ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5506| Title: | Проект солодового заводу. Спецчастина: цех виробництва темного солоду |
| Authors: | Осипенкова, Ірина Іванівна Шевченко, Дмитро Олександрович |
| Keywords: | ячмінь;солодорощення |
| Issue Date: | 29-Jun-2023 |
| Abstract: | Кваліфікаційна робота бакалавра: 99 с.; 2рис.; 33табл.; 22джерел.; 3 креслень.; 2 плакат. Мета проекту: Проект солодового заводу. Спецчастина: цех виробництва темного солоду В проекті обґрунтований вибір асортимент готової продукції. Проведений продуктовий розрахунок. Розраховане та підібране технологічне обладнання. Розроблено апаратурно- технологічну схему, плани та розрізи виробництва темного солоду. Для сушіння темного солоду запропоновано сушарку типу ЛСГА, яка в порівнянні з одноярусною і двоярусною висушує солод за 12-14 годин. За витратами теплоти сушарка ЛСГА на 10-15% економніша за горизонтальні сушарки. Розроблено заходи з охорони праці. Проведено техніко-економічні розрахунки, рентабельність підприємства склала – 22,3%, собівартість – 35 грн/кг, термін окупності – 3,75 роки |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5506 |
| Appears in Collections: | 181 Харчові технології (Харчові технології та інженерія) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Шевченко.pdf Restricted Access | 3.64 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ, БУДІВНИЦТВА ТА РАЦІОНАЛЬНОГО
ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
КАФЕДРА ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи бакалавра
на тему: «Проект солодового заводу. Спецчастина: цех виробництва
темного солоду»
Виконав студент 4 курсу,
Групи ТБВ - 94
Спеціальності 181 «Харчові технології»,
за ОП «Харчові технології та інженерія»
(шифр і назва напряму підготовки, спеціальності)
Дмитро ШЕВЧЕНКО
(прізвище та ініціали)
Керівник Ірина ОСИПЕНКОВА
(прізвище та ініціали)
Рецензент
(прізвище та ініціали)
Черкаси - 2023 року
Черкаський державний технологічний університет
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування
Кафедра харчових технологій
Спеціальність 181 «Харчові технології», ОП «Харчові технології та інженерія»
ЗАТВЕРДЖУЮ:
Зав.кафедри ХТ
________Ірина ОСИПЕНКОВА
« ___» ______ 2023 року
Завдання
на кваліфікаційну роботу бакалавра студентові
Шевченко Дмитру Олександровичу________________________
1.Тема проекту (роботи) ―Проект солодового заводу. Спецчастина: цех
виробництва темного солоду‖
затверджена наказом по університету від «__» _____ 2023 р. № ______
2.Термін здачі студентом закінченого проекту (роботи) червня 2023 р.
3.Вихідні дані до проекту
Удосконалення технології приготування темного солоду
Норми технологічного проектування
Асортимент продукції: темний солод
Сировина для виробництва продукції: ячмінь
4.Зміст розрахунково-пояснювальної записки ___________________________
Титульний аркуш____________________________________________
Завдання на проектування____________________________________
Зміст, Економічна частина. Технологічна частина. Будівельні рішення.
Охорона праці. Висновки. Перелік літератури.
5.Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових
креслень)________________________________________________________
Апаратурно-технологічна схема з автоматизацією – 1аркуш_______
Плани будівель і споруд – 1 аркуш______________________
Розрізи – 1 аркуш______________________
_____Охорона праці________________-_1 аркуш_______________________
_____Економіка________________-_1 аркуш_______________________
6.Консультанти по проекту (роботі), із зазначенням розділів проекту, що
стосуються їх
Підпис, дата
Розділ Консультант
Завдання Завдання
видав прийняв
Економічна частина
Технологічна частина
Будівельна частина
Охорона праці
7.Дата видачі завдання ______________________________________
Керівник _______________
(підпис)
Завдання прийняв до виконання ________________
(підпис)
Календарний план
Пор Назва етапів Термін виконання Примітка
. № етапів проекту
(роботи)
1 Техніко-економічне обгрунтування проекту 12.04
2 Розробка технологічної схеми,
розрахунок продуктів і обладнання 24.04
3 Енергетичні розрахунки 29.04
4 Викреслювання планів і розрізів
і погодження їх з консультантами 10.05
5 Апаратурно-технологічна схема 15.05
6 Техніко-економічні розрахунки 20.05
7 Оформлення креслень із затвердженням
8 їх консультантами 25.05
9 Оформлення пояснювальної записки 02.06
10 Подання проекту на кафедру і
підготовка до захисту в ЕК 04.06
Студент ___________________________________
(підпис)
Керівник проекту ___________________________________
(підпис)
ЗМІСТ
Вступ 6
1 Економічна частина 7
1.1 Техніко-економічне обгрунтування проекту 7
1.2 Техніко-економічні розрахунки 8
2 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА 17
2.1 Структура підприємства 17
2.2 Режими роботи цехів і відділень 18
2.3 Асортимент і характеристика готової продукції 18
2.4 Характеристика сировини і допоміжних матеріалів 19
2.5 Технологічна схема виробництва 22
2.5.1 Принципова технологічна схема 22
2.5.2 Вибір і обґрунтування способів і режимів технології 23
2.5.3 Опис апаратурно-технологічної схеми 31
2.6 Розрахунок продуктів 32
2.6.1.Вихідні дані 32
2.7 Розрахунок і підбір технологічного обладнання 40
2.8 Розрахунок складських приміщень і споруд 64
2.9 Розрахунок води і стоків 64
2.10 Розрахунок витрат електроенергії 66
2.11 Характеристика відходів (вторинної сировини) і рекомендації щодо їх
67
використання
2.12 Контроль виробництва і управління якістю продукції 69
2.13 Заходи щодо охорони довкілля 72
2.14 Компонування головного виробничого корпусу (цехів, що
72
проектуються)
3 Будівельні рішення 75
4 Охорона праці 79
4.1 Аналіз умов та знарядь праці в солодосушильному цеху 79
4.2 Вибір технології, устаткування та організації виробництва з точки зору 81
охорони праці
4.3. Природне та штучне освітлення 83
4.4. Заходи щодо захисту від шуму та вібрацій 83
4.5 Заходи електробезпеки 86
4.6. Заходи пожежної безпеки 91
4.7. Мікроклімат виробничого приміщення 94
4.8 Шкідливі речовини і методи нормалізації складу повітря робочої зони 96
Висновки 97
Перелік посилань 98
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
Змн. Лист Прізвище Підпис Дата
Розроб. Шевченко Д.О. Стадія Аркуш Акрушів
Консульт. Зміст 5
Керівник Осипенкова І.І.
Н.контр. Ч епурна О.Л. ЧДТУ, кафедра ХТ
Зав.каф. Осипенкова І.І.
РЕФЕРАТ
Кваліфікаційна робота бакалавра: 99 с.; 2рис.; 33табл.; 22джерел.; 3
креслень.; 2 плакат.
Мета проекту: Проект солодового заводу. Спецчастина: цех виробництва
темного солоду
В проекті обґрунтований вибір асортимент готової продукції. Проведений
продуктовий розрахунок. Розраховане та підібране технологічне обладнання.
Розроблено апаратурно- технологічну схему, плани та розрізи виробництва
темного солоду.
Для сушіння темного солоду запропоновано сушарку типу ЛСГА, яка в
порівнянні з одноярусною і двоярусною висушує солод за 12-14 годин. За
витратами теплоти сушарка ЛСГА на 10-15% економніша за горизонтальні
сушарки.
Розроблено заходи з охорони праці. Проведено техніко-економічні
розрахунки, рентабельність підприємства склала – 22,3%, собівартість – 35
грн/кг, термін окупності – 3,75 роки
ЯЧМІНЬ, СОЛОД, ФЕРМЕНТИ, СОЛОДОРОЩЕННЯ, СУШІННЯ,
МЕЛАНОЇДИНОУТВОРЕННЯ, РОСТКИ.
ABSTRACT
Bachelor's qualifying work: 99p.; 2rice.; 33tab.; 22dzherel.; 3 armchair.; 2
poster.
Project meta: A Malting Plant Project. Special Unit: a Dark Malt Production
Unit
The range of finished products is selected in the priming project. Carrying out
grocery shopping. Invested and acquired technological possession. The equipment-
technological scheme was developed, the plan was to expand the production of dark
malt.
For drying dark malt, a dryer of the LSGA type was proponated, as in a pair of
single-tier and double-tier hanging malt for 12-14 years. For the heat input of the
LSGA dryer, 10-15% savings are made for horizontal dryers.
Rozbrobleno come in to protect the work. Conducted technical and economic
surveys, the profitability of the enterprise was 22.3%, the co-operation was 35
UAH/kg, the payback period was 3.75 years
BARLEY, MALT, ENZYME, MALT-GROWING, DRYING,
MELANOIDING, SPRINGS.
ВСТУП
Під солодорощенням розуміють пророщування різних видів зерна у
спеціально створюваних або регульованих умовах. Кінцевий продукт
пророщування називають свіжопророслим солодом; шляхом підв´ялювання і
сушіння одержують товарний солод.
Основна мета солодорощення полягає в утворенні ферментів, які в процесі
пророщування викликають певні перетворення резервних речовин, накопичених
у зерні злаків. Занадто висока або незначна активність ферментів у ході
пророщування є небажаним і знижує якість солоду [13].
Крім світлого солоду в пивоварінні використовують спеціальні ячмінні
солоди, які можна класифікувати за призначенням на 2 групи:
- використовувані для покращення аромату, смаку та кольору пивного
сусла та готового пива;
- використовувані для коригування та поліпшення проведення
технологічних процесів затирання, бродіння та доброджування.
Перша група солодів забезпечує сортові особливості пива, покращує його
якість і стійкість. До цієї групи відносять: темний, карамельний, палений,
ароматний, меланоїдиновий, rH-солод.
Застосування солодів другої групи дає технологічні та економічні переваги,
особливо при використанні несолодженої сировини. До цієї групи належать:
високо ферментативний та протеолітичний солод.
В кваліфікаційній роботі розроблено проект виробництва темного солоду.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
Змн. Лист Прізвище Підпис Дата
Розроб. Шевченко Д.О. Стадія Аркуш Акрушів
Консульт. Вступ 6
Керівник Осипенкова І.І.
Н.контр. Ч епурна О.Л. ЧДТУ, кафедра ХТ
Зав.каф. Осипенкова І.І.
1 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
1.1 Техніко-економічне обґрунтування
Завод по виробництву солоду планується в Білій Церкві.
Біла Церква — місто в Україні, значний економічний, культурний та
освітній центр Київщини, розташований за 80 км на південь від Києва на річці
Рось. Найбільше місто в Київській області.
В регіоні на досить високому рівні розвинута аграрна промисловість. За
останні п’ять років в регіоні висока врожайність ячменю. Враховуючі, що ячмінь
є основною сировино – солоду, а на вартість ячменю впливає відстань
транспортування його до місця переробки, тому будівництво заводу в Білій
Церкві є доцільним.
Також місто має розвинуту інфраструктуру. У місті активно розвиваються
міні-пивоварні. Найбільш популярною є "Київська Мануфактура Пива",
враховуючи, що міні-пивоварні спеціалізуються на вико якісному пиві, а якість
пива залежить від якості солоду, тому є потреба у високоякісному солоді.
Вода, що використовується в технологічному процесі, пов'язана з
отриманням продукту, повинна відповідати ДСТУ 7525:2014. Вода питна. На
підживлення оборотної системи водопостачання та полив території
використовується технічна вода.
Забезпечення стисненим повітрям передбачається від повітряно-
компресорної станції, що розміщується в окремо розташованих приміщеннях, а
також в одноповерхових енергоблоках.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
Змн. Лист Прізвище Підпис Дата
Розроб. Шевченко Д.О. Стадія Аркуш Акрушів
Консульт. Економічна частина 7
Керівник Осипенкова І.І.
Н.контр. Чепурна О.Л. ЧДТУ, кафедра ХТ
Зав.каф. Осипенкова І.І.
1.2 Техніко-економічні розрахунки
Виробничий план підприємства
Згідно технологічних умов і проектного завдання на виробничому процесі за
технологією завод працює в три зміни.
В основному виробництві зайнято 68 чоловік. В першу зміну працює 27
працівників, в другу – 17, в третю -16, вихідні -14.
Розрахунок і побудова графіку ППР обладнання.
Система планово-попереджувального ремонту обладнання підприємства
включає поточний, капітальний ремонт та міжремонтне обслуговування.
Згідно з ремонтними нормативами, які регламентують час роботи
обладнання між ремонтами, розраховується структура міжремонтного циклу і
будується графік ППР.
В загальній кількості ремонтів в міжремонтному циклі один з них є
капітальним:
к=1. (1.4)
Кількість поточних ремонтів визначається за формулою:
nt= t / tnt -1= 33024 / 33024 – 1 = 3, (1.5)
де t - тривалість міжремонтного циклу, год;
tnt - тривалість міжремонтного періоду відповідно поточного ремонту, год.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розрахунок вартості основних фондів
До вартості основних фондів відносять вартість будівель та споруд і вартість
обладнання.
Розрахунки вартості будівель та споруд здійснюються за даними їх вартості
на підприємстві (таблиця 1.1)
Таблиця 1.1 – Розрахунок вартості будівель та споруд
Найменування Кількість Ціна за % Амортизаці
будівель, споруд одиниць одиницю, грн. амортизації я
Адміністративна 1 550000000 5
споруда
Основні цехи 1 750000000 5
Обладнання 1 450000000 5
Всього 1750000000
Штати і фонд заробітної плати персоналу
Баланс робочого часу визначає кількість днів, які повинен відпрацювати
один середньосписочний робітник за рік в залежності від прийнятого в проекті
режиму роботи заводу і тривалості робочої зміни.
Для більшості безперервних виробництв з 8-годинною робочою зміною
баланс робочого часу одного робітника в днях за рік складає:
1. Календарний фонд - 365 днів
2. Вихідні дні - 91 день
3. Святкові дні
4. Дійсний фонд часу роботи - 274 дні
5. Неявки на роботу:
а) відпустка - 24 дні
б) хвороба (сер.) - 7 днів
в) виконання держобов'язків - 1 день
Разом невиходів - 32 дні
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
9
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Ефективний фонд робочого часу одного робітника - 242 дні.
Змінообіг становить 16 днів, тобто робітник працює 12 днів по 8 годин.
Штат і фонд заробітної плати цехового персоналу
Розрахунки штату і фонду заробітної плати цехового персоналу проводяться
у відповідності до штатного розкладу і посадових окладів працівників.
Результати розрахунків занесені до таблиці 1.2
Таблиця 1.2 – Розрахунок штату і фонду заробітної плати(цех)
№ Найменування Норми К-сть Чисте Тарифн Тарифна Сума
виробн год./м ль- ий ставка, зарплати
ицтва іс ність розряд грн./год
1 Приймальник 168 4 ІV 54,0 36288
сировини
2 Оператор 168 7 VI 63,8 75029
відділення
пророщування
зерна
3 Оператор 168 4 VI 63,8 42874
сушіння зерна
4 Прибиральник 168 3 ІІІ 47,86 24122
5 Наладчик 168 8 VI 63,8 85747
6 Водій електро- 168 8 V 60,44 81232
навантажувача
7 Контролер 168 4 VI 63,8 42874
8 Слюсар- 168 8 VI 63,8 85747
ремонтник
9 Електромонтер 168 8 VI 63,8 85747
10 Лаборант 168 4 V 60,44 40616
7 Всього 600276
основної
зарплати
8 Вечірні, нічні, 60027,6
святкові (10%)
9 Додаткова 180083
зарплата (не
менше 60%)
Разом 840386,4
На 1т. 504,1
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
10
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 1.3 – Розрахунок штату і фонду заробітної плати
Річний Додатков Разом
Категорі
Посадовий фонд а річний
Цехи і я Чисель
оклад за заробітно заробітна фонд
посади працівн -ність
місяць, грн. ї плати, плата, зарплати,
иків
грн. грн. грн.
Директор ІТП 1 25400 304800 91440 396240
Інжене-
ІТП 1 16200 194400 58320 252720
технолог
Механік ІТП 1 13400 160800 48240 209040
Економіст Служб. 2 12500 300000 90000 390000
Бухгалтер Служб. 1 10500 126000 37800 163800
Технолог ІТП 1 12300 147600 44280 191880
Старший
ІТП 1 11300 135600 40680 182280
майстер
Зав.
лаборато- ІТП 1 12800 153600 46080 199680
ріями
Всього: 1985640
На 1 т 99,3
Розрахунок собівартості продукції
Річна потреба в сировині, матеріалах, паливі та енергії.
Розрахунки проведені відповідно до встановлених в технологічній
частині проекту норм витрат сировини, матеріалів, палива, енергії та
визначеного в проекті обсягу виробництва і занесені в таблицю 1.4.
Таблиця 1.4 – Розрахунок потреби в сировині, матеріалах
№ Найменування Одиниці Ціна, Витрати Сума, грн
виміру грн на 1 т
1 Зерно (ячмінь) Т 6500 1,4388 9352,2
2 Вода 3
м 32,0 16,5 528
3 КМnО4 г 200 15,9 3180
13060,2
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
11
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
Розрахунки вартості сировини, матеріалів, палива та енергії
представлені в таблиці 1.5.
Таблиця 1.5 – Розрахунки вартості палива та енергії
№ Найменування Одиниці Ціна, грн Витрати Сума,
виміру на т. грн
1 Електроенергія кВт/год 2,5 280 700
2 Пара т 420 3,0 1260
3 Холод Гкал 1500 0,45 675
3
4 Стиснуте Нм 7,0 270 1890
повітря
Всього 4525
Розрахунок амортизаційних відрахувань
Розрахунок амортизації виконується лише від вартості будівель, споруд
та обладнання, які відносяться до основного виробництва (об’єкти основного
виробничого призначення). У таблиці 1.6 приведені перелік основних фондів,
вартість основних фондів, норма амортизації та розрахунок суми
амортизації.
Таблиця 1.6 - Амортизація будівель і споруд
Найменування К-сть Ціна за % амортизації Сума
од/шт. од., грн. амортизації
Будівлі та споруди
Основні цехи 1 550000000 5 27500000
Адміністративний 1 750000000 5 37500000
корпус
Обладнання 1 450000000 5 22500000
Разом 87500000
На 1 т. 1125
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
12
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
Таблиця 1.7 – Загальновиробничі витрати
Статті витрат Сума, грн. Примітки
1. Зарплата цехового персоналу: 10084637 з табл. 1.2 (за рік)
2. Відрахування на соціальне 3832161,99 38%
страхування та інші нарахування на
зарплату
3. Утримання виробничих будівель і 39000000 3% від їх вартості
споруд
4. Поточний ремонт виробничих будівель 26000000 2% від їх вартості
5. Амортизація виробничих будівель 65000000 з табл. 1.6
6. Витрати на охорону праці 504231,84 5 % від зарплати всіх
робітників
Разом по ст. 1-6 144421030,83
7. Зношування малоцінного та 7221051,54 5 % від суми
швидкозношуваного інвентарю, витрати витрат по ст. 1-6.
на досліди та інші цехові витрати
Разом загальновиробничих витрат 151642082,37
На 1 т = 151642082,37/20000 = 7582 грн/тонну
Калькуляція собівартості продукції
Розрахунки витрат на виробництво продукції виконуються на весь
обсяг продукції підприємства по статтях калькуляції
Калькуляція собівартості одиниці продукції виконується згідно з
формою наведеною в таблиці 1.8.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
13
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 1.8 – Калькуляція собівартості одиниці продукції на 1 тонну
Ши Найменування Одини-ці За звітом 2023
фр статті калькуляції виміру На випуск На 1 тонну
рядк к- ц К-ть, т к- ціна
а сть,т і ст
н ь
а
1 2 3 4 5 6 7 8
01 Сировина та Тис.грн. 20000 261204 13060,2
матеріали
02 Купівельні - - - - - -
напівфабрикати та
комплектуючі,
виробничі роботи і
послуги
виробничого
характеру
03 Паливо та енергія Тис.грн. 20000 90400 4525
на технологічні цілі
04 Зворотні відходи та - - - - - -
витрати
05 Основна заробітна Тис.грн. - - 10082 - 504,1
плата
06 Заробітна плата Тис.грн. 20000 - 1986 99,3
07 Відрахування на Тис.грн. - - - - -
соц. Страхування
08 Амортизація Тис.грн. 20000 - 22500 - 1125
будівель і споруд
09 Загальновиробничі Тис.грн. 20000 151640 7582
витрати
10 Втрати від браку - - - - - -
11 Інші виробничі - - - - - -
витрати
12 Покупна продукція - - - - - -
13 Виробнича Тис.грн. 20000 - 537910 - 26895,6
собівартість
14 Адміністративні Тис.грн. 20000 - 26900 - 1345
витрати (5 % від
виробничої
собівартості)
15 Витрати на збут(2 % Тис.грн. 20000 - 10760 - 538
від виробничої
собівартості)
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
14
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
16 Прибуток Тис.грн. 20000 - 120000 - 6000
17 Повна собівартість - 20000 - 695560 - 34778
18 ПДВ Тис.грн. 20000 - 139120 - 6956
19 Відпускна ціна Тис.грн. 20000 - 834680 41734
Визначення основних показників економічної ефективності
проекту
На основі попередніх розрахунків визначають прибуток від реалізації
продукції, рівень рентабельності продукції, витрати на одну гривню
випущеної продукції, термін окупності капітальних вкладень, початкові
інвестиції, чистий грошовий потік, нинішню вартість майбутніх надходжень,
чисту нинішню вартість, дисконтований (гарантований) період повернення
інвестицій, індекси прибутковості і доходності.
Прибуток від реалізації продукції
Пр Прі (Ці Сод.і Адм.Зб) оі ,
де Прі – прибуток від реалізації продукції і-го виду ; Ці – ціна одиниці
продукції і-го виду; С оді – виробнича собівартість одиниці продукції і-го
виду; Адм., Зб. – відповідно адміністративні та збутові витрати одиниці
продукції і-го виду; оі – обсяг виробництва продукції і-го виду в
натуральному вигляді.
Пр = 6000 грн.
Рівень рентабельності продукції, що випускається розраховується за
формулою:
Р Пр / Св.п 100 (6000/26895,6)∙100 = 22,3%,
де Св.п – виробнича собівартість виробленої продукції
Витрати на 1 грн випущеної продукції
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
15
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
В = Св.п/Ов.п, = 537910/834680= 0,65 грн. (1.8)
де Ов.п – осяг виробленої продукції в діючих цінах підприємства
Термін окупності капіталовкладень можна розрахувати за формулою:
Т = К /Пр, (1.9)
де К- капітальні витрати на будівництво нового підприємства; Пр -
прибуток.
Т = 450000000/1200000000= 3,75 роки.
Таблиця 1.9 – Основні техніко-економічні показники проекту
№ Показник Одиниця Проект
П/п
1 2 3 4
1 Виробнича потужність Тис/рік 20000
підприємства
2 Вартість виробленої
продукції у цінах тис. грн. 834680
3 Спискова чисельність
працюючих чол 64
4 Виробництво продукції Тис.грн/чол. 13042
на одного працюючого
5 Повна собівартість Грн./1 т 34778
виробленої продукції
6 Витрати на 1 грн коп 0,65
виробленої продукції
7 Прибуток підприємства Грн./1т 6000
від виробничої
діяльності
8 Рентабельність % 22,3
продукції
10 Відпускна ціна Грн./тону 41734
11 Термін окупності роки 3,75
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
16
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА
2.1 Структура підприємства.
На підприємстві солодового заводу входять наступні споруди і виробничі
підроділи :
1)елеватор:
приймальне відділення для ячменю;
робоча башня елеватора;
силосні корпуси – над силосні і під силосні приміщення;
2) солодовий корпус;
3) при виробництві солоду з солодорощенням у «пневматичних
ящиках» чи по типу «передвижна грядка»:
відділення підготовки зерна;
замочувальне відділення;
солодовирощувальне відділення;
відділення сушки солоду;
відділення підготовки і обробки води;
4) адміністративно-побутовий комплекс;
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
Змн. Лист Прізвище Підпис Дата
Розроб. Шевченко Д.О. Стадія Аркуш Акрушів
Консуль т. Технологічна частина 17
Керівник Осипенкова І.І.
Н.контр. Чепурна О.Л. ЧДТУ, кафедра ХТ
Зав.каф. Осипенкова І.І.
2.2 Режими роботи цехів і відділень
Таблиця 2.1. - Режими роботи цехів і відділень
Найменування Кількість робочих Кількість змін на Фонд
днів на рік добу робоч.
Часу, год
1 2 3 4
Робоча башня ел
ватора 330 2 5280
Приймання зерна з автотранспорту 15 (південна зона) 2 (на заводах 240
великої потужності
при надходженні
зерн
)
Приймання зерна з залізничної 20 (центральна 320
дороги зo
a)
Солодове виробництво 30 (східна зона) 480
Завод робить в цілому 11 місяців на 120 2 1920
рік
Тривалість зміни - 8 годин 330 3 7920
2.3. Асортимент готової продукції.
Основною продукцією виробництва є – темний солод, який має
відповідати ДСТУ 4282:2018. Солод пивоварний ячмінний. Загальні технічні
умови[2].
Органолептичні показники темного солоду наведені в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2. – Органолептичні показники темного солоду.
Найменування Значення показника
показника
Зовнішній вигляд Однорідна зернова маса, що не містить пліснявих
і пошкоджених зерен.
Колір Для солоду високої якості - від світло-жовтого
до
жовтого.
Для солоду І та ІІ класу дозволено сірувато-
жовтий
Смак Солодовий, солодкуватий. Не дозволений
сторон-
ній присмак не властивий солодовому.
Запах Солодовий, більш концентрований у темного
солоду.
Не дозволено кислий, запах плісняви та інші.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
18
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Фізико-хімічні показники солоду наведені в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3. – Фізико-хімічні показники темного солоду.
Найменування показника Норми для
темного
солоду
Прохід через сито 2,2×20 мм, %, 7,0
не більше
Масова частка сміттєвих домішок, 0,3
%, не більше
Кількість зерен, %:
- борошнистих, не менше 90,0
- скловидних, не більше 5,0
- темних, не більше 10,0
Масова частка вологи, %, не більше 5,0
Масова частка екстракту на суху
речовину солоду тонкого помелу, %,
не менше 74,0
Тривалість оцукрювання, хвилин, не -
більше
Кольорність, см3 розчину йоду кон-
центрацією 0,1 моль/дм3 на 100 см3
води, не більше 0,49-1,40
Кислотність, см3 розчину гідроксиду -
натрію концентрацією 1моль/дм3 на
100 см3 сусла
2.4. Асортимент сировини та допоміжних матеріалів
Основна сировина темного солоду – ячмінь.
Ячмінь повинен відповідати ДСТУ 3769-98. Ячмінь. Технічні умови[3].
Основні показники ячменю наведені в таблиці 2.4.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
19
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.4. - Вимоги до зерна ячменю
Показник для пивоваріння
1 класу 2 класу
Колір Світло- світло-
жовтий жовтий,
або жовтий або
жовтий сіру-
вато-жовтий
Вологість, %, не більше 14,5 15,0
Натура, г/л, не менше Не регламентується
Маса 1000 зерен, г. не
40,0 38,0
менше
Масова частка білка, у
11.0 11,5
перерахунку на абсолютно суху речовину %, не більше
Смітна домішка, %, не більше 1.0 2,0
в тому числі:
мінеральна домішка 0,5 0,5
в тому числі:
галька 0,1 0,1
шлак і руда 0,05 0,05
зіпсовані зерна У границях норми загального
вівсюг вмісту смітної
кукіль 0,3 0,3
фузаріозні зерна Не допускається
шкідлива домішка 0,2 0,2
в тому числі:
ріжки і сажка 0,1 0,1
гірчак повзучий, в'язіль різнокольоровий, термопсис У границях норми загального
ланцетний. пажитниця п'янка, софора лисохвоста вмісту ш кідли вої домішки
(разом)
геліотроп опушеноплідний і триходесма сива Не допускається
Зернова домішка, %, не більше 2,0 5,0
в тому числі: У границях норми загального
зерна ячменю, віднесені до зернової домішки вмісту зернової
домішки
пророслі Те саме
зерна і насіння інших культурних рослин, віднесені до »
зернової домішки
Дрібні зерна, %, не більше 5,0 7,0
Крупність, %, не менше 85,0 70,0
Здатність до проростання, %,
не менше (для зерна, поставленого не раніше як за 45 95,0 92,0
днів після його збирання)
Життєздатність, %, не
менше (для зерна, поставленого раніше як за 45 днів 95,0 95,0
після його збирання)
Зараженсть шкідниками Не допускається, крім
зараженості кліщем не вище 1
ступеня
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
20
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Вода.
Вимоги до води у солодорощенні є більш складними і специфічними,
ніж до звичайної питної води. Вода є не тільки основною складовою
частиною цільового продукту виробництва, але і середовищем, де
відбуваються надзвичайно різноманітні хімічні реакції, які зумовлюють
потрібний перебіг технологічних процесів. Від складу і стану іонів різних
хімічних елементів у воді залежать особливості певних типів солоду.
Загальною вимогою до вмісту заліза у воді для виробництва солоду є
3
те, що він не повинен перевищувати 0,3 мг/дм . Тому у методі визначення
цього елемента бажано, щоб забарвлення при змішуванні аналізованого
розчину води з реактивом-індикатором було відсутнє, або тільки дуже
слабко-жовтувато-рожеве. Завеликий вміст заліза може спричинити
потемніння солоду[1].
Допоміжні матеріали.
Для миття трубопроводів, обладнання використовують миючі засоби
на основі оцтової та фосфорної кислоти, їдкий натр та хлорвмістні
дезінфікуючі засоби.
Для миття зерна використовують калій марганцевокислий, перекис
водню, хлорне вапно.
Калій марганцевокислий відповідно до ГОСТ 5777-84, повинен
відповідати фізико-хімічним характеристикам які наведені в таблиці 2.5.
Таблиця 2.5. - Фізико-хімічні характеристики калію марганцевокислого
№ Найменування показника Норма
Перший сорт Другий сорт
1 Масова частка марганцевокислого калію, %, не 99,3 98,0
менше
2 Масова частка двоокису марганцю, %, не 0,30 0,75
більше
3 Масова частка сульфатів у перерахунку на %, 0,02 0,20
не більше
4 Масова частка води 0,30 0,50
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
21
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.5 Технологічна схема виробництва
2.5.1 Принципова технологічна схема
Зерно зі складу
(ячмінь)
О ч и с т к а Мінеральні домішки
Зернові домішки
Сортування
ІІІ сорт
Вода, КМnО4 М и т т я і Відпрацьована вода
Стиснене повітря д е з і н ф е к ц і я Сплав
Вода Відпрацьована вода
Замочування
Стиснене повітря
W=44-50%
Пророщування
Повітря Відпрацьоване повітря
Т=18-20ºС
Сушильний агент Відпрацьований суш.агент
Суш іння
І зона(Т = 50º С,W=24%)
ІІ зона(Т =70º С,W=10%)
ІІІ зона(Т =105ºС ,W=3%)
Відокремле ння
паростків
Охолодження
Витримка Реалізація
Рисунок 2.1. – Принципово-технологічна схема сушіння темного солоду
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
22
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.5.2 Вибір і обгрунтування способів і режимів технології
Очищення та сортування зерна[10]
Зерно, яке поступає на завод від постачальника має різні домішки і в
такому вигляді його не можна зберігати. Очищення зерна - це процес
звільнення основної культури від домішок. Домішки бувають сміттєві і
зернові. До сміттєвих домішок відносять:
мінеральні (земля, пісок, пил);
органічні (остюки, порожні плівки, насіння диких рослин);
шкідливі (кукіль, сажка, ріжки, триходесма).
До зернових домішок відносяться: пророслі, плюсклі, биті, пошкоджені
зерна, половинки зерна основної культури, а також зерна інших культур.
Замочування зерна[10]
Мета замочування – видалити залишки легких зернових і не зернових
домішок, продезінфікувати зерно і замочити його до оптимальної вологості
пророщування 43-48 % протягом 24-60 год. При вологості більше 15 % у
зерні з'являється вільна волога, яка забезпечує розчинення поживних речовин
і переміщення їх до зародка, а також створює можливість для попадання в
ендосперм ферментів, які перетворюють резервні речовини зерна в розчинні,
які засвоюються зародком. З появою в зерні вільної вологи прискорюються
біохімічні процеси, що пов'язані з життєдіяльністю зародка, при цьому
збільшується дихання і активізуються ферменти.
Основні способи замочування зерна:
повітряно-водяне: зерно перебуває 4-6 год. під водою і 6 год. без
води, і через кожну годину протягом 5 хв. продувається повітрям.
При температурі во-ди для замочування 10-12°С тривалість
замочування складає 68-72 год. до вологості 43-45 %;
в безперервному потоці води і повітря;
повітряно-зрошувальний.
Найбільшого поширення в промисловості набуло повітряно-
зрошувальне замочування.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
23
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Пророщування зерна[10]
Одержують солод на токових і пневматичних солодовнях (ящикових,
барабанних, типу "пересувна грядка")
Принцип пневматичного вирощування солоду ґрунтується на
продуванні високого шару замоченого і проростаючого зерна
кондиційованим повітрям при певній температурі. При цьому досягається
охолодження зерна і забезпечення його киснем повітря, видалення діоксиду
вуглецю, який виділився при диханні зерна.
Оптимальним для вирощування солоду з ячменю є холодний режим
при температурі 17-20° С. Температура кондиційованого повітря повинна
бути 12-18° С, яке нагнітають вентилятором.
Останнім часом для вирощування солоду перевагу надають ящиковим
солодовням з індивідуальним зворушувачем і сталевими оцинкованими
ситами.
На першій стадії пророщування, коли відбувається інтенсивне
накопичення гідролітичних ферментів, особливо необхідний кисень повітря
(інтенсивне продування кондиційованим повітрям). При достатній кількості
ферментів протікання біохімічних процесів (гідроліз складових ендосперму)
відбувається навіть при штучній затримці розвитку зародка (інтенсивність
продування мінімальна). Тривалість пророщування темного солоду 8-9 діб.
Сушіння, полірування та відлежування солоду[10]
Сушіння солоду проводиться з метою зменшення вологості до 3-6 % і
накопичення при цьому речовин, які надають солоду специфічного смаку,
кольору і аромату. Процес сушіння солоду здійснюється на солодосушарках
різних конструкцій періодичної та безперервної дії. В якості сушильного
агента використовують нагріте в калорифері чисте повітря. Сушіння солоду
здійснюється на горизонтальних (одно-, двох- і трьохярусних) та
вертикальних сушарках.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
24
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Залежно від типу солоду тривалість сушіння становить 24-48 год., при
температурі сушильного агента наприкінці сушіння 90-105 °С.
Існує три фази сушіння:
фізіологічна – при досягненні температури 45° С вологість солоду
зменшується до 30 %. У зерні продовжуються морфологічні (росте паросток і
корінці) та інтенсифікуються ферментативні процеси;
ферментативна – температура сушильного агента зростає від 45 до 70
°С, вологість солоду зменшується до 10 %, припиняються фізіологічні
процеси, уповільнюють свою дію гідролітичні ферменти;
хімічна – температура сушильного агента 90-105°С, вологість
знижується до 3-5 %. Ця фаза характеризується частковою інактивацією
ферментів, коагуляцією білків, утворенням із простих цукрів і амінокислот
меланоїдинів, які обумовлюють колір, смак і запах готового солоду.
Після вивантаження із сушарки свіжовисушений солод відразу
о
охолоджують до температури 35 С і видаляють із нього ростки.
Ростки необхідно відділити одразу, оскільки через високу
гігроскопічність вони швидко стають еластичними і тому потім погано
відокремлюються. Вони містять значну кількість гірких речовин, жиру
(піногасник), а також є попередниками канцерогенних речовин (алкалоїд
горденін та ін.).
Свіжовисушений солод ще непридатний для виробництва пива,
оскільки через низьку вологість його подрібнення не забезпечує бажаного
фракційного складу помелу. Так, занадто подрібнюються оболонки, що
сповільнює швидкість фільтрування затору, знижується вихід екстракту, в
пиві можуть виникнути помутніння. Тому солод повинен відлежатись не
менше чотирьох тижнів. Його вологість за цей період збільшується до 5-5,8
%, внаслідок чого оболонки менше розмелюються. Завдяки гідратації солоду
підвищується активність ферментів.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
25
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Якщо солод завантажують у силос охолодженим і сухим, а умови
зберігання виключають доступ вологи, його можна зберігати від одного до
двох років. [10]
Виробництво темного солоду[11]
Розрізняють темний солод мюнхенського віденського типу
Виробництво темного солоду (мюнхенського типу)
Для виробництва темного солоду процес ведуть таким чином, щоб
максимально утворювалися продукти реакції Майяра (меланоїди), що
надають темному солоду характерний аромат. До таких заходів відносяться:
■ переробка ячменів з підвищеним вмістом білка;
■ інтенсивне пророщування при температурі 18-20°С.
■ високий ступінь замочування – 48-50%;
Ферменти працюють інтенсивно і утворюють при пророщуванні велику
кількість продуктів розщеплення, достатнє розчинення, листок зародка - 3/4
довжини зерна, корінець зародка - 2 довжини зерна).
■ вологе та тепле підв'ялення;
■ відсушування при температурі 105 °С протягом 4-5 год;
Протягом першої половини процесу сушіння вологість завдяки
зменшенню тяги знижується лише на 20%, і тому ферменти мають
сприятливу можливість для продовження утворення продуктів розщеплення
екстрактивних речовин. Цей процес називають підв'ялюванням (рис. 2.2).
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
26
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Т,ºС
Час, год
Рисунок 2.2. – Схема підв´ялення і сушіння темного солоду на
одноярусній сушарці високої продуктивності:
1- Температура під решіткою; 2 - Температура над решіткою; 3 – Вологість відпрацьованого
повітря; D – точка прориву.
■ кольоровість – 15-25 од. ЄВС;
■ різниця екстрактивності між борошном грубого та тонкого помелу -
2,0-3,0%.
Основою для створення темного пива є солод з кольоровістю 15
одиниць ЄВС. Солод із 25 од. ЕВС додається в засип у кількості 25-40% для
посилення аромату. Це особливо важливо при використанні прискорених
способів затирання.
Темний солод мюнхенського типу застосовують у кількості до 85% для
підкреслення типового характеру темного пива, спеціальних сортів
«святкового» пива та міцного пива.
Темний солод віденського типу
Віденський тип солоду застосовують для коригування занадто світлого
солоду, що переробляється для виробництва «золотистого» пива, а також для
збільшення повноти смаку. Для цього:
■ досягають ступеня замочування 44-46%;
■ розчинність солоду нормальна;
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
27
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
■ солод висушують при 90 °С;
■ кольоровості 5,5-6,0 од. ЄВС.
Віденський солод застосовують насамперед для виробництва пива
типів «Мерцен» (Märzenbier), «Святкове» (Festbier) і «Домашнє»
(Hausbräubier, «Хаусброй»).
Сушарки для сушіння темного солоду
Сушарка ЛСГА. За конструкцією вона нагадує вертикальну сушарка
періодичної дії, але солод тут не перевантажується періодично з ярусу в ярус,
а перемішується безперервно по вертикальних решітчастих шахтах в міру
того, як сухий солод виводиться із них. З метою уникнення зависання солоду
між решітками сушильні шахти донизу мають невелике розширення. Шахти
мають надійну теплоізоляцію, для зниження теплових втрат.
Над корпусом сушарні розміщується камера підв'ялювання, куди
завантажують свіжопророщений солод.
В цю камеру вентилятором нагнітається підігріте повітря. У сушильні
шахти підв'ялений солод подається завантажувальними вальцями.
Вивантаження також здійснюється за допомогою вальців, які розміщені під
сушильними шахтами.
Нагріте у калориферах повітря нагнітається у сушарню вентиляторами і
декілька раз перетинає шар солоду. Інші вентилятори відсмоктують
відпрацьоване повітря і викидають його в атмосферу.
За допомогою повітропроводів і вентиляторів тепловий режим сушіння
поділяється на 4 зони:
І зона температура сушильного агенту 50°С, температура солоду 26-
27°С, вологість знижується до 24%.
ІІ зона температура сушильного агенту 60-70°С, температура солоду
60-65°С, вологість знижується до 8-10%.
ІІІ зона і IV зона температура сушильного агенту 85°С, температура
солоду не більше 80°С, вологість знижується до 3%.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
28
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Для темного солоду температура сушильного агенту становить 100-
105°С, температура солоду - 90-95°С
Тривалість перебування солоду 10,5-11,5 год.
Переваги:
- більша продуктивність у 2-3 рази;
- менші витрати тепла на 20-30%;
- повна механізація і автоматизація сушіння солоду;
- покращуються умови праці;
- більш ефективно використані виробничі площі.
Недоліки:
- забивання сит;
- збільшення опору потоку теплоносія, що призводить до збільшення
витрат електроенергії та порушення режиму сушіння [21].
Режим сушіння темного солоду на одноярусній горизонтальній
сушарці періодичної дії.
Тривалість сушіння 19 годин. В одноярусній сушарці можливе ціле
направлене регулювання і надання необхідних для сушіння темного солоду
волого-термічних умов. У фазі підв´ялення, яка триває 6-10 год., вологість
знижують приблизно з 45 до 20%. При знижені вологості, спостерігається
збільшення температури, що дозволяє надавати благо приємні умови для
активності ферментів і застосовувати на наступній фазі більш високих
температур.
Для досягнення необхідної температури необхідно забезпечити
співвідношення кількості свіжого і рециркуляційного повітря 1:4.
Фаза сушіння, за 6 годин вологість знижується до 5-6 %. При
температурі 60-70 ºС.
Подальший процес висушування проходить при збільшенні
температури до 100 ºС, вологість - 5%.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
29
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Фаза обжарювання при температурі 102 - 105 ºС триває 4-5 годин.
Вологість знижується до 2%.[8]
Режим сушіння темного солоду на двохярусній горизонтальній
сушарці періодичної дії.
Тривалість сушіння 48 год. по 24 год. на верхній і нижній решітці. На
верхній граті солод висушують до вологості 20-25% при підвищенні
температури на протязі перших 14 год. до 40°С і на протязі наступних 10 год.
до 65°С. Вологість солоду на нижній решітці знижують в три етапи: перший
(на протязі 8 год.) - з 20-25 до 10% при підвищенні температури повітря до
50°С; другий (на протязі 9-10 год.) - з 10 до 6% при підвищенні температури
до 70°С; третій (біля 4 год) - з 6 до 2-3% при підвищенні температури до 100-
105°С. Солод постійно перемішують на обох решітках.
Режим сушіння темного солоду на трьохярусній вертикальній
сушарці періодичної дії.
Тривалість сушіння темного солоду 48 год, тобто по 16 год на кожній,
максимальна температура 100-105°С[22].
В проекті запропоновано використання сушарки типу ЛСГА
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
30
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.5.3 Опис апаратурно-технологічної схеми
Зерно зі складу норією 1 подається в бункер для зерна 2, потім
зважується на автоматичних вагах 3 і надходить на повітряно – ситовий
сепаратор 5, важкі домішки з ситового відділення відділяються та
направляються в бункер 8, а леткі домішки повітрям захоплюються і
направляються у рукавний пило фільтр 4, де відбувається очищення повітря
від домішок, домішки ідуть на утилізацію, а очищене повітря видаляється в
атмосферу.
Очищене зерно з повітряно – ситового сепаратора 5 надходить у
сортувальну машину 6, де відбувається калібрування за довжиною, фракції
зерна І і ІІ сортів надходять на наступні технологічні операції, а фракція ІІІ
сорту — в бункер і далі використовується на корм тваринам. Перший і
другий сорт норією 14 направляється в проміжний бункер 15, знову
зважується на вагах 16 подається у бункер 17 і звідти надходить в миючий
апарат 19, попередньо заповнений до половини об’єму водою температурою
о
14 – 15 С яка подається з баку для змішування води 18.
Заповнений водою і зерном апарат для миття зерна залишають у спокої
на 20 – 30 хв, потім суміш зерна з водою інтенсивно перемішують стисненим
повітрям і знімають сплав, який надходить у бункер для мокрого сплаву 20,
при безперервному потоці води. Після попереднього миття зерна в апарат
додають дезінфектант перманганат калію (КМnO4), який надходить із
збірника 21 за допомогою відцентрового насосу 22.
Через 5 – 6 год водно – зернова суміш гідротранспортом направляється
в солодоростильний апарат 25 для замочування і пророщування зерна.
Тривалість завантаження апарата зерном не повинна перевищувати 1,5 год,
пророщування зерна ведуть у високому шарі ( 1,2 – 1,5 м), розміщеному на
горизонтальному ситі, яке періодично або безперервно продувається
кондиційованим повітрям яке поступає з охолоджувальної камери 26, перед
яким для кондиціювання повітря розміщений вентилятор 27, який працює у
режимі нагнітання. Температура повітря у відповідний момент
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
31
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
о
пророщування становить від 8 до 16 С, вологість 97 – 100 %. Перемішування
здійснюється 2–3 рази на добу шнековим перегрібачем, на якому встановлена
зрошувальна система. Зрошування проводиться залежно від здатності
ячменю до волого поглинання. Температура замочування становить 18 – 20
о
С. Тривалість замочування зерна до досягнення вологості 45 % становить 30
– 40 год, при досягненні цієї вологості зрошення водою припиняють.
Температура пророщування ячменю з оптимальною кількістю білкових
о
сполук (10 – 12 %) у перший період становить 17 – 18 С, а у другий період
о
шар зерна охолоджують до 12 – 13 С. Різниця температур нижнього і
о
верхнього шарів солоду не повинна перевищувати 5 С. Після закінчення
пророщування свіжопророслий солод транспортером 28 направляється на
сушіння в сушарку 30б для відділення ростків свіже висушений солод
подається на ростковідбивну машину 31.
2.6 Розрахунок продуктів
2.6.1. Вихідні дані:
Продуктивність заводу - N=20000 дал/рік.
Сировина – ячмінь.
Готовий продукт – темний солод.
Продуктовий баланс
Розрахунок виробництва солоду здійснюється на 100 кг відсортованого
та очищеного ячменя. Екстрактивність ячменя в залежності від сорту, року
врожаю коливається від 65 до 83 %. Пивоварний ячмінь повинен мати
екстрактивність не менше 75 % в перерахунку на суху речовину [5].
Для одержання 100 кг очищеного ячменя (Gо.я) необхідно товарного
ячменя, кг:
Gт.я = 100·100/(100-е1), (2.1)
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
32
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
де е1 – сума відходів ячменя при очищенні та сортуванні (12 мас. %)
плюс втрати при вивантаженні (0,15 мас %) та зберігання ячменя на складі
(0,09 мас %).
4
Gт.я = 10 /(100-12,24) = 113,95 кг.
3
При насипній густині товарного ячменя ρт.я 630 кг/м , об’єм товарного
3
ячменя буде дорівнювати, м :
Vт.я = Gт.я/ ρт.я , (2.2)
3
Vт.я = 113,95/630 = 0,18 м .
Маса ячменя – сходу із сита 2,2ˣ20 мм (III сорт):
.
GIII з = (G т. я – 100) е2 / е1, (2.3)
де е2 — відсоток відходів ячменя III сорту (6,2 мас. %).
.
GIII з = (113,95 –100) 6,2/12,24 = 7,06 кг.
3
При насипній густині ячменя III сорту ρ III з (520 кг/м ) об'єм ячменя III
3
сорту (у м ):
VIII з = G III з / ρ III з , (2.4)
3
VIII з = 7,06/ 520 = 0,014 м .
Маса зернових відходів (у кг) буде дорівнювати:
.
Gз. в = (Gт. я – 100) е3 / е1, (2.5)
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
33
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
де е3 — відсоток зернових відходів (4,2 мас. %).
.
Gз. в = (113,95 –100) 4,2/12,24 = 4,78 кг.
3 3
При насипній густині зернових відходів ρз. в (500 кг/м ) об'єм їх (у м ):
Vз. в = Gз. в/ρз. в , (2.6)
3
Vз. в = 4,79/ 500 = 0,0095 м .
Маса домішок (у кг):
.
Gд= (Gт.я – 100) е4 /е1, (2.7)
де е4 – відсоток домішок (1,6 мас. %).
Gд= (113,95 –100)·1,6/12,24 = 1,82 кг.
3
При насипній густині домішок (бур'янистих відходів) ρд (400 кг /м )
3
їхній об'єм (у м ):
Vд = Gд/ρд, (2.8)
3
Vд = 1,82/400 = 0,0045 м .
Кількість сухих речовин ячменя, що надходять для замочування
(у кг), обчислюємо по формулі:
.
Gср = Gо.я (100 – Wо. я)/100, (2.9)
де Go.я — маса очищеного й відсортованого ячменя, кг;
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
34
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Wо.я — вологість очищеного ячменя (14—15 мас. %).
.
Gср = 100 (100 – 14,5)/100 = 85,75 кг.
Маса замоченого ячменя (у кг):
Gз.я = Gср · (100–е5)/(100–Wзя), (2.10)
де е5 — втрати сухих речовин при замочуванні на сплав (1 %) і на
вилуговування (0,6 мас. %);
Wз.я — вологість замоченого ячменя (43 мас. %).
.
Gз.я = 85,5 (100 - 1,6)/(100-43) = 148,03 кг
3
Об'єм замоченого ячменя (у м )
Vз.я = Gз я /ρз.я , (2.11)
3
де ρз.я — насипна густина замоченого зерна (660 кг/м ).
3
Vз.я = 147,6/ 660 = 0,22 м .
Маса повітряно-сухого сплаву (у кг)
Gс. п-с = Gо.я.·е6 / 100, (2.12)
де е6 — відсоток повітряно-сухого сплаву (1 мас. %).
Gс. п-с=100,29·1/100=1,003 кг.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
35
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3
При насипній густині повітряно-сухого сплаву ρс. п-с 400 кг/м , об'єм
3
його (у м ):
Vс. п-с = Gс. п-с/ρс. п-с, (2.13)
3
V с. п-с= 1/400 = 0,0025 м .
Маса вологого сплаву (у кг):
.
Gс. вл = (100–Wс п-с) Gс. п-с / (100–Wс. вл), (2.14)
де Wс. п-с — вологість повітряно-сухого сплаву (15 мас. %);
Wс. вл — вологість вологого сплаву (30 мас. %).
.
Gс. вл = (100 – 15) 1/ (100 - 30) = 1,21 кг.
3 3
При насипній густині вологого сплаву ρс. вл (500 кг/м ) його об'єм (у м ):
Vс. вл = Gс. вл /ρс. вл , (2.15)
3
Vс. вл = 1,21/500 = 0,0024 м .
Масу свіжепророслого солоду Gс.с (у кг) визначаємо:
.
Gс с = Gср (100–е5 – е7) / (100 – Wс.с) =
. .
= [Gо.я (100–Wо.я)/100] (100–е5 – е7)/(100–Wс.с), (2.16)
де е7 — відсоток втрат сухих речовин на подих при пророщенні зерна
(5,7 мас. %);
Wс. с — вологість свіжепророслого солоду (42 мас. %).
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
36
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
.
Gс.с =85,5 (100–1,6–5,7)/(100–42) = 137кг.
3
Об'єм свіжепророслого солоду (у м ):
Vс. с = Gс. с /ρс. с , (2.17)
3
де ρс. с — насипна густина свіжепророслого солоду (370 кг/м ).
3
Vс.с = 136,65/370 = 0,37 м .
Маса свіже висушеного солоду (у кг):
.
Gс. в = Gср (100–е5 –е7–е8)/(100 – Wс.в), (2.18)
де е8 — відсоток втрат на паростки (4,3 мас.%);
Wc.в – вологість свіжо висушеного солоду (3 мас. %).
.
Gс. в = 85,5 (100–1,6–5,7–4,3)/(100–3) =78,14 кг.
3
Об'єм свіжо висушеного солоду (у м ):
Vс. в =Gс. в/ρс. в, (2.19)
3
де ρс. в — насипна густина свіже висушеного солоду (510 кг/м ).
3
Vс. в =77,92/510 =0,15 м .
Маса солоду, що відлежався:
Gв.с = G с. в. (100 – Wс. в)/(100 – W в. с), (2.20)
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
37
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
де Wв. с — вологість солоду, що відлежався (у середньому 5,5-5мас.%),
приймаємо Wв. с =5,17 мас. %.
.
Gв. с=77,92 (100–3)/(100–5,17)=79,93 кг.
3
Об'єм солоду, що відлежався (у м ):
Vв. с =Gв. с/ρв. с , (2.21)
3
де ρв. с — насипна густина солоду, що відлежався (530 кг/м ).
3
Vв.с =79,7/530=0,15 м .
Маса товарного солоду (у кг) після зберігання й полірування:
Gт.с=Gв.с.(100–е9 –е10)/100, (2.22)
де е9 — втрати солоду при зберіганні на елеваторі (0,07 мас. %);
е10— втрати солоду при поліруванні (0,55 мас. %).
.
Gт.с=79,7 (100-0,07-0,55)/100=79,43 кг.
Маса паростків (у кг) на реалізацію:
.
G п. = е11 (100 – Wо.я) /(100–W п) , (2.23)
де е11—відходи на утворення паростків (4,3 мас. %);
Wп — вологість паростків (10 мас. %).
.
G п. =4,3 (100–14,5)/(100–10)=4,085 кг.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
38
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Втрати ячменя (у кг) при розвантаженні й зберіганні знаходимо за
формулою:
.
Gп=G т.я е12/100 + Gо.я. е13/100, (2.24)
де е12 — втрати ячменя при розвантаженні (0,15 мас. %);
е13 — втрати ячменя при зберіганні на складі (0,09 мас. %).
.
Gп=113,95 0,15/100 + 100 0,09/100 =0,26 кг.
Зведена таблиця продуктового розрахунку наведена в таблиці 2.6
Таблиця 2.6 - Зведена таблиця розрахунку продуктів
Маса продукту, кг Маса продукту, т
На 20000 т товарного
солоду в рік
Продукт
1 Товарний ячмінь 113,95 143,88 600 28776
Очищений і від
2 100,29 126,26 76,50 25252
сорт. ячмінь
Ячмінь – схід із сита з
3 осередками 2,2х20мм 7,07 8,93 5,410 1786
(III сорт)
4 Зернові відходи 4,79 6,05 13,70 1210
5 Бур'янисті відходи 1,82 2,30 6,90 460
6 Замочений ячмінь 147,6 186,36 112,95 37272
Повітряно-сухий
7 1,0 1,26 0,764 252
сплав
8 Вологий сплав 1,214 1,533 0,929 306,6
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
39
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
№ п/п
на 100 кг
очищеного и
відсортованог
о ячменя
на 100 кг
товарного
солоду
на
добу
у рік
(330
днів)
Продовження таблиці 2.6.
1 2 3 4 5 6
Свіже пророслий
9 136,65 172,54 104,57 34508
солод
Свіже висушений
10 77,92 98,38 59,62 19676
солод
Солод, що
11 79,70 100,63 60,99 20126
відлежався
12 Товарний солод 79,20 100,00 60,6 20000
13 Паростки 4,085 5,16 3,127 1032
Втрати ячменя при
14 розвантаженні й 0,26 0,33 0,2 66
зберіганні
2.7 Розрахунок і підбір технологічного обладнання
Норія (поз. 1)
Розраховуємо годинні витрата ячменя Gг (у т/год):
Gг = Gд : 24,
де Gд - добова витрата товарного ячменя, т.
З таблиці 2.6. максимальне надходження ячменя 600 т/добу, тоді
продуктивність норії при 3-х змінній роботі:
Gг = 600:24 = 25 т/год.
Приймаємо норію НЦ-50 продуктивністю за важким зерном (з
насипною густиною 0,76 3
т/м ) 50 т/год. При транспортуванні товарного
3
ячменя насипною густиною 0,63 т/м і коефіцієнтом заповнення ковша 0,85,
дійсна продуктивність норії буде дорівнює:
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
40
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Q= (Qн·ρяч·ψ)/ρ (2.26)
де Qн – продуктивність прийнятої норії НЦГ-50; Qн = 50 т/год;
3
ρяч – насипна густина товарного ячменю, ρяч = 0,63 т/м ;
ψ – коефіцієнт заповнення ковша, ψ = 0,85.
Q= (50·0,63·0,85) / 0,76 = 35,2 т/год.
Таблиця 2.7. - Технічна характеристика норії НЦГ-50
Продуктивність, т Характеристика
3
по важкому зерну ρ = 0,76 т/м 50
3
по ячменю ρ = 0,63 т/м 35
Висота норії, м , не більше 40
Ширина стрічки, мм 200
Швидкість стрічки, м/с 2,2
Потужність електродвигуна, кВт 10
Число ковшів в одному ряді по ширині стрічки 1
Крок ковшів, мм 160
Маса,кг
голівки 405
башмака 275
Бункер для зерна (поз. 2)
Бункер для зерна, що знаходиться перед вагами, обираємо місткістю 4
– 5 зважувань зерна (2000 – 2500 кг).
3
V = 2,5 ·1,2/0,65= 4,6 м
де 2,5 т – маса зерна 5 зважувань;
1,2 – коефіцієнт запасу бункерів;
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
41
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3
0,65 т/м – насипна густина ячменю.
Приймаємо бункер прямокутної форми з пірамідальним дном, ємністю
3
4,6 м . Висота пірамідального частини становить:
де а – сторона прямокутника, м;
α – кут природного откосу зерна, град, для ячменю α = 36°С;
tan 36°С = 0.7265.
Висота прямокутної частини становить:
Висота бункера Нб = 1,02 + 0,81 = 1,83 м.
Підібрано бункер з такими габаритними розмірами 1830×2000×2000
мм.
Автоматичні ваги (поз.3)
Для зважування ячменю, що подається в кількості 35 т/год приймаємо
до установки автоматичні ваги ДН–500 продуктивністю 20 – 60 т/год.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
42
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.8. - Технічна характеристика ДН–500
Продуктивність, т/год Характеристика
найменша 20,0
найбільша 60,0
Величина порції зважування, кг 250 – 500
Габаритні розміри, мм 1500×1700×1850
Маса ваг з гирями, кг 860
Рукавний фільтр (поз. 4)
Для очищення повітря від домішок, перед викидом його в атмосферу,
використовують рукавний всмоктувальний фільтр, який працює при тиску 30
– 40 кПа. Фільтри встановлюють із розрахунку подачі повітря від 1,1 до 1,6
3 2
м /хв на 1 м тканини. Обираємо фільтр ФВ–45 з такими характеристиками:
2
площа поверхні фільтра 30 м ; габаритні розміри, мм 1435×1580×3326 та
масою 1000 кг.
Підібрано рукавний фільтр з такими габаритними розмірами
1435×1580×3326 мм.
Повітряно – ситовий сепаратор (поз.5)
На добу на миття надходить 76,5 т ячменя (табл. 2.6), тому необхідна
кількість сепараторів для вторинної очистки:
76,5/(16·8,3) = 0,57 = 1
де 8,3 - продуктивність сепаратора по ячменю, т/год [9].
Тривалість роботи сепаратора 8 годин, а на добу перероблюються 76,5
т товарного ячменя, тому продуктивність сепаратора складе : 76,5/8=10 т/год.
Таким чином, до установки приймаємо сепаратор марки ЗСМ − 10 для
вторинного очищення, технічна характеристика якого наведена нижче:
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
43
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.9. - Технічна характеристика сепаратора ЗСМ–10
Продуктивність при очищенні, т/год 8 , 3
Ширина сортувального сита, мм 1 300
3
Витрати повітря, м /год 10 400
Габаритні розміри, мм 2 7 0 0 х2790х2670
Маса, кг 1 4 5 0
Сортувальна машина (поз. 6)
Сортувальна машина поділяє ячмінь на фракції: ячмінь І, ІІ, ІІІ сорту.
Підбирається за продуктивністю.
Технічна характеристика сортувальної машини А1–БРУ наведена
нижче:
Таблиця 2.10. - Технічна характеристика сортувальної машини А1–БРУ
Продуктивність по ячменю, кг/год 5 200 – 16 000
Кількість приймальних пристроїв 4
Кількість ситових рамок в секції 14
2
Корисна площа сит, м 13,5
Встановлена потужність, кВт 3
Габаритні розміри, мм, не більше
довжина 2430
ширина 1390
висота
до приймальної дошки 2370
від полу до швелера поточного кріплення 3800
Маса змонтованого розсіву, кг, не більше 2170
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
44
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Бункер сміттєвих відходів (поз. 7)
Бункер для сміттєвих відходів розраховують на 2 добовий запас:
3
V = 6,90·2·1,1/0,4 = 38 м
де 6,90 т – сорні відходи на добу;
1,1 – коефіцієнт запасу бункера;
3
0,4 т/м – насипна густина сорних відходів.
3
Приймаємо бункер ємністю 38 м .
Висота пірамідальної частини становить по формулі:
де α – кут природного откосу зерна, град , для ячменю α = 60°С;
tan 60°С = 1,732
Висота прямокутної частини становить по формулі:
Висота бункера Нб = 3,6 + 3 = 6,6 м
Підібрано бункер з такими габаритними розмірами 6600×3000×3000
мм.
Автоматичні ваги (поз.8,9,10)
Для зважування ячменю І, ІІ, ІІІ сорту приймаємо автоматичні ваги
відповідно ДН–50:ДН–50:ДН–20, продуктивністю 12,0т/год та 6,0 т/год.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
45
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.11. - Технічна характеристика автоматичних ваг
ДН–20 ДН–50
Продуктивність, т/год
найменша 1,5 4,0
найбільша 6,0 12,0
Величина порції зважування, кг 15-20 30-50
Габаритні розміри, мм 785×610×760 1120×880×980
Маса ваг з гирями, кг 180 350
Підібрано автоматичні ваги з такими габаритними розмірами
785×610×760 мм (ДН–20) та 1120×880×980 мм (ДН–50).
Бункер для ячменю І сорту (поз. 11)
Бункера для ячменя І і ІІ сорту розраховують на добовий запас:
3
V = 76,50·1,2/0,65=140 м
де 76,90 т –відсортованого ячменю на добу;
1,2 – коефіцієнт запасу бункера;
3
0,65 т/м – насипна густина відсортованого ячменю.
3
Приймаємо 2 бункера ємністю по 70 м для І сорту.
Висота пірамідальної частини становить по формулі:
Висота прямокутної частини становить по формулі:
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Висота бункера Нб = 2,05 + 3,7= 5,75 м
Підібрано бункер з такими габаритними розмірами 5750×4000×4000
мм.
Бункер для ячменю ІІ сорту (поз. 12)
Бункера для ячменя І та ІІ сорту розраховують на добовий запас:
3
V = 76,50·1,2/0,65= 140 м
де 76,90 т –відсортованого ячменю на добу;
1,2 – коефіцієнт запасу бункера;
3
0,65 т/м – насипна густина відсортованого ячменю.
3
Приймаємо 2 бункера ємністю по 70 м .
Висота пірамідальної частини становить по формулі:
Висота прямокутної частини становить по формулі:
Висота бункера Нб = 2,05 + 3,7= 5,75 м
Підібрано бункер з такими габаритними розмірами 5750×4000×4000
мм.
Бункер для ячменю ІІІ сорту (поз. 13)
Бункера для ячменя ІІІ сорту розраховують на 10 добовий запас:
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
47
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3
V = 5,410·10·1,2/0,52 = 125 м
де 5,410 т – ячменю ІІІ сорту на добу;
1,2 – коефіцієнт запасу бункера;
3
0,52 т/м – насипна густина ячменю ІІІ сорту.
3
Приймаємо 2 бункер ємністю по 62,5 м .
Висота пірамідальної частини становить по формулі:
Висота прямокутної частини становить по формулі:
Висота бункера Нб = 2,05 + 3,2 = 5,25 м
Підібрано бункер з такими габаритними розмірами 5250×4000×4000
мм.
Проміжний бункер (поз. 15)
Проміжний бункер розраховують на 4 – 5 зважувань зерна (200–250
кг):
3
V = 0,25·1,2/0,65 = 0,46 м
де 0,25 т – максимальна маса 5 зважувань;
1,2 – коефіцієнт запасу бункера;
3
0,65 т/м – насипна густина відсортованого ячменю.
3
Приймаємо бункер ємністю 0,5 м .
Висота пірамідального частини становить по формулі:
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
48
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Висота прямокутної частини становить по формулі:
Висота бункера Нб = 0,51+0,33 = 0,84 м
Підібрано бункер з такими габаритними розмірами 840×1000×1000 мм.
Автоматичні ваги (поз.16)
Для зважування ячменю, що подається в кількості 7 т приймаємо до
установки автоматичні ваги ДН–50 продуктивністю 4 – 12 т/год.
Таблиця 2.13. - Технічна характеристика ДН–50
Продуктивність, т/год
найменша 4,0
найбільша 12,0
Величина порції зважування, кг 30 – 50
Габаритні розміри, мм 1120×880×980
Маса ваг з гирями, кг 350
Підібрано автоматичні ваги з такими габаритними розмірами
1120×880×980 мм.
Бункер для зваженого зерна (поз. 17)
Бункер розраховують на 3 – 4 порції зваженого зерна (150–200 кг):
3
V = 0,2·1,2/0,65=0,36 м
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
49
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
де 0,2 т – максимальна маса 4 зважувань;
1,2 – коефіцієнт запасу бункера;
3
0,65 т/м – насипна густина відсортованого ячменю.
3
Приймаємо бункер ємністю 0,4 м .
Висота пірамідальної частини становить по формулі:
Висота прямокутної частини становить по формулі:
Висота бункера Нб =1,5 + 0,25 = 1,75 м
Підібрано автоматичні ваги з такими габаритними розмірами
1120×880×980 мм.
Апарат для миття та дезінфекції зерна (поз. 19)
Тривалість миття та дезінфекції ячменю 6 год.
Добові витрати очищеного й відсортованого ячменя:
Gяч.= k(N/nд)
де k– коефіцієнт, враховуючий очищення та сортування ячменя = 1,26;
nд – кількість робочих днів солодовні в рік при тризмінній роботі,
nд=330.
Gо.я= 1,26·(20000/330) = 76,3 т або 76 300 кг
Загальна добова місткість апарату для миття:
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
50
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
V = 1,5 (Gяч/ρ),
де 1,5 – коефіцієнт збільшення об’єму ячменя з врахуванням ступеня
заповнення барабану при митті;
Gяч – маса замоченого ячменю, кг;
3 3
ρ – насипна густина зерна, кг/м ; ρ=650…750 кг/м .
3
V = 1,5(76500/750) = 152,6 м
3
Вибираємо типовий апарат для миття місткістю 52 м . Кількість таких
3
апаратів n=3 шт. Об’єм одного такого апарату Vап= V/n= 152,6/3=50,9 м .
Визначаємо геометричні розміри апарату:
тоді Н =0,4·D =0,4·4,9=2 м; h =0.5·D= 0.5·4.9=2.5 м.
Підібрано апарат для миття та дезінфекції з такими габаритними
розмірами 4900×5500 мм.
Бункер для мокрого сплаву (поз. 20)
Бункер для мокрого сплаву розраховують на 3–х добовий запас:
3
0,929·3·1,1/0,55 = 6,13 м
де 0,929 т – мокрого сплаву на добу;
1,1 – коефіцієнт запасу бункера;
3
0,5 т/м – насипна густина мокрого сплаву.
3
Приймаємо бункер ємністю 6 м .
Висота пірамідального частини становить по формулі:
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
51
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Висота прямокутної частини становить по формулі:
Висота бункера Нб = 0,62 + 3,96 = 4,6 м
Підібрано бункер з такими габаритними розмірами 4600×1200×1200
мм.
Збірник розчину дезінфікуючих засобів (поз.21)
Дезінфікують зерно під час миття (при необхідності) розчином KMnO4
(4,6 г на 100 кг відсортованого ячменя). На 76,5 т відсортованого ячменя
потрібно 3519 г перманганату калію. На виробництві використовують 10%
розчин KMnO4, з розрахунку на 10 денний запас об’єм збірника становить:
3
35,190·10=0,35 м , де 35,190 мл – кількість води необхідної для приготування
10% розчина з 3519 г перманганату калію.
Діаметр збірника:
Висота конусної частини становить:
Висота циліндричної частини становить:
Висота збірника Н = 0,35+0,28 = 0,63 м
Підібрано збірник з такими габаритними розмірами 700×630 мм.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
52
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Відцентровий насос для рідини (поз.22)
Цим насосом перекачується 10% розчин перманганату калію в чан для
миття, для цього приймаємо насос ЦНС 38 − 44.
Таблиця 2.14. - Технічна характеристика ЦНС 38 − 44
3
Подача Q, м /год 38
Тиск Н, м вод.ст 44
Частота обертів n, об/хв 2950
Потужність, кВт 7,5
Габаритні розміри, мм 839×420×430
Маса, кг 193
Підібрано відцентровий насос з такими габаритними розмірами
839×420×430 мм.
Відцентровий насос для мокрого зерна (поз.24)
Насос для перекачування суміші зерна з водою на замочування
приймаємо ЦНС 60–330
Таблиця 2.15. - Технічна характеристика ЦНС 60–330
3
Подача Q, м /год 60
Тиск Н, м вод.ст 330
Частота обертів n, об/хв 2950
Потужність, кВт 87
Габаритні розміри, мм 1510×500×500
Маса, кг 490
Підібрано відцентровий насос з такими габаритними розмірами
1510×500×500 мм.
Солодоростильний апарат (поз.25)
Приймаємо цикл солодорощення 8 діб.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
53
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Кількість солодоратильних агрегатів повинна бути кратною кількості
діб пророщення, тобто 8..9 діб.
Витрати очищеного ячменю в день, кг:
Gяч=kN/nд
де k – коефіцієнт, враховуючий очищення та сортування ячменя;
k=1,26;
N – продуктивність солоду в рік, 20 000 т;
nд – кількість робочих днів солодовні в рік при тризмінній роботі;
nд=330.
Gяч=1,26·20000/330=76,364 кг
3
Об’єм очищеного та замоченого ячменя в день, м :
Vяч=1,5· Gяч./ ρ
де 1,5 – коефіцієнт збільшення об’єму при замочуванні ячменя;
Gяч – маса очищеного ячменю в день;
3
ρяч – насипна густина повітряно-сухого ячменя, 650 кг/м .
3
Vя=1,5·76364/650=176,2 м
Площа поверхні сита ящика:
Fящ= Vяч/hяч
де h – висота шару замоченого ячменя в ящику, приймаємо 1,2 м
2
Fящ=176,2/1,2=146,8 м
Довжина солодоростильного ящика:
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
54
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Lящ= τпрnxl
де τпр –тривалість пророщення солоду; τпр=8 діб;
nx – число робочих ходів зрошувача протягом доби; nx=2;
l – відстань перекиду солоду зрошувачем, приймаємо 2 м.
Lящ =8·2·2=32 м
Ширина ящика:
Bящ= Fящ/ Lящ= 146,8/32= 4,5 м
За габаритними параметрами обираємо шнековий зрошувач марки
РЗ−ВВШ−7, кількість шнеків 7.
РЗ−ВВШ−7 має наступні технічні характеристики:
Таблиця 2.16 – Технічні характеристики РЗ−ВВШ−7
Продуктивність, кг/год
при ворушінні (по ячменю) 32 000
при вивантаженні (по сухому солоду) 8 500
Ширина солодоростильного ящика, м 4,5
Висота шару солоду, м 1,2
3
Витрата води на замочування ячменя, м /кг 0,002
Кількість вивантажувальних шнеків, шт 3
Потужність електродвигуна, кВт 13,05
Обираємо солодоростильний апарат з такими габаритними розмірами
4500×32000 мм, а також шнековий зрошувач РЗ−ВВШ−7.
Стрічковий конвеєр (поз.28)
По мірі надходження свіже пророслого солоду 104,57 т/добу
підбираємо стрічковий транспортер з шириною стрічки 400 мм, з такими
технічними характеристиками:
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
55
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.17. – Технічна характеристика стрічкового конвеєра
3
Продуктивність по зерну (ρ=0,75 т/м ), т/год 50
Швидкість руху стрічки, м/с 2,5 – 2,8
Витрати потужності, кВт/м
горизонтальної ділянки
до 25 м 0,033
більше 75 м 0,030
кВт на 1 м підйому 0,200
кВт на розвантажувальний візок 0,800
Потужність на приводному валу, кВт 10
Максимальна довжина, м 330
Обрано стрічковий транспортер з такими габаритними розмирами
400×700 мм.
Сушарка для солоду (поз. 30)
Матеріальний баланс сушарки
Кількість ростків приймаємо рівним 5 % до маси очищеного сухого
солоду; тоді кількість сухого очищеного солоду, отриманого за добу,
становить:
20 000 · 1,05 = 21 000 кг при =3,63 %
де – кінцева вологість солоду.
або
21 000 : 24 = 875 кг/год.
Сухих речовин в цій кількості солоду: 875 : 1,0363 = 844 кг.
Кількість свіже пророслого солоду який надходить на сушку = 81,82
% - початкова вологість солоду ( 45 %):
844 · 1,8182 = 1535,2 кг/год
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
56
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Кількість солоду, яка переходить з другої в третю зону при вологості
= 20,48 %:
844 · 1,2048 = 1016,85 кг/год
Кількість випареної вологи з солоду:
у верхній зоні
W1 = 1535,2 – 1016,85 = 518,35 кг/год
у нижній зоні
W2 = 1016,85 – 875 = 141,85 кг/год
_____________________________________________________
Всього W = 660,2 кг/год
Витрати повітря
Загальні витрати повітря в літній період:
В зимовий період витрати повітря будуть менші, тому що різниця
різко збільшується.
Розрахунок різниці витрат тепла в дійсній і теоретичній сушарках
В теоретичній сушарці сушка проходить при постійній температурі,
витрат тепла и тепла яке приходить із зовнішнього середовища в сушильній
камері нема. Тому процес сушки на діаграмі І – х відображається лінією
постійного тепловмісту. В дійсній сушарці тепловміст сушильного агенту
знижується за рахунок нагрівання солоду, за рахунок неминучих втрат тепла
і трохи збільшується за рахунок тепловмісту вологи, яка випаровується з
солоду.
Витрати тепла на нагрів солоду розраховую, задавшись його
о
температурами ( у С):
при загрузці ……………………………………..18
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
57
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
при переході з верхньої частини в нижню…….40
після сушки……………………………………….80
Витрати тепла на нагрів солоду у верхніх зонах:
кДж/год
де с = 1,88 кДж/(кг·град).
Витрати тепла на нагрівання солоду в нижніх зонах:
кДж/год
де с – теплоємність солоду; 1,51 кДж/(кг·град).
Витрати тепла за 1 год:
кДж/год
витрати у верхній частині:
кДж/год
витрати у нижній частині:
кДж/год
Різниця витрат тепла в теоретичній та дійсній сушарках становить:
у верхній частині:
у нижній частині:
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
58
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Загальна різниця
Кількість повітря, яке нагрівається в калорифері
Складаємо тепловий баланс сушильних камер без калорифера.
Рівняння балансу тепла:
Тепло, що надходить Витрати тепла
L1I1 + L2I0 + Gct1 + Wt1 = LI2 + Gct + Qп
де L1, L2, L – кількість повітря, нагрітого в калорифері, яке надходить в
камери, минаючи калорифер, і загальна кількість повітря (L=L1+L2), кг/год;
І0, І1, І2 – ентальпія повітря: свіжого, після калорифера і
відпрацьованого, кДж/кг.
Величину L2 замінюємо через різницю L – L1, підставляємо у рівняння
балансу і розраховуємо його відносно L1:
кг/год
Кількість додаткового холодного повітря:
L2 = 50015 – 39211 = 10804 кг/год.
За даними розрахунку обираємо вертикальну сушарку безперервної дії
ЛСХА – 20 продуктивністю 20 т сухого солоду за добу.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
59
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.18. - Технічна характеристика сушарки ЛСХА – 20
Продуктивність по сухому солоду з ростками, кг/год 880
Число сушильних шахт 4
3
Загальний об’єм сушильних шахт, м 23,8
Кількість виділюваної вологи за годину, кг 672
Часові витрати повітря у літній період, кг 38 600
Висота сушильної шахти, мм 9 350
Тривалість сушки, год 15 – 17
Витрати електроенергії, кВт·год 69
Габаритні розміри, мм
довжина (по осі шахти) 4 500
ширина (без врахування вентиляторів) 6 200
висота 15 000
Маса (без солоду), кг 50 000
Ростковідбійна машина (поз.31)
Сухий гарячий солод, який вивантажений з сушарки, направляють на
ростковідбійну машину для очистки його від ростків.
Кількість ростковідбійних машин становить, шт:
n = 0,96Gт.с/(330·16·2)
де 330 – кількість робочих днів в рік;
16 – кількість робочих годин за добу;
2 – продуктивність машини, т/год.
n = 0,96 · 20 000 / (330·16·2) = 1,8 шт
Беремо 2 машини продуктивністю 2 т/год.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
60
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.19 - Технічні характеристики ростковідбійної машини
Продуктивність по солоду, т/год 2,0
Частота обертів валу, об/хв 200
Потрібна потужність, кВт 2,50
Габаритні розміри, мм
довжина 3050
ширина 1000
висота 2100
Маса, кг 700
Таблиця 2.20 – Специфікація технологічного обладнання
№
п/
п
Найменування, тип Технічна
обладнання характеристика
1 2 3 4 5 6 7 8
1 1 Норія НЦГ–50 1 Продуктивність по важкому 10 - -
зерну 50 т, висота не більше
40 м, ширина стрічки 200
мм, швидкість стрічки 2,2
м/с.
3
2 2 Бункер для зерна 1 Об’ємом 4,6 м , Нб= 1830 - - -
мм, висота пірамідальної
частини (h) 2050 мм,
прямокутної частини (H)
3700 мм, сторони а = b =
2000 мм
3 3 Автоматичні ваги 1 Продуктивність 20-60 т/год, - - -
ДН–500 величина порцій
зважування 250-500 кг,
габаритні розміри
1500×1700×1850 мм.
4 4 Рукавний фільтр ФВ – 1 Працює при тиску 30 – 40 - - -
30 кПа, площа поверхні
2
фільтра 30 м ; габаритні
розміри, мм
1435×1580×3326 та масою
1000 кг.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
61
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Номер позиції на
апаратурно-технологічній
схемі
Кількість одиниць
однакового обладнання
Потужність
електродвигуна, кВт
Тривалість роботи
парародвигунів, год
Примітка
Продовження таблиці 2.20
5 5 Повітряно-ситовий 1 Продуктивність при - - -
сепаратор марки очищенні 8,3 т, ширина
ЗСМ-10 сортувального сита 1300
мм, витрати повітря 10400
3
м /год, габаритні розміри
2700х2790х2670 мм, маса
1450 кг.
6 6 Сортувальна машина 1 Продуктивність по ячменю, 3 - -
А1–БРУ 5 200 – 16 000 кг/год,
кількість приймальних
пристроїв 4, корисна площа
2
сит 13,5 м , габаритні
розміри 2430×1390×3800
мм, маса змонтованого
розсіву 2170 кг.
7 7 Бункер сміттєвих 1 Об`єм бункера: 38 м3, h = - - -
відходів 3600 мм, H = 3000 мм, Нб=
6600 мм, сторони а = b =
3000 мм.
8 8 Автоматичні ваги 1 Продуктивність 1,5-6,0 - - -
т/год, величина порцій
зважування 15-20 кг,
габаритні розміри
785×610×760 мм, маса ваг з
гирями 180 кг.
9 9,10 Автоматичні ваги 3 Продуктивність 4,0-12,0 - - -
т/год, величина порцій
зважування 30-50 кг,
габаритні розміри
1120×880×980 мм, маса ваг
з гирями 350 кг.
10 11 Бункер для ячменя І 2 Об`єм бункера: 70 м3, h = - - -
сорту 2050 мм, H = 3700 мм, Нб =
5750 мм, сторони а = b =
4000 мм.
11 12 Бункер для ячменя ІІ 2 Об`єм бункера: 70 м3, h = - - -
сорту 2050 мм, H = 3700 мм, Нб =
5750 мм, сторони а = b =
4000 мм..
12 13 Бункер для ячменя ІІІ 2 Об`єм бункера: 62,5 м3, h - - -
сорту = 2050 мм, H = 3200 мм, Нб
= 5250 мм, сторони а = b =
4000 мм..
13 14 Норія НЦГ–20 1 Продуктивністю по ячменю 1,6 - -
7 т, висота не більше 30 м,
ширина стрічки 150 мм,
швидкість стрічки 1,4 м/с.
14 15 Проміжний бункер 1 Об`єм бункера: 0,46 м3, h = - - -
510 мм, H = 330 мм, Нб =
840 мм, сторони а = b = 500
мм..
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
62
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
15 17 Бункер для зваженого 1 Об`єм бункера: 0,36 м3, h = - - -
зерна 250 мм, H = 1500 мм, Нб =
1750 мм, сторони а = b =
500 мм..
3
16 19 Апарат для миття та 3 Об’єм апарату: 52 м , D = - - -
дезінфекції зерна 4900 мм, Н = 2000 мм, h =
2500 мм.
17 20 Бункер для мокрого 1 Об`єм бункера: 6,13 м3, h = - - -
сплаву 620 мм, H = 3960 мм, Нб =
4580 мм, сторони а = b =
1200 мм..
18 21 Збірник розчину 1 Об`єм бункера: 0,35 м3, h = - - -
дезінфікуючих засобів 350 мм, H = 280 мм, Нб =
630 мм, D = 700 мм..
3
19 22 Відцентровий насос 1 Подача 38 м /год, частота 7,5 - -
для рідини марки обертів 2950 об/хв,
ЦНС 38–44 габаритні розміри
839×420×430 мм, маса 193
кг.
3
20 24 Відцентровий насос 1 Подача 60 м /год, частота 87 - -
для мокрого зерна обертів 2950 об/хв,
марки ЦНС 60–330 габаритні розміри
1510×500×500 мм, маса 490
кг.
21 25 Солодоростильний 8 Площа поверхні сита - -
2
апарат ящика: 146,8 м , загальна
довжина
солодоростильного ящика
32 м, ширина 4,5 м, 13,0
шнековий зрошувач марки
РЗ-ВВШ-7.
22 28 Стрічковий конвеєр 1 Ширина стрічки 400 мм, 10 - -
продуктивність по зерну 50
т/год, швидкість руху
стрічки 2,5 – 2,8 м/с.
23 30 Сушарка ЛСХА – 20 1 Продуктивність по сухому 69 - -
солоду з ростками 880
кг/год, тривалість сушки 15
– 17 год, габаритні розміри
15000×6200×4500
24 31 Ростковідбивна 1 3050х1000х2100
машина
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
63
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.8 Розрахунок складських приміщень і будівель
Місткість силосного зерносховища для солодового заводу
продуктивністю G = 20 тис. т товарного солоду в рік. Місткість
зерносховища для ячменя розраховується на 8-місячний запас: (1,4388G · 8) /
3 3
(11 · 0,65) = 1,61G м ; 20 000 · 1,61 = 32 200 м .
Приймаємо елеватор з двома силосними корпусами, які складаються з
3
120 силосів (3000×3000 мм) висотою 30 м , загальною місткістю 32 400 м ,
3
робочою вежею і силосами загальною місткістю 7 000 м , розташованими в
робочій вежі.
2.9 Розрахунок витрат води
Загальні витрати води на миття:
3
W=Gдоб·2/3= Gдоб/3, м
3
в л: (Gдоб / 3)·10
де Gдоб – витрати води.
3
W = (2,0·76,5/6) ·10 = 25 500 л/год
Тоді, витрати води на одне миття (6 год): 25500·6 = 153 000 л
Витрати води при повітряно–зрошувальному замочуванні. На
замочування яке відбувається 3 рази на добу по 3 години становить: 3,0 · 76,5
3
= 229,5 м /добу. Витрати води на зрошування, якщо за добу проходить 25
3
зрошувань по 15 хв становлять: 5,0 · 76,5 = 382,5 м /добу.
Розмір камери для кондиційованого повітря і каналу подачі повітря до
ящика пневматичної солодовні на 15,2 т ячменя (76/5=15,2 т). Ширина ящика
4 м, приймаємо довжину камери рівну ширині ящика lк = 4 м. Витрати
3
кондиційованого повітря на продування солоду в ящику 2540 м /год на 1 т.
Площа перерізу камери:
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
64
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2
Sк = (2540·15,2)/(3600·2)=5,4 м
де 2 – швидкість руху повітря у камері, м/с.
Довжина камери lк = 4 м, ширина Вк = 3,9 м. площа перерізу каналу для
подачі кондиційованого повітря під ящик при швидкості повітря 5 м/с:
2
Sкан = (2540·15,2)/(3600·5) = 2,2 м
Тоді приймаємо ширину каналу bкан рівну довжині камери lк, получаємо
висоту каналу h кан =2,2/4 = 0,53 м.
Кількість тепла, яке необхідно вилучити у свіжого повітря:
Q= Gяч·Gуд·ρпов·(i0 – i1)
3
де Gуд – годинні витрати повітря, Gуд = 1,18 м /(кг·год);
3
ρпов – густина кондиційованого повітря, 1,29 кг/м ;
і0, і1 –ентальпія свіжого та кондиційованого повітря, кДж/кг.
Q= 20000·1,18·1,29·(38,30 – 34,32) = 121167 кДж/год
Витрати води на зволоження повітря:
Gв.зв = Gяч Gуд(d1 – d0)100/Vвип
де Vвип – випаровування холодної води, Vвип = 1..3 % за годину від
загальної кількості води, що розпилюється;
d1, d0 – вологовміст кондиційованого та свіжого повітря, кг/кг.
3
Gв.зв = 20000·1,18·(0,0088 – 0,0080)·100/3 = 629,33 м /год
Витрати води однієї розпилювальної форсунки:
3
Gв.ф = Кфdф·10 √10р
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
65
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
де Кф – коефіцієнт, який залежить від конструкції форсунки; Кф=30..50;
dф – діаметр вихідного отвору форсунки, м;
р – тиск води, МПа.
3
Gв.ф = 40·0,002·10 √10·0,2 = 113 кг/год
Загальне число форсунок для розпилення холодної води:
nф = Gв.зв · ρв/ Gв.ф = 629.33·1.29/113 = 7
Витрати води на перенесення ячменя з чану для миття в
3
солодоростильний апарат гідротранспортом становлять 1,9 м /т.
Загальні витрати води:
3
Витрати води на миття 153 м /добу
3
Витрати води на замочування 229,5 м /добу
3
Витрати води на зрошування 382,5 м /добу
3
Всього 765 м /добу
2.10 Розрахунок витрат електроенергії
Для заводу потужністю 20 тис. т солоду на рік витрати електроенергії
на технологічні потреби може бути прийнятий за нормами технологічного
проектування 364 кВт∙год на кожні 20 000 т товарного солоду, при випуску
на добу 79,365 т солоду потреба в електроенергії складе 364∙79,365:1000=28,9
кВт/год, а при максимальній годинній витраті (12%) електроенергії
витратиться 3,47 кВт/год.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
66
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.11 Характеристика відходів (вторинної сировини) і рекомендації
щодо їх використання
Зернові відходи
До зернових відходів відносять щуплі, пошкоджені, запліснявілі,
недостиглі, неповноцінні зерна, а також зерна інших злаків.
Зернові відходи використовують на кормові цілі. Кормова цінність 1 кг
зернових відходів 0,5 ... 0,6 корм. Од [1,8].
Сплав зерна
В процесі миття зерна утворюється сплав, який містить неповноцінні
зерна ячменю, полову, солому та інші легкі домішки. Вологість сплаву
коливається в межах 12 ... 32 %, що обумовлює його нестійкість при
зберіганні. Сплав зерна використовують на кормові цілі. З 1 т ячменю
отримують 10 кг сплаву зерна. [1,8].
Вода після замочування[1,8].
Цей відхід утворюється при замочуванні ячменю для приготування
солоду. До складу цієї води входять біологічно активні речовини, які
регулюють процеси росту, дихання, біосинтез гідролітичних ферментів і
володіють антибіотичними (анти-ростовими) властивостями. Залежно від
якості ячменю і способу замочування вміст корисних речовин у воді може
скласти 0,5, .. 1,5%.
Стічну воду повторно частково використовують для замочування
ячменю, що дозволяє скоротити на 1 добу тривалість процесу пророщування
і збільшити вихід солоду. З цієї води може бути отриманий антибіотичний
препарат гордецін, застосування якого дозволяє поліпшувати якість хліба,
збільшувати термін зберігання курячих яєць.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
67
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Солодові ростки[1,8].
Паростки відокремлюють від солоду після сушіння на ростковідбійних
машинах. Паростки ячмінного солоду мають малу об'ємну масу, дуже
гігроскопічні, не підлягають тривалому зберіганню; їх транспортування
пов'язано з великими труднощами. Присутність алкалоїду горденина і
підвищений вміст аспарагіну і золи надає паросткам гіркоту і специфічний
запах. Тому на кормові цілі паростки використовують в суміші з грубими
кормами (соломою, половою). Кормова цінність 1 кг паростків становить
0,77 корм. од.
Солодові паростки містять значну кількість азотистих речовин (25 ...
30%), велика частина яких представлена азотом амінокислоти і нижчими
пептидами. Вони багаті безазотистими екстрактивними речовинами (30 ...
45%) і в менших кількостях містять клітковину (9 ... 12%), жир (1 ... 2%),
мінеральні речовини (6 ... 7%), а також органічні кислоти, вітаміни групи В,
РР, Е, С, ферменти, стимулятори росту (інозит і біотин) та гібереліноподібні
речовини. Алкалоїд горденін міститься в межах 0,1. ..0,5% до маси сухих
речовин.
Наявність в паростках біологічно активних і поживних речовин стали
передумовою для використання їх в якості складової частини поживних
середовищ для вирощування мікроорганізмів в спиртовому, дріжджовому,
хлібопекарському виробництвах, культур цвілевих грибів при виготовленні
ферментних препаратів, кормових антибіотиків (біоміцин, террамицина),
вітамінів, органічних кислот , для стимулювання проростання зерна на солод.
Застосування великої кількості несолодженим матеріалів в процесі
приготування сусла часто призводить до зміни характерного аромату і
кольоровості готового пива. Для підфарбовування і ароматизації сусла
рекомендують використовувати меланоїдиновий концентрат, що готується з
солодових паростків.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
68
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.12 Контроль виробництва і управління якістю продукції
Схема контролю якості сировини, допоміжних матеріалів і
напівпродуктів у виробничому процесі наведена в таблиці 2.21
Таблиця 2.21 - Схема технохімічного контролю технологічних процесів
Стадії Об’єкт Параметр, Метод і Нормативн Хто контролює і
процесу контролю що частота ий де фіксують
контролює контролю параметр результати
ться
Інженер-хімік по
Приймання сировині, в
зерна ячмінь вологість Ваговий, в Згідно обліковому
день діючих журналі
надходження стандартів
на завод, із
кожного
вагона
Приймання ячмінь Здатність Згідно Інженер-хімік по
зерна до В день діючих сировині, в
проростан- надходження стандартів обліковому
ня на завод, із журналі
кожного
вагона
Приймання ячмінь Вміст Ситовим. В Згідно Інженер-хімік по
зерна домішок день діючих сировині, в
надходження стандартів обліковому
на завод, із журналі
кожного
вагона.
Приймання ячмінь Екстрактив Екстракція. Інженер-хімік по
зерна ність, В середніх 76 - 79% сировині.
пробах з
кожної партії
ячменю
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
69
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 2.21
Стадія Об’єкт Контрольова- Метод Норма
процесу контролю ний контролю або Відповідальний за
показник, технологі проведення аналізу
одиниці чний
виміру контроль
Ситовий. Змінний інженер-
Прий- Періодично, в Згідно з хімік.
мання ячмінь Зараженість середніх ГОСТ В обліковому
зерна щоденних 29294-92 журналі
пробах
Прий- Методом Згідно Змінний інженер-
мання Кьєндаля діючих хімік.В обліковому
зерна ячмінь Вміст білка В кожній партії стандартів журналі
ячменю
Прий- Просвічу- Згідно Змінний інженер-
мання Склоподібні- ванням, в діючих хімік.В обліковому
зерна ячмінь сть кожній партії стандартів журналі
ячменю
Прий- Ситовим. В Згідно Змінний інженер-
мання Величина кожній партії діючих хімік.В обліковому
зерна ячмінь ячменю ячменю стандартів журналі
Сушін- Температура Термо-метр Згідно Змінний інженер-
ня солод солоду ТС -4 постійно діючих хімік.В обліковому
солоду стандартів журналі
Сушін- Вологість Висушуванням Згідно Змінний інженер-
ня солод солоду постійно діючих хімік.В обліковому
солоду стандартів журналі
Сушін- Температура Термометр Згідно Змінний інженер-
ня солод сушильного ТС -4 діючих хімік.В обліковому
солоду агента Постійно. стандартів журналі
Сушін- Вологість Висушуванням Згідно Змінний інженер-
ня солод сухого постійно діючих хімік.В обліковому
солоду солоду стандартів журналі
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
70
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 2.21
Стадія Об’єкт Контро- Метод контро- Норма або Відповідаль-
проце- конт- льований лю технологічний ний за
су ролю показник, контроль проведення
одиниці аналізу
виміру
Сушін- Температура Термометр Згідно діючих Змінний
інженер-хімік.
ня солод висушеного ТС -4, стандартів
В обліковому
солоду солоду постійно журналі
Голов- Колір,запах, Органолептич- Згідно діючих Змінний
інженер-хімік.
ний солод смак но, постійно стандартів
В обліковому
солод журналі
Голов- Висушуван- Згідно діючих Змінний
інженер-хімік.
ний солод Вологість ням стандартів
В обліковому
солод 4,5-6%, журналі
постійно
Голов- Екстрактив- Екстракція Згідно діючих Змінний
інженер-хімік.
ний солод ність 76-79%, стандартів
В обліковому
солод постійно журналі
Голов- Склоподібні- Просвічуван- Згідно діючих Змінний
інженер-хімік.
ний солод сть ням, постійно стандартів
В обліковому
солод 3-10% журналі
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
71
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.13 Заходи щодо охорони довкілля[1,8].
Зростання витрат на охорону природи за останні роки пов'язано з
різким збільшенням кількості нормованих викидів в атмосферу і водне
середовище. При цьому завдається відчутного збитку не тільки природі, але і
народному господарству, а також здоров'ю і самопочуттю людини. Цей
збиток виявляється одночасно в декількох аспектах: моральному,
естетичному, престижному, натуральному, соціальному, економічному. У
цеху по виробленню пива речовин, що забруднюють навколишнє середовище
вище установлених норм не утворюється [30]. Однак для виключення
забруднення навколишнього середовища необхідно проводити:
- контроль викидів в атмосферу за ДСТУ 8812:2018, ДСП 201;
- контроль стічних вод виробництва продукту за Санин 4630;
- контроль ґрунту від забруднень побутовими та промисловими
відходами за Санин 42-128-4690.
2.14 Компонування головного виробничого корпусу (цехів, що
проектуються) [15].
Для запобігання аваріям, пов’язаних з вибухом пило повітряних
сумішей у зернопереробному устаткуванні слід передбачити систему
локалізації вибуху згідно з вимогами. Рекомендацій по проектуванні і
експлуатації систем локалізації вибуху в обладнанні підприємств по
зберіганні та переробки зерна .
Вибухопопереджувачами повинні захищатися такі устаткування, у яких
використовують горючі речовини органічного та неорганічного походження:
- молоткові дробарки;
- норії;
- фільтри та циклони аспірацій них установок;
- шахтні сушарки з підігрівачами;
Топки солодосушильних агрегатів для спалювання рідкого і
газоподібного палива повинні розміщуватись на першому поверсі.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
72
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Паливна апаратура повинна бути міцною і щильною.
Перед пуском сушарки слід упевнитись у відсутності в ній осередків
горіння і стороннього запаху.
На магістралі, яка постачає рідке або газоподібне паливо до топок
повинен бути солодовий запірний вентиль, встановлений біля входу з
топочного приміщення, на відстані не менше 3 м від топки.
Не дозволяється лишати працюючу топку без нагляду.
У разі загорання зерна у сушарці слід негайно:
Відключити всі вентилятори і закрити засувки у повітропроводі від
топки до сушарки;
Припинити постачання палива до топки;
Припинити постачання зерна із сушарки до елеватора.
Установити випускний механізм на максимальне випускання зерна.
Зерно із зерносушарки вигружати на підлогу, зерно, що тліє зібрати у
залізні ящики і залити водою.
Не дозволяється гасити водою зерно безпосередньо в сушарці.
Повторний пуск сушарки дозволяється лише після усунення причин
загорання.
Двері солодосушарки повинні бути герметичними і не пропускати
теплоносія до робочого приміщення.
Камера підв’ялювання солоду повинна бути обладнана огородою з
розмірами не більше 0,05х0,05м.
Прибирання пилу у відпрацьованих і подрібнюючи відділеннях, ростків
у калориферному відділенні (тепловій камері) повинні здійснюватись за
інструкцією.
В проекті солодового виробництва повинен бути вкладений принцип
чіткого технологічного ланцюга виробництва з прив’язкою окремих
виробничих цехів, транспортних механізмів, максимального блокування
будівель і обладнання. При проектуванні солодовень невеликої
продуктивності в проекті можливі рішення суміщення в одному приміщенні
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
73
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
відділенні прийому ячменю, робочі башні замочного солодоростильного і
сушильного відділення, очистки солоду і зберігання його. Проектування
солодових цехів середньої потужності може бути пов’язано з рішенням
зміщення елеватора з робочою башнею і солодовим корпусом, окремо
виступати установки для приймання зерна, цех відходів, компресорне
господарство. Враховуючи, що на великих заводах привіз зерна і вивіз
солоду здійснюється в основному залізничним транспортом, компонування
залізничних доріг з обладнанням для приймання зерна повинна
розміщуватись безпосередньо на залізничних дорогах. Склад товарного
солоду також необхідно розташовувати поблизу залізничної дороги[15]..
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
74
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3 БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ
Основні кліматичні та інженерно - технологічні умови будівельного
майданчика наступні:
а) середня найбільш-холодна п'ятиденка для м. Біла Церква становить -
18°С;
б) згідно звіту про мінерально - геологічні дослідження в районі
будівництва цеху виробництва ґрунти відносяться до першого типу по
просіданню.
Тому передбачається як в період будівництва, так і в період
експлуатації водозахисні заходи з метою попередження замочування ґрунтів
основ та їх деформації.
На глибині 2,5-3 м від денної поверхні нормативний тиск на грунт
2
становить 2 кг/см . При розвіданому бурінні на глибину 10 м поява рівня
ґрунтових вод становить 7-8 м.
Майданчик підприємства входить в зону з помірними кліматичними
умовами.
Середня річна температура становить 6°С при самих високих середніх
температурах 19,6°С в липні, низьких - 7,6°С в січні.
2
Швидкісний напір вітру 35 кг/м для висоти до 10 м. Середня відносна
вологість повітря:
- самого холодного місяця - 87 %;
- самого жаркого місяця - 54%.
Кількість опадів:
- річні - 515 мм;
- максимальне добове - 95 мм.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
Змн. Лист Прізвище Підпис Дата
Розроб. Шевченко Д.О. Стадія Аркуш Акрушів
Консульт. Будівельні рішення 75
Керівник Осипенкова І.І.
Н.контр. Ч епурна О.Л. ЧДТУ, кафедра ХТ
Зав.каф. Осипенкова І.І.
2
Прийняте нормативне снігове навантаження - 70 кг/м . Максимальна
глибина промерзання ґрунту - 1,2 м. Сейсмічна активність в районі
будівництва відсутня.
Характеристика споруд, що будуються
Солодовий цех
Приймальний пристрій для розвантаження зерна із залізничних вагонів
являє собою одноповерхову каркасну будівлю з підземним поверхом для
приймального бункера і транспортних засобів. Будівля займає площу 18х12 м
і відстоїть від елеватора на 6 м, з яким зв’язана підземною галереєю для
транспортування зерна. Елеватор з робочою баштою займає площу 33х18 м.
Робоча дев’ятиповерхова каркасна башта висотою 53,7м займає площу 15х18
м.
Впритул до неї розташовані 36 силосів квадратного перерізу 3х3 м з
висотою 30 м. Силоси займають площу 18х18 м.
Солодовий цех, розташований в окремій каркасній будівлі, займає
площу 66х18 м. Солодовирощувальне відділення площею 36х18 м і висотою
9,6 м являє собою одноповерхову каркасну будівлю. До неї прилягає
трьохповерхова будівля розміром 30х18 м, де розташовані сушильне
відділення, а також побутові приміщення. Усі будівлі складаються із
залізобетонного каркасу. Каркас будівлі утворюють колони з фундаментами,
балки, які спираються на консолі колон, і плити перекриттів.
Висота поверхів багатоповерхових споруд складає 5,5; 13,8; 18,1м.
Сітка колон 6х6, 6х9, 6х12 м. Стіни будуються із звичайної глиняної цегли:
зовнішні товщиною 510 мм. Перегородки усередині будівлі товщиною 250
мм.
Внутрішні стіни облицьовуються керамічною плиткою, а підлога –
метлаською плиткою.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
76
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
На покритті дахів влаштовують пароізоляцію (обмазування бітумом)
теплоізоляцію (керамзитовий гравій) і м’яке покриття (руберойд).
Вентиляція
У солодовому цеху проектується загально обмінна механічна
припливна вентиляція із розрахунку технологічної витяжки, та аварійна
витяжна вентиляція у 6-ми кратному об'ємі, у відповідності до "Правил та
норм техніки безпеки та пром - санітарії для вибухо - та пожежа -
небезпечних виробництв".
Роздача припливного повітря в системах механічної вентиляції
здійснюється у робочу зону через повітря-розподільники пристінного типу та
перфоровані.
Видалення повітря здійснюється технологічною витяжкою та через
шахти з дефлекторами на покритті .
Передбачається автоматизація роботи припливних і аварійних
витяжних вентиляційних-систем.
Водопроводи
Мережа господарчо-питного протипожежного водопроводу
У сушильному відділенні вода використовується на господарчо-
побутові потреби працюючих, для пожежегасіння, і повинна задовольняти
вимоги ГОСТу на питну воду.
Будівля солодосушильного відділеня відноситься до другого ступеня
вогнестійкості з виробництвом категорії Б.
Розрахункові витрати для внутрішнього пожежегасіння складає до 3
3
дм /с на кожну будівлю, для розрахунку одночасної дії двох струменів
3
продуктивністю по 1,5 дм /с кожний.
У відповідності з технологічними вимогами і відповідно норм у
відділеннях цехів встановлюються питні фонтанчики.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
77
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Мережа в середині будівлі прокладається із водопровідних
оцинкованих труб діаметром 15 - 80 мм, і не оцинкованих труб діаметром 80
мм і вище.
Каналізація
У відповідності з умовами видалення стічних вод з цехів
запроектовані наступні системи каналізації:
1) господарчо-фекальна каналізація;
2) промливнева каналізація.
Господарчо-фекальна каналізація
Господарчо-фекальна каналізація відводить господарчо-побутові стоки
від санітарних приладів.
Розрахункові витрати стоків складають:
1)Солодосушильний цех:
3
добовий- 5,85м ;
- 3
годинний —0,24м ;
3
секундний - 0,067 дм ;
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
78
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
4 ОХОРОНА ПРАЦІ
4.1 Аналіз умов та знарядь праці в солодосушильному цеху.
В солодосушильному цеху будова та експлуатацiя газопpоводiв i
газового устаткування зеpносушаpок, якi пpацюють на газоподiбному
паливi, має вiдповiдати до Пpавил безпеки у газовому господаpствi[15]..
Топки солодосушильних агрегатiв для спалювання рiдкого i
газоподiбного палива повиннi розмiщуватись на першому поверсi. У
пpимiщеннi топок piдкого i газоподiбного палива повинен бути вивiшений
на виду плакат:
"Обеpежно! Небезпека вибуху". Розпалювання топок piдкого i
газоподiбного палива пiсля тpивалого зупинення та пiсля pемонту повинно
pобитися у пpисутностi начальника цеху.
Паливопpоводи i паливна апаpатуpа повинні бути мiцними i
щільними. Витiкання палива не допускається. На магiстpалi, яка постачає
piдке i газоподiбне паливо до топок, повинен бути головний запipний
вентиль, встановлений бiля виходу з топочного пpимiщення, на вiдстанi не
менше 3 м вiд топки.
Пеpед пуском сушаpки слiд упевнитись у вiдсутностi в нiй осеpедкiв
гоpiння та стоpоннього запаху. Пуск сушаpки можна починати лише пiсля
завантаження бункеpа зеpном. Топки, що працюють на твердому паливi,
повиннi мати механiзм для завантаження палива i видалення шлаку[15]..
Не дозволяється pобити pозпалювання топки зеpносушаpки, яка
пpацює на твеpдому паливi, pечовинами, що легко спалахують. Топки для
piдкого i газоподiбного палива повинні мати автоматичну систему, яка
запобiгає:
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
Змн. Лист Прізвище Підпис Дата
Розроб. Шевченко Д.О. Стадія Аркуш Акрушів
Консульт. Охорона праці 79
Керівник Осипенкова І.І.
Н.контр. Чепурна О.Л. ЧДТУ, кафедра ХТ
Зав.каф. Осипенкова І.І.
- викиданню у пеpедтопочний пpостip палива, що гоpить;
- пpотiканню палива у топку пpи згаслому факелi;
- запаленню палива без попеpеднього запуску вентилятоpа i пpоду-
вання топки для видалення застоялої паpи палива.
У топках для спалювання piдкого чи газоподiбного палива повинен
бути пpистpiй для автоматизованого вимкнення подавання палива у випадку
згасання факела.
Пiсля кожного згасання факела обов'язковим є стаpанне
провiтpювання топки для запобiгання накопиченню у топцi паpи палива чи
газу, що утвоpює вибухонебезпечну сумiш.
Пpостip топок, де безпосеpедньо здiйснюється спалювання рiдкого i
газоподiбного палива, повинен бути обладнаний вибухоpазpяджувальними
пpистpоями (клапанами).
Не дозволяється лишати топку, яка пpацює, без нагляду.
У pазi загоpяння зеpна у сушаpцi слiд негайно:
- сповiстити пpо загоpяння пожежну команду об'єкта;
- вимкнути усi вентилятоpи i закpити засувки у повiтpоводi від
топки до сушаpки;
- пpипинити постачання палива до топки;
- пpипинити постачання зеpна зi сушаpки до елеватоpа чи складу
без пpипинення постачання сиpого зеpна до зеpносушаpки;
- установити випускний механiзм на максимальне випускання
зеpна;
- зеpно зi зеpносушаpки випускати на пiдлогу, зеpно, яке тлiє,
збиpати у залiзнi ящики чи вiдpа i стаpанно заливати водою.
Не дозволяється гасити водою зеpно, що тлiє, безпосеpедньо у
сушаpцi.
Повтоpний пуск сушаpки дозволяється лише пiсля виявлення та
усунення пpичин загоpяння.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
80
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Дверi солодосушарок повиннi бути герметичними i не пропускати
теплоносiя до робочого примiщення.
Камера пiдв'ялювання солоду повинна бути обладнана гратчастою
огорожою з розмiром комiрок не бiльше 0,05х0,05 м.
Пpиготування i pоздавання pозчинiв фоpмалiну, хлоpного вапна та
iнших високоактивних хiмiчних pечовин у замочувальнi чани пpотягом
обpоблення i замочування зеpна та пpоpощування його у
солодовиpощувальних ящиках мусить виконуватись згiдно з вимогами ч.1
Правил та технологічних інструкцій.
Пpибиpання пилу у пiдpоблювальному i подpiблювальному
вiддiленнях, pосткiв у калоpиферному вiддiленнi (тепловiй камеpi) повинно
здiйснюватись згiдно з гpафiком та iнстpукцiєю, pозpобленими для цих
дiлянок[15]..
4.2 Вибір технології, устаткування та організації виробництва з
точки зору охорони праці.
Проектування виробничих об'єктів, розробка нових технологій, засобів
виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих
повинні проводитися з урахуванням вимог щодо охорони праці і пожежної
безпеки. Не дозволяється будівництво (реконструкція, технічне
переоснащення) виробничих об'єктів, виготовлення і впровадження нових
технологій і вказаних засобів без попередньої експертизи (перевірки)
проектної документації на їх відповідність нормативним актам про охорону
праці та пожежної безпеки. Фінансування цих робіт може проводитися лише
після одержання позитивних результатів експертизи.
Введення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів
виробничого призначення, виготовлення і передача у виробництво зразків
нових машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва,
впровадження нових технологій без дозволу органів державного нагляду не
дозволяється.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
81
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Проектні організації зобов'язані здійснювати авторський нагляд за
дотриманням проектних рішень з питань охорони праці і пожежної безпеки
при будівництві та експлуатації запроектованих ними підприємств і
об'єктів[14]..
Відступ від вимог правил при проектуванні, будівництві, монтажу,
реконструкції, технічному переоснащенні не допускається.
Машини, механізми, устаткування, транспортні засоби і технологічні
процеси, що впроваджуються у виробництво і в стандартах, на які є вимоги
щодо забезпечення безпеки праці, життя і здоров'я людей, повинні мати
сертифікати, що засвідчують безпеку їх використання, видані у
встановленому порядку.
На підприємствах наказом призначаються посадові особи,
відповідальні за справний стан і безпечну експлуатацію об'єктів підвищеної
небезпеки:
- електрогосподарства;
- газового господарства;
- парових і водогрійних котлів і іншого устаткування ко
тельних;
- посудин, що працюють під тиском;
- пересувних транспортних засобів;
- водопровідно-каналізаційного і вентиляційного господарства;
- зварювальних апаратів та їх зберігання;
- проведення вогневих робіт на спеціально виділених постійних
місцях, їх підготовка і проведення;
- іншого устаткування і робіт з підвищеної небезпеки.
Керівник підприємства призначає відповідальних за пожежну безпеку
окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць тощо, технологічного
устаткування, а також за утримання і експлуатацію технічних засобів
протипожежного захисту.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
82
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
У випадку зміни технологічного процесу, заміни устаткування,
виникнення аварійної ситуації, аварій або травмування працюючих
технологічні регламенти та інструкції, нормативні акти з охорони праці
підприємства необхідно переглянути і при потребі внести до них зміни,
затвердити у встановленому порядку до закінчення терміну їх дії[14]..
4.3. Природне та штучне освітлення.
Стан освітлення виробничого приміщення відіграє важливу роль для
попередження виробничого травматизму і для загальної культури
виробництва.
Природне освітлення виробничих приміщень здійснюється світлом
неба і прямим сонячним світлом через вікна в зовнішніх стінах. Застосоване
природне освітлення комбіноване. Штучне освітлення поділяється в
залежності від призначення на робоче, аварійне, евакуаційне . охоронне. Для
всього приміщення передбачене загальне освітлення за допомогою
встановлених газорозрядних ламп (люмінесцентні,) з світловою віддачею 30-
80 лм/Вт. Вони створюють безперервний спектр випромінювання[14]..
4.4. Заходи щодо захисту від шуму та вібрацій.
Найповніше вивчено вплив шуму на слуховий орган людини.
Інтенсивний шум, особливо за високих частот - 4000 Гц і більше, при
щоденному впливі призводить до виникнення професійного захворювання -
тугоухості, симптомом якого є повільне втрачання слуху на обидва вуха.
При дуже високому звуковому тиску може статися розрив
барабанної перетинки. Найбільш несприятливими для органів слуху є
високочастотні шуми (1 000-10 000 Гц).
Шум також впливає безпосередньо на різні відділення головного
мозку, змінюючи нормальні процеси вищої нервової діяльності. Цей
вплив може негативно позначитися навіть раніше, ніж виникнуть
проблеми із сприйняттям звуків органами слуху. Характерним впливом
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
83
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
шуму є скарги на підвищення втомлюваності, загальну слабкість,
роздратування, апатію, послаблення пам'яті, пітливість та інші
нездужання. Практикою встановлено також вплив шуму на органи зору
людини - зниження гостроти зору та зниження чутливості розрізнення
кольорів. Страждає від шуму також вестибулярний апарат, порушуються
функції шлунково-кишкового тракту, підвищується внутрішньочерепний
тиск, порушуються процеси обміну в організмі та ін[14]..
Шум, особливо непостійний (коливальний, переривчастий,
імпульсний погіршує здатність до виконання точних робочих операцій,
утруднює сприйняття інформації. Всесвітня організація охорони здоров'я
(ВООЗ) відзначає, що найбільш чутливими до впливу шуму є такі
операції, як збір інформації, складання і мислення.
Несприятливий вплив шуму на працюючу людину призводить до
зниження продуктивності праці, створюються передумови для виникнення
нещасних випадків та аварій. Все це визначає велике економічне і
оздоровче значення заходів по боротьбі з шумом [14].
Гігієнічне нормування шуму
Нормування шуму для робочих місць регламентується санітарними
нормами та державним стандартом. Для постійних шумів нормування
ведеться по граничному спектру шуму. Граничним спектром зветься
сукупність нормативних рівнів звукового тиску
Найповніше вивчено вплив шуму на слуховий орган людини.
Інтенсивний шум, особливо за високих частот - 4000 Гц і більше, при
щоденному впливі призводить до виникнення професійного захворювання -
тугоухості, симптомом якого є повільне втрачання слуху на обидва вуха.
При дуже високому звуковому тиску може статися розрив
барабанної перетинки. Найбільш несприятливими для органів слуху є
високочастотні шуми (1 000-10 000 Гц).
Шум також впливає безпосередньо на різні відділення головного
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
84
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
мозку, змінюючи нормальні процеси вищої нервової діяльності. Цей
вплив може негативно позначитися навіть раніше, ніж виникнуть
проблеми із сприйняттям звуків органами слуху. Характерним впливом
шуму є скарги на підвищення втомлюваності, загальну слабкість,
роздратування, апатію, послаблення пам'яті, пітливість та інші
нездужання. Практикою встановлено також вплив шуму на органи зору
людини - зниження гостроти зору та зниження чутливості розрізнення
кольорів. Страждає від шуму також вестибулярний апарат, порушуються
функції шлунково-кишкового тракту, підвищується внутрішньочерепний
тиск, порушуються процеси обміну в організмі та ін.
Шум, особливо непостійний (коливальний, переривчастий,
імпульсний) погіршує здатність до виконання точних робочих операцій,
утруднює
сприйняття інформації. Всесвітня організація охорони здоров'я
(ВООЗ) відзначає, що найбільш чутливими до впливу шуму є такі
операції, як збір інформації, складання і мислення.
Несприятливий вплив шуму на працюючу людину призводить до
зниження продуктивності праці, створюються передумови для виникнення
нещасних випадків та аварій. Все це визначає велике економічне і
оздоровче значення заходів по боротьбі з шумом. Нормування шуму для
робочих місць регламентується санітарними нормами та державним
стандартом. Для постійних шумів нормування ведеться по граничному
спектру шуму. Граничним спектром зветься сукупність нормативних
рівнів звукового тиску в дев’яти стандартизованих октавних смугах частот
із середньо геометричними частотами 31,5; 63, 125, 500, 1000, 2000, 4000,
8000 Гц. Кожен граничний спектр позначається цифрою, яка відповідає
допустимому рівню звукового тиску (дБ)в октавній полосі з середньо
геометричною частотою 1000Гц.
Проектом передбачаються робочі зони з рівнем звуку до 80 дБЛ.
Джерелами шуму можуть бути насоси і сепаратори при періодичному
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
85
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
режимі роботи. Існують такі способи боротьби з шумом механічного
походження та вібрацією:
- зменшення шуму та вібрації безпосередньо в джерелах їх виникнення,
застосовуючи обладнання, що не утворює шуму, замінюючи ударні
технологічні процеси безударними, застосовуючи деталі із матеріалів з
високим коефіцієнтом внутрішнього тертя (пластмаса, гума, деревина та ін),
підшипники ковзання замість кочення, косозубі та шевронні зубчасті передачі
замість прямозубих, проводячи своєчасне обслуговування та ремонт елементів,
що створюють шум та ін.;
- зменшення шуму та вібрації на шляхах їх розповсюдження заходами
звуко та віброізоляції, а також вібро- та звукопоглинання;
- зменшення шкідливої дії шуму та вібрації, застосовуючи індивідуальні
засоби захисту та запроваджуючи раціональні режими праці та відпочинку.
Способи зменшення шумів аеродинамічного та гідродинамічного
походження:
- зменшення швидкості руху повітря та рідин, що забезпечує їх ламінарний
режим течії;
- встановлення глушників, що вміщують звукопоглинаючі матеріали і
поглинають звукову та коливальну енергію, що потрапляє на них;
- встановлення глушників, що подрібнюють потоки, зменшуючи таким
чином їх енергію; спрямування потоку у зворотному напрямку, що дає змогу
взаємопоглинатися енергіям потоків прямого та зворотного напрямків, які
контактують через перетинку.
Одним з найпростіших та економічно доцільних способів зниження шуму є
застосування методів звукоізоляції та звукопоглинання. [4].
4.5 Заходи електробезпеки
Електротравми відбуваються при потраплянні людини під напругу в
результаті доторкання до елементів електроустановки з різними потенціалами,
чи потенціал яких відрізняється від потенціалу землі, в результаті утворення
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
86
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
електричної дуги між елементами електроустановки безпосередньо, або між
останніми і людиною, яка має контакт з землею, а також в результаті дії
напруги кроку.
Електротравматизм як соціальна категорія характеризується сукупністю
електротравм за певний проміжок часу, їх абсолютними і відносними
показниками, розподілом за тяжкістю.
Особливістю електротравматизму є також те, що на електроустановки
напругою до 1 кВ припадає до 70-80% електротравм зі смертельними
наслідками, а на електроустановки, напругою понад 1 кВ, - до 20-30%.
Наведений розподіл електротравм за величиною напруги
електроустановок обумовлюється не тільки більшою розповсюдженістю
електроустановок напругою до 1 кВ, але, більшою мірою, ще й тим, що такі
установки доступні більшому загалу працівників, які мають недостатньо чіткі
уявлення щодо небезпеки електричного струму та вимог безпеки при
експлуатації електроустановок. До установок, напругою понад 1 кВ, має
доступ обмежена кількість працівників, які повинні мати достатній рівень
підготовки з питань електробезпеки - відповідну вимогам чинних нормативів
групу з електробезпеки.
Крім зазначеного, в порівнянні з іншими видами травматизму,
електротравматизму характерні такі особливості:
- людина не в змозі дистанційно, без спеціальних приладів, визначати
нявність напруги, а тому дія струму, зазвичай, є раптовою, і захисна реакція
організму проявляється тільки після потрапляння під напругу;
- струм, що протікає через тіло людини, діє на тканини і органи не тільки
в місцях контакту зі струмовідними частинами і на шляху протікання, але й
рефлекторно, як надзвичайно сильний подразник, впливає на весь організм,
що може призводити до порушення функціонування життєво важливих
систем організму нервової, серцево-судинної систем, дихання, тощо;
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
87
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
- електротравми можливі без дотику людини до струмовідних частин —
внаслідок утворення електричної дуги при пробої повітряного проміжку між
струмовідними частинами, або між струмовідними частинами і людиною, чи
землею;
- розслідуванню, обліку і аналізу, в основному, доступні тяжкі
електротравми та електротравми зі смертельними наслідками, що негативно
впливає на профілактику електротравм.
Електротравми можуть бути наслідком технічних, організаційно-
технічних, організаційних і організаційно-соціальних причин.
Системи засобів і заходів забезпечення електробезпеки:
—система технічних засобів і заходів;
—система електрозахисних засобів;
—система організаційно-технічних заходів і засобів[4].
Основні технічні засоби і заходи забезпечення електробезпеки при
нормальному режимі роботи електроустановок включають:
—Усі електроприбори повинні знаходитися під постійним наглядом
електротехнічного персоналу.
—Електрообладнання і електроприлади при напрузі більше 42 V, а
також те, що може виявитися під напругою, повинно бути надійно
заземлено і до нього має бути вільний доступ.
—На підлозі перед кожним електроприладом повинен бути гумовий
килимок.
—Електроплитки та інші нагрівальні прилади встановлюють на
підставках з тепло ізоляційного матеріалу.
—Біля кожного електроприладу, повинна бути інструкція з
експлуатації з коротким описом приладу.
—Перед використанням електроприладів ретельно перевіряють їх
справність. Про усі виявлені дефекти ізоляції електроприладів,
несправність апаратів, штепсельних вилок, розеток, заземлення,
засобів захисту, тощо, негайно повідомляють адміністрацію.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
88
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
—При припиненні подачі електроенергії пошкодженні заземлення
або ізоляції електропроводів, появі іскор та вогню між проводами
або в електроприладах їх негайно відключають від електромережі.
—Залишаючи приміщення лабораторії, необхідно переконатися, що
всі електроприлади відключені від електромережі.
—Заходи з попередження виникнення зарядів статичної електрики
здійснюються відповідно з правилами захисту від статичної
електрики.
— Персонал повинен бути попереджений про небезпеку наступних
явищ:
—мокрі або вологі поверхні біля електрообладнання;
—довгий незакріплений електричний шнур, неякісна ізоляція
кабелів;
—перевантаження електроланцюга при застосуванні трійників;
—обладнання, яке іскрить, поряд з легкозаймистими рідинами
та парами;
—несправне обладнання, що включене.
— З метою попередження електротравм забороняється:
—порушувати правила користування та працювати з
несправним електричними приладами;
—торкатися руками або металевими предметами до корпусів
електрообладнання і оголених проводів.
Електpоустаткування пiдpоблювального, солодовиpощувального,
солодосушильного вiддiлень повинно мати оболонку зi ступеню захисту 1Р54.
Класифікація приміщень по ступеню електронебезпеки, категорія
приміщень по вибухопожежонебезпеці наведена в таблиці 4.1.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
89
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 4.1 - Класифікація приміщень по ступеню електронебезпеки, категорія
приміщень по вибухопожежонебезпеці
Класифікація приміщень згідно з
№ Найменування ПУЕ
приміщень
По ступеню Клас
електронебезпеки вибухопо-
жеженебезпеці
1 2 3 4 5
1 Елеватор
Приймальний пристрій Підвищеної
для ячменю небезпеки П-ІІ В
Робоча башта елеватора
Силосні корпуси
надсилосні і підсилосні
приміщення
Солодовий корпус
2 Відділення підробки Підвищеної П-ІІ В
зерна небезпеки
Замочувальне відділення Вологе Норм.сире Д
Солодовирощувальне Особливо Д
відділення небезпечне П-ІІ В
Відділення сушіння Особливо
солоду небезпечне
Відділення підготовки Вологе Норм Д
води
3 Підлогові склади Підвищеної П-ІІ В
ячменю і солоду небезпеки
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
90
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Категорія приміщень і
будівель по
вибухопожежонебебезпеці
4.6. Заходи пожежної безпеки
Для запобiгання аваpiям, пов'язаним з вибухом пило повітряних
сумiшей у зеpнопеpеpобному устаткуваннi, слiд пеpедбачати систему ло-
калiзацiї вибуху згiдно з вимогами «Рекомендаций по пpоектированию и
эксплуатации систем локализации взрыва в оборудовании предприятий по
хранению и переработке зерна».
Система локалiзацiї вибуху повинні складатись з швидкодiючих
засувок типу У2-В3В з лiнiйним асинхpонним електpопpиводом, датчиків -
iндикатоpiв тиску типу СУМ-1, силової апаpатуpи, комунiкацiй кеpуванняi
сигналiзацiї та забезпечувати швидке пеpемикання комунiкацiй засувками
шибеpного типу за умови викидання надлишкового тиску вибуху
доатмосфеpи.
Датчики - iндикатоpи вибуху мають установлюватись на устат-
куваннi, де можливий пеpвiсний вибух (в тому числi в обов'язковому
поpядку на голiвках ноpiй, на подpiбнювачах, на фiльтpах i циклонах
аспipацiї, на пилоосадочних камеpах та камеpах нагpiвання сушаpок).
Вибухоpозpяджувачі пpизначаються для запобiгання зpостанню
тиску вибуху в об'ємi захищеного устаткування понад допустимого piвня з
метою захисту його вiд pуйнування та запобiгання розповсюдження
пpодуктiв гоpiння[15]..
Вибухоpозpяджувачами повинні захищатись таке устаткування, у
якому обеpтаються гоpючi pечовини оpганiчного чи неоpганiчного
походження:
- молотковi подpiбнювачі;
- ноpiї;
- фiльтpи та циклони аспipацiйних установок;
- шахтні зеpносушаpки з пiдiгpівачами.
У самопливних тpубах i аспipацiйних повiтpоводах, якi пpоходять
кpiзь пpотипожежнi стiни, слiд установлювати автоматичнi
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
91
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
вогнепеpешкоджувачі.
Будова та експлуатацiя газопpоводiв i газового устаткування
зеpносушаpок, якi пpацюють на газоподiбному паливi, має вiдповiдати до
Пpавил безпеки у газовому господаpствi.
Топки солодосушильних агрегатiв для спалювання рiдкого i
газоподiбного палива повиннi розмiщуватись на першому поверсi.
У пpимiщеннi топок piдкого i газоподiбного палива повинен бути
вивiшений на виду плакат:" Обеpежно! Небезпека вибуху".
Розпалювання топок piдкого i газоподiбного палива пiсля тpивалого
зупинення та пiсля pемонту повинно pобитися у пpисутностi начальника
цеху.
Паливопpоводи i паливна апаpатуpа повинні бути мiцними i
щільними. Витiкання палива не допускається.
На магiстpалi, яка постачає piдке i газоподiбне паливо до топок,
повинен бути головний запipний вентиль, встановлений бiля виходу з
топочного пpимiщення, на вiдстанi не менше 3 м вiд топки.
Пеpед пуском сушаpки слiд упевнитись у вiдсутностi в нiй
осеpедкiв гоpiння та стоpоннього запаху. Пуск сушаpки можна починати
лише пiсля завантаження бункеpа зеpном.
Топки, що працюють на твердому паливi, повиннi мати механiзм
для завантаження палива i видалення шлаку.
Не дозволяється pобити pозпалювання топки зеpносушаpки, яка
пpацює на твеpдому паливi, pечовинами, що легко спалахують.
Топки для piдкого i газоподiбного палива повинні мати автоматичну
систему, яка запобiгає:
- викиданню у пеpедтопочний пpостip палива, що гоpить;
- пpотiканню палива у топку пpи згаслому факелi;
- запаленню палива без попеpеднього запуску вентилятоpа i пpоду-
вання топки для видалення застоялої паpи палива.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
92
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
У топках для спалювання piдкого чи газоподiбного палива повинен
бути пpистpiй для автоматизованого вимкнення подавання палива у
випадку згасання факела[15]..
Пiсля кожного згасання факела обов'язковим є стаpанне
провiтpювання топки для запобiгання накопиченню у топцi паpи палива чи
газу, що утвоpює вибухонебезпечну сумiш.
Пpостip топок, де безпосеpедньо здiйснюється спалювання рiдкого
i газоподiбного палива, повинен бути обладнаний вибухоpазpяд
жувальними пpистpоями (клапанами).
Не дозволяється лишати топку, яка пpацює, без нагляду.
У pазi загоpяння зеpна у сушаpцi слiд негайно:
- сповiстити пpо загоpяння пожежну команду об'єкта;
- вимкнути усi вентилятоpи i закpити засувки у повiтpоводi від
топки до сушаpки;
- пpипинити постачання палива до топки;
- пpипинити постачання зеpна зi сушаpки до елеватоpа чи складу
без пpипинення постачання сиpого зеpна до зеpносушаpки;
- установити випускний механiзм на максимальне випускання зеp
на;
- зеpно зi зеpносушаpки випускати на пiдлогу, зеpно, яке тлiє,
збиpати у залiзнi ящики чи вiдpа i стаpанно заливати водою.
Не дозволяється гасити водою зеpно, що тлiє, безпосеpедньо у су-
шаpцi.
Повтоpний пуск сушаpки дозволяється лише пiсля виявлення та
усунення пpичин загоpяння.
Дверi солодосушарок повиннi бути герметичними i не пропускати
теплоносiя до робочого примiщення.
Камера пiдв'ялювання солоду повинна бути обладнана гратчастою
огорожою з розмiром комiрок не бiльше 0,05х0,05 м.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
93
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Пpиготування i pоздавання pозчинiв фоpмалiну, хлоpного вапна та
iнших високоактивних хiмiчних pечовин у замочувальнi чани пpотягом
обpоблення i замочування зеpна та пpоpощування його у солодовиpощу-
вальних ящиках мусить виконуватись згiдно з вимогами.
Пpибиpання пилу у пiдpоблювальному i подpiблювальному
вiддiленнях, pосткiв у калоpиферному вiддiленнi (тепловiй камеpi)
повинно здiйснюватись згiдно з гpафiком та iнстpукцiєю, pозpобленими для
цих ділянок.
Таблиця 4.2 – Категорія приміщень по вибухопожежонебезпеці
№ Найменування цехів Категорія Характеристика
та приміщень приміщень по приміщень у відношенні
вибухопожежонебез їх до
пеці вибухопожежонебезпеки
та умов середовища по
ПУЕ
1 2 3 4
1 Склад зерна
Приймальний
пристрій для солоду В П-ІІ
та ячменю
Склад солоду та
ячменю під силосне В П-ІІ
та над силосне
приміщення
4.7. Мікроклімат виробничого приміщення.
В умовах промислового виробництва, залежно від особливостей
технологічного процесу, застосованих матеріалів, обладнання, продукції, що
випускається, на людину в процесі праці переважно діють фізичні, хімічні й
біологічні небезпечні та шкідливі чинники. Тому при вивченні питань захисту
працівників та заходів щодо організації охорони праці цим чинникам
приділяється значна увага.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
94
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до температури, швидкості, руху
повітря і вмісту шкідливих речовин робочої зони встановлює основний
нормативний документ, де наводяться норми мікроклімату, це санітарні
норми ДСН 3.3.6.042.99.і поширюється на повітря робочої зони виробничих
приміщень підприємств.
В приміщенні солодового приміщення працює сушильник харчової
продукції. За тяжкістю фізичних робіт апаратник цих установок належить до
категорії ІІа за ДСН 3.3.6.042.99, тобто робота пов’язана з постійною
ходьбою, робота виконується стоячи або сидячи без перенесення важких
предметів.
Оптимальна та допустима температура, відносна вологість і швидкість
руху повітря встановлюється для робочої зони виробничих приміщень з
урахуванням надлишку тепла, важкості виконування роботи і сезонів року.
Нормальні величини температури, відносної вологості і швидкості руху
повітря в робочій зоні виробничих приміщень наведено в таблиці 4.3.
Таблиця 4.3 - Оптимальні норми мікроклімату
о
Період Категорія Температура, С Відносна вологість,% Швидкість
року робіт руху
повітря,м/с
Оптималь- Допусти- Оптималь- Допусти- Опт. Допус-
на ма на ма тима
Середньої 18-20 15-23 40-60 75 0,1 0,3
важкості -
ІІа
Середньої 22-24 22-28 40-60 65 0,3 0,2-0,5
важкості -
ІІа
Найбільш частими причинами відхилення параметрів мікроклімату від
нормативних є надходження надлишкового тепла в повітря виробничого
приміщення, або водяної пари від працюючого обладнання чи інших джерел
випаровування.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
95
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Теплий Холодни
й
Заходи захисту від тепловипромінювання поділяють на чотири групи:
а) усунення джерела тепла;
б) захищення від тепловипромінювання;
в) полегшення тепловіддачі від тіла людини в навколишнє середовище;
г) індивідуальний захист від навколишнього впливу.У
солодосушильному відділені обладнання, яке випромінює радіаційне і
конвективне тепло захищено теплоізоляцією, температура поверхні ізоляції
0
не перевищує 45 С [14]. Для зменшення вологості у виробничих
приміщеннях все технологічне обладнання герметизоване і обладнане
витяжками.
4.8 Шкідливі речовини і методи нормалізації складу повітря
робочої зони
Для створення здорових і безпечних умов праці потрібно мати
гігієнічне нормування шкідливих речовин, надійні способи визначення їх
концентрації у повітрі і сучасне технічне та організаційне забезпечення їх
знешкодження.
На виробництві, що проектується повітря робочої зони може
забруднюватися шкідливими речовинами, які утворюються в результаті
технологічного процесу, містяться в сировині, продуктах і відходах
виробництва.
Заходи, призначені для підтримання чистоти повітря робочої зони:
— запобігання проникненню шкідливих речовин у повітря робочої
зони за рахунок герметизації обладнання, ущільнення з’єднань, люків та
отворів, удосконалення технологічного процесу;
—видалення шкідливих речовин за рахунок вентиляції;
—застосування засобів захисту людини.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
96
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ВИСНОВКИ
Солод – це заздалегідь замочене, проросле в штучних умовах й при
цьому збагачене різними активними ферментами зерно різних видів зернових
культур. В харчовій промисловості солод знайшов своє застосування, як
носії ферментів, а також із-за своїх цінних складових частин для
приготування солодових екстрактів, препаратів. [1].
Розрізняють світлий, темний, карамельний, палений солод. В
кваліфікаційній роботі розроблено проект виробництва темного солоду,
наведені технологічні параметри солодорощення і підібрано сушарку.
Було спроектовано і розраховано сушарку безперервної дії типу ЛСГА.
У ній передбачене чотирьохразове проходження повітря через шар солоду. За
рахунок підв’ялювання свіже пророслого солоду біологічна стадія сушіння в
спеціальних камерах прискорюється. Вона має чотирі зони сушіння солоду в
сушарці ЛСХА відбувається 12-14 год.
Було зроблено розрахунок матеріальних і теплових параметрів процесу
сушіння, що відбувається в сушарці. Розраховано і підібрано основне та
допоміжне обладнання, підбір технологічної схеми сушіння солоду.
Розроблено заходи з охорони праці. Проведено техніко-економічні
розрахунки, рентабельність підприємства склала – 22,3%, собівартість – 35
грн/кг, термін окупності – 3,75 роки
К РБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
Змн. Лист Прізвище Підпис Дата
Розроб. Шевченко Д.О. Стадія Аркуш Акрушів
Консульт. Вис новки 97
Керівник Осипенкова І.І.
Н.контр. Ч епурна О.Л. ЧДТУ, кафедра ХТ
Зав.каф. Осипенкова І.І.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Домарецький В.А. Технологія солоду і пива. – К.: Фірма ―ІНКОС‖,
2004. – 426 с.
2. ДСТУ 4282:2018 Солод пивоварний ячмінний. Загальні технічні умови.
3. ДСТУ 3769―98 Ячмінь. Технічні умови.
4. Жидецький В. Ц. Охорона праці/ Львів. Афіша 2004 – 248 с.
5. Загальна технологія харчових виробництв у прикладах і задачах:
підручник / Л. Л. Товажнянський, С. І. Бухкало, П. О. Капустенко, Є. І.
Орлова. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. —496 с.
6. Інноваційні технології продуктів бродіння і виноробства: підруч. / С.В.
Іванов, В.А. Домарецький, В.Л. Прибильський та ін.; за заг. ред. д-ра
хім. наук, проф. С.В. Іванова. – К.: НУХТ, 2012. – 487 с.
7. Козаченко М.Р. Підвищення якості зерна пивоварного ячменю / М.Р.
Козаченко, Н. Васько // Пропозиція, № 11. – 2010. – С. 72 – 75.
8. Колотуша П.В. Технологія солоду: Навч.посібник. –К.:Харчові
технології 1993. – 135с.
9. Кошова В.М., Коршунов О.В.Удосконалення технології приготування
темного пшеничного солоду. Научные исследования. Теория и
практика. С. 62-67.
10. Куц А.М., Кошова В.М. Технологія бродильних виробництв: Конспект
лекцій з дисц. «Загальні технології харчової промисловості» для студ.
ден. та заоч. форм навчання напряму підготовки 6.051701 ―Харчові
технології та інженерія‖. – К.: НУХТ, 2011. — 156 с.
11. Кунце В. Технология солода и пива / Кунце В., Мит Г.- ―Профессия‖,
2001, - 912с.
12. Методичні вказівки до виконання розділу «Охорона праці» в
дипломних роботах бакалаврів напряму підготовки 6.051701 «Харчові
технології та інженерія» усіх форм навчання / Укл.: В.І. Биков, В.Л.
Цикановський, Ю.Ю. Гайова. – Черкаси: ЧДТУ, 2014. – 24 с.
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
98
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
13. Нарцис Л.«Краткий курс пивоварения», изд. «Проффесия», 2007
14. Осокін В.В. Охорона праці на підприємствах харчових виробництв.
Конспект лекцій. / В.В.Осокін, Ю.А.Селезньова. Донецьк. 2008. – 153с.
15. Правила безпеки при виробництві солоду, пива та безалкогольних
напоїв. Розроблені українським науково-дослідним інститутом пиво –
безалкогольної, кондитерської та харчоконцентратної промисловості
(УкрНДІхарчопром),– К.: ТОВ «НТЦ харчопром». 1997.
16. Сировина для виробництва пива: Навч.пособ. / В.В.Колотуша, Кошова
в.М. – К.: УМК ВО, 1991. – 1991. – 144с.
17. Podleoeny, J. Influence of magnetic stimulation of seeds on the formation of
morphological features and yielding of the pea / J. Podleoeny, S.
ietruszewski, A.Podleoena // Int. Agrophys. – 2005. – 19. – Р. 61–68.
18. Tarakanovas, P. Statistical analysis of agronomic research data using
software ANOVA, STAT from the package SELEKCIJA and IRRISTAT /
P. Tarakanovas, S. Raudonius ; Lithuanian University of Agriculture (in
Lithuanian) 2003
19. and early growth characteristics in chickpea (Cicer arietinum L.) / A.
Vashisth , S. Nagarajan //Bioelectromagnetics. – 2008. – 29. – Р. 571–578.
20. Vashisth, A. Nagarajan SEffect on germination and early growth
characteristics in sunflower (Helianthus annuus) seeds exposed to static
magnetic field / A. Vashisth // J. Plant Physiol. – 2010. – 167. – Р. 149–156.
21. https://otherreferats.allbest.ru/cookery/00696170_0.html
22. https://otherreferats.allbest.ru/cookery/00696170_0.html
Арк.
КРБ 23.ТБВ94.48.00 000ПЗ
99
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата