – Розрахунок штату і фонду заробітної плати
Річний Додатко Разом
Посадовий
фонд ва річний
Цехи і Категорія Чисель- оклад за
заробітної заробітн фонд
посади працівників ність місяць,
плати, а плата, зарплат
грн.
грн. грн. и, грн.
Директор ІТП 1 27420,0 329040 8100 337140
Інжене-
ІТП 1 16730,0 200760 2800 203560
технолог
Механік ІТП 1 15260,0 183120 2200 185320
Економіст Служб. 2 13980,0 167760 1700 169460
Бухгалтер Служб. 1 13980,0 167760 1700 169460
Технолог ІТП 1 15260,0 183120 2200 185320
Старший
ІТП 1 14270,0 171240 1800 173040
майстер
Зав.
лаборато- ІТП 1 12940,0 155280 1250 156530
ріями
Всього: 4696650
Зарплата ІТР на 1 кг солоду становить: 4696650/40000000=0,12 грн.
Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 13
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

Перелік професій
Робітники основних цехів:
робітники солодоростильного 3 2 6 323 144 2,24 1 510 10500 73500
вівідділення
робітники башні елеватора 2 4 8 330 142 2,4 2 540 11000 789120
робітники приймання зерна з 3 2 6 338 142 2,4 1 510 10500 580440
автотранспорту
робітники приймання зерна із 3 13 39 238 140 1,7 2 590 10000 3796600
заліз. дороги
робітники складських 1 10 10 238 140 1,7 2 580 10000 1091280
приміщень
12 31 69 8 6330940
Допоміжні робітники:
по обслуговуванню техно- 3 4 12 365 142 2,6 1 570 10000 1182220
логічного процесу
по нагляду і обслуговуванню 3 3 9 365 142 2,6 - 570 10000 818460
обладнання
по поточному ремонту 2 3 6 365 142 2,6 - 570 10000 545640
обладнання
8 10 27 1 2546320
Разом 20 38 96 9 8877260

Таблиця 1.4 – Розрахунок чисельності робітників та фонду заробітної плати
Тарифний розряд
Кількість змін на
добу
Кількість робітників у
зміну
Явочна кількість
робітників
Дні роботи цехів та
відділень за рік
Дні роботи робітника
за рік
Перерахунковий
коефіцієнт
Робітники для
підміни
За 8-ми годинну
зміну, грн.
Додаткова зарплата,
грн
За рік, грн.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ
14
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Основна заробітна плата складає: 6330940:40000000 = 0,16 грн.
Додаткова заробітна плата складає: 2546320:40000000 = 0,07 грн.
Відрахування на соціальне відрахування: 8877260·0,3766/40000000 =
0,08 грн.

1.2.3 Розрахунок собівартості продукції. [14]
Річна потреба в сировині, матеріалах, паливі та енергії.
Розрахунки проведені відповідно до встановлених в технологічній
частині проекту норм витрат сировини, матеріалів, палива, енергії та
визначеного в проекті обсягу виробництва і занесені в таблицю 1.5.

Таблиця 1.5 – Розрахунок потреби в сировині, матеріалах, паливі та енергії.
Перелік Одиниця Стандарт Норма Вартість, Вартість ,
сировини, виміру на витрат на грн грн
матеріалів, сировину одиницю
видів палива та продукції
та енергії матеріали (на 1000кг)
3 ДСТУ
Вода м 16,5 32,0 528
7525:2014
Пара кг 2,0 70,0 140,0
3
Повітря Нм 200 10,0 2000
Холод Гкал 0,21 1205 253
Електроенергія кВтгод 200 3,6 720

3641
Разом:
Витрати пари і води на 1 кг солоду 3,641 грн
Розрахунки вартості сировини, матеріалів, палива та енергії представлені в
таблиці 1.6.
Таблиця 1.6 – Розрахунки вартості сировини, матеріалів та енергії
№ Найменування Одиниця Потреба річна Ціна за Сума, грн.
п/п вимірювання одиницю,
грн.
1 Ячмінь кг 50640 50640
10
000 0000
Разом: 2531360
Витрати ячменю, палива і електроенергії на 1 кг солоду 12,66 грн.
Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 15
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

Потреби в силовій енергії розраховується в технологічній частині, вона
дорівнює Есил = 51кВт/год, а на рік силової електроенергії потрібно:
Есил = 30024238 = 1713600 кВт/год.
Потреба в електроенергії для освітлення визначається за формулою
(1.1)
(1.1)
де Т - період штучного освітлення в годинах в залежності від району
розміщення установи становить 3000 год;
S - площа освітлення;
2
а - потужність світильників на 1 м поверхні (8-15 Вт);
1,02 - коефіцієнт, який враховує втрати в мережах;
1,05 - коефіцієнт чергового освітлення.
3000  723 8  0.8 1.02 1.05
Еосв  14867,2 кВт.
1000
Загальні потреби в електроенергії визначаються за формулою:

Е = Есил + Еосв.= 1713600+ 14867,2 = 1728467,2 кВт/рік.

Ціна за 1 кВт/год складає 3,6 грн.

Вос = Е  Ці =1728467,2  3,6 =6222481,92 грн.
На 1 кг солоду: 6222481,92:40000000=0,16 грн.

Калькуляція собівартості продукції
Розрахунки витрат на виробництво продукції виконуються на весь
обсяг продукції підприємства по статтях калькуляції.

Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 16
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

Витрати на утримання будівель і споруд виконується згідно з формою
наведеною в таблиці 1.7.

Таблиця 1.7 – Витрати на утримання будівель і споруд на 1кг.
Статі витрат Сума, грн.. Примітки
1. Зарплата цехового персоналу 8877260 З табл1.4
2. Відрахування на соціальне страхування та
інші нарахування на зарплату 3343176,12 37,66%
3. Утримання виробничих будівель і споруд 18000000 3% від їх
вартості
4. Поточний ремонт виробничих будівель 12000000 2% від їх
вартості
5. Амортизація виробничих будівель 30000000 5% від їх
вартості
6. Витрати на охорону праці 887726 10% від з.п.
Разом: 73108162,12
7.Зношення малоцінного та
швидкозношувального інвентарю, витрати на 1462163,24 2% від ст..1-
досліди та інші цехові витрати. 6
Разом загально виробничих витрат 74570325,36
Витрати на 1 кг солоду = 1,86 грн

Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 17
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

Таблиця 1.8 – Витрати на утримання та експлуатацію обладнання
№п/п Статті витрат Сума,грн Примітки
1 Утримання і витрати по експлуатації
виробничого обладнання, апаратури і
транспорту:
а) зарплата робітників по нагляду і 850000
обслуговуванню обладнання; 320110
б) відрахування на соціальне 37,66%
страхування
Разом по ст..1 1170110
2 Поточний ремонт обладнання і
транспортних засобів:
а) зарплата робітників по ремонту 920000
б) нарахування на зарплату 382400
Разом по ст..2 1302400
3 Амортизація виробничого
обладнання, апаратури та 25000000 З табл.1.2.
транспортних засобів
Разом по ст..1-3 27472510
4 Зношування малоцінного інвентарю, 0,5% від
інструментів, пристроїв, переміщення суми витрат
вантажів по території підприємства, 137362,55 ст..1-3
інші витрати, пов’язані з утриманням
та експлуатацією обладнання
Разом по кошторису 27609872,55
Витрати на 1кг солоду = 0,69 грн.

Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 18
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

Таблиця 1.9 – Адміністративні втрати
№ п/п Статті затрат Сума, грн
1 Витрати пов’язані з управлінням
підприємства:
-оплата праці працівників управління; 4696650
- відрахування на соціальні заходи 1768758,39
2 Втрати пов’язані з матеріально-технічним
забезпеченням
- малоцінні та швидкозношуючі 100000
предмети
- витрати вантажного автотранспорту 120000
- придбання запасних частин 100000
3 Витрати на утримання охорони 900000
4 Витрати на оплату послуг інших
підприємств 50000
5 Витрати на оплату службових відряджень,
оплата на обслуговування технічних
засобів зв’язку, витрати на придбання 300000
ліцензій та інших спеціальних дозволів
6 Канцелярські товари, поштові, телефоні 100000
послуги
7 Обслуговування банківських операцій 150000
8 Податки, збори та інші передбачені
законодавством
-комунальний 580000
-податок на землю 280000
-податок на транспорт 200000
-податок на забруднення навколишнього 120000
середовища
Разом: 550000
9 Інші витрати загальногосподарського
призначення 120000
Разом 10015408,39
Витрати на 1кг солоду = 0,25 грн.

Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 19
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

Таблиця 1. 10 - Витрати на збут
№ п/п Найменування статті Сума,грн
1 Витрати на утримання підрозділів підприємства,
що пов’язані зі збутом продукції
-оплата праці працівників, продавцям та торговим 1000000
агентам
2 Витрати на рекламу 1000000
3 Транспортні витрати 600000
4 Витрати на оплату службових відряджень 500000
Разом 3100000
Витрати на 1кг солоду = 0,1 грн.
Таблиця 1.11 – Калькуляція вартості 1 т солоду
Найменування статей Один За звітом
№п/п калькуляції иці На випуск На 1кг
вимір кількі цін сум кіль сума
у сть а а,гр кіст
н ь
01 Сировина та матеріали кг - 12,66
02 Купівельні напівфабрикати - - - - -
та комплектуючі вироби, 0,20
роботи і послуги
03 Паливо і електроенергія кВт - - - - 3,64
год
04 Зворотні відходи - - - - - -
05 Основна заробітна плата грн - - - -
робітників 0,16
06 Додаткова заробітна плата грн - - - - 0,07
07 Відрахування на соціальне грн -
відрахування - - - 0,08
08 Витрати на утримання та грн - - - -
експлуатацію устаткування 0,69
09 Загально виробничі витрати грн - - - - 1,86
10 Витрати від браку - - - - - -
11 Інші виробничи витрати - - - - - 0,16
12 Попутна продукція - - - - - -
13 Виробнича собівартість, - - - - -
сума рядків 01+02+03- 19,53
04+05+06+07+08+09+10+11

Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 20
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

Продовження таблиці 1.11
1 2 3 4 5 6 7 8
14 Адміністративні витрати грн - - - - 0,25
15 Витрати на збут грн - - - - 0,1
16 Прибуток грн - - - - 6,0
17 Оптова ціна грн - - - - 25,88
18 ПДВ - - - - - 5,7
19 Відпускна ціна, сума рядків грн - - - - 31,57
18+19

Оцінка ефективності проекту

Фондовіддача: Ф = В/Ф = 40000000/1000000000 = 0,04
Фондоємкість: Ф = Ф/В = 1000000000 /40000000 = 25.

Рентабельність:

Р = П/С = 6,0/19,53 = 0,307=30,7%.

Ефективність проектованих рішень може бути визначена двома
шляхами – або через показники фінансово-економічної діяльності
підприємств, або за традиційними методами визначення річного
економічного ефекту.
До основних показників ефективності фінансово-економічної
діяльності відносяться :
Окупність інвестиції:
Чистий прибуток/загальні активи = 6,00 х40000000/100000000=2,4
роки

Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 21
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

Таблиця 1.12 – Основні техніко-економічні показники проекту
Перелік показників Одиниця виміру Показники
проекту
1 Річний обсяг виробництва т/рік 40000.00
продукції
2 Чисельність працюючих, в осіб 109
т.ч. робітників
3 Виробнича собівартість грн./кг. 19,53
4
Інвестиції грн.. 1000000000
5 Прибуток грн.. 240000000
6 Рентабельність % 30,7
7 Відпускна ціна грн./кг. 31,57
8 Окупність інвестиції рік 2,4

Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 22
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

2 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

2.1 Структура підприємства. [1]
На підприємстві солодового заводу входять наступні споруди і виробничі
підрозділи :
Елеватор
приймальний пристрій для ячменю
робоча вежа елеватора
силосні корпуси: надсилосне та підсилосне приміщення.
Солодовий корпус
виробництво солоду зі солодорінням у пневматичних ящиках
відділення підробітку зерна
(бункерне відділення та приміщення відділення паростків)
відділення миття та замочування ячменю
відділення солодоруження
відділення сушіння солоду
відділення підготовки води та дезінфектанту
Лабораторія
Ремонтні служби:
 механічні майстерні.
 електротехнічна майстерня.
Електрощитова.
Метрологічна служба.
Лабораторія КВП та А.
Холодильно-компресорне відділення (аміачна).
Повітряно-компресорна станція.

