ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5510| Title: | Проект спиртового заводу (цех культивування дріжджів та зброджування сусла, сировина – кукурудза, продуктивність 8000 дал/добу) |
| Authors: | Батраченко, Олександр Вікторович Каращук, Ліна Станіславівна |
| Keywords: | бродіння;дріжджі |
| Issue Date: | 29-Jun-2023 |
| Abstract: | Кваліфікаційна робота бакалавра: 92с.; 5рис.; 24табл.; 22джерел.; 3 креслень.; 2 плакат. Мета проекту: Проект спиртового заводу (цех культивування дріжджів та зброджування сусла, сировина – кукурудза, продуктивність 8000 дал/добу) В даній роботі наведено науково-теоретичне обґрунтування процесу бродіння. Розглянуто технологічну схему зброджування сусла з крохмалевмісної сировини періодичним способом. Наведено характеристику сировини, напівпродуктів і продуктів. Проведено розрахунок продуктів і тепловий баланс. В кваліфікаційній роботі бакалавра для зброджування крохмалевмісного сусла запропоновано новий штам дріжджів ДТ-05М селекції HB ТОВ «Інтермаш». Дріжджі цих штамів термотолерантні, тобто у випадку підвищення температури зброджуваного сусла до 36...38°С зберігають високу бродильну активність. В роботі прийнята безперервна технологічна схема зброджування сусла з попередньою електрохімічною обробкою поживних середовищ для дріжджів. В проекті передбачено використання сусла після електрохімічної обробки, для розвитку виробничих дріжджів. При використанні безперервного зброджування сусла із крохмалевмісної сировини вихід спирту збільшується на 0,33 дал/т умовного крохмалю у порівнянні з періодичним способом бродіння. Збільшується спиртозйом з 1 м3 бродильних апаратів - 2,3 дал/м3 -добу у порівнянні з 2,0 дал/м3 -добу при періодичному бродінні, тобто збільшується продуктивність бродильного відділення.Для збагачення барди мінеральними поживними речовинами в оброблену до pH 3,5 барду додають карбамід і ортофосфорну кислоту в кількості 0,1 % до переробленого зерна. Виробничі дріжджі, вирощені на такому поживному середовищі, мали 160-185 млн./мл дріжджових клітин. Розроблено заходи з охорони праці. Проведено техніко-економічні розрахунки, рентабельність підприємства склала – 26%, собівартість – 599,1 грн/кг, термін окупності – 4,4 роки |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5510 |
| Appears in Collections: | 181 Харчові технології (Харчові технології та інженерія) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Каращук.pdf Restricted Access | 17.3 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ, БУДІВНИЦТВА ТА РАЦІОНАЛЬНОГО
ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
КАФЕДРА ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи бакалавра
на тему: «Проект спиртового заводу (цех культивування дріжджів та
зброджування сусла, сировина – кукурудза, продуктивність 8000 дал/добу)»
Виконала студентка 4 курсу,
Групи ТБВ - 94
Спеціальності 181 «Харчові технології»,
за ОП «Харчові технології та інженерія»
(шифр і назва напряму підготовки, спеціальності)
Ліна КАРАЩУК
(прізвище та ініціали)
Керівник Олександр БАТРАЧЕНКО
(прізвище та ініціали)
Рецензент
(прізвище та ініціали)
Черкаси - 2023 року
Черкаський державний технологічний університет
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування
Кафедра харчових технологій
Спеціальність 181 «Харчові технології»,
ОП «Харчові технології та інженерія»
ЗАТВЕРДЖУЮ:
Зав.кафедри ХТ
_______Ірина ОСИПЕНКОВА
« ___» ______ 2023 року
Завдання
на кваліфікаційну роботу бакалавра студентові
Каращук Ліні Станіславівні_____________________
1.Тема проекту (роботи) “Проект спиртового заводу (цех культивування
дріжджів та зброджування сусла, сировина – кукурудза, продуктивність 8000
дал/добу)”
затверджена наказом по університету від «09» 03 2023 р. № _60/04_____
2.Термін здачі студентом закінченого проекту (роботи) 12 червня 2023 р.
3.Вихідні дані до проекту
Збродження крохмалевмісного сусла
Норми технологічного проектування
Асортимент продукції: спирт етиловий ректифікований вищої очистки
Сировина для виробництва продукції: кукурудза
4.Зміст розрахунково-пояснювальної записки ___________________________
Титульний аркуш____________________________________________
Завдання на проектування____________________________________
Зміст, Економічна частина. Технологічна частина. Будівельні рішення.
Охорона праці. Висновки. Перелік літератури.
5.Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових
креслень)________________________________________________________
Апаратурно-технологічна схема з автоматизацією – 1аркуш_______
Плани будівель і споруд – 1 аркуш______________________
Розрізи – 1 аркуш______________________
_____Охорона праці________________-_1 аркуш_______________________
_____Економіка________________-_1 аркуш_______________________
6.Консультанти по проекту (роботі), із зазначенням розділів проекту, що
стосуються їх
Підпис, дата
Розділ Консультант
Завдання Завдання
видав прийняв
Економічна частина
Технологічна частина
Будівельна частина
Охорона праці
7.Дата видачі завдання ______________________________________
Керівник _______________
(підпис)
Завдання прийняв до виконання ________________
(підпис)
Календарний план
Пор Назва етапів Термін виконання Примітка
. № етапів проекту
(роботи)
1 Техніко-економічне обгрунтування проекту 12.04
2 Розробка технологічної схеми,
розрахунок продуктів і обладнання 24.04
3 Енергетичні розрахунки 29.04
4 Викреслювання планів і розрізів
і погодження їх з консультантами 10.05
5 Апаратурно-технологічна схема 15.05
6 Техніко-економічні розрахунки 20.05
7 Оформлення креслень із затвердженням
8 їх консультантами 25.05
9 Оформлення пояснювальної записки 02.06
10 Подання проекту на кафедру і
підготовка до захисту в ЕК 04.06
Студент ___________________________________
(підпис)
Керівник проекту ___________________________________
(підпис)
ЗМІСТ
Вступ 7
1 Економічна частина 9
1.1 Техніко-економічне обґрунтування проекту 9
1.2 Техніко-економічні розрахунки 10
2 Технологічна частина 21
2.1 Структура підприємства 21
2.2 Режими роботи цехів і відділень 22
2.3 Асортимент і характеристика проектованої продукції 23
2.4 Асортимент і характеристика сировини та допоміжних матеріалів 26
2.5 Технологічна схема виробництва 30
2.5.1 Принципова технологічна схема 30
2.5.2 Вибір і обґрунтування способів і режимів технології 32
2.5.3 Опис апаратурно-технологічної схеми 43
2.6 Розрахунок продуктів 47
2.6.1.Вихідні дані 47
2.7 Розрахунок і підбір технологічного обладнання 61
2.8 Розрахунок води і стоків 65
2.9 Асортимент і характеристика сировини та допоміжних матеріалів 66
2.10 Розрахунок витрат електроенергії 68
2.11 Характеристика відходів (вторинної сировини) і рекомендації щодо їх
68
використання
2.12 Контроль виробництва і управління якістю продукції 71
2.13 Заходи щодо охорони довкілля 74
2.14 Компонування головного виробничого корпусу (цехів, що
75
проектуються)
3 Будівельні рішення 78
4 Охорона праці 80
Висновки 88
Перелік посилань 90
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Каращук Л. Літ. Арк. Акрушів
Консул.. 7
зміст
Керівник. Батраченко
Н.контр Чепурна Кафедра ХТ,2023, ЧДТУ
Зав.каф Осипенкова
РЕФЕРАТ
Кваліфікаційна робота бакалавра: 92с.; 5рис.; 24табл.; 22джерел.; 3
креслень.; 2 плакат.
Мета проекту: Проект спиртового заводу (цех культивування дріжджів
та зброджування сусла, сировина – кукурудза, продуктивність 8000 дал/добу)
В даній роботі наведено науково-теоретичне обґрунтування процесу
бродіння.
Розглянуто технологічну схему зброджування сусла з крохмалевмісної
сировини періодичним способом. Наведено характеристику сировини,
напівпродуктів і продуктів. Проведено розрахунок продуктів і тепловий баланс.
В кваліфікаційній роботі бакалавра для зброджування крохмалевмісного
сусла запропоновано новий штам дріжджів ДТ-05М селекції HB ТОВ
«Інтермаш».
Дріжджі цих штамів термотолерантні, тобто у випадку підвищення
температури зброджуваного сусла до 36...38°С зберігають високу бродильну
активність.
В роботі прийнята безперервна технологічна схема зброджування сусла з
попередньою електрохімічною обробкою поживних середовищ для дріжджів. В
проекті передбачено використання сусла після електрохімічної обробки, для
розвитку виробничих дріжджів.
При використанні безперервного зброджування сусла із крохмалевмісної
сировини вихід спирту збільшується на 0,33 дал/т умовного крохмалю у
3
порівнянні з періодичним способом бродіння. Збільшується спиртозйом з 1 м
3 3
бродильних апаратів - 2,3 дал/м -добу у порівнянні з 2,0 дал/м -добу при
періодичному бродінні, тобто збільшується продуктивність бродильного
відділення.
Запропоновано вирощувати виробничі дріжджі на обробленій
електрохімічним способом барді, pH якої становить 3,2-3,5. У такій барді вміст
амінокислот збільшується на 45 % в порівнянні з вихідною бардою,
підкисленою сірчаною кислотою до pH 3,9. Електрохімічно оброблена барда
має антисептичні властивості і не змінює pH протягом 72 год.
Для збагачення барди мінеральними поживними речовинами в оброблену
до pH 3,5 барду додають карбамід і ортофосфорну кислоту в кількості 0,1 % до
переробленого зерна. Виробничі дріжджі, вирощені на такому поживному
середовищі, мали 160-185 млн./мл дріжджових клітин.
Розроблено заходи з охорони праці. Проведено техніко-економічні
розрахунки, рентабельність підприємства склала – 26%, собівартість – 599,1
грн/кг, термін окупності – 4,4 роки
БРОДІННЯ, ДРІЖДЖІ, СУСЛО, КУКУРУДЗА, БРАЖКА, СПИРТ.
ABSTRACT
Bachelor's thesis qualification: 92p.; 5Fig.; 24tab.; 22sources.; 3 drawings.; 2
poster.
The purpose of the project: Distillery Project (Yeast Cultivation and Wort
Fermentation Production Unit, Raw Material - Corn, with a Productivity of 8000
dal/day).
This paper provides a scientific and theoretical justification of the fermentation
process.
The technological scheme of fermentation of wort from starch-containing raw
materials by a periodic method is considered. The characteristics of raw materials,
semi-products and products are given. Calculation of products and heat balance was
carried out.
A new strain of yeast DT-05M of HB selection of "Intermash" LLC was
proposed in the bachelor's qualification work for fermentation of starch-containing
wort.
The yeast of these strains is thermotolerant, i.e., in the event of an increase in
the temperature of the fermented wort to 36...38°C, they retain high fermentation
activity.
The work adopts a continuous technological scheme of fermentation of wort
with preliminary electrochemical treatment of nutrient media for yeast. The project
envisages the use of wort after electrochemical treatment for the development of
production yeast.
When using continuous fermentation of wort from starch-containing raw
materials, the yield of alcohol increases by 0.33 dal/t of conventional starch
compared to the periodic method of fermentation. The alcohol consumption from 1
m3 of fermentation apparatus increases - 2.3 dal/m3 -day in comparison with 2.0
dal/m3 -day during periodic fermentation, that is, the productivity of the fermentation
department increases.
It is proposed to grow production yeast on electrochemically treated bard, the
pH of which is 3.2-3.5. In such bard, the content of amino acids increases by 45%
compared to the original bard acidified with sulfuric acid to pH 3.9.
Electrochemically treated bard has antiseptic properties and does not change pH for
72 hours.
To enrich the bard with mineral nutrients, urea and orthophosphoric acid in the
amount of 0.1% are added to the processed grain in the bard processed to pH 3.5.
Production yeast grown on such a nutrient medium had 160-185 million/ml yeast
cells.
Labor protection measures have been developed. Technical and economic
calculations were carried out, the profitability of the enterprise was 26%, the cost
price was UAH 599,1/kg, the payback period was 4.4 years
FERMENTATION, YEAST, WORTH, CORN, BREW, ALCOHOL.
ВСТУП
Нові напрями розвитку технології спирту вимагають:
підвищення концентрації сухих речовин сусла;
проведення бродіння при підвищених температурах та конце-
нтраціях спирту в бражці;
забезпечення подальшого скорочення собівартості спирту за
рахунок економії сировини, палива та електроенергії.
У таких умовах необхідні високопродуктивні раси дріжджів з
підвищеною осмофільністю, термотолерантністю та бродильною активністю.
Селекція фізіологічно активних клонів спиртових дріжджів, технологічно
стійких до несприятливих факторів, які мають підвищену продуктивність,
осмофільність та термотолерантність, дозволить підвищити ефективність
спиртового виробництва в результаті інтенсифікації процесів
дріжджегенерування та бродіння, скорочення втрат спирту та сировини.
На підприємствах України використовується нові штами дріжджів У-
5010 селекції УкрНДІспиртбіопрод та ДТ-05М селекції HB ТОВ «Інтермаш»
[21].
Дріжджі цих штамів термотолерантні, тобто у випадку підвищення
температури зброджуваного сусла до 36...38°С зберігають високу бродильну
активність. Термотолерантні штами мають перевагу над расою XII за
швидкістю зброджування, втратам з незбродженими вуглеводами та
біосинтезом спирту. Ці штами мають високу осмофільність, тобто стійкість до
підвищених концентрацій сухих речовин сусла (до 28...30%).
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Каращук Л. Літ. Арк. Акрушів
Консул.. 7
вступ
Керівник. Батраченко
Н.контр Чепурна Кафедра ХТ,2023, ЧДТУ
Зав.каф Осипенкова
Для отримання спирту високої якості велике значення має біохімічна
діяльність дріжджів. їх фізіологічний стан впливає на швидкість протікання
біохімічних процесів та склад побічних продуктів бродіння.
Фізіологічний стан дріжджів великою мірою залежить від складу сусла,
яке повинно містити достатню кількість зброджуваних цукрі та мінеральних
речовин, вітамінів. Враховуючи всі особливості оптимальних умов
життєдіяльності дріжджів, підбираючи оптимальний склад субстрату, можна
одержати кінцевий продукт високої якості.[21]
Періодичний процес бродіння відбувається за нестаціонарним режимом,
у зв’язку з цим всі компоненти середовища та біомаса дріжджів змінюються у
часі.
У процесі бродіння можна виділити два основних періоди, що
характеризуються різним станом дріжджів. В індукційному періоді бродіння,
що співпадає з логарифмічною фазою на кривих росту дріжджів, відбувається
інтенсивне накопичення біомаси дріжджів при відносно невеликій швидкості
споживання вуглеводного субстрату та більш високій швидкості утилізації
азотного живлення. При досягненні стаціонарної фази на кривій росту та
накопиченні певної концентрації дріжджів починається період інтенсивного
бродіння при низькій швидкості розмноження.
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 8
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
1 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
1.1 Техніко-економічне обґрунтування
З метою розширення ринків збуту продукції, збільшення
конкурентоспроможності, вдосконалення технологічних процесів,
впорядкування енергетичного господарства, механізації та автоматизації
виробничих процесів на підприємстві передбачено:
впровадження виробництва спирту етилового технічного із
крохмалевмісної сировини з низькими витратами теплоенергії;
впровадження нового штаму дріжджів у виробництво.
Виробництво спирту етилового – монополія держави, реалізація якого на
внутрішній ринок здійснюється тільки за нарядами Державної податкової
адміністрації. Треба збільшити об’єм реалізації тобто вийти на світовий ринок,
розширити маркетингову службу.
Державний департамент харчової промисловості України координує
зусилля з інвестицій на технічне переозброєння підприємств.
Формування прибутку, як основного джерела для безперервного
виробництва є першочерговою задачею виробництва. Звідси зрозумілий інтерес
до визначення оптимального асортименту в кількості випуску продукції, та
витрат на її виробництво.
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Ро зроб. Каращук Л. Літ. Арк. Акрушів
Консул.. 9
Економічна частина
Керівник. Батраченко
Н.контр Чепурна Кафедра ХТ,2023, ЧДТУ
Зав.каф Осипенкова
1.2 Техніко-економічні розрахунки
Виробничий план підприємства
Проектна потужність підприємства – 8000 дал/добу
Згідно з технологічним процесом і виробничої потужності завод працює
безперервно – 300 днів на рік, за графіком в чотири зміни.
В основному виробництві зайнято 60 працівників .
Фонд часу роботи машин та обладнання.[16]
При визначенні фонду часу роботи обладнання виділяють: календарний,
дійсний та ефективний фонд часу роботи.
Календарний фонд - це максимально можливий фонд часу роботи
обладнання на рік:
FK = 24 300 = 7200 год.
Дійсний (номінальний) фонд дорівнює часу роботи обладнання в
залежності від встановленого режиму виробництва, для безперервного
виробництва:
FK =Fд= 7200 год.
Ефективний фонд часу дорівнює дійсному фонду за мінусом
технологічних зупинок:
Fеф = Fд – Трем – Т0
де Трем - загальна тривалість зупинок обладнання по всіх видах ремонту
на протязі року, год;
Т0 - тривалість зупинок технологічного характеру за рік, год.
Fеф = 7200 – 432 – 96 = 6672 год,
Розрахунок вартості основних фондів
До вартості основних фондів відносять вартість будівель та споруд і
вартість обладнання. Розрахунок вартості будівель та споруд здійснюється за
даними їх вартості і наведені в таблиці 1.1
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 10
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Таблиця 1.1 – Розрахунки вартості будівель та споруд
Найменування Кількість Загальна Процент Сума річної
одиниць вартість, амортиза амортизації
будівель,споруд
грн. ції грн.
І Будівлі:
1 Основні цехи 2 250000000 10 25000000
2 Допоміжні та 3 30000000 10 3000000
підсобні цехи
3 Загальнозаводські 2 20000000 10 2000000
будівлі
ІІ Споруди:
1 Адміністративний 1 5000000 5 2500000
корпус
Всього 8 350000000 32500000
Розрахунок вартості обладнання
Загальна вартість обладнання – 800000000 грн. Приймемо процент
амортизації 5, у цьому разі сума амортизаційних відрахувань за рік
становитиме 40000000 грн., а за місяць – 3333333 грн.
Штати і фонд заробітної плати персоналу.[16]
Для визначення штатів і фондів заробітної плати проводяться розрахунки:
балансу часу роботи працівників;
необхідної кількості працюючих;
фонду зарплати робітників;
штату і фонду заробітної плати цехового персоналу.
Баланс часу роботи
Баланс робочого часу визначає кількість днів, які повинен відпрацювати
один середньо-списковий робітник за рік в залежності від прийнятого в проекті
режиму роботи заводу і тривалості робочої зміни.
Для більшості безперервних виробництв з 8-годинною робочою зміною
баланс робочого часу одного робітника в днях за рік складає:
1. Календарний фонд - 365 днів
2. Дні зупинки на ремонт - 56 день
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 11
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
3. Святкові дні - 10 днів
4. Дійсний фонд часу роботи - 300 днів на мелясі
5. Неявки на роботу:
а) відпустка - 24 дні
б) хвороба (сер.) - 7 днів
Разом невиходів - 32 дні
Ефективний фонд робочого часу одного робітника - 68 днів.
Розшифровка статті калькуляція “Сировина і матеріали”
Витрати сировини та матеріалів на виробництво спирту етилового
ректифікованого наведені в таблиці 1.2.
Таблиця 1.2 – Розшифровка статті ―Сировина і матеріали‖
№ Найменування Один Ціна, Витрати Норма Сума грн
вимірювання грн на витрат
1000дал на 8000
дал
1 Кукурудза кг 6 24880 199067,5 149280
2 Termamil 240L кг 1000 9,0 71,96 9000
3 San-Super 240L кг 1200 37,8 302,25 45360
4 Полідез л 150 1,1 8,89 165
5 Карбамід кг 60 6 48 360
6 Сірчана кислота л 110 12,5 99,67 1375
7 Ортофосфорна л 100 1,3 10,46 130
кислота
3
5 Вода м 38,0 7,3 58400 277,4
технологічна
3
6 Вода питна м 53,4 5,33 42640 206232,022
Разом
Витрати сировини і матеріалів на 1 дал спирту становить
206232,022/ 1000 = 206,23 грн.
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 12
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Розшифровка статті калькуляції ―Паливо та електроенергія на
технологічні цілі‖ наведено в таблиці 1.3
Таблиця 1.3 - Розшифровка статті калькуляції ―Паливо та електроенергія‖
№ Найменування Одиниці Ціна, Норма Норма Сума
вимірювання грн. витрат витрат на грн
на 1000 8000 дал
дал
1 Електроенергія кВт 3,40 1800 14400000 \6120
2 Тепло енергія Мкал 7403,17 18,8 150400 139179,6
Всього 145300
Витрати газу і електроенергії на 1 дал спирту становить
145300/ 1000 = 145,30 грн./дал
Розшифровка статті ―Основна та додаткова заробітна плата робітників‖
наведено в таблиці 1.4
Таблиця 1.4 - Розшифровка статті ―Основна та додаткова заробітна плата
робітників
№ Найменування Кількість Тарифний Тариф, Заробітна
робітників розряд Грн./год плата , грн
1 Приймальник 2 4 54,4 18278,4
сировини
2 Апаратник 4 5 57,3 38505,6
підготовки сировини
3 Апаратник 4 5 57,3 38505,6
варильного
відділення
4 Комірник 2 - 7700 15400
5 Апаратник ЧКД 4 6 60,5 40656
6 Оператори бродіння 6 6 60,5 60984
7 Апаратники БРУ 6 6 60,5 60984
8 Слюсар-ремонтник 4 5 57,3 38505,6
9 Слюсар КВПА 4 6 60,5 40656
10 Електромонтер 4 5 57,3 38505,6
11 Лаборант 4 6 60,5 40656
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 13
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Продовження таблиці 1.4
1 2 3 4 5 6
12 Приймальник- 4 4 54,4 36556,8
здавальник готової
продукції
13 Прибиральниця 4 2 7200 28800
Всього основної 46 - - 496993,6
заробітної плати
Вечірні,святкові,нічні 149098,08
Премія 99398,72
Всього додаткової 248496,8
заробітної плати
Разом фонд зарплати 745490,4
Відрахування у фонди 38 % 283286,352
с/с
Витрати основної заробітної плати на виробництво на 1 дал спирту
становить
496993,6/ 240000 = 2,07 грн/дал.
Витрати додаткової заробітної плати на виробництво на 1 дал спирту
становить
248496,8 / 240000 = 1,04 грн./дал
Відрахування у фонди соціального страхування на 1 дал спирту
283286,352/ 240000 = 1,18 грн./дал
Кошторис витрат на утримання та експлуатацію обладнання.
Кошторис складається на основі попередніх розрахунків і зводиться в
таблицю 1.5
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 14
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Таблиця 1.5 - Витрати на утримання та експлуатацію обладнання
№ Статті витрат Кількість Тариф, Заробітна Сума за
робітників грн./год плата за місяць, грн
місяць, грн.
1 Утримання і витрати
по експлуатації
виробничого
обладнання,апаратури
і транспорту:
а) заробітна плата
робітників по нагляду
і обслуговуванню
обладнання
- слюсар 4 54,4 9139,2 36556,8
- електрики 3 52,0 8736 26208
б) відрахування на
соціальне
страхування та інші
нарахування на 13808,256
зарплату
Разом по статті 1 76573,06
2 Поточний ремонт
обладнання і
транспортних засобів
а) зарплата
робітників по
ремонту 4 54,4 9139,2 36556,8
Слюсар-наладчик
б) відрахування на 8042,5
соціальне
страхування
в) послуги РМУ,
запасні деталі, 80000
допоміжні матеріали
Разом по статті 2 11 124599,3
3 Амортизація 5% 3333333
4 Зношування 60000
малоцінного
інвентарю,
інструментів
Разом по кошторису 3517932,3
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 15
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Витрати на утримання та експлуатацію обладнання для виробництва 1
дал спирту становить
3517932,3/ 24000 = 14,66 грн./дал.
Розшифровка статті калькуляції ―Загальновиробничі витрати‖ наведено в
таблиці 1.6
Таблиця 1.6 - Розшифровка статті калькуляції ―Загальновиробничі
витрати‖
№ Найменування Кількість Місячна Сума за
працівників ставка, грн. місяць, грн.
1 Заробітна плата:
- начальник зміни 4 15000 60000
- начальник 1 16000 16000
апаратного
відділення 4 15000 60000
- старший майстер 2 15000 30000
- старший мікробіолог 4 15000 60000
- інженер з якості 4 15000 60000
- технолог 1 12000 12000
4 12000 48000
Разом 19 346000
2 Додаткова заробітна 173000
плата
3 Відрахування на 197220
соціальне страхування та
інші нарахування на
зарплату
4 Амортизація виробничих 2708333
приміщень
5 Охорона праці 30000
6 Спецодяг 15500
7 Спецхарчування 20000
8 Промислова санітарія 36700
Разом 3526753
Загальновиробничі витрати на виробництво 1 дал спирту становить
3526753 / 240000 = 14,7 грн./дал.
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 16
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Розрахунок Адміністративних витрат наведено в таблиці 1.7
Таблиця 1.7 - Адміністративні витрати
№ Найменування Кількість Посадовий Сума за міс,
працівників оклад за грн
міс,грн
1 2 3 4 5
1 Заробітна плата
- директор 1 25000 25000
- головний інженер 1 20000 20000
- головний механік 1 18000 18000
- енергетик 1 18000 18000
- спеціаліст з охорони
праці 1 12000 12000
- економіст 1 12000 12000
- бухгалтер 2 10000 20000
- головний технолог 1 15000 15000
- начальник лабораторії 1 12000 12000
Разом 10 152000
2 Додаткова заробітна плата 76000
3 Відрахування на соціальне 86640
страхування та інші
нарахування на зарплату
4 Утримання охорони 60000
5 Витрати на відрядження 40000
6 Утримання на поточний 80000
ремонт будівель
7 Тепло енергія і 200000
електроенергія
8 Господарські витрати 50000
9 Касове обслуговування 50000
10 Канцелярські,типографія, 30000
поштові,телефонні,телеграф
11 Послуги сторонніх 70000
організацій
12 Комунальний податок 36520
13 Податок на землю 85120
14 Податок на транспорт 40380
15 Забруднення 65000
навколишнього середовища
16 Інші витрати 50000
Разом 1171660
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 17
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Адміністративні витрати на виробництво 1 дал спирту становить
1171660 / 240000 = 4,88 грн./дал.
Калькуляція собівартості продукції.[16]
Таблиця 1.8 – Собівартість продукції
Шифр Найменування Од Кількіст Цін Сума, Кількіст Ціна,
Рядка статтей ви ь, а, тис. ь, дал. грн..
калькуляції мір дал/добу грн. грн..
.
1 2 3 4 5 6 7 8
01 Сировина та 8000 1650 1 206,23
матеріали
02 Купівельні н/ф та -
комплектуючі
виробничі
роботи і послуги
виробничого
характеру
сторонніх
підприємств та
організацій
03 Паливо й енергія 8000 1162,4 1 145,30
на технологічні
цілі
04 Зворотні відходи - -
05 Основна 8000 16,56 1 2,07
заробітна плата
робітників
06 Додаткова 8000 8,32 1 1,04
заробітна плата
07 Відрахування на 8000 9,44 1 1,18
соціальне
страхування
08 Витрати на 8000 117,28 1 14,66
утримання та
експлуатацію
устаткування
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 18
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Продовження таблиці1.8
09 Загально 8000 117,6 1 14,7
виробничі
витрати
10 Втрати від браку -
11 Інші виробничі -
витрати
12 Попутна -
продукція
13 Виробнича 8000 1 385,18
собівартість
14 Адміністративні 8000 39,04 1 4,88
витрати
15 Витрати на збут 8000 6 1 1,5
16 Всього витрат 8000 3129 1 391,11
17 Рентабельність,% 26
18 Прибуток 8000 800 1 100,0
19 ПДВ 108
20 Відпускна ціна 8000 4792,8 1 599,1
Оцінка ефективності проекту
Розрахунок окупності інвестицій
Окупність 350000000+800000000/100х8000х330= 4,4 року
Розрахунок рентабельності розраховується як співвідношення прибутку
до загальних витрат:
(100/385,18)х100=26 %.
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 19
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Основні техніко-економічні показники проекту зведені в таблицю 1.9
Таблиця 1.9 – Техніко-економічні показники проекту
№ Перелік показників Од. виміру Показники
проекту
1 Виробнича потужність дал/добу 8000
2 Випуск продукції дал/міс 240 000
3 Вартість виробленої продукції тис. грн. 4792,8
4 Чисельність працюючих в т.ч. осіб 86
робітників 46
5 Виробництво продукції на тис.грн./особу 36,3
одного працюючого
6 Повна собівартість грн 3 129 000
7 Витрати на 1 грн. виробленої коп. 85,9
продукції
8 Прибуток підприємства від грн. 800 000
виробничої діяльності
9 Рентабельність % 26
10 Відпускна ціна за 1 дал грн 599,1
11 Тривалість періоду днів 300
12 Термін окупності роки 4,4
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 20
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
2 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА
2.1 Структура підприємства
Виробничою потужністю спиртового підприємства та окремих його цехів
є максимально можливий добовий випуск продукції протягом прийнятого часу
роботи в році при повному використанні встановленого обладнання,
виробничих площ, ведення технологічних режимів в оптимальних параметрах
та забезпеченні якості продукції відповідно до ДСТУ, ОСТів та ТУ.
Потужність заводу та місце будівництва встановлюються завданням на
проектування, виходячи з матеріалів, що обґрунтовують доцільність їх
будівництва чи реконструкції, з урахуванням схем розвитку та розміщення
будівництва спиртових заводів.
Добова виробнича потужність спиртового підприємства та окремих його
цехів, ділянок визначається відповідно до «Інструкції з розрахунку виробничих
потужностей спиртових заводів, що працюють на харчових видах сировини»
РДІ 18-3-86 р.:
- з вироблення умовного спирту-сирцю в тисячах декалітрів безводного
спирту,
- з виробництва ректифікованого спирту в тисячах декалітрів безводного
спирту вищої очистки,
- з вироблення товарного діоксиду вуглецю в тоннах (у рідкому чи
твердому стані) [19].
Кількість умовного спирту-сирцю складається з кількості безводного
спирту, що міститься у всіх одержуваних спиртопродуктах, та втрат алкоголю
при ректифікації.
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Каращук Л. Літ. Арк. Акрушів
Консул.. 21
Технологічна частина
Керівник. Батраченко
Н.контр Чепурна Кафедра ХТ,2023, ЧДТУ
Зав.каф Осипенкова
До складу спиртового заводу входять:
1. Приймальний пристрій для зерна з автотранспорту та ж. д. та вагова.
2. Зерносклад (елеватор, підлогового типу)
- силосний корпус
- робоча вежа з підробітним відділенням
3. Виробничий корпус:
- підробітне відділення зерна та картоплі
- відділення розварювання та оцукрювання
- бродильно-дрожжеве відділення
- брагоректифікаційне відділення
- спиртоприймальне відділення
4. Спиртосховище:
- спиртовідпускне відділення
- спиртосховище
5. Лабораторія
6. Адміністративно-побутовий корпус
7. Підсобно-допоміжні виробництва.[2]
2.2 Режими роботи цехів і відділень
Т а б л и ц я 2 . 1 - Р е ж и м и р о б о т и ц е х і в і в і д д і л е н ь .[2]
Кількість
№ робочих робочих
Найменування виробництва змін на
пп днів в днів за
добу
неділю рік
1 Зерносклад із приймальними пристроями для 1 - 2 Безперервні. 305
зерна з автотранспорту.
2 Виробництво спирту 3 -"- 305
3 Спиртосховище 2 -"- 305
4 Бардороздатна 2 -"- 305
5 Лабораторія 3 -"- 305
6 Адміністративно-побутовий корпус 3 -"- 305
7 Підсобно-допоміжні виробництва 3 -"- 305
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 22
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
2.3. Асортимент і характеристика проектованої продукції
Асортимент продукції, що випускається на спиртовому заводі
наводиться в таблиці 2.2.
Спирт етиловий ректифікований повинен відповідати вимогам
ДСТУ 4221:2003. [5]
Таблиця 2.2 - Асортимент продукції, що планується випускати.
% від Товарна продукція
Назва продукції загальної
За добу, дал За рік, дал
кількості
Умовний спирт-сирець у
100 8000 2640000
тому числі:
- спирт етиловий
96,5 772000 254760000
ректифікований
- спирт етиловий головна
1,5 12000 3960000
фракція
- сивушне масло 0,4 3200 1056000
- сивушний спирт 1 8000 2640000
Разом: 99,4 795200 262416000
За органолептичними показниками спирт етиловий ректифікований
повинен відповідати вимогам таблиці 2.3.
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 23
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Таблиця 2.3 - Органолептичні показники
Назва
Характеристика Метод контролю
показника
Зовнішній
Прозора рідина без сторонніх частинок Згідно з ДСТУ 4181
вигляд
Колір Безбарвна рідина Згідно з ДСТУ 4181
Характерний для кожного сорту
етилового спирту, виробленого із
Смак і запах Згідно з ДСТУ 4181
відповідної сировини, без присмаку та
запаху сторонніх речовин
За фізико-хімічними показниками спирт етиловий ректифікований
повинен відповідати вимогам, зазначеним в таблиці 2.4.
Таблиця 2.4 - Фізико-хімічні показники
Норма для спирту
Назва показника Метод контролю
Об’ємна частка етилового
0
спирту, за температури 20 С, 96,3 96,3 96,3 96,0 Згідно з ДСТУ 4181
не менше
Проба на чистоту з сірчаною Витримує
кислотою Згідно з ДСТУ 4181
Проба на окислюваність за
0
температури 20 С, хв, не 23 22 20 15 Згідно з ДСТУ 4181
менше
Масова концентрація
альдегідів у перерахунку на Згідно з ДСТУ 4181
2,0 2,0 2,0 4,0
оцтовий альдегід в безводному та ДСТУ 4222
3
спирті, мг/дм , не більше
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 24
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
«Пшенична
сльоза»
«Люкс»
«Екстра»
«Вищої
очистки»
Продовження таблиці 2.4.
1 2 3 4 5 6
Масова концентрація
сивушного масла; пропіловий,
ізопропіловий, бутило вий,
ізобутиловий і ізоаміловий
Згідно з ДСТУ 4181
спирти в перерахунку на 3,0 4,0 7,0 10,0
та ДСТУ 4222
суміш пропілового,
ізобутілового та ізоамілового
спиртів (3:1:1) в безводному
3
спирті, мг/дм , не більше
Масова концентрація
сивушного масла в
перерахунку на суміш Згідно з ДСТУ 4181
2,0 2,0 3,0 4,0
ізоамілового та ізобутилового та ДСТУ 4222
спиртів (1:1) в безводному
3
спирті, мг/дм , не більше
Масова концентрація естерів,
у перерахунку на
Згідно з ДСТУ 4181
оцтовоетиловий естер в 1,5 2,0 3,0 4,0
3 та ДСТУ 4222
безводному спирті, мг/дм , не
більше
Об’ємна частка метилового
Згідно з ДСТУ 4181
спирту в перерахунку на 0,005 0,01 0,02 0,03
та ДСТУ 4222
безводний спирт, %, не більше
Масова концентрація вільних
кислот (без СО2) в
перерахунку на оцтову 8,0 8,0 12,0 15,0 Згідно з ДСТУ 4181
кислоту в безводному спирті,
3
мг/дм , не більше
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 25
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Масова концентрація
органічних речовин, що
окислюються в перерахунку на 12 18 25 30 Згідно з ДСТУ 4181
оцтово етиловий естер, в
3
безводному спирті, мг/дм ,
Проба на форфурол Згідно з ДСТУ 4181
Витримує
Масова концентрація сухого
3 5,0 5,0 5,0 10,0 Згідно з ДСТУ 4181
залишку, мг/дм , не більше
2.4. Асортимент і характеристика сировини та допоміжних
матеріалів
Кукурудза згідно з ДСТУ 4525:2006. [4]
Кукурудзу за ботанічними і біологічними ознаками, кольором та формою
зерна поділяють на типи, які наведено в таблиці 2.5.
Таблиця 2.5 — Розподіляння кукурудзи на типи
Тип Колір і форма зерна Кукурудза інших типів, %
І Зубоподібна Жовта, оранжева, жовта з білою
жовта верхівкою. Переважно 15,0, в тому числі білої не
продовгувата зі скошеними боками більше ніж 5,0
і вдавленою верхівкою зерна
ІІ Зубоподібна Біла, палева, блідо-рожева.
біла Переважно продовгувата зі 15,0, в тому числі жовтої
скошеними боками і вдавленою не більше ніж 2,0
верхівкою зерна
ІІІ Кремениста Жовта, оранжева з білою
жовта верхівкою. Верхівка зерна округла 15,0, в тому числі білої не
без вдавлення. Зерно блискуче більше ніж 5,0
Біла, палева, блідо-рожева.
IV Кремениста
Верхівка зерна округла без 15,0, в тому числі жовтої
біла
вдавлення. Зерно блискуче не більше ніж 2,0
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 26
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Продовження таблиці 2.5.
1 2 3
V Жовта, оранжева. Форма перехідна 25,0, в тому числі білої не
Напівзубоподібн від зубоподібної до кременистої із більше ніж 5,0
а жовта слабковдавленою верхівкою зерна
або без вдавлення
VI Біла, палева, блідо-рожева. Форма 25,0, в тому числі жовтої
Напівзубоподібн перехідна від зубоподібної до не більше ніж 2,0
а біла кременистої зі слабко вдавленою
верхівкою зерна або без вдавлення
VII Розлусна Жовта. Продовгувата із
жовта дзьобоподібною або округлою 15,0, в тому числі білої не
верхівкою. Зерно гладке більше ніж 5,0
VIII Розлусна Біла. Продовгувата із
біла дзьобоподібною або округлою 15,0, в тому числі жовтої
верхівкою. Зерно гладке не більше ніж 2,0
IX Кукурудза, яка не відповідає жодному з вищезазначених
Некласифікован критеріїв (суміш типів)
иПйр имітка. Перелік основних сортів і гібридів, що характеризують тип,
наведено у додатку А.
Залежно від використання кукурудзу розподіляють на 5 груп,
дотримуючись вимог, наведених у таблиці 2.6.
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 27
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Таблиця 2.6. — Вимоги до зерна кукурудзи
Характеристика і норма для зерна кукурудзи різних
харчові продукгтриу п використання
Показник крупи, крохмаль і кормові
концентра дитячого
борошно патока потреби
ти і харчуванн
Типовий склад прод укти яІ - VIII типи І - ІХ типи
Вологість, %, не більше 15,0 15,0 15,0 15,0 15,0
Зокрема після штучного
сушіння, %, не менше 13,0 13,0 13,0 13,0 13,0
Зернова домішка, %, 7,0 3,0 7,0 7,0 15,0
нЗео кбрілеьмша:е
пророслі зерна 2,0 Не 2,0 У межах 5,0
дозволено зернової
пошкоджені зерна 1,0 Те саме 1,0 дТоем сішамкеи У межах
зернової
зерна і насіння інших домішки
культурних рослин, Не дозволено 2,0
Свмідітннеасе дноі мдіош зкеран, о%в,о нї е 1,0 1,0 2,0 3,0 5,0
Здбооікмлріьшешмкеаи :
зіпсовані зерна 0,5 Не 1,0 1,0 1,0
мінеральна домішка 0,3 дозв0о,3л ено 0,3 0,3 1,0
зокрема: галька, шлак, 0,1 0,1 0,1 У межах мінеральної
руда домішки
шкідлива домішка 0,2 Не 0,2 0,2 0,2
зокрема: дозволено 0,15
сажка і ріжки 0,15 Те саме 0,15 0,15
гірчак повзучий і
0,1 Те саме 0,1 0,1 0,1
в’язель різнокольоровий
триходесма сива,
геліотроп опу- 80,0 Не дозволено
шеноплідний і насіння Не Не обмежено
рицини, амброзія обмежено Не обмежено 1 55,0 | Не
Крупність, %, не Не обмежено
менше для кукурудзи обмежено 55,0 Не дозволено, крім зараженості
VII—VIII типів Не доз волено кліщем не вище І ступеня
Схож ість, %, не менше
Зараженість
шДркііждндижкі.а миД ля зброджування сусла спиртового виробництва
використовують дріжджі Saccharomyces cerevisiae раси XII, ХІ1-Т, К-81 та
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 28
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Schizosaccharomyces pombe 80. Ці дріжджі осмофільні, стійкі до спирту і
можуть накопичувати до 12-13 % спирту.
Дріжджі Sacch. cerevisiae К-81 і ХІІ-Т є термотолерантними і витримують
температуру 36-37° С, дріжджі Sch. pombe-80 - 33-34° С. Ці дріжджі
відселекційовані і досліджені В.О.Маринченком, JI.В.Кислою та Т.Є.Мудрак.
Дріжжі Sacch.cerevisiae К-81 мають овальну або яйцевидну форму,
розміри їх клітин: діаметр 4,5-5,5 мкм, довжина 6,2-7,5 мкм.
Дріжджі Sch.pombe 80 мають палочкоподібну форму. З підвищенням
температури культивування від 30 до 33°С розміри їх клітин збільшуються:
діаметр з 3,5 до 4,5 мкм, довжина з 8,4 до 9,2 мкм і площа клітин збільшується
на 50-55 %. Під мікроскопом видно зернисту структуру клітин.
Дріжджі XII раси мають овальну форму, розмір клітин 6,5 х8,5 мкм. Під
мікроскопом не просвічується зерниста структура клітин.
Дріжджі Sacch.cerevisiae К-81 на солодовому суслі-агарі мають круглі,
випуклі, гладенькі колонії, краї яких мілко-хвилясті з ледь помітним
концентричним колом. Забарвлення колоній матове. У прохідному світлі вони
напівпрозорі.
Дріжджі Sacch.cerevisiae XII мають круглу форму колоній з радіальними
рисками, плоскими хвилеподібними краями і припіднятим, гладеньким
центром. Колонії мають два концентричні круги з валиком між ними.
Забарвлення колоній матове. У прохідному світлі вони напівпрозорі, за
винятком центру колонії.
Термотолерантні дріжджі Sacch. cerevisiae К-81 і Sch.pombe 80 на 40 %
зброджують арабінозу. У зрілій бражці, одержаній з використанням цих
дріжджів, концентрація декстринів в 10 разів менша, ніж у бражці, одержаній з
використанням дріжджів раси XII.
В кваліфікаційній роботі бакалавра запропоновано новий штам дріжджів
ДТ-05М селекції HB ТОВ «Інтермаш» .[21]
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 29
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Дріжджі цих штамів термотолерантні, тобто у випадку підвищення
температури зброджуваного сусла до 36...38°С зберігають високу бродильну
активність.
Вода
При виробництві спирту в якості допоміжних матеріалів на різних етапах
виробництва використовують воду (питну та технічну), мінеральні кислоти,
антисептики, піногасники та миючі засоби.
В технології спирту із зерна використовують питну воду для
приготування розчинів ферментних препаратів, замісу і живильного
середовища для вирощування засівних дріжджів .
Технічну воду з відкритих джерел водопостачання (річок,ставків)
використовують для приготування замісу, миття обладнання та в якості
холодоагента. Цю воду бажано обробляти антисептиком.
2.5 Технологічна схема виробництва
2.5.1 Принципова технологічна схема
Принципово- технологічна схема зброджування крохмалевмісного
сусла наведена на рис.2.1.
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 30
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Сусло
Охолодження Вода
Пар Стерилізація Конденса
Т-32-34ºС
т
Вода Охолодження Вода Дріжджегенерування СО
3 2
V – 30-50 М
Т-32-34ºС, τ-5-6 год
ЧКД Колба V -0,5л
Т-30ºС, τ-24 год
Вода Зброджування СО2
Т-32-34ºС, τ-68-80 год
Бутель V - 3л
Зріла бражка
Т-30ºС, τ-24 год
Н а п е р е г о нку
жив лення АЧК-1 V - 20л СО2
Т-28-30ºС, τ-94 год
кис лота
живл ення СО
АЧК-2 V - 1000л 2
Т-28-30ºС, τ-44-45 год
живлення АЧК-2 V - 5000л СО2
Т-28-30ºС, τ-18 год
Рисунок 2.1. – Принципово - технологічна схема зброджування
крохмалевмісного сусла.
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 31
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
2.5.2 Вибір і обґрунтування способів і режимів технології
Приготування чистої культури дріжджів
Чисту культуру дріжджів заводи можуть одержати в
УкпНДІспиртбіопроді або в Національному університеті харчових технологій.
При зберіганні дріжджів у солодовому суслі їх пересівають 1 раз на місяць, при
зберіганні в пробірках на агаризованому суслі - 1 раз на рік.[21]
Дріжджі розводять із чистої культури на початку виробничого сезону і
кожний раз після зупинки заводу на термін більше 10-15 днів.
Розводять чисту культуру дріжджів шляхом послідовного пересіву в
стерильних умовах з доведенням об’єму середовища до виробничої
дріжджанки. Пересів проводять в окремому чистому приміщенні або в
переносному боксі.
Із пробірки сусло з дріжджами близько біля полум’я пальника
переливають у колбу ємкістю 1 л, в якій знаходиться 0,5 л стерильного сусла
концентрацією сухих речовин 10-12 %. Колбу закривають стерильною ватною
пробкою і ставлять у термостат при температурі 30° С.
Через 20-22 години дріжджі переливають у стерильних умовах у бутель з
5 л стерильного сусла концентрацією 10-12 % СР і кислотністю 0,8 град. Сусло
зброджують до концентрації сухих речовин 4-5 % і переливають його в апарат
чистої культури з 5 дал сусла концентрацією 16-18 % СР і кислотністю 2 град,
при застосуванні молочнокислих або 0,8 град. - сірчанокислих дріжджів. При
досягненні в апараті чистої культури відброду 5-6 % через 20-24 год отримані
дріжджі використовують як засівні для виробничих дріжджанок.
Зрілі дріжджі, які одержані в процесі розведення чистої культури, повинні
містити глікоген, до 5 % клітин, які брунькуються, не більше 1 % мертвих
клітин при повній відсутності контамінуючих мікроорганізмів.
Вирощують засівні і виробничі дріжджі на суслі з величиною pH 4,2 і
нижче. Такі умови попереджують розвиток кислоутворюючих бактерій. Але і
дріжджові клітини дуже чутливі до зміни pH поживного середовища - із
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 32
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
зменшенням pH їх генеративна здатність зменшується. Дріжджі раси К-81
накопичують більше дріжджових клітин у порівнянні з расою XII, при
значеннях pH середовища 4,2-3,8 накопичують приблизно однакову кількість
клітин - 220-218 млн./мл. При зниженні pH сусла до 3,2 накопичення клітин
зменшувалось на 23 % .
Сутність способу періодичного культивування полягає в тому, що всі
технологічні операції проводять послідовно в одному апараті - дріжджанці. Її
об’єм складає 8- 10 % від місткості бродильного апарата. Дріжджанки мають
поверхню охолодження у вигляді змійовиків або охолоджувальної оболонки і
пропелерну мішалку.[21]
Технологія виробничих дріжджів з використанням електрохімічної
обробки поживних середовищ
Сусло для дріжджів за класичною технологією додатково оцукрюють,
пастеризують і підкисляють сірчаною або молочною кислотою до pH 3,9-4,1.
При такій технології інактивуються ферменти сусла, які складають біля 10 %
від загальної їх кількості, введеної в виробництво, внаслідок чого частина
крохмалю сировини не дооцукрюється і не зброджується дріжджами. На
підкислення сусла витрачають дорогу і небезпечну в роботі сірчану кислоту, а
на його пастеризацію й охолодження - значну кількість пари і води.[18]
Розроблено технологію виробничих дріжджів (В.О.Маринченко,
А.М.Фіщенко), яка передбачає використання сусла дріжджів після його
електрохімічної обробки. Апаратурно-технологічна схема установки
електрохімічної обробки сусла (рис. 2.2.) складається з діафрагменного
електролізера 3, в якому катод 4 і анод 8 розділені діафрагмою 5. Електролізер
має прямокутну форму. Блок електродів складається з розташованих
вертикально перфорованих катодів з діаметром отворів 8-10 мм, ступінь
перфорації 30-35 %. На поверхню катодів, звернену до аноду, наклеєна діаф-
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 33
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
рагма, виготовлена з тканини ―белтинг‖. Поміж пари катодів розміщений анод.
Відстань між анодом і катодами 10-15 мм. їх величина і кількість залежить від
потужності електролізера.
Сусло із оцукрювача насосом 2 безперервно подають в анодні камери 7
електролізера 3, де воно перебуває в безперервному потоці 6-7 хв. і його pH
знижується до 3,5-3,2. У катодні камери 6 подають воду. Із катодних камер
католіт поступає в збірник і може бути використаний для приготування замісу.
Аноліт (сусло) із анодних камер 7 поступає в збірник 9. Електрооброблене
сусло подають у дріжджанки насосом Оптимальна густина струму для
електрохімічної обробки сусла - 130-150 А/м .
Витрати електроенергії - 4,5-5,5 кВт-год/м сусла, тривалість обробки
сусла - 6-7 хв. [18]
Рисунок 2.2 - Апаратурно-технологічна схема установки електрохімічної
обробки сусла
У суслі для дріжджів, обробленому електрохімічним способом до pH
3,5—3,2, ферменти зберігаються в активному стані, вміст амінного азоту
збільшується на 8-10%, амінокислот - на 30%. Таке сусло має антисептичні
властивості і тому виключається процес його пастеризації і підкислення
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 34
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
кислотою. Питома швидкість розмноження дріжджів збільшується на 40-65 % і
технологічний процес одержання виробничих дріжджів скорочується на 15-20
%.
Концентрація клітин у виробничих дріжджах у 1,7-2,5 рази більша в по-
рівнянні з класичною технологією, де передбачено підкислення сусла кисло-
тою.
Технологія виробничих дріжджів з використанням електрохімічної
обробки сусла випробувана на Вузлівському спиртовому заводі.
Запропоновано вирощувати виробничі дріжджі на обробленій
електрохімічним способом барді, pH якої становить 3,2-3,5. У такій барді вміст
амінокислот збільшується на 45 % в порівнянні з вихідною бардою,
підкисленою сірчаною кислотою до pH 3,9. Електрохімічно оброблена барда
має антисептичні властивості і не змінює pH протягом 72 год.[18]
Для збагачення барди мінеральними поживними речовинами в оброблену
до pH 3,5 барду додають карбамід і ортофосфорну кислоту в кількості 0,1 % до
переробленого зерна. Виробничі дріжджі, вирощені на такому поживному
середовищі, мали 160-185 млн./мл дріжджових клітин.
Приготування виробничих дріжджів на електрохімічно обробленій барді
дозволяє зекономити 50-70 кг зерна при виробництві 1000 дал спирту.[18]
Зброджування сусла з крохмалевмісної сировини
Розрізняють три періоди бродіння: розброджування, головне бродіння і
доброджування. В умовах спиртових заводів розброджування не так помітне,
тому що використовується значна кількість засівних дріжджів.
Для зброджування сусла із крохмалевмісної сировини характерний
довгий період доброджування. У суслі з усього крохмалю (100 %) біля 4-6 %
знаходиться у вигляді нерозчиненого, 75-77 % - перетвореного у мальтозу та
глюкозу, біля 19%- перетвореного у декстрини. Швидкість доброджування
визначається головним чином активністю декстринази чи глюкоамілази.
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 35
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Основне значення при цьому має поліауксія вуглеводів, тобто послідовність
засвоєння їх дріжджами. У першу чергу зброджується глюкоза, а потім основна
кількість мальтози, декстрини оцукрюються тільки після того, коли приблизно
1/3 мальтози буде зброджена.[18]
На спиртових заводах України застосовують періодичний спосіб
зброджування сусла з крохмалевмісної сировини. Відомі й інші способи
зброджування цього середовища - безперервно-проточний, проточно-
рециркулярний і циклічний, які з ряду принципових причин (основна -
небезпека розвитку сторонньої мікрофлори та закисання бражки, зниження
виходу спирту) поки що не знайшли широкого впровадження у виробництво.
Періодичний спосіб[18]
При періодичному способі всі операції від початку до кінця проводять у
одному апараті. Виробничі дріжджі вносять у бродильний апарат, який потім
поступово заповнюють суслом. Кількість виробничих дріжджів становить 8-10
% від об’єму сусла, яке зброджується. Сусло з дріжджами залишають на
бродіння протягом 72 годин.
Тривалість наповнення одного бродильного апарата не повинна
перевищувати 8 годин. Нормальна тривалість бродіння 72 год, при
недостатньому об’ємі бродильних апаратів на деяких заводах тимчасово
допускається тривалість бродіння 48 годин.
Початкова температура сусла (―'складки‖) залежить від тривалості
бродіння: чим вона більша, тим нижча температура (18-20° С при 72 год). При
48-годинному бродінні початкова температура сусла 24-25° С. Під час
головного бродіння підтримують температуру 29-30° С, у процесі
зброджування - 27-28° С. При нестачі цукру дріжджі погано бродять. Крім того,
при більш низькій температурі зменшується закисання бражки.
Бродіння вважають закінченим, коли вміст незброджених цукрів
(редукуючих речовин - PB) у бражці досягає 0,2-0,Зг/100мл, а видимий та
дійсний вміст сухих речовин не змінюється протягом останніх 2-3 год. Якщо
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 36
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
відсутня йодкрохмальна реакція зрілої бражки, відбулося повне оцукрювання
розчиненого крохмалю. Після кип’ятіння нефільтрована бражка з йодом при
наявності крохмалю дає синє забарвлення, що свідчить про наявність
непророслих зерен, погане подрібнення солоду і зерна.
Якщо необхідно загальмувати бродіння в зв’язку з зупинкою
брагоректифіка- ційної установки, бражку охолоджують у кінці головного
бродіння до 15-20° С. При більш тривалому простої зрілу бражку асептують
формаліном (40 мл 40%- ного формаліну на 10 дал бражки).
Під час бродіння бродильні апарати з’єднують із спиртовловлювачем для
конденсації спиртових парів, які виносяться газами бродіння.
Зрілу бражку з бродильного апарата прямо або через проміжний
резервуар насосом перекачують у брагоректифікаційний цех. Після
випорожнення бродильний апарат миють водою, обризкують усередині
розчином хлорного вапна, витримують 15-20 хв, після чого хлорне вапно
змивають водою і пропарюють 30 хв при температурі 100° С. Витрати пари -
3
10-12 кг на 1м об’єму апарата.
Для миття бродильних апаратів зручно використовувати спеціальні
механічні пристрої, які приводяться у рух рідиною, що подається у них насосом
під тиском до 0,4 МПа. Робоча рідина - змішана з антисептиком перегріта вода
- розбризкується усередині бродильного апарата.
Прогресивні технології спиртового бродіння
у виробництві етанолу з крохмалевмісної сировини
Зброджування концентрованого сусла з використання фільтрату
барди
Зброджування концентрованого сусла можливо за безперервною схемою
з рециркуляцією, що дає змогу максимально використовувати продуктивність
дріжджів. Стале протікання процесу досягається за швидкості розведення
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 37
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
середовища Д = 0,1...0,125 год% Ефективне зброджування концентрованого
сусла можливе і на базі періодичної схеми. [21]
Недоліком цього способу є уповільнення початкової швидкості бродіння
(12...14 год) — період лаг-фази, що має місце в кожному бродильному апараті.
Основна причина — низька початкова концентрація дріжджової біомаси та
пригнічення її росту високою концентрацією вуглеводів.
Усунення лаг-фази можна досягти шляхом послідовного заповнення
бродильних апаратів сумішшю (50 /50) оцукреного сусла та сусла, яке активно
бродить.
Для цього, як показано на рис. 2.3, з усієї бродильної батареї два апарати
7, 8, з’єднаних послідовно, працюють в безперервному режимі
(дріжджегенерування — головне бродіння), а решта 9 в періодичному режимі
[6].
Головні бродильні апарати 7, 8 у нижній частині з’єднані переточною
лінією та обв’язані переточним контуром.
Рисунок 2.3. - Апаратурно-технологічна схема бродіння концентрованого
сусла з використання фільтрату барди:
1 — АЧК; 2-6 — дріжджанки; 7, 8 — головні бродильні апарати; 9 — бродильні
апарати; 10-циркуляційний насос; 11 — циркуляційна лінія; 12 — спиртоуловлювач;
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 38
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
13 — збірник водно-спиртової рідини; 14 — збірник фільтрату барди; 15 —
теплообмінник
Зрілі дріжджі з дріжджанок 2...6 передають у попередньо промитий та
пропарений головний апарат 7 бродильної батареї у кількості 50% до об’єму,
одночасно туди ж починають подачу концентрованого оцукреного сусла та
фільтрату барди. Швидкість подачі суміші «сусло + фільтрат барди» необхідно
підтримувати на рівні 10-12% від об’єму головного апарату за 1 год. При цьому
забезпечується підтримання концентрації дріжджової біомаси у головних
апаратах батареї на рівні 100 млн/мл.
Після заповнення першого головного апарату 7 відкривається перетік на
апарат 8, лрн цьому сусло і фільтрат барди продовжують надходити до апарату
7, одночасно заповнюючи апарат 8 через переточну лінію. З другого головного
апарату 8 безперервно виводиться сусло, яке активно бродить та змішується з
оцукреним суслом. Частина змішаного потоку спрямовується у перший
головний апарат 7 для підтримання процесу дріжджегерування та бродіння, а
іншою частиною потоку послідовно заповнюють бродильні апарати 9, які
працюють у періодичному режимі. Після зброджу- зання сусла бражку
викачують із апаратів, що працюють у періодичному режимі. [21]
Зброджування сусла під вакуумом.
Було встановлено, що протікання бродіння в умовах вакууму
характеризується ділим рядом відмінностей, що робить цю технологію дуже
привабливою, особливо для отримання високоякісного спирту:
— в умовах вакууму дистиляція спирту відбувається безпосередньо у
бродильному апараті при температурі бродіння та він відводиться з рідкої фази
зразу по мірі лого утворення. Таким чином, бродіння протікає практично при
нульовій концентрації спирту в бражці;
— швидкість утворення спирту (отже, і продуктивність обладнання)
підвищується у 2...З рази;
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 39
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
— життєздатність дріжджів та їх активність зберігаються на початковому
рівні протягом всього циклу бродіння;
— вихід спирту на 1 т крохмалю зберігається на рівні не нижче
встановлених норм;
— гідромодуль замісу можливо встановити на рівні 1:1;
— у бродильному апараті при роботі з такими гідромодулями стороння
мікрофлора практично відсутня. Відсутні також домішки, які ними
синтезуються, наприклад ізопропанол;
— на виході з бродильного апарату концентрація спиртового дистиляту
складає 35%, що дає можливість спрямувати його безпосередньо на епюрацію,
виключивши зі складу установки ректифікації бражну колону;
— у кінці циклу бродіння за рахунок випаровування води вміст сухих
речовин у рідкій фазі бродильного апарату зростає до 26-30%. Така рідина, що
містить 32..36% сирого протеїну (у перерахунку на а.с.р.) по суті є
сконцентрованою бардою. [21]
Рисунок. 2.4.- Апаратурно-технологічна схема процесу бродіння під
вакуумом
Процес бродіння під вакуумом змінює склад домішок у дистиляті,
отриманому при перегонці. Відмічено помітне зниження або повна відсутність
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 40
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
ряду домішок, які важко видалити в процесі ректифікації. Сумарна кількість
фракцій сивушного масла та летких кислот, отриманих при бродінні під
вакуумом, у 2 рази менша вмісту аналогічних фракцій в контролі.
Отриманий на базі дистиляту спирт-ректифікат має високі
органолептичні показники.
Концентрація сухих речовин у післяспиртовій барді за даною технологією
складає 26...30%, що значно спрощує апаратурний процес та знижує
енерговитрати з доведення продукції до кінцевих товарних форм.
Отримана післяспиртова барда є цінною білково — вітамінною добавкою,
яка у висушеному вигляді містить не менше 32% сирого протеїну з високою
біологічною якістю.
В УкрНДІспиртбіопроді розроблений оригінальний спосіб бродіння з
разовим вакуумуванням сусла, що бродить, який дозволяє інтенсифікувати
процес бродіння за рахунок постійного видалення з бродильної батареї
етилового спирту, що має інгібуючу дію на фізіологічну активність спиртових
дріжджів [21]. Для виділення спирту з сусла, що бродить, необхідні додаткові
витрати теплової енергії.
Перспективним напрямом скорочення енерговитрат може бути
розроблена співробітниками УкрНДІспиртбіопрод та НУХТ схема об’єднання
одностадійного вакуумування бражки на стадії анаеробного бродіння з
брагоректифікаційною установкою (рис. 2.4).
Одностадійне вакуумування бражки здійснюється у спеціальній відгінній
колоні, яка включається до схеми БРУ та обігрівається за рахунок теплоти
конденсації водно-спиртової пари бражної колони.
Сусло, що бродить з бродильного апарату з вмістом спирту 4...5 об.%
перед надходженням до бражної колони нагрівається у рекуперативному
теплообміннику 7 теплотою слабоградусної бражки, що виходить з відгінної
колони 3. У відгінній колоні за допомогою вакуум-насосу підтримується
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 41
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
розрідження, що забезпечує температуру, яка не впливає негативно на
фізіологічну активність дріжджів.
З метою скорочення витрат гріючої пари і зменшення кількості тарілок у
відгінній колоні вилучення спирту зі зброджуваного сусла відбувається до
концентрації 1.0-1,2% об. Обігрів відгінної колони здійснюється через
рекуперативний кип’ятильник — випаровувач водно-спиртовою парою бражної
колони 9. Звільнена від основної маси спирту бражка з кубу відгінної колони
охолоджується в рекуперативному теплообміннику 7 і повертається в
бродильний апарат.
Таке рішення дозволяє не тільки знизити інгібуючу дію етилового спирту
на фізіологічну активність дріжджів, а також на 25...30% скоротити витрати
пари на брагоперегонку та в півтора рази збільшити потужність бродильної
батареї.
Для спиртових заводів потужністю більше 6000 дал/добу необхідно
впроваджувати безперервний спосіб зброджування. [21]
При переробленні крохмалевмісної сировини дооцукрювання
продовжується протягом всього бродіння. При безперервному бродінні
необхідно забезпечити більш глибокий гідроліз біополімерів сусла до початку
бродіння, ніж при безперервному способі. Це досягається інтенсифікацією
процесу водно-теплового та термоферментативного оброблення сировини,
збільшення терміну оцукрювання при оптимальних умовах дії ферментних
препаратів, а також за рахунок збільшення концентрації дріжджової
біомаси.[21]
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 42
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Рисунок 2.5. - Апаратурно-технологічна схема одностадійного
вакуумування бражки:
1,2 — бродильні апарати; 3 — відгінна колона: 4 — підігрівач бражки: 5 —
конденсатор; 6 — рекуперативний кип’ятильник-випаровувач; 7 — рекуперативний
теплообмінник; 8 — вакуум-насос; 9 — бражна колона
2.5.3 Опис апаратурно-технологічної схеми
Удосконалена апаратурно-технологічна схема безперервного
зброджування сусла розроблена ВНДІПрБ. Схема складається з трьох
дріжджогенераторів 8, трьох розброджувачів 7, двох головних бродильних
апаратів 3 і 10 доброджувачів 4.
Сусло із оцукрювача насосом 2 безперервно подають в анодні камери
електролізера 11, де воно перебуває в безперервному потоці 6-7 хв. і його pH
знижується до 3,5-3,2. У катодні камери подають воду. Із катодних камер
католіт поступає в збірник і може бути використаний для приготування замісу.
Аноліт (сусло) із анодних камер поступає в збірник 10. Електрооброблене сусло
подають у дріжджанки насосом. Оптимальна густина струму для
електрохімічної обробки сусла - 130-150 А/м .
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 43
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Засівні дріжджі розмножують у дріжджогенераторі. У нього подають з
сусло електролізера 11. В охолоджене середовище засівають чисту культуру
дріжджів, перемішують їх, охолоджують до 22° С і залишають на бродіння. Че-
рез 20-24 год дріжджі передають у розброджувач 7. Об’єм дріжджів у
дріжджогенераторі повинен становити 1-1,5% від об’єму середовища у
головному бродильному апараті. Процес ведуть, минаючи стадію розмноження
дріжджів у дріжджанках, тому вони схемою не передбачені. Маточні дріжджі
спускають у розброджувач при видимому вмісті сухих речовин 5-6%.
Одночасно з надходженням дріжджів у розброджувач 7 подають
охолоджене у теплообміннику сусло. Після заповнення розброджувача
середовище у ньому підкислюють сірчаною кислотою до 0,4-0,5 град, і
залишають на бродіння на 22-24 год. При видимому вмісті сухих речовин 5-6%
і накопиченні дріжджових клітин 90-100 млн/мл дріжджі спрямовують у
головний бродильний апарат 3, куди одночасно подають охолоджене сусло.
Робочий об’єм розброджувача приймають рівним 30% від об’єму головного
бродильного апарата.
Кількість дріжджів підтримується на рівні 90-120 млн/мл, що досягається
підвищеною кількістю засівних виробничих дріжджів до об’єму головного
бродильного апарата і підтриманням у ньому рівних значень швидкості
розведення середовища і питомої швидкості росту дріжджів. Бражка
послідовно заповнює всі бродильні апарати батареї, переміщуючись між ними
зверху донизу, а в апаратах - знизу догори. Завдяки цьому напрями осадження
дріжджів, дробини і руху бражки у бродильних апаратах зустрічні, що запобігає
осадженню дріжджів і дробини. Бродіння здійснюється дріжджами, які
розмножуються по всій масі бражки, яка перемішується діоксидом вуглецю, що
виділяється. Процес відбувається під тиском 0,01 МПа. Головні апарати на 1 м
вищі доброджувачів.
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 44
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Для забезпечення безперервності бродіння сусло надходить у два головні
бродильні апарати, під час стерилізації першого батарея живиться через другий.
Якщо приплив сусла здійснювати паралельно у два бродильні апарати, зменшу-
ється винесення дріжджів і збільшується кількість їх у головних бродильних
-1
апаратах (0=0,06-0,08 год ).
Процес бродіння у головних апаратах і перших двох доброджувачах
ведуть при температурі 26-27° С. Охолодження бражки відбувається у
виносних кожухотрубних теплообмінниках 1. Біля кожного апарата
передбачені насоси 2, які здійснюють циркуляцію бражки за замкнутим
контуром. Чотири останніх доброджувачі не мають теплообмінників,
температура бражки у них 27-28° С.
З останнього доброджувача зрілу бражку перекачують насосом у збірник
14, далі у брагоректифікаційне відділення.
Загальна тривалість процесу бродіння складає 62-65 год. В останніх
чотирьох доброджувачах змонтовані барботери, через які періодично
компресором подають стиснений діоксид вуглецю, що запобігає осадженню
дріжджів і дробини на дно апаратів. Діоксид вуглецю, який виділяється в
процесі бродіння, поступає у спиртовловлювач 5. Звільнений від парів спирту
газ частково поступає у компресор 6, решта - у цех рідкого діоксиду вуглецю.
Водно - спиртовий розчин із спиртовловлювача надходить у збірник
зрілої бражки 14, а відтіля з бражкою - у брагоректифікаційне відділення.
Чистота бродіння, головним чином, підтримується такими
технологічними прийомами: засівом і підкисленням бражки у головному
бродильному апараті сірчаною кислотою до pH 4,2...4,5 і профілактичними
стерилізаціями бродильної батареї, трубопроводів і насосів.
Суть профілактичної стерилізаціїї полягає у тому, що через певні проміж-
ки часу (3 доби) безперервний приплив сусла переключають на другий голо-
вний бродильний апарат і у нього стерилізаційним насосом 2 перекачують
вміст першого головного апарата, який потім миють антисептиком, який
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 45
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
готують у збірнику 13, стерилізують 40 хв при 95-100° С парою, охолоджують,
знов заповнюють дріжджами і суслом та відновлюють приплив у нього сусла.
Поки йде заповнення суслом першого головного бродильного апарата,
вміст другого тим же насосом перекачують у третій апарат. Другий апарат
також миють, стерилізують, охолоджують і підключають до перетоку. За таким
принципом здійснюють наповнення, звільнення і стерилізацію решти апаратів з
їх трубопроводами й арматурою. Коли на стерилізацію буде поставлений
останній бродильний апарат, потік бражки дійде до передостаннього апарата
батареї, таким чином зріла бражка безперервно подається у
брагоректифікаційне відділення.
Висновки
При використанні безперервного зброджування сусла із крохмалевмісної
сировини вихід спирту збільшується на 0,33 дал/т умовного крохмалю у
3
порівнянні з періодичним способом бродіння. Збільшується спиртозйом з 1 м
3 3
бродильних апаратів - 2,3 дал/м -добу у порівнянні з 2,0 дал/м -добу при
періодичному бродінні, тобто збільшується продуктивність бродильного
відділення.
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 46
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
2.6 Розрахунок продуктів
2.6.1.Вихідні дані
Розрахунки проводили в програмі Microsoft Excel
Таблиця 2.7 - Норми витрат
№ Назва показника Одиниця виміру Величіна
п/п
1 Продуктивість по спирту дал абсолютного спирту 100
2 Основна сировина на переработку кукурудза
3 Крохмалистість кукурудзи % 60,0
4 Вологість кукурудзи % 14,0
5 Розріджующий ферментний Termamyl
препарат
Амілолітична активність од./см3 1 100,00
Густина г/см3 1,10
Вміст сухих речовин % 48,00
6 Витрата розріджуючого од. АА/г умовного крохмалю 0,6
ферментного препарату на
змішувач
3
7 Кількість води для розбавлення на дм 10,0
3
1 дм розріджуючого
ферментного препарату
8 Частка води, яка замінюється кг, кількість води на 1 кг зерна 0
фільтратом барди
9 Оцукруючий ферментний SUN Super
препарат
10 Витрати на оцукрення од ГлА/г умовного крохмалю 6,0
оцукруючого ферментного
препарату
11 Глюкоамілазна активність од./см3 3 000,0
12 Густина г/см3 1,3
13 Вміст сухих речовин % 59,0
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 47
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Продовження таблиці 2.7.
3
14 дм 10,0
Кількість води для розбавлення на
3
1 дм оцукруючого ферментного
препарату
15 Тиск гострої пари на контактну МПа 0,60
головку
16 Ентальпія пари при тиску 0,6 кДж/кг 2 756,00
МПа
17 Витрата карбаміду кг/т крохмалю 3,00
18 Витрата ортофосфорної кислоти кг/т крохмалю 1,50
3 3
19 Витрата антисептику "Полідез" см /м сусла 10,00
Таблиця 2.8 - Асортимент проектованої продукції
Назва продукції Виробництво в дал
% добове в добове в річне в
перерахунку пере- перера-
на умовний рахунку та хунку та
спирт- товарний товарний
сирець, продукт продукт
дал/добу
Умовний спирт-сирець 100 8000 333,3333333 2640000
у тому числі :
Спирт етиловий ректифікований 93 7440 7725,86 2549532,71
"Люкс"
Спирт етиловий головна фракція 6 480 521,74 172173,91
Сивушне масло 0,4 32 36,36 12000,00
Сивушний спирт 0 0 0,00 0,00
Втрати під час перегонки та 0,8 64 66,46 21931,46
ректифікації,
в тому числі: під час перегонки 0,2 16 16,61 5482,87
під час ректифікації 0,6 48 49,84 16448,60
Барда 100 74400 24552000,00
Кількість днів роботи на рік 330
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 48
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Таблиця 2.9 - Вихідні дані для розрахунку продуктів
Назва продукції Одиниця Значення
виміру
Вихід спирту із 1 т умовного крохмалю дал 66,7
Характеристика зерна "Кукурудзи":
сухі речовини % 80
крохмалистість % 60
вологість % 14
коефіцієнт перерахунку на умовний крохмаль 0,985
кількість сміттєвих домішок % 1,1
кількість зародку % 13
Характеристика замісу:
температура помолу зерна С 70
температура дефлегматорної води С 70
температура фільтрату барди С 90
температура ферментного перпарату С 20
теплоємність зерна кДж/кг*К 1,423
теплоємність дефлегматорної води кДж/кг*К 4,204
теплоємність фільтрату барди кДж/кг*К 0
теплоємність ферментного препарату кДж/кг*К 4,185
тепловміст пари (Р = 0,03 МПа), табл.3.1. МПа 2624,6
теплоємність конденсату пари (при 95 С) С 398
коефіцієнт витрати тепла 1,04
тепловміст вторинної пари кДж/кг*К 2675,7
тепловміст конденсату кДж/кг*К 417,5
тепловміст розвареної маси ккал/кг*град 0,839
теплота випаровування ккал/кг 563
Характеристика сусла:
вміст : сухих речовин; % 16,42
речовин, що зброджуються % 12,32
речовин, що не зброджуються % 2,87
коефіцієнт, що враховує вихід мальтози з одиниці 1,0555
крохмалю при ферментативному гідролізі
коефіцієнт, що враховує вихід глюкози з одиниці 1,05263
мальтози при ферментативному гідролізі
коефіцієнт, що враховує вихід глюкози з одиниці 1,1111
крохмалю
густина дробини 1,3
густина фільтрату сусла при концентрації СР = 12.2 %, % 1,0484
по табл.
Виробничі дріжджі:
вміст: сухих речовин % 12
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 49
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Продовження таблиці 2.9
спирту % об. 4,5
видима густина г/мл 1,04
густина водно-спиртового розчину г/мл 0,9935
Характеристика зрілої бражки:
втрати спирту в перерахунку на крохмаль до перегонки 0,0296
бражки
густина безводного спирту об.% 0,78927
вміст: спирту % об. 9,8
біомаси г/л 27,5
незброженого цукру г/100 мл 0,3
теоретичний вихід побічних продуктів з 1000 кг
крохмалю дм3 719,97
кислотність град 0,5
густина фільтрату дозрілої бражки, що відповідає її об.% 1,0098
видимому відбродженню 2.6 %
густина фільтрату дозрілої бражки, що відповідає її об.% 0
видимому відбродженню при умові, що міцність
бражки 10 об.%
об.% 0,9651
густина водно-спиртової рідини, що містить таку саму
кількість спирту (або спирту та побічних продуктів
бродіння), як і бражки)
0,9553
коефіцієнт кількості вуглекислого газу, що утворюється
при виробленні 1 кг спирту
1,3
кількість водно-спиртової суміші, % по об"єму зрілої
бражки
0,5
кількість промивної води при споліскуванні, % до
об"єму зрілої бражки
Характеристика спирту і продуктів ректифікації:
концентрація:
cпирту етилового ректифікованого "Люкс" % об. 96,3
спирту етилового головної фракції % об. 92
сивушного масла % об. 88
сивушного спирту % об. 85
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 50
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Таблиця 2.10 - Розрахунок продуктів на 100 дал умовного спирту-сирця
№ Розрахункова формула
п/п Назва показника Значення
1 Витрата умовного 1499,25
Мс=100*1000/В
крохмалю, кг спирту
2 Витрата вихідного зерна: Мд=Мс*100/НЦм*Ам 2461,27
3 Витрата зерна з Мк=Мд*СД/100+Мд 2488,34
урахуванням вмісту
сміттєвих домішок, кг
Маса зародку, що Мз=Мк*З/100 323,48
видаляється із вихідної
кукурудзи
4 Витрата ферментного
препарату Termamyl 120L:
3
по об"єму, дм Мп=(Мс*1*1 000000)/2370 0,82
по масі, кг Мб=Мп*1,1 0,90
5 Маса ферментного Мг=Мп*10 8,18
препарату Termamyl 120L в
розведеному вигляді, кг
6 Маса ферментного Мз=Мг*0,3 2,45
препарату Termamyl 120L,
що вноситься в збірник
замісу, кг
7 Маса ферментного Мв=Мг*0,7 5,72
препарату Termamyl 120L,
що вноситься в АТФО - 1,
кг
8 Витрата ферментного
препарату San-Super 240L,
кг
3
по об"єму, дм Мш=(Мс*6*1000000)/3000 3,00
по масі, кг Мр=Мш*1,1 3,78
9 Маса сухих речовин у Сррозфер = Мр*СРрозрфер 1,81
розріджуючому
ферментному препараті, %
мас.
10 Маса ферментного Мч=Мш*10 29,99
препарату в розведеному
вигляді
11 Маса води, що витрачається Кв=Мд*3*1 7383,81
на приготування замісу, кг
12 Маса води, що замінюється Кф=Мд*3*0,0 0,00
фільтратом барди, кг
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 51
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Продовження таблиці 2.10
13 Загальна маса препаратів Кфп=Мг+Мч 38,16
Termamyl 120L та San-Super
240L, кг
14 Загальна маса води у замісі, Кз=Кв+Кф+Мвол.зерна 7728,39
кг
15 Загальна маса замісу, кг Кж=Мд+Кз+Кф+Мз 9857,03
16 Концентрація сухих Тзам.=((Мд*Тзм)+(Кв*Тдв) 21,47
речовин в замісі, % мас. +(Кф*Тфб)+(Мз*Тфп))/Кж
17 Теплоємність замісу, Кт=(Мд*Тзм*Тз)+(Кв*Тдв*Тв) 3,51
кДж/(кг*град) +(Мз*Тфп*Тф)+(Кф*Тфб*Тб)
18 Маса тепла, що отримує Тр=Кт/(Тзам.*Кж) 2418279,4
заміс, кг 3
о
19 Температура замісу, С 69,99
Температура замісу після Вгп=(Кж*Тзам.*(90-85)*Квт)/(Тп- 85,00
спірального Ткп)
теплообмінника
20 Витрата гострої пари Мзам.=Кж+Вгп 80,70
о
(підігрів 85-90 С), кг
21 Маса замісу яка виходить із Мзф=Мзам.+Мв 9857,03
спірального
теплообмінника, кг
22 Маса замісу з 70 % Крм.о=Мзам.п+Мч-Квт.пт 9862,76
ферментного препарату
Termamyl 120L, кг
23 Маса розвареної маси, що Тзам.=((Мд*Тзм)+(Кв*Тдв) 9887,02
надходить в бродильний +(Кф*Тфб)+(Мз*Тфп))/Кж
апарат, кг
24 Концентрація сухих Вср=2389.3*100/Крм.о 21,41
речовин в розвареній масі,
що надходить в бродильний
апарат, мас.%
25 Маса розвареної маси, що Крм.вд=Крм.о*0.1 988,70
іде на виробництво
дріжджів (10 %), кг
26 Маса сусла, що надходить Ксо=Крм.о 9887,02
на охолодження, кг
27 Маса зброджувальних Взр=1494.7-Нв 1463,29
речовин в суслі з
врахуванням втрат, кг
28 Маса незброджувальних Внр=894.6-Нв
речовин в суслі з 626,46
врахуванням втрат, кг
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 52
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Продовження таблиці 2.10
29 Маса тепла, що Ктв=ТС*238928*(89-60) 214844,20
поглинається зрілою
бражкою при охолодженні
о
сусла від 89-29 С
30 Кількість розвареної маси Рм.ср=1494.7-(1494.7*0.015) 1454,61
(із врахуванням втрат при
розварюванні 1,5 % від
введеного крохмалю), кг
31 Кількість розвареної маси з Рфп=Рм.ср+Кфп 1492,7729
доданим ферментним
препаратом, кг
32 Маса нерозчинного Кнкр=Рм.ср*0.025 36,37
крохмалю із урахуванням,
що загальні втрати з
нерозчиненого крохмалю
складають 25% від
введеного, кг
33 Маса крохмалю, що Кркр=Рм.ср-(Кнкр+13.47) 1404,77
знаходиться в розчинному
стані, кг
34 Маса мальтози за умови, Кмал=Кркр*2*Квм/3 988,49
що співвідношення
мальтози і декстринів у
фільтраті сусла становить
2:1 , кг
35 Маса декстринів, кг Кдек=Кркр/3 468,26
36 Маса мальтози і декстринів Кмд=Кмал+Кдек 1456,75
разом, кг
37 Маса незброджувальних Нрсф=Мб+Мр 4,68
речовин, що вносяться в
сусло з ФП, кг
38 Маса незброджувальних Внрп=894.6*0.3 191,98
речовин, що надходять з
пшеницею,кг
39 Маса незброджуваних Внрфп=Нрсф-0.193 4,48
речовин, що надходять з
ФП, кг
40 Загальна маса Зкнр=Внрп+Нрсф 196,66
незброджуваних речовин в
дробині сусла з
врахуванням
незброджувальних речовин,
що утворилися при
розварюванні, кг
41 Маса незброджувальних Внрд=Кнкр+Зкнр 233,02
речовин в дробині, кг
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 53
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Продовження таблиці 2.10
42 Загальна маса сухих СРс=Кмд+Внрп+0.193+Внрд 1881,95
речовин в нефільтрованому
суслі, кг
43 Маса зброджувальних Взрс=Кркр+Кнкр 1441,14
речовин, кг
44 Маса незброджуваних Внрс=Внрп+0.193+Зкнр 429,87
речовин, кг
45 Загальна маса води в суслі, Зкв=Мзам.п+Мб+Мр 9861,7110
кг
46 Маса води у Зкв1=Зкв-СРр 7979,7654
нефільтраваному суслі, кг
47 Витрата води на Вв=Кмал-(Кркр*Кфп) 51,98
переведення крохмалю в
мальтозу, кг
48 Маса вільної води в Ввв=Зкв-Вв 9809,73
нефільтрованому суслі, кг
49 Маса фільтрату сусла, кг Мфс=Кмд+Внрп+Ввв 11458,464
50 Концентрація СР у % по Кср=СРс*100/Мфс 16,4
сахариметру у фільтраті
сусла, % мас.
51 Концентрація мальтози у Вм=Кмал*100/Мфс 8,6
фільтраті сусла, % мас.
52 Концентрація декстринів у Вд=Кдек*100/Мфс 4,1
фільтраті сусла, % мас.
53 Частка мальтози по Вмд=Вм+Вд 2,1
відношенню до декстринів
54 Маса мальтози і декстринів Пг=Вм*1.05263+Вд*1.1111 13,6
в перерахунку на глюкозу,
кг
55 Дійсна доброякісність СДфс=Вмд*100/Кср 77,4
фільтрату сусла, %
56 Видима доброякісність Вдфс=Пг*100/Кср 82,9
сусла, %
3
57 Об'єм дробини сусла, дм Одс=Внрд/Гд 179,25
3
58 Об'єм фільтрату затору, дм Офз=Мфс/Гфс 10929,48
59 Об"єм нефільтрованого Онз=Офз+Одс 11108,73
3
затору, дм
60 Витрата антисептику Вант=Онз*10/1000 0,11
3
"Полідезу", дм
61 Загальна маса антисептика Взагант = Вант*5 0,56
"Полідез" з врахуванням
його розбавлення у 5 разів,
кг
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 54
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Продовження таблиці 2.10
63 Об"єм нефільтрованого Озаг=Онз+Взагант 11108,84
затору з врахуванням
додавання розчину
3
антисептика "Полідез", дм
64 Маса нефільтрованого Мзагфс=Мфс+Взагант 11458,58
затору з врахуванням
додавання розчину
антисептика "Полідез", кг
65 Вміст дробини в Ввд1=Одс*100/Онз 1,6
нефільтрованому заторі
відповідно, % об.
66 Вміст дробини в Ввд2=Внрд*100/Мфс 2,0
нефільтрованому заторі, %
мас.
67 Загальні втрати крохмалю Звк=табл. Втрат 2,99
до перегонки бражки
складають, кг
68 Втрати спирту до Вс=Звк*0,72 0,09
перегонки, кг
69 Кількість безводного
спирту, що міститься в
бражці до перегонки:
3
по об"єму, дм Кбсдп=1000+Вс 1000,09
по масі, кг Кбсдпм=Кбсдп*0.78927 789,34
70 Маса крохмалю, що Ккд=1494.7*0.01*Вк 22,15
витрачається на утворення
дріжджів, кг
71 Маса крохмалю, що Ккпп=1494.7*0.01*(4-1.5) 36,92
витрачається на утворення
побічних продуктів
бродіння, кг
72 Вміст побічних і
проміжних продуктів
бродіння в бражці:
3
по об"єму, дм Вппбо=Ккпп*Твпп/1000 26,58
по масі, кг Вппбм=Вппбо*Гбс 20,98
73 Маса спирту, що Ксв=0.59*Гбс 5,78
випаровується під час
бродіння, кг
74 Маса діоксиду вуглецю, що Квг=Кбсдпм+Вппбм+Ксв*0.9553 815,84
відповідає утвореним
безводному спирту і
побічних продуктів
бродіння, кг
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 55
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Продовження таблиці 2.10
75 Маса нефільтрованої Мнб=12545056.18-Квг+Ксв 11427,98
бражки за умови, що весь
діоксид вуглецю газ
випарувався, кг
76 Маса сухої речовини Ксрд=Мнб*Дм 29,71
дріжджів у зрілій бражці,
що утворюється під час
бродіння, кг
77 Маса незброджуваних Внр=Ксрд-Ккд 7,56
речовин, що пішли на
утворення дріжджової
маси, кг
78 Маса мальтози у фільтраті Вм=Ксрд/3*Квм 10,45
бражки, кг
79 Маса декстринів у Вд=Ксрд*2/3 19,81
фільтраті бражки, кг
80 Всього мальтози і Вмд=Вм+Вд 30,26
декстринів, кг
81 Маса зброджуваних Взрдб=7.49+Ккд 29,64
речовин в зрілій брожці при
умові, що крохмаль
перетворився тільки в
зброджувані речовини, кг
82 Маса незброджуваних
речовин у зрілій бражці, кг:
83 у фільтраті Дбф=Внрп-Внр 184,42
84 у дробині Дбд=Внрд+Внр 240,58
85 Загальна маса сухих
речовин у зрілій бражці, кг
86 у фільтраті СРбф=Вмд+Дбф 214,68
87 у дробині СРбд=Взрдб+Дбд 270,22
88 Загальна маса сухих СРнб=СРбф+СРбд 484,90
речовин у нефільтрованій
зрілій бражці, кг
89 Маса зброджуваних Зрнб=Вмд+Взрдб 59,90
речовин у нефільтрованій
зрілій бражці, кг
90 Маса незброджуваних Нрнб=Дбф+Дбд 425,00
речовин у нефільтрованій
зрілій бражці, кг:
91 Вміст СР у нефільтрованій СРндб=СРнб*100/Мнб 4,24
зрілій бражці, % мас.
92 Води в нефільтрованій Внб=Мнб-(СРнб+Кбсдпм+Вппбм) 10132,75
зрілій бражці, кг
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 56
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Продовження таблиці 2.10
93 Маса води, що Квмг=(Кмал-Вм)*1.05263-(Кмал- 51,47
витрачається на Вм)
переведення мальтози в
глюкозу, кг
94 Маса води, що Квдг=(Кдек-Вд)*1.1111-(Кдек-Вд) 51,57
витрачається на
переведення декстринів в
глюкозу, кг
95 Маса води, що Квнкг=(Внрп-Взрдб)*1.1111-(Внрп- 18,04
витрачається на Взрдб)
переведення частини
нерозчинного крохмалю
затору в глюкозу, кг
96 Загальна маса води, Зквг=Квмг+Квдг+Квнкг 121,08
витрачена на утворення
глюкози, кг
97 Маса фільтрату зрілої Мфдб=СРбф+СРбд+Вппбм+Внб 10638,64
бражки, кг
98 Маса фільтрату бражки при Мфбв=Зквг+((Кбсдп+Взрдб)- 859,61
заміні в ній спирту, естерів, (СРбд+Вппбм))
альдегідів і інших
продуктів водою, кг
99 Дійсне збродження цукрів, Сз=СРбф*100/Мфдб 2,02
%
100 Об'єм фільтрату зрілої Офб=Мфдб/1.0098 8183,57
бражки (при заміні спирту,
ефірів, альдегідів і інших
3
продуктів водою), дм
101 Вміст спирту в зрілій Вс=Кбсдп*100/Офб 12,22
бражці, % об.
102 Вміст спирту і побічних Вспп=(Кбсдп+Взрдб)*100/Офб 12,58
продуктів бродіння, % об.
103 Густина фільтрату зрілої Гвз=1.0098-(1-0.9651) 0,9749
бражки, що відповідає
видимому збродженню,
3
г/см
104 Густина фільтрату зрілої Гвзб=1.0098-(1-0.9847) 0,0098
бражки, що відповідає
видимому збродженню при
умові, що міцність бражки
складає 10,85 об.%
становить
105 Вміст мальтози у фільтраті Пм=Вм*100/Мфдб 0,10
зрілої бражки, % мас.
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 57
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Продовження таблиці 2.10
106 Вміст декстринів у Пд=Вд*100/Мфдб 0,19
фільтраті зрілої бражки, %
мас.
107 Вміст мальтози і Пмд=Пм+Пд 0,28
декстринів у фільтраті
зрілої бражки, % мас.
108 Сумарний вміст мальтози і Спмд=(Пм*1.05263)+(Пд*1.1111) 0,31
декстринів (у перерахунку
на глюкозу), % мас.
109 Об'єм дробини зрілої Одб=СРбд/1.3 207,87
3
бражки становить, дм
110 Об'єм нефільтрованої Онб=Офб+Одб 8391,43
зрілої бражки становить,
3
дм
111 Вміст дробини в зрілій Пбд=Одб*100/Онб 2,48
бражці становить, об.%
112 Вміст дробини в зрілій Пвд=СРбд*100/Мнб 2,36
бражці становить, мас.%
113 Загальний об"єм бражки, Зкб=Онб+Онб*2.5/100+Онб*0.5/100 8542,48
що надходить в
брагоректифікаційне
відділення з врахуванням
розбавлення її водою при
споліскуванні звільнених
бродильних апаратів і з
врахуванням надходження
водно-спиртової суміші із
спиртовловлювача:
114 Загальна маса бражки, що Змбр=Мнб+Онб*2.5/100+онб*0.5/100 11579,02
надходить в
брагоректифікаційне
відділення з врахуванням
розбавлення її водою при
споліскуванні звільнених
бродильних апаратів і з
врахуванням надходження
водно-спиртової суміші із
спиртовловлювача, кг
115 Вихід сивушного спирту Осс=(1000*1*100)/(85.0*100) 11,76
(СС): дм3
кг Мсс=Осс*р3 0,00
116 Густина водно-спиртового р2 - по табл. для концентрації спирту 0,0000
3
розчину, г/см 85 % об.
117 Вихід сивушного масла Осм=(1000*0.3*100)/(88.0*100) 3,41
(СМ), дм3
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 58
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Продовження таблиці 2.10
кг Мсм=Осм*р3 2,85
118 Густина водно-спиртового р3 - по табл. для концентрації спирту 0,8357
3
розчину, г/см 88 % об.
119 Вихід спирту етилового Вср=100-2.0-1.0-0.3-0.6 95,10
3
120 дм Оср=(1000*Вср*100)/(96.3*100) 987,54
кг Мсп"=Оср"*р4 796,65
121 Густина водно-спиртового р4 - по табл. для концентрації спирту 0,8067
розчину, г/см3 96,2 % об.
122 Сума всіх продуктів С=10*Всо+10*Всс+10*Осп' 1015,00
ректифікації в перерахунку
3
на безводний спирт, дм
123 Втрати при ректифікації, Вт=1000-С -15,00
3
дм
124 Приймаємо, що бражку Мбр=Змбр+0.18*Змбр-Кбсдпм 12873,91
перегоняють на БРУ, при
цьому витрати пари
становлять 18 % від маси
бражки яка надходить на
апарат, кг
3
127 по об"єму, дм Обарди=Зкб+0.18*Змбр-Кбсдп 9626,62
128 Концентрація СР в барді Ксрб=(СРбф+СРбд)*100/Мбр 3,77
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 59
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Таблиця 2.11 - Зведена таблиця розрахунку продуктів
№ Продукт Кількість продуктів на
п/п 100 дал безводного добову потужність 8000 годинну потужність
спирту дал 3,33 дал
3 3 3
кг дм кг дм кг дм
Коефіцієнт перерахунку на 1 1 80 80 3,33 3,33
1 Зерно вихідне 2488,34 4147,24 199067,47 331779,11 8294,48 13824,13
2 Зерно очищене 2461,27 4102,12 196901,55 328169,25 8204,23 13673,72
3 Маса зародку, видаленого із 323,48 25878,77 1078,28
кукурудзи
4 Заміс 9857,03 9027,41 788562,66 722193,12 32856,78 30091,38
5 Дефлегматорна вода на 7383,81 7383,81 590704,65 590704,65 24612,69 24612,69
приготування замісу
6 Фільтрат барди
7 Termamil 240L 0,90 0,82 71,96 65,42 3,00 2,73
8 San-Super 240L 3,78 3,00 302,25 239,88 12,59 10,00
о
9 Температура замісу, С 69,99 69,99 69,99
10 Гостра пара для розварювання 80,70 6455,83 268,99
11 Розварена маса, що надходить в 9887,02 9054,88 790961,46 724390,02 32956,73 30182,92
оцукрювач
12 Фільтрат сусла 10929,48 11458,46 874358,25 916677,19 36431,59 38194,88
13 Від"єм для розмноження 988,70 928,01 79096,15 74240,80 3295,67 3093,37
дріжджів
14 Сірчана кислота, що вноситься в 2,28 1,25 182,40 99,67 7,60 4,15
дріжджанку
15 Кислота ортофосфорна 0,20 0,13 16,00 10,46 0,67 0,44
16 Полідез 0,11 8,89 0,37
17 Карбамід 0,60 0,72 48,00 57,83 2,00 2,41
18 Зріла бражка, що надходить на 11579,02 8542,48 926321,98 683398,36 38596,75 28474,93
перегонку
19 Концентрація спирту та його 12,58 12,58 12,58
домішок у зрілій бражці, % об.
20 Безводний спирт в зрілій бражці 789,34 1000,09 63147,19 80007,08 2631,13 3333,63
21 Побічні і вторинні продукти 20,98 26,58 1678,34 2126,45 69,93 88,60
бродіння
23 Сивушний спирт 11,76 941,18 39,22
24 Сивушне масло 2,85 3,41 227,93 272,73 9,50 11,36
25 Спирт етиловий ректифікований 796,65 987,54 63731,81 79003,12 2655,49 3291,80
"Люкс"
26 Витрата пари на перегонку 1931,09 154486,91 6436,95
бражки
27 Барда 12873,91 9626,62 1029912,74 770129,23 42913,03 32088,72
28 Концентрація сухих речовин в 3,77 3,77 3,77
барді, % мас.
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 60
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
2.7 Розрахунок і підбір технологічного обладнання
Дріжджегенератори (поз. 8)
Загальний корисний об’єм дріжджогенераторів і бродильної батареї .[23]
8000
V 3
дг.б.б.заг 987,65 м .
8,1
Якщо місткість дріжджогенераторів становить 30 %, то об’єм
дріжджогенераторів
987,65 30
Vдг 296,3 м3,
100
а місткість бродильної батареї
Vб.б 987,65296,3 691,35 м3.
У разі встановлення шість дріжджогенераторів (3 дріжджогенератора і 3
розброджувача) об’єм одного:
3
Vдр1 = м .
Визначаємо діаметр дріжджегенератора:
D 0.9273 V .
D 0.9273 49,4 =3,355м.
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 61
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Дріжджогенератори являють собою циліндроконічну посудину зі
співвідношенням геометричних розмірів: Нц = 1,5D і hк = 0,3D. Тоді
геометричні розміри дріжджогенераторів будуть:
D = 3,5 м; Нц = 1,5∙3,5 = 5,25 м; hк = 0,3∙3,5=1,75 м.
Бродильні апарати (поз. 3, 4)
Загальна ємність бродильної установки складає:
3
987,65 – 296,3 = 691,35 м .
Бродильна установка безперервної дії складається з 14 окремих
бродильних апаратів, з’єднаних послідовно переливними трубопроводами.
Кожний бродильний апарат являє собою циліндроконічну посудину зі
співвідношенням геометричних розмірів:
Нц = 1,5D і hк = 0,3D.
3
При об’ємі одного апарата 49,3 м , геометричні розміри бродильного
апарата складуть:
D 0.9273 49,4 =3,355м.
D = 3,5 м; Нц = 1,5∙3,5 = 5,25 м; hк = 0,3∙3,5=1,75 м.
У головних бродильних апаратах висота циліндричної частини на 1 м
більша і складе Нц = 6,25 м.
Спиртовловлювачі (поз. 5)
Встановлюємо спиртовловлювачі абсорбційно-конденсаційного типу.
2
Питома площа перерізу царги спиртовловлювача складає 0,0655 м на 1000 дал
б.с./добу. Тоді для заводу продуктивністю 8000 дал/добу площа перерізу
спиртовловлювача складе:
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 62
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
2
F = 0,0655•8,0 = 0,524 м .
Звідки діаметр спиртовловлювача буде:
D 0,524 / 0,785 =0,817 м.
Висоту спиртовловлювача приймаємо стандартну, яка дорівнює 5,65 м.
Збірник дозрілої бражки (поз. 14)
Місткість збірника дозрілої бражки на перегонку повинна задовольняти
3
годинній її витраті й складати: 683.4:24=28,5м (таблиця 2.11). Геометричний
об’єм збірника при коефіцієнті заповнення 0,9 складе:
3
V = 28,5/0,9 = 32 м .
Встановлюємо циліндроконічний збірник, тоді геометричні розміри
збірника дозрілої бражки будуть складати:
D 0.9273 32 =2,9м.
D = 2,9 м;
Нц = 1,5∙2,9 = 4,36 м; hк = 0,3∙2,9=1,45 м.
Збірник антисептика (поз. 13)
Об’єм збірника для водного розчину мийного засобу приймаємо рівним 5
3
м . Збірник являє собою циліндроконічну посудину з мішалкою.
Геометричні розміри збірника мийного засобу складуть:
D = 1,6 м; Нц = 2,4 м; hк = 0,5 м
Повітродувка (поз. 9)
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 63
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Питома витрата повітря на аерування дріжджів у дріжджогенераторах
3 3
складає 5 м /( м •год) [23]. Загальна витрата повітря на аерування дорівнює:
3
5•296,3 = 1482 м /год,
3
де 296,3 – загальна місткість дріжджогенераторів, м .
Для подачі повітря в дріжджогенератори встановлюємо ротаційний
3
вакуум-насос ВВН-1-25 продуктивністю 1500 м /год, потужністю
3
електродвигуна 90 кВт і витратою води 3,6 м /год [23].
Насоси (поз. 2)
Типи насосів підбираються в залежності від властивостей рідин, що
перекачуються, а також від потрібної продуктивності та тиску нагнітання
(напору).
Для перекачування дозрілої бражки встановлюємо насоси марки Х45/31
3
продуктивністю 45 м /год, напором 31 м, потужністю двигуна 13 кВт [23].
Для подачі мийного розчину на миття дріжджобродильної апаратури
3
встановлюємо насос марки Х20/31 продуктивністю 20 м /год, напором 31 м,
потужністю двигуна 7,5 кВт [23].
Для перекачування водно-спиртової суміші встановлюємо насос марки
3
Х8/18 продуктивністю 8 м /год, напором 18 м, потужністю двигуна 4 кВт [23].
Специфікація технологічного обладнання відділень приготування і
зброджування крохмалевмісного сусла представлена в таблиці 2.12.
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 64
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Таблиця 2.12 – Специфікація технологічного обладнання
№
п/
п
Найменування, тип Технічна
обладнання характеристика
1 2 3 4 5 6 7 8
2
1 1 Теплообмінник 1 F=22м - -
2 2 Насос 6 Х45/31,Х20/31 13;7, - -
5;
3 3 Головний бродильний 2 D=3,5м; Нц=6,25м; hк=1,75м. - - -
апарат
4 4 Доброджувач 10 D=3,5м; Нц=5,25м; hк=1,75м. - - -
5 5 Спиртовловлювач 3 D=0,82м; Н=5,65м. - - -
6 6 Компресор 1 К175, L =3,634м; Нц=2,847м; 23 - -
В=2,551м.
7 7 Розброджувач 3 D=3,5м; Нц=5,25м; hк=1,75м. - - -
8 8 Дріжджегенератор 3 D=3,5м; Нц=5,25м; hк=1,75м. - - -
3
9 9 Повітредувка 1 ВВН-1-25, П-1500м /год 90 - -
10 10 Збірник 1 - - -
11 11 Електролізер 1 TR-420-1 - - -
12 12 Блок електродів 1 - - -
13 13 Збірник антисептику 1 D=1,6м; Нц=2,4м; hк=0,5м. - - -
14 14 Збірник зрілої бражки 1 D=2,9м; Нц=2,4м; hк=0,5м. - - -
2.8 Розрахунок води і стоків
Воду на спиртозаводі використовують на технологічні та господарчо-
побутові потреби, а також як холодоагент.
При розрахунку витрат води на технологічні потреби використовуємо
дані розрахунку продуктів, а на інші цілі - норми водоспоживання й
водовідведення на виробництво спирту і хлібопекарських дріжджів при
оборотному водоспоживанні.
Середньорічні питомі витрати води на охолодження й господарчо-
3
побутові потреби на 1000 дал спирту складають в м :
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 65
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Номер позиції на
апаратурно-технологічній
схемі
Кількість одиниць
однакового обладнання
Потужність
електродвигуна, кВт
Тривалість роботи
парародвигунів, год
Примітка
охолодження дріжджогенераторів – 140;
охолодження бродильної батареї – 500;
охолодження головної фракції та спиртовловлювачів – 50;
регенерація механічних фільтрів – 4;
миття дріжджогенераторів і бродильних апаратів – 4;
миття приміщень – 0,5;
поновлення витрат води в оборотній системі – 85;
господарчо-побутові потреби – 7. [17]
Результати розрахунку добових витрат води і кількості стоків на
виробництво спирту наведені в таблицях 2.13.
2.9. Витрати двооксиду вуглецю і стисненого повітря
Розрахунок витрат повітря
Вихідні дані [17]:
Дріжджегенератор оснащений барботажним розподільником
повітря;
Використовується кисень повітря в % від загальної кількості:
К=3,1%;
-1
Питома швидкість росту дріжджів, μ=0,2 год. ;
пов.
вміст кисню в повітрі, QО2 =20,95% об.;
п
потрібна витрати кисню на 1 кг приросту АСД , QО2 =40г.
Для забезпечення нормальних умов аерації тиск повітря підтримується
Р = 0,6 ат.
Витрати вуглекислого газу
У газах бродіння з дріжджегенераторів вміщується 30-45% [17]
3
вуглекислого газу. Отже, при збродженні 134,6м сусла виділиться СО2:
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 66
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
3
VСО2=296,3*0,37*3,0 = 328,3м /год.
2.10. Розрахунок витрат електроенергії
Необхідну кількість електроенергії на добу визначають, використовуючи
перелік обладнання, в якому вказана потужність встановлених електродвигунів
та тривалість їх роботи як суму добутків цих величин. Але це підрахувати не
завжди вдається із-за нерівномірності роботи в рік деяких відділень. Тому
зручніше скористуватись нормами технологічного проектування. Так питомі
витрати електроенергії на 1 дал спирту, складають 1,50 кВт·год.
Добова витрата електроенергії на виробництво спирту складе 12000 кВт ·
год. [17]
2.11 Характеристика відходів (вторинної сировини) і рекомендації
щодо їх використання
Утилізація діоксиду вуглецю
Ще недавно діоксид вуглецю викоритовувався головним чином у
харчовій промисловості - у виробництві безалкогольних напоїв, шипучих вин,
шампанського, для газування води. Останнім часом галузь його використання
значно розширилася: зварювальне і ливарне виробництва, обробка металів
різанням, промислова енергетика та ін. Одночасно зросли вимоги до його
чистоти. [18]
Технологія рідкого діоксиду вуглецю
На спиртових заводах рідкий діоксид вуглецю одержують за принципом
зрідження, використовуючи помірний холод. Із бродильних апаратів гази
бродіння надходять у піновловлювач, а з нього - у спиртовловлювач, промитий
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 68
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
газ спрямовують у газгольдер. Потім газ проходить водяний скрубер,
заповнений кільцями Рашиґа або коксом, у якому його промивають водою,
очищують від органічних домішок і охолоджують. Із скрубера газ потрапляє у
водокільцевий компресор, де він додатково очищується і охолоджується, і після
водовідділювача стискується у першому ступені трьохступеневого компресора
до тиску 0,5 МПа і надходить у холодильник. Для очистки і осушення діоксиду
вуглецю до і після холодильника встановлені масловідділювачі.
Після цього газ очищають у адсорберах активним вугіллям. Адсорберів
два: один знаходиться у роботі, другий - на регенеруванні. Регенерування
проводять підігрітим діоксидом вуглецю, який утворюється при дроселюванні.
З адсорберів діоксид вуглецю надходить у другий ступінь компресора, де
стискається до тиску 2,4...2,5 МПа, а потім через холодильник і
масловідділювач надходить у третій ступінь компресора. Газ, стиснутий
приблизно до 7 МПа, проходить холодильник, масловідділювач і послідовно
з’єднані адсорбери з силікагелем і цеолітом. У них газ остаточно очищується і
осушується. [18]
Технологія твердого діоксиду вуглецю (сухого льоду)
Виробництво твердого діоксиду вуглецю ґрунтується на дроселюванні
рідкого.
Дроселювання можна здійснити за циклом високого, середнього або
низького тиску. Рідкий діоксид вуглецю, одержаний у конденсаторі третього
ступеня компресора й очищений в колонці спрямовують під тиском 6...7 МПа у
ресивери для створення запасу рідкого діоксиду вуглецю. З ресиверів він
надходить у двосекційний теплообмінник, у якому охолоджується
газоподібним діоксидом вуглецю, який утворюється у першій і другій
проміжних ємностях, і дроселюється регулюючим вентилем до тиску 2,4...2,8
МПа. Частина рідкого діоксиду вуглецю випаровується, внаслідок чого
температура рідкої фази знижується до -12...-8° С. Рідкий діоксид вуглецю
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 69
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
разом з утвореними при дроселюванні парами надходять у першу проміжну
ємність. Пари газоподібного діоксиду вуглецю з проміжної ємності
відкачуються через першу секцію теплообмінника циліндром високого тиску
додаткового компресора. Рівень діоксиду вуглецю у першій проміжній ємності
контролюється ртутним покажчиком.
За допомогою другого регулюючого вентиля тиск рідини з першої
проміжної ємності знижується з 2,4...2,8 до 0,8 МПа і суміш парів і рідини
надходить у другу проміжну ємність. Пари і рідина охолоджується до -44° С. З
другої проміжної ємності газоподібний діоксид вуглецю відкачується через
другу секцію теплообмінника циліндром середнього тиску компресора. Рівень
рідини у другій проміжній ємності контролюється по світловому покажчику.
Переохолоджений до -44° С рідкий діоксид вуглецю надходить у
льодогенератори, які заповнюються по черзі.
Після заповнення льодогенераторів повільно відкривають діафрагму
нижнього відсосу. Рідкий діоксид вуглецю при проходженні через діафрагму
втрачає тиск і, досягнувши потрійної точки (0,528 МПа), повільно переходить у
твердий стан. Кристали його заповнюють діафрагму, а потім і порожнини
льодогенератора. Запас твердого діоксиду вуглецю під тиском 0,8 МПа
зберігається у посудині, заповнення якої контролюється світловим покажчиком
рівня.[18]
Вимоги до якості сухих кормових дріжджів
На кормові дріжджі затверджений ДСТУ 8723:2017, у відповідності з
яким передбачено випуск їх у гранульованому або порошкоподібному вигляді.
У залежності від показників якості дріжджі поділяють на чотири групи: вищу, І,
II, III.
Основні вимоги до кормових дріжджів усіх груп такі:
зовнішній вигляд - порошок, луска або гранули,
колір - від світло-жовтого до коричневого ,
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 70
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
відсутність стороннього запаху,
вологість не більше 10%,
вміст золи у дріжджах до 10%.
Діаметр гранул дріжджів 13 мм. Довжина гранул не більша 26 мм, прохід
через сито з отворами діаметром 3 мм не більше 5%.
У перерахунку на абсолютно сухі речовини сирого протеїну повинно
бути не менше (%): у дріжджах вищої групи 56,0; 1-51,0; II - 46,0; III - 43,0.
Вміст феромагнітних домішок з розміром частинок до 2 мм включно
повинен бути не більшим 20 мг в 1кг дріжджів вищої та І групи і не більшим 30
мг у дріжджах II і III груп. [18]
2.12 Контроль виробництва і управління якістю продукції
Схема технохімічного контролю наведена в таблиці 2.14
Схема технохімічного контролю наведена в таблиці 2.14
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 71
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Таблиця 2.14 - Схема технохімічного контролю
Об’єм Показники Метод Методи Відбір проб для аналізу
контрол дослідження аналізу, випробування Місце Періодич-
ю прилад відбору ність аналізу
1 2 3 4 5 6
Від’єм Видима Цукроміро 16-18% СР 1 раз в
о
на густина,%;СР,Тем м,термомет 85-90 С зміну
дріжджі пература ром
о
Дріждж Охолодження до Задача 55-60 С Контроль
о
ове температури оцукрюю- 50-52 С на протязі
сусло оцукрення чих 0,5-0,6 приготува
ферментним ферментів, 3,2-4,0 ння
препаратом кислоти
Температура ,карбаміду
Кислотність, град Термомет-
Величина рH ром В
Н2SO4- дріжджзато
розчин рнику до
Потенціоме передачі в
тром дріжджан-
ку
о
Розхоло Температура Термомет- 30-32 С
дна до ром
темпера
тури
задачі
засівних
дріжджі
в
о
Дріжджі Температура Термомет- Не вище 28-30 С На протязі 2-3 рази
у період ром зброджув. на зміну
розмнож
.
Виробни Видима густина, 1/2 , 1/3 від 5-6 % СР З кожної
чі СР,% початкової дріжджанк
дріжджі концентрац и перед
ії спуском в
бродильни
й апарат
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 72
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Кислотність, град Титрування Наростання не В кожній
н допускається дріжджанц
і (при
необхіднос
ті)
Кількість клітин Не менше Підрахунок в Мікроскопі
3
дріжджів,млн./см 90-120 камері Горяєва юванням
кожної
дріжджанк
и перед
Мікробіологічний Вгодованіст 0,5 % розчин спуском в
стан ь брунькова йоду бродильни
ні ,% Розчин синьки й апарат
мертвих Не допускається
клітин більше 2-3 клітин
Зріла Концентрація Фільтрат Цукроміром при
о
бражка СР(видима 20 С
густина,%)
Кислотність Титриметри Індикатор
чний метиловий
червоний
Мікробіологічний Вгодованіст 0,5 % розчин
стан ь брунькова йоду
ні ,% Розчин синьки
мертвих Не допускається
В кожному Змінний
клітин більше 2-3 клітин
3 бродильно хімік
Масова Фотоелектр Від 0,25 г/100см
3 му апараті,
концентрація: околоримет Від 0,45 г/100см
що
-Незброджуваних ричний Від 0,03-20%
поступає
розчинних антроновий
на
вуглеводів
перегонку
-Нерозчинного
крохмалю
pH Потенціоме 5,1-5,5
тричний
Концентрація Перегонко В дистиляті
спирту ю бражки
(рефрактом ареометром
етр,
пікнометр)
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 73
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
2.13 Заходи щодо охорони довкілля
Вимоги до стічних вод, які скидають у природні водойми, зумовлені Зако-
ном України ―Про охорону навколишнього природного середовища‖ і
регламентуються ―Правилами охорони поверхневих вод від забруднення
стічними водами‖ та ―Правилами санітарної охорони прибережних районів
морів‖. Відповідно до цих правил встановлені нормативи якості води для
водойм за двома категоріями водокористування. До першої категорії відносять
ділянки водойм, які використовуються для господарсько-питного
водопостачання, а також для водопостачання підприємств харчової
промисловості. До другої - для купання, занять спортом і відпочинку
населення. Встановлені також більш жорсткі нормативи якості стічних вод, що
скидаються у водойми, які використовують з рибогосподарською метою. [18]
До загальних показників якості промислових вод, що скидаються у
відкриті водойми господарсько-питного і культурно-побутового призначення,
відносяться:
• розчинений кисень: не менш 4 мг/л (у воді водойми відібраний до
12 годин дня);
• біохімічне споживання кисню (БСК): повна потреба води в кисні
при біохімічному окисленні домішок при 20° С не повинна перевищувати 3
мг/л для водойм 1 та 2-ої категорії, а також для морів;
• завислі речовини: вміст завислих речовин у воді водойми після
скидання стічних вод не повинен зростати більш ніж на 0,25 і 0,75 мг/л
відповідно для водойм першої і другої категорій (стічні води, які містять
завислі речовини зі швидкістю осідання понад 0,4 - 0,2 м/с, скидати
забороняється);
• запахи та присмаки: вода не повинна мати сторонніх запахів і
присмаків як для водойм першої категорії, так і для водойм другої категорії;
• кольорність: вода, яку скидають, не повинна виявлятися в стопчику
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 74
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
води заввишки 20 см для водойм першої категорії і 10 см - для водойм другої
категорії та морів;
• значення рН (водневий показник): після змішування стічних вод з
водами водойми цей показник повинен бути в межах 6,5 < рН< 8,5;
• спливаючі речовини: стічні води підприємства не повинні містити
мінеральних масел та інших спливаючих речовин у таких кількостях, які здатні
утворювати на поверхні водойми плівку, плями і нагромадження;
• мінеральний склад: для водойм першої категорії вміст
неорганічних речовин не повинен перевищувати за сухим залишком 1000 мг/л,
у тім числі хлоридів - 350 мг/л і сульфатів - 500 мг/л;
• збудники захворювань: не допускаються стічні води зі збудниками
захворювань; їх потрібно знезаражувати після попереднього очищення. Методи
біологічної очистки стічних вод повинні забезпечувати колі-індекс не більше 3-
х при вмісті залишкового хлору не менше, як 1,5 мг/л;
• температура: внаслідок скидання стічних вод у водойми
температура води не повинна перевищувати влітку більше, як на 3° С порівняно
з найтеплішим місяцем року за останні 10 років;
• отруйні речовини: вони повинні міститися в стічних водах у
концентраціях, які не можуть чинити прямий шкідливий вплив на здоров’я
населення;
• нормативи якості води водойм рибогосподарського призначення: у разі
скидання стічних вод у рибогосподарські водойми до них ставлять жорсткіші
вимоги, ніж до стоків у водойми, що використовуються для господарсько-пит-
них і культурно-побутових потреб населення.
2.14 Компонування головного виробничого корпусу (цехів, що
проектуються)
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 75
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Основне обладнання відділення збродження крохмалевмісної сировини
розташовується на залізобетонному фундаменті та етажерках.
Це обумовлено такими факторами:
- дане будівництво пожежо- та вибухонебезпечне;
- продукти виробництва – помірно токсичні речовини;
- зменшення загазованості та впливу теплових виділень;
- зменшення витрат на будівництво.
Все громіздке та важке обладнання розташовується на відмітці землі з
таким розрахунком, щоб не обтяжувати конструкції етажерок. Застосовуємо
типові опорні пристрої із збірного залізобетону.
При розміщенні обладнання на відкритому майданчику також
дотримуються засобів захисту апаратів. Так обладнання ізолюється від дії
сонячних променів захисними екранами, а також теплоізоляцією від втрат
тепла установок. В якості відображаючої теплової ізоляції використовується
хвильовий світлофарбований азбесто-цементний лист. Будівля має прямокутну
x
форму розміром 30 108 м.
Дріжджегенератори розміщені у групі паралельно працюючих апаратів,
що розміщені над бродильною батареєю. Така схема забезпечує можливість
частого заміщення дріжджів[17].
Таку схему легко обслуговувати, вона економічна, і дозволили зменшити
висоту виробничого корпусу.
Апаратурні схеми для безперервного зброджування меляси
представляють собою складні системи з багатьма осередками інфікування
бражки.
Вони складаються з бродильних апаратів, послідовно з'єднаних в батарею
системою трубопроводів для переміщення бражки по апаратам, а також насосів
для перекачування бражки в період проведення періодичної стерилізації і
додаткового верхнього розподільного трубопроводу. Тому стерилізація
проводиться кожні 36 годин.
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 76
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Установка для безперервного зброджування крохмалевмісної сировини
складається з бродильних апаратів, що з'єднані між собою в батарею
горизонтальними переточними трубопроводами, розміщеними між кожними
двома апаратами.
Переточні комунікації вварені по дотичній до циліндричної частини
апарату для переміщення бражки в апаратах за рахунок енергії потоку. Внизу
кожного бродильного апарату встановлені пропелерні мішалки.
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 77
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
3 БУДІВЕЛЬНА ЧАСТИНА
В кваліфікаційній роботі бакалавра спроектовано бродильно-дріжджове
відділення.
Відділення зблоковані в одній будівлі. Робоче відділення може бути
винесено в робочу вежу елеватора.
Розміри відділень в плані і висота поверхів обумовлені габаритами і
компонуванням технологічного обладнання, а також наявністю допоміжних
приміщень і систем їх інженерного забезпечення.
Робоче відділення - багатоповерхове приміщення з сіткою колон 6х6 м;
висота поверху - 6,0 і 4,8 м.
Дріжджове відділення - багатоповерхове приміщення з сіткою колон 6х6
м, висота поверху - 6,0 м.
Бродильний цех знаходиться на першому поверсі, де розміщені 10
бродильних апаратів та 2 розброджувача. На другому поверсі установлені
дріжджегенератори (3 штук), розброджувачи (3 штуки). Будова має розміри в
плані 21х12 м, в ній розміщені в насосному приміщенні 8 насосів на
фундаментах, Відстань між апаратами - 4м. Крок колон 6 м, проліт будівлі - 18
м, висота колони до низу несучих конструкцій покриття на опорі - 21,5 м.
Захист залізних конструкцій, типи підлог прийняті по робочих кресленнях
Водопостачання та каналізація
У спиртовому виробництві використовується вода питної якості (ДСТУ
7525:2014), технічна , оборотна. Якість технічної води та операції, на які вона
використовується, визначаються технологічним завданням.
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
Розроб. Каращук Л. а Літ. Арк. Акрушів
Консул.. 78
Будівельна частина
Керівник. Батраченко
Н.контр Чепурна Кафедра ХТ,2023, ЧДТУ
Зав.каф Осипенкова
Напір у системі виробничого водопостачання слід визначати , виходячи з
умов нормальної роботи технологічного обладнання. Мийка обладнання
здійснюється питною водою через миючу голівку або спеціальні крани і гумові
шланги. Над апаратним відділенням необхідно встановлювати бак для води
ємністю не менше 30 хв. витрати води на потреби цього відділення. З метою
скорочення водоспоживання та зменшення скиду стічних вод передбачати
максимальне використання води повторної в обороті.
Всередині корпусів необхідно проектувати дві системи каналізації:
виробничу (від миття обладнання , посуду і підлоги ) і побутову . Відведення
лютерной води в каналізацію можливий тільки після її охолодження до t = 40 °
С з максимальним використанням тепла, що відходить, що вирішується
технологічною частиною проекту. Необхідність локального очищення стічних
вод вирішується у кожному конкретному випадку залежно від їх складу .
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 79
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
4 ОХОРОНА ПРАЦІ
Основоположним законодавчим документом у галузі охорони праці є
Закон України «Про охорону праці», дія якого поширюється на всі
підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та видів їх
діяльності, на усіх громадян, які працюють, а також залучені до праці на цих
підприємствах.
З набуттям незалежності Україна перша серед республік колишнього
Союзу прийняла 14 жовтня 1992 року Закон України «Про охорону праці». Цей
Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права
громадян про охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності,
регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником
підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом і
працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і
встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні. [8]
В Законі України «Про охорону праці» задекларовані основні принципи
державної політики в галузі охорони праці:
пріоритет життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів-
виробничої діяльності підприємства;
повна відповідальність роботодавця за створення безпечних і нешкідливих
умов праці;
обов'язковий соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди
особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних
захворювань;
використання економічних методів управління охороною праці, проведення
політики пільгового оподаткування, що сприяє створенню безпечних і
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ
нешкідливих умов праці;
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Каращук Л. Літ. Арк. Акрушів
Консул.. 80
Охорона праці
Керівник. Батраченко
Н.контр Чепурна Кафедра ХТ,2023, ЧДТУ
Зав.каф Осипенкова
комплексне розв'язання завдань охорони праці на основі національних про-
грам з цих питань та з урахуванням інших напрямків економічної та
соціальної політики, досягнень у галузі науки і техніки та охорони
навколишнього середовища;
встановлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств,
незалежно від форм власності і видів їх діяльності;
здійснення навчання населення, професійної підготовки і підвищення
кваліфікації працівників з охорони праці;
співробітництво і проведення консультацій між роботодавцями та
профспілками (представниками трудових колективів) при прийнятті рішень
з охорони праці;
міжнародне співробітництво в галузі охорони праці, використання світового
досвіду організації роботи щодо покращення умов і підвищення безпеки
праці.
Для реалізації цих принципів було створено Національну раду з питань
безпечної життєдіяльності при Кабінеті Міністрів України,
Держнаглядохоронпраці та його територіальні органи, Фонд соціального
страхування від нещасних випадків, Національний науково-дослідний інститут
охорони праці, навчально-методичний центр Держнаглядохоронпраці.
Розроблені та реалізуються національна, галузеві, регіональні та
виробничі програми покращення стану безпеки, гігієни праці і виробничого
середовища. В обласних та районних державних адміністраціях діють
відповідні ради з безпечної життєдіяльності, а в центральних та міських
органах виконавчої влади функціонують підрозділи, що займаються питаннями
охорони праці. Виходить щомісячний журнал «Охорона праці». Значними
накладами видаються нормативні акти, наочні посібники, навчальна, довідкова
та інша література з охорони праці. При Держнаглядохоронпраці створюються
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 81
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
комп'ютерні мережі, опрацьовуються та впроваджуються автоматизовані
інформаційні системи з найважливіших питань охорони праці. [8]
Щоб забезпечити нормальні та безпечні умови праці в кожному
виробничому приміщенні спиртового заводу, необхідно проводити контроль
повітряного середовища на вміст у ньому шкідливих газів та пари. Вони
можуть проникати в повітряне середовище деяких виробничих приміщень
підприємства з других загазованих приміщень, де порушуються технологічні
процеси: це аміак, фреон або двооксид вуглецю із компресорних станцій чи
бродильних відділень, пари спиртів, ефір із брагоректифікаційних установок та
ін.
Потрапляючи на шкіру або у дихальні шляхи, шкідливі речовини
негативно впливають на здоров'я людини, якщо в повітрі робочої зони вони
перевищують гранично допустиму концентрацію (ГДК). А тому контроль за
вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони повинен встановлюватись як
безперервний (для речовин 1 класу небезпеки) та періодичний - 2, 3 і 4-го
класів небезпеки.
Основні напрями роботи на заводі з боротьби з професійними
захворюваннями, що спричиняються дією отруйних шкідливих газів та пари,
повинні характеризуватися удосконаленням технологічних процесів та
обладнання з метою зменшення викидів у повітряний простір шкідливих газів
та організацією системи вентиляції виробничих приміщень.
Контроль за станом повітряного простору в приміщеннях спирт заводу та
вмістом шкідливих речовин у ньому здійснюється газоаналізаторами та
хімічними індикаторами, газосигналізаторами. Різні сполуки потребують різних
методів аналізу, тому прилади вибираються для конкретних умов виробництва.
Вміст шкідливих сполук у повітрі визначається безпосередньо вимірюванням їх
концентрації або посередньо за вмістом кисню в досліджуваному середовищі.
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 82
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Найбільш простими і оперативними є експресні методи, які ґрунтуються на
зміні забарвлення пористих індикаторних мас, індикаторного паперу тощо.
Для визначення вмісту шкідливих сполук у повітрі виробничих
приміщень найширше застосовуються автоматичні методи, оскільки
дозволяють досить швидко та точно отримати результати аналізу. Вони
здійснюються переносними та стаціонарними газоаналізаторами і
газосигналізаторами. Так, для визначення загазованості повітря двооксидом
вуглецю застосовують лабораторний інтерферометр ЛИ-4 або шахтний
інтерферометр ШП-3 та ШП-5. Для визначень двооксиду вуглецю, хлору,
оксиду азоту, оксиду сірки, метану застосовується газоаналізатор "Атмосфера"
та ГХП-75.
У всіх цехах і відділеннях до роботи допускаються особи, які досягли
18 річного віку, пройшли медичне обстеження, вступний інструктаж,
спеціальне навчання, перевірку теоретичних і практичних знань у
кваліфікаційній комісії з питань охорони праці.
Основними чинниками шкідливості у апаратному відділенні є
тепловиділення, так як процес перегонки і ректифікації проходить при
0
105 С. Шум створюють рідини, що рухаються по трубопроводах, а
шкідливі гази виділяються із спиртоловушки. Небезпечні та шкідливі
виробничі фактори, що існують на підприємствах за природою дії
поділяються на групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.
На спиртовому заводі на працюючих впливають такі фактори, що
відносяться до групи фізичних:
- рухомі машини та механізми;
незахищені рухомі елементи виробничого обладнання;
- підвищена загазованість повітря робочої зони СО2;
- підвищена температура поверхонь обладнання;
- підвищений рівень шуму, вібрації;
- підвищена вологість повітря у окремих відділеннях.
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 83
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
До групи хімічних факторів:
- пари кислот, що використовуються для антисептування меляси;
- пари спирту, що виділяються з дріждерегенераторів, бродильних
апаратів та іншого обладнання через нещільності.
Перелік шкідливих і небезпечних виробничих чинників на спиртовому
заводі представлений у таблиці 4.1.
Таблиця 4.1- Перелік шкідливих і небезпечних виробничих чинників.
Шкідливі і небезпечні Джерела їх виникнення
виробничі чинники
Токсичні речовини (тальк, SiO2, MgO, Технологічне обладнання
CaO)
Шум, вібрація Технологічне обладнання
Електрична напруга V=220/380 В Технологічне обладнання
Вибухо-пожежонебезпечність: Браго-ректифікаційне відділення
0
- спирт (tспл= 28 С);
Вологість φ= 80-85% Дріжджове відділення
ОХОРОНА ПРАЦІ У ВІДДІЛЕННІ ПРИГОТУВАННЯ ПОЖИВНИХ
РОЗЧИНІВ.[10]
У процесі приготування розчинів поживних середовищ і солей на
працівників можуть впливати такі небезпечні та шкідливі виробничі фактори:
- підвищена температура поверхні устаткування;
- електричний струм при замиканні його на корпус;
- підвищена загазованість повітря робочої зони парами шкідливих
речовин, які викликають подразнення слизової оболонки та шкіри (діамоній-
фосфат, хлор), небезпечність отруєння (сечовина, сірчана кислота, соляна
кислота), важкі опіки (їдкий натр) та інше.
За нормами працівники забезпечуються:
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 84
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
- напівкомбінезонами;
- чоботами гумовими;
- рукавицями гумовими;
- ковпаком;
- захисними окулярами;
- протигазом.
Поживні середовища і солі готуються із суворим дотриманням рецептури
при користуванні засобів індивідуального захисту.
ТИПОВА ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ АПАРАТНИКА ПРОЦЕСУ
БРОДІННЯ.[10]
До роботи в бродильному відділенні допускаються особи, які досягай 18
років, пройшли медичний огляд, вступний інструктаж, перевірку теоретичних і
практичних знань у кваліфікаційній комісії з питань охорони праці, інструктаж
на робочому місці, стажування і мають відповідне посвідчення.
У процесі бродіння на працівників можуть впливати такі небезпечні та
шкідливі виробничі фактори:
- електричний струм при замиканні на корпус електроустаткування;
- підвищена температура поверхні устаткування;
- відкрита пара, при порушенні герметичності паропроводів;
- діоксид вуглецю.
Згідно з нормами працівники в бродильному відділенні повинні мати
такий спецодяг і засоби індивідуального захисту:
- напівкомбінезони;
- чоботи гумові;
- рукавиці гумові;
- протигази.
Працівники зобов’язані уміти надавати першу (долікарську) допомогу,
виконувати правила особистої гігієни та вимоги безпеки перед початком
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 85
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
роботи, під час роботи, в аварійних ситуаціях та після закінчення роботи згідно
з ―Типовими інструкціями з охорони праці за професіями та видами робіт у
спиртовому та лікеро- горілчаному виробництвах‖.
ОХОРОНА ПРАЦІ ДЛЯ ОПЕРАТОРА ВИРОЩУВАННЯ ЧИСТОЇ
КУЛЬТУРИ ДРІЖДЖІВ.[10]
При роботі на апаратах чистої культури на оператора можуть впливати
такі небезпечні та шкідливі фактори:
- підвищена температура поверхні устаткування;
- електричний струм при замиканні на корпус устаткування;
- підвищений рівень шуму на робочому місці;
- підвищена швидкість повітря (протяги);
- недостатня освітленість робочої зони;
- підвищена вологість повітря;
- виділення таких шкідливих речовин як соляна кислота, формалін,
діоксид вуглецю, каустична сода (їдкий натр), діамонійфосфат, які викликають
сильну подразнюючу дію.
Належні засоби індивідуального захисту для працівників:
- напівкомбінезони;
- чоботи гумові;
- рукавиці гумові;
- ковпак;
- фартух з гумовим просоченням;
- захисні окуляри;
- респіратор;
- протигаз.
В аварійних ситуаціях (при виникненні пожежі) потрібно негайно
вимкнути устаткування, повідомити пожежну частину, адміністрацію та вжити
заходи для ліквідації пожежі і подальшого поширення вогню. При попаданні
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 86
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
кислоти або лугу на підлогу необхідно засипати рідину піском, потім
нейтралізувати кислоту негашеним вапном або карбонатом натрію, луги
нейтралізуються оцтовою кислотою.
У випадках появи ознак отруєння від підвищених концентрацій кислот,
лугу або інших шкідливих речовин потрібно вийти на свіже повітря, випити
молока та повідомити про це адміністрацію.
При потраплянні кислоти або лугу на шкіру або в очі, терміново потрібно
змити їх струменем води протягом 10-15 хв.
У таких випадках потрібно діяти відповідно до ―Інструкції з надання
першої долікарської допомоги при нещасних випадках‖.
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 87
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
ВИСНОВКИ
В кваліфікаційній роботі бакалавра були розглянуті прогресивні способи
зброджування сусла і вибрано найоптимальніші. Розроблено апаратурно-
технологічну схему дріжджобродильного відділення. Зроблено розрахунки
продуктів виробництва спирту з крохмалевмісної сировини. Наведена схема
хіміко-технологічного контролю на виробництві.
В роботі прийнята безперервна технологічна схема зброджування сусла з
попередньою електрохімічною обробкою поживних середовищ для дріжджів. В
проекті передбачено використання сусла після електрохімічної обробки, для
розвитку виробничих дріжджів.
При використанні безперервного зброджування сусла із крохмалевмісної
сировини вихід спирту збільшується на 0,33 дал/т умовного крохмалю у
3
порівнянні з періодичним способом бродіння. Збільшується спиртозйом з 1 м
3 3
бродильних апаратів - 2,3 дал/м -добу у порівнянні з 2,0 дал/м -добу при
періодичному бродінні, тобто збільшується продуктивність бродильного
відділення. [10]
Запропоновано вирощувати виробничі дріжджі на обробленій
електрохімічним способом барді, pH якої становить 3,2-3,5. У такій барді вміст
амінокислот збільшується на 45 % в порівнянні з вихідною бардою,
підкисленою сірчаною кислотою до pH 3,9. Електрохімічно оброблена барда
має антисептичні властивості і не змінює pH протягом 72 год. [10]
Для збагачення барди мінеральними поживними речовинами в оброблену
до pH 3,5 барду додають карбамід і ортофосфорну кислоту в кількості 0,1 % до
переробленого зерна. Виробничі дріжджі, вирощені на такому поживному
середовищі, мали 160-185 млн./мл дріжджових клітин. [10]
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Каращук Л. Літ. Арк. Акрушів
Консул.. 88
висновки
Керівник. Батраченко
Н.контр Чепурна Кафедра ХТ,2023, ЧДТУ
Зав.каф Осипенкова
Приготування виробничих дріжджів на електрохімічно обробленій барді
дозволяє зекономити 50-70 кг зерна на 1000 дал спирту, враховуючі
продуктивність проекту економія становить – 400- 560 кг зерна.
В кваліфікаційній роботі бакалавра для зброджування крохмалевмісного
сусла запропоновано новий штам дріжджів ДТ-05М селекції HB ТОВ
«Інтермаш».
Дріжджі цих штамів термотолерантні, тобто у випадку підвищення
температури зброджуваного сусла до 36...38°С зберігають високу бродильну
активність.
Проведено техніко-економічні розрахунки, рентабельність підприємства
склала – 26%, відпускна ціна – 599,1 грн/дал, термін окупності – 4,4 роки
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 89
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Боярчук Я.А. Інноваційна технологія виробництва спирту з
крохмалевмісної сировини: Спеціальність: 05.18.05 Технологія цукристих
речовин та продуктів бродіння дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук.: Київ.НУХТ.-2016. 202 с.
2. ВНТП 34-93 Норми технологічного проектування підприємств
спиртової промисловості.
3. ДНАОП 1.8.10.-1.11-97. Правила безпеки для спиртового та лікеро-
горілчаного виробництва
4. ДСТУ-4525:2006. Кукурудза. Технічні умови
5. ДСТУ 4221:2003 Спирт етиловий ректифікований. Технічні умови .
6. Конспект лекцій з дисципліни «Охорона праці та цивільний захист»
/ Зацарний В. В. Київ 2018 р. с.87.
7. Куц А.М., Кошова В.М. Технологія бродильних виробництв:
Конспект лекцій з дисц. «Загальні технології харчової промисловості» для студ.
ден. та заоч. форм навчання напряму підготовки 6.051701 ―Харчові технології
та ін-женерія‖. – К.: НУХТ, 2011. — 156 с.
8. Основи охорони праці: Підручник. 21ге видання, доповнене та
перероблене. / К. Н. Ткачук, М. О. Халімовський, В. В. Зацарний,
Д. В. Зеркалов, Р. В. Сабарно, О. І. Полукаров, В. С. Коз’яков,
Л. О. Мітюк. За ред. К. Н. Ткачука і М. О. Халімовського. — К.:
Основа, 2006 — 448 с.
9. Коробов М.Н. Розрахунок продуктів бродильних виробництв,
лікерогорілчаних та безалкогольних напоїв. - К: Вища школа, 1972-
380с.
10. Маринченко В.А., Смирнов В.А. Технология спирта. - М.: Легкая и
пищевая промьішленность, 1981. - 416с.
11. Маринченко В. А., Швец В.Н. Интенсификация спиртового
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 90
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
производства. - М.: Легкая и пищевая промьішленность, 1983. - 274с.
12. В.А. Домарецький, В.О. Маринченко, Технологія спирту.
- Вінниця: «Поділля - 2002», 2003. - 496с.
13. Методичні вказівки до умовно-графічних зображень в
апаратурно-
технологічних схемах для студентів спец. 7.091704 "Технологія бродильних
виробництв і виноробства" напряму 0917 "Харчова технологія та інженерія" та
7.050201 "Менеджмент у виробничій сфері" напряму 0502 "Менеджмент" ден. і
заоч. форм навчання /Укл.: П.С.Циганков, П.Л.Шиян, В.Л.Прибильський. - К.:
УДУХТ, 2001-32 с.
14. Методичні рекомендації до підготовки кваліфікаційної роботи
бакалавра для здобувачів освітнього ступеня «бакалавр» зі спеціальності 181
«Харчові технології» усіх форм навчання / уклад. О.Л. Чепурна, Н.А.
Нагурна, З.В.Бондарчук.- Черкаси: ЧДТУ, 2018. –55с.
15. Методичні вказівки до виконання розділу «Охорона праці» в
дипломних роботах бакалаврів напряму підготовки 6.051701 «Харчові
технології та інженерія» усіх форм навчання / Укл.: В.І. Биков, В.Л.
Цикановський, Ю.Ю. Гайова. – Черкаси: ЧДТУ, 2014. – 24 с.
16. Методичні вказівки до виконання економічної частини дипломного
проекту для студентів спеціальності 181 «Харчові технології» усіх форм
навчання / Укл.: – Черкаси: ЧДТУ, 2012. – 13 с.
17. Реконструкция спиртових заводов (технологическое
проектирование) / Под общей ред., П.С. Цыганкова. - К: Техника, 1978.- 208с.
18. Технологія спирту. В.О.Маринченко, В.А.Домарецький, П.Л.Шиян,
В.М.Швець, П.С.Циганков, І.Д.Жолнер. /Під ред. проф. В.О.Маринченка. -
Вінниця: ―Поділля-2000‖, 2003. - 496 с.
19. Технологічний регламент на виробництво спирту із
крохмалевмісної сировини. – К.: Укрспиртбіопрод, 2001. – 144 с.
20. Технологічна інструкція виробництва спиртових бражок при
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 91
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
низькотемпературному розварюванню крохмалевмісної сировини з
використанням концентрованих ферментних препаратів. – К.:
Укрспиртбіопрод, 1999. – 84 с.
21. Шиян П.Л., Сосницький В.В., Олійнічук С.Т.Інноваційні технології
спиртової промисловості. Теорія і практика: Монографія. — К.: Видавничий
дім «Асканія», 2009. — 424 с.
22. Цивільний захист на підприємствах харчової промисловості
[Текст]: Навч. посіб. / За заг. ред.. Халурадова Б. Д. – К.: «Центр учбової
літератури», 2015. – 192 с.
23. Обладнання, засоби механізації та автоматизації / Ю.П.Богданов,
В.Н.Зотов, С.П.Колосков та інш. – Легка харчова промисловість, 1983. – 480 с.
Лист
КРБ 23.ТБВ94 46.00.000 ПЗ 92
Зм. Лист № докум . Підпис Дата