Змн. Лист Прізвище Підпис Дата КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ
Розроб. П´ясецький Р.В.. Стадія Аркуш Акрушів

Консульт. Технологічна частина 23
Керівник Осипенкова
Н.контр. Чепурна О.Л. ЧДТУ, кафедра ХТ
Зав.каф. Осипенкова І.І.
Склади зберігання:
 Аміаку.
 Олії.
 паливно-мастильних матеріалів.
 допоміжних матеріалів.
 матеріальний.
Вакуум-насосна станція.
Приміщення кондиціонерів.
Приміщення сушильних агрегатів.

2.2 Режими роботи цехів і відділень[1]
Приймання зерна 330 днів в рік, кількість змін на добу – 2, приймання
зерна 20 днів на рік, кількість змін на добу – 2, завод робить в цілому 11 місяців
на рік.

2.3.Асортимент і характеристика готової продукції
Солод для пивоваріння повинен відповідати технічним умовам за
ДСТУ 4282:2018 Солод пивоварний ячмінний. Загальні технічні умови.[3]
Вимоги вказані у таблиці (2.1). [3]
Таблиця 2.1 - Органолептичні показники світлого солоду
Назва Характеристика солоду
Зовнішній Однорідна зернова маса, що не містить пліснявих
вигляд зерен і шкідників
Колір Від світло-жовтого до жовтого, допускається
сірувато-жовтий
Запах Солодовий. Не допускається: кислий, запах плісняви
та ін.
Смак Солодовий, солодкуватий. Не допускається:
сторонній присмак

Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 24
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

За фізико-хімічними показниками світлий солод повинен відповідати
вимогам вказаним в таблиці 2.2

Таблиця 2.2 – Фізико-хімічні показники світлого солоду

Норма для світлого солоду
Назва показника
Високої 1 класу 2 класу
якості
Прохід крізь сито (2,2×20) мм, % не
більше 3,0 5,0 8,0
Масова частка сміттєвих домішок, %
не більше Не допу- 0,3 0,5
скається
Кількість зерен, %:
Мучнистих, не менше 85,0 80,0 80,0
Склоподібних, не більше 3,0 5,0 10,0
Не темних, не більше Не допу- Не до- 4,0
скається пуск.
Масова частка екстракту в сухій
речовині солоду тонкого помелу,
не менше 79,0 78,0 76,0
Масова частка вологи (вологість),
не більше % 4,5 5,0 6,0
Різниця масових часток екстрактів у Не більше Не більше
сухій речовині солоду тонкого і 1,5 1,6-2,5 4,0
грубого помелів, %
Масова частка білкових речовин у
сухій речовині солоду, % не більше 11,0 11,0 11,5
Відношення масової частки
розчинного білку до масової частки
білкових речовин у сухій речовині
солоду (число Кольбаха), % 39-41 - -
Розчинний азот у солоді (на суху
основу), % 0,75-0,7 0,69-0,61 0,6-0,55
Тривалість оцукрювання, хв., не
більше 15 20 25
Лабораторне сусло:
кінцева ступінь зброджування, % - 79,81 75-78
в язкість, МПа с за 20 С 1,45-1,44 1,55-1,60 1,65-1,70

Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 25
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

Вміст токсичних елементів, N-нітрозамінів та мікротоксинів у солоді
пивоварному повинен відповідати нормам, зазначеними у таблиці 2.3

Таблиця 2.3 - Вміст токсичних елементів, N-нітрозамінів та мікотоксинів у
солоді пивоварному ячмінному
Назва Допустимі рівні,не Метод випробування
показника більше, мг/кг
Ртуть 0,03 Згідно з ГОСТ 26297
Миш як 0,2 Згідно з ГОСТ 26930
Мідь 10,0 Згідно з ГОСТ 26931
Свинець 0,5 Згідно з ГОСТ 26932
Кадмій 0,1 Згідно з ГОСТ 26933
Цинк 50,0
N-нітрозаміни 0,015
Мікотоксини
Афлатоксин В 0,005 Згідно з рекомендаціями
1,0 №2273 або №4082
Зеараленон 0,1 №2964
Т-токсин №3184

2.4. Характеристика сировини і допоміжних матеріалів
В пивоварінні основним злаком для одержання солоду є ячмінь.
Використовують також пшеницю, рис, кукурудзу, бобові культури та ін.
Ячмінь , що використовують у виробництві солоду повинен відповідати:
ДСТУ 3769-98. Ячмінь . Технічні умови . [4] які наведені в табл. 2.4.

Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 26
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

Таблиця 2.4– Органолептичні показники ячменю
Органолептичні показники 1 клас 2 клас
Колір Світло-жовтий Допускається
сірувато-

жовтий
що відповідає нормальному зерну
Запах
Фізико-хімічні показники ячменю
Екстрактивність , 79,0 77,0
Вологість , % не більше 1 4 , 5 15,0
Смітна домішка , % не більше 1,0 2,0
В тому числі мінеральна домішка 0,5 0,5
Шкідлива домішка , % 0,2 0,2
Зернова домішка , % не більше 2,0 5,0
Дрібні зерна , % не більше 5,0 7,0
Крупність , % не менше 85,0 70,0
Здатність до пророщування , % не
менше ( для зерна , поставленого не
95,0 92,0
раніше як за 45 днів після його
збирання )
Життєздатність , не менше ( для зерна ,
поставленого не раніше як за 45 днів
95,0 95,0
після його збирання )

Характеристика води[2]
Вода є одним із необхідних компонентів при виробництві солоду. Для
пророщення зерна, йому необхідна вегетаційна вода. В першу чергу ця вода
являється середовищем, в якому в зерні відбуваються складні фізіологічні і
біологічні реакції, в наслідок чого запасні речовини ендосперму
розщеплюються на прості, які засвоюються зародком для будови нових
клітин. Крім того, вода являється “ транспортним” засобом, завдяки якому
поживні речовини дифундують до зародку.

Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 27
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

Необхідна кількість води зерну надходить в період замочування.
Тому дуже важливо, яка вода застосовується для цієї мети.
Вода для виробництва солоду повинна відповідати вимогам ДСТУ 7525:2014
“Вода питна” [2]. - Характеристика якої наведена у табл. 2.5.

Таблиця 2.5 - Нормативи хімічних речовин в воді для виробництва солоду
Найменування хімічної речовини Норматив
Загальна твердість, мг екв/дм 2-4
Іони кальцію 2-4
Іони магнію сліди
Аніонів 2-4
Нітрати, мг/л, не більше 25
Нітритів, мг/л, не більше 3
Заліза, мг/л, не більше 0,3
Марганцю, мг/л, не більше 0,05
Сульфатів, мг/л, не більше 200
Хлоридів, мг/л, не більше 70
Окисність, мгО /л, не більше 2
Водневий показник, рН 6-7

Вода повинна бути безпечна в епідемічному відношенні, не шкідлива за
хімічним складом і мати приємні органолептичні властивості. Концентрація
хімічних речовин, які знаходяться в природних водах чи тих, що додаються
до води в процесі обробки, не повинні перевищувати нормативів вказаних в
таблиці 2.6

Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 28
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

Таблиця 2.6 - Нормативи хімічних речовин для води
Найменування хімічної речовини Норматив Метод дослідження
Алюміній залишковий, мг/л 0,5 За ДСТУ 7525:2014
Берилій, мг/л, не більше 0,0002 За ДСТУ 7525:2014
Молібден, мг/л, не більше 0,25 За ДСТУ 7525:2014
Миш як, мг/л, не більше 0,05 За ДСТУ 7525:2014
Нітрати, мг/л, не більше 45,0 За ДСТУ 7525:2014
Поліакриламід залишковий, мг/л 2,0 За ДСТУ 7525:2014
Свинець, мг/л, не більше 0,03 За ДСТУ 7525:2014
Селен, мг/л, не більше 0,001 За ДСТУ 7525:2014
Стронцій, мг/л, не більше 7 За ДСТУ 7525:2014
Фтор, мг/л, не більше для За ДСТУ 7525:2014
кліматичних районів 1,5

Допоміжний матеріал
Характеристика NaOH за ДСТУ ISO 979-2001 Натрію гідроксид технічний..
Масова частка їдкого натру не менше 98,5 – 94%.

Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 29
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

2.5 Технологічна схема виробництва
2.5.1 Принципова технологічна схема

Свіжепро рослий
солод

Сушильний Сушіння

агент І фаза: Т = 40 ºС, W = 20%
І фаза: Т = 70 ºС, W = 10%
І фаза: Т = 80 ºС, W = 3%

Відокремлення ростків Ростки

Відлежування

Реалізація

Рисунок 2.1. – Принципово-технологічна схема сушіння солоду
пивоварного

2.5.2 Вибір і обґрунтування способів і режимів технології
Сушіння свіже пророслого солоду
Зневоднення свіжопророслого солоду
Мета зневоднення свіжопророслого солоду полягає в зниженні
вологості, якої він досягає в кінці процесу пророщування, з 41-43% (45-50%
Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 30
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

при інтенсивній технології солодообігу) до 3,5-4% для світлих і 1,5- 2% для
темних висушених солодів. У процесі зневоднення розрізняють дві стадії:
а) підсушування то б то висушування свежепророслого солоду при
нижчих температурах до вологості близько 10%. На цій стадії видалення
води йде легко до досягнення вологості 18 - 20%, тобто так званої точки
гігроскопічності. Подальше підсушування до 10% відбувається важче, але
все ще порівняно просто. При роботі високопродуктивних сушарок ця стадія
відрізняється стрибкоподібним підйомом температури відводиться повітря,
«обвалення», а при роботі двоярусної сушарки - легким «проходженням»
шару солоду і відділенням проростків корінців. Способи підсушування
світлих і темних солодів різні;
б) власне висушування, у якому зневоднення світлого солоду
проводиться до 3,5—4%, темного — до 1,5—2%. Порівняно з підсушуванням
зневоднення проходить значно важче, тому що йому протидіють капілярні, а
в кінці і колоїдні взаємодії, що утримують воду всередині зерна.
Уповільнення видалення води на цій стадії сприяють зморщування і
відпадання паростків корінців. Зневоднення проводять при температурі 80-
105 ° С.

Зміна об´єму
При замочуванні та пророщуванні об´єм ячмінного зерна збільшується,
він стає пружним. В результаті розчинення в серцевині зерна утворюються
дрібні порожнечі, які повинні наскільки можна довше зберігатися шляхом
правильного ведення процесів підсушування і сушіння. Об´єм солоду
більший за об´єм ячменю на 16—23%, а у сприятливих випадках навіть
більш ніж на 24% [8]. Останнє можливе тільки при обережному зневодненні
із застосуванням великої кількості повітря та знижених температур. Таким
шляхом отримують солод, який зберігає позитивні властивості
свіжопророслого солоду, містить велику кількість ферментів, добре
розпушується і розмелюється. При надто швидкому сушінні та впливі
Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 31
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

високих температур на ще вологе зерно зовнішні зони зерна тверднуть,
спостерігається зморщування пір, склоподібність. Цим утрудняється
відведення вологи, що ще знаходиться всередині зерна. Зерно стає важким і
жорстким, що можна встановити шляхом визначення маси гектолитру або
щільності солоду, а також по поздовжньому розрізу зерна [8]. Такі солоду
при затиранні віддають екстракт частково. Легкорозчинні солоди менш
схильні до зморщування, ніж важкорозчинні.

Хімічні зміни
При розгляді хімічних перетворень слід розрізняти три їх основні типи:
а) перетворення, які виявляються як наслідок подальшого природного
розвитку процесів дисиміляції та синтезу нових сполук (фаза зростання);
б) перетворення, які ще тривають після припинення зростання як
результат суто ферментативних реакцій (ферментативна фаза);
в) перетворення, які відбуваються в результаті процесів висушування
або теплового затвердіння зерна, що настало, і які слід розглядати як суто
хімічні зміни. Вони протікають під впливом тепла та у присутності певних
кількостей води (хімічна фаза).
Хімічні перетворення розрізняються в якісному та кількісному
відношенні залежно від стадії сушіння та типу солоду.
Фаза росту (фізіологічна)
Зростання можливе до тих пір, поки вологість матеріалу не впаде
нижче 20% і температура не перевищить 40 ° С, і проявляється у збільшенні
довжини паростка листа, що простежується до кінця процесу підсушування
[8]. Накопичення ферментів сприяє розвитку процесу розчинення
ендосперму, яке проявляється в збільшенні кількості розчинного азоту,
низькомолекулярних продуктів розпаду крохмалю і в подальшому
розщепленні стінок клітин ендосперму. Ступінь цих змін тим більше, чим
вище вологість і температура в області приблизно до 30 ° С, в іншому
випадку настає інактивація частини лабільних ферментів. Однак якщо
Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 32
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

зростання паростка листа і корінця в порівнянні з ферментативними
процесами невеликий, відбувається накопичення низькомолекулярних
продуктів розщеплення. Накопичення ферментів здійснюється залежно від
зовнішніх умов: в однакових умовах активність одних ферментів зростає,
інших падає.
Чим обережніше і повільніше висушується солод, тим меншою буде
його вологість при режимах з підвищеною температурою сушіння і тим
більше проростків збереже життєздатність. Наприклад, після 24 год
підсушування при температурі 35-55 ° С і вологості 8% проростки зберегли
життєздатність [8].

Ферментативна фаза
Ферментативна фаза настає при температурі 40-70 °С. Процеси
розщеплення під дією амілази, пептидази, глюканази і фосфатази
відбуваються до тих пір, поки зниження вологості або підвищення
температури не призведе до інактивації ферментів. Так як при зниженій
вологості ферменти виявляють значно більшу стійкість, ніж при підвищеній,
вони зберігаються в тим більших кількостях, чим раніше зі свіжопророслого
солоду буде видалена вода.
Ці обставини враховуються при різних способах сушіння світлих і
темних солодів. Так, при сушінні світлих солодів внаслідок видалення
великих кількостей води на ранніх стадіях, тобто при нижчих температурах,
спостерігаються порівняно невеликі ферментативні зміни їх складу.
Хімічна фаза
Хімічна фаза настає при температурі вище 70° С, несприятливої
більшості ферментів. У цій галузі температур відбувається також коагуляція
неферментативних білків, зменшується ступінь дисперсності колоїдних
білкових речовин. В результаті утворення сполук з меншою молекулярною
масою, що володіють меншою в'язкістю, змінюються фізико-хімічні
властивості р-глюкану [8]. Найбільш суттєвими являються хімічні
Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 33
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

перетворення, що призводять до утворення ароматичних речовин і
барвників(меланоїдинів).
Вони починаються вже при порівняно низьких температурах, але
повністю колір і аромат формуються лише в області температур вище 95-100
° С.

Утворення меланоїдинів
У хімічній фазі при сушінні солоду відбуваються один із наважливіших
процесів, що формують характерні властивості солоду – утворення
меланоїдінів. У забарвленні солоду крім меланоїдинів беруть участь й інші
речовини: антоціани і ксантофіли, ферментативно окислені полі феноли –
меланіни та у незначній кількості карамелі.
Утворення меланоідинів – дуже складний процес, він іде через велику
кількість проміжних хімічних реакцій і значно залежить від температури, рН
та концентрації вихідних речовин. При високій температурі
меланоїдиноутворення відбувається інтенсивніше, але воно починається ще
при підсушуванні солоду та не може бути виявлено, оскільки продукти
першої стадії ще не мають забарвлення.
Реакція протікає у дві стадії.
Перша стадія утворення меланоїдинів полягає у конденсації молекул
цукру і амінокислот з утворенням цукровмісного комплексу з наступним
внутрішньо молекулярним, так званим перегрупуванням Амадорі.
Друга стадія – дегідратація дезоксикетоз з утворенням редукторів з
незамкнутим ланцюгом.
Третя - проміжні продукти які утворилися в наслідок дегідратації,
конденсуються та полімеризуються, із дезоксикетоз у кетонну форму, де
утворюються меланоідини типу А, а із фенольної форми меланоідини типу В.
Для утворення меланоідинів необхідна кількість вихідних речовин, а саме –
амінокислот і цукрі.

Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 34
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

Практика сушіння
Застосовують солодосушаркі переодичної та безперервної дії. Серед
перших найбільш часто використовують дво- і триярусні сушарки. Це
апарати невеликої потужності. На багатьох заводах використовують більш
ефективні вертикальні сушарки переодичної та безперервної дії типу ЛСГА.
НВО ПБП розроблена і у нашій країні подібна солодосушарка РЗ – ВСО – 1
переодичної дії для сушіння солоду у високому шарі. Вона може бути
використана для модернізації та підвищення ефективності діючих
двоярусних сушарок.
Конструкції сушарок постійно змінюють і вдосконалюють. Сушарки
повинні відповідати технологічним вимогам:
а) конструкція солодосушарок повинна добре піддаватися
регулюванню і автоматизації;
б) повинна забезпечувати зручне механічне завантаження
свіжопророслого та вивантаження сухого солоду;
в) повинна бути економічною в роботі. [8. с.59]

Солодосушарки переодичної дії.
Це найстаріші малоефективні сушарки, але завдяки своїї простоті і
надійності в роботі вони використовуються в пивоварінні і зараз.
Двохярусна солодосушарка- це висока будівля прямокутної або
квадратної форми. Свіжо пророслий солод за допомогою механічних засобів
завантажується на верхню решітку, де і відбувається видалення основної
кількості вологи, тобто його підсушування.

Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 35
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

Рисунок 2.2. – Двохярусна сушарка

У нижній частині сушарки розміщується сушильна піч, що складається
із топки і калориферу - системи стальних труб для нагрівання повітря, яке і
використовується для видалення вологи. Калорифер розміщують у камері
висотою 2,5 – 3,0 м. Між тепловою камерою і нижньою решіткою
знаходиться камера змішування. Нагріте повітря з теплової камери надходить
у камеру змішування через вертикальні відрізки труб, встановлених у
перекритті та закритих зверху захисними ковпаками. Призначення ковпаків –
запобігти потрапляння ростків, які відламуються і провалюються через
нижню решітку, на калорифер і їх підгораю.
Для періодичного видалення сажі із газоходів передбачено отвори з
засувами. Свіже повітря у камеру змішування надходить по каналах,
розміщених у стінах сушарки. При сушінні солоду температура регулюється
лише на нижній решітці, залежно від якої встановлюється і температура на
верхній. Швидкість зневоднення солоду при підсушуванні регулюють в
основному змінного типу. Це досягається за допомогою шиберів у
повітряних каналах[8].
Трьохярусна горизонтальна солодосушарка відрізняється від
двоярусної наявністю третьої решітки. При однаковій тривалості сушіння (24
Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 36
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

год) завантаження і розвантаження солоду проводять кожні 8 год (замість
12), тому потужність цієї сушарки збільшується.

Рисунок 2.3. – Трьохярусна сушарка

Слід зазначити, що в сушарках періодичної дій важко оптимізувати
технологічний режим сушіння. Це пояснюється тим, що у верхньому шарі
солоду довше, ніж у середньому і нижньому, відбуваються фізіологічні й
ферментативш процеси, а в нижньому значно довше тривають хімічні
процеси, внаслідок чого змінюється колір солоду.
У період термічної обробки солоду (хімічна фаза) сушильний агент,
який виходить із сушарки, має низький вміст вологи, тобто високі сушильні
можливості. Для підвищення ефективності роботи одноярусних сушарок
переодичної дії їх здвоюють в одній площині. Сушильний агент після
сушарки, де відбувається термічна обробка солоду, використовують для його
зневоднення в іншій сушарці[8].
Сушарка безперервної дії
До другого типу (безперервної дій) відносять вертикальні сушарки
ЛСГА (Латвійська сільськогосподарська академія), карусельні КТІХП
(Київський технологічний інститут харчової промисловості) та ін.
Сушарки солоду типу ЛСГА широко використовують на солодовнях
пивоварних заводів Украйни.
Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 37
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

Цей сушильний апарат призначений для підсушування солоду.
Використання сушарки ЛСГА дозволяє отримати висушений солод з вмістом
вологи, що залишився, рівним 3,5%. Частина білків солоду у процесі сушіння
згортається, але це позитивно впливає процес освітлення пива, що з нього
виготовляється. Крім того, солод набуває особливого аромату та смаку, що
також дуже важливо в процесі приготування пива.
Основними елементами двоканальної чотиризонної сушарки ЛСГА є:
корпус 16, в ньому знаходяться вертикально орієнтовані сушильні шахти
(сітчасті) 13 повітряні канали 14 і 15; камера підв´ялювання 11; бункер 19 для
прийому готового обробленого солоду. Також в сушарці ЛСГА є
вентилятори, нагрівальні елементи (калорифери), повітропроводи.

Рисунок 2.4. –Сушарка ЛСГА

Щойно пророслий солод через трубу 10 подається в дану вертикальну
сушарку. Спочатку він потрапляє на розкидач 9, який призначений для його
рівномірного розподілу по камері підв´ялювання 11. Повітря з атмосфери
потрапляє в цю ж сушильну камеру за допомогою вентилятора 8. Вальці 7
просувають солод з камери 11 в шахти завантажувальні 12, потім він
потрапляє 13. Через канали 14 і 15 на солод потрапить гаряче повітря.
Вентилятор 3 призначений для нагнітання повітря з атмосфери в паровий
калорифер 2, де він набуває температуру від 75 до 105С. Нагріте повітря
потрапляє в корпус 16. Повітря, рухаючись повітряними каналами, зустрічає
на своєму шляху перешкоди у вигляді повітропровідних коробів 4 і
Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 38
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

перегородки 5. Завдяки їм нагріте повітря проходить через шар солоду
чотири рази (стрілки на малюнку). Якщо виникає необхідність трохи
охолодити гаряче повітря, то це можливо шляхом підсмоктування повітря з
атмосфери через короба 4. Повітря, яке віддало своє тепло продукту,
називається відпрацьованим. Він видаляється за допомогою вентилятора 6.
Продукт, який знаходиться в шахті 12 і розвантажувальних шахтах 17, не
допускає проникнення теплого повітря в камеру 11 і бункер 19. Щоб
зупинити вихід висушеного солоду з шахт 17, в них встановлені заслінки 1.
Валки 18 сприяють рівномірній подачі готового солоду бункер 19. З нього
солод забирають для подальшої обробки. [8]
Основна частина вологи, що міститься в солоді, видаляється при
низькій температурі сушіння. Це досягається за рахунок обдування продукту
повітрям з температурою 50С на самому початку сушіння (1 зона).
Наприкінці сушіння (зона 4) вміст вологи вже досить мало і обробка гарячим
повітрям (75-105˚С) більше сприяє саме температурній обробці. Температура
у 4 зоні залежить від типу солоду, який необхідно отримати.
У зв'язку з цими особливостями процесу найбільш ефективно
використовується двоканальна чотиризонна сушарка ЛСХА при сушінні
солоду повинна працювати з різним вмістом повітря в зонах. У нагрівач та
нижню зону надходить невелика кількість повітря. У середній і верхній зонах
до повітря, що надходить з нижньої зони, додають повітря з атмосфери. Це
необхідно для отримання повітряної суміші необхідної температури.
Сушать солод протягом 10 – 12 годин. [8]

Із сучасних сушарок солоду більш економічними е карусельні
безперервної дії, розроблені в Українському державному університеті
харчових технологій . Їх використовують у комплексі з існуючими системами
пророщування солоду, тобто з пневматичними солодовнями типу "пересувна
грядка" та ін.

Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 39
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

Рисунок 2.5. – Карусельна сушарка безперервної дії.
1-вентилятор; 2 – калорифер; 3 – опорний ролик; 4 – перфорована платформа4 5,13
– стрічкові камери; 6 – бункер; 7- шар солоду; 8 – приводний ролик; 9 –
вивантажувальний пристрій; 11 – корпус; 12 – затвор; 14 – нерухомий корпус сушарки.

Після завантаження сушарки свіжопророслим солодом і виведення її на
оптимальний режим технологічний процес сушіння й термічної обробки
відбувається в щільному шарі що переміщується зверху донизу. Сушильний
агент пронизує шар солоду знизу доверху. Переміщення шару досягається за
рахунок безперервного відбору в горизонтальній площині нижнього шару
(теля термічної обробки) гвинтовим конвеєром та одночасного поповнення
верхнього шару сушарки свіжопророслим солодом через бункер-
постачальник.
Швидкість обертання платформи, де знаходиться шар солоду, висота
шару, який вивантажується в нижній частині сушарки, загальна висота шару
солоду, кількість і температура сушильного агента узгоджуються між собою
в оптимальних параметрах і визначають максимальну продуктивність при
найменших питомих енерговитратах та високої якості готового продукту.
Протитечієвий (шар солоду і сушильний агент) безперервний процес
сушіння солоду в карусельній сушарці дає змогу забезпечити біотехнолопчні
вимоги до оптимального співвідношення між температурою сушильного
агента і вологістю солоду в кожному елементарному шарі а також
Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 40
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

оптимальні режими фізіологічної, ферментативної та хімічної фаз. Це
дозволяє одержувати сухий солод високої якості при найменших витратах
тепла на сушіння одиниці продукту. [8,18]
Прогресивною системою виробництва солоду с баштові солодівні з
ефективною сушаркою фірми "Sееgеr", на яку покладено відповідальність за
проектування й конструкторські розробки башт-солодівень, сушарок і
силосів.
Рекуперація тепла здійснюється за допомогою протитечієвого
теплообмінника. Керує всією установкою програмна система керування на
базі ЕОМ. [5].

2.5.3 Опис апаратурно-технологічної схеми
Свіжепророщений солод норією 1 та шнековий транспортер 2
надходить в сушарку 3. Після висушування солод вивантажується на
стрічковий транспортер 8 та норією 9 надходить в проміжний бункер 11, далі
солод направляється на ростковідбивну машину 12, ростки вивантажуються у
бункер ростків 13 і направляються на реалізацію, а солод у бункер 14, далі
зважується на вагах 15, та через проміжний бункер 16 відправляється на
склад на відлежування.

Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 41
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

2.6. Розрахунок продутів
2.6.1 Вихідні дані.
Вихідні данні наведені в таблиці 2.7.
Таблиця 2.7. – Вихідні данні для розрахунку [1]
Всього
Найменування операцій, Одиниця
Відходи Втрати відходів,
відходів та втрат вимірювання
втрат
1 2 3 4 5
Транспортування на
відстань:
% до маси
до 1000 км 0,10 0,10
товарного
зерна
від 1000 ¸ 2000 км 0,15 0,15

понад 2000 км 0,20 0,20

Очистка і сортировка
12,0 – 12,0
ячменю
в тому числі:

а) сорна домішка -“- 1,6 – 1,6
б) зернова домішка -“- 4,2 – 4,2
в) ячмінь III сорта –
проход з сита 2,2 ´ 20 -“- 6,2 – 7,0 – 6,2 – 7,0
мм
Зберігання ячменю

– на елеваторі

Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 42
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

1 2 3 4 5
до 3-х мес. -“- – 0,05 0,05
до 6 мес. -“- – 0,065 0,065
до 1 года -“- – 0,095 0,095
зберігання солода % до солоду,
– на элеваторе до 6 який поступив – 0,065 0,065
місяців на зберігання
Втари при поліруванні
-“- – 0,50 0,50
солода
% до маси
сухої речовини
Виробництво солода 5,0 6,3 11,3
відсортованого
ячменю
у тому числі:

% до маси
а) вилужування при сухої речовини
– 0,6 0,6
замочуванні відсортованого
ячменю
б) сплав -“- 1,0 – 1,0
в) утворення ростків -“- 4,0 – 4,0
г) диханя при
-“- – 5,7 5,7
пророщуванні

2.6.2 Розрахунок продуктів[1]
Замочене зерно
У процесі замочення втрати сухих речовин у ячмені з сплавом дорівнює
1,0 + 0,6 = 1,6 % або
86 х 0,016 = 1,367 кг.
Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 43
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

В замоченому ячмені залишається сухих речовин:

86 – 1,376 = 84,62 кг.

При вологості замоченого ячменю 44 %:

84,62 х100/(100-44) = 151,11 кг.

При початковій вологості 15% на 84,62 кг сухих речовин припало води:

84,62 х15/86 =14,76 кг.

Маса ячменю після замочування в переводі на початкову вологість
становить:

84,62 + 14,76 = 99,38 кг.

3
Коли натура замоченого ячменю становить 450 кг/м , об’єм його дорівнює:

99,38 х 1000/450 = 220,8 л.

Зелений солод.
Втрати сухих речовин в ячмені на дихання становить 6,1 % або:

Gвир = 86 х 0,061 = 5,24 кг,

де Gвир – втрати сухих речовин в ячмені, кг.

В зеленому солоді залишилося сухих речовин:
Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 44
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

mср = 84,62 – 5,24 = 79,38 кг,

де mср – маса сухих речовин в зеленому солоді, кг.

При вмісті вологи у зеленому солоді 42 %:

mз.с = 79,38 х 100 /(100-42) = 136,9 кг,

де mз.с. – маса зеленого солоду, кг.

Вважаємо, що об’єм ячменю при замочуванні збільшився в 2,4 раза. Отже,
3
об’єм зеленого солоду з ячменю, натура якого була 650 кг/м , становить:

99,38 х 1000/650 = 152,9 л.

Свіжовисушений солод.
Після видалення ростків у свіже пророслому солоді залишилося сухих
речовин:

mср2 = 79,38 – 3,78 = 74,67 кг.

Вміст вологи у свіже висушеному солоді 3%, звідси:

mсв.с = 74,67 х100/(100-3) = 76,97 кг,

де mсв.с - кількість свіже висушеного солоду з вологістю 3%.

3
Обєм свіжо висушеного солоду при натурі 520 кг/м дорівнює:

Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 45
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

76,97 х 1000/520 = 148,0 л.

Відлежаний солод.
При вологості 6 % його буде:

mв.с = mср2 – 100/(100 – W),

де W –вміст вологи у відлежаному солоді, %.

mв.с = 74.67 – 100/(100 – 6) = 79,43 кг.

3
Обєм відлежаного солоду при натурі 530 кг/м дорівнює:

79,43 х 1000/530 = 149,9 л.

Товарний солод.
Втрата сухих речовин під час полірування становить 0,3% маси
відсортованого ячменю:

Gвт = 86 х 0,003 = 0,25 кг.

У сухому солоді залишається сухих речовин:

mс.р3 = mср2 – Gвт,

де Gвт – втрата сухих речовин під час полірування, кг;
mср2 – маса сухих речовин в свіже пророслому солоді, кг.

mср3 = 74,67 х 0,25 = 74,42 кг.

Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 46
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

Вихід товарного солоду:

Gвих.тов = 74,42 х 100/(100-6) = 79,17 кг.

Витрати при затарюванні в мішки становить 0,1 % від маси
відсортованого ячменю:
Gвит = 86 х 0,001 = 0,086 кг.

З 100 кг відсортованого ячменю отримують 79 кг товарного солоду, тому
втрати солоду при затарюванні в мішки:

Gвтр = 0,086 х 79/86 = 0,079 кг.

Затареного солоду в мішках:

mм.с = 79 – 0,079 = 78,92 кг.

де mм.с = маса затареного солоду в мішки, кг.
3
Обєм товарного солоду при натурі 530 кг/м дорівнює:

79,17 х 1000/530 = 149,4 л.

Товарний (несортований) ячмінь.
При очищенні і сортуванні на 100 кг відсортованого ячменю І і ІІ сортів
одержуємо 15 кг ячменю ІІІ сорту, який для виробництва солоду не
використовується. Крім того, у відходи іде 2 кг зернової суміші, а також 0,5
кг сміттєвих домішок.
Отже втрата товарного ячменю на 100 кг відсортованого становить:

Gвтр = 100 - 15 + 2 + 0,5 = 82,5 кг.
Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 47
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

На 100 кг солоду товарного треба витратити відсортованого ячменю:

Gвт в.л= 100 х 100/82,5 = 121,2 кг.

3
Обєм товарного ячменю при натурі 630 кг/м дорівнює:

121,2 х 1000/630 = 192,4 л.

Таким чином, щоб мати 79,17 кг товарного солоду, потрібно 100 кг
відсортованого або 121,2 кг несортованого ячменю. Вихід товарного солоду
відносно несортованого ячменю становить:

79,17 х 100/121,2 = 65,3 кг.

На 100 кг товарного солоду витрата відсортованого ячменю дорівнює:

100 х 100/79,17 = 126,3 кг.

А не сортованого:

121,2 х 100/79,17 = 153,1 кг.

Відходи виробництва солоду.
Сирий сплав. Втрата сухих речовин на сплав дорівнює 1,5% або 0,86 кг.
При вмісті вологи в сирому сплаві 32% маса його буде:

mсир.сп = 0,86 х 100/(100-32) = 1,3 кг,

де 0,86 – витрати сухих речовин на сплав, кг.
Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 48
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

Повітряно-сухий сплав. При вмісті вологи 14% його буде:

mпов.с = 0,86 х 100/(100-14) = 1,02 кг,

де 14 – вміст вологи у повітряно-сухому сплаві, %.

3
При натурі 500 кг/м , визначаємо об’єм:

1,02 х 1000/500 =2,04 л.

Солодові ростки. Вологість ростків 11 %.
У повітряно – сухому сплаві їх буде:

mс.р = 3,66 х 100/(100 -11) = 4,11 кг.

3
Приймаючи обємну вагу ростків 350 кг/м , знаходимо об’єм:

4,11 х 1000/350 = 11,7 л.

Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 49
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

Всі данні продуктового розрахунку зведенні в таблицю 2.8
Таблиця 2.8 – Розрахунки продуктів виробництва солоду
Продукт Кількість продуктів

на 100 кг на 100 кг на добу, т На 40000 т
ячменю солоду солоду в рік
Ячмінь відсортований 100.00 126.6 153,46 50640
Ячмінь товарний 118,0 148,7 1352 59480
Ячмінь замочений 151,11 190,4 231 76170
Солод зелений 136,9 172,5 209 69000
Солод
свіжовисушений 79,43 100.00 121 40000
Солод товарний 79,17 99,75 121 39900
Ячмінь III сорту 11,9 15,0 18,2 6000
Зернова домішка
в тому числі:
первинне очищення -/- -/- -/- -/-
вторинне очищення -/- -/- -/- -/-
Смітна домішка 0,5 0,63 0,76 252
в тому числі:
первинне очищення -/- -/- -/- -/-
вторинне очищення -/- -/- -/- -/-
Сплав:
сирий 1,3 1,64 1,99 656
повiтряносухий 1,02 1,28 1,55 512
Ростки 4,11 5,18 6,28 2072
Відходи полірування 0,20 0,25 0,30 100

Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 50
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

2.7 Розрахунок і підбір технологічного обладнання
Сушарка типу ЛСХА (поз.3) [1]
Кількість випареної вологи розраховуємо за формулою:

W = Gвл (Wвл – Wс) / (100 – Wс) = Gс (Wвл – Wс)/ (100 – Wвл ), (2.1)
де Gвл, Gс – маса свіже пророслого і свіже висушеного солоду, кг;
Wвл, Wс – вологість свіже пророслого і свіже висушеного солоду,
мас %.
W = 121(42 -3)/(100 – 42) =81,36 т.

Рівняння матеріального балансу вологи:

W = Ld2 – Ld0 , (2.2)
де W – кількість вологи видаленой при сушінні солоду, кг;
L – витрати повітря в сушарці, кг;
d2, d0 – вміст вологи відпрацьованого і свіжого повітря, кг/кг.

Витрати повітря в сушарці, кг:

L = W/(d2 – d1) = 81,36/(0.022 – 0.010) = 6780 т.

Надходження тепла, кДж.
Тепло зовнішнього повітря - LI0.
Тепло, що подається в калорифері, - Qк
Тепло випареної води – W Cв t1
Витрати тепла, кДж.
Тепло відпрацьованого повітря – LI2
Тепло свіже висушеного солоду – Gс Cс t2
Витрати тепла – Qп.
Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 51
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

Рівняння теплового балансу сушарки (кДж):

LI0 + Qк + Gс Cс t1 + W Cп t1 = LI2 + Gс Cс t2 + Qк
де L – витрати повітря, кг;
I0 І – ентальпія свіжого та відпрацьованого повітря, кДж/кг;
Qк – теплота, що надається повітрю в калорифері, кДж/кг;
Gс – маса свіже висушеного солоду, кг;
Cс, Cв – питома теплоємкість сухих речовин солоду і води, кДж/кг,
Cс – 1,42 к Дж/ (кг К), Cв – 4,18 к Дж/ (кг К). [1].
W – маса випареної вологи з солоду, кг;
Qк – витрати тепла в навколишнє середовище, кДж.

З рівняння теплового балансу знайдемо витрати тепла, тобто те тепло,
що получає повітря в калорифері.

Q = L(I2 – I0) + Gс Cс (t2 – t2) – W Cв t1 + Qк,
де t1, t2 – початкова і кінцева температура солоду, ºС.

Q = 6780000 (86,37 – 46,47) + 121· 1,42(85 – 40) – 6780 · 4,18 · 40 +
13583468 = 285246516 кДж/кг.

Тепло затрачене на підігрів в калорифері повітря, кДж:

Q = L(I1 – I0),

де І1 – ентальпія повітря після калорифера, кДж/кг.

L(I1 – I0) = L(I2 – I0) + Gс Cс (t2 – t2) – W Cв t1 + Qк,
L(I1 – I0) = Qк,
Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 52
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

6780000 (І1 – 46,47) = 13583468,
6780000І1 – 315066600 = 13583468,
6780000І1 = 328650068
І1 = 49кДж/кг.
Q = L(I1 – I0) = 6780000 (49 – 46,47) = 17153400 кДж.

Підбираємо 2 солодосушарки типу ЛСХА - 20 з розмірами [4. с. 133]:

Таблиця 2.9 – Технічна характеристика сушарки безперервної дії типу
ЛСГА[1]
Показники ЛСГА-20
Продуктивність по сухому солоду, 880
кг/год
Кількість сушильних шахт, шт 4
3
Об’єм сушильних шахт, м 23,8
Висота сушильної шахти, мм 9350
Режим сушіння.
Початкова температура теплоносія:
І зона 50
ІІ зона 67
ІІІ зона 81
ІV зона 87
Вологість солоду, %мас 45
В кінці І зони 27
В кінці ІІ зони 12
В кінці ІІІ зони 6
В кінці ІV зони 3
Тривалість сушіння, год 15-17
Витрати електроенергії, кВт/год 69
Довжина, мм 2740
Ширина, мм 2650
Висота, мм 15300
Маса, кг 18000

;
Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 53
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

Вентилятор (поз. 4,5) [1; 5]
При виборі вентиляторів необхідно враховувати опір проходу через три ряда
послідовно встановлених калориферів:

1,76 1,76
Н = 1,2 (νρ) · 3 = 1,2(3,24) · 3 = 28 Па.
Визначаємо коефіцієнти місцевого опору:

1. Вхід в трубу: ξ1 = 0,5;
2. Засув: ξ2 = 2,19;
3. Коліно: ξ3 = 1,1;
4. Вихід з труби: ξ4 = 1.
Сума коефіцієнтів місцевих опорів:

∑ξ = ξ1 + ξ2 + ξ3 + ξ4 ,

∑ξ = 0,5+ 2,19 + 1,1 + 1=4,79.

Гідравлічний опір трубопроводу:

2
∆Р = (λl/dе + ∑ξ) ρw /2 ,

де λ – коефіцієнт тертя;
l, dе – довжина і еквівалентний діаметр, м.

2
∆Р = (0,016х1,4)2,33 + 4,79)х1,206 х 0,3 / 2 =0,447 Па.
Надлишковий тиск, що повинен забезпечити вентилятор для подолання
гідравлічного тиску апарату і трубопроводу:

Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 54
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

∆Р =∆Ра + ∆Рп,
де ∆Р – надлишковий тиск, Па;
∆Ра – гідравлічний тиск апарату, Па.

∆Р = 1344 + 0,447 = 1344 Па.
Таким чином, потрібний вентилятор середнього тиску. Корисна
потужність його знаходиться:

Nn = ρgQH = Q ∆p = 3,67х1,776 =6514 Вт = 6,5кВт.
Приймаємо: ηпер =1 і ηж = 0,6, знаходимо:

N =6,5/0,6=10 кВт.

Згідно з витратою повітря на сушіння солоду приймаємо вентилятор
марки В-Ц14-46-5К-02.

Технічна характеристика вентилятора В-Ц14-46-5К-02
3
Продуктивність, м /с – 5,55
Напір, Па – 2550
-1
Число обертів, с – 24,1
Потужність електродвигуна, кВт – 22

Паровий калорифер (поз 6) [1; 5]
Кількість повітря в калорифері температура від 40 до 75 ºС теплоносій
– насичена пара, тиск 0,15 МПа з температурою 126,8 ºС. Рух пари і повітря
протитечний.
Необхідну поверхню теплопередачі розраховуємо за формулою:

F = L1(t1-t2)/K· ∆t ·3,6

Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 55
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

де L – продуктивність, т/рік;
2
К – коефіцієнт теплопередачі, Вт/(м К), для одноходових
2
калориферів КФС – 18,1 Вт/(м К);
∆t - середня температура, ºС.

При використанні пари з тиском 0,15 МПа, і температурами від 40 до

75ºС.
tб  tм (126,8 40)  (126,8 75)
t    71,8С
tб 126,8 40
ln ln
t 126,8 75
м

2
F = 6780 ·1(75-40)/18,1 ·71,8 ·3,6 = 50,722 м .
Приймаємо 5 калориферів марки КПС-2 з поверхнею теплопередачі
2
11,52 м .
2
F = 5х11,52 = 57,6 м .

Параметри калорифера:
2
Площа живого перетину по повітрю – 0,131 м ;
2
Площа живого перетину по теплоносію – 0,00345 м ;
Кількість ході по теплоносію – 1;
Діаметр умовного проходу патрубків – 50 мм;
Маса – 54,2;
Теплопродуктивність – 43,2 кВт.

Норія (поз. 1,9)
В розрахунку кількість переробленого солоду за добу становить 121 т.
Норія для солоду робить протягом 4,5 год. Продуктивність її повинна
бути:
121/4,5 = 27,0 т/год.

Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 56
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

Вибираємо стрічкову норію типа НЦГ - 50 [1, с. 116].

Технічна характеристика стрічкової норії 30[1; 5]
3
Продуктивність по пшениці (ρ = 0,75 т/м ), т/год - 50;
Висота норії, не більше, м - 40;
Швидкість руху стрічки, м/с – 2,2;
Ширина стрічки, мм -200;
Крок ковшів, мм – 160;
Потужність електродвигуна, кВт – 10.

Бункер для солоду (поз.11,14)
Розраховуємо бункер солоду, вмістом- 121 т.
Тоді вміст бункера складає:

3
121 х 1,2х3/0,53х24 = 34 м .

Для солоду приймаємо 4 бункера перед ростковідбівною машиною і 4
3
після ростковідбівною машиною з пірамідальним днищем по 9м .
Геометричні розміри бункера для солоду при стороні квадрату а = 2,0 м,
наступні:
Висота:

h = a √2 tg α/2,
h =(2.0· √2)· tg30/2 = 0.8м.

Висота прямокутної частини:

2
Н = V/a – 1/3 h,
2
Н = 9 /2,0 -1/3 · 0,8 = 2,25 м.

Загальна висота бункера:
Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 57
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

/
Н = Н + h,
/
Н = 2,25 + 0,8 = 3,05 м.

Ростковідбивна машина (поз. 12) [1; 5]

Для відбивання ростків від висушеного солоду приймаємо машину РО-
2 [4, с. 135].
Потрібна кількість ростковідбивних машин для свіжо висушеного
3
солоду (ρс.с = 0,51 кг/м ) при річному випуску товарного солоду (ρт.с = 0,53
3
кг/м ).

n = Gт.с х ρс.с / (330 х 16 ρт.с х 2), шт.

де 330 – число робочих днів за рік;
16 – кількість годин роботи за добу;
2 – продуктивність машини, т/год;
Gт.с – річний випуск товарного солоду, т.

n = 39900 х 0,51/(330 х 16 х 0,53 х 2) = 3,64 =4 шт.
Технічна характеристика машини РО-2 для відбивання ростків

Продуктивність по солоду, т/год - 2
-1
Частота обертання ротора, хв - 220
Потужність електродвигуна, кВт - 1,25
Габаритні розміри, мм - 2550×800×1910
Маса, кг - 900

Бункер для ростків (поз. 13) [1; 5]
Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 58
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

Об’єм бункера розраховується на 5-добовий запас, тобто

3
V = Vр· 5 / 0,9 = 6,28 · 5 /0,33· 0,9 = 105 м ,

3
де Vр – добовий кількість ростків, м (таблиця 2.8 ).
3
0,33 – густина ростків, т/м [5, табл..3, стор.47]
3
Для ростків приймаємо 3 бункера з пірамідальним днищем, по 35 м ,
3
приймаєм 4 бункера по 9 м . Геометричні розміри бункера для ростків при
стороні квадрату а = 2 м, наступні:
Висота:
h = a √2 tg α/2,
h =(2.0· √2)· tg30/2 = 0.8м.

Висота прямокутної частини:

2
Н = V/a – 1/3 h,
2
Н = 9 /2,0 -1/3 · 0,8 = 2,25 м.

Загальна висота бункера:

/
Н = Н + h,
/
Н = 2,25 + 0,8 = 3,05 м.

Бункер добового запасу сушеного солоду (поз. 16)
Об’єм бункера добового запасу сушеного солоду складає:

3
V = Vс / 0,9 = 121 /0,560· 0,9 = 240 м ,

3
де Vс – добовий об’єм сушеного солоду, м (таблиця 2.8).
Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 59
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

3
Для солоду приймаємо 5 бункерів з пірамідальним днищем по 50 м .
Геометричні розміри бункера для солоду при стороні квадрату а = 3 м,
наступні:
Висота:

h = a √2 tg α/2,
h =(3.0· √2)· tg30/2 = 1.21м.

Висота прямокутної частини:

2
Н = V/a – 1/3 h,
2
Н = 50 /3,0 -1/3 · 1,21 = 5,16 м.

Загальна висота бункера:

/
Н = Н + h,
/
Н = 5,16 + 1,21 = 6,37 м.

Стрічковий транспортер (поз.8,10,17) [1; 5]
Виходячи з кількості переробленого солоду за добу, тобто 121 т,
приймаємо транспортер продуктивністю

121/0,84=144 т/год.

Приймаю стрічковий конвеєр з шириною стрічки 650 мм
Технічна характеристика стрічкового конвейєра з
шириною стрічки 650 мм
3
Продуктивність по зерну (ρ = 0,75 т/м ), т/год - 175
Швидкість руху стрічки, м/с - 2,5 – 2,8
Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 60
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

Потужність на приводу валу, кВт - 22
Гранична довжина, м - 310
Специфікація всього технологічного обладнання наведена в таблиці 2.9
Таблиця 2.9 – Специфікація технологічного обладнання
№ Номер Поту Трива-
п/п пози- жні- лість
цій на сть роботи
апара- Найменування, тип Технічна характеристика елек- двигун
турно- (марка) обладнання тро- год/доб
техно- дви-
логіч- гуна,
ній кВт
схемі
1 2 3 4 5 6 7
1 3 Солодосушарка ЛСГА- 2 Продуктивність 20т/добу 69 16
20 Габарити: 2740х2650х15300
мм
3
2 4 Вентилятор 5 Продуктивність 5,55 м /с 22 10
В-Ц14-46-5К-02 Напір 2550 Па
3
3 5 Вентилятор 5 Продуктивність 9,72 м /с 40 10
відпрацьованого Напір 2600 Па
повітря
В-Ц14-70-5К
4 6 Паровий калорифер 5 Поверхня теплопередачі 57,6 - -
2
КПС -2 м
Габарити 760×1050×200 мм
Маса 54,2 кг
5 1,9 Норія НЦГ-50 3 Продуктивність 50 т/год 10 4,5
Діаметр барабана головки
300 мм
Ширина стрічки 200 мм
3
6 11,14 Бункер солоду 8 Місткість 9 м - -
Габарити 3050×2000×2000
мм
7 12 Машина для 4 Продуктивність 2 т/год 1,25 1,6
відбивання ростків РО- Габарити 2550×800×1910 мм
2 Маса 900 кг
1 2 3 4 5 6 7
3
8 13 Бункер для ростків 4 Місткість 9 м - -
Габарити 3050×2000×2000
мм
3
9 16 Бункер добового 5 Місткість 50 м - -
запасу сушеного Габарити 6370×3000×3000
солоду мм
10 8,10, Конвейєр стрічковий 3 Продуктивність 175 т/год 1 5
17 Ширина стрічки 650 мм

2.8. Розрахунок складських приміщень і будівель[1; 5]
Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 61
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

Кількість
Силос
З відповідністю до норм технологічного проектування вміст силосів
для виробничого солоду розраховується на 3-х місячний запас.

Р 3 40000 3
GC  C   12834 т = 13 тис.тон.
11 110,85

Зерно зберігається в силосах. Зараз широко використовуються силоси
квадратного перерізу 3×3 м і висотою до 30 м, які виготовляються із збірних
залізобетонних блоків. Приймаємо силоси типу СКМ-6-24, загальним
вмістом – 15,9 тис.тон, число силосів 39 шт. [5, табл..37]

2.9.Розрахунок витрат електроенергії.
Необхідну кількість електроенергії на добу визначають,
використовуючи перелік обладнання, в якому вказана потужність
встановлених електродвигунів та тривалість їх роботи як суму добутків цих
величин. Розрахунок витрат електроенергії зводимо в таблицю 2.10.

Таблиця 2.10 - Витрата електроенергії
Місце Кількість, Потужність, Витрати Витрати
встановлення шт кВт/год електроенергії електроенергії
електродвигуна за добу, кВт за рік, кВт
1.СушаркаЛСХА 2 69 1104 364320
2.Норія 3 10 135 44550
3.Транспортер 1 1 5 1650
4.Ростковідбивна 1 1,25 8 2640
машина
5. Вентилятори 5 22 1100 363000
свіжого повітря
6. Вентилятори 5 40 2000 660000
відпрацьованого
повітря
Всього: 1436160

Добова витрата електроенергії складе 1436,16 кВт · рік.
Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 62
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

2.10.Розрахунок витрати води.
Вода використовується на миття обладнання та миття підлоги.
Витрати води визначаються за умови 6-хвилинної промивки апаратів
після кожної партії висушеного солоду [1, табл..84, с.233]
3
Витрата води на миття апаратури і приміщень приймається 2,5 м за
добу на одну групу апаратів. Розраховані витрати води на окремих
технологічних стадіях:
3
2,5 х 1(6/60) х 11 = 2,75м .

2.11.Розрахунок витрат повітря.
Витрата повітря в сушарці становить 6780000 кг за даними розрахунку
і підбору сушарки (розд.2.7).
Витрати тепла на підігрів солоду розраховуємо, задавшись
температурами:
При загрузці - 19ºС;
При переході з верхніх зон на нижні - 41ºС;
Після сушарки-80ºС;

/
Q c = G с (t2 – t1),

де с- теплоємкість зеленого солоду, 1,88 кДж/кг.

/
Q c = 209000 х 1,88 (41-19) = 8644240кДж/кг.

Витрата тепла на підігрів солоду в нижніх зонах.

/
Q c = 121000 х 1,51 (80-41) = 7125690 кДж/кг.

Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 63
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

Розраховуємо витрати тепла в навколишнє середовище. Приймаємо
величину витрат рівну 13% загальної витрати тепла.
Загальні витрати тепла:
8644240+7125690=15769930 кДж/кг.
15769930 · 0,13 = 2050091 кДж/год.

Умовно віднесемо одну третину втрат на верхні зони та дві тритини на
нижні:
2050091/3 = 683364 кДж/год.

Втрати тепла в нижніх зонах:

2050091 – 683364 = 1366727 кДж/год.

Різниця в витраті тепла в теоретичній і дійсній сушарках буде:
В верхніх зонах:
/ / /
∆ = W1t1 – Q c –Q h ,

/
∆ =81360 х 19 х4,19 – 1366727– 683364= 4426978,6 кДж/год;

Витрати повітря знаходимо із матеріального балансу:

L1 =L(I2 – I0) + Gc (t2 – t1) – Wt1 + Qn/I1 – I0 = L(I2 – I0) -∆/I1 – I2

L1 = 6780000(86.90-42.94) –( 4426978,6/(109.36 – 42.94)) = 4008881,4
кг/год.

Кількість додаткового холодного повітря:
L2 = 6780000-4008881,4 = 2771119 кг/год.
Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 64
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

2.12 Розрахунок витрати пари[1; 5]
Питома витрата пари на 1 т солоду складе 1756 кг.
Таблиця 2.11 – Зведена таблиця витрат пари
Технологічна Параметри пари Витрати пари, кг Кількість конденсату
стадія пари, кг
тиск, температура, погодинні добові погодинна добова
МПа ºС
Сушіння
солоду 0,3 133 277,2 6653,4 277,2 6653,4
Нагрівання
води 0,3 133 27,7 665,3 27,7 665,3
Втрати в
навколишнє
середовище 0,3 133 27,7 665,3 - -
Усього: 332,6 7984 304,9 7318,7

2.13 Характеристика відходів (вторинної сировини) і рекомендації
щодо їх використання
Таблиця 2.12 – Відходи виробництва солоду[18; 10]
Найменування Кількість Агрегатний Кількість Рекомендації Вміст
відходів відходів, стан відходів щодо цінних
на 40 000 за на 100 використання і речовин,
тон добу кг збуту %, гл,
на солоду тощо
солодові 2072 твердий 6,28 5,18 Для живлення білкового
росткі,т дріжджів у азоту 3,5
дріжджовому та %,
спиртовому ви- розчинного
робництві, а азоту —
також 1,1,
молочнокислих пентозанів
бактерій при — 19,
одержанні сахарози
молочної — 7,6,
кислоти. розчинного
Вони є добрим екстракту
кормом для — 36 %.
дійних корів і
молодняка. Їх
згодовують
тваринам у
суміші з
об'ємистими
грубими
кормами
(солома, полова
та ін.)..
Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 65
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

2.14 Схема технохімічного контролю [18]
Схема контролю якості сировини, допоміжних матеріалів і
напівпродуктів у виробничому процесі наведена в таблиці 2.13
Таблиця 2.13- Схема технохімічного контролю технологічних процесів
Стадія Об’єкт Контрол Метод Регламен- Періодичні Відпові-
процесу контролю ь-ований контролю тований сть відбору дальний за
показни норматив проби проведення
к аналізу
Сушіння Темпера Термо- Згідно постійно Змінний
солоду солод тура метр діючих інженер-
солоду ТС -4 стандартів хімік.
Вологіст Висушу- Згідно постійно В
ь солоду ванням діючих обліковому
стандартів журналі
Темпера Термо- Згідно постійно
тура метр діючих
сушильн ТС -4 стандартів
ого
агента
Вологіст Висушу- Згідно постійно
ь сухого ванням діючих
солоду стандартів
Сушіння Темпера Термо- Згідно постійно
солоду солод тура метр діючих
висушен ТС -4 стандартів
ого
солоду
Головний Колір,за Органоле Згідно постійно
солод солод пах, птично діючих
смак стандартів
Висушува Згідно постійно
Вологі- нням діючих
сть 4,5-6% стандартів
екстракт Екстрак- Згідно постійно
ивність ція діючих
76-79% стандартів
Склопо- Просві- Згідно постійно
дібність чуван- діючих
3-10% ням стандартів

Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 66
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

2.15 Заходи щодо охорони довкілля[10;18]
Часи, коли можна було без проблем уникати відходів, давно минули. Нині
у більшості країн законодавчо дбають у тому, щоб відходи можна було видалити
відповідно до встановленому порядку, якщо заздалегідь не вдалося уникнути їх
утворенню.
Основні цілі та принципи законодавства про навколишнє середовище
полягають у тому, щоб отримувати якомога меншу кількість сміття та відходів і
врешті-решт перейти на безвідходне виробництво.

Пил та пилові викиди
При прийомі солоду, його транспортуванні і дробленні в дробарці для
сухого дроблення утворюється пил, яка — крім небезпеки вибуху — є джерелом
забруднення з виробництва. Вона повинна видалятися шляхом аспірації,
відділення та збору. Пил містить багато екстракту, але він, однак, низької якості.
Пил збирають у мішки або силоси і вивозять на звалище або додають у пивну
дробину.

Викиди продуктів згоряння
При використанні котелень граничні значення викидів встановлюються
шляхом вибору відповідного палива (природний газ або топковий мазут).
Щоб уникнути перевищення нормативних значень для оксидів азоту (NOх)
і СО2, слід:
■ в якості невеликих дизельних двигунів застосовувати двигуни з
вихровими заходами;
■ на більших дизельних двигунах встановлювати каталізатор; це
відноситься і до чотиритактних двигунів Отто;
■ дизельні двигуни повинні бути оснащені протидимним фільтром.
Штабелеукладач повинен оснащуватися регульованим каталізатором.
Вихлопні гази дизельних двигунів канцерогенні!

Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 67
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

2.16 Компонування головного виробничого корпусу (цехів, що
проектуються) [1]
Солод сушать для зменшення вологості з 45% до 3% мас. Під дією
високих температур солод набуває відповідного смаку і аромату. В проекті
представлена сушарка типу ЛСГА – 20.
Сушарка складається з завантажувальних шахт, корпусу з сушильними
шахтами, розвантажувальних шахт і розвантажувальних механізмів.
Завантажувальна, сушильна та розвантажувальна шахти розташовані
одна над одною. Число шахт визначається продуктивністю сушарки.

Рисунок 2.6. –Солодосушарка типу ЛСГА – 20.

Свіжопророслий солод, що направляється в сушарку, періодично чи
безперервно надходить у камеру підв'ялювання, звідки завантажувальними
механізмами прямує до завантажувальної шахти. Призначення її — усунення
підсмоктування зайвого зовнішнього повітря та рівномірний розподіл
Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 68
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

свіжопророслого солоду по шахтах сушарки. Бічні стінки сушильних шахт
мають сітчасту поверхню. Агент сушіння циркулює за допомогою
вентиляторів, що нагнітають внизу і всмоктують нагорі. У схемі передбачена
робота з рециркуляцією повітря. За рахунок підвищення витрати повітря та
тепла можна підвищити продуктивність сушарки на 15-20%.
Розвантажувальні шахти складаються з суцільних стінок і закінчуються
розвантажувальним механізмом, який являє собою два вальці з жорстко
укріпленими по всій їх поверхні штифтами. При обертанні вальців солод
потрапляє до бункеру сухого солоду, в нижній частині якого встановлено
розвантажувальний шнек. Зазор між вальцями регулюється в межах 10-15
мм. Частота обертання вальців може змінюватися від 0,8 до 1,8 об/хв. Привід
вальців здійснюється за допомогою ролико-втулкового ланцюга від
храпового механізму. Солодосушарка теплоізольована. Механізми сушарки
наводяться в рух від індивідуальних електродвигунів. Контроль та
управління роботою сушарок здійснюють з центрального пульта.
Сушарка висотою 15 000 мм розташована на 3 поверхах, на першому
поверсі розташовані бункери для солодових ростків і бункери солоду, на
другому бункера солоду, на третьому бункера солоду і ростковідбивні
машини.

Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 69
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

3 БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ

Генеральні плани підприємств із виробництва ячмінного солоду
проектуються відповідно до СНиП II-89-80 “Генеральні плани промислових
підприємств”.[17]
Майданчик для солодових заводів слід розташовувати біля
підприємств, що мають залізничні під'їзні колії, або поблизу магістральних
шляхів з метою приєднання до них заводської гілки.
Доцільність улаштування залізничних колій має бути підтверджена
економічним обґрунтуванням. Траса залізничних колій має проходити
вздовж фронту прийому та відвантаження основних вантажів.
Генеральні плани проектуються з урахуванням максимального
скорочення проммайданчика та внутрішньозаводських комунікацій,
підпорядкування всього комплексу забудови технологічного взаємозв'язку та
здійснення раціонального блокування будівель та приміщень.
Підсобно-допоміжні виробництва (ремонтне, енергетичне та складське
господарство, системи зв'язку з сигналізацією тощо), інженерні споруди та
комунікації слід максимально кооперувати із сусідніми підприємствами
промислового вузла.
При компонуванні на генплані виробничих корпусів, складів та інших
споруд передбачатиме резервування ділянок для перспективного розвитку.
Майданчики для перспективного розвитку не займатимуть наземними
спорудами та підземними комунікаціями.
Внутрішньозаводські дороги, що служать для перевезення сировини та
допоміжних матеріалів, а також головний в'їзд на завод мають бути
заасфальтовані.

Змн. Лист Прізвище Підпис Дата КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ
Розроб. П´ясецький Р.В.. Стадія Аркуш Акрушів
Консульт. Будівельні рішення 70
Керівник Осипенкова
Н.контр. Чепурна О.Л. ЧДТУ, кафедра ХТ
Зав.каф. Осипенкова І.І.
При проектуванні благоустрою території підприємства передбачити
майданчики для спокійного відпочинку та спортивних ігор та розміщувати їх
біля адміністративно-побутових будівель. Відстань між майданчиками
спокійного та активного відпочинку має бути не менше 80 м. [17]
Як розділові екрани між ними передбачити зелені насадження.
Огородження проммайданчика приймати заввишки не менше 2-х м.
Виробничі будівлі солодової промисловості проектуються відповідно
до СНіП 2.01.02-85*, СНіП 2.09.02-85*; СНіП II-3-79**, СНіП 2.03.11-85,
складські будівлі – відповідно до СНіП 2.11.01-85.
Для скорочення площі забудови та протяжності комунікацій
рекомендується блокувати всі виробничі приміщення та підсобно-допоміжні
служби в одній будівлі з урахуванням їхнього технологічного взаємозв'язку.
Залізобетонні конструкції агрегатів з виробництва солоду проектувати
з урахуванням технологічних режимів та відповідно до СНиП 2.03.04-84
“Бетонні та залізобетонні конструкції, призначені для роботи в умовах
впливу високих температур”.
При проектуванні систем опалення та вентиляції необхідно керуватися:
–СНиП 2.04.05-91 “Опалення, вентиляція та кондиціювання”,
Метеорологічні умови та чистоту повітря в робочій зоні виробничих,
складських та адміністративно-побутових приміщень слід проектувати
відповідно до п. 2.1 2.10 СНиП 2.04.05-91 р.
Концентрацію шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих
приміщень слід приймати рівною ГДК, встановленою ГОСТ 12.1.005-88, а
також чинними нормативними документами.
Системи опалення з місцевими нагрівальними приладами слід
передбачати, як правило, однотрубні, горизонтально-проточні,
багатоповерхові будівлі – вертикальні.

Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 71
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

Для систем опалення та внутрішнього теплопостачання слід
застосовувати як теплоносій, як правило, воду, інші теплоносії допускається
приймати при обґрунтуванні.
Опалення, вентиляцію та кондиціювання слід, як правило, проектувати,
використовуючи теплові вторинні енергетичні ресурси (ВЕР). При
використанні ВЕР необхідно керуватися п. 8.1 8.10 СНиП 2.04.05-91,
рекомендацій ЦНДІПромбудівель, ДПІ “Сантехпроекту” та каталогів заводів-
виробників.
Електропостачання систем опалення, вентиляції та кондиціювання слід
передбачати відповідно до вимог п. 9.1 9.5 СНиП 2.04.05-91.

Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 72
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

4 ОХОРОНА ПРАЦІ

Охорона праці - це система законодавчих актів і норм, направлених на
забезпечення безпеки праці, і відповідні їм соціально - економічні,
організаційні, технічні і санітарно - гігієнічні заходь.
Правила і норми по охороні праці направлені на захист організму
людини від фізичних травм, шкідливої дії технічних засобів,
використовуваних у процесі праці.
Закон України ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ від 14 жовтня 1992 року N
2694 - XII ( ВВР 1992, N 49, ст.668 ) із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України від 15 травня 1996 року N 196/96-ВР.
Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації
конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі
трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів
відносини між власником підприємства, встанови і організації або
уповноваженим ним органом (далі - власник) і працівником з питань безпеки,
гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок
організації охорони праці в Україні.
Охорона праці вирішує дві задачі. Одна з них – інженерно-технічна, що
передбачає запобігання небезпечним подіям під час трудового процесу
шляхом:
• заміни небезпечних матеріалів менш небезпечними;
• переходу на нові технології, які зменшують ризик травмування і
захворювання;

Змн. Лист Прізвище Підпис Дата КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ
Розроб. П´ясецький Р.В.. Стадія Аркуш Акрушів
Консульт. Охорона праці 73
Керівник Осипенкова
Н.контр. Чепурна О.Л. ЧДТУ, кафедра ХТ
Зав.каф. Осипенкова І.І.
• проектування і конструювання устаткування з урахуванням вимог
безпеки праці;
• розробки засобів індивідуального та колективного захисту.
Друга задача – соціальна, пов’язана з відшкодуванням матеріальної та
соціальної шкоди, отриманої внаслідок нещасного випадку або роботи в
несприятливих умовах, тобто захист працівника та його прав. Виходячи з
поставлених перед нею задач, охорона праці складається з правових та
організаційних основ, виробничої санітарії, виробничої та пожежної безпеки
на виробництві. Правові та організаційні основи охорони праці являють
собою комплекс взаємопов’язаних законів та інших нормативно-правових
актів, соціально-економічних та організаційних заходів, спрямованих на
правильну і безпечну організацію праці, забезпечення працюючих засобами
захисту, компенсацію за важку роботу та роботу в шкідливих умовах,
навченість працівників безпечному веденню робіт, регламентацію
відповідальності та відшкодування шкоди в разі ушкодження здоров’я
працівника або його смерті. Виробнича санітарія – комплекс організаційних,
гігієнічних і санітарно-технічних заходів та засобів, спрямованих на
запобігання або змен1 шення дії на працюючих шкідливих виробничих
факторів. Виробнича безпека – безпека від нещасних випадків та аварій на
виробничих об’єктах і від їх наслідків, що забезпечується комплексом
організаційних та технічних заходів та засобів, спрямованих на запобігання
або зменшення дії на працюючих небезпечних виробничих факторів.
Пожежна безпека на виробництві – комплекс заходів та засобів, спрямованих
на запобігання запалювань, пожеж та вибухів у виробничому середовищі, а
також на зменшення негативної дії небезпечних та шкідливих факторів, які
утворюються в разі їх виникнення. [ 15]

Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 74
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

4.1. Аналіз умов та знарядь праці в солодосушильному цеху
МІКРОКЛІМАТ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ
Мікроклімат виробничих приміщень — це умови внутрішнього
середовища цих приміщень, що впливають на тепловий обмін працюючих з
оточенням. Як фактор виробничого середовища, мікроклімат впливає на
теплообмін організму людини з цим середовищем і, таким чином, визначає
тепловий стан організму людини в процесі праці. Мікрокліматичні умови
виробничих приміщень характеризуються такими показниками:
0
• температура повітря ( С),
• відносна вологість повітря (%),
• швидкість руху повітря (м/с),
При виконанні роботи в організмі людини відбуваються певні
фізіологічні (біологічні) процеси інтенсивність яких залежить від загальних
затрат на виконання робіт і які супроводжуються тепловим ефектом і завдяки
яким підтримується функціонування організму. Частина цього тепла
споживається самим організмом, а надлишки тепла повинні відводитись в
оточуюче організм середовище. [15]
Дія параметрів мікроклімату на людину
Значення параметрів мікроклімату суттєво впливають на самопо1 чуття
та працездатність людини і, як наслідок цього, рівень травма1 тизму. Тривала
дія високої температури повітря при одночасно підви1 щеної його вологості
0
приводить до збільшення температури тіла людини до 38–40 С (гіпертермія),
в наслідок чого здійснюється різноманітні фізіологічні порушення у
організмі: зміни у обміні речовин, у серцевосудинної системи, зміни функцій
внутрішніх органів (печінки, шлунка, жовчного міхура, нірок), змінні у
системі дихання, порушення центральної та периферичної нервових систем.
При підвищенні температури значного збільшується потовиділення, в
наслідок чого здійснюється різке порушення водного обміну. З потом із
орга1 нізму виділяється значна кількість солей, головним образом
хлористого натрію, калію, кальцію. Зростає вмісту у крові молочний кислоти,
Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 75
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

мочевини. Змінюються другі параметрі крові, в наслідок чого вона
згущається. В умовах високої температури збільшується частота пульсу (до
100–180 поштовхів за хвилину), збільшується артеріальний тиск. Перегрів
тіла людини супроводжується головними болями, запамороченням, нудотою,
загальною слабістю, часом можуть виникати судоми та втрата свідомості.
Негативна дія високої температури збільшується при підвищеної
вологості, тому що при цьому зні1 жує процес випарювання поту, тобто
погіршується тепловіддача від тіла людини. Зміни в організму при
підвищеної температурі безумовно відображаються на працездатність
людини. Так, збільшення температури повітря виробничого середовища з
0 0
20 С до 35 С приводить до зниження працездатності людини на 50–60%.
Суттєві фізіологічні зміни в організмі здійснюються також при холодовому
впливу, яке приводить до переохолоджуванню організму (гіпотермія). [15]
Норми мікрокліматичних параметрів повітря робочої зони
підприємства по виробництву солоду наведені в таблиці 4.1. [17]

ЗАБРУДНЮЮЧІ РЕЧОВИНИ, НОРМУВАННЯ, ДІЯ НА ЛЮДИНУ
Навколишнє повітряне середовище є найважливішим фактором
існування людини і має визначені фізичні і хімічні властивості. Фізичні
властивості можуть бути представлені параметрами мікроклімату
(температура, вологість, швидкість руху повітря, барометричний тиск),
іонним складом, електромагнітними і акустичними полями тощо. Іншим
найважливішим показником якості повітряного середовища є його хімічний
склад, обумовлений природним складом повітря і різними забрудненнями.
Методи регулювання параметрів повітряного середовища є
невід’ємною частиною загальнодержавного підходу до керування
навколишнім середовищем відповідно до стандарту ДСТУ ІSO 14001197
(Системи управління навколишнім середовищем. Київ, Держстандарт
України). [15]
Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 76
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

Нормативи, щодо забезпечення санітарно-побутовими приміщеннями та
обладнанням підприємством по виробництву солоду представлені в таблиці
4.2. [17]

ОСВІТЛЕННЯ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ
Світло – один із суттєвих чинників виробничого середовища, завдяки
якому забезпечується зоровий зв’язок працівника з його оточенням. Відомо,
що біля 80% всієї інформації про навколишнє середовище надходить до
людини через очі – наш зоровий апарат. Правильно організоване освітлення
позитивно впливає на діяльність центральної нервової системи, знижує
енерговитрати організму на виконання певної роботи, що сприяє підвищенню
працездатності людини, продуктивності праці і якості продукції, зниженню
виробничого травматизму тощо. Так, наприклад, збільшення освітленості від
100 до 1000 люкс при напруженій зоровій роботі приводить до підвищення
продуктивності праці на 10–20%, зменшення браку на 20%, зниження
кількості нещасних випад1 ків на 30%. Вважають, що 5% травм можуть
спричинюватись такою професійною хворобою як робоча міокопія
(короткозорість). [15]
Норми освітлювальності робочих місць виробничих приміщень
підприємств по виробництву солоду наведені в таблиці 4.3. [17]

ДІЯ ШУМУ НА ЛЮДИНУ
Шум один з основних факторів, що негативно впливає на людей у
сучасних містах і на виробництві. Збільшення потужності устаткування,
насиченість виробництва високошвидкісними механізмами, різке збільшення
транспортного потоку приводить до збільшення рівня шуму як у побуті так і
на виробництві. Шкідливий вплив шуму на організм людини досить
різноманітний. Реакція і сприйняття шуму людиною залежить від багатьох
факторів:
Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 78
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

рівня інтенсивності, частоти (спектрального складу), тривалості дії,
тимчасових параметрів звукових сигналів, стану організму. Тривалий вплив
інтенсивного шуму (вище 80 дБА) на слух приводить до його часткової або
повної втрати. Скрізь волокна слухових нервів роздратування шумом
передається в центральну і вегетативну нерво1 ві системи, а через них
впливає на внутрішні органи, приводячи до значних змін у функціональному
стані організму, впливає на психічний стан людини. Причому вплив шуму на
нервову систему виявляється навіть при невеликих рівнях звуку (30..70 дБА).
[15]

4.2. Вимоги техніки безпеки при виробництві солоду
При експлуатації устаткування солодівень і подрібнювального відділення
необхідно стежити за справним станом обгороджувань приводу
перетрушувачів солоду, дробарок і насосів. Не допускається ремонт машин і
механізмів до їх повної зупинки і без відключення електроприводу.
Зважаючи на підвищену вологість в цих цехах необхідно строго стежити за
справністю електроустаткування.
Двері солодосушарок повинні мати блокування з приводом солодово-
рушильника, що відключає його при відкриванні дверей. Вхід людей у
камеру допускається тільки після знеструмлення електроприводу. На
пусковому пристрої має бути вивішений плакат "Не включати!
Працюють люди"!.[17]
Топки солодосушильних агрегатів для спалювання рідкого і
газоподібного палива повинні розміщуватись на першому поверсі.
Паливна апаратура повинна бути міцною і щильною.
Перед пуском сушарки слід упевнитись у відсутності в ній осередків
горіння і стороннього запаху.
На магістралі, яка постачає рідке або газоподібне паливо до топок
повинен бути солодовий запірний вентиль, встановлений біля входу з
топочного приміщення, на відстані не менше 3 м від топки.
Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 81
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

Не дозволяється лишати працюючу топку без нагляду. [17]
У разі загорання зерна у сушарці слід негайно:
Відключити всі вентилятори і закрити засувки у повітропроводі від
топки до сушарки;
Припинити постачання палива до топки;
Припинити постачання зерна із сушарки до елеватора.
Установити випускний механізм на максимальне випускання зерна.
Зерно із зерносушарки вигружати на підлогу, зерно, що тліє зібрати у
залізні ящики і залити водою.
Не дозволяється гасити водою зерно безпосередньо в сушарці.
Повторний пуск сушарки дозволяється лише після усунення причин
загорання.
Двері солодосушарки повинні бути герметичними і не пропускати
теплоносія до робочого приміщення.
Камера підв’ялювання солоду повинна бути обладнана огородою з
розмірами не більше 0,05х0,05м.
Прибирання пилу у відпрацьованих і подрібнюючи відділеннях, ростків
у калориферному відділенні (тепловій камері) повинні здійснюватись за
інструкцією. [17]

4.3. Заходи захисту в солодовому цеху сушіння солоду.
На солодовенном виробництві існує підвищена вибухонебезпечність
від пилу. У достатній концентрації з повітрям до запалення схильна майже
кожна тверда горяча речовина. Пилоповітряна суміш загоряється при
температурах вище 400 °С, але якщо пил лежить тонким шаром на гарячих
листах або частинах машин, що перегрілися, то вона займається вже при
температурі нижче 200 °С. На солодовенном виробництві критичні для
вибуху концентрації становлять (якщо пил дрібніший за 100 мкм) від 20 до
2000 г пилу на 1 м3. На солодовому виробництві особливо вибухонебезпечні:
■ аспіраційні установки;
Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 82
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

■ силоси та бункери;
■ норії, що перегрілися.
Для попередження вибухів пилу слід застосовувати:
■ контроль за появою пилу, постійне та ретельне її видалення, завдяки
чому виключається виникнення вибухонебезпечного середовища;
■ недопущення поверхонь, що перегрілися і відкритих джерел вогню,
виключення іскроутворення;
■ конструктивні заходи, що перешкоджають неконтрольованому
впливу вибуху. [10]
На солодових підприємствах є також підвищена пожежна небезпека,
причому не тільки через можливі вибухи, але й через використання
(особливо в старих солодовнях і сушарках) горючих матеріалів — дерева,
вугілля, природного газу або топочного мазуту і т. п. Тому сушарки
відокремлюють від інших приміщень спеціальними протипожежними
дверима.
Небезпека пожежі в першу чергу полягає в тому, що ростки, які впали
через решітку, і частинки пилу можуть почати тліти. Тому важливо, щоб
ростки, які накопичуються в паростковій камері, забиралися не менше одного
разу на тиждень. [10]

Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 83
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

ВИСНОВОК

Метою кваліфікаційної роботи бакалавра було спроектувати
солодосушильне відділенні солодового заводу продуктивністю 40000 т/рік.
Щоб одержати якісне пиво солод піддають сушінню при
різнотемпературних режимах в залежності від сорту пива. В процесі сушіння
в солоді відбуваються складні хіміко-біологічні процеси. Умови сушіння
впливають на активність ферментів.
Для підвищення ефективності солоду і покращання його якості
необхідно будувати крупні товарні солодовні у зонах вирощування пиво
варильного ячменю потужністю 40-80 тис. на рік. Сушіння зеленого солоду
можна проводити на прийнятій на заводі технології. Для збільшення
продуктивності солодовень установлюють автоматизовані солодосушилки,
які працюють у високому, до 1,3 м з штопорними ворушилками.
Концентрація виробництва забезпечує впровадження сучасної техніки і
технології, передових методів управління і організації праці. це сприяє
збільшити економічну ефективність роботи крупних підприємств.
В даній роботі були розглянуті існуючі методи сушіння солоду. Була
зроблена порівняльна характеристика солодосушарок, найбільш поширених
на виробництвах солоду.
Було спроектовано і розраховано сушарку безперервної дії типу
ЛСХА. У ній передбачене чотирьохразове проходження повітря через шар
солоду. За рахунок підв’ялювання свіже пророслого солоду біологічна стадія
сушіння в спеціальних камерах прискорюється. Вона має чотирі зони
сушіння солоду в сушарці ЛСХА відбувається 16-18 год.

Змн. Лист Прізвище Підпис Дата КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ
Розроб. П´ясецький Р.В.. Стадія Аркуш Акрушів
Консульт. Висновки 84
Керівник Осипенкова
Н.контр. Чепурна О.Л. ЧДТУ, кафедра ХТ
Зав.каф. Осипенкова І.І.
Було зроблено розрахунок матеріальних і теплових параметрів процесу
сушіння, що відбувається в сушарці. Розраховано і підібрано основне та
допоміжне обладнання, підбір технологічної схеми сушіння солоду.
Проведено техніко-економічні розрахунки, рентабельність
підприємства склала – 30,7%, собівартість – 19,53 грн/кг, термін окупності –
2,4 роки.
З охорони праці розроблені заходи захисту робітників, щодо
підвищеної пожежної небезпеки. Сушильне відділення повинно бути
оснащене VMP панелі для скидання тиску вибуху.
.

Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 85
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Балашов В.Е. Дипломное проектирование предприятий по
производству пива и безалкогольных напитков. – Лёгкая и пищевая пром-сть,
1983. – 288 с.
2. ДСТУ 7525:2014 Вода питна. Вимоги та методи контролювання
якості.
3. ДСТУ 4282:2018 Солод пивоварний ячмінний. Загальні технічні
умови.
4. ДСТУ 3769-98. Технічні умови. Ячмінь для одержання солоду.
5. Дипломное проектирование заводов по производству пива и
безалкогольных напитков / К.А.Калунянц, Р.А.Колчева и др. –
Агропромиздат, 1987. – 272 с.
6. Колотуша П.В., Домарецкий В.А. Интенсификация солодовенного
производства. – К.: Техніка, 1977. – 160 с.
7. Колотуша П.В., Кошова В.М. Сировина для виробництва пива:
Навч. посібник. – К.: УМК ВО, 1991. – 144 с.
8. Колотуша П.В. Технологія солоду: Навч. посібник. –К.: ІСДО,
1993. – 136 с.
9. Краткий курс пивоварения / Л. Нарцисс; при участии В. Бака;
пер. с нем. А. А. Куреленкова. — СПб.: Профессия, 2007. — 640 е.
10. Кунце В., Мит Г. Технология солода и пива: пер. с нем. – СПб.,
Изд-во «Профессия», 2001. – 912 с.
11. Методичні вказівки до умовно-графічних зображень в
апаратурно-технологічних схемах для студентів спец. 7.091704 “Технологія
бродильних виробництв і виноробства” напряму 0917 “Харчова технологія та
інженерія” та 7.050201 “Менеджмент у виробничій сфері” напряму 0502
“Менеджмент” ден. і заоч. форм навчання /Укл.: П.С.Циганков, П.Л.Шиян,
В.Л.Прибильський. – К.: УДУХТ, 2001.– 32 с.
Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 86
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

12. Методичні вказівки до виконання і захисту кваліфікаційної
роботи бакалавра для студентів спеціальності “Харчові технології” /Укл.:
Нагурна Н.А., Чепурна О.Л. - Черкаси.: ЧДТУ, 2019. – 37 с.
13. Методичні вказівки до виконання розділу «Охорона праці та
безпека в надзвичайних ситуаціях» в дипломних роботах спеціалістів
спеціальності: 7.05170106 «Технологія продуктів бродіння та виноробства»
усіх форм навчання / Укл.:. – Черкаси: ЧДТУ, 2012. – 44 с.
14. Методичні вказівки до виконання економічної частини
дипломного проекту для студентів спеціальності 181 «Харчові технології»
усіх форм навчання / Укл.: – Черкаси: ЧДТУ, 2012. – 13 с.
15. Основи охорони праці: Підручник. 21ге видання, доповнене та
перероблене. / К. Н. Ткачук, М. О. Халімовський, В. В. Зацарний, Д. В.
Зеркалов, Р. В. Сабарно, О. І. Полукаров, В. С. Коз’яков, Л. О. Мітюк. За ред.
К. Н. Ткачука і М. О. Халімовського. — К.: Основа, 2006 — 448 с.
16. Пивоваріння. Терміни та визначення понять. — На заміну ДСТУ
3139-95; Чинний від 2015-11-01. — Київ: УкрНДНЦ, 2015. — III, 27 с. —
(Національний стандарт України). — Бібліогр.: 26 с.
17. Правила безпеки при виробництві солоду, пива та безалкогольних
напоїв. Розроблені українським науково-дослідним інститутом пиво –
безалкогольної, кондитерської та харчоконцентратної промисловості
(УкрНДІхарчопром),– К.: ТОВ «НТЦ харчопром». 1997.
18. Технологическое проектирование солодовенных и
пивобезалкогольных заводов / П.В.Колотуша, В.А.Домарецкий и др. – К.:
Вища шк., 1987. – 255 с.
19. Технологія солоду та пива: підручник для студ. вищих закл.
освіти, що навч. за спец. «Технологія бродильних виробництв і виноробства»
/ В. А. Домарецький. — К. : ІНКОС, 2004. — 426 с.:
20. Технологія пива: навч. посібник для студ. усіх форм навч.
напряму «Харчова технологія та інженерія» / Л. А. Данилова, П. О. Некрасов
Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 87
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

; Національний технічний ун-т «Харківський політехнічний ін-т». — Х. :
НТУ «ХПІ», 2006. — 224 с.: рис., табл. — Бібліогр.: 197 с.
21. Технология пивоваренного и безалкогольного производства:
Практикум. Технологические расчеты / А.Е.Мелетьев, В.А.Домарецкий и др.
– К.: Вища шк., 1986. – 191 с.
Лист
КРБ 23.ТБВ94.47.00 000ПЗ 88
Зм. Лист № докум. Підпис Дата

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